Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим на дерматовенерологічні захворювання

- антибіотикотерапія

При лікуванні тяжкої форми конглобатних вугрів до призначення ізотретіоніну доцільно використання антибіотиків:

- цефалоспорини у стандартному віковому дозуванні.

Додаткові методи лікування

За показанням у комплексній терапії акне використовують:

- при підвищенні рівня трансаміназ, тригліцеридів та холестерину - гепатопротектори, есенціальні фосфоліпіди, тіотріазолін.

- препарати, що нормалізують роботу сальних залоз (цинку окис, цинку сульфат).

- при тяжких формах акне - автогемотерапія.

Фізіотерапія

- електрофорез із розчином іхтіолу.

- кріотерапія (кріомасаж).

- Д'арсонваль-терапія.

Лікування вторинних післязапальних змін шкіри (гіперпігментацій, атрофій і рубців)

Рекомендовані методики:

- мікрокристалічну дермабразію. Обов'язкові умови: повне купірування запальних процесів у шкірі, захист шкіри від інсоляції під час проведення лікування і місяць після;

- поверхневі хімічні пілінги альфа-гідроксильними кислотами (гліколевою кислотою). Наявність запальних акне елементів не є протипоказанням до проведення лікування.

Тривалість лікування

Залежно від ступеня тяжкості становить 25-30 днів.

Очікувані результати лікування

Клінічна ремісія або покращення залежно від ступеня тяжкості.

Критерії якості лікування

Повне клінічне розв'язання запальних акне, зменшення кількості комедонів та сальності шкіри і можлива корекція постеруптивних змін. Досягнення стійкої ремісії.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можлива індивідуальна непереносимість застосованих препаратів.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Пацієнти підлягають диспансерному нагляду в шкірно-венерологічному диспансері за місцем мешкання. Доцільне проведення підтримуючого протирецидивного лікування (зовнішні протизапальні препарати та засоби, що нормалізують процеси кератинізації). При лікуванні ізотретіоніном стійка ремісія починається через 4-6 місяців від початку лікування. У разі виникнення рецидивів (тяжкі форми акне, недостатня кумулятивна доза препарату, при гіперандрогенемії у жінок) необхідно проводити повторний курс ізотретіоніну в дозі не меншій 50% від початкової.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

При тяжких торпідних формах рекомендується дієти N 5, 9 постійно. Іншим хворим - дієта з обмеженим вживанням екстрактивних блюд і рафінованих вуглеводів.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

При тяжких формах хвороби протипоказана робота, що пов'язана з контактом з пилом, підвищеною інсоляцією, забрудненням, переохолодженням і психоемоційним перевантаженням. Під час огляду звертається увага на регулярність обстеження суміжними спеціалістами: отоларингологом, стоматологом, гастроентерологом, гінекологом, ендокринологом 1 раз на рік. Усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні осередки інфекції, гострі респіраторно-вірусні інфекції); психологічна реабілітація.

Ступінь наукової доказовості - А.

Коди МКХ-10:

A.60 Аногенітальні герпесвірусні інфекції,

A.60.0 герпесвірусна інфекція генітальна та урогенітальна,

A.60.1 герпес анальної та прямої кишки,

A.60.9 герпес анальної ділянки та статевих органів, неуточнений

Загальна частина

Генітальний герпес може викликатися або вірусом ВПГ-1, або ВПГ-2. Герпетична інфекція виявляється або симптоматичним (клінічно вираженим) захворюванням на місці проникнення вірусу (тобто навколо геніталій), або протікає як безсимптомне захворювання. Після інфікування вірус переходить у латентний стан у місцевому чуттєвому ганглії і періодично реактивується, викликаючи симптоматичні (клінічно виражені) вогнища.

Медична допомога хворим надається в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах: шкірно-венерологічних кабінетах багатопрофільної поліклініки, шкірно-венерологічних диспансерах (районні, міські, обласні), клініці інституту дерматології та венерології АМН України, в клініках вищих навчальних закладів. Профіль відділення - дерматовенерологічний. Профіль спеціаліста - дерматовенеролог. Діагностична програма Клінічна діагностика

Класично генітальний герпес може бути розпізнаний за наявністю типових папульозних висипань, що розвиваються в пухирці і виразки, і асоціюються з місцевим лімфаденітом, а у випадку рецидивуючих вогнищ - з продромальними симптомами.

