диверсифікація джерел постачання імпортної енергетичноїсировини та створення прозорого, конкурентного внутрішнього ринкупалива;
зменшення рівня забруднення навколишнього середовища.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями КабінетуМіністрів України є:
ухвалення рішення про проведення аудиту НАК "Енергетичнакомпанія України" за міжнародними стандартами та передбаченнявідповідного фінансування в державному бюджеті;
здійснення заходів з припинення перехресного субсидіюванняспоживачів електроенергії;
розробка та запровадження рішень, спрямованих на забезпеченняповернення та обґрунтованої прибутковості інвестицій, щозалучаються на розвиток об'єктів електроенергетики;
запровадження стимулів для залучення приватних інвестиції велектроенергетичну галузь (2007-2008);
затвердження механізму визначення на конкурсних засадахпокупців при укладенні договорів експорту електроенергії (протягом3-х місяців);
проведення незалежного обстеження мереж всіх обленерго длянормування втрат до технологічно можливих (2007-2008);
забезпечення введення в експлуатацію магістральних лінійелектропередач для забезпечення можливості паралельної роботи ОЕСз енергетичним об'єднанням країн Європи та залучення для цьогоіноземних інвестицій (2007-2010);
забезпечення введення в експлуатацію щорічно 6 тис. кмрозподільчих електромереж, перш за все в сільській місцевості(2006-2012);
укладення договору з Міжнародним банком реконструкції ірозвитку щодо фінансування реконструкції другої черги ГЕСДніпровського каскаду та Дністровської ГЕС та забезпечення йогоратифікації;
завершення будівництва Ташлицької та Дністровської ГАЕС;
стимулювання спорудження нових ГЕС на річках Тисі, Дністрі таїх притоках за наявності техніко-економічного обґрунтування такихпроектів (2007-2008).
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями КабінетуМіністрів України у галузі теплоенергетики є:
затвердження концепції розвитку теплоенергетики, якапередбачатиме перехід ТЕС на споживання вітчизняного енергетичноговугілля (2007);
розробка та схвалення концепції створення ринків тепловоїенергії з метою стимулювання конкуренції в теплоенергетиці тапрозорого ціноутворення (2007);
створення умов для залучення на модернізацію системтеплозабезпечення;
ухвалення плану дій із зменшення щорічно втрат тепла втепломережах;
забезпечення реконструкції існуючих і початок будівництванових енергоблоків Придніпровській, Слов'янській, Добротвірській,Трипільській, Зміївській, Старобешівській, Курахівській,Криворізькій ТЕС до 2010 р.;
забезпечення реконструкції та модернізація 4 блоківБурштинської ТЕС до 2008 р.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
ухвалення Закону України "Про Національну комісію зрегулювання електроенергетики" з чіткими гарантіями незалежногостатусу;
створення законодавчої бази, яка передбачатиме чіткі межівідповідальності виробників і постачальників електроенергії занадійність та якість надання послуг споживачам та утриманняелектромереж (2007);
ратифікацію договору з Міжнародним банком реконструкції ірозвитку щодо фінансування реконструкції другої черги ГЕСДніпровського каскаду та Дністровської ГЕС (2007).
ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ
Реалізація потенціалу енергозбереження в Україні, якестановить за розрахунками понад 45% від нинішнього обсягуспоживання енергоресурсів, дозволить уникнути зростання критичноїзалежності держави від зовнішніх джерел постачання. При цьомуперехід на ринкове формування цін на енергетичні продукти є однієюз головних умов впровадження енергозберігаючих технологій.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями КабінетуМіністрів України є:
спрямування бюджетних інвестицій на практичне впровадженнязаходів тепло- та енергозбереження, а також обліку в закладахсоціальної, комунальної сфери та побуті громадян, із пріоритетнимздійсненням державних закупівель енергоощадного обладнаннявітчизняного виробництва;
започаткування із залученням кредитів міжнародних установдовгострокової державної програми впровадження енергоощаднихопалювальних систем індивідуальних будинків, насамперед - усільській місцевості;
зниження рівня енергоємності ВВП;
запровадження механізмів стимулювання енергозбереження, втому числі формування тарифної політики для забезпеченнязбалансованого розвитку паливно-енергетичного комплексу;
встановлення контролю за адресністю субсидіюванняжитлово-комунальних послуг (2006-2012);
вдосконалення нормативно-правової бази щодо забезпеченняповернення заборгованості промисловості та житлово-комунальногогосподарства перед енергетичним сектором за минулі роки;
затвердження переліку обов'язкових фіскальних таадміністративних санкцій для господарюючих суб'єктів занераціональне використання палива та енергії;
збільшення фінансування наукових досліджень у сферіенергозбереження та пошуку альтернативних видів енергії (2007);
перегляд "Програми державної підтримки розвитку нетрадиційнихта відновлювальних джерел енергії", розраховану до 2010 тазапропонувати на розгляд Верховної Ради проекти законів, якістимулюватимуть виконання завдань програми (2007).
