Про порядок погодження в Мінпромполітики України питань, повязаних з відчуженням основних засобів підприємств та з інших питань

З метою забезпечення в Міністерстві єдиного системного підходу до порядку підготовки та розгляду матеріалів щодо реалізації, ліквідації, передачі, консервації, оренди, передачі під заставу державного майна, що знаходиться в управлінні суб'єктів господарювання, які діють на основі державної власності, а також суб'єктів, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів,

1. Затвердити наступні порядки отримання дозволів (погоджень) відчуження, консервації, передачі майна під заставу, списання витрат по об'єктах незавершеного капітального будівництва, що ліквідуються, визначення виробничих потужностей:

1.1. Про порядок отримання підприємствами і організаціями згоди Мінпромполітики України на відчуження, ліквідацію, передачу основних засобів.

1.2. Про особливості реалізації основних засобів, що вміщують дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння.

1.3. Про порядок отримання підприємствами і організаціями дозволу Мінпромполітики України на заставу державного майна.

1.4. Про підготовку та розгляд матеріалів підприємств і організацій щодо консервації основних засобів підприємств.

1.5. Про порядок визначення виробничих потужностей діючих підприємств, виробництв і цехів, їх збільшення, зменшення (вибуття).

1.6. Про порядок списання витрат по об'єктах незавершеного капітального будівництва, що ліквідуються.

1.7. Про порядок отримання підприємствами і організаціями згоди (погодження) Мінпромполітики на передачу в оренду цілісних майнових комплексів, структурних одиниць, їх підрозділів, нерухомого майна та окремого індивідуально визначеного майна.

2. Керівникам підприємств, організацій і установ, що діють на основі державної власності, а також суб'єктів, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на їх господарську діяльність, керівникам галузевих, функціональних управлінь та відповідальним працівникам Міністерства взяти до керівництва та забезпечити виконання вимог порядків, визначених в п. 1. цього наказу.

3. Методологічне супроводження затверджених порядків покласти на заступника директора департаменту фінансово-економічного забезпечення промисловості - начальника управління методології бухгалтерського обліку та звітності (Шклярука М.М.).

4. Дія цього наказу розповсюджується на суб'єкти господарювання, що діють на основі державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків що становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Мангула А.І.

1.1. З метою забезпечення ефективного використання і збереження майна, що є у загальнодержавній власності, відповідно до ст. 116 Конституції України та норм чинного законодавства, а саме: Господарського кодексу України, Законів України "Про власність", "Про оренду державного та комунального майна", "Про приватизацію державного майна", "Про фінансову звітність" та на виконання Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15.12.92 р. N 8-92, до Указу Президента України "Про забезпечення управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі приватизації", наказу ФДМУ від 29.03.2004 р. N 604 "Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок відчуження основних засобів, що є загальнодержавною власністю, та Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю" та інших законодавчих і нормативних актів України з питань руху і обліку основних засобів розроблені ці Методичні рекомендації.

1.2. Дія цих Методичних рекомендацій поширюється на суб'єкти господарювання, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів (підприємств).

1.3. Для отримання згоди на відчуження (реалізацію), списання (ліквідацію), передачу майна підприємства звертаються до Мінпромполітики України листом на ім'я першого заступника Міністра, лист обов'язково реєструється в канцелярії Міністерства і направляється на розгляд заступнику Міністра за напрямком.

За дорученням заступника Міністра за напрямком відповідне галузеве управління ретельно вивчає подані матеріали щодо можливих наслідків відчуження, списання передачі майна і готує відповідний проект листа-відповіді підприємству.

Згода Міністерства на відчуження, списання, передачі майна надається листом-згодою на відчуження, списання, передачу майна з візуванням листа підприємству керівником галузевого департаменту, керівником галузевого управління, керівником департаменту фінансово-економічного забезпечення галузей промисловості, керівником управління методології бухгалтерського обліку і звітності, керівником юридичного управління, заступником Міністра за напрямком і підписується (затверджується) першим заступником Міністра.

Оформлений документ (лист-згода, затверджене рішення) реєструється в канцелярії. Лист-звернення підприємства з додатками і копія листа-відповіді підприємству залишаються в канцелярії, оригінал листа-відповіді (згоди на відчуження, списання, передачу майна) надається під розпис спеціалісту підприємства або відправляється підприємству поштовою кореспонденцією.