Лабораторна діагностика

Лікувальна програма

Для початку терапії досить тільки клінічної підозри.

Антивірусні препарати

Ацикловір, валацикловір

Місцеве лікування

Ацикловір крем. Крем не слід наносити на слизові оболонки порожнини роту, ока, піхви.

Лікування вагітної жінки повинне бути співвіднесене з її клінічним станом і часто вимагає прийому ацикловіру в стандартних дозах або перорально, або внутрішньовенно.

Госпіталізація може знадобитися при:

затримці сечі

менінгітному симптомі

важких конституційних симптомах

несприятливих соціальних обставинах

Тривалість лікування в стаціонарі - 5-15 діб. Для закріплення терапевтичного ефекту у хворих з частими рецидивами захворювання проводять тривале лікування ацикловіром (3-18 місяців) амбулаторно.

Очікувані результати лікування - зменшення частоти рецидивів, клінічне одужання.

Критерії якості лікування

Нявність рецидивів захворювання, клінічне одужання.

Можливі побічні дії та ускладнення

Головна біль, нудота при внутрішньому прийомі

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Пацієнтів спостерігають до зникнення проявів захворювання і до того моменту, коли пацієнту більш не потрібно консультативна допомога. Наступний контроль може знадобитися для виключення інших причин генітальних виразок, що можуть супроводжувати захворювання. Пацієнтам варто запропонувати повторно відвідати клініку, якщо виникне проблема рецидивів.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дієта N 15

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Особливих вимог до режиму праці та відпочинку, реабілітації немає.

Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних заходів - А.

Код МКХ-10: L13.0 - ГЕРПЕТИФОРМНИЙ ДЕРМАТИТ ДЮРИНГА

Ознаки та критерії діагностики

Герпетиформний дерматит Дюринга - це хронічне рецидивуюче захворювання, що проявляється характерним герпетиформним групуванням та істинним поліморфізмом елементів і супроводжується печією та свербежем.

Характерним є такі клінічні ознаки:

- уртикоподібні еритемні елементи, схильні до злиття та групування, що утворюють різні фігури;

- напружені везикули на набряклій еритемній основі, що теж мають схильність до групування;

- бульозні елементи, частіше у людей похилого віку діаметром від 0,5 до 2 см, напружені;

- еозинофілія в рідині бульозних елементів та крові;

- підвищена чутливість до калію йодиду;

- негативний симптом Нікольського, відсутність акантолітичних клітин;

- наявність фіксованих імуноглобулінів А в дермо-епідермальній зоні або в сосочковому шарі дермі.

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. Уточнення діагнозу, тяжкі прояви дерматозу (свербіж, значні висипи, лімфопатії) підлягають госпіталізації.

Діагностична програма:

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові:

клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

аналіз сечі (2 рази);

біохімічне дослідження крові (АлТ, АсТ, сечова кислота, сечовина, глюкоза, холестерин, тригліцериди, загальний білірубін, загальний білок, креатинін, коагулограма) (за необхідності дослідження повторюють);

дослідження вмісту пухирів на еозинофіли;

серологічне дослідження (РМП, РВ);

флюорографічне дослідження;

визначення антитіл імуноглобулінів класів A і G до гліадину.

Рекомендовані:

імуногістохімічний аналіз шкіри (пряма РІФ);

гістологічне дослідження біоптату шкіри;

дослідження мікрофлори кишечнику.

Інструментальні методи дослідження:

Ультразвукове дослідження внутрішніх органів, рентгеноскопічне дослідження органів шлунково-кишкового тракту.

Консультації спеціалістів:

терапевт, гастроентеролог, онколог.

Лікувальна програма:

Дотримання безглютенової, гіпохлоридної дієти, виключення продуктів, що містять солі йоду та інших галоїдів.

- препарати сульфонового ряду (діафенілсульфон: ДДС, дапсон, авлосульфон, димоцифон, діуцифон).

- препарати з групи специфічних антидотів (комплексони) (димеракоптопропансульфонат натрію, тіосульфат натрію 30%, метіонін, етамід).