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
прийняття державної програми енергозбереження на2007-2010 рр., узгодженої з Енергетичною стратегією до 2030 р.( 145а-2006-р );
прийняття змін до Закону України "Про Державний бюджетУкраїни на 2006 р." ( 3235-15 ) в частині збільшення інвестиційнихвидатків на проекти енергозбереження;
підтримку законодавчих ініціатив Кабінету Міністрів Українищодо забезпечення повернення заборгованості промисловості тажитлово-комунального господарства перед енергетичним сектором заминулі роки (протягом 3-х місяців).
3.4. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС І
РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ
Учасники Коаліції беруть на себе зобов'язання забезпечитипріоритетний розвиток аграрного сектору національної економіки,утвердити його конкурентоспроможність та сприяти становленнюсуспільної гармонії - однакової якості життя громадян України якна селі, так і у місті.
Учасники Коаліції розглядають свою діяльність у сфері АПКчерез призму європейських стандартів життєвого рівня сільськогонаселення та спрямовують свої зусилля на вирішення наступнихпріоритетних завдань:
формування інфраструктури сільської місцевості, адаптованоїдо сучасних реалій, створення сприятливих умов життя селян,підвищення привабливості сільського способу життя, забезпеченнярозвитку особистості;
істотне збільшення витрат на створення нових робочих місць усільській місцевості за рахунок бюджетів відповідних фондівдержавного соціального страхування;
встановлення погодинних ставок оплати праці;
реалізація програми розвитку системи житлово-комунальногогосподарства у сільській місцевості з наданням субвенціївідповідним місцевим бюджетам, системи газифікації,водопостачання, зв'язку та доріг;
створення системи побутового обслуговування на селі;
забезпечення культурно-освітнього розвиток села, зокремадобудови шкіл та закладів дошкільного виховання, бібліотек, клубіві кінотеатрів;
збільшення доходів жителів сільської місцевості як черезпрограми сприяння перетворенню особистих селянських господарств вгосподарства товарного типу із залученням до програм державноїпідтримки, так і через розвиток альтернативного підприємництва населі;
стимулювання створення прозорого конкурентного середовища дляукраїнських виробників, просування їх продукції на зовнішні ринки;
підтримка розвитку інфраструктури, а саме - аграрного фонду,аграрної біржі, страхового фонду;
сприяння у вирішенні проблеми забезпечення АПК сучасноютехнікою вітчизняного виробництва, створення та функціонування МТСна державній і кооперативній основі в кожному сільському районі;
підвищення ефективності та конкурентоспроможності
сільськогосподарського виробництва, впровадження сучасних
технологій з метою зменшення енергозалежності агропромислового
комплексу та собівартості виробленої продукції, спрямування на ці
потреби основних програм бюджетної підтримки та врахування такої
необхідності при опрацюванні податкової політики;
перехід на європейську модель забезпечення якості та безпекисільськогосподарської продукції;
перехід від неефективних цільових державних програм ваграрній сфері до прозорих адресних схем прямої підтримкибезпосередньо сільськогосподарських товаровиробників;
збільшення рівня державної підтримки сільгоспвиробника таперехід на відповідні європейські стандарти, а саме дотації нагектар обробленої землі, на одиницю випущеної продукції, наодиницю експортної продукції;
впровадження сучасних механізмів і методів формуванняпрозорого ринку сільськогосподарської продукції та продовольства,капіталу, зокрема, виробничих ресурсів та робочої сили;
заборона виплати заробітної плати в іншій, ніж грошова,формі;
стимулювання лізингу сільськогосподарської техніки таобладнання, які у подальшому надаватимуться безпосереднімкористувачам;
формування сучасної фінансово-кредитної та ринковоїінфраструктури з метою зростання кредитної та інвестиційноїпривабливості АПК, створення інструментарію ефективного управлінняризиками в сільськогосподарському виробництві;
розробка і реалізація необхідного комплексу заходів, щозабезпечують умови функціонування ринку землі (зокрема, завершеннявидачі актів на право власності на землю, виділення земельнихділянок в натурі, створення земельного кадастру, встановлення межтериторіальних одиниць, проведення грошової оцінки землі,механізмів регулювання ринку землі тощо) та після цього - зняттямораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення;
зміна структури і функцій органів державного управління вАПК, перехід від регламентації, розподілу та адміністративноговтручання до ефективного виконання законодавства, в першу чергу вчастині забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської тахарчової продукції;
створення сучасної дорадчої інфраструктури для наданнямаксимально адаптованої до сучасних умов інформації протехнології, юридично-правових та маркетингових консультацій зурахуванням передових надбань аграрної науки та досвідупрактичного застосування.
