знизити енергоємність ВВП та розпочати перехід до енергозберігаючої моделі національної економіки;
зміцнити енергетичне співробітництво та координацію енергетичної політики з Європейським Союзом;
будувати співробітництво з Росією, країнами Центральної Азії, іншими партнерами в енергопостачанні на основі довготермінових, прозорих, взаємовигідних домовленостей на принципах Європейської Енергетичної хартії та Договору до неї.
Учасники Коаліції, відповідно до Енергетичної стратегії України до 2030 р., мають забезпечити виконання ряду завдань у нафтогазовому комплексі, ядерній енергетиці, вугільній промисловості, електроенергетиці та теплоенергетиці та у сфері енергозбереження.
НАФТОГАЗОВИЙ КОМПЛЕКС
Гарантування стабільності у нафтогазовому комплексі, який забезпечує більше половини національного споживання енергетичних ресурсів, є ключовою умовою енергетичної безпеки держави. Для цього держава має створити зрозумілі, прозорі і однакові для всіх правила на ринках нафти і газу, оздоровити діяльність державних нафтогазових компаній, запровадити економічні стимули для розвитку всього нафтогазового комплексу та диверсифікації імпорту енергоносіїв.
Стратегія України в нафтогазовому комплексі в середньостроковій перспективі (57 років) має бути спрямована на досягнення таких цілей:
створення привабливого інвестиційного клімату для роботи приватних компаній в нафтогазовій сфері;
створення сприятливого правового і політичного середовища для реалізації інвестиційних проектів в галузі нафтопереробки, нафтотранспортування, нафтохімії і модернізації та побудова нових НПЗ;
збільшення власного видобутку нафти і природного газу;
розширення газо- і нафтотранспортних можливостей на території України для постачання енергоносіїв з Росії, Казахстану, Туркменістану до Європи;
забезпечення довгострокових резервів нафти і газу для попередження кризових ситуацій;
зміцнення енергетичного суверенітету, диверсифікація імпорту енергоносіїв.
Створення привабливого інвестиційного клімату для роботи приватних компаній в нафтогазовій сфері
Стабільність законодавчої і нормативно-правової бази, передбачуваність дій уряду та відповідність енергетичної політики цілям Європейської енергетичної хартії, приведення нафтогазового комплексу у відповідність до європейських нормативів забезпечить стале постачання газу, нафти і нафтопродуктів, приріст інвестицій у галузі та відрахувань до бюджетів усіх рівнів.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
розробка і затвердження концепції стимулювання розвитку нафтогазового комплексу, яка включатиме визначення сталих і економічно обґрунтованих рентних платежів і тарифів на транспортування та продаж нафти й газу;
запровадження ринкових механізмів формування цін на продаж газу (імпортованого і видобутого в Україні) на внутрішньому ринку із одночасним введенням механізму державного адресного субсидіювання оплати газу малозабезпеченими громадянами України;
забезпечення конкурсності та прозорості видачі ліцензій на видобуток нафти і газу з одночасним посиленням контролю за виконанням умов ліцензій;
проведення аудиту НАК "Нафтогаз України" за міжнародними стандартами та передбачення відповідного фінансування в державному бюджеті, а також вжиття заходів для досягнення доходності компанії;
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
ухвалення Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", що передбачає захист конкуренції у сфері видобування і торгівлі (в тому числі, імпорту та експорту) газом;
прийняття змін до Митного тарифу України та Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)", що передбачатимуть запровадження ефективних ставок мита на нафту і нафтопродукти, які стимулюватимуть підвищення обсягів переробки нафти на НПЗ та збільшення обсягів виробництва нафтопродуктів.
Збільшення власного видобутку нафти і газу
Забезпечення шляхом фінансування і збільшення капітальних вкладень у геологорозвідувальні роботи та видобуток приросту розвіданих запасів та створення надійного резерву для подальших робіт є головною умовою збереження і нарощування власного видобутку нафти і газу.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
збільшення фінансування геологорозвідувальних робіт;
створення умов для забезпечення державними компаніями обсягів пошуково-розвідувального буріння на газ та нафту відповідно до Енергетичної стратегії України до 2030 р.;
створення умов для підготовки нафтогазоносних об'єктів (в тому числі на шельфі) та виявлення нових об'єктів (в тому числі на шельфі) відповідно до законодавства України;
забезпечення щорічного приросту розвіданих запасів нафти з газоконденсатом відповідно до Енергетичної стратегії України до 2030 р.;
збільшення видобування газу та нафти з конденсатом відповідно до Енергетичної стратегії України до 2030 р.;
визначення порядку експлуатації приватними і державними компаніями нафтогазових родовищ, розвіданих за державний кошт, визначивши шляхи адекватної компенсації державі;
запобігання незаконному використанню законсервованих родовищ та втратам енергоносіїв з трубопроводів;
посилення контролю та вимог до виконання надрокористувачами ліцензійних угод;
проведення ревізії всіх договорів НАК "Надра України" про спільну діяльність та припинення їх дій в разі невиконання партнерами інвестиційних зобов'язань.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
ухвалення змін до Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат", які встановлюють ефективні ставки та порядок сплати платежів, що сприятимуть підвищенню рівня видобутку;
стабільність законодавчої бази, що стосується оподаткування видобутку і торгівлі нафтою і газом.