- глюкокортикоїдні засоби для системного застосування (за вибором, призначають при недостатній ефективності лікування сульфоновими препаратами або при їх відсутності) (преднізолон, дексаметазон, триамцинолон).

- у резистентних випадках показано колхіцин або сульфопірин.

- анаболічні стероїди (ретаболіл, фенаболіл).

- вітаміни (групи B, A, E, C, ліпоєва кислота).

- седативні засоби (гліцисед, таблетки валеріани, 3% розчин натрію броміду).

- за необхідності призначають транквілізатори (гідазепам, адаптол).

- дезинтоксикаційні засоби (неогемодез, реосорбілакт).

Зовнішнє лікування

- розтин великих пухирів з подальшою обробкою аніліновими барвниками (піоктанін або фукорцин або метиленовий синій);

- гелі, креми, що містять кортикостероїди в комбінації з антимікробними речовинами;

- аерозолі чи розчини, що містять кортикостероїди.

Тривалість лікування

Становить від 20 до 30 днів.

Очікувані результати лікування

Клінічна ремісія або покращення.

Критерії якості лікування

Регрес клінічних ознак захворювання: припинення появи нових висипань, зменшення або зникнення свербежу, розв'язання висипу.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі індивідуальна непереносимість застосованих препаратів. У разі використання системних глюкокортикоїдів - притаманні їм побічні ефекти (синдром Іценка-Кушинга, порушення вуглеводного обміну, артеріальна гіпертензія тощо). При використанні препаратів сульфонового ряду можливі токсико-алергічні реакції, порушення кровотворення та органів зору.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Безглютенова дієта. Після досягнення ремісії поліклінічне лікування та нагляд районного дерматовенеролога. Під час огляду звертається увага на регулярність обстеження суміжними спеціалістами: отоларингологом, стоматологом, гінекологом тощо за показаннями.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дотримання безглютенової, гіпохлоридної дієти, виключення продуктів, що містять солі йоду та інших галоїдів.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Не рекомендована праця, що пов'язана з тертям шкіри, переохолодженням, психоемоційним перевантаженням. Усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні осередки інфекції, гіперінсоляція, гострі респіраторно-вірусні інфекції). Санаторно-курортне лікування в умовах помірного клімату.

Ступінь наукової доказовості - А.

Код МКХ-10: A54. ГОНОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ

Загальна частина

Інфекція, викликана Neisseria gonorrhoeae, переважно вражає слизовий епітелій уретри, ендоцервікса, прямої кишки, глотки та кон'юнктиви. Може мати місце поширення інфекції через слизову оболонку з ураженням додатка яєчка і передміхурової залози в чоловіків та ендометрія й органів малого таза в жінок. Від інфікованих слизових оболонок може відбутися також гематогенне поширення інфекції, але воно не є типовим.

Медична допомога хворим надається в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах: шкірно-венерологічних кабінетах багатопрофільної поліклініки, шкірно-венерологічних диспансерах (районні, міські, обласні), клініці інституту дерматології та венерології АМН України, в клініках вищих навчальних закладів. Профіль відділення - дерматовенерологічний. Профіль спеціаліста - дерматовенеролог.

Діагностична програма

Клінічна діагностика:

Чоловіки

Симптоми й ознаки уретриту, що характеризуються виділеннями з уретри і печією при сечовипусканні; ректальна інфекція може викликати анальні виділення чи перианальні болі; гострий орхоепідидиміт спостерігається звичайно в чоловіків старше 40 років; може мати місце безсимптомна інфекція: уретри, прямої кишки, глотки.

Дисемінована інфекція викликає підвищення температури, петехії чи пустульозну висипку на шкірі, асиметричну артралгію, септичний артрит, тендосиновііт. Дуже рідко спостерігаються менінгіт чи ендокардит.

Жінки

Зміни характеру піхвових виділень і ознаки цервіцита (слизово-гнійні ендоцервікальні виділення, контактна кровотеча); гострий біль у нижній частині живота і болісність при пальпації; типова безсимптомна інфекція: шийки матки, прямої кишки, глотки; дисемінована інфекція викликає підвищення температури, петехії чи пустульозну висипку на шкірі, асиметричну артралгію, септичний артрит, тендосиновііт. Дуже рідко спостерігаються менінгіт, ендокардит.

