Банк визначає валовий розмір експозицій банку щодо суб’єкта МСП за всіма експозиціями, крім дефолтних експозицій (включаючи дефолтні експозиції, забезпечені житловою нерухомістю), експозицій за операціями з цінними паперами і деривативами, експозицій, забезпечених житловою нерухомістю.
87. Банк визначає перелік суб’єктів МСП, до експозицій яких застосовується значення ваги ризику 75% (далі - перелік суб’єктів МСП), згідно з порядком, установленим у додатку 5 до цього Положення, та оновлює його з періодичністю, визначеною у внутрішньобанківському положенні, але не рідше одного разу на квартал.
88. Банк невідкладно припиняє застосування значення ваги ризику 75% для експозицій щодо суб’єкта МСП та виключає його з переліку суб’єктів МСП, якщо виконується одна з таких умов:
1) сукупний валовий розмір експозицій банку та учасників КІП щодо суб’єкта МСП та щодо групи пов’язаних з таким суб’єктом МСП контрагентів перевищує абсолютний граничний розмір експозицій, який встановлений у підпункті 1 пункту 86 глави 12 розділу III цього Положення;
2) валовий розмір експозицій банку щодо суб’єкта МСП перевищує відносне граничне значення експозицій, яке встановлене в підпункті 2 пункту 86 глави 12 розділу III цього Положення та визначене банком під час останнього оновлення переліку суб’єктів МСП.
89. Банк з метою розрахунку сукупного валового розміру експозицій щодо суб’єкта МСП та щодо групи пов’язаних з таким суб’єктом МСП контрагентів перед банком та учасниками КІП у внутрішньобанківському положенні визначає:
1) процедури, порядок та періодичність отримання інформації про експозиції банку та учасників КІП щодо суб’єкта МСП, щодо юридичних осіб, що входять до групи пов’язаних із суб’єктом МСП контрагентів, включаючи її своєчасне врахування для забезпечення дотримання вимог пункту 88 глави 12 розділу III цього Положення;
2) методику, порядок та періодичність розрахунку валового розміру експозицій та відносного розміру експозицій банку та учасників КІП щодо суб’єкта МСП та щодо групи пов’язаних із суб’єктом МСП контрагентів.
90. Банк визначає значення ваги ризику експозиції щодо фізичної особи, яка є:
1) експозицією, забезпеченою житловою нерухомістю, - відповідно до глави 13 розділу III цього Положення;
2) дефолтною експозицією, - відповідно до глави 14 розділу III цього Положення;
3) дебіторською заборгованістю з придбання необоротних активів, - відповідно до глави 17 розділу III цього Положення.
91. Банк визначає значення ваги ризику експозиції щодо суб’єкта МСП, яка є:
1) експозицією, що не відповідає вимогам пункту 86 глави 12 розділу III цього Положення, - відповідно до глави 11 розділу III цього Положення;
2) експозицією, забезпеченою житловою нерухомістю, - відповідно до глави 13 розділу III цього Положення;
3) дефолтною експозицією, - відповідно до глави 14 розділу III цього Положення;
4) вкладенням в інструмент капіталу / субординований борг, - відповідно до глави 15 розділу III цього Положення;
5) дебіторською заборгованістю з придбання необоротних активів, - відповідно до глави 17 розділу III цього Положення.
13. Визначення значення ваги ризику експозиції, забезпеченої житловою нерухомістю
92. Банк визначає значення ваги ризику 45% для експозиції (частини експозиції), забезпеченої житловою нерухомістю, за одночасного дотримання таких умов:
1) забезпечення у формі житлової нерухомості відповідає принципам прийнятності забезпечення, визначеним у пункті 107 розділу X Положення № 351 ;
2) валовий розмір експозиції (частини експозиції) не перевищує 80% ринкової (справедливої) вартості житлової нерухомості;
3) немає суттєвого впливу платоспроможності контрагента на ринкову (справедливу) вартість житлової нерухомості;
4) контрагент спроможний забезпечувати виконання зобов’язань перед банком незалежно від доходів, отриманих ним від житлової нерухомості, яка надана в забезпечення;
5) правочин щодо забезпечення:
є дійсним, законним та обов’язковим до виконання відповідно до норм права, які застосовуються до правочину, що підтверджується актуальним обґрунтованим юридичним висновком;
містить усі необхідні повноваження банку щодо звернення стягнення на забезпечення у формі житлової нерухомості та подальшої його реалізації в разі невиконання контрагентом своїх зобов’язань за правочином щодо експозиції.
93. Банк з метою визначення дотримання умов, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 92 глави 13 розділу III цього Положення, у внутрішньобанківському положенні встановлює:
1) процедури, методику та порядок оцінки впливу платоспроможності контрагента на ринкову (справедливу) вартість житлової нерухомості та критерії суттєвості такого впливу;
2) процедури, методику та порядок оцінки спроможності контрагента забезпечувати виконання зобов’язань перед банком незалежно від доходів, отриманих ним від житлової нерухомості, яка надана в забезпечення.
94. Банк визначає значення ваги ризику експозиції, забезпеченої житловою нерухомістю, у разі недотримання умов пункту 92 глави 13 розділу III цього Положення:
1) у розмірі 100% - якщо валовий розмір експозиції (частини експозиції) не перевищує 100% ринкової (справедливої) вартості житлової нерухомості;
2) у розмірі, визначеному згідно з главами 11, 12 розділу III цього Положення, - якщо валовий розмір експозиції (частини експозиції) перевищує 100% ринкової (справедливої) вартості житлової нерухомості.