Виходячи з цього, учасники Коаліції визначають наступні шляхидосягнення пріоритетних завдань:
Всебічний розвиток сільської місцевості, спрямований надосягнення соціально-комфортних умов життя сільських жителів
В основу вирішення проблем розвитку сільських територійучасники Коаліції ставлять реалізацію соціально-економічнихпріоритетів сільських мешканців та сільських громад, беручи насебе такі зобов'язання:
перейти від централізованого розподілу бюджетних коштів нарозвиток сільської місцевості до формування економічної бази дляфінансування відповідних програм сільськими та територіальнимигромадами з метою забезпечення збалансованого фінансування(законодавче визначення - 2007 р.);
запровадити спеціальні програми збільшення зайнятості усільській місцевості шляхом збільшення державного замовлення наосвіту майбутніх спеціалістів сільськогосподарської галузі,забезпечення їх житлом;
передати об'єкти соціальної інфраструктури сільськоїмісцевості в комунальну власність з обов'язковим виділеннямнеобхідних для цього коштів рівними частинами у проектах державнихбюджетів на відповідні роки (2007-2008);
законодавчо та методологічно забезпечити умови для створеннягосподарюючих суб'єктів з надання соціальних послуг, утриманнясоціальної інфраструктури, транспортного забезпечення тощо (2007);
провести класифікацію населених пунктів за розмірами,демографічним станом та тенденціями, методологічно та законодавчозабезпечити підготовку програм їх розвитку з метою забезпеченнянеобхідних соціальних стандартів життя для населення з урахуваннямперспектив розвитку різних категорій населених пунктів(2007-2008);
здійснити методологічне забезпечення реалізації соціальнихстандартів життя для населених пунктів різних категорій в розрізітаких складових:
- якісне медичне обслуговування;
- сучасні шкільна освіта та дошкільне виховання;
- електрифікація та газифікація (або забезпеченняальтернативних видів опалення);
- сучасна дорожня інфраструктура;
- засоби комунікації (персональні, загального користування,для органів місцевої влади та самоврядування);
розробити економічно вмотивовану систему забезпеченнясоціальних стандартів (2007 р.), що враховуватиме:
- надання соціальних послуг в населених пунктах, в тому числіза рахунок розвитку комунікаційної складової (програма "Шкільнийавтобус" ( 31-2003-п ) для дітей, нарощування штату працюючих тапарку автомобілів у районних лікарнях для доставки пацієнтів інадання медичних послуг тощо);
- економічний аналіз альтернативних варіантів (розвитоксистем електроопалення (із резервним твердим паливом) замістьпроведення газопроводів у занепадаючі населені пункти);
ухвалити Закон України "Про сільську поселенську мережу",яким визначатимуться критерії поділу населених пунктів накатегорії, а також основні принципи забезпечення мінімальногосоціального стандарту життя в населених пунктах різних категорій(2007);
запровадити тендерні процедури при:
- здійсненні бюджетних призначень на розвиток сільськоїмісцевості за рахунок центрального та місцевого бюджету;
- розподілі місцевими громадами (сільський та районнийрівень) бюджетних коштів пропорційно кількості жителів певноїгромади до загальної кількості сільських жителів;
- створенні (відновленні) об'єктів соціальної інфраструктурита їх утримання;
створити електронну систему звітності та розміщувати в мережіІнтернет відповідну інформацію щодо використання коштів Державногота місцевих бюджетів на розвиток сільської місцевості (2007).
Підвищення конкурентоспроможності агропромислового
виробництва та якості сільськогосподарської сировини та харчової
продукції.