Лабораторна діагностика

Діагноз встановлюється при виявленні N. gonorrhoeae в матеріалах з геніталій, прямої кишки, глотки чи ока. Швидкий діагностичний тест (мікроскопія пофарбованих по Граму/метиленовим синім мазків з уретри, шийки матки чи прямої кишки) полегшує негайну постановку діагнозу в більшості симптоматичних випадків шляхом візуалізації диплококів у лейкоцитах.

Одержання культури, амплифікаційні тести для визначення антигену (ампліфікація нуклеїнових кислот) повинні проводитися зі всіма пробами. Вони мають високу чутливість і забезпечують підтвердження діагнозу. Одержання культури дозволяє провести тестування на чутливість. У безсимптомних пацієнтів амплифікаційні тести на нуклеїнові кислоти можуть бути більш чутливими, ніж метод одержання культури.

Лікувальна програма

Показання для призначення лікування: визначення за допомогою мікроскопії внутрішньоклітинних грамнегативних диплококів у мазках, отриманих з урогенітальних виділень; позитивний результат посіву чи тесту на ампліфікацію антигену на N. gonorrhoeae при будь-якій локалізації уражень;

за епідеміологічними показниками, якщо в недавнього статевого партнера визначена гонококова інфекція; при наявності гнійних виділень з уретри в чоловіків чи слизово-гнійного цервіцита в жінок, якщо проведення швидких діагностичних тестів не представляється можливим, а також після збору мазків для лабораторних досліджень. При таких обставинах показане комбіноване лікування гонококової і хламідійної інфекцій.

Лікування хворих на гонорею:

Медичну допомогу хворим надають в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах: шкірно-венерологічних кабінетах багатопрофільної поліклініки, шкірно-венерологічних диспансерах (районні, міські, обласні), клініці інституту дерматології та венерології АМН України, в клініках вищих навчальних закладів. Профіль відділення - дерматовенерологічний. Профіль спеціаліста - дерматовенеролог.

Антибіотики: пеніцилінового ряду, макроліди, тетрацикліни, цефалоспоріни.

Лікування вагітних:

Проводиться в любому терміні гестації за схемами ускладненої гонореї. Препаратами вибору є препарати пеніцилінового ряду, макроліди, цефалоспоріни.

Тривалість лікування: 3-7 діб амбулаторно, 3-10 діб стаціонарно

Очікувані результати лікування:

клінічне та мікробіологічне одужання.

Критерії якості лікування

Клінічне та мікробіологічне одужання.

Можливі побічні дії та ускладнення

При вживанні макролідів (азитроміцину, кларитроміцину, джозаміцину) - можливі нудота, блювання, біль у животі, метеорізм, діарея, рідко-алергійні реакції, нейтропенія, транзіторне підвіщення активності трансаміназ; тетрациклінів (доксицикліну гідрохлорид, доксицикліну моногідрат) - нудота, блювання, анорексія, глосит, езофагіт, алергійні реакції, фотосенсибілізація, нейтропенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, розвиток кишкового дисбактеріозу; фторхінолонів (офлоксацину, ципрофлоксацину) - нудота, біль у животі, головна біль, фотосенсибілізація, кристалурія; пеніцилінів можливі кропив'янка, гарячка, артралгії, ангіоневротичний набряк, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, анафілактичний шок, стоматит, глосит, суперінфекція. За умов швидкого вшутрішньовенного введення препаратів у дозі вище за 10000000 МО можна спостерігати гемолітичну анемію, тромбоцитопенію, лейкопенію або нефропатію з альбумінурією та гематурією. Окремі випадки олігурії або анурії звичайно минають через 48 годин після припинення лікування; діурез може бути відновлений застосуванням 10% розчину манітолу; цефалоспорінів алергійні реакції, нудота, блювання, анорексія, діарея, розвиток кишкового дисбактеріозу, нейтропенія, лейкопенія.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Статевих партнерів варто лікувати від гонореї, переважно після тестування на інфекції, набуті статевим шляхом. В лікування варто включити: партнерів із симптоматичною гонореєю; всіх статевих партнерів за останні 14 днів чи останнього статевого партнера, якщо інтервал після останнього статевого контакту склав більше 14 днів; у безсимптомних випадках всіх статевих партнерів за попередні 90 днів. Клініко-лабраторний контроль після лікування гонореї проводиться через 7-10 днів після закінчення лікування. Якщо існує можливість, то при цьому призначається не тільки бактеріоскопічне, а також й бактеріологічне обстеження або обстеження методом імуноферментного аналізу на антигени гонококу і полімерна ланцюгова реакція (ПЛР). Повторний контроль проводиться через 1 місяць після першого, після чого хворий знімається з диспансерного обліку.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Харчовий раціон вагітним хворим на сифіліс складають з урахуванням особливостей загального стану організму, його реактивності, характеру ураження органу, ускладнення з боку інших органів. Дієта N 15.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Особливих вимог до режиму праці та відпочинку, реабілітації немає.

Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних заходів - А.

Код МКХ-10: B35.2 - ДЕРМАТОФІТІЯ КИСТЕЙ

B35.3 - ДЕРМАТОФІТІЯ СТОП

Ознаки та критерії діагностики

Дерматомікоз шкіри кистей і стоп - грибкове захворювання, спричинене грибами дерматофітами (Trichophyton, Epidermophyton). Характеризується поліморфізмом елементів: свербіжні висипання, що лущаться, на нерізко гіперемованій і злегка інфільтрованій шкірі кистей (стоп); також ексудативні дисгідротичні, ериматозно-сквамозні елементи, іноді виражений гіперкетоз.

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста - лікар-дерматовенеролог.

Діагностична програма:

Лабораторні дослідження:

клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

аналіз сечі (2 рази);

біохімічні дослідження функції печінки (при застосуванні системних препаратів 1 раз на 10 днів);

мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу на гриби - зішкряби з шкіри гриби (встановлення діагнозу та контроль вилікуванності);

культуральне дослідження (1 раз, при необхідності повторно).

Лікувальна програма:

- Дієта N 15. При дисгідротичних та екзематизованих формах - дієта N 9. При вживанні системних антимікотиків - дієта N 5.

При гострих запальних проявах рекомендуються ванночки, розчини калію перманганату 1:10000, відвар дубової кори, відвар ромашки, примочування з борною кислотою (0,5%), резорцином (2%), таніном (2%), нітратом срібла (0,25-0,5%).

Після ліквідації гострозапальних явищ на уражену шкіру наносяться анілінові барвники, спиртовий розчин йоду 2%, а також зовнішні протигрибкові зовнішні засоби, що містять кетоконазол, тербінафін, оксиконазол, міконазол, комбінований препарат, що містить кетоконазол та саліцилову кислоту, похідні хлорнітрофенолу, ундециленової кислоти.

При сквамозно-гіперкератотичних формах попередньо проводиться відшарування епідермісу із застосуванням кератолітичних засобів: саліцилово-бензойний пластир, 2-5% саліцилова мазь та крем, що містить сечовину.

При екзематизації і мокнутті використовують мазь, що містить міконазол, мірамістин, комбіновану мазь, що містить триамцинолону ацетонид та мірамістин, примочування з дезинфікуючими і в'яжучими складами (танін, борна кислота, нітрат срібла).

При приєднанні піококової флори застосовуються препарати, до складу яких входять антибактеріальні засоби, комбіновані мазі, що містять кортикостероїди та антибактеріальні засоби.

При ускладнених формах також призначають внутрішньо антигістамінні, десенсибілізуючі препарати, антибактеріальні препарати (у разі приєднання вторинної бактеріальної флори), імуномодулятори, ангіопротектори, вітаміни.

Тривалість лікування

Амбулаторно - 3-4 тижні, у стаціонарі (ускладнені форми) - 18-21 день.

Очікувані результати лікування

Клінічне та мікологічне одужання.

Критерії якості лікування

Розв'язання клінічних проявів, негативний результат мікроскопічного дослідження на гриби.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можлива індивідуальна непереносимість призначених засобів. У разі системної терапії у окремих хворих можливе ураження гепато-біліарної системи.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

За відсутності ефекту лікування змінюють зовнішню антимікотичну терапію, а при подальшій відсутності ефекту призначають системну антимікотичну терапію, призначають системну терапію: тербінафін 250 мг 1 раз на добу протягом 2-6 тижнів або ітраконазол 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дієта N 15, при необхідності вживання системних протигрибкових засобів - дієта N 5. При ускладненні піодермією та екзематизацією - дієта N 9.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Режим праці та відпочинку без обмежень. Реабілітація включає як загальні, так і індивідуальні заходи. До загальних заходів належить:

- при відвідуванні басейнів, лазень з метою профілактики застосування зовнішніх антифунгальних засобів;

- дезинфекція у громадських місцях (басейни, бані, сауни, спортивні заклади, промислові підприємства тощо). Дезинфекція проводиться хлорвмісними дезинфектантами;

- санітарно-просвітницька робота.

