Про затвердження Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" (Інструкція N 7)

78. У разі неотримання відповіді банк чекодержателя повідомляє про це чекодержателя і після закінчення 20 календарних днів від дати інкасування чека списує суму реєстру чека з позабалансового рахунку N 9930 як нереальну для отримання суму платежу.

79. Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, де вони мають бути погашені банком. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його вичерпання.

80. Для поповнення ліміту чекодавець подає в банк доручення (фізична особа - заяву за формою додатка N 14 або заповнює ордер за ф. N 52) разом з відповідною чековою книжкою.

У дорученні в рядку "Призначення платежу" вказується "Поповнення ліміту за чековою книжкою".

81. У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками та наявності невикористаного ліміту за чековою книжкою до закінчення строку її дії чекодавець подає її в банк разом з дорученням (фізична особа - із заявою за формою додатка N 17 або ордером за ф. N 52) для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого депонувалися кошти.

82. Якщо при повному використанні чеків ліміт чекової книжки буде невичерпаним, чекодавцю може бути надана нова розрахункова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Для цього чекодавець має подати в банк книжку з корінцями використаних чеків разом із заявою на отримання нової чекової книжки.

Після перевірки залишку невикористаного ліміту за корінцями використаних чеків банк у картці в графі "Примітка" у рядку, де був запис про видачу цієї книжки, здійснює відмітку: "Залишок ліміту перевірений", після чого чекова книжка з корінцями повертається чекодавцю.

Строк дії нової чекової книжки вираховується з дня її видачі.

83. Чекодавець має періодично перевіряти правильність використання уповноваженими ним особами чеків і відповідність оплачених чеків товарно-транспортним документам постачальників, у сплату яких видані ці чеки. Про таку перевірку має бути здійснена відмітка за підписом головного бухгалтера чекодавця або його заступника на звороті корінця останнього виданого чека. Чекодавець має звіряти суми в корінцях чеків з отриманими від банку виписками з особового рахунку чекової книжки.

84. У разі втрати чекової книжки (розрахункового чека) чекодавець має подати до банку-емітента заяву (додаток N 18) із зазначенням номерів невикористаних чеків. Банк у реєстраційній картці (додатки N 12, 13) робить у графі "Примітка" відмітку про номери загублених чеків.

Кошти в сумі невикористаного ліміту повертаються клієнту на підставі його доручення (фізичній особі-заяви за формою додатка N 17 або ордера за ф. N 52) не раніше ніж через 10 днів після отримання заяви про втрату чекової книжки. У разі загублення розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, кошти повертаються їй не раніше ніж через 10 днів після закінчення строку дії чека.

85. Банк-емітент може відмовитись від оплати чека у випадках, якщо:

- чек заповнений з порушенням п. 48 цієї Інструкції або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;

- реєстр чеків заповнений з порушенням п. 69 цієї Інструкції або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;

- чек виписаний чекодавцем на суму більшу, ніж задепонована на рахунку N 722.

У разі відмови банку-емітента сплатити чек чекодержатель має право пред'явити до чекодавця у встановленому порядку претензію, а у разі її повного або часткового відхилення - позов.

Відповідальність за неправильне використання чеків, за збитки, що утворились у разі передачі чекової книжки або окремих чеків іншій особі, втрати або крадіжки, а також через зловживання з боку осіб, уповноважених на підписання чеків, несе чекодавець, якому видана чекова книжка (розрахунковий чек).

У разі порушення клієнтом порядку розрахунків чеками банк може позбавити його права користування цією формою розрахунків, якщо це передбачено умовами договору на розрахунково-касове обслуговування.

86. Акредитив - це форма розрахунків, при якій банкемітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:

- виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;

- надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

87. Заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

Банк-емітент - банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту.

Бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на виконуючий банк, він може виступати авізуючим або банком-платником.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

88. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий - акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

б) непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

89. Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відзивним або безвідзивним. У разі відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.

90. Відзивний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про змінення умов відзивного акредитива заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива.

Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до отримання останнім повідомлення про змінення або анулювання акредитива.

91. Безвідзивний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

92. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Із своїми пропозиціями про змінення умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення виконуючому банку.

93. Акредитиви в іншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емітента можуть виконуватися:

а) депоновані - списанням коштів з рахунку N 720 "Акредитиви", відкритого у виконуючому банку;

б) гарантовані - наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунку банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентських відносин між банками.

94. Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Відкриття та авізування акредитива

95. Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

96. Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву за формою додатка N 19, де має вказати:

- назву заявника та бенефіціара та їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

- назву банку-емітента та банку, виконуючого акредитив;

- вид акредитива (відповідно до пп.88 і 89);

- строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);

- суму акредитива;

- дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;

- умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів - з акцептом уповноваженого платника або без акцепту та інше).

Зазначені реквізити є обов'язковими і у разі відсутності одного з них акредитив не відкривається.

97. Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з другого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.

Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.

98. У разі відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, банк-емітент перераховує кошти платника на балансовий рахунок N 720 у банку бенефіціара та повідомляє його про умови акредитива. Прийнята до виконання заява про відкриття акредитива враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку N 9931 "Акредитиви до оплати".

99. Для відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, платник подає заяву у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви виконує роль меморіального документа і підшивається в документи дня банку, другий - використовується як додаток до позабалансового рахунку N 9931, третій - видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива з необхідними відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції, четвертий - може бути використаний для інформування виконуючого банку про умови акредитива і надсилається йому спецзв'язком або у вигляді повідомлення іншими лініями зв'язку.

100. У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого рахунку на балансовий рахунок N 720 в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива.

Заява про відкриття акредитива подається у трьох примірниках. Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного доручення в банку-емітенті підшивається в документи дня, другий - видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива, третій - надсилається спецзв'зком до виконуючого банку для зарахування на позабалансовий рахунок N 9931.

101. У разі відкриття непокритого акредитива платником подається заява у кількості примірників відповідно до п. 11 цієї Інструкції. У заяві в рядку "вид акредитива" має бути додатковий запис "гарантований". Один з примірників заяви враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку N 9925 "Гарантії, поручительства, видані банком".

102. Одержане від банку-емітента повідомлення про відкриття непокритого акредитива (або примірник заяви на відкриття акредитива) враховується виконуючим банком на позабалансовому рахунку N 9931. Такий облік ведеться окремо від повідомлень про відкриття депонованих акредитивів, які враховані на цьому позабалансовому рахунку.

103. Повідомлення банку-емітента про відкриття акредитива та зміни до нього можуть бути надіслані до виконуючого банку у вигляді телетрансмісійного повідомлення: електронною поштою, телексом, телетайпом, телеграфом або іншими лініями зв'язку, які передбачені кореспондентськими договорами (угодами) між банками, а також у вигляді заяви про відкриття акредитива, надісланої спецзв'язком.

104. У повідомленні мають бути чітко зазначені повноваження виконуючого банку щодо виду акредитивної операції відповідно до п.86 цієї Інструкції.

Якщо повідомлення банку-емітента матиме лише інформативний характер і робочим акредитивним документом є заява про відкриття акредитива, надіслана спецзв'язком, то повідомлення має містити таке застереження: "Заява про відкриття акредитива надсилається спецзв'язком".

105. Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив).

Приймання та перевірка документів за акредитивом, здійснення платежів

106. Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів виконуючому банку. Реєстр документів за акредитивом складається за формою додатка N 20 і подається в банк у кількості чотирьох примірників. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи на предмет дотримання всіх умов акредитива і у разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.

У разі отримання негативної відповіді або її ненадходження виконуючий банк повертає всі документи за акредитивом бенефіціару з написом на першому примірнику реєстру про причини їх повернення за підписами головного бухгалтера і виконавця, засвідченими штампом банку.

107. До оплати за акредитивом не приймаються не оформлені належним чином документи, що підтверджують фактичну відправку товару, виконання робіт або надання послуг.

108. У разі, якщо умовами акредитива передбачений акцепт заявника акредитива, то уповноважена особа заявника має подати виконуючому банку:

- паспорт або інший документ, що його замінює;

- зразок свого підпису, завірений заявником акредитива, якщо такого немає у виконуючому банку;

- доручення, видані заявником, що відкрив акредитив, щодо його повноважень.

На реєстрах рахунків або на товарно-транспортних документах, акцептованих для оплати за рахунок акредитива, уповноважена особа робить такий напис:

У виконуючому банку перевіряється наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.

109. Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку, здійснюються з рахунку N 720.

Списання коштів з цього рахунку виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий примірник видається бенефіціару з необхідними відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції, третій та четвертий примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, відсилаються спецзв'язком до банку-емітента, де третій примірник використовується для списання коштів з позабалансового рахунку N 9931, а четвертий примірник видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

110. При використанні акредитива, депонованого у банкуемітенті, виконуючий банк за дорученням банку-емітента перевіряє виконання всіх умов акредитива за представленим бенефіціаром у трьох примірниках реєстром документів за акредитивом та іншими передбаченими акредитивом документами.

Третій примірник реєстру документів за акредитивом з відміткою банку відповідно до п.14 цієї Інструкції виконуючий банк видає бенефіціару, перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами за акредитивом надсилає спецзв'зком до банку-емітента.

Банк-емітент після перевірки виконання всіх умов акредитива на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з рахунку N 720 та перераховує їх на рахунок бенефіціара.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом підшивається в документи дня банку-емітента, а другий - разом з іншими документами за акредитивом з відмітками банку відповідно до п.14 цієї Інструкції банк-емітент видає заявнику акредитива.

Банк бенефіціара після отримання коштів від банку-емітента списує суму за акредитивом з позабалансового рахунку N 9931.

111. Зарахування коштів бенефіціару за непокритим гарантованим акредитивом здійснюється виконуючим банком після перевірки отриманого реєстру документів за акредитивом та інших документів, що передбачені умовами акредитива, списанням коштів з кореспондентського рахунку банку-емітента.

Два примірники реєстру рахунків і доданих до нього документів за сплаченим акредитивом виконуючий банк надсилає спецзв'язком до банку-емітента, в якому перший з них використовується для відшкодування коштів із заявника акредитива, другий з відмітками банку відповідно до пункту 14 цієї Інструкції видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

112. Після перевірки виконання всіх умов акредитива банкемітент відшкодовує виконуючому банку витрати, пов'язані з виконанням акредитива на умовах, що передбачені міжбанківським договором (угодою).

Банк-емітент у разі неможливості отримання коштів з рахунку заявника акредитива, якщо оплата за акредитивом здійснювалася за рахунок кредиту, до вирішення питання згідно з договором відносить заборгованість на рахунок N 728 "Суми, не стягнені банками за гарантіями, наданими підприємствам та організаціям". Одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів за акредитивом здійснюється списання коштів з позабалансового рахунку N 9925.

Закриття акредитива

113. Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку, розглядаються сторонами без участі банку.

Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін проходження документів спецзв'язком між банками.

Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива у разі необхідності продовжувати строк дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано зміною умов поставки та відвантаження продукції. Банк-емітент в свою чергу повідомляє про це виконуючий банк, а останній - бенефіціара.

Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом.

114. У день закінчення строку дії акредитива, депонованого в банку бенефіціара, в кінці операційного дня виконуючий банк списує кошти з рахунку N 720 та перераховує банку-емітенту.

Після отримання коштів банк-емітент зараховує їх на рахунок платника та списує відповідну суму з позабалансового рахунку N 9931.

115. Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими лініями зв'язку, що передбачені кореспондентськими договорами (угодами), та списує суму акредитива з позабалансового рахунку N 9931.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунку N 9925.

116. Акредитив, депонований у банку-емітенті, закривається банком-емітентом після закінчення строку, вказаного в акредитиві, з додаванням нормативного терміну проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента, з отриманням підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.

В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з балансового рахунку N 720 на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для списання з позабалансового рахунку N 9931.

117. Акредитив може закриватися за ініціативою заявника або банку-емітента при відзивному акредитиві чи в зв'язку з розірванням договору між заявником акредитива і бенефіціаром.

У цьому разі акредитив, депонований у банку бенефіціара, і непокритий акредитив закриваються у банку бенефіціара на підставі повідомлення, отриманого від банку-емітента на загальних підставах відповідно до пп.114 і 115 цієї Інструкції.

Акредитив, депонований у банку-емітенті, - відповідно до п.116.

118. Порядок використання векселів у господарському обороті України регулюється Положенням "Про переказний і простий вексель", прийнятим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.92 р. N 528.

Бланки простого та переказного векселів наведені в додатках N 21 та N 22.

119. Здійснення операцій з векселями комерційними банками регулюється "Порядком проведення банками операцій з векселями", затвердженим Правлінням Національного банку України від 25.02.93 р.

120. До розрахунків, основаних на заліку взаємозаборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємозобов'язання боржників і кредиторів один до одного погашаються в рівновеликих сумах і лише за різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

Такі розрахунки можуть здійснюватись шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групи платників усіх форм власності однієї та різних галузей господарства.

121. Підприємства, що мають постійні господарські зв'язки за поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог.

В угодах сторонами передбачається періодичність звірення взаємної заборгованості із складанням відповідного акта, строки та форма розрахунків.

Після складання акта звірення взаємної заборгованості сторона залежно від того, на користь кого склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, платіжну вимогу-доручення) або оформляє вексель.

Порядок проведення розрахунків при здійсненні разового заліку за рішенням центральних органів влади

122. При здійсненні разового заліку взаємозаборгованості між групою підприємств за рішенням центральних органів влади оформлюються платіжні вимоги відповідно до п. 8 цієї Інструкції і подаються до банку кредитора у двох примірниках, завірених підписами уповноважених на це осіб та печаткою підприємства.

У платіжній вимозі в рядку "Призначення платежу" робиться такий запис:

123. Банком платника платіжні вимоги на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з підприємства-платника (далі - дебітора), які були отримані раніше і враховані банком на позабалансовому рахунку N 9929, переміщуються і оприбутковуються на позабалансовому рахунку N 9702 "Платіжні вимоги, що підлягають акцепту".

Підставою для цього є електронне повідомлення через спеціальне програмне забезпечення (далі - АРМ "Заборгованість") згідно з офіційним письмовим розпорядженням кредитора.

Функціональні та технологічні принципи роботи банку з АРМ "Заборгованість" викладені у додатка N 23.

124. Платіжні вимоги виставляються кредиторами на платників за кожною позицією дебіторської заборгованості, що відображена в бухгалтерському обліку кредитора.

125. Банк кредитора перевіряє правильність оформлення отриманих платіжних вимог згідно з п.8 цієї Інструкції і реєструє їх у журналі реєстрації платіжних вимог (додаток N 24), який ведеться у розрізі балансових рахунків другого порядку за кожним клієнтом.

126. Інформація, яку містять виставлені платіжні вимоги, за допомогою АРМ "Заборгованість" на підставі першого примірника платіжної вимоги надсилається до банку дебітора у вигляді файлів електронних платіжних вимог у день надходження вимог до банку або на другий день у разі, якщо вони надійшли після операційного часу.

127. Перший примірник платіжної вимоги враховується банком кредитора на позабалансовому рахунку N 9701 "Розрахункові документи за заборгованістю відіслані", другий - з відміткою про дату отримання і штампом банку повертається кредитору.

128. Банк дебітора, отримавши від банку кредитора файли електронних платіжних вимог про заборгованість, оприбутковує зазначені в них суми на позабалансовому рахунку N 9702 та складає у двох примірниках для кожного дебітора окремо "Реєстр електронних платіжних вимог" (додаток N 25).

Перший примірник реєстру залишається в банку дебітора, другий - банк має протягом двох днів надати для акцепту безпосередньо дебітору під розписку на першому примірнику.

129. Банк дебітора у разі закриття рахунку дебітора або неявки його у банк складає в односторонньому порядку протокольне рішення і через АРМ "Заборгованість" ставить до відома банк кредитора. Отримавши електронне повідомлення, банк кредитора в свою чергу повідомляє кредитора з наданням йому копії цього електронного повідомлення. Сума заборгованості у цих випадках списується банком дебітора з позабалансового рахунку N 9702, банком кредитора - з позабалансового рахунку N 9701.

130. Дебітор має право повністю або частково відмовитися від оплати платіжної вимоги.

У цьому разі дебітор протягом трьох робочих днів з дня отримання реєстру електронних платіжних повідомлень надає банку у двох примірниках заяву про повну або часткову відмову від акцепту платежу (додаток N 26) з обов'язковим зазначенням мотиву відмови від оплати.

Банк дебітора на обох примірниках заяви проставляє дату її надходження у банк та другий примірник повертає дебітору.

131. У разі повної відмови від акцепту платежу банк на підставі першого примірника заяви списує суму заборгованості з позабалансового рахунку N 9702.

У разі часткової відмови від акцепту платежу банк дебітора в реєстрі електронних платіжних повідомлень окреслює суму заборгованості і поряд проставляє суму, акцептовану дебітором.

Сума часткової відмови на підставі першого примірника заяви, наданої дебітором, списується з позабалансового рахунку N 9702.

132. Банки не розглядають мотиви відмов платників від акцепту платежів. Відповідальність за обгрунтованість відмови від акцепту покладається на дебітора. Спори, які виникатимуть при цьому, мають вирішуватися в претензійно-позовному порядку.

133. Банк дебітора має інформувати через АРМ "Заборгованість" банк кредитора про відмову від акцепту (повну або часткову).

134. Банк кредитора, отримавши інформацію щодо відмов від акцепту платежів, списує відповідні суми з позабалансового рахунку N 9701 та складає у двох примірниках реєстр електронних платіжних повідомлень про часткову або повну відмову від акцепту платіжної вимоги (додаток N 27).

Другий примірник реєстру передається кредитору під розписку на першому примірнику, який залишається в установі банку.

135. У разі неотримання від дебітора у встановлений термін заяви про відмову від акцепту платежу заборгованість вважається акцептованою та підлягає заліку. Сума акцептованої заборгованості списується з позабалансового рахунку N 9702 і зараховується на позабалансовий рахунок N 9703 "Акцептовані платіжні вимоги, що підлягають оплаті або оформлені векселями".

136. На час проведення заліку взаємної заборгованості підприємств кожному учаснику відкривається тимчасовий особовий рахунок на балансовому рахунку N 725 "Розрахунки за разовими заліками", за дебетом якого проводяться суми документів, які оплачуються у порядку заліку, а за кредитом - суми, які надійшли підприємству від інших учасників заліку. Оплата за рахунком N 725 здійснюється в межах кредитового залишку.

Поточні надходження коштів на розрахункові рахунки клієнтів протягом заліку в першу чергу використовуються у черговості, встановленій чинним законодавством, а вільний залишок цих коштів щоденно, на підставі платіжного доручення дебітора, перераховується на балансовий рахунок N 725.

За умови наявності коштів на балансовому рахунку N 725 дебітор на підставі примірника електронної платіжної вимоги здійснює перерахування коштів одержувачу також на балансовий рахунок N 725. Суми заборгованості, які погашені шляхом заліку, списуються з позабалансового рахунку N 9703.

137. У разі утворення після проведення заліку на тимчасовому особовому рахунку кредитового залишку банк на підставі платіжного доручення клієнта зараховує його на розрахунковий рахунок учасника заліку.

138. Якщо протягом 5 робочих днів клієнт не подав до банку платіжне доручення, банк самостійно закриває тимчасовий особовий рахунок і залишок коштів зараховує на розрахунковий рахунок клієнта.

139. Суми за заліком, які надійшли від інших установ банку після закриття тимчасових особових рахунків, направляються на розрахунковий рахунок підприємства - учасника заліку.

Несплачені платіжні вимоги на безакцептне списання коштів, що були на початку заліку переміщені банком дебітора в картотеку на позабалансовий рахунок N 9702 з позабалансового рахунку N 9929, банк дебітора після закінчення заліку повертає на рахунок N 9929, з врахуванням попередньої дати їх прийняття.

140. Заборгованість, що не погасилась під час заліку, оформляється згідно з умовами проведення заліку.

141. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється у випадках, передбачених законами України:

- статтею 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статтею 116 Арбітражного процесуального кодексу та статтями 348, 349 Цивільного процесуального кодексу України на підставі виконавчих документів.

До розрахункового документа додається оригінал виконавчого документа або належним чином оформлений дублікат;

- статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України за результатами розгляду претензій з доарбітражного врегулювання господарських спорів - у разі, якщо боржник визнав претензію.

При цьому до розрахункового документа має додаватися відповідь підприємства-боржника (оригінал), а у разі, якщо в ній не зазначена сума визнаної претензії, то додається також копія претензії;

- статтею 183 Кодексу торговельного мореплавства України щодо штрафу за контрсталійний час суден, який стягується після подання відправнику або одержувачу вантажу розрахунку сталійного часу і суми штрафу.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за контрсталійний час суден", номер і дата договору на морське перевезення вантажу та посилання на вказану статтю Кодексу торговельного мореплавства України;

- статтею 55 вищезазначеного Кодексу, якою передбачено, що у разі, якщо судновласник не може організувати репатріацію членів екіпажу та оплатити витрати, пов'язані з нею, ці обов'язки виконують органи, уповноважені Кабінетом Міністрів України, з подальшим стягненням ними з судновласника понесених затрат.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Затрати, понесені при репатріації членів екіпажу", назва судна і кількість членів екіпажу, а також посилання на вказану статтю цього Кодексу;

- статтею 25 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", відповідно до якої підприємці, на яких Антимонопольним комітетом України або його територіальним відділенням накладено штраф, сплачують його у 30-денний термін з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі відмови підприємства від сплати штрафу, Антимонопольний комітет України стягує його суму у безспірному порядку.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за порушення антимонопольного законодавства", номер і дата документа, на підставі якого здійснюється стягнення, а також посилання на статтю 25 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу. У розрахунковому документі суми основного боргу і пені вказуються окремо;

- статтею 25 Закону України "Про Єдиний митний тариф", згідно з якою мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене у результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України.

Своєчасне несплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені у розмірі 0,2 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Своєчасно не сплачене мито", номер і дата митної декларації, а також посилання на відповідну статтю цього Закону. Суми основного боргу і пені в розрахунковому документі вказуються окремо;

- статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою передбачено, що за розпорядженням установ Національного банку України з комерційних банків стягується штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу та вилучаються з обігу фіктивні кошти шляхом стягнення їх з кореспондентських рахунків банків.

Порядок нарахування штрафів регулюється Положенням про застосування Національним банком України санкцій за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України;

- статтею 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", згідно з якою у разі несплати штрафу у 15-денний термін з дня його накладення він стягується відповідною державною податковою адміністрацією.

Підставою для накладення на підприємство штрафу є рішення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яке оформлюється постановою.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за правопорушення у сфері містобудування", а також посилання на статтю 3 цього Закону та номер і дату прийняття постанови інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю;

- статтею 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", якою встановлено, що продавець марок протягом двох робочих днів після настання строку платежу за векселем, виданим імпортером в оплату акцизного збору з імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, стягує з векселедавця непогашені вексельні суми з нарахуванням пені за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Для стягнення непогашених вексельних сум до банку векселедавця подається вексель та інкасове доручення (розпорядження) про стягнення непогашених сум.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Погашення заборгованості за акцизний збір, оформлений простим векселем (номер і дата векселя)", а також посилання на статтю 7 вищевказаного Закону України.

Після списання банком цих сум вексель повертається для погашення до продавця марок. Погашення векселів здійснюється у разі повної сплати векселедавцем суми акцизного збору;

- статтею 7 Закону України "Про транспорт", відповідно до якої розрахунки із споживачами послуг транспорту загального користування проводяться на основі чинних тарифів, визначених кодексами (статутами) окремих видів транспорту та іншими актами законодавства України.

Порядок встановлення тарифів на транспортні послуги згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.94 р. N 733 "Про ціноутворення в умовах реформування економіки" входить до компетенції Міністерства транспорту та Міністерства економіки України, Уряду Автономної Республіки Крим, облвиконкомів, Севастопольського міськвиконкому і Київської міської державної адміністрації та територіально-виробничих об'єднань автомобільного транспорту.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" транспортне підприємство має робити посилання на статтю 7 Закону України "Про транспорт", кодекси (статути) окремих видів транспорту та чинні тарифи (номер, дата і ким вони затверджені);

- статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення", згідно з якою уся сума необгрунтовано отриманої підприємством виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад народних депутатів стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано отриманої суми виручки.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" зазначається: "Стягнення суми необгрунтовано отриманої виручки" або "Штраф за порушення державної дисципліни цін", а також має бути посилання на статтю вищевказаного Закону України та дату й номер документа, яким встановлене порушення підприємством державної дисципліни цін;

- пунктом 6 статті 11 Закону України "Про систему оподаткування", згідно з яким суми податків та інших обов'язкових платежів, не внесені у встановлений термін, а також суми штрафів та інших фінансових санкцій стягуються з підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності - за весь час ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується вид платежу, що стягується, а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та пункт 6 статті 11 вищевказаного Закону України;

- статтею 30 Закону України "Про прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства", відповідно до якої своєчасно не утримані, утримані не повністю або не перераховані до бюджету суми податку, які підлягають стягненню у джерела виплати, стягуються податковим органом з підприємств, установ та організацій, що виплачують доходи громадянам.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Сума прибуткового податку з громадян, своєчасно не утримана (утримана не повністю або не перерахована до бюджету), а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та статтю 30 вищевказаного Закону України;

- статтею 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", якою передбачене стягнення з підприємств недоїмки по податку, а також суми штрафів.

Стягнення цих коштів здійснюється фінансовими органами та державною податковою адміністрацією на підставі документів, складених за результатами перевірок.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Сума прихованого (заниженого) податку" або "Штраф за приховування (заниження) податку", а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та статтю 6 вищевказаного Закону України;

- пунктом 1 статті 26 Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій", яким передбачено, що суми податків, не внесені у встановлені строки, а також суми прихованих (занижених) доходів або сума податку за інший прихований об'єкт оподаткування і штраф за приховування (заниження) доходу, приховування об'єкта оподаткування стягуються за розпорядженням податкових органів за весь час ухилення від сплати податків.

Згідно з пунктом 2 цієї статті суми податків з доходів іноземних юридичних осіб, зазначені у пунктах 8 і 10 статті 4 цього Закону, не перераховані до бюджету підприємствами, установами та організаціями, які виплачують доходи, стягуються з коштів, що залишились у розпорядженні цих підприємств, установ та організацій після розрахунків з бюджетом, незалежно від того, за який період виплачено доход іноземному одержувачу.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Сума не внесених у встановлені строки податків" або "Сума прихованих (занижених) доходів (об'єктів оподаткування)" або "Штраф за приховування (заниження) доходу (об'єкта оподаткування)", а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та пункт 1 статті 26 вищевказаного Закону України;

- статтею 23 Закону України "Про бюджетну систему України", відповідно до якої платежі, утримані з суб'єктів підприємницької діяльності, перераховуються до бюджету в першочерговому і безспірному порядку;

- статтею 26 Закону України "Про об'єднання громадян", відповідно до якої у разі порушень фінансової дисципліни незаконні надходження вилучаються і зараховуються у державний бюджет.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Вилучення суми незаконних надходжень", а також має бути посилання на дату і номер документа, який складений за результатами перевірки, та статтю 26 вищевказаного Закону України;

- пунктом 6 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", яким передбачено, що заборгованість власників квартир стягується у безспірному порядку;

- статтею 47 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", яким передбачено, що у разі невиконання постанови про застосування фінансової санкції, передбаченої частиною другою статті 46 цього Закону, протягом 15 днів з дня її видання, сума санкції стягується державною податковою адміністрацією.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Фінансова санкція за порушення санітарного законодавства", а також має бути посилання на постанову про застосування фінансової санкції (дату, номер і ким видана), та статтю 47 вищевказаного Закону України;

- пунктом 19.6. статті 19 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким передбачено, що у разі незгоди платника податку з висновками податкового органу щодо сплати податків, не внесених у встановлені строки, прихованого (заниженого) прибутку, податковий орган має право на списання зазначених сум.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Сума податку на прибуток, не внесена у встановлені строки" або "Сума податку, обчислена з прихованого (заниженого) прибутку", а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та пункт 19.6 статті 19 вищевказаного Закону України;

- статтею 6 Закону України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", згідно з якою у разі здійснення суб'єктами підприємницької діяльності торгівлі товарами або іншими товарно-матеріальними цінностями, які не оприбутковані за обліком, вартість цих товарів та фінансові санкції, передбачені цією статтею, з підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності стягуються за рішенням органів державних податкових адміністрацій до місцевого бюджету відповідного рівня у безспірному порядку.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Стягнення вартості товарів, не оприбуткованих за обліком" або "Фінансові санкції за порушення порядку розрахунків із споживачами", а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та статтю 6 вищевказаного Закону України;

- пунктом 4 статті 3 Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні", яким передбачено, що у разі неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені терміни рішення стосовно проекту про створення (реєстрацію) ПФГ, сплачене державне мито підлягає поверненню згідно з виконавчим написом, вчиненим у державній нотаріальній конторі;

- статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", згідно з якою у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності протягом 15 днів рішення про стягнення штрафу, сума цього штрафу стягується державною податковою адміністрацією за його місцезнаходженням.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, Державним комітетом України у справах захисту прав споживачів, Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації, Головною державною податковою адміністрацією України, Державною інспекцією по контролю за цінами, їх органами в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах та районах у містах Києві і Севастополі у межах їх компетенції.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Штраф за порушення норм щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим (коньячним і плодовим, алкогольними напоями або тютюновими виробами), а також має бути посилання на рішення про стягнення штрафу (дату, номер і ким прийняте) та статтю 17 вищевказаного Закону України;

- статтею 10 Закону Україну "Про Державний бюджет України на 1996 рік", згідно з якою органам системи Міністерства фінансів України надане право за наслідками документальних перевірок стягувати у безспірному порядку з підприємств і організацій прострочену заборгованість за наданими їм в 1994-1996 роках позичках під державний контракт сільськогосподарської продукції та інших позичках, а також у разі нецільового їх використання з нарахуванням пені, до повного повернення цих позичок.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Погашення простроченої заборгованості за позичками під державний контракт сільськогосподарської продукції (іншими позичками)" або "Повернення позички під державний контракт сільськогосподарської продукції (іншими позичками) через нецільове її використання" або "Пеня за нецільове використання позичок під державний контракт сільськогосподарської продукції (інших позичок)", а також має бути посилання на рішення про стягнення коштів (дату, номер і ким прийняте) та статтю 10 вищевказаного Закону України;

- статтею 20 Закону Україну "Про Державний бюджет України на 1996 рік", згідно з якою у разі невідшкодування у місячний термін позичальником іноземного кредиту, одержаного під гарантії Уряду України, витрат Державного бюджету України, що виникли у зв'язку з покриттям гарантом заборгованості за цей кредит, стягується з позичальника повна сума не здійснених у строк платежів з урахуванням пені.

Стягнення здійснюється Головною державною податковою адміністрацією України, державними податковими адміністраціями по Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах за поданням фінансових органів.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Погашення простроченої заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України", а також має бути посилання на рішення про стягнення коштів (дату, номер і ким прийняте) та статтю 20 вищевказаного Закону України. Суми основного боргу і пені в розрахунковому документі вказуються окремо;

- статтею 30 Закону Україну "Про Державний бюджет України на 1996 рік", згідно з якою стягуються у безспірному порядку з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких знаходяться матеріальні цінності державного резерву, за самовільне відчуження (використання, реалізацію) матеріальних ресурсів, штраф та пеня до повного повернення цих ресурсів.

Право стягнення штрафу у розмірі 100 відсотків вартості матеріальних ресурсів у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пені у розмірі 0,5 відсотка вартості відсутнього обсягу за кожний день до повного їх повернення надане Державному комітету України по матеріальних резервах. Зазначені кошти зараховуються до Державного бюджету України.