Про затвердження Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" (Інструкція N 7)

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Штраф за самовільне відчуження (використання, реалізацію) матеріальних цінностей державного резерву" або "Пеня за несвоєчасне повернення матеріальних цінностей державного резерву", а також має бути посилання на рішення про стягнення коштів (дату, номер і ким прийняте) та статтю 30 вищевказаного Закону України;

- статтею 26 Закону України "Про лікарські засоби", відповідно до якої прибуток, отриманий від реклами лікарських засобів на порушення вимог цієї статті, стягується до Державного бюджету України.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Стягнення прибутку, отриманого від реклами лікарських засобів з порушенням вимог статті 26 Закону України "Про лікарські засоби", а також має бути посилання на статтю 26 вищевказаного Закону України;

- статтею 31 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", відповідно до якої Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення стягують штраф за вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, у разі відмови від його сплати.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за вчинення дій, визначених Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" як недобросовісна конкуренція", номер і дата документа, на підставі якого здійснюється стягнення, а також посилання на статтю 31 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1 відсотка від суми штрафу. У розрахунковому документі суми основного боргу і пені вказуються окремо;

- пунктом 4 статті 27 Закону України "Про рекламу", якою передбачено стягнення штрафів за порушення законодавства України про рекламу.

Право стягнення цих штрафів надане Державному комітету у справах захисту прав споживачів та його органам в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням державних органів і громадських організацій або самостійно у випадках, передбачених статтею 27 цього закону, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Штраф за порушення законодавства України про рекламу", а також має бути посилання на документ (дату, номер і ким прийнятий), яким зафіксоване це порушення, та пункт 4 статті 27 вищевказаного Закону України;

- пунктом 8 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до якого державним податковим адміністраціям надається право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів донараховані за результатами перевірок суми податків, інших платежів і внесків, суми недоїмки з податків, а також суми штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством України, з підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується вид платежу, що стягується, а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та пункт 8 статті 11 вищевказаного Закону України;

- статтею 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", якою передбачене стягнення штрафів за правопорушення на ринку цінних паперів, якщо протягом 10 днів рішення про накладення штрафу не оскаржено в судовому порядку.

Штрафи накладаються Головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Комісії чи головою відповідного територіального органу після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за правопорушення на ринку цінних паперів", а також має бути посилання на рішення про накладення штрафу (дата, номер і ким прийняте) та статтю 11 вищевказаного Закону України;

- Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", відповідно до якого здійснюється стягнення не внесених у встановлені строки:

а) податків, податкового кредиту та інших платежів до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, якщо для цих платежів законодавством не передбачені спеціальні правила стягнення.

Зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків давності, за винятком випадків, передбачених цим Декретом та іншими законодавчими актами.

У такому ж порядку стягуються внески до державних цільових фондів, створених на підставі чинного законодавства;

б) платежів з державного обов'язкового страхування, внесків на державне соціальне страхування, відрахувань колективних сільськогосподарських і риболовецьких підприємств та міжгосподарських підприємств і організацій до централізованого фонду соціального страхування колгоспників України;

в) сум фінансових санкцій, що застосовуються до підприємств, установ і організацій органами, яким це право надане законодавством.

Після закінчення встановлених строків сплати відповідних платежів не внесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені.

Органи стягнення самостійно нараховують пеню із суми недоїмки і несуть відповідальність за достовірність даних її розрахунку.

На прохання органів стягнення для визначення сум пені установи Національного банку України подають довідку про облікову ставку Національного банку України за період, за який стягується пеня.

В інкасовому дорученні (розпорядженні) на стягнення сум недоїмки та нарахованої на неї пені (або тільки пені) у рядку "Призначення платежу" вказується: "Недоїмка та пеня за прострочення ... (вид платежу) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93" або "Сума пені за прострочення ... (вид платежу) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93", а також наводиться розрахунок суми пені.

Спори між платником і органом стягнення, що виникатимуть у зв'язку з неправильним нарахуванням органом стягнення пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку.

Списання сум у доход Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, на рахунки установ Української державної страхової комерційної організації, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та у централізований Фонд соціального страхування колгоспників України може бути звернене на суми, які є на розрахунковому (поточному) рахунку недоїмника в установі банку і на окремих рахунках та акредитивах, відкритих за рахунок недоїмника.