Агропромислове виробництво учасники Коаліції розглядають нетільки як основу для забезпечення раціонально обґрунтованих нормспоживання якісної харчової продукції власного виробництва, а й якодин із основних важелів формування конкурентної перевагивітчизняної економіки на світовому ринку праці. У зв'язку іззазначеним, учасники Коаліції беруть на себе зобов'язаннязабезпечити:
посилення інноваційної ролі науки і освіти, що передбачає:
- здійснення оцінки ефективності структури і роботивітчизняної науки та навчальних закладів, підготувавши зарезультатами такої оцінки програму реструктуризації та розвиткуаграрної науки в Україні, удосконалити структуру науковихорганізацій із зменшенням частки адміністративно-господарюючогоперсоналу відповідно до європейських стандартів;
- створення системи підвищення якості державного управління,в тому числі органів місцевого самоврядування, зокрема черезсистему підготовки та перепідготовки;
- формування системи сільськогосподарського дорадництва черезпоєднання зусиль органів державної влади, освіти, науки тадорадчих служб;
прийняття законодавчих актів, спрямованих на удосконаленнясистеми оподаткування в АПК;
удосконалення системи бюджетної підтримки АПК з метоюпідвищення дієвості бюджетних програм та ефективності використаннябюджетних коштів, а саме:
- запровадити класифікацію програм бюджетної підтримки закритеріями: економічний ефект, доступність, зручність длясільгоспвиробників, прозорість та об'єктивність розподілу; тазабезпечити їх максимальну комплексну оцінку за наведеними вищекритеріями;
- забезпечити протягом 2007-2010 років поступовий перехід довиплати дотацій з урахуванням товарності та якостісільськогосподарської і харчової продукції;
- запровадити, відповідно Закону України "Про державнупідтримку сільського господарства України" ( 1877-15 ),диференційовану тваринницьку та спеціальні тваринницькі дотаціїдля концентрації виробництва в тваринництві та забезпечення якостітваринницької сировини;
- забезпечити поступовий перехід (протягом 2007-2010 рр.) відцінових дотацій на фіксовані платежі (на гектар або головухудоби), які не залежать від обсягу виробництва;
вдосконалення ринкової інфраструктури та регулювання шляхомрозробки та ухвалення таких законодавчих актів:
- щодо внесення змін до Закону України "Про державнийматеріальний резерв" ( 51/97-ВР ), забезпечивши формуваннядержавного продовольчого резерву виключно Аграрним фондом України(накопичення і реалізації сільгосппродукції Держрезервомпроводиться в межах обсягів мобілізаційного резерву) (2006);
- щодо передачі сільськогосподарської продукції понад нормимінімального накопичення з Держрезерву до Аграрного фонду;
- щодо внесення змін до Закону України "Про державнупідтримку сільського господарства України" ( 1877-15 ) з метою:(1) підпорядкування Аграрного фонду Кабінету Міністрів України ізформуванням наглядової ради з представників центральних органіввиконавчої влади, відповідальних за формування економічної,фінансової та аграрної політики; (2) застосування інтервенційАграрним фондом виключно для накопичення продрезерву тазабезпечення балансування ринку; (3) проведення фінансових ітоварних інтервенцій для досягнення мінімальних та максимальнихцін виключно за цінами біржового товарного ринку України;
внесення змін до деяких законів України щодо стимулюваннярозвитку ф'ючерсного ринку, з метою ефективного розвиткуф'ючерсної торгівлі сільськогосподарською та іншою продукцією(2007);
розробку та прийняття законів України:
- "Про оптові ринки худоби та плодоовочевої продукції"(2006-2007);
- "Про аукціони живої худоби" (2006-2007);
- "Про збутові та постачальницькі кооперативи в аграрномусекторі економіки" з метою розвитку кооперативних формувань,створення сприятливих умов (в тому числі податкових) для їхстворення та функціонування;
забезпечення формування та ведення реєстру складськихдокументів на зерно;
забезпечення впровадження ефективної фінансово-кредитноїполітики, а саме:
- сприяти створенню та діяльності бюро кредитних історій ваграрному секторі економіки (2007);
- вдосконалити механізм надання компенсацій кредитних ставокза кредитами комерційних банків з метою стимулювання їх зниженнядля сільськогосподарських товаровиробників;
- забезпечити в проекті державного бюджету на 2007 р. інаступні роки продовження компенсації кредитних ставок комерційнихбанків при кредитуванні сільськогосподарських виробників вобсягах, що гарантуватимуть вільний доступ сільськогосподарськихтоваровиробників до кредитних ресурсів за пільговими ставками(2007-2010);
- стимулювати розвиток кооперативних банків та кредитнихспілок в сільській місцевості (2007-2010);
- вдосконалити законодавче і нормативно-правове забезпеченнялізингових операцій з метою збільшення доступності і привабливостідля сільськогосподарських товаровиробників;
- внести зміни до Закону України "Про державну підтримкусільського господарства" ( 1877-15 ) щодо вдосконалення системистрахування, зокрема в частині переліку страхових продуктів таставок страхових внесків, що підлягають компенсації;
- за результатами моніторингу зовнішньоекономічної діяльностізабезпечити ефективний захист внутрішнього ринку методамитарифного і нетарифного регулювання (на постійній основі);
удосконалення координації в сфері контролю якості й безпекисільськогосподарської сировини та харчової продукції черезухвалення законів України щодо:
- визначення нових принципів і вимог до безпеки харчовихпродуктів та інформування споживачів про їх властивості, а такожщодо контролю, який має здійснюватися єдиним спеціальноуповноваженим органом з перевірки відповідності вимогам тастандартам, забезпечивши гармонізацію такого закону з відповіднимиєвропейськими регламентами;
- змін до деяких законодавчих актів України з питаньпідтвердження відповідності продукції з метою приведення їх норм увідповідність із європейськими правилами та стандартами;
зменшення енергозалежності сільськогосподарського
виробництва, а саме:
- забезпечити розробку та прийняття державних програм,спрямованих на впровадження енергозберігаючих технологій вагропромисловому комплексі, врахувати необхідність реалізаціїзазначених програм при підготовці та прийнятті проектів бюджету на2007 р. та наступні роки;
- провести комплексний порівняльний аналіз доцільностіприскореного розвитку виробництва в Україні відновлювальних видівенергії з економічної, технологічної та сировинної точки зору(2006);
- за результатами такого аналізу внести зміни до чинногозаконодавства щодо стимулювання розвитку відновлювальних джереленергії, розробити та реалізувати комплекс заходів з виробництваальтеративних видів енергії, передбачивши відповідне бюджетнефінансування (2007-2008);
інтеграцію аграрного сектору у Світову організацію торгівліта європейське співтовариство шляхом забезпечення в ходіпереговорного процесу щодо вступу України до СОТ підтримкисільського господарства в достатніх обсягах.
Ефективне використання ресурсного та інвестиційногопотенціалу земель як життєвого середовища і основного засобувиробництва
З метою відновлення соціальної справедливості щодо можливостірозпоряджатися землею жителів сільської місцевості (особливопохилого віку), зростання інвестиційної привабливостісільськогосподарського виробництва, учасники Коаліції беруть насебе зобов'язання:
забезпечити реалізацію та захист прав селян на землю шляхомповної персоніфікації власників та користувачів земельних діляноксільськогосподарського призначення, що передбачає:
- завершення до 1 липня 2007 р. видачі державних актів направо власності на землю громадянам - власникам сертифікатів направо на земельну частку (пай) та інвентаризацію земельсільськогосподарського призначення;
- ведення єдиного державного реєстру прав на нерухоме майнота прийняття відповідних розпорядчих документів КабінетомМіністрів України;
- створення загальнодержавного уніфікованого кадастру землі велектронному вигляді;
- створення земельно-інформаційного банку даних;
- розробку і реалізацію державної програми, спрямованої наконцентрацію земельних масивів, з метою створення оптимальногоземлекористування і раціонального управління земельними ресурсами;
- законодавче обмеження для однієї юридичної особимаксимального розміру земельних масивів в процентах до площіземлекористування відповідних територіальних одиниць, при набуттіправа власності;
- внесення змін до Закону України "Про оренду землі"( 161-14 ), передбачивши мінімальний термін дії договорів орендисільськогосподарських угідь на період ротації основної сівозмінизгідно з проектом землеустрою (але не менше 5 років);
- законодавче визначення юридичного статусу особистогоселянського господарства та домогосподарства з метою надання їмможливості долучитись до програм державної підтримки таобов'язкового державного пенсійного страхування;
- законодавче врегулювання передачі власниками земельних паївв управління державним фондам (в тому числі Пенсійному фонду) зметою забезпечення гарантованої виплати орендної плати;
до завершення дії мораторію на продаж земельсільськогосподарського призначення забезпечити формування цілісноїструктури ринку земель шляхом:
- прийняти закони України "Про ринок земельнесільськогосподарського призначення", "Про особливості оборотуземель сільськогосподарського призначення", "Про державнийземельний кадастр";
- удосконалення порядку набуття права власності на земельніділянки несільськогосподарського призначення спільнимипідприємствами, іноземними юридичними особами та іноземнимигромадянами;
- прийняття Тимчасового порядку проведення земельних торгівземель несільськогосподарського призначення та організаціїаукціонної діяльності (для невідкладного врегулювання питань,пов'язаних з врахуванням специфіки правовідносин в сфері земельнесільськогосподарського призначення);
забезпечити розвиток земельного іпотечного кредитування(2006) шляхом:
- внесення змін до законів України "Про іпотеку" ( 898-15 )та "Про оренду землі" ( 161-14 ) щодо можливості застави майновихправ на земельні ділянки для одержання кредитів, в тому числідовгострокових;
- розробки та затвердження нормативно-правових актів щодовдосконалення системи оцінки земель сільськогосподарськогопризначення та вдосконалення процедур підтвердження майнових правна земельні ділянки сільськогосподарського призначення;
- забезпечення ефективної роботи Державної іпотечної установиз метою започаткування кредитування під заставу земель, в томучислі сільськогосподарського призначення;
врегулювати основні засади та визначити порядок здійсненняправа державної та комунальної власності, управління об'єктамиправа державної та комунальної власності, в т.ч. територіальнихгромад, а саме:
- провести інвентаризацію земель державної та комунальноївласності з метою встановлення меж адміністративно-територіальнихутворень (областей, районів, міст, селищ, сіл) і введення новогомеханізму щодо їх управління; здійснення розмежування земельдержавної та комунальної власності, посилення відповідальності завикористання земельних ресурсів і зміцнення економічної базимісцевого самоврядування;
- ухвалити закони України "Про державну інвентаризаціюземель", "Про управління землями державної власності", "Пропорядок викупу земель для суспільних потреб";
- переглянути існуючі пільги по платі за землю та забезпечитивикористання надходжень від плати за землю відповідно до ЗаконуУкраїни "Про плату за землю" ( 2535-12 );
забезпечити охорону та раціональне використання земельшляхом:
- ухвалення Закону України "Про загальнодержавну програмувикористання та охорони земель" (липень 2007 р.);
- прийняття законів України "Про зонування та районуванняземель", "Про ґрунти" (2007);
- завершення інвентаризації земель сільськогосподарськогопризначення та законодавчого унормування виведення з оборотудеградованих та непридатних для ведення сільського господарстваземель та передбачити на це необхідні бюджетні кошти (2006-2010);
- унеможливлення невмотивованого переведення земельсільськогосподарського призначення в інші категорії;
- розроблення системи вторинного освоєння запущених (недеградованих) сільськогосподарських земель, у тому числімеліорованих, шляхом підтримки фермерських господарств іновостворюваних сільськогосподарських підприємств;
- проведення суцільної агрохімічної паспортизації земельсільськогосподарського призначення, складанняеколого-агрохімічного паспорту полів, земельних ділянок тарозроблення на їх основі науково обґрунтованих рекомендацій поефективному та безпечному застосуванню агрохімічних засобів;видача власникам землі документів державного зразкавідбуватиметься лише за умови дотримання обґрунтованого регламентугосподарювання на землі.
