Про затвердження Методичних рекомендацій з питань безпеки автомобільних перевезень

Основними завданнями служби безпеки дорожнього руху є:

а) оперативне реагування на надзвичайні події, надання інформації про події у встановленому відповідними наказами, положеннями, інструкціями порядку;

б) проведення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху:

в) здійснення контролю за додержанням працівниками вимог актів законодавства та інших нормативних документів з безпеки дорожнього руху;

г) аналіз стану аварійності та фактів порушення вимог з безпеки дорожнього руху, розроблення разом з відповідними структурними підрозділами заходів щодо запобігання їм та здійснення контролю за проведенням цих заходів;

д) облік і подання в установленому порядку органам державної виконавчої влади і організаціям звітної інформації про дорожньо-транспортні пригоди та їх наслідки.

13.6. Відповідно до основних завдань служба безпеки дорожнього руху перевізника зобов'язана:

а) інформувати про дорожньо-транспортні пригоди вищестоящі організації, управління, міністерство;

б) організовувати вивчення працівниками підприємства актів законодавства, правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а також перевірку їх знань;

в) організовувати вивчення та впровадження наукових розробок і позитивного досвіду з безпеки дорожнього руху;

г) брати участь у роботі атестаційної та кваліфікаційної комісій;

ґ) організовувати і проводити інструктажі для водіїв з безпеки дорожнього руху;

д) забезпечувати постійне функціонування кабінету (класу) безпеки дорожнього руху, інформувати працівників про стан аварійності, причини і обставини виникнення дорожньо-транспортних пригод, порушення Правил дорожнього руху;

е) забезпечувати роботу спецмедпунктів і разом з відділом кадрів - контроль за періодичним медичним оглядом водіїв;

ж) організувати стажування водіїв і контроль за роботою ДТЗ, додержанням ними режиму праці і відпочинку, вимог Правил дорожнього руху;

з) давати суміжним підрозділам обов'язкові для виконання письмові приписи і вказівки з питань безпеки дорожнього руху та одержувати від них звіти, довідки й іншу інформацію про стан роботи щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам;

і) щорічно перевіряти роботу всіх служб і підрозділів перевізника, діяльність яких пов'язана з експлуатацією ДТЗ, щодо виконання ними вимог нормативних документів з безпеки дорожнього руху;

й) проводити службове розслідування дорожньо-транспортних пригод, вчинених за участю водіїв перевізника, для виявлення причин і обставин їх виникнення, надає в установленому порядку відповідні матеріали і пропозиції; з дозволу слідчих органів, органів дізнання внутрішніх справ або прокуратури брати участь в установленому порядку в огляді місць дорожньо-транспортних пригод і причетних до них ДТЗ перевізника, а також у відтворенні обставин них пригод;

к) брати участь у роботі комісій з обстеження автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів на маршрутах роботи ДТЗ перевізника;

л) готувати для відповідних органів державної виконавчої влади пропозиції щодо поліпшення організації та умов дорожнього руху, а також закриття руху ДТЗ перевізника на автомобільних дорогах і вулицях у разі виявленні в їх утриманні недоліків, що загрожують безпеці дорожнього руху;

м) щомісячно звіряти у місцевих органах Державтоінспекції відомості про дорожньо-транспортні пригоди, до яких причетні ДТЗ перевізника, і порушення Правил дорожнього руху водіями перевізника.

13.7. Служба безпеки дорожнього руху має право:

а) вимагати від посадових осіб відповідного рівня і водіїв письмових пояснень та інших матеріалів щодо порушення правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху;

б) забороняти експлуатацію ДТЗ, якщо їх технічний стан загрожує безпеці дорожнього руху, життю та здоров'ю людей;

в) робити в дорожніх листах записи про порушення водіями Правил дорожнього руху;

г) складати висновки за проектами документів, підготовлених іншими підрозділами, в частині, що стосується безпеки дорожнього руху;

ґ) з дозволу керівництва відповідного структурного підрозділу залучати фахівців до проведення службового розслідування дорожньо-транспортних пригод, пов'язаних з безпекою дорожнього руху;

д) представляти інтереси перевізника у міністерствах, інших центральних та місцевих органах державної виконавчої влади з питань безпеки дорожнього руху;

ж) вносити пропозиції керівництву про заохочення, а також притягнення до відповідальності перевізників за невиконання правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

13.8. Служба безпеки дорожнього руху для виконання покладених на неї функцій забезпечується спеціальним автомобілем.

13.9. Перевізник виділяє приміщення для кабінету (класу) з безпеки дорожнього руху і для проведення медичного огляду водіїв та кошти для обладнання цих приміщень.

13.10. Керівник підприємства (перевізник) несе персональну відповідальність за загальний стан безпеки на підприємстві.

У разі порушення вимог ліцензійних умов та нормативних актів з безпеки дорожнього руху, охорони праці, охорони навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту перевізник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

14.1. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. N 143 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування".

14.2. Органами державного контролю є Мінтранс України, Державний департамент автомобільного транспорту, автотранспортні управління Мінтрансу України в Автономній Республіці Крим та областях, служба міжнародних автомобільних перевезень Мінтрансу України (СМАП) та Державтоінспекція МВС України.

14.3. Організація державного контролю, його планування, координація, розроблення організаційно-технічних заходів та науково-технічне супроводження покладаються на Мінтранс України та Укравтотранс.

14.4. Порядок здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті визначений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 р. N 204 "Про затвердження Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті".

14.5. Нагляд за забезпеченням безпеки руху на автомобільному транспорті здійснюють Мінтранс України, Укравтотранс, їх органи на місцях у взаємодії з іншими органами (Державтоінспекція МВС України, Держнаглядохоронпраці), що здійснюють нагляд за безпекою руху.

14.6. Посадові особи органів, що здійснюють державний контроль, мають право:

14.6.1. Безперешкодно відвідувати суб'єктів підприємницької діяльності для проведення перевірок з питань, що належать до їх компетенції, за умови пред'явлення посвідчення на право здійснення державного контролю та завдання на перевірку, виданого у встановленому порядку.

14.6.2. Проводити перевірку автотранспортного засобу згідно з установленим завданням, а в разі виявлення порушень законодавства про автомобільний транспорт під час користування ДТЗ - без установленого завдання.

14.6.3. Отримувати від суб'єктів підприємницької діяльності документи, необхідні для проведення перевірки, та вимагати від них забезпечення умов для її проведення.

14.6.4. Безоплатного проїзду під час проведення перевірки автотранспортних засобів загального користування у межах, зазначених у посвідченні.

14.7. Керівник підприємства (перевізника) зобов'язаний безперешкодно допускати посадових осіб органів контролю для здійснення перевірок.

14.8. Рішення органів, на які покладається державний контроль та нагляд, можуть бути оскаржені в порядку, встановленому законодавством.

Примітка. Перелік основних нормативних документів, що регламентують діяльність перевізників з безпеки дорожнього руху, наведений у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

Закон України "Про дорожній рух". Постанова Верховної Ради України від 30.06.93 N 3682-XII.

Закон України "Про транспорт". Постанова Верховної Ради України від 10.11.94 N 232/94-ВР.

Закон України "Про автомобільний транспорт". Постанова Верховної Ради України від 05.04.2001 N 2344-III.

Закон України "Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року". Постанова Верховної Ради України від 10.02.2000 N 1448-III.

Правила дорожнього руху. Постанова Верховної Ради України від 10.10.2001 N 1306.

Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року. Постанова Верховної Ради України від 10.02.2000 N 1448-III.

Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення (Протокол про застосування Угоди ... від 20.03.95 р., м. Київ). Постанова Верховної Ради України від 20.11.98 N 275-XIV.

Протокол про застосування Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення (Київ, 20 березня 1995 року).

Угода про співробітництво міністерств внутрішніх справ у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Волгоград, 24.09.93 р.

Про приєднання до Угоди про маси і габарити транспортних засобів, що здійснюють міждержавні перевезення автомобільними дорогами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.99 N 2020.

Закон України "Про захист прав споживачів" (ст. 3-5, 12, 15-17, 19, 23. Постанова Верховної Ради України від 15.12.93 N 3682-XII) .

Кодекс Законів про працю України (витяг станом на 04.04.95 р. ст. 66, 85 - 92) Постанова Верховної Ради України від 20.03.91 N 871-XII.

Закон України "Про підприємництво" (ст. 4, 10). Постанова Верховної Ради України від 23.12.97 N 762/97-ВР.

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Постанова Верховної Ради України від 01.06.2000 N 1775-III.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Мінтрансу України від 16.01.2001 N 6/18, зареєстровано в Мін'юсті України 29.01.2001 за N 83/5274.

Про затвердження переліку органів ліцензування (в т.ч. перелік постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність). Затверджено постановою КМ України від 14.11.2000 N 1698.

Про створення бюро по ліцензуванню внутрішніх перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Наказ Мінтрансу України від 19.07.93 N 179.

Закон України "Про автомобільний транспорт". Постанова Верховної Ради України від 05.04.2001 N 2344-III.

Закон України "Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року". Постанова Верховної Ради України від 10.02.2000 N 1448-III.

Засоби транспортні дорожні. Технічні вимоги до безпечності конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації. ГСТУ 60.2-00017584-011-2001.

Єдині технічні приписи щодо конструкції маломісних дорожніх транспортних засобів загального користування. ДСТУ UN/ECE R 52-01-2002.

Про порядок визначення переліку єдиних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах. Затверджено постановою Кабінету Міністрів від 14.02.2001 N 143.

Правила проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів. Постанова КМ України від 26.02.93 N 141.

Перелік єдиних технічних приписів (Правила ЄЕК ООН 1-109) Мінтранс-2000.

Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю. ДСТУ 3649-97.

Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. Наказ Мінтрансу України від 30.03.98 N 102.

Положення про обслуговування та ремонт рухомого складу автотранспорту на лінії. Наказ Мінтрансу України від 19.07.95 N 20.

Соглашение о принятии единообразных условий для периодических технических осмотров колесных транспортных средств и о взаимном признании таких осмотров (введен термин "колесные транспортные средства", включая любые механические ТС и их прицепы) ЕЭК/ООН. Утверждено 119 сессией 9 - 12 ноября 1999.

Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами (про талон до посвідчення в 01.01.94 ввести). Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.93 N 340, зміни від 06.12.93 N 980.

Про затвердження зразків національних посвідчень водіїв та документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів. Затверджено постановою КМ України від 31.01.92 р. N 47, від 31.12.99 N 2403.

Про затвердження зразка талона до посвідчення водія, Положення про талон до посвідчення водія та внесення доповнень до Інструкції про порядок приймання екзаменів, оформлення видачі (обміну) посвідчень водія, обліку та зберігання документів, які стосуються екзаменаційної роботи. Положення про талон до посвідчення водія (Порядок направлення водіїв на перевірку знань Правил дорожнього руху. Перелік порушень Правил водіями, при вчинені яких робиться запис у талоні). Наказ МВС України від 02.04.94 N 166, зареєстровано в Мін'юсті України від 24.05.94 N 107/316, зміни від 03.10.2000 N 672.

Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів (Попередній, періодичний та щозмінний медичний огляди водіїв). Наказ МОЗ та МВС України від 05.06.2000 N 124/345, зареєстровано в Мін'юсті України 18.07.2000 за N 435/4656.

Інструкція про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використання технічних засобів. Наказ МВС, МОЗ і Мін'юсту України від 24.02.95 N 114/38/15-36-18.

Порядок медичної підготовки водіїв та кандидатів у водії транспортних засобів (1 раз на 2 роки, за програмою із 6 навчальних мікромодулів, практичних та психологічних тренінгів, загальною тривалістю 2 год. 30 хв. Посвідчення водія про проходження медичної підготовки ф. N 143-о, введена в дію 01.09.98 р.). Наказ МОЗ України від 28.11.97 N 339, зареєстровано в Мін'юсті України 11.12.97 за N 591/2395.

Медична картка огляду водія (кандидата у водії) транспорту (ф. N 142-о) до ст. 2.4 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів. Наказ МОЗ України від 28.11.97 N 339 зареєстровано в Мін'юсті України 11.12.97 за N 586/2390.

Медична довідка форма N 083-о (облікова). Наказ МОЗ та МВС України від 05.06.2000 N 124/345, зареєстровано в Мін'юсті України 18.07.2000 за N 435/4656.

Інструкція про профілактичний наркологічний огляд та його обов'язкові обсяги. Наказ МОЗ України від 28.11.97 N 339, зареєстровано в Мін'юсті України 11.12.97 за N 586/2390.

Порядок навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв ДТЗ (тематика лекцій 20 академічних годин, свідоцтво на право оглядів ф. N 141-о). Наказ МОЗ України від 28.11.97 N 339 зареєстровано в Мін'юсті України 11.12.97 за N 992/2396.

Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами. Наказ МОЗ України від 24.12.99 N 299, зареєстровано в Мін'юсті України 20.01.2000 за N 31/4252.

Конвенція про тривалість робочого часу і періодів відпочинку на дорожньому транспорті МОП N 67, прийнята 8 червня 1939 року, вступила в силу 18 березня 1995 року.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів. Наказ Мінтрансу України N 18 від 17.01.2002 р., зареєстровано в Мін'юсті України 4 лютого 2002 р. за N 97/6385.

Конвенція про тривалість робочого часу і періодів відпочинку на дорожньому транспорті МОП N 153, прийнята 27 червня 1979 року, вступила в силу 10 лютого 1983 року.

Європейська угода, що стосується роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) , укладена в Женеві 1 липня 1970 року;

Поправка N 1 до Європейської угоди, що стосуються роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), вступила в силу 3 серпня 1983 року;

Поправка N 2 до Європейської угоди, що стосуються роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) та Протоколу про підписання, вступила в силу 24 квітня 1992 року;

Поправка N 3 до Європейської угоди, що стосуються роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), вступила в силу 28 лютого 1995 року.

Положення про порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів. Наказ Міносвіти України від 25.01.94 N 22. Зареєстровано в Мін'юсті України від 02.03.94 N 39/248.

Про стан та ефективність функціонування системи підвищення кваліфікації керівного складу підприємств, установ і організацій в транспортно-дорожньому комплексі (рішення Колегії Мінтрансу від 25.06.99). Наказ Мінтрансу України від 25.06.99 N 334.

Типова програма підготовки та підвищення кваліфікації фахівців. Затверджено наказом Мінтрансу України та Міносвіти України від 07.05.98 N 172/244, зареєстровано в Мін'юсті України від 27.08.98 за N 478/2918.

Закон України "Про страхування" (витяг ст. 6 п. 18, 24). Постанова Верховної Ради України від 07.03.96 N 85/96-ВР.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Указ Президента України від 23.09.99 N 1105-XIV.

Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (введене в з 1 жовтня 2000 р.). Постанова КМ України від 28.09.96 N 1175 із змінами від 06.12.94 N 816, 31.03.99 N 494, 27.05.2000 N 842, 18.08.2000 N 1276.

Типове положення про організацію діяльності аварійних комісарів. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.01.98 N 8.

Про здійснення контролю за наявністю полісів обов'язкового страхування цивільної відповідальності громадян України - власників (водіїв) транспортних засобів під час перетинання ними кордону. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.98 N 1024.

Порядок і правила проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 N 733.

Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів".

Положення про порядок спеціальної підготовки водіїв автотранспортних засобів, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів та Інструкція про порядок приймання іспитів, оформлення видачі (обміну) ДОПНВ-свідоцтв та обліку і зберігання документів, які є підставою для видачі ДОПНВ-свідоцтв. Наказ МВД України від 08.01.2001 N 1.

Порядок розгляду та узгодження співробітниками ДАІ МВС України питань, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Наказ УДАІ МВС України від 30.03.2001 N 31.

Европейское Соглашение о международной дорожной перевозке опасных грузов (ДОПОГ вступило в силу: 30.01.68) ЕЭК/ООН (протокол о подписании ТОМ 1, 2, вступило в силу 29.07.68). Утверждено в Женеве 30.09.57 года, Нью-Йорк и Женева, 1994.

Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ). Постанова Верховної Ради України від 02.03.2000 N 1511-III.

Про заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 N 104.

Единообразные предписания, касающиеся официального утверждения транспортных средств, предназначенных для перевозки опасных грузов, в отношении конструктивных особенностей Правила N 105 ЕЭК/ООН (Дата вступления в силу 7 мая 1998 года). Утверждено в Женеве 03.07.98.

Про затвердження Інструкції про спеціальні перевезення автомобільним транспортом. Наказ Мінтрансу України від 04.08.98 N 7.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 N 30.

Закон України "Про дорожній рух". Постанова Верховної Ради України від 30.06.93 N 3682-XII.

Положення про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об'єднань, установ і організацій. Постанова КМ від 5 квітня 1994 р. N 227.

Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 N 141.

Порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 N 139.

Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування. Постанова КМ N 143 від 29 січня 2003 р.

Положення про Міністерство транспорту України. Указ Президента України від 11.05.2000 N 678/2000.

Положення про Державний департамент автомобільного транспорту (Укравтотранс). Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2000 N 586.

Положення про автотранспортні управління Міністерства транспорту України. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.12.98 N 1913.

Положення про Міністерство внутрішніх справ України. Указ Президента України від 17.10.2000 N 1138/2000.

Про міліцію. Постанова Верховної Ради України від 20.12.90 N 565-XII.

Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС України. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.97 N 341.

Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України. Наказ МО України від 01.11.99 N 330.

Порядок здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті (нагляд покладається на Мінтранс і його департаменти). Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.97 N 204.

Про впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу в галузі транспорту. Наказ Мінтрансу України від 11.04.97 N 132.