Якщо підприємство знаходиться у процесі приватизації, питання щодо відчуження, ліквідації, передачі обов'язково погоджується також з управлінням реструктуризації промисловості та державними корпоративними правами.

Якщо підприємство знаходиться у стані досудової санації, питання щодо відчуження, ліквідації, передачі обов'язково погоджується також з управлінням досудової санації і інвестиційної політики.

2.1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 р. N 92, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Мінпромполітики України від 25.11.2002 р. N 989, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби).

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, або операційного циклу, якщо він довший за рік.

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно. Інший актив, що відповідає визначенню основних засобів або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Подібні об'єкти - об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

З метою бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Основні засоби:

- Земельні ділянки.

- Капітальні витрати на поліпшення земель.

- Будинки, споруди та передавальні пристрої.

- Машини та обладнання.

- Транспортні засоби.

- Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

- Робоча і продуктивна худоба.

- Багаторічні насадження.

- Інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи:

- Бібліотечні фонди.

- Малоцінні необоротні матеріальні активи.

- Тимчасові (не титульні) споруди.

- Природні ресурси.

- Інвентарна тара.

- Предмети прокату.

- Інші необоротні матеріальні активи.

3. Незавершені капітальні інвестиції.

Відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" до малоцінних необоротних активів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, строк корисного використання яких більше одного року або одного операційного циклу (за умови, що операційний цикл більше одного року), зокрема: спеціальні інструменти, спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством кошторисною ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного строку використання таких об'єктів).

Основним критерієм їх визначення є передбачуваний термін використання терміном більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року незалежно від їх вартості. Відповідно до П(С)БО 7 підприємства можуть самостійно встановлювати вартісні ознаки предметів, що включаються до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

З метою уникнення питань, що виникають по визначенню малоцінних необоротних активів, підприємство складає наказ про облікову політику основних засобів і наказом може встановити граничну вартість одиниці предметів, що обліковуються як малоцінні необоротні матеріальні активи.

При неможливості визначити передбачуваний термін використання деяких предметів (наприклад інструментів із значною сумою вартості придбання та швидким виходом із стану придатності) слід керуватися технічними їх паспортами або рішеннями технічних служб підприємства.

2.2. Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

2.2.1. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. Первісна вартість об'єкта засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням, (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємством);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

2.2.2. Облік та звітність про наявність на підприємстві основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та швидкозношуваних предметів ведеться у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7, затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 N 92, з врахуванням Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого Мін'юстом України від 05.06.95 N 168/704.

2.3. Бухгалтерські операції (проводки) прийому, переміщення, ліквідації, відчуження (реалізації), передачі майна здійснюються згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку N 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Мінфіна України від 27.04.2000 р. N 92 із змінами і доповненням, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцією про його застосування, затверджених наказом Мінфіна України від 30.11.99 р. N 291 (зареєстрований в Мін'юсті України 21.12.99 р. за N 892/4185).

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт. Облік інвентарних об'єктів ведеться із застосуванням типових форм первісного обліку, затверджених Міністерством статистики України від 29.12.95 р. N 352, що введені в дію з 1 січня 1996 р.

2.4. Відчуження, ліквідацію, передачу основних засобів проводити згідно з Положенням про порядок відчуження засобів виробництва, що є державною власністю, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 29.03.2004 р. N 604, зареєстрованого в Мін'юсті України 13 квітня 2004 р. N 471/9070.

У відповідності до п. 2 ст. 75 Господарського кодексу України забороняється підприємствам, що є у загальнодержавній власності, передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом.

Порядок передачі права власності на державне майно повинен здійснюватись у відповідності до Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.03.2004 N 604.

2.5. На виконання п. 10 Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.97 N 1183, на підприємстві утворюється комісія на чолі з керівником підприємства, яка розглядає питання доцільності та необхідності проведення інвентаризації завантаження та використання наявних основних засобів для виявлення тих, які тривалий час не використовуються у виробництві з метою їх відчуження та консервації в порядку згідного чинного законодавства. В разі недоцільності їх консервації або використання в сьогоденні, попередні періоди та в майбутньому (обладнання морально застаріло, має значний фізичний знос, утримання його потребує значних коштів та негативно впливає на собівартість і ціноутворення), в такому разі комісія на підприємстві приймає рішення щодо продажу таких основних засобів або передачі власності іншій юридичній особі шляхом передачі з балансу на баланс.

2.6. Для підготовки обґрунтованих матеріалів щодо відчуження, ліквідації, передачі основних засобів на підприємстві комісія перш за все аналізує порядок обліку, звітності та стан використання основних засобів на підприємстві.

3.1. Відповідальність за стан обліку, звітності, зберігання, руху основних засобів на підприємстві покладається на керівника підприємства. За методологічне забезпечення порядку обліку, звітності, контроль за збереженням основних засобів покладається на бухгалтерію підприємства.

3.2.1. Документи та документообіг при обліку основних засобів на підприємстві необхідно вести згідно з типовими формами первинного обліку, затвердженими Мінстатом України від 29.12.95 N 352, що передбачає:

- акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. N ОЗ-1);

- акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. N ОЗ-2);

- акт на списання основних засобів (ф. N ОЗ-3);

- акт на списання автотранспортних засобів (ф. N ОЗ-4).

3.2.2. Документи та документообіг при обліку малоцінних необоротних активів необхідно вести згідно з типовими формами первинного обліку, затвердженими Мінстатом України від 22.05.96 р. N 145, що передбачає:

- акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. МШ4);

- акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні (ф. МШ-5);

- акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. МШ-8).

3.3.1. Аналітичний облік основних засобів здійснюється по кожному інвентарному об'єкту в інвентарній картці (ф. N ОЗ-6), де вказується інвентарний номер об'єкту. Заповнення картки здійснюється у відповідності з актом (ф. N ОЗ-1). Надалі картку реєструють в опису інвентарних карток (ф. N ОЗ-7), де їй надають відповідний номер.

По підсумкових даних інвентарних карток в кінці місяця заповнюють картки руху основних засобів (ф. N ОЗ-8), окремо по кожній класифікаційній групі.

3.3.2. Аналітичний облік малоцінних необоротних активів здійснюється в оборотній відомості їх руху з вказівкою номенклатурного номера, дати введення в експлуатацію, назви, ціни, ін.

3.4. Дані інвентарних карток використовуються при розрахунку амортизації основних засобів (ф. N ОЗ-14), при складанні інвентаризаційних відомостей та оборотних відомостей (ф. N М-44).

3.5. Щомісячно, до складання балансу, підсумкові дані оборотних відомостей звіряють з Головною книгою по рахунку 01 "Основні засоби". Це дозволяє прослідкувати взаємозв'язок синтетичного та аналітичного обліку, а при наявності розходжень виявити помилки та уникнути їх.

В разі спрощеного ведення аналітичного обліку основних засобів використовується в якості його регістрів інвентаризаційний опис.

3.6. Інвентаризація на підприємстві проводиться згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.94 N 69.

На дату проведення інвентаризації в опис вносяться всі об'єкти відповідно до їх класифікації та інвентарними (номенклатурними) номерами і заповнюють всі графи. Опис складають у двох примірниках. Перший примірник опису знаходиться в бухгалтерії, він служить регістром аналітичного обліку. При цьому не ведуть ф. N ОЗ-6; ф. N ОЗ-7; ф. N ОЗ-8 та оборотну відомість ф. N М-44.

Другий примірник інвентаризаційного опису знаходиться по місцю, де зберігаються (використовуються) основні засоби, майно та матеріальні цінності, замість ф. N ОЗ-9.

У цьому випадку облік руху основних засобів за кожен місяць на протязі року здійснюється в картці (ф. N 281). На протязі всього міжінвентаризаційного періоду інформацію про рух об'єктів із карток переносять в перший та другий примірники інвентаризаційних описів. Цю операцію здійснює управління (відділ, служба) бухгалтерського обліку.

3.7. Щомісячно, до складання балансу, звіряється рівнозначність підсумків картки і головної книги по рахунку 01 "Основні засоби". На дату наступної інвентаризації складають новий опис у двох примірниках та проводять інвентаризацію фактичної наявності. Надалі аналітичний облік основних засобів проводиться в вищевизначеному порядку.

Дія цього порядку поширюється на майно, яке віднесене до основних засобів та перебуває на балансі державних підприємств на правах повного господарського відання, оперативного управління, державного майна інших суб'єктів підприємницької діяльності та державного майна, наданого в оренду у стані цілісних майнових комплексів державних підприємств, орендодавцями якого є ФДМУ, фонд ДМУ, відділення ФДМ (далі - державні);

Дія цього порядку не поширюється на:

- цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, об'єкти незавершеного будівництва та індивідуально визначене майно, яке в установленому порядку включене до переліків об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до законодавчих актів України з питань приватизації;

- відчуження майна, на яке відповідно до нормативно-правових актів України встановлені обмеження чи заборона на його відчуження (застава, податкова застава, накладення арешту, тощо);

- державне майно, порядок відчуження якого визначається окремими нормативно-правовими актами України (майно, на яке звернене стягнення за рішенням суду, майно Збройних Сил України та інших військових формувань та інше);

- майно законсервованих об'єктів основних засобів.

4.1.1. Відповідно до пункту 2 ст. 75 та ст. 76 Господарського кодексу України державні комерційні та казенні підприємства відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, мають право лише за попередньою згодою галузевого Міністерства (відомства) і, як правило, на конкурентних засадах.

4.1.2. Відповідно до п. 4 Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом ФДМУ від 29.03.2004 N 604, відчуження майна державного підприємства, його структурного підрозділу, функції управління, яким в установленому порядку передані державним органам приватизації, здійснюється безпосередньо підприємством після отримання погодження державного органу приватизації, який здійснює функції управління цим підприємством за попередньо отриманим погодженням галузевого Міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.

4.1.3. Для розгляду питання про згоду (погодження) на відчуження державного майна підприємству необхідно подати до Міністерства такі документи:

- звернення підприємства на ім'я першого заступника Міністра стосовно відчуження майна. До звернення, яке подається Міністерству, обов'язковою вимогою є необхідність письмового переліку документів, які додаються до звернення;

- техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та напрямів використання виручки від продажу майна;

- відомість про вартість основних засобів, які пропонуються до відчуження, згідно з даними бухгалтерського обліку на дату оцінки (додаток N 1). До відомості додається інформація про дату введення в експлуатацію об'єкта, первісна вартість придбання (в рублях радянських, гривнях), дата і сума індексації основних засобів (послідовно за всі періоди індексації);

- акт інвентаризації основних засобів, які пропонуються до відчуження (додаток N 2);

- акт технічного стану основних засобів, складений на дату оцінки і затверджений керівником підприємства;

- звіт про експертну оцінку об'єкта основних засобів, що пропонується до продажу;

- опрацьовану кон'юнктуру ринку або обґрунтування, що умови продажу за конкретним контрактом (договором) більш доцільні та вигідні, ніж через біржу (аукціон);

- протокол рішення спільного засідання керівництва та повноважених представників трудового колективу;

- погодження обласної (місцевої) адміністрації при відчуженні нерухомого майна підприємства.

За вимогою Мінпромполітики України підприємство подає додатково інформацію та документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення (технічні паспорти, судові документи, тощо). Мінпромполітики України, як орган уповноважений управляти майном державних підприємств, при прийняті рішення щодо відчуження майна може застосувати міри відомчої експертизи із залученням проектної організації відповідної галузі і спеціалістів галузевого управління.

4.1.4. В разі необхідності отримання підприємством згоди (погодження) Мінпромполітики України при відчуженні основних засобів, що вміщують дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, обов'язково враховувати Методичні рекомендації Мінпромполітики України щодо особливостей реалізації основних засобів, що вміщують дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння.

4.1.5. При відчуженні (продажу) транспортних засобів надаються документи з врахуванням п. 4.1.2 цього Порядку та крім того копія технічного паспорту з інформацією про номер шасі, двигуна, інші конкретні характеристики.

4.1.6. Відчуження основних засобів державного підприємства і казенного, функції управління яким надані Міністерству, здійснюється з дозволу Мінпромполітики України.

4.1.7. Відчуження основних засобів виробництва державного підприємства, щодо якого прийняте рішення про приватизацію і функції управління яким передані державним органам приватизації, здійснюється з дозволу Фонду державного майна України (або його регіонального відділення) за погодженням Міністерством промислової політики України.

4.2.1. Основні засоби підлягають продажу за ринковою вартістю незалежної оцінки майна, що проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Звіт про оцінку майна оформляється відповідно до вимог Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. N 1440.

Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється згідно з вимогами ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та пунктів 62-67 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. N 1440, відповідними оцінювачами державних органів приватизації.

Висновок про вартість майна, яке пропонується до відчуження (продажу), за результатами рецензування погоджується відповідним державним органом приватизації, згідно з вимогами Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 р. N 1891.

4.2.2. Початкова вартість майна, що пропонується до продажу, визначається на підставі погодженого висновку про вартість майна.

4.2.3. Після проведення оцінки майна підприємству забороняється здійснювати дії щодо об'єкту відчуження, які можуть привести до зміни його вартості.

Погоджений висновок про вартість майна дійсний до закінчення строку погодження на продаж цього майна і не може перевищувати 12 місяців від дати надання дозволу (погодження) щодо відчуження державного майна.

4.2.4. Термін прийняття рішення про надання чи відмову щодо продажу державного майна становить 30 робочих днів з моменту надходження до Міністерства повного комплекту документів, визначених п. 4.1.3 цього Порядку.

Кошти, одержані підприємством в результаті продажу основних засобів за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем та суми належних податків бюджету, відповідно до вимог чинного законодавства України необхідно спрямовувати на інвестування виробничої діяльності підприємств. Підприємства зобов'язані письмово повідомити Міністерство та відповідний державний орган приватизації про використання коштів, одержаних від продажу майна протягом 30 календарних днів з дати продажу шляхом надання звіту по формі згідно Дод. 3.

4.3.1. Відчуження державного майна, переданого в оренду, здійснюється з ініціативи орендаря, з дозволу орендодавця та за умови наявності відповідних положень у договорі оренди.

При відчуженні державного майна, переданого в оренду, підлягає компенсації вартість проведених витрат на невід'ємні поліпшення, які здійснювались орендарем з дозволу орендодавця за рахунок власних коштів орендаря і призвели до збільшення ринкової вартості об'єкта основного засобу, якщо інше не передбачено договором оренди.

Оцінка орендованого майна, що містить невід'ємне поліпшення, здійснена за час його оренди, проводиться з урахуванням нормативно-правових актів з оцінки майна під час приватизації.

4.3.2. Для отримання дозволу на відчуження державного майна орендар зобов'язаний надати орендодавцю:

- документи згідно з п. 4.1.3 цього Порядку;

- аудиторський висновок щодо підтвердження проведених витрат на поліпшення основних засобів, які пропонуються до продажу, у т. ч. за придбані матеріали, конструкцію, обладнання, які не підлягають відокремленню від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди;

- пропозиції щодо умов продажу об'єктів основних засобів та проект змін до договору оренди (вартості орендованого майна, переліку орендованого майна, орендної плати тощо).

- інші документи для ідентифікації та оцінки невід'ємних поліпшень об'єктів за час їх оренди відповідно до Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, затвердженого наказом ФДМУ від 27.02.2004 р. N 377 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.03.2004 р. N 343/8942.

4.3.3. Строк прийняття рішення про надання (відмову) дозволу щодо відчуження майна, запропонованого орендарем, становить 30 робочих днів від часу надходження до орендодавця повного комплекту документів, визначених п. 4.1.3 цього Порядку. Дозвіл надається орендодавцем із визначенням:

- змін до договору оренди;

- умов продажу майна;

4.3.4. Продаж орендованого майна здійснюється відповідно до норм, визначених Положенням про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженим наказом ФДМУ від 29.03.2004 р. N 604, з урахуванням цього Порядку.

4.3.5. Кошти, одержані внаслідок продажу об'єктів оренди за вирахування вартості невід'ємних поліпшень (якщо це передбачено договором і яка має бути погоджена з орендодавцем), є державною власністю і використовуються відповідно до вимог договору оренди або зараховуються до Держбюджету України (у разі невизначеності в договорі оренди, чи за згодою сторін).

4.3.6. Ринкова вартість необхідних невід'ємних поліпшень, що були здійснені за рахунок власних коштів орендаря і підлягають компенсації, розраховуються відповідно до нормативно-правових актів з оцінки майна. Зміна вартості орендованого майна в результаті його продажу відповідно до п. 10 Положення, затвердженого наказом ФДМУ від 29.03.2004 р. N 604, в частині визначення державної частки та частки орендаря у цьому майні, здійснюється у порядку, визначеному пунктом 67 Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 р. N 1891.

4.3.7. Усі зміни та доповнення до договорів оренди, пов'язані з відчуженням орендованого майна, вносяться після реалізації майна та використання отриманих коштів відповідно до умов договору доручення.

4.3.8. Продаж орендованого державного майна, орендодавцем якого відповідно до діючого законодавства є державне підприємство, здійснюється за умови виведення державним підприємством зазначеного майна зі складу орендованого майна.

4.4.1. Керівники державних, казенних підприємств та відкритих акціонерних товариств, які у статутному фонді мають частку державного майна, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за порядок і результати продажу майна відповідно до діючих законодавчих і нормативних актів України, за цільове використання виручки від продажу майна та за достовірну і своєчасну інформацію Міністерству промислової політики України і державним органам приватизації про результати продажу майна і цільове використання виручки від продажу майна.

4.4.2. Керівники підприємств при здійсненні продажу об'єктів основних засобів через біржу, на аукціоні майна, що перебуває у державній власності, зобов'язані подати документи про надання дозволу (погодження) на відчуження цього майна Міністерством або державним органом приватизації юридичним особам, які уклали з ФДМУ угоду про продаж майна.

4.4.3. Дозвіл (погодження) щодо відчуження державного майна надається листом Міністерства, яким визначаються умови продажу майна.

Строк дії дозволу (погодження) щодо відчуження державного майна не має перевищувати 12 місяців від дати його надання.

4.4.4. Продаж державного майна, наданого в оренду, здійснюється на підставі укладення договорів-доручень. Примірні форми доручень на продаж майна затверджується ФДМУ. Механізм відшкодування витрат, пов'язаних із продажем майна, визначається у договорі-дорученні, про що повідомляється в інформаційному оголошенні про продаж.

4.4.5. Спори, що виникають у процесі відчуження майна відповідно до вимог цього Порядку, вирішуються у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

5.1. До сфери управління Мінпромполітики України входять державні, комерційні і казенні підприємства.

Відповідно до статей 74-75 ДКУ майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання і підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського володіння майном. Без згоди Мінпромполітики України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, списувати з балансу не повністю амортизованих основних фондів і застосовувати прискорену амортизацію основних фондів.

Відповідно до статей 76-77 ДКУ майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства. Міністерство здійснює контроль за використанням і збереженням належного підприємству майна і має право вилучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використовується не за призначенням, та розпоряджатися ним у межах своїх повноважень. Передавати, списувати основні фонди не повністю амортизовані без згоди Міністерства казенному підприємству забороняється.

5.2. З метою ефективного управління майном переданим підприємствам на праві господарського володіння і на праві оперативного управління державним комерційним і казенним підприємствам (надалі підприємствам) встановлюється наступний порядок списання (ліквідація) основних засобів:

5.2.1. Списання (ліквідація) основних засобів проводиться за рішенням постійно діючої комісії, яка утворюється на підприємстві згідно наказу керівника. В склад комісії обов'язково повинні входити головний інженер, головний бухгалтер, керівники головних служб підприємств (виробничих технічних, енергетичних, інших) служб підприємств та матеріально-відповідальні особи.

5.2.2. У випадках списання основних засобів повністю амортизованих списання проводиться за рішенням постійно діючої комісії підприємства з обов'язковою ліквідацією основних засобів і оприбуткуванням придатних для подальшої експлуатації вузлів, деталей, запасних частин, брухту дорогоцінних, кольорових і чорних металів. При ліквідації необхідно звернути увагу на основні засоби, що вміщують дорогоцінні метали та обов'язково врахувати Інструкцію про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затверджену наказом Мінфіну від 06.04.98 р. N 84, та постанову КМУ від 15.03.99 р. N 383 "Питання переробки брухту та відходів, що містять дорогоцінні метали".

5.2.3. За рішенням підприємства без згоди Міністерства дозволяється також списувати основні засоби, такі як господарський інвентар, інструменти, прилади, бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (не титульні споруди), інвентарну тару терміном використання понад 10 років і балансовою вартістю до 10 відсотків від первісної вартості з урахуванням вимог п. 5.2.2 цього Порядку.

5.2.4. Забороняється без згоди Міністерства списувати повністю амортизовані основні засоби основного технологічного призначення (спеціалізовані лінії, устаткування, силові машини і обладнання, робочі машини і обладнання) та транспортні засоби.

5.2.5. При необхідності списати основні засоби не повністю амортизовані та основні засоби відповідно до п. 5.2.4 цього Порядку підприємству необхідно звертатися до Мінпромполітики України з листом на адресу першого заступника Міністра.

5.2.6. Для розгляду питання про списання основних засобів підприємством до листа-звернення додаються документи:

- відомість про вартість основних засобів, які пропонуються до списання по формі згідно з додатком N 1 (повне найменування, інвентарний номер, заводський номер, номер двигуна і номер шасі по транспортних засобах, дату придбання (випуску), дату вводу в експлуатацію, первісну і залишкову балансову вартість, дату і суму проведеної індексації, уцінки, дооцінки основних засобів);

- акт технічного стану з конкретними обґрунтуваннями неможливості продажу чи використання на підприємстві, заключення відповідних технічних служб чи спеціалістів підприємств (організацій) про неможливість чи недоцільність ремонту;

- кошторис витрат на ліквідацію;

- розрахунок доходів від ліквідації;

- розрахунок фінансових результатів від ліквідації об'єкту основних засобів;

- інформацію про можливі наслідки роботи підприємства від списання основних засобів.

5.2.7. За вимогою Міністерства підприємство надає додатково документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення (технічні паспорти, суднові документи тощо). Міністерство також для прийняття відповідного управлінського рішення щодо подальшого використання (списання) основних засобів може здійснити відомчу експертизу із залученням проектного інституту відповідної галузі та фахівців Міністерства.

5.2.8. При прийнятті рішення щодо списання (ліквідації) основних засобів неповністю амортизованих, підприємству слід врахувати фінансові результати від списання (ліквідації) основних засобів, неможливість виконання окремих замовлень, виготовлення продукції, заміни списаного новим, інші наслідки.

6.1. До сфери управління Мінпромполітики України відноситься майно:

- державних, комерційних підприємств;

- казенних підприємств;

- майно відкритих акціонерних товариств і закритих акціонерних товариств, яке не увійшло до вартості майна при формуванні їх статутного капіталу.

Відповідно до Декрету КМУ від 15 грудня 1992 р. N 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" функції управління здійснює Міністерство промислової політики України.

Відповідно до статей 75 і 77 Господарського кодексу України, наказу ФДМУ від 29.03.2004 N 604 "Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю" державні і казенні підприємства, відкриті та закриті акціонерні товариства, на балансі яких обліковується державне майно, без попередньої згоди Мінпромполітики не мають права передавати іншим юридичним особам чи громадянам майно.

Передача основних засобів іншим юридичним особам чи громадянам здійснюється:

- за рішенням Уряду України;

- за спільним наказом органів Державного управління майном (наприклад по передачі майна з підприємства підпорядкованого Мінпромполітики України на підприємство, підпорядковане Національному космічному агентству);

- за наказом Мінпромполітики України при передачі майна підприємства іншому підприємству в межах сфери управління Мінпромполітики України;

- за дозволом Мінпромполітики України при передачі майна юридичним особам чи громадянам, які не входять до сфери управління Міністерства.

Для підготовки проекту наказу (дозволу) на передачу основних засобів підприємств необхідно подати Мінпромполітики матеріали передбачені п. 5.2.6 цього Порядку, техніко-економічне обґрунтування необхідності) передачі, письмову згоду юридичної особи чи громадян про необхідність і ціль використання основних засобів.

Якщо основні засоби передані засновником дочірньому підприємству на умовах безоплатного користування без передачі права власності на них, то таке підприємство не може їх обліковувати на балансі та нараховувати амортизацію, оскільки відповідно до п. 8.1.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. N 283/97-ВР амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів для власного виробничого використання.

Таку операцію слід вважати оперативним лізингом (орендою), який відповідно до п. 1.18.1 Закону "Про прибуток" визначається як господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю право користування основними засобами на термін, що не перевищує термін їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних засобів їх власником після закінчення терміну дії лізингової (орендної) угоди.

Дані про дорогоцінні метали подаються у разі їх наявності за кожним інвентарним об'єктом.