У разі звернення стягнення на окремі рахунки та акредитиви, розрахункові документи подаються до установи банку, в якій відкритий розрахунковий рахунок платника. Банк платника обліковує ці документи за позабалансовим рахунком N 9929 і одночасно надсилає платнику повідомлення про відкликання окремого рахунку або акредитива. Після отримання коштів у розмірі відкликаної суми або повідомлення про невикористану за відкликаним акредитивом суму банк зараховує цю суму на розрахунковий рахунок платника для виплати стягувачу.

Якщо акредитив відкритий у банку-емітенті, останній повідомляє виконуючий банк про дострокове закриття акредитива.

Стягнення коштів може бути звернене на безвідкличний акредитив тільки за згодою бенефіціара, на користь якого був відкритий акредитив.

Крім того, законами України можуть бути встановлені інші випадки безспірного стягнення та безакцептного списання коштів.

У разі, якщо законодавством України передбачені фінансові санкції, застосовувати які мають право податкові органи, то вони можуть стягуватися за інкасовими дорученнями (розпорядженнями) державних податкових адміністрацій у безспірному порядку.

Розрахункові документи за безспірним стягненням та безакцептним списанням коштів для забезпечення їх безумовного виконання у разі відсутності коштів на рахунку платника приймаються до картотеки за позабалансовим рахунком N 9929.

141. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством України:

- статтею 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статтею 116 Арбітражного процесуального кодексу та статтями 348, 349 Цивільного процесуального кодексу України на підставі виконавчих документів.

До розрахункового документа додається оригінал виконавчого документа або належним чином оформлений дублікат;

- статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України за результатами розгляду претензій з доарбітражного врегулювання господарських спорів - у разі, якщо боржник визнав претензію.

При цьому до розрахункового документа має додаватися відповідь підприємства-боржника (оригінал), а у разі, якщо в ній не зазначена сума визнаної претензії, то додається також копія претензії;

- статтею 183 Кодексу торговельного мореплавства України щодо штрафу за контрсталійний час суден, який стягується в безспірному (безакцептному) порядку після подання відправнику або одержувачу вантажу розрахунку сталійного часу і суми штрафу. В розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за контрсталійний час суден", номер і дату договору на морське перевезення вантажу та посилання на вказану статтю Кодексу торговельного мореплавства України;

- статтею 55 вищезазначеного Кодексу, якою передбачено, що у разі, якщо судновласник не може організувати репатріацію членів екіпажу та оплатити витрати, пов'язані з нею, ці обов'язки виконують органи, уповноважені Кабінетом Міністрів України, з подальшим стягненням ними з судновласника понесених затрат в безакцептному порядку. В розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Затрати, понесені при репатріації членів екіпажу", назву судна і кількість членів екіпажу, а також посилання на вказану статтю цього Кодексу;

- статтею 25 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", відповідно до якої підприємці, на яких Антимонопольним комітетом України або його територіальним відділенням накладено штраф, сплачують його у 30-денний термін з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі відмови підприємства від сплати штрафу Антимонопольний комітет України стягує його суму у безспірному порядку.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за порушення антимонопольного законодавства", номер і дату документа, на підставі якого здійснюється стягнення, а також посилання на статтю 25 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу. В розрахунковому документі окремо вказується сума основного боргу і окремо сума пені;

- статтею 25 Закону України "Про Єдиний митний тариф", згідно з якою мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України.

Своєчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Своєчасно не сплачене мито", номер і дату митної декларації, а також посилання на відповідну статтю цього Закону. В розрахунковому документі окремо вказується сума основного боргу і окремо сума пені;

- статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою передбачено, що за розпорядженнями установ Національного банку України з комерційних банків стягується штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу та вилучаються з обігу фіктивні кошти з кореспондентських рахунків банків. Порядок нарахування штрафів регулюється Положенням про застосування Національним банком України санкцій за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України;

- статтею 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", згідно з якою у разі несплати штрафу у 15-денний термін з дня його накладення він стягується відповідною державною податковою інспекцією.

Підставою для накладення штрафу на підприємство є рішення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яке оформлюється постановою.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за правопорушення у сфері містобудування", а також посилання на статтю 3 вищевказаного Закону України та дату і номер прийняття постанови інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю;

- статтею 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", якою встановлено, що продавець марок протягом двох робочих днів після настання строку платежу за векселем, виданим імпортером в оплату акцизного збору з імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, стягує з векселедавця непогашені вексельні суми з нарахуванням пені за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Для стягнення непогашених вексельних сум до банку векселедавця подається вексель та розпорядження про безспірне стягнення непогашених сум.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Погашення заборгованості за акцизний збір, оформлений простим векселем (номер і дата векселя)", а також посилання на статтю вищевказаного Закону України. Після списання банком цих сум вексель повертається до продавця марок для його погашення. Погашення векселів здійснюється у разі повної сплати векселедавцем суми акцизного збору;

- статтею 7 Закону України "Про транспорт", відповідно до якої розрахунки із споживачами послуг транспорту загального користування проводяться на основі чинних тарифів у безакцептному порядку, визначеному кодексами (статутами) окремих видів транспорту та іншими актами законодавства України.

Порядок встановлення тарифів на транспортні послуги згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.94 р. N 733 "Про ціноутворення в умовах реформування економіки" входить до компетенції Міністерства транспорту та Міністерства економіки України, уряду Автономної Республіки Крим, облвиконкомів, Севастопольського міськвиконкому і Київської міської державної адміністрації та територіально-виробничих об'єднань автомобільного транспорту.

У розрахунковому документі на безакцептне списання коштів із споживачів транспортних послуг у рядку "Призначення платежу" транспортне підприємство має робити посилання на статтю 7 Закону України "Про транспорт", кодекси (статути) окремих видів транспорту та чинні тарифи (дата, номер і ким вони затверджені);

- Постановою Верховної Ради України від 25.06.93 р. "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" щодо сплати пені за перевищення нормативного терміну платежів з обслуговуючого банку відправника коштів за кожний день затримки, що здійснюється у безакцептному порядку податковою інспекцією у розмірі 5 відсотків від суми платежу із зарахуванням у державний бюджет та відправником коштів - у розмірі 2 відсотків від суми платежу.

Перевищенням нормативного терміну проходження розрахункових документів, які інкасуються між установами банків за участю установ зв'язку, згідно з "Правилами прийому, обробки та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Міністерства зв'язку України" вважається їх проходження в межах України понад 7 робочих днів, в межах області - понад 3 робочі дні.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Пеня за ... днів перевищення нормативного терміну платежу", назву, номер, дату і суму розрахункового документа, за яким перевищений термін проходження платежу, а також посилання на вищенаведену постанову.

До розрахункового документа мають додаватися документи, які підтверджують перевищення терміну проходження платежу:

- копія документа з відміткою банку-платника про дату його прийняття до виконання;

- копія виписки з розрахункового рахунку;

- документи банку-одержувача коштів або самого одержувача про термін надходження чи ненадходження суми платежу (виписка банку, реєстр електронних повідомлень, лист одержувача коштів про ненадходження платежу);

- копія акта перевірки податкової інспекції за конкретним фактом порушення (у разі стягнення пені до державного бюджету).

Порядок подання документів на безакцептне списання коштів з установи банку, в якому обслуговується стягувач, викладений у п.146.

Банк має право безакцептного списання суми сплаченої пені з установ, винних у перевищенні нормативного терміну платежу (Міністерства зв'язку України, банку одержувача);

- Постановою Верховної Ради України від 20.02.96 р. "Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" за виявленими фактами самовільного відчуження (використання, реалізації) матеріальних ресурсів Держкомрезерв України видає накази про застосування фінансових санкцій до відповідальних зберігачів.

Витяги з наказів та інкасові доручення (розпорядження) про списання з рахунків відповідальних зберігачів сум фінансових санкцій надсилаються установам банків, що їх обслуговують.

На підставі поданих документів установи банків у першочерговому порядку перераховують кошти з рахунків відповідальних зберігачів до державного бюджету України;

- Указом Президента України від 25.06.93 р. N 235/93 "Про заходи щодо поліпшення розрахунків за продукцію і послуги комунальних енергетичних і водопровідно-каналізаційних підприємств" передбачено, що безакцептне списання коштів здійснюється за електричну і теплову енергію, послуги водопостачання і водовідведення, надані комунальними енергетичними і водопровідно-каналізаційними підприємствами споживачам, крім житлово-комунальних, бюджетних організацій і населення.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" мають зазначатися дані про розрахунковий період, кількість поставленої електричної та теплової енергії, послуг водопостачання і водовідведення на підставі показників вимірювальних приладів згідно з чинними тарифами та посилання на цей Указ;

- статтею 4 Указу Президента України від 16.03.95 р. N 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" встановлено, що у безспірному порядку стягується штраф з підприємств оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності у розмірі 50 відсотків від сум виручки від реалізації сільськогосподарської продукції (продовольства), не перерахованих в установлені строки товаровиробникам агропромислового комплексу України.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за нецільове використання виручки від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства" і посилання на цей Указ.

Установи банків повинні приймати на виконання від податкової інспекції розрахункові документи на безспірне стягнення до місцевого бюджету пені у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу за кожний банківський день прострочення платежу.

Згідно із статтею 1 вищезазначеного Указу підлягають безакцептному списанню суми кредиторської заборгованості за енергоносії та погашення кредитів, одержаних на їх оплату. Право безакцептного списання таких сум поширюється на наявні у підприємства поточні та строкові депозити у валюті України та іноземній валюті.

Відповідно до прийнятих у міжнародній практиці стандартів за методологією Європейської економічної комісії ООН енергоносіями вважаються: кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, кокс, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, сира нафта, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні енергоресурси), електроенергія, теплоенергія (пара і гаряча вода).

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Кредиторська заборгованість за енергоносії (їх вид) згідно з договором (дата і номер) та актом звірки (дата)" або "Кредиторська заборгованість за кредити, що надані для розрахунків за енергоносії в сумі _________" і посилання на цей Указ;

- Указом Президента України від 17.03.95 р. N 237/95 "Про заходи щодо поліпшення розрахунків за послуги, що надаються Державною службою охорони при Міністерстві внутрішніх справ України", відповідно до якого у безакцептному порядку здійснюється оплата послуг охорони за договорами (угодами), укладеними з підприємствами підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" вказується період, протягом якого надавалися послуги охорони, номер і дата договору, а також посилання на цей Указ. Встановлений порядок не поширюється на розрахунки з бюджетними організаціями;

- Указом Президента України від 12.06.95 р. N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" щодо стягнення у безспірному порядку штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки, що встановлюються Національним банком України.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до підприємств державними податковими інспекціями на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань комерційних банків, державної контрольно-ревізійної служби, органів Міністерства внутрішніх справ України, Національного банку України.

У розрахунковому документі у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за порушення норм з регулювання обігу готівки" і посилання на цей Указ;

- Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", відповідно до якого у безспірному порядку здійснюється стягнення не внесених у встановлені строки:

а) податків, податкового кредиту та інших платежів до державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, якщо для цих платежів законодавством не передбачені спеціальні правила стягнення.

Зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків давності, за винятком випадків, передбачених цим Декретом та іншими законодавчими актами.

У такому ж порядку стягуються внески до державних цільових фондів, створених на підставі чинного законодавства;

б) платежів з державного обов'язкового страхування, внесків на державне соціальне страхування, відрахувань колективних сільськогосподарських і риболовецьких підприємств та міжгосподарських підприємств і організацій до централізованого Фонду соціального страхування колгоспників України;

в) сум фінансових санкцій, що застосовуються до підприємств, установ і організацій органами, яким це право надане законодавством.

Списання у доход державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, на рахунки установ Української державної страхової комерційної організації, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та у централізований Фонд соціального страхування колгоспників України сум може бути звернене на суми, які є на розрахунковому (поточному) рахунку недоїмника в установі банку і на окремих рахунках та акредитивах, відкритих за рахунок недоїмника.

При зверненні стягнення на окремі рахунки та акредитиви розрахункові документи подаються до установи банку, в якій відкритий розрахунковий рахунок платника. Банком платника ці документи враховуються на позабалансовому рахунку N 9929 і одночасно платнику надсилається повідомлення про відкликання окремого рахунку або акредитива. Після отримання коштів у розмірі відкликаної суми або повідомлення про невикористану суму за відкликаним акредитивом установа банку зараховує цю суму на розрахунковий рахунок платника для виплати стягувачу з дотриманням діючої черговості.

Якщо акредитив відкритий у банку-емітенті, то він повідомляє виконуючий банк про дострокове закриття акредитива.

На безвідзивний акредитив стягнення коштів може бути звернене тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Крім того, чинним законодавством можуть бути передбачені також інші випадки безспірного стягнення та безакцептного списання коштів.

142. Згідно із Законом України "Про споживчу кооперацію" списання коштів з рахунків споживчих товариств, спілок та їх підприємств може здійснюватися тільки за їх згодою або за рішенням судових органів.

143. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги, який подається стягувачем у банк, в якому він обслуговується, за формою додатка N 28 у трьох примірниках із супровідним реєстром у двох примірниках.

Платіжні вимоги приймаються банками до виконання протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги не враховується.

(у зв'язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно третім і четвертим).

У платіжній вимозі зазначається призначення платежу та відповідна стаття законодавчого акта, якою передбачене право безспірного стягнення та безакцептного списання коштів.

У разі, якщо у платіжній вимозі не заповнений рядок "Призначення платежу" згідно з п.8 цієї Інструкції або не зроблено посилання на акт чинного законодавства, банк повинен повернути її без виконання.

Якщо безспірне стягнення коштів здійснюється на підставі виконавчого документа, оригінал (дублікат) якого додається, посилання у розрахунковому документі на законодавчий акт не потрібне.

144. Якщо платник та одержувач коштів обслуговуються у різних установах банку, то перший і другий примірники платіжної вимоги спецзв'язком надсилаються банком одержувача у банк платника, третій - видається на руки одержувачу коштів з необхідними відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції.

У банку платника перший примірник виконує функцію меморіального документа для списання коштів з рахунку платника, другий - видається платнику з випискою із особового рахунку.

У разі, якщо платник та одержувач коштів обслуговуються в одній установі банку, то перший примірник вимоги залишається в документах дня банку, другий - видається платнику, третій одержувачу коштів.

Реєстр подається банку в двох примірниках (додаток N 29), перший з яких залишається в документах дня банку, а другий як розписка видається підприємству-одержувачу коштів.

Відповідальність за обгрунтованість і правильність внесення даних у розрахункові документи у разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів несе стягувач.

145. Суми фінансових санкцій згідно з наказами, виданими Держкомрезервом України, та суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями України, стягуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженнями) за формою додатка N 30.

Інкасові доручення (розпорядження) приймаються банками до виконання протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення інкасового доручення (розпорядження) не враховується.

(у зв'язку з цим абзаци другий, третій, четвертий і п'ятий вважати відповідно третім, четвертим, п'ятим і шостим).

Інкасове доручення (розпорядження) заповнюється відповідно до положень п.8 цієї Інструкції та подається в банк у кількості примірників відповідно до п.11.

У рядку "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) вказується назва законодавчого акта, яким передбачене право безспірного стягнення коштів (його дата, номер і відповідний пункт) і документ, на підставі якого здійснюється стягнення.

У разі, якщо в інкасовому дорученні не заповнений рядок "Призначення платежу" згідно з п.8 цієї Інструкції або не зроблено посилання на акт чинного законодавства, банк повинен повернути його без виконання.

Відповідальність за достовірність даних інкасового доручення (розпорядження) на безспірне стягнення коштів покладається на стягувача, який оформив розрахунковий документ та надав його до банку, що його обслуговує.

146. У разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з установи комерційного банку стягувач подає розрахункові та виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені чинним законодавством) до установи банку, в якому він обслуговується.

Отримані документи банк одержувача коштів надсилає спецзв'язком до регіонального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку платника (юридичної особи).

У розрахункових документах в рядку "Платник" мають бути вказані реквізити комерційного банку - юридичної особи.

У разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з установи комерційного банку, в якому обслуговується стягувач, підприємство має право надіслати цінним листом розрахункові та виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені чинним законодавством) безпосередньо до регіонального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку платника (юридичної особи).

147. Документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств. У разі відсутності коштів на рахунках вони враховуються на позабалансовому рахунку N 9929.

У разі недостатності коштів на рахунках здійснюється часткова оплата розрахункових документів на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів, яка оформлюється меморіальним ордером за підписом відповідального виконавця, завіреним відбитком штампа банку. Перший примірник меморіального ордера вміщується в документи дня банку, другий - видається платнику як підтвердження про часткову оплату, а на розрахунковому документі, який вміщується в картотеку на позабалансовий рахунок N 9929, робиться відмітка про часткову оплату.

148. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з рахунків в іноземній валюті регулюється окремим документом Національного банку України.

149. Відповідно до статей 149-152 Цивільного процесуального кодексу України, 66, 67 Арбітражного процесуального кодексу України, 29, 126 Кримінально-процесуального кодексу України для забезпечення цивільного позову арбітражні і загальні суди, судді (далі - суд) а також прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ і служби безпеки України за порушеними кримінальними справами можуть за заявою сторони, що подала позов, або за своєю ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову. Одним із таких заходів є накладення арешту на кошти, що належать юридичній або фізичній особі.

Крім того, відповідно до вищезазначених статей Кримінально-процесуального кодексу України арешт може бути накладений на кошти фізичних осіб для забезпечення можливої конфіскації майна.

Зазначені в цьому розділі заходи застосовуються також і в інших випадках накладення арешту на кошти, якщо вони передбачені чинним законодавством.

150. Залежно від ухвали суду, постанови прокурора, слідчого арешт може бути накладений на всі кошти, що знаходяться на рахунках юридичної (фізичної особи) або на який-небудь конкретний рахунок (розрахунковий, субрахунок, поточний тощо), на кошти на рахунку в цілому і на конкретно визначену суму.

151. Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банками при наявності ухвали суду або постанови прокурора, слідчого про накладення арешту за станом на початок операційного дня.

Якщо на кошти юридичних осіб арешт накладає арбітражний суд, то, крім винесеної ухвали, ним повинен бути виданий також наказ.

Ухвала суду або постанова прокурора, слідчого надсилається безпосередньо до банку, в якому відкритий рахунок юридичної або фізичної особи, на кошти якої накладений арешт.

152. У разі накладення арешту на кошти на рахунку юридичної або фізичної особи банком припиняється списання коштів за розпорядженням власника рахунку (в тому числі використання коштів на потреби підприємства та виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів), за винятком платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів.

При цьому для виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого), на час накладення арешту, банк відкриває юридичній або фізичній особі на тому ж балансовому рахунку, що і рахунок, на який накладений арешт, спеціальний рахунок за окремою ознакою (далі - спеціальний рахунок за ознакою, наприклад:

розрахунковий рахунок N 000367К56,

ознака - 999,

спеціальний рахунок за ознакою - N 999367К56).

Накопичення коштів на спеціальному рахунку за ознакою, на виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого), здійснюється в тій же групі черговості, що і оплата розрахункових документів за виконавчими документами судів, згідно з встановленим порядком черговості виконання платежів.

Кошти, які накопичуються на спеціальному рахунку за ознакою, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду (постанови прокурора, слідчого) про зняття арешту. Накопичені кошти використовуються виключно для забезпечення позову (конфіскації). Будь-які інші претензії до спеціального рахунку за ознакою пред'являтися не можуть.

153. Якщо арешт накладений на рахунок із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на рахунку, банк цю суму резервує на спеціальному рахунку за ознакою і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

154. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку банк перераховує наявну суму коштів на спеціальний рахунок за ознакою, вміщує ухвалу (постанову) до картотеки на позабалансовому рахунку N 9929 та повідомляє суд (прокурора, слідчого) про відсутність або недостатність коштів для прийняття ним відповідного рішення. При цьому у разі надходження коштів на рахунок відповідача здійснюється їх накопичення на спеціальному рахунку за ознакою (відповідно до абзацу 3 п.152) до остаточного вирішення цього питання судом або накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми.

Після накопичення на спеціальному рахунку за ознакою необхідної суми і відсутності інших ухвал (постанов) про накладення арешту банк резервує її на цьому рахунку і відновлює проведення операцій за встановленим порядком.

155. Якщо арешт накладений на рахунок у цілому, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми, банком здійснюються заходи по забезпеченню арешту згідно з п.152, але кошти накопичуються на спеціальному рахунку за ознакою без обмеження сумою до прийняття судом рішення за позовом або ухвали про скасування арешту.

156. Після прийняття рішення суду за цивільним позовом (вироку в частині цивільного позову) та при наявності на спеціальному рахунку за ознакою відповідної суми арештованих коштів банк на підставі виконавчого документа суду та розрахункового документа стягувача перераховує призначену до стягнення суму на рахунок стягувача.

У такому ж порядку виконується вирок суду про конфіскацію майна.

157. Якщо на спеціальному рахунку за ознакою була накопичена сума менша, ніж в рішенні про стягнення, і присуджена до стягнення сума не перевищує зазначену в ухвалі (постанові), то накопичена сума перераховується повністю на рахунок стягувача, а розрахунковий документ з відміткою про його часткову оплату вміщується в картотеку несплачених документів на позабалансовий рахунок N 9929 в ту ж саму дату, в яку була вміщена ухвала (постанова) про накладення арешту.

Якщо в рішенні про стягнення зазначена більша сума ніж в ухвалі (постанові), то в межах суми ухвали (постанови) розрахунковий документ виконується відповідно до абзацу першого цього пункту, а на різницю суми він вміщується в картотеку несплачених документів на позабалансовий рахунок N 9929 з врахуванням календарної черговості його надходження.

У разі прийняття судом рішення про стягнення суми меншої, ніж накопичена на спеціальному рахунку за ознакою, невикористана сума повертається банком на той рахунок, з якого вона була залучена.

158. Після накладення арешту на кошти на рахунку, повернення помилково зарахованих коштів здійснюється власником рахунку позачергово у п'ятиденний термін після зняття арешту, накопичення на спеціальному рахунку за ознакою зазначеної в ухвалі суми або за письмовим дозволом органу, який наклав арешт.

159. У разі прийняття судом рішення або ухвали про скасування арешту у зв'язку з відмовою в позові або з інших підстав банк відновлює проведення операцій в установленому порядку. Кошти, які були накопичені за час накладення арешту на спеціальному рахунку за ознакою, повертаються банком не пізніше наступного робочого дня після скасування арешту на той рахунок, з якого вони були залучені.

160. Якщо до банку надійшли декілька ухвал (постанов) про накладення на кошти на рахунку арешту, то вони виконуються банком у календарній черговості їх надходження.

161. Установи банків згідно з цією Інструкцією здійснюють контроль за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків у підприємств.

Контроль здійснюється у процесі проведення операцій з безготівкових розрахунків, а також шляхом періодичної перевірки розрахункових документів, що надійшли на позабалансовий рахунок N 9929 у банку, аналізу балансів та інших звітних матеріалів підприємств і перевірок у них на місцях.

162. Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також мають контролювати своєчасне проведення розрахунків.

163. Платники грошових коштів, які не дотримуються встановлених строків платежів, за прострочення платежу згідно із Законом України від 22.11.96 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" сплачують на користь одержувачів пеню у розмірі, що встановлюється за угодою сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Платники самостійно нараховують пеню за несвоєчасно сплачені ними суми, за правильність нарахування якої несуть відповідальність, і подають банку платіжні доручення на перерахування сум пені, як правило, одночасно із сплатою основного боргу.

У платіжному дорученні сума пені, у разі сплати її разом із сумою основного боргу, вказується окремо. В рядку "Призначення платежу" поряд із зазначенням виду та суми платежу за основним боргом наводиться розрахунок суми пені та обов'язково робиться посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на статті 1 і 3 Закону України від 22.11.96 р. N 543/96-ВР.

У разі, якщо сплата пені здійснюється за окремим платіжним дорученням, у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Пеня за прострочення ... (вид платежу)", номер, дата і сума документа, за прострочення якого нараховано пеню, наводиться її розрахунок, а також робиться посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на статті 1 і 3 вищезазначеного Закону.

Спори між платником і одержувачем коштів, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням платником пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку.

У разі затримки банком одержувача зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта понад визначений термін, банк згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умовами договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування сплачує на користь одержувача коштів пеню у розмірі, що встановлюється за угодою сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідальність за правильність нарахування пені покладається на банк одержувача грошових коштів.

Банк перераховує за меморіальним ордером пеню на рахунок клієнта на підставі розрахунку сум пені, підписаного керівником і головним бухгалтером банку, копія якого надається клієнту.

Спори між клієнтом і банком, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням банком пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку.

164. У разі перевищення обслуговуючим банком відправника коштів нормативного терміну проходження платежів, з банку відправником коштів стягується у претензійно-позовному порядку пеня за кожний день затримки відповідно до Постанови Верховної Ради України від 25.06.93 р. N 3712-12 "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" (із змінами, внесеними Постановою Верховної Ради України від 23.01.97 р. N 26/97-ВР)".

165. Відповідальність за необгрунтованість безспірного стягнення або безакцептного списання коштів, за недостовірність даних, вказаних у розрахункових документах, згідно з нормами цивільного законодавства (статті 203, 440 тощо Цивільного кодексу України) має застосовуватись у вигляді відшкодування заподіяних безпідставним безспірним стягненням або безакцептним списанням збитків.