До індивідуальних заходів відносять:

- кип'ятіння шкарпеток, рушників з наступним прасуванням;

- обробка взуття 25% розчином формаліну (у взуття поміщають ватний тампон, змочений у розчині формаліну, а потім саме взуття герметично упаковують у целофановий пакет на 24 години);

- не рекомендується користуватися чужим взуттям;

- наявність власного рушника для ніг;

- боротьба з підвищеною пітливістю кистей та стоп.

З метою підвищення резистентності організму вживання загальнозміцнюючих препаратів.

Ступінь наукової доказовості - А, Б.

Код МКХ-10: B35.4 - ДЕРМАТОФІТІЯ ТУЛУБА

Ознаки та критерії діагностики

Дерматофітія тулуба - грибкове ураження шкіри тулуба, зумовлене дерматофітами (Trichophyton rubrum). Характеризується наявністю на шкірі тулуба великих осередків ураження зі схильністю до злиття з фестончатими обрисами. По периферії осередків ураження гіперемований валик, що складається з вузликів, пухирців і корочок.

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста - лікар-дерматовенеролог.

Діагностична програма:

Лабораторні дослідження:

клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

аналіз сечі (2 рази);

біохімічні дослідження функції печінки;

мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу на гриби - зішкряби зі шкіри гриби (встановлення діагнозу та контроль вилікуванності);

культуральне дослідження (1 раз, при необхідності повторно).

Лікувальна програма:

- Дієта N 15. При вживанні системних протигрибкових препаратів - дієта N 5.

Зовнішнє лікування.

Застосовують зовнішні протигрибкові зовнішні засоби, що містять кетоконазол, тербінафін, оксиконазол, міконазол, комбінований препарат, що містить кетоконазол та саліцилову кислоту, похідні хлорнітрофенолу, ундециленової кислоти.

При розповсюджених ураженнях шкіри призначають системні протигрибкові препарати (тербінафін, ітраконазол, кетоконазол).

Тривалість лікування

Від 1-2 до 3-5 тижнів.

Очікувані результати лікування

Клінічне та мікологічне одужання.

Критерії якості лікування

Розв'язання клінічних проявів, негативний результат мікроскопічного дослідження на гриби.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можлива індивідуальна непереносимість призначених засобів. У разі системної терапії у окремих хворих можливе ураження гепато-біліарної системи.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

За відсутності ефекту лікування змінюють системну та зовнішню антимікотичну терапію.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дієта N 15, при необхідності вживання системних протигрибкових засобів - дієта N 5. При ускладненні піодермією та екзематизацією - дієта N 9.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Режим праці та відпочинку без обмежень. Реабілітація включає як загальні, так і індивідуальні заходи. До загальних заходів належить:

- дезинфекція у громадських місцях (басейни, бані, сауни, спортивні заклади, промислові підприємства тощо). Дезинфекція проводиться хлорвмісними дезинфектантами;

- санітарно-просвітницька робота.

До індивідуальних заходів відносять:

- гігієнічний догляд за шкірою;

- кип'ятіння білизни, рушників з наступним прасуванням;

- наявність власного рушника;

З метою підвищення резистентності організму вживання загальнозміцнюючих препаратів.

Ступінь наукової доказовості - А.

Код МКХ-10: B35.1 Дерматофітія нігтів (Оніхомікоз)

Код МКХ-10: B37.2 Кандидоз нігтів.

Ознаки та критерії діагностики

Оніхомікоз - грибкове ураження нігтів стоп і кистей, зумовлене дерматофітами, грибами роду Candida, плісневими грибами. Характеризується змінами від кольору нігтьових пластин, появою білих плям до тотального ураження нігтьових пластин з вираженим гіперкератозом і навіть до повного руйнування нігтьової пластини залежно від форми (дистально-латеральної, поверхневої білої, проксимальної піднігтьової, тотальної дистрофічної).