Сприяння та реалізація інвестиційних проектів у галузі нафтопереробки, нафтотранспортування, нафтохімії та модернізації НПЗ
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
проведення аудиту "Укртранснафти" за міжнародними стандартами та передбачення відповідного фінансування в державному бюджеті;
забезпечення злагодженої роботи "Укрзалізниці", ВАТ "Укртранснафта" та нафтових компаній для недопущення адміністративного стримування транспортування нафти;
забезпечення фінансування робіт з капітального ремонту та реконструкції основного обладнання магістральних нафтопроводів щорічно на рівні обґрунтованих потреб;
встановлення економічно обґрунтованих ставок рентної плати на транспортування (транзит) російської нафти Україною, які забезпечували б конкурентоспроможність нафтотранспортної системи (НТС), порівняно з альтернативними маршрутами транспортування російської нафти в обхід України;
нарощування завантаженості НТС відповідно до Енергетичної стратегії;
запровадження сучасних ринкових механізмів залучення інвестицій (IPO) та стандартів корпоративного управління нафтотранспортною системою;
встановлення єдиної системи портових зборів та знижок для стимулювання збільшення завантаження НТС та нафтотерміналів;
Розвиток газотранспортної системи
Головним пріоритетом України залишається збереження статусу постачальника 80% російського газу до Європи та створення нових можливостей для експорту газу з Центральної Азії до ЄС, а також збереження у державній власності магістральних нафто- і газотрубопроводів відповідно до Закону України "Про трубопровідний транспорт".
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
залучення кредитів для реконструкції, технічного переоснащення та модернізації ГТС, запровадження енергозберігаючих технологій;
затвердження програми заходів щодо збільшення місткості підземних сховищ газу.
Формування стратегічних резервів нафти і газу
Наявність стратегічних резервів нафти і нафтопродуктів є запорукою уникнення криз на ринках та однією з вимог Європейського Союзу до країн-кандидатів.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
створення стратегічного резерву нафти та нафтопродуктів на 60 днів;
розробка концепції ринкового стимулювання приватних компаній до надання нафти і нафтопродуктів, технічних і фінансових ресурсів для створення резервів;
створення умов для безперешкодного експорту нафти і нафтопродуктів компаніями, які забезпечать зберігання на об'єктах Держкомрезерву 60-денного запасу нафтопродуктів, та забезпечення відшкодування Держрезерву вартості зберігання нафти і нафтопродуктів.
Зміцнення енергетичного суверенітету, впливу держави на міжнародні енергетичні ринки та диверсифікація імпорту енергоносіїв
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
забезпечення стабільних поставок природного газу з Росії в Україну на базі міжурядових угод;
укладення довгострокових угод з країнами Центральної Азії про закупівлю газу;
розробка і затвердження стратегії розвитку нафтопроводу "Одеса-Броди" до 2015 р., виходячи з пріоритетності європейського напрямку постачання нафти;
укладення необхідних міжурядових документів з метою забезпечення реалізації проекту постачання каспійської нафти в Україну нафтопроводом "Одеса-Броди";
укладання та початок імплементації угоди з польським урядом щодо добудови нафтопроводу Одеса-Броди на території Польщі;
досягнення домовленостей з урядами Ірану, Туреччини, Австрії, Румунії та Болгарії щодо участі України в реалізації проекту "Набукко";
підготовка техніко-економічного обґрунтування участі України у проектах з диверсифікації постачань нафти і газу з Центральної Азії, Близького Сходу;
укладання довгострокових контрактів з нафтовими компаніями щодо завантаження нафтопроводу "Одеса-Броди" в аверсному напрямку;
укладання контрактів на видобуток нафти за межами України державними компаніями, що дозволять забезпечити до 10% потреб ринку;
виконання всіх необхідних робіт для завершення інтеграції нафтопроводів "Дружба"-"Адрія".
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
проведення експертизи та ратифікацію міжнародних угод, укладених з метою диверсифікації постачань енергоносіїв в Україну.
ЯДЕРНА ЕНЕРГЕТИКА
Забезпечення енергетичної незалежності вимагає розвитку ядерної енергетики. Головними цілями цієї стратегії є:
будівництво нових та продовження терміну експлуатації існуючих енергоблоків;
диверсифікація постачання ядерного палива;
створення елементів власного ядерно-паливного циклу;
заборона зберігання відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів неукраїнського походження;
збереження високого рівня ядерної безпеки.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
будівництво нових та продовження терміну експлуатації існуючих енергоблоків, для чого:
- ухвалити рішення про проведення аудиту НАЕК "Енергоатом" за міжнародними стандартами та передбачити відповідне фінансування в державному бюджеті;
- підвищити інвестиційний потенціал НАЕК "Енергоатом" за рахунок переоцінки балансової вартості основних фондів АЕС, комплексної реалізації інноваційного підходу і надання гарантій по позиках. Схвалити план дій та подати проекти відповідних законів до Верховної Ради України;
- ухвалити та реалізувати План заходів зі спорудження енергоблоків N 3 та N 4 Хмельницької АЕС за умови їх введення в експлуатацію у 2014-2015 рр.;
- ухвалити План заходів щодо забезпечення продовження експлуатації діючих енергоблоків АЕС на максимально досяжний термін понад проектний, в першу чергу N 1 і N 2 РАЕС та N 1 ПУАЕС;
- ухвалити та реалізувати план заходів щодо будівництва нових енергоблоків;
- розробити координаційний План дій із створення умов для розробки і постачання устаткування для АЕС з визначенням конкретних етапів і характеру діяльності на цих етапах;
- забезпечити тарифну та цінову політику шляхом: 1) повного відшкодування витрат на закупівлю свіжого та поводження з відпрацьованим ядерним паливом, експлуатаційних та інвестиційних витрат по соціальних програмах і виконанню бюджетних зобов'язань; 2) забезпечення беззбитковості виробництва при оптимізації витрат на основі довгострокової програми управління витратами; 3) удосконалення правового поля у сфері здійснення експорту, імпорту та транзиту електричної енергії;
- ухвалити План дій щодо створення та функціонування єдиної системи проектно-конструкторського забезпечення ядерної енергетики та реалізувати його;
- забезпечити виконання Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій;
Диверсифікація постачання ядерного палива та створення елементів власного ядерно-паливного циклу, для чого:
- ухвалити рішення щодо забезпечення фінансування Фонду ядерного паливного циклу;
- забезпечити освоєння Новокостянтинівського уранового родовища та стабілізувати функціонування Східного гірничо-збагачувального комбінату;
- провести оздоровлення ДНВП "Цирконій" і ДП "Придніпровський гідрометалургійний завод";
- забезпечити створення виробництва переробки цирконієвої сировини для використання кінцевого продукту як у технології власного виробництва, так і на експорт;
- затвердити техніко-економічне обґрунтування розміщення, проектування та будівництво заводу з фабрикації тепловиділяючих збірок (ТВЗ) до 2012 р.;
- ухвалити рішення про диверсифікацію джерел постачання ядерного палива, враховуючи досягнуті домовленості з французькою компанією AREVA та "Westinghouse";
- забезпечити збільшення виробництва уранового концентрату та української складової в ядерному паливі до 40%;
- забезпечити створення державного резерву ядерного палива.
Ядерна безпека і поводження з ВЯП і РАВ, для чого:
- затвердити Державну програму поводження з радіоактивними відходами, створення та наповнення фонду поводження з радіоактивними відходами.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
прийняття закону з питань переоцінки основних фондів підприємств паливно-енергетичного комплексу, що передбачатиме встановлення реальної вартості основних фондів задля отримання фінансових ресурсів (амортизаційних відрахувань) для їх відновлення, модернізації і продовження експлуатації;
врегулювання розбіжностей податкового та ядерного законодавства в частині віднесення до складу валових витрат заходів з підвищення безпеки енергоблоків АЕС шляхом ухвалення Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";
ухвалення Закону України "Про фонд поводження з радіоактивними відходами", який встановлюватиме механізм акумулювання фінансових ресурсів для безпечного поводження з ВЯП і РАВ;
внесення змін до законів України "Про систему оподаткування", "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", "Про поводження з радіоактивними відходами" з метою стимулювання створення фонду з поводження з радіоактивними відходами.
ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Головною ціллю розвитку вугільної промисловості є зниження залежності енергетики від імпорту газу. Для цього має бути проведена реструктуризація українських шахт, що передбачатиме нарощування видобутку вугілля, а також зменшення кількості нещасних випадків на шахтах, зокрема, через поступовий перехід до стандартів і практики безпеки ЄС на шахтах.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
забезпечення своєчасного і повного бюджетного фінансування підприємств вугільної галузі;
введення державного механізму контролю за недопущенням монопольно високих цін виробників гірничошахтного обладнання та матеріально-технічних ресурсів для вугледобувних підприємств;
забезпечення спрямування цільових коштів на розвиток вугільної промисловості;
щорічне забезпечення введення в дію нових виробничих потужностей з видобутку вугілля відповідно до реальних потреб держави у вітчизняному вугіллі (відповідно до Енергетичної стратегії України до 2030 р., при цьому забезпечити щорічний видобуток на рівні не менше 90,9 млн. т);
ухвалення рішення про перехід до цін на вугільну продукцію відповідно до її реальної вартості шляхом регулювання цінової політики в ланцюжку вугілля-кокс-метал і визначення ціни на енергетичне вугілля з урахуванням його енергетичної цінності, споживчих властивостей, взаємозамінності та екологічної прийнятності у співставленні з вартістю та аналогічними показниками інших видів палива;
забезпечення надійності енергопостачання, розвиток і впровадження альтернативних джерел виробництва електроенергії;
розробка механізму забезпечення виплати заробітної плати та інших соціальних виплат шахтарям на рівні, встановленому Генеральною угодою після підписання нової Генеральної угоди;
ухвалення рішення щодо передачі ліквідаційною комісією правонаступнику необхідної документації для надання пільг на придбання твердого палива категоріям осіб, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України, до початку робіт із фізичної ліквідації гірничого підприємства;
ухвалення рішення про внесення змін до Методики оцінки майна, передбачивши в ній особливості оцінки пакетів акцій та цілісних майнових комплексів підприємств вугільної галузі, та затвердити порядок продажу на аукціонах.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
ухвалення Закону України "Про особливості приватизації підприємств вугільної промисловості";
ухвалення Закону України "Про газ метан вугільних родовищ";
ухвалення Закону України "Про засади функціонування ринку енергетичного вугілля";
прийняття Закону України "Про державне замовлення на вугілля для комунальних потреб";
перегляд Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в частині уточнення критеріїв оцінки тендерних пропозицій.
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА ТА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА
Розвиток та модернізація Об'єднаної електроенергетичної системи вимагає політичної волі для лібералізації ринку електроенергетики з подальшим упорядкуванням регулюючих функцій держави, направлених на створення стимулів для залучення приватних інвестицій у галузь.
Цілями розвитку електроенергетичної галузі є:
послідовна лібералізація та забезпечення конкуренції та прозорості на ринку електроенергії;
залучення інвестицій в модернізацію основних фондів енергокомпаній, що здійснюють виробництво, передачу та постачання електроенергії з метою ефективного використання палива, скорочення втрат електроенергії, підвищення надійності та якості електропостачання;
ліквідація перехресного субсидіювання та створення цінових стимулів для ефективного енергоспоживання;
впорядкування процедур та нарощування обсягів експорту електроенергії в сусідні країни;
диверсифікація джерел постачання імпортної енергетичної сировини та створення прозорого, конкурентного внутрішнього ринку палива;
зменшення рівня забруднення навколишнього середовища.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
ухвалення рішення про проведення аудиту НАК "Енергетична компанія України" за міжнародними стандартами та передбачення відповідного фінансування в державному бюджеті;
здійснення заходів з припинення перехресного субсидіювання споживачів електроенергії;
розробка та запровадження рішень, спрямованих на забезпечення повернення та обґрунтованої прибутковості інвестицій, що залучаються на розвиток об'єктів електроенергетики;
запровадження стимулів для залучення приватних інвестиції в електроенергетичну галузь;
затвердження механізму визначення на конкурсних засадах покупців при укладенні договорів експорту електроенергії;
проведення незалежного обстеження мереж всіх обленерго для нормування втрат до технологічно можливих;
забезпечення введення в експлуатацію магістральних ліній електропередач для забезпечення можливості паралельної роботи ОЕС з енергетичним об'єднанням країн Європи та залучення для цього іноземних інвестицій;
забезпечення введення в експлуатацію щорічно 6 тис. км розподільчих електромереж, перш за все в сільській місцевості;
укладення договору з Міжнародним банком реконструкції і розвитку щодо фінансування реконструкції другої черги ГЕС Дніпровського каскаду та Дністровської ГЕС та забезпечення його ратифікації;
завершення будівництва Ташлицької та Дністровської ГАЕС;
стимулювання спорудження нових ГЕС на річках Тисі, Дністрі та їх притоках за наявності техніко-економічного обґрунтування таких проектів.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України у галузі теплоенергетики є:
затвердження концепції розвитку теплоенергетики, яка передбачатиме перехід ТЕС на споживання вітчизняного енергетичного вугілля;
розробка та схвалення концепції створення ринків теплової енергії з метою стимулювання конкуренції в теплоенергетиці та прозорого ціноутворення;
створення умов для залучення на модернізацію систем теплозабезпечення;
ухвалення плану дій із зменшення щорічно втрат тепла в тепломережах;
забезпечення реконструкції існуючих і початок будівництва нових енергоблоків Придніпровській, Слов'янській, Добротвірській, Трипільській, Зміївській, Старобешівській, Курахівській, Криворізькій ТЕС;
забезпечення реконструкції та модернізація 4 блоків Бурштинської ТЕС.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
ухвалення Закону України "Про Національну комісію з регулювання електроенергетики" з чіткими гарантіями незалежного статусу;
створення законодавчої бази, яка передбачатиме чіткі межі відповідальності виробників і постачальників електроенергії за надійність та якість надання послуг споживачам та утримання електромереж;
ратифікацію договору з Міжнародним банком реконструкції і розвитку щодо фінансування реконструкції другої черги ГЕС Дніпровського каскаду та Дністровської ГЕС.
ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ
Реалізація потенціалу енергозбереження в Україні, який становить за розрахунками понад 45% від нинішнього обсягу споживання енергоресурсів, дозволить уникнути зростання критичної залежності держави від зовнішніх джерел постачання. При цьому перехід на ринкове формування цін на енергетичні продукти є однією з головних умов впровадження енергозберігаючих технологій.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
спрямування бюджетних інвестицій на практичне впровадження заходів тепло- та енергозбереження, а також обліку в закладах соціальної, комунальної сфери та побуті громадян із пріоритетним здійсненням державних закупівель енергоощадного обладнання вітчизняного виробництва;
започаткування із залученням кредитів міжнародних установ довгострокової державної програми впровадження енергоощадних опалювальних систем індивідуальних будинків, насамперед у сільській місцевості;
зниження рівня енергоємності ВВП;
запровадження механізмів стимулювання енергозбереження, в тому числі формування тарифної політики для забезпечення збалансованого розвитку паливно-енергетичного комплексу;
встановлення контролю за адресністю субсидіювання житлово-комунальних послуг;
вдосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення повернення заборгованості промисловості та житлово-комунального господарства перед енергетичним сектором за минулі роки;
затвердження переліку обов'язкових фіскальних та адміністративних санкцій для господарюючих суб'єктів за нераціональне використання палива та енергії;
збільшення фінансування наукових досліджень у сфері енергозбереження та пошуку альтернативних видів енергії;
перегляд "Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії", розробка та внесення на розгляд Верховної Ради проекти законів, які стимулюватимуть виконання завдань програми.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
прийняття державної програми енергозбереження, узгодженої з Енергетичною стратегією до 2030 р.;
підтримку законодавчих ініціатив Кабінету Міністрів України щодо забезпечення повернення заборгованості промисловості та житлово-комунального господарства перед енергетичним сектором за минулі роки.
3.4. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС І РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ
Учасники Коаліції беруть на себе зобов'язання забезпечити пріоритетний розвиток аграрного сектору національної економіки, утвердити його конкурентоспроможність та сприяти становленню суспільної гармонії - однакової якості життя громадян України як на селі, так і в місті.
Учасники Коаліції розглядають свою діяльність у сфері АПК через призму європейських стандартів життєвого рівня сільського населення та спрямовують свої зусилля на вирішення наступних пріоритетних завдань:
формування інфраструктури сільської місцевості, адаптованої до сучасних реалій, створення сприятливих умов життя селян, підвищення привабливості сільського способу життя, забезпечення розвитку особистості;
істотне збільшення витрат на створення нових робочих місць у сільській місцевості за рахунок бюджетів відповідних фондів державного соціального страхування;
реалізація програми розвитку системи житлово-комунального господарства у сільській місцевості з наданням субвенції відповідним місцевим бюджетам, системи газифікації, водопостачання, зв'язку та доріг;
створення системи побутового обслуговування на селі;
забезпечення культурно-освітнього розвитку сіл, зокрема добудови шкіл та закладів дошкільного виховання, бібліотек, клубів і кінотеатрів;
збільшення доходів жителів сільської місцевості як через програми сприяння перетворенню особистих селянських господарств в господарства товарного типу із залученням до програм державної підтримки, так і через розвиток альтернативного підприємництва на селі;
стимулювання створення прозорого конкурентного середовища для українських виробників, просування їх продукції на зовнішні ринки;
підтримка розвитку інфраструктури, а саме аграрного фонду, аграрної біржі, страхового фонду;
сприяння у вирішенні проблеми забезпечення АПК сучасною технікою вітчизняного виробництва, створення та функціонування МТС на державній і кооперативній основі в кожному сільському районі;
підвищення ефективності та конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва, впровадження сучасних технологій з метою зменшення енергозалежності агропромислового комплексу та собівартості виробленої продукції, спрямування на ці потреби основних програм бюджетної підтримки та врахування такої необхідності при опрацюванні податкової політики;
перехід на європейську модель забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції;
перехід від неефективних цільових державних програм в аграрній сфері до прозорих адресних схем прямої підтримки безпосередньо сільськогосподарських товаровиробників;
збільшення рівня державної підтримки сільгоспвиробника та перехід на відповідні європейські стандарти, а саме дотації на гектар обробленої землі, на одиницю випущеної продукції, на одиницю експортної продукції;
впровадження сучасних механізмів і методів формування прозорого ринку сільськогосподарської продукції та продовольства, капіталу, зокрема, виробничих ресурсів та робочої сили;
заборона виплати заробітної плати в іншій, ніж грошова, формі;
стимулювання лізингу сільськогосподарської техніки та обладнання, які у подальшому надаватимуться безпосереднім користувачам;
формування сучасної фінансово-кредитної та ринкової інфраструктури з метою зростання кредитної та інвестиційної привабливості АПК, створення інструментарію ефективного управління ризиками в сільськогосподарському виробництві;
розробка і реалізація необхідного комплексу заходів, що забезпечують умови функціонування ринку землі (зокрема завершення видачі актів на право власності на землю, виділення земельних ділянок в натурі, створення земельного кадастру, встановлення меж територіальних одиниць, проведення грошової оцінки землі, механізмів регулювання ринку землі тощо) та після цього зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення;
зміна структури і функцій органів державного управління в АПК, перехід від регламентації, розподілу та адміністративного втручання до ефективного виконання законодавства, в першу чергу в частині забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської та харчової продукції;
створення сучасної дорадчої інфраструктури для надання максимально адаптованої до сучасних умов інформації про технології, юридично-правових та маркетингових консультацій з урахуванням передових надбань аграрної науки та досвіду практичного застосування.
Виходячи з цього, учасники Коаліції визначають наступні шляхи досягнення пріоритетних завдань:
Всебічний розвиток сільської місцевості, спрямований на досягнення соціально-комфортних умов життя сільських жителів
В основу вирішення проблем розвитку сільських територій учасники Коаліції ставлять реалізацію соціально-економічних пріоритетів сільських мешканців та сільських громад, беручи на себе такі зобов'язання:
перейти від централізованого розподілу бюджетних коштів на розвиток сільської місцевості до формування економічної бази для фінансування відповідних програм сільськими та територіальними громадами з метою забезпечення збалансованого фінансування;
запровадити спеціальні програми збільшення зайнятості у сільській місцевості шляхом збільшення державного замовлення на освіту майбутніх спеціалістів сільськогосподарської галузі, забезпечення їх житлом;
запровадити допомогу у розмірі 20 000 грн. для випускників вищих навчальних закладів, які працюватимуть не менше 3 років у сільській місцевості;
передати об'єкти соціальної інфраструктури сільської місцевості в комунальну власність з обов'язковим виділенням необхідних для цього коштів рівними частинами у проектах державних бюджетів на відповідні роки;
законодавчо та методологічно забезпечити умови для створення господарюючих суб'єктів з надання соціальних послуг, утримання соціальної інфраструктури, транспортного забезпечення тощо;
провести класифікацію населених пунктів за розмірами, демографічним станом та тенденціями, методологічно та законодавчо забезпечити підготовку програм їх розвитку з метою забезпечення необхідних соціальних стандартів життя для населення з урахуванням перспектив розвитку різних категорій населених пунктів;
здійснити методологічне забезпечення реалізації соціальних стандартів життя для населених пунктів різних категорій в розрізі таких складових:
якісне медичне обслуговування;
- сучасні шкільна освіта та дошкільне виховання;
- електрифікація та газифікація (або забезпечення альтернативних видів опалення);
- сучасна дорожня інфраструктура;
- засоби комунікації (персональні, загального користування, для органів місцевої влади та самоврядування);
розробити економічно вмотивовану систему забезпечення соціальних стандартів, що враховуватиме:
- надання соціальних послуг в населених пунктах, в тому числі за рахунок розвитку комунікаційної складової (програма "Шкільний автобус" для дітей, нарощування штату працюючих та парку автомобілів у районних лікарнях для доставки пацієнтів і надання медичних послуг тощо);
- економічний аналіз альтернативних варіантів (розвиток систем електроопалення (із резервним твердим паливом) замість проведення газопроводів у занепадаючі населені пункти);
ухвалити Закон України "Про сільську поселенську мережу", яким визначатимуться критерії поділу населених пунктів на категорії, а також основні принципи забезпечення мінімального соціального стандарту життя в населених пунктах різних категорій;
запровадити тендерні процедури при:
- здійсненні бюджетних призначень на розвиток сільської місцевості за рахунок центрального та місцевого бюджету;
- розподілі місцевими громадами (сільський та районний рівень) бюджетних коштів пропорційно кількості жителів певної громади до загальної кількості сільських жителів;
- створенні (відновленні) об'єктів соціальної інфраструктури та їх утримання;
створити електронну систему звітності та розміщувати в мережі Інтернет відповідну інформацію щодо використання коштів Державного та місцевих бюджетів на розвиток сільської місцевості.
Підвищення конкурентоспроможності агропромислового виробництва та якості сільськогосподарської сировини та харчової продукції.
Агропромислове виробництво учасники Коаліції розглядають не тільки як основу для забезпечення раціонально обґрунтованих норм споживання якісної харчової продукції власного виробництва, а й як один із основних важелів формування конкурентної переваги вітчизняної економіки на світовому ринку праці. У зв'язку із зазначеним, учасники Коаліції беруть на себе зобов'язання забезпечити:
посилення інноваційної ролі науки і освіти, що передбачає:
- здійснення оцінки ефективності структури і роботи вітчизняної науки та навчальних закладів, підготувавши за результатами такої оцінки програму реструктуризації та розвитку аграрної науки в Україні, удосконалити структуру наукових організацій із зменшенням частки адміністративно-господарюючого персоналу відповідно до європейських стандартів;
- створення системи підвищення якості державного управління, в тому числі органів місцевого самоврядування, зокрема через систему підготовки та перепідготовки;
- формування системи сільськогосподарського дорадництва через поєднання зусиль органів державної влади, освіти, науки та дорадчих служб;
прийняття законодавчих актів, спрямованих на удосконалення системи оподаткування в АПК;
удосконалення системи бюджетної підтримки АПК з метою підвищення дієвості бюджетних програм та ефективності використання бюджетних коштів, а саме:
- запровадити класифікацію програм бюджетної підтримки за критеріями: економічний ефект, доступність, зручність для сільгоспвиробників, прозорість та об'єктивність розподілу; та забезпечити їх максимальну комплексну оцінку за наведеними вище критеріями;
- забезпечити поступовий перехід до виплати дотацій з урахуванням товарності та якості сільськогосподарської і харчової продукції;
- запровадити, відповідно Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", диференційовану тваринницьку та спеціальні тваринницькі дотації для концентрації виробництва в тваринництві та забезпечення якості тваринницької сировини;
- забезпечити поступовий перехід від цінових дотацій на фіксовані платежі (на гектар або голову худоби), які не залежать від обсягу виробництва;
вдосконалення ринкової інфраструктури та регулювання шляхом розробки та ухвалення таких законодавчих актів:
- щодо внесення змін до Закону України "Про державний матеріальний резерв", забезпечивши формування державного продовольчого резерву виключно Аграрним фондом України (накопичення і реалізації сільгосппродукції Держрезервом проводиться в межах обсягів мобілізаційного резерву);
- щодо передачі сільськогосподарської продукції понад норми мінімального накопичення з Держрезерву до Аграрного фонду;
- щодо внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" з метою: (1) підпорядкування Аграрного фонду Кабінету Міністрів України із формуванням наглядової ради з представників центральних органів виконавчої влади, відповідальних за формування економічної, фінансової та аграрної політики; (2) застосування інтервенцій Аграрним фондом виключно для накопичення продрезерву та забезпечення балансування ринку; (3) проведення фінансових і товарних інтервенцій для досягнення мінімальних та максимальних цін виключно за цінами біржового товарного ринку України;
внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку ф'ючерсного ринку, з метою ефективного розвитку ф'ючерсної торгівлі сільськогосподарською та іншою продукцією;
розробку та прийняття законів України:
- "Про оптові ринки худоби та плодоовочевої продукції";
- "Про аукціони живої худоби";
- "Про збутові та постачальницькі кооперативи в аграрному секторі економіки" з метою розвитку кооперативних формувань, створення сприятливих умов (в тому числі податкових) для їх створення та функціонування;
формування та ведення реєстру складських документів на зерно; впровадження ефективної фінансово-кредитної політики, а саме:
- створення бюро кредитних історій в аграрному секторі економіки;
- вдосконалення механізмів надання компенсацій кредитних ставок за кредитами комерційних банків з метою стимулювання їх зниження для сільськогосподарських товаровиробників;
- передбачення в проектах державних бюджетів компенсації кредитних ставок комерційних банків при кредитуванні сільськогосподарських виробників в обсягах, що гарантуватимуть вільний доступ сільськогосподарських товаровиробників до кредитних ресурсів за пільговими ставками;
- стимулювання розвитку кооперативних банків та кредитних спілок в сільській місцевості;
- вдосконалення законодавчого і нормативно-правового забезпечення лізингових операцій з метою збільшення доступності і привабливості для сільськогосподарських товаровиробників;
- внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства" щодо вдосконалення системи страхування, зокрема в частині переліку страхових продуктів та ставок страхових внесків, що підлягають компенсації;
- захист внутрішнього ринку методами тарифного і нетарифного регулювання (на постійні основі) за результатами моніторингу зовнішньоекономічної діяльності;
удосконалення координації в сфері контролю якості й безпеки сільськогосподарської сировини та харчової продукції через ухвалення законів України щодо:
- визначення нових принципів і вимог до безпеки харчових продуктів та інформування споживачів про їх властивості, а також щодо контролю, який має здійснюватися єдиним спеціально уповноваженим органом з перевірки відповідності вимогам та стандартам, забезпечивши гармонізацію такого закону з відповідними європейськими регламентами;
- змін до деяких законодавчих актів України з питань підтвердження відповідності продукції з метою приведення їх норм у відповідність із європейськими правилами та стандартами;
зменшення енергозалежності сільськогосподарського виробництва, а саме:
- забезпечити розробку та прийняття державних програм, спрямованих на впровадження енергозберігаючих технологій в агропромисловому комплексі, врахувати необхідність реалізації зазначених програм при підготовці та прийнятті проектів бюджетів;
- провести комплексний порівняльний аналіз доцільності прискореного розвитку виробництва в Україні відновлювальних видів енергії з економічної, технологічної та сировинної точки зору;
- за результатами такого аналізу внести зміни до чинного законодавства щодо стимулювання розвитку відновлювальних джерел енергії, розробити та реалізувати комплекс заходів з виробництва альтеративних видів енергії, передбачивши відповідне бюджетне фінансування;
інтеграцію аграрного сектору у Світову організацію торгівлі та європейське співтовариство.
Ефективне використання ресурсного та інвестиційного потенціалу земель як життєвого середовища і основного засобу виробництва
З метою відновлення соціальної справедливості щодо можливості розпоряджатися землею жителів сільської місцевості (особливо похилого віку), зростання інвестиційної привабливості сільськогосподарського виробництва, учасники Коаліції беруть на себе зобов'язання:
забезпечити реалізацію та захист прав селян на землю шляхом повної персоніфікації власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що передбачає:
- спрощення процедури оформлення права власності на землю та майно для селян; зменшення ставки податку на земельну спадщину для селян;
- якнайшвидше завершення видачі державних актів на право власності на землю громадянам власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) та інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення;
- ведення єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та прийняття відповідних розпорядчих документів Міністерством юстиції та Кабінетом Міністрів України;
- створення загальнодержавного уніфікованого кадастру землі в електронному вигляді;
- створення земельно-інформаційного банку даних;
- розробку і реалізацію державної програми, спрямованої на концентрацію земельних масивів, з метою створення оптимального землекористування і раціонального управління земельними ресурсами;
- законодавче обмеження для однієї юридичної особи максимального розміру земельних масивів в процентах до площі землекористування відповідних територіальних одиниць, при набутті права власності;
- внесення змін до Закону України "Про оренду землі", передбачивши мінімальний термін дії договорів оренди сільськогосподарських угідь на період ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою (але не менше 5 років);
- законодавче визначення юридичного статусу особистого селянського господарства та домогосподарства з метою надання їм можливості долучитись до програм державної підтримки та обов'язкового державного пенсійного страхування;
- законодавче врегулювання передачі власниками земельних паїв в управління державним фондам (в тому числі Пенсійному фонду) з метою забезпечення гарантованої виплати орендної плати;
до завершення дії мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення забезпечити формування цілісної структури ринку земель шляхом:
- прийняття законів України "Про ринок земель несільськогосподарського призначення", "Про особливості обороту земель сільськогосподарського призначення", "Про державний земельний кадастр";
- спрощення порядку набуття права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення спільними підприємствами, іноземними юридичними особами та іноземними громадянами;
- ухвалення Тимчасового порядку проведення земельних торгів земель несільськогосподарського призначення та організації аукціонної діяльності (для невідкладного врегулювання питань, пов'язаних з врахуванням специфіки правовідносин в сфері земель несільськогосподарського призначення);
забезпечити розвиток земельного іпотечного кредитування шляхом:
- внесення змін до законів України "Про іпотеку" та "Про оренду землі" щодо можливості застави майнових прав на земельні ділянки для одержання кредитів, в тому числі довгострокових;
- розробки та затвердження нормативно-правових актів щодо вдосконалення системи оцінки земель сільськогосподарського призначення та вдосконалення процедур підтвердження майнових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення;
врегулювати основні засади та визначити порядок здійснення права державної та комунальної власності, управління об'єктами права державної та комунальної власності, в т. ч. територіальних громад, а саме:
- провести інвентаризацію земель державної та комунальної власності з метою встановлення меж адміністративно-територіальних утворень (областей, районів, міст, селищ, сіл) і введення нового механізму щодо їх управління; здійснення розмежування земель державної та комунальної власності, посилення відповідальності за використання земельних ресурсів і зміцнення економічної бази місцевого самоврядування;
- ухвалити закони України "Про державну інвентаризацію земель", "Про управління землями державної власності", "Про порядок викупу земель для суспільних потреб";
- переглянути існуючі пільги по платі за землю та забезпечити використання надходжень від плати за землю відповідно до Закону України "Про плату за землю";
забезпечити охорону та раціональне використання земель шляхом:
- ухвалення Закону України "Про загальнодержавну програму використання та охорони земель";
- прийняття законів України "Про зонування та районування земель", "Про ґрунти";
- завершення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення та законодавчого унормування виведення з обороту деградованих та непридатних для ведення сільського господарства земель та передбачити на це необхідні бюджетні кошти;
- контролю за переведенням земель сільськогосподарського призначення в інші категорії;
- розроблення системи вторинного освоєння запущених (не деградованих) сільськогосподарських земель, у тому числі меліорованих, шляхом підтримки фермерських господарств і новостворюваних сільськогосподарських підприємств;
- проведення суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, складання еколого-агрохімічного паспорту полів, земельних ділянок та розроблення на їх основі науково обґрунтованих рекомендацій по ефективному та безпечному застосуванню агрохімічних засобів; видача власникам землі документів державного зразка відбуватиметься лише за умови дотримання обґрунтованого регламенту господарювання на землі.
IV. УКРАЇНА І СВІТ
Учасники Коаліції підтверджують відданість України її міжнародним зобов'язанням та беруть на себе відповідальність за продовження закріпленого чинним законодавством України зовнішньополітичного курсу, що включає в себе стратегічні цілі європейської інтеграції та ухвалення рішення про вступ України в НАТО, при збереженні рівноправних та добросусідських відносин з Російською Федерацією та іншими сусідніми країнами, зміцненні лідерських позицій України в Східноєвропейсько-Чорноморському регіоні.
Політика Коаліції демократичних сил у сфері зовнішніх зносин полягає в утвердженні і розвитку України як незалежної демократичної держави шляхом забезпечення дипломатичними та іншими засобами і методами, передбаченими міжнародним правом, захисту суверенітету і безпеки, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів України, її політичних торговельно-економічних, науково-технічних, культурних тощо інтересів, а також законних прав громадян України та її юридичних осіб за кордоном.
Стратегічними завданнями є набуття членства у Європейському Союзі та забезпечення енергетичної незалежності України.
Пріоритетними завданнями є завершення процесу набуття членства України в СОТ, започаткування переговорів з ЄС про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також взаємовигідна співпраця з НАТО та набуття повноправного членства в НАТО. Ухвалення рішення про вступ України в НАТО за наслідками всеукраїнського референдуму.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