95. Банк визначає значення ваги ризику дефолтної експозиції, забезпеченої житловою нерухомістю, відповідно до глави 14 розділу III цього Положення.
14. Визначення значення ваги ризику дефолтної експозиції
96. Банк визначає значення ваги ризику дефолтної експозиції, крім дефолтної експозиції, яка повністю забезпечена житловою нерухомістю, у розмірі:
1) 150% - якщо на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком, сукупна сума коригування вартості фінансового інструменту на розмір очікуваних збитків є меншою, ніж 20% від сукупної суми валового розміру дефолтної експозиції та суми боргу контрагента за правочином, яка списана банком за рахунок резерву, та яка обліковується за позабалансовим рахунком відповідно до Інструкції № 14;
2) 100% - якщо на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком, сукупна сума коригування вартості фінансового інструменту на розмір очікуваних збитків дорівнює або є більшою, ніж 20% сукупної суми валового розміру дефолтної експозиції та суми боргу контрагента за правочином, яка списана банком за рахунок резерву, та яка обліковується за позабалансовим рахунком відповідно до Інструкції № 14.
Приклади визначення значень ваг ризику дефолтних експозицій наведено в додатку 6 до цього Положення.
97. Банк визначає сукупну суму коригування вартості фінансового інструменту на розмір очікуваних збитків як суму таких величин:
1) суми оціночного резерву під очікувані кредитні збитки за фінансовим інструментом:
що обліковується за балансовим рахунком з обліку резервів відповідно до Інструкції № 14;
за рахунок якого було списано у збиток частину валового розміру дефолтної експозиції, що обліковується за позабалансовим рахунком відповідно до Інструкції № 14;
2) очікуваних кредитних збитків, що обліковуються за балансовим рахунком з обліку дисконтів відповідно до Інструкції № 14, якщо такі кредитні збитки не обліковуються за рахунком резерву;
3) уцінки фінансового інструменту, що обліковується за балансовим рахунком з обліку уцінки відповідно до Інструкції № 14.
98. Банк визначає значення ваги ризику дефолтної експозиції, яка забезпечена житловою нерухомістю відповідно до вимог пункту 92, 93 глави 13 розділу III цього Положення, у розмірі 100% без урахування вимог пункту 96 глави 14 розділу III цього Положення.
Банк під час визначення рівня забезпечення дефолтної експозиції житловою нерухомістю згідно з підпунктом 2 пункту 92 глави 13 розділу III цього Положення бере до розрахунку ринкову вартість (справедливу) житлової нерухомості в обсязі, встановленому в пункті 120 розділу X Положення № 351 .
15. Визначення значення ваги ризику експозиції за інструментом капіталу, інструментом субординованого боргу, цінними паперами інституту спільного інвестування
99. Банк визначає значення ваги ризику експозиції за:
1) інструментом капіталу в розмірі:
250% - якщо інструмент капіталу включений до переліку активів, допущених до торгів на організованому фондовому ринку;
( Абзац другий підпункту 1 пункту 99 глави 15 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
1000% - якщо інструмент капіталу не включений до переліку активів, допущених до торгів на організованому фондовому ринку;
( Абзац третій підпункту 1 пункту 99 глави 15 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
2) інструментом субординованого боргу - у розмірі 150%;
3) цінними паперами інституту спільного інвестування - у розмірі 1000%.
100. Банк для цілей застосування підпункту 1 пункту 99 глави 15 розділу III цього Положення до інструменту капіталу відносить:
1) фінансовий інструмент, який є інструментом капіталу відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 32 "Фінансові інструменти: подання";
2) фінансовий інструмент, характеристики якого є аналогічними до характеристик інструменту основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня банку, установленими в Положенні № 196, згідно з критеріями, визначеними у внутрішньобанківському положенні;
3) фінансовий інструмент, який передбачає виконання зобов’язання та умови випуску якого містять щонайменше одну з таких умов:
емітент має право відстрочити виконання зобов’язання за фінансовим інструментом на невизначений строк;
емітент має право або обов’язок виконати зобов’язання за фінансовим інструментом шляхом емісії фіксованої кількості акцій;
емітент має право або обов’язок виконати зобов’язання за фінансовим інструментом шляхом емісії змінної кількості акцій, та за інших однакових умов зміна вартості зобов’язання за фінансовим інструментом пропорційна до зміни вартості фіксованої кількості акцій емітента;
утримувач фінансового інструменту має право вимагати від емітента такого інструменту виконання зобов’язання шляхом його обміну на акції емітента;
4) фінансовий інструмент, який визнаний банком у бухгалтерському обліку внаслідок обміну боргу контрагента на його акції (англійською мовою debt-equity swap) у процесі реструктуризації такого боргу.
101. Банк не відносить до інструментів капіталу цінні папери інститутів спільного інвестування.
102. Банк для цілей застосування підпункту 2 пункту 99 глави 15 розділу III цього Положення до інструментів субординованого боргу відносить:
1) субординований борг та інший фінансовий інструмент, пріоритетність задоволення вимог за яким відповідно до законодавства про банкрутство та умов правочину є нижчою, ніж пріоритетність задоволення вимог кредиторів за незабезпеченим звичайним фінансовим інструментом контрагента згідно з умовами правочину та нормами законодавства про банкрутство;
2) фінансовий інструмент капіталу, який відповідно до вимог регулятора, що здійснює регулювання діяльності емітента такого інструменту, визнається інструментом капіталу, крім тих, що зазначені в пункті 100 глави 15 розділу III цього Положення.
16. Визначення значення ваги ризику експозиції щодо центрального контрагента
103. Банк визначає значення ваги ризику експозиції за операцією з деривативом, операцією репо / зворотного репо згідно з главою 16 розділу III цього Положення, якщо банк під час здійснення такої операції виступає:
1) учасником клірингу та діє:
у власних інтересах;
в інтересах клієнта;
2) клієнтом учасника клірингу.
104. Банк, який виступає як учасник клірингу, визначає значення ваги ризику торгової експозиції щодо центрального контрагента за операцією у розмірі:
1) 0% - за операцією, що здійснюється в інтересах клієнта, та якщо банк згідно з укладеним з клієнтом правочином не зобов’язаний відшкодувати клієнту збитки в разі дефолту центрального контрагента;
2) 2% - за операцією, що здійснюється банком:
у власних інтересах;
в інтересах клієнта, та якщо банк згідно з укладеним з клієнтом правочином зобов’язаний відшкодовувати клієнту збитки в разі дефолту центрального контрагента.
105. Банк, який виступає клієнтом учасника клірингу, визначає значення ваги ризику торгової експозиції щодо учасника клірингу за операцією з центральним контрагентом, яка здійснюється таким учасником клірингу в інтересах банку, у розмірі 2% за одночасного дотримання таких умов:
1) права, зобов’язання та активи банку за операцією з учасником клірингу відокремлені на рівні учасника клірингу та на рівні центрального контрагента від прав, зобов’язань та активів інших клієнтів учасника клірингу та в результаті такого відокремлення права та активи банку захищені в разі неплатоспроможності або банкрутства учасника клірингу та / або інших клієнтів учасника клірингу;
2) норми законодавства, які застосовуються під час здійснення операцій, та умови правочину, укладеного між банком та учасником клірингу, забезпечують в разі неплатоспроможності або банкрутства учасника клірингу передавання прав, зобов’язань та активів банку іншому учаснику клірингу за їх ринковою вартістю впродовж періоду ризику маржі (ліквідаційного періоду), який встановлений у такому правочині, та становить не більше:
п’яти робочих днів - для операції банку з учасником клірингу;
10 робочих днів - для операції учасника клірингу з центральним контрагентом;
3) процедури внутрішнього контролю банку забезпечують моніторинг та своєчасну оцінку дотримання вимог, установлених у підпунктах 1, 2 пункту 105 розділу 16 глави III цього Положення, з урахуванням змін, внесених до правочину, та норм права, що застосовуються до правочину;
4) юридичний висновок є актуальним на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком, та підтверджує:
дотримання вимог, установлених у підпунктах 1, 2 пункту 105 глави 16 розділу III цього Положення;
законність і дійсність правочину, укладеного між банком та учасником клірингу, та його обов’язкове виконання відповідно до норм права, що застосовуються до правочину.
106. Банк, який виступає клієнтом учасника клірингу, має право визначити значення ваги ризику торгової експозиції щодо учасника клірингу за операцією з центральним контрагентом, яка здійснюється таким учасником клірингу в інтересах банку-клієнта, у розмірі 4%, якщо дотримано умови підпунктів 2-4 пункту 105 розділу 16 глави III цього Положення.
107. Банк, який виступає учасником клірингу, має право визначати значення ваги ризику за позабалансовим зобов’язанням, що виникає за правочином щодо передавання банку прав, зобов’язань клієнта іншого учасника клірингу відповідно до вимог підпункту 2 пункту 105 розділу 16 глави III цього Положення, у розмірі 0%.
108. Банк, який виступає учасником клірингу та діє у власних інтересах / інтересах клієнта, банк, який виступає клієнтом учасника клірингу, визначає значення ваги ризику експозиції за внеском до гарантійного фонду центрального контрагента в розмірі 2%, крім випадку, зазначеного в пункті 110 розділу 16 глави III цього Положення.
Банк, який виступає учасником клірингу, визначає значення ваги ризику в розмірі 0% для позабалансових зобов’язань, які пов’язані з додатковими обов’язками учасників клірингу, встановленими в межах системи управління ризиками, включаючи внесення додаткового внеску до гарантійного фонду в разі дефолту учасника (учасників) клірингу (непрофінансовані внески).
109. Банк, який виступає учасником клірингу та діє у власних інтересах / інтересах клієнта, банк, який виступає клієнтом учасника клірингу, не застосовує вимог пунктів 103-108 глави 16 розділу III цього Положення для визначення значення ваги ризику торгової експозиції щодо центрального контрагента / учасника клірингу за операцією, розрахунки за якою здійснюються грошовими коштами, борговим цінним папером, інструментом власного капіталу, за валютною / товарною операцією на умовах спот, крім операції репо / зворотного репо.
Банк розраховує за такою торговою експозицією ризик розрахунку згідно з вимогами Положення № 158 та включає її до розрахунку мінімального розміру ризику розрахунку або до розрахунку мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком, з урахування вимог підпункту 3 пункту 12 глави 2 та пункту 14-1 глави 12 розділу I цього Положення.
( Абзац другий пункту 109 глави 16 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 55 від 27.05.2026 )
110. Банк, який виступає учасником клірингу та діє у власних інтересах / інтересах клієнта, банк, який виступає клієнтом учасника клірингу, визначає значення ваги ризику експозиції в розмірі 0% за внесками до гарантійного фонду центрального контрагента для забезпечення виконання розрахунків за операціями, зазначеними в пункті 108 глави 16 розділу III цього Положення.
111. Банк, який виступає учасником клірингу та діє у власних інтересах / інтересах клієнта, банк, який виступає клієнтом учасника клірингу, визначає значення ваги ризику експозиції щодо центрального контрагента / учасника клірингу за операцією іншою, ніж операція з деривативом, операція репо / зворотного репо та операція, зазначена в абзаці другому пункту 108 глави 16 розділу III цього Положення, згідно з вимогами глави 10 розділу III цього Положення.
112. Банк, який виступає клієнтом учасника клірингу, визначає значення ваги ризику торгової експозиції щодо учасника клірингу за операцією з центральним контрагентом, яка здійснюється таким учасником клірингу в інтересах банку, як для експозиції щодо банку-контрагента згідно з вимогами глави 10 розділу III цього Положення, якщо не дотримуються умови для визначення значення ваги ризику згідно з пунктами 105, 106 глави 16 розділу III цього Положення.
113. Банк визначає розмір торгової експозиції:
1) за операцією з деривативом - як розмір експозиції за деривативом, визначений згідно з розділом III Положення № 89;
2) за операцією репо / зворотного репо, наданою маржею, внеском до гарантійного фонду (без урахування внесків, що були використані центральним контрагентом для забезпечення розрахунків між учасниками клірингу) - як балансову вартість активу, що визнаний у бухгалтерському обліку за операцією репо / зворотного репо, наданою маржею, внеском до гарантійного фонду.
114. Банк, який виступає учасником клірингу та діє в інтересах клієнта, має право зменшити розмір торгової експозиції щодо клієнта на розмір балансової вартості гарантійного забезпечення, яке надане клієнтом для здійснення операції з центральним контрагентом та передане центральному контрагенту.
115. Банк у разі відкликання в центрального контрагента ліцензії на провадження клірингової діяльності центрального контрагента, починаючи з першого робочого дня, що настає за 90 календарним днем з дня її відкликання, визначає значення ваги ризику:
1) торгової експозиції щодо такого центрального контрагента - відповідно до вимог глави 11 розділу III цього Положення;
2) експозиції за внесками до гарантійного фонду / зобов’язаннями здійснити внески до гарантійного фонду (непрофінансовані внески) такого центрального контрагента - у розмірі 1000%;
3) іншої експозиції щодо такого центрального контрагента - відповідно до вимог глави 11 розділу III цього Положення.
17. Визначення значення ваги ризику для іншої експозиції
116. Банк визначає значення ваги ризику іншої експозиції (експозиції, яка не включена до жодної з груп експозицій, зазначених у підпунктах 1-14 пункту 16 глави 2 розділу I цього Положення) у розмірі:
1) 0% - для експозиції за:
готівковими коштами, крім коштів, переданих на зберігання інкасаторській компанії;
золотом, що зберігається в касі / сховищі банку;
золотом, що є власністю банку та перебуває на відповідальному зберіганні в іншому банку;
2) 20% - для експозиції за готівковими коштами, що передані на зберігання інкасаторській компанії;
3) 100% - для експозиції за:
необоротним активом;
дебіторською заборгованістю з придбання необоротних активів;
активом з права користування, базовим активом якого є матеріальний актив;
іншим активом.
117. Банк визначає значення ваги ризику експозиції за активами (їх частинами), не включеними до вирахувань з капіталу відповідно до вимог Положення № 196:
1) у розмірі 100% - для експозиції за:
відстроченим податковим активом;
нематеріальним активом у вигляді комп’ютерного програмного забезпечення / прав на комп’ютерну програму;
2) у розмірі 250% - для експозиції за фінансовим інструментом, який перебуває під кредитним ризиком та визначений значним вкладенням в інструменти капіталу установ фінансового сектору;
3) у розмірі, визначеному згідно з вимогами глав 9-11 розділу III цього Положення, залежно від контрагента за такою експозицією - для експозиції за фінансовим інструментом, який перебуває під кредитним ризиком та визначений незначним вкладенням в інструменти капіталу установ фінансового сектору.
118. Банк для операції з поставним форвардом визначає значення ваги ризику експозиції за операцією таким, що дорівнює значенню ваги ризику експозиції за активом, що придбається / поставляється, яке визначається із застосуванням вимог глав 6-16, підпункту 1 пункту 116 глави 17 розділу III цього Положення.
119. Банк - продавець (позичальник) за операцією репо визначає розмір експозиції, зваженої за кредитним ризиком, як суму таких величин:
1) розмір експозиції за цінним папером, зваженої за кредитним ризиком, із застосуванням:
балансової вартості цінного папера, проданого / переданого покупцю (кредитору) за операцією репо, визначеної згідно з Інструкцією № 14;
значення ваги ризику цінного папера, визначеного із застосуванням вимог глав 6-16 розділу III цього Положення; та
2) розмір експозиції щодо контрагента, зваженої за кредитним ризиком, із застосуванням:
балансової вартості цінного папера, проданого / переданого покупцю (кредитору) за операцією репо, визначеної згідно з Інструкцією № 14;
значення ваги ризику контрагента, визначеного із застосуванням вимог глав 6-16 розділу III цього Положення.
IV. Пом’якшення кредитного ризику
18. Загальні вимоги
120. Банк має право пом’якшувати кредитний ризик за експозицією шляхом урахування інструментів пом’якшення кредитного ризику під час розрахунку розміру експозиції, зваженої за кредитним ризиком.
Інструментами пом’якшення кредитного ризику є:
1) прийнятні інструменти профінансованого забезпечення - інструменти, які відповідають вимогам глави 19 розділу IV цього Положення щодо профінансованого забезпечення;
2) прийнятні інструменти непрофінансованого забезпечення - інструменти, які відповідають вимогам глави 20 розділу IV цього Положення щодо непрофінансованого забезпечення.
121. Банк не застосовує пом’якшення кредитного ризику, якщо розмір експозиції, зваженої за кредитним ризиком, визначений з урахуванням інструменту пом’якшення кредитного ризику, є більшим, ніж розмір експозиції, зваженої за кредитним ризиком, визначений без застосування інструментів пом’якшення кредитного ризику.
( Пункт 121 глави 18 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 91 від 01.08.2025 )
122. Банк для пом’якшення кредитного ризику за експозицією з урахуванням одного / кількох інструментів пом’якшення кредитного ризику дотримується такої послідовності:
1) розділяє згідно з визначеним у внутрішньобанківському положенні порядком експозицію на такі частини:
одну / кілька забезпечених частин (частина експозиції, що забезпечена одним інструментом пом’якшення кредитного ризику);
незабезпечену частину (частина експозиції, що не забезпечена жодним інструментом пом’якшення кредитного ризику);
2) визначає із застосуванням вимог глави 3 розділу II, глав 19, 20 розділу IV цього Положення розмір:
забезпеченої (забезпечених) частини (частин) експозиції - розмір забезпеченої частини експозиції не може перевищувати вартості інструменту пом’якшення кредитного ризику;
незабезпеченої частини експозиції.
Розмір забезпеченої / незабезпеченої частини експозиції за фінансовим зобов’язанням визначається без урахування коефіцієнта кредитної конверсії (CCF);
3) розраховує розмір експозиції, зваженої за кредитним ризиком, що забезпечена інструментами пом’якшення кредитного ризику, відповідно до вимог глав 19, 20 розділу IV цього Положення із застосуванням ваг ризику окремо до кожної забезпеченої частини експозиції.
19. Вимоги до прийнятного інструменту профінансованого забезпечення та врахування його під час пом’якшення кредитного ризику
123. Банк має право для цілей пом’якшення кредитного ризику враховувати інструмент профінансованого забезпечення за одночасного дотримання таких умов:
1) інструмент профінансованого забезпечення є прийнятним згідно з вимогами пункту 124 глави 19 розділу IV цього Положення;
2) інструмент профінансованого забезпечення відповідає критеріям та принципам прийнятності забезпечення, що визначені в пункті 107 розділу X Положення № 351 ;
( Підпункт 2 пункту 123 глави 19 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 91 від 01.08.2025 )
3) немає суттєвого впливу погіршення кредитоспроможності контрагента на вартість інструменту профінансованого забезпечення;
4) інструмент профінансованого забезпечення має достатню ринкову ліквідність, про що свідчать щонайменше такі ознаки:
вартість інструменту профінансованого забезпечення протягом тривалого проміжку часу є достатньо стабільною, що забезпечує обґрунтовану впевненість банку в забезпеченні пом’якшення кредитного ризику в розмірі, що визначений відповідно до вимог глави 19 розділу IV цього Положення;
немає суттєвої позитивної кореляції між вартістю інструменту профінансованого забезпечення та кредитоспроможністю контрагента (суттєве зниження вартості інструменту профінансованого забезпечення не є фактором суттєвого погіршення кредитоспроможності контрагента; критичне погіршення кредитоспроможності контрагента не є фактором суттєвого зниження вартості інструменту профінансованого забезпечення);
5) емітент інструменту профінансованого забезпечення у вигляді цінних паперів не є контрагентом за експозицією, до якої застосовується пом’якшення кредитного ризику, або особою, пов’язаною з контрагентом за експозицією;
( Підпункт 5 пункту 123 глави 19 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
5-1) емітент інструменту профінансованого забезпечення у вигляді цінних паперів не має ознак високого кредитного ризику, визначених у розділі XVII Положення № 351 ;
( Підпункт 5-1 пункту 123 глави 19 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
6) строк невиконання контрагентом зобов’язань за експозицією не перевищує 30 календарних днів - якщо надавачем інструменту профінансованого забезпечення є пов’язана з банком особа відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність";
7) правочин щодо інструменту профінансованого забезпечення, крім правочину, укладеного з державним підприємством та підприємством, 50 відсотків і більше акцій (часток, паїв) якого є у державній власності, передбачає право банку на позасудове звернення стягнення на інструмент профінансованого забезпечення з наступного робочого дня за днем, коли не відбулося виконання контрагентом зобов’язань за експозицією в термін, визначений правочином / у сумі, що підлягає сплаті;
8) правочин щодо інструменту профінансованого забезпечення:
є дійсним, законним та обов’язковим до виконання відповідно до норм права, які застосовні до правочину, що підтверджується актуальним обґрунтованим юридичним висновком на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком;
містить положення, що надають банку всі необхідні повноваження для використання інструменту профінансованого забезпечення з метою пом’якшення кредитного ризику в разі його реалізації;
9) строк невиконання контрагентом зобов’язань за експозицією не перевищує семи робочих днів - якщо інструмент профінансованого забезпечення є одним з інструментів, що зазначені в підпунктах 2, 3 пункту 124, підпунктах 1, 2, 11, 12 пункту 125 глави 19 розділу IV цього Положення;
10) строк дії інструменту профінансованого забезпечення дорівнює або є більшим за строк виконання зобов’язання за експозицією, яка забезпечена таким інструментом.
( Пункт 123 глави 19 розділу IV доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
124. Банк має право визначати прийнятним профінансованим забезпеченням такі інструменти:
1) заставу / забезпечення на підставі права довірчої власності (далі - застава), предметом якої є майно / майнові права, визначені в пункті 125 глави 19 розділу IV цього Положення;
2) грошове покриття, що розміщене в банку за умови забезпечення безперечного контролю та доступу банку до цих коштів у разі невиконання контрагентом зобов’язань перед банком;
3) грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів, що розміщені в іншому банку - за умови дотримання вимог пункту 128 глави 19 розділу IV цього Положення;
4) кошти, цінні папери, надані / отримані банком за операціями репо / зворотного репо - за умови дотримання вимог пунктів 132 або 133 глави 19 розділу IV цього Положення.
125. Банк має право визначати прийнятним інструментом профінансованого забезпечення заставу, предметом якої є таке майно / майнові права:
1) інструмент, ідентичний до грошових коштів, розміщений в банку;
2) майнові права на грошові кошти контрагента чи майнового поручителя, розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в банку;
3) борговий цінний папір, який емітований центральним урядом / центральним банком та який:
має кредитний рейтинг, відповідно до якого ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3, 4 або
відповідає вимогам пунктів 132-134 глави 19 розділу IV цього Положення;
4) борговий цінний папір, який емітований регіональним урядом / органом місцевого самоврядування та який:
згідно з пунктом 59 глави 7 розділу III цього Положення є експозицією щодо центрального уряду, ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений відповідно до вимог розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3, 4 або
( Абзац другий підпункту 4 пункту 125 глави 19 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
має кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений згідно з вимогами пункту 53 глави 7 розділу III цього Положення, становить 1, 2, 3;
( Абзац третій підпункту 4 пункту 125 глави 19 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
5) борговий цінний папір, який емітований юридичною особою публічного права та який:
згідно з пунктом 66 глави 8 розділу III цього Положення є експозицією щодо центрального уряду, ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений відповідно до вимог розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3, 4 або
( Абзац другий підпункту 5 пункту 125 глави 19 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
має кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений згідно з вимогами пункту 61 глави 8 розділу III цього Положення, становить 1, 2, 3;
( Абзац третій підпункту 5 пункту 125 глави 19 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
6) борговий цінний папір, який емітований багатостороннім банком розвитку та який:
згідно з підпунктом 1 пункту 68 глави 9 розділу III цього Положення має значення ваги ризику 0% або
має кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3;
7) борговий цінний папір, який емітований міжнародною організацією та який згідно з пунктом 71 глави 9 розділу III цього Положення має значення ваги ризику 0%;
8) борговий цінний папір, який емітований іншим банком / інвестиційною фірмою та який:
має кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3 або
не має кредитного рейтингу та відповідає умовам, визначеним у пункті 126 глави 19 розділу IV цього Положення;
9) борговий цінний папір, який емітований суб’єктом господарювання та який має кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3;
10) акції, конвертовані корпоративні облігації, які включені до основних індексів, визначених у Регламенті ЄС № 2016/1646;
11) золото, що розміщене на зберіганні в банку;
12) майнові права на золото контрагента чи майнового поручителя, що розміщене на вкладному (депозитному) рахунку в банку.
126. Банк має право визначити прийнятним інструментом профінансованого забезпечення борговий цінний папір, який емітований іншим банком / інвестиційною фірмою та не має кредитного рейтингу, за одночасного дотримання таких умов:
1) борговий цінний папір перебуває в обігу на фондовій біржі, що включена до переліку, визначеного в Регламенті ЄС № 2016/1646;
2) пріоритетність погашення вимог за борговим цінним папером згідно із законодавством про банкрутство, що застосовується до емітента цього цінного папера, та правочином, укладеним між банком та надавачем профінансованого забезпечення, відповідає пріоритетності погашення вимог за звичайними незабезпеченими боргами цього емітента;
3) інші боргові цінні папери емітента, які мають однакову з цим борговим цінним папером пріоритетність погашення вимог згідно із законодавством про банкрутство, що застосовується до емітента, мають кредитний рейтинг, на підставі якого їх ступінь кредитної якості, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3;
4) на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком, у банку немає інформації, яка б свідчила про те, що в разі визначення кредитного рейтингу боргового цінного папера, ступінь кредитної якості, визначений на підставі такого рейтингу згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становив би вище (гірше) ніж 3. Банк для отримання такої інформації вживає всіх можливих заходів згідно з процедурою та порядком щодо збору такої інформації, які визначені у внутрішньобанківському положенні;
5) борговий цінний папір для цілей пом’якшення кредитного ризику має достатню ринкову ліквідність, визначену згідно з критеріями, які визначені банком на підставі обґрунтованого судження банку щодо належної впевненості в досягненні в найкоротший строк пом’якшення кредитного ризику в разі його реалізації та які встановлені у внутрішньобанківському положенні.
127. Банк застосовує кредитний рейтинг за борговими цінними паперами, визначеними у підпунктах 3-5, абзацах першому та третьому підпункту 6, абзацах першому та другому підпункту 8, підпункті 9 пункту 125 глави 19 розділу IV цього Положення, щодо яких у наявності є кілька кредитних рейтингів, із застосуванням вимог пункту 33 глави 4 розділу II цього Положення.
128. Банк має право визначати прийнятним інструментом профінансованого забезпечення заставу, предметом якої є майнові права на грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів, що розміщені в іншому банку, за одночасного дотримання таких умов:
1) банк, у якому розміщено грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів:
має кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3;
поінформований банком згідно з процедурою та порядком, визначеним у внутрішньобанківському положенні, про те, що майнові права на такі грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів, перебувають у заставі банку;
має право здійснювати платежі за рахунок таких грошових коштів / інструментів, ідентичних до грошових коштів, виключно в разі отримання попередньої згоди банку та спрямування платежів на виконання зобов’язань перед банком за експозицією, забезпеченою такою заставою;
2) вимога банку щодо звернення стягнення на предмет застави до банку, в якому розміщено грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів, є безвідкличною та безумовною;
3) правочин про заставу майнових прав на грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів, є дійсним, законним та обов’язковим до виконання відповідно до норм права, що застосовуються до правочину, що підтверджено актуальним обґрунтованим юридичним висновком на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком.
129. Банк розраховує розмір експозиції за активом, зваженої за кредитним ризиком, що забезпечена прийнятними інструментами профінансованого забезпечення, за такою формулою:
| див. зображення | (5), |
де ЕКСКРi - розмір і-ої експозиції, зваженої за кредитним ризиком;
m - загальна кількість частин і-ої експозиції, що забезпечені прийнятними інструментами профінансованого забезпечення;
j - порядковий номер частини і-тої експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення;
див. зображення - розмір j-тої частини і-ої експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення. Розмір j-тої частини експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення, не може перевищувати ринкової (справедливій) вартості прийнятного інструменту профінансованого забезпечення;
( Абзац п'ятий пункту 129 глави 19 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
ВРПФЗj - значення ваги ризику:
прийнятного інструменту профінансованого забезпечення, що забезпечує j-ту частину експозиції, визначене згідно з вимогами пункту 131 глави 19 розділу IV цього Положення, або
прямої експозиції банку щодо іншого банку, в якому розміщені прийнятні інструменти профінансованого забезпечення у формі грошових коштів / інструментів, ідентичних до грошових коштів, що визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення;
ВРі - значення ваги ризику і-тої експозиції, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення.
130. Банк розраховує розмір експозиції за фінансовим зобов’язанням, зваженої за кредитним ризиком, що забезпечена прийнятними інструментами профінансованого забезпечення, за такою формулою:
| див. зображення | (6), |
де ЕКСКРі - розмір і-ої експозиції, зваженої за кредитним ризиком;
m - загальна кількість частин і-ої експозиції, що забезпечені прийнятними інструментами профінансованого забезпечення;
j - порядковий номер частини і-тої експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення;
див. зображення - розмір j-тої частини і-ої експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення. Розмір j-тої частини експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення, визначається без застосування коефіцієнта кредитної конверсії (CCF) та не може перевищувати ринкової (справедливої) вартості прийнятного інструменту профінансованого забезпечення;
( Абзац п'ятий пункту 130 глави 19 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
ВРПФЗj - значення ваги ризику:
прийнятного інструменту профінансованого забезпечення, що забезпечує j-ту частину експозиції, визначене згідно з вимогами пункту 131 глави 19 розділу IV цього Положення, або
прямої експозиції банку щодо іншого банку, в якому розміщені прийнятні інструменти профінансованого забезпечення у формі грошових коштів / інструментів, ідентичних до грошових коштів, що визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення;
ВРі - значення ваги ризику і-тої експозиції, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення;
CCFі - коефіцієнт кредитної конверсії (CCF), визначений для і-тої експозиції.
130-1. Банк у разі одночасного забезпечення експозиції інструментом профінансованого забезпечення та гарантійним інструментом, наданим на портфельній основі (далі - гарантійний інструмент на портфельній основі), який передбачає повернення банком надавачу такого гарантійного інструменту отриманих банком виплат за рахунок перерозподілу коштів від звернення стягнення на інструмент профінансованого забезпечення, під час визначення розміру j-тої частини експозиції, що забезпечена цим інструментом профінансованого забезпечення, згідно з пунктами 129 та 130 глави 19 розділу IV цього Положення застосовує скориговану вартість цього інструменту профінансованого забезпечення (показник СВПФЗ ), визначену відповідно до вимог пункту 130-2 глави 19 розділу IV цього Положення.
( Главу 19 розділу IV доповнено новим пунктом 130-1 згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
130-2. Банк визначає скориговану вартість прийнятного інструменту профінансованого забезпечення за такою формулою:
| СВПФЗ = ВПФЗ – min[(ВПФЗ • ·GL / 100); SСПГ ] | (7), |
де СВПФЗ – скоригована вартість прийнятного інструменту профінансованого забезпечення;
ВПФЗ – вартість прийнятного інструменту профінансованого забезпечення (без урахування умов гарантійного інструменту на портфельній основі);
GL – рівень покриття, що застосовується банком за гарантійним інструментом на портфельній основі відповідно до умов правочину щодо надання гарантійного інструменту на портфельній основі з урахуванням вимог пунктів 147, 148 глави 20 розділу IV цього Положення;
SСПГ – сума, що має бути сплачена банку надавачем гарантійного інструменту на портфельній основі відповідно до умов правочину щодо надання гарантійного інструменту на портфельній основі.
( Главу 19 розділу IV доповнено новим пунктом 130-2 згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
2) у главі 20:
131. Банк визначає значення ваги ризику прийнятного інструменту профінансованого забезпечення (ВРПФЗj ) згідно з вимогами розділів II, III цього Положення як до прямої експозиції банку за таким інструментом.
Банк включає до розрахунку формул (5), (6) значення ваги ризику прийнятного інструменту профінансованого забезпечення (ВРПФЗj ) у розмірі не менше (не краще), ніж 20%, крім випадків, визначених у пунктах 132-134 глави 19 розділу IV цього Положення.
132. Банк має право для розрахунку формул (5), (6) визначити значення ваги ризику (ВРПФЗj ) прийнятного інструменту профінансованого забезпечення за операцією репо в розмірі 0% за одночасного дотримання таких вимог:
1) експозиція / прийнятний інструмент профінансованого забезпечення є грошовими коштами / борговими цінними паперами, випущеними центральними урядами / центральними банками, до яких застосовується значення ваги ризику 0% відповідно до глави 6 розділу III цього Положення;
2) експозиція та прийнятний інструмент профінансованого забезпечення номіновані в одній валюті;
3) строк завершення операції репо становить не більше ніж один день або вартість експозиції та вартість прийнятного інструменту профінансованого забезпечення переоцінюється за ринковою (справедливою) вартістю щоденно;
4) здійснення грошових розрахунків за операцією репо забезпечується:
кліринговою установою / Центральним депозитарієм цінних паперів / Національним банком, якщо операція репо здійснюється відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки);
розрахунковими системами ЄС / розрахунковими системами, визнаними в ЄС у порядку, визначеному законодавством ЄС, які використовуються для здійснення розрахунків за операціями репо, якщо операція репо здійснюється відповідно до законодавства інших країн;
5) строк від дати останньої переоцінки вартості експозиції та вартості прийнятного інструменту профінансованого забезпечення до дати поставки / отримання маржі, використання забезпечення за операцією репо становить не більше чотирьох робочих днів;
6) правочин щодо операції репо:
відповідає встановленим стандартним вимогам до правочинів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фондовому ринку;
містить положення про негайне припинення операції в разі невиконання контрагентом своїх зобов’язань за операцією;
7) контрагент за операцією репо належить до основних учасників ринку, якими є:
центральні уряди / центральні банки, які мають кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості експозиції, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3, 4;
багатосторонні банки розвитку, визначені в параграфі 2 статті 117 Регламенту ЄС № 575;
міжнародні організації, визначені у статті 118 Регламенту ЄС № 575;
банки;
інвестиційні фірми;
центральні контрагенти.
133. Банк має право під час розрахунку формул (5), (6) визначити значення ваги ризику прийнятного інструменту профінансованого забезпечення (ВРПФЗj ) за операцією репо в розмірі 10% за одночасного дотримання вимог підпунктів 1-6 пункту 132 глави 19 розділу IV цього Положення.
134. Банк має право під час розрахунку формул (5), (6) визначити значення ваги ризику прийнятного інструменту профінансованого забезпечення (ВРПФЗj ) за операцією іншою, ніж операція репо, в розмірі 0% за одночасного дотримання таких вимог:
1) експозиція та прийнятний інструмент профінансованого забезпечення номіновані в одній валюті;
2) прийнятним інструментом профінансованого забезпечення є:
грошове покриття / інструмент ідентичний до грошових коштів, розміщене(ний) у банку;
застава, предметом якої є майнові права на грошові кошти контрагента чи майнового поручителя, розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в банку;
застава, предметом якої є боргові цінні папери центрального уряду, центрального банку, визначені в підпункті 3 пункту 125 глави 19 розділу IV цього Положення;
( Підпункт 2 пункту 134 глави 19 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
3) значення ваги ризику боргових цінних паперів центрального уряду / центрального банку / регіонального уряду / органу місцевого самоврядування / багатостороннього банку розвитку / міжнародної організації / юридичної особи публічного права, визначене згідно з з розділами II, III цього Положення в розмірі 0%.