IV. УКРАЇНА І СВІТ
Учасники Коаліції підтверджують відданість України їїміжнародним зобов'язанням та беруть на себе відповідальність запродовження закріпленого чинним законодавством Українизовнішньополітичного курсу, що включає в себе стратегічні цілієвропейської інтеграції та ухвалення рішення про вступ України вНАТО за наслідками всеукраїнського референдуму, при збереженнірівноправних та добросусідських відносин з Російською Федерацієюта іншими сусідніми країнами, та зміцненні лідерських позиційУкраїни в Східноєвропейсько-Чорноморському регіоні.
Політика Коаліції демократичних сил у сфері зовнішніх зносинполягає в утвердженні і розвитку України як незалежноїдемократичної держави шляхом забезпечення дипломатичними та іншимизасобами і методами, передбаченими міжнародним правом, захистусуверенітету і безпеки, територіальної цілісності та непорушностідержавних кордонів України, її політичних торговельно-економічних,науково-технічних, культурних тощо інтересів, а також законнихправ громадян України та її юридичних осіб за кордоном.
Стратегічними завданнями є набуття членства у ЄвропейськомуСоюзі та забезпечення енергетичної незалежності України.
Пріоритетними завданнями є набуття членства України в СОТ,започаткування переговорів з ЄС про зону вільної торгівлі міжУкраїною та ЄС, а також взаємовигідна співпраця з НАТО. Вступ вНАТО - за результатами всеукраїнського референдуму.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
ухвалення законодавчих актів, необхідних для завершенняпроцесу вступу України в Світову організацію торгівлі (СОТ) у2006 р. при забезпеченні: інтересів національних товаровиробників;максимальних, передбачених СОТ, перехідних періодів;
ратифікацію підписаних Кабінетом Міністрів Україниміжнародних угод, меморандумів та інших міжнароднихдоговірно-правових документів;
завершення виконання комплексу зобов'язань України передРадою Європи в їх законодавчій частині до кінця 2006 р., включаючиприведення Закону України "Про ратифікацію Європейської хартіїрегіональних мов або мов меншин" (802-IV ( 802-15 ), 15 травня2003 р.) у відповідність з метою і об'єктом Хартії ( 994_014 )шляхом ухвалення змін і доповнень до нього;
виконання Закону України "Про загальнодержавну програмуадаптації законодавства України до законодавства ЄвропейськогоСоюзу" ( 1629-15 ) в частині ухвалення відповідних урядовихзаконопроектів.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями КабінетуМіністрів України є:
затвердження та забезпечення виконання Кабінетом МіністрівУкраїни документу "Заходи щодо виконання Плану дій Україна - ЄС на2006 р.", що продовжує програму дій з європейської інтеграції,розпочату аналогічним документом 2005 р.;
розробка та подальша імплементація "Заходів щодо виконанняПлану дій Україна-ЄС на 2007 рік", виконання якого має засвідчитимаксимально повну реалізацію Плану дій Україна-ЄС ( 994_693 ) вцілому;
завершення договірно-правового оформлення державних кордонівУкраїни. Зокрема, завершення виконання сторонамивнутрішньодержавних процедур, пов'язаних із набранням чинностіДоговором між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон( 112_004 ) від 12 травня 1997 р. Організація робіт з демаркаціїукраїнсько-білоруського та українсько-російського державногокордону. Завершення демаркації українсько-молдовського державногокордону. Завершення переговорів із розмежування континентальногошельфу та визначення виключних економічних зон з Румунією.Завершення переговорів та підписання угоди з Російською Федерацієющодо делімітації акваторії Азовського моря та Керченської протоки;
завершення процедур, пов'язаних із перетворенням ГУАМ уповноцінну міжнародну організацію до кінця 2006 р.;
продовження співробітництва в рамках Спільноти демократичноговибору як міжнародного форуму, що має забезпечити реалізаціюціннісного виміру зовнішньої політики України як держави, відданоїідеалам демократії, верховенства права та прав людини;
продовження миротворчої діяльності в рамках чинногозаконодавства України;
продовження переговорів на основі українського плану мирноговрегулювання придністровської проблеми та відповідних рішеньРеспубліки Молдова у розширеному (за участю США і ЄС) форматі.Сприяння структурним змінам та процесу демократизації вПридністровському регіоні Республіки Молдова під міжнароднимконтролем для забезпечення реалізації демократичних стандартів,основних прав і свобод громадян;
забезпечення виконання заходів, визначених Державноюпрограмою інформування громадськості з питань євроатлантичноїінтеграції України на 2004-2007 рр. ( 1433/2003 );
забезпечення виконання угод між Україною та НАТО в рамкахМеморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України іштабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТОна Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об'єднанихзбройних сил НАТО в Європі ( 950_005 );
забезпечення створення та функціонування повномасштабної зонивільної торгівлі між Україною, Російською Федерацією та іншимидержавами СНД;
започаткування переговорів з Євросоюзом про створення зонивільної торгівлі між Україною та ЄС одразу після вступу до СОТ;
поглиблення стратегічного партнерства з РосійськоюФедерацією, Польщею та США на основі загальновизнаних принципівміжнародного права;
підвищення ефективності використання транзитного потенціалуУкраїни шляхом модернізації і подальшої розбудови національноїтранспортної мережі та її інтегрування до загальноєвропейськоїінфраструктури;
продовження і (або) започаткування переговорів з країнами, депрацює значна частина українських громадян, з метою підписанняміжурядових угод щодо їх соціального захисту.
Частина II.
РЕГЛАМЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ КОАЛІЦІЇ
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ УТВОРЕННЯ
ТА ДІЯЛЬНОСТІ КОАЛІЦІЇ
1.1. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України(далі Коаліція) - це добровільне об'єднання депутатських фракцій,яке формується у Верховній Раді України за результатами виборів,на основі узгодження їх політичних позицій. До складу Коаліціївходить більшість народних депутатів України від конституційногоскладу Верховної Ради України. Суб'єктами Коаліції є фракції БлокуЮлії Тимошенко, "Наша Україна", Соціалістичної партії України уВерховній Раді України. Склад Коаліції є вичерпним на терміндіяльності Коаліції та не передбачає входження інших фракцій танародних депутатів України.
1.2. Коаліція формується на період повноважень Верховної РадиУкраїни п'ятого скликання і всі учасники Коаліції зобов'язанізабезпечувати її стабільну та злагоджену роботу.
1.3. Коаліція вважається сформованою з моменту офіційногооголошення про це головуючим на пленарному засіданні ВерховноїРади України на підставі поданих до її Апарату документів,передбачених чч. 3, 4 ст. 61 Регламенту Верховної Ради України( 3547-15 ).
1.4. Основними завданнями Коаліції є:
1.4.1. Прийняття та втілення в життя Засад внутрішньої ізовнішньої політики, Програми діяльності Уряду.
1.4.2. Ініціювання та розробка на основі Програми Коаліціїпроектів законів, постанов, звернень та їх внесення до порядкуденного пленарних засідань Верховної Ради України, її комітетів,інших робочих органів.
Коаліція підтримує тільки ті законопроекти та постанови, якіпройшли узгодження в Уряді, консенсусом в Раді Коаліції тавідповідають змісту угоди про створення Коаліції. Незгодафракції - суб'єкта Коаліції підтримати законопроект, або іншийпроект рішення Верховної Ради є фактичним застосуванням прававето. Такий законопроект або рішення знімається з розгляду доповного узгодження всіма фракціями - суб'єктами Коаліції. Призастосуванні права вето однією з фракцій Коаліції іншим суб'єктамКоаліції забороняється проводити рішення в Верховній Раді Україниконсолідованим голосуванням з парламентською опозицією.
1.4.3. Проведення експертизи законопроектів, що розглядаютьсяу Верховній Раді України, ініціювання розробки, внесення зауваженьта пропозицій до законопроектів, що подані на друге або інше,наступне за порядком читання.
1.4.4. Формування та проведення узгодженої кадрової політики,контроль за ефективністю роботи призначених посадових осіб та їхвідповідальності перед Коаліцією.
1.4.5. Прийняття та поширення серед народних депутатівУкраїни, у Верховній Раді України, у засобах масової інформаціїзаяв, звернень, інших документів, прийнятих Коаліцією.
1.5. Народний депутат України, член фракції, що входить доскладу Коаліції, має права, визначені Конституцією України( 254к/96-ВР ), Законом України "Про статус народного депутатаУкраїни" ( 2790-12 ), Регламентом Верховної Ради України( 3547-15 ), цією Угодою та іншими нормативними актами.
1.6. Для забезпечення діяльності Коаліції можуть бутиутворені необхідні робочі групи (із залученням фахівців увідповідних галузях), положення про які затверджуються РадоюКоаліції депутатських фракцій.
РОЗДІЛ II. КЕРІВНІ ОРГАНИ КОАЛІЦІЇ
2.1. Керівними органами Коаліції є:
2.1.1. Загальні збори Коаліції.
2.1.2. Рада Коаліції.
2.2. Загальні збори Коаліції.
2.2.1. Загальні збори є вищим керівним органом Коаліції.
2.2.2. Загальні збори Коаліції складаються з народнихдепутатів України членів фракцій, що входять до Коаліції. Загальнізбори Коаліції є правомочними, якщо в них беруть участь не меншеполовини народних депутатів України кожної фракції - суб'єктаКоаліції.
2.2.3. Загальні збори Коаліції збираються не менше, ніж разна одну парламентську сесію.
2.2.4. Загальні збори Коаліції розглядають проекти рішеньтільки після попереднього розгляду і схвалення їх Радою Коаліції.
2.2.5. Загальні збори Коаліції можуть обговорювати таприймати рішення або заяви з будь-якого питання, що є предметомВерховної Ради України чи інтересу Коаліції.
2.2.6. До виключних повноважень загальних зборів Коаліціїналежать наступні питання:
2.2.6.1. Погодження проекту Засад зовнішньої та внутрішньоїполітики і проекту програми діяльності Уряду на строк повноваженьВерховної Ради України п'ятого скликання.
2.2.6.2. Схвалення кандидатур на посади Голови ВерховноїРади, першого заступника та заступника Голови Верховної РадиУкраїни, Прем'єр-міністра України та членів Кабінету МіністрівУкраїни.
2.2.7. Рішення Загальних зборів Коаліції приймаються виключнона їх засіданнях. Рішення Загальних зборів Коаліції вважаєтьсяприйнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальноїчисельності кожної фракції, що є суб'єктом Коаліції.
2.2.8. На Загальних зборах Коаліції, засіданнях Ради Коаліціїобов'язково ведуться протоколи, які підписуються КоординаторомКоаліції. Протоколи оформлюються у триденний термін з днязавершення Загальних зборів.
2.3. Координатор Коаліції:
2.3.1. Обов'язки Координатора Коаліції почергово, на кожнійнаступній сесії Верховної Ради України, виконують керівникивідповідних фракцій - суб'єктів Коаліції. На період відсутностікоординатора його повноваження переходять до керівника фракції,який має бути координатором на наступній сесії. Черговістьвиконання повноважень Координатора Коаліції визначається на весьтермін повноважень Верховної Ради України п'ятого скликання.
2.3.2. Координатор Коаліції:
2.3.2.1. Організовує діяльність Коаліції.
2.3.2.2. Головує на засіданнях Загальних зборів Коаліції,Ради Коаліції.
2.3.2.3. Скликає позачергові і проводить чергові(позачергові) Засідання Коаліції.
2.3.2.4. Без доручення представляє Коаліцію на засіданняхПогоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, вінших депутатських об'єднаннях, керівних органах Верховної РадиУкраїни, інших органах державної влади, органах місцевогосамоврядування, громадських та міжнародних організаціях.
2.3.2.5. За дорученням Загальних зборів Коаліції та/або РадиКоаліції має право підпису від імені Коаліції.
2.3.2.6. Повідомляє Голову Верховної Ради України, керівніоргани Верховної Ради України про склад Коаліції, її цілі,прийняті рішення тощо.
2.3.2.7. Робить погоджені заяви від імені Коаліції.
2.3.2.8. Координує роботу Секретаріату Коаліції.
2.3.2.9. Вносить подання про призначення на посаду тазвільнення з посади керівника та працівників СекретаріатуКоаліції.
2.3.2.10. Здійснює контроль за рішеннями Коаліції, РадиКоаліції.
2.4. Рада Коаліції:
Рада Коаліції складається з голів депутатських фракцій -суб'єктів Коаліції та з двох інших представників від кожноїфракції, що є суб'єктом Коаліції. Представники від фракційобираються на загальних зборах фракції більшістю голосів відзагального числа депутатів, з яких складається фракція.
2.4.2. Формою роботи Ради Коаліції є засідання.
2.4.3. Засідання Ради Коаліції можуть відбуватися за участюПрезидента України, Голови Верховної Ради, Прем'єр-міністра,членів Кабінету Міністрів України та інших спеціально запрошенихосіб.
2.4.4. Рішення Ради Коаліції приймаються консенсусом. Кожна зфракцій - суб'єктів Коаліції має один голос.