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста - лікар-дерматовенеролог.

Діагностична програма:

Лабораторні дослідження:

клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

аналіз сечі (2 рази);

біохімічні дослідження функції печінки (1 раз на 10 днів);

мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу на гриби - зрізів нігтів гриби (встановлення діагнозу та контроль вилікуванності);

культуральне дослідження (1 раз, при необхідності повторно).

Лікувальна програма:

Місцева терапія показана:

- при ураженні менше 30% нігтьової пластинки,

- за відсутності чи малої вираженості гіперкератозу,

- при наявності протипоказань до системної терапії.

Проводиться попереднє видалення нігтьових пластинок за допомогою оніхолітичних засобів:

- оніхопласт (50 г),

- уреапласт,

- набір для лікування нігтів, що містить 1% біфоназолу і 40% сечовини.

Після видалення нігтьової пластини використовують:

- лаки з антимікотичною дією (циклопірокс, аморолфін) 2-3 флакони;

- протигрибкові зовнішні засоби, що містять кетоконазол, тербінафін, оксиконазол, міконазол, комбінований препарат, що містить кетоконазол та саліцилову кислоту, похідні хлорнітрофенолу, ундециленової кислоти.

Системна терапія показана:

- при ураженні більше 50% нігтьової пластинки,

- при ураженні більше 2-3 нігтьових пластин,

- вираженій зміні нігтьової пластинки (гіперкератоз, оніхолізис),

- ураженні матриксу,

- при тривалості захворюваності понад 5 років.

Системна терапія:

- системні антимікотики (тербінафін, ітраконазол, кетоконазол). Ламізил - 3-4 уп.

При кандидозному ураженні нігтів системні антигрибкові засоби, що містять флуконазол.

З метою підвищення ефективності лікування системними препаратами шляхом скорочення строків лікування, а також для профілактики рецидивів захворювання застосовується комбінована терапія, що включає призначення системних препаратів, відшарування нігтьових пластин та застосування зовнішніх антимікотичних засобів.

Тривалість лікування

У стаціонарі - 12-14 днів, амбулаторно - 12-18 тижнів і більше залежно від ступеня тяжкості оніхомікозу.

Очікувані результати лікування

Клінічне та мікологічне одужання.

Критерії якості лікування

Розв'язання клінічних проявів, негативний результат мікроскопічного дослідження на гриби.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можлива індивідуальна непереносимість призначених засобів. У разі системної терапії у окремих хворих можливе ураження гепато-біліарної системи.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

При кандидозах рекомендується санація осередків хронічної інфекції.

За відсутності ефекту лікування проводять повторний курс з використанням іншого антимікотика, а також застосовуються препарати ангіопротектори (ксантинолу нікотинат, пентоксифілін), гепатопротектори (тіотриазолін, ессенціалє, гепабене), імуномодулятори.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дієта N 15, при необхідності вживання системних протигрибкових засобів - дієта N 5.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Режим праці та відпочинку без обмежень. Реабілітація включає як загальні, так і індивідуальні заходи. До загальних заходів належить:

- при відвідуванні басейнів, лазень з метою профілактики застосування зовнішніх антифунгальних засобів;

- дезинфекція у громадських місцях (басейни, бані, сауни, спортивні заклади, промислові підприємства, косметологічні заклади тощо). Дезинфекція проводиться хлорвмісними дезинфектантами;

- санітарно-просвітницька робота.

До індивідуальних заходів відносять:

- кип'ятіння шкарпеток, рушників з наступним прасуванням;

- обробка взуття 25% розчином формаліну (у взуття поміщають ватний тампон, змочений у розчині формаліну, а потім саме взуття герметично упаковують у целофановий пакет на 24 години);

- не рекомендується користуватися чужим взуттям;

- наявність власного рушника для ніг;

- боротьба з підвищеною пітливістю кистей та стоп.

Через 6 місяців після закінчення системної терапії мікологічний контроль нігтів. При необхідності з метою підвищення резистентності організму вживання загальнозміцнюючих препаратів.

Ступінь наукової доказовості - А, Б.