Крім того, в договорах, які укладаються між суб'єктами підприємницької діяльності, може бути передбачена також відповідальність у вигляді штрафів за випадки необгрунтованого безспірного стягнення коштів на користь суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України за необгрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 відсотків від списаної суми.

166. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа, і всі суперечки, які можуть виникнути з цих питань між підприємствами, мають вирішуватися в претензійно-позовному порядку.

Крім того, чинним законодавством і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції за окремі порушення виконання грошових зобов'язань.

167. Технічні норми обов'язкових елементів документа "Платіжна вимога - доручення".

Документ "Платіжна вимога - доручення" у паперовій формі повинен мати такі розміри: довжина - 210 мм, ширина - 148 мм.

Елементи документа:

1. Назва "Платіжна вимога - доручення" друкується напівжирними великими літерами висотою 2.2 мм, починається на відстані 24 мм від лівого краю і 12 мм від верхнього краю.

2. Напис "N" друкується одразу після назви "Платіжна вимога - доручення" таким самим шрифтом.

3. Суцільна напівжирна лінія довжиною 16 мм починається після напису "N" - на відстані 100 мм від лівого краю і 12 мм від верхнього. Простір над лінією призначено для заповнення номера документа.

4. Прямокутник довжиною 22 мм і шириною 4 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 172 мм від лівого краю і 8 мм від верхнього. Усередині прямокутника, на відстані 177 мм від лівого краю і 11 мм від верхнього, друкується код документа "Платіжна вимога - доручення" за класифікатором управлінської документації (ДКУД) - 0410002 (висота цифр 2 мм).

5. Напис "від" друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм, починається на відстані 24 мм від лівого краю і 18 мм від верхнього. За ним відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 24 мм, цифри "199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами дати і року виписки документа, місяць заповнюється словами.

6. Напис "Одержано банком" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 152 мм від лівого краю і 18 мм від верхнього. Під ним, на відстані 144 мм від лівого краю і 26 мм від верхнього відкриваються лапки, горизонтальна лінія довжиною 8 мм, лапки закриваються, лінія довжиною 20 мм, цифри "199" (висота 2 мм), лінія довжиною 4 мм, напис "р." (висота 1.5 мм) - передбачені для заповнення цифрами дати і року одержання документа банком, місяць заповнюється словами.

7. Напис "Платник" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого краю і 24 мм від верхнього.

8. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого краю і 30 мм від верхнього.

9. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм, починається на відстані 16 мм від лівого краю і 34 мм від верхнього.

10. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 32 мм від лівого краю і 26 мм від верхнього. Простір усередині прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду платника з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), який має вміщувати вісім цифр.

11. Напис "Банк платника" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого краю і 38 мм від верхнього.

12. Горизонтальна лінія довжиною 80 мм починається на відстані 16 мм від лівого краю і 42 мм від верхнього. Простір над нею призначено для заповнення назви установи банку, в якій обслуговується платник.

13. Напис "в м." друкується літерами висотою 1.5 мм, починається на відстані 64 мм від лівого краю і 40 мм від верхнього. Простір праворуч від напису призначено для заповнення назви населеного пункту, в якому розташована установа банку, що обслуговує платника.

14. Напис "код банку" друкується маленькими літерами висотою 1.5 мм, починається на відстані 100 мм від лівого краю і 32 мм від верхнього.

15. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 96 мм від лівого краю і 34 мм від верхнього. Простір усередині прямокутника призначено для заповнення номера МФО банку - з шести цифр.

16. Напис "Одержувач" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), починається на відстані 16 мм від лівого краю і 46 мм від верхнього.

17. Напис "Код за" друкується літерами висотою 1.5 мм, з них перша - велика (2 мм), на відстані 16 мм від лівого краю і 52 мм від верхнього.

18. Напис "ЄДРПОУ" друкується великими літерами висотою 2 мм, починається на відстані 16 мм від лівого краю і 56 мм від верхнього.

19. Прямокутник з напівжирним контуром довжиною 24 мм і шириною 8 мм, верхній лівий кут якого розташовано на відстані 32 мм від лівого краю і 48 мм від верхнього. Простір усередині прямокутника призначено для заповнення ідентифікаційного коду одержувача з ЄДРПОУ, який має вміщувати вісім цифр.