Код МКХ-10: B35.6 - ДЕРМАТОФІТІЯ ПАХОВА

Ознаки та критерії діагностики

Дерматофітія пахова - грибкове ураження гладкої шкіри пахово-стегенних складок, міжпальцьових складок стоп, рідко нігтів, зумовлене Epidermophyton floccosum. Характеризується наявністю в пахово-стегенних складках плям запального характеру, чітко обмежених, котрі зливаються між собою, з периферичним валиком, що складається з пухирців і дрібних лусочок.

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста - лікар-дерматовенеролог.

Діагностична програма:

Лабораторні дослідження:

клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

аналіз сечі (2 рази);

біохімічні дослідження функції печінки;

мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу на гриби - зішкряби зі шкіри гриби (встановлення діагнозу та контроль вилікуванності);

культуральне дослідження (1 раз, при необхідності повторно).

Лікувальна програма:

- Дієта N 15. При екзематизованих формах - дієта N 9.

Системна терапія.

При проявах екзематизації призначаються:

- антигістамінні препарати,

- гіпосенсибілізуючі засоби.

Зовнішня терапія.

- на осередки ураження примочування (0,25% розчин нітрату срібла, фурацилін 1:5000, перманганат калію 1:10000),

- анілінові барвники (1-2% розчин йоду),

- зовнішні протигрибкові зовнішні засоби, що містять кетоконазол, тербінафін, оксиконазол, міконазол, комбінований препарат, що містить кетоконазол та саліцилову кислоту, похідні хлорнітрофенолу, ундециленової кислоти.

Тривалість лікування

10-12 днів.

Очікувані результати лікування

Клінічне та мікологічне одужання.

Критерії якості лікування

Розв'язання клінічних проявів, негативний результат мікроскопічного дослідження на гриби.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можлива індивідуальна непереносимість призначених засобів. У разі системної терапії у окремих хворих можливе ураження гепато-біліарної системи.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

За відсутності ефекту лікування змінюють зовнішню антимікотичну терапію, призначають системну терапію: тербінафін 250 мг 1 раз на добу протягом 2-6 тижнів або ітраконазол 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дієта N 15, при необхідності вживання системних протигрибкових засобів - дієта N 5. При ускладненні піодермією та екзематизацією - дієта N 9.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Режим праці та відпочинку без обмежень. Реабілітація включає як загальні, так і індивідуальні заходи. До загальних заходів належить:

- дезинфекція у громадських місцях (басейни, бані, сауни, спортивні заклади, промислові підприємства тощо). Дезинфекція проводиться хлорвмісними дезинфектантами;

- санітарно-просвітницька робота.

До індивідуальних заходів відносять:

- гігієнічний догляд за шкірою;

- кип'ятіння білизни, рушників з наступним прасуванням;

- наявність власного рушника;

З метою підвищення резистентності організму вживання загальнозміцнюючих препаратів.

Ступінь наукової доказовості - А.

Код МКХ-10: L24 - ГОСТРА ЕКЗЕМА

Код МКХ-10: L30 - ЕКЗЕМА ХРОНІЧНА В СТАДІЇ ЗАГОСТРЕННЯ

Ознаки та критерії діагностики

Екзема - хронічне рецидивуюче запальне поліетіологічне захворювання шкіри з вираженим поліморфізмом елементів висипань.

За перебігом поділяють на гостру чи підгостру, за клінічною картиною - істинну та мікробну.

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. Хворі з тяжким перебігом дерматозу; завзятим перебігом дерматозу з частими рецидивами, розповсюдженим характером висипань підлягають госпіталізації не менше ніж 2 рази на рік. Інші хворі лікуються в поліклініці.

Діагностична програма:

Обов'язкові лабораторні дослідження:

клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

аналіз сечі (2 рази);

біохімічне дослідження крові (АлТ, АсТ, глюкоза, тригліцериди, загальний білірубін, загальний білок) (за необхідності дослідження повторюють);

серологічне дослідження (РМП, РВ);

флюорографічне дослідження;

кал на яйця глистів.

Рекомендовані лабораторні дослідження:

імунологічні дослідження крові;

копрологічне дослідження.

Інструментальні методи дослідження:

Ультразвукове дослідження (за показанням).

Обов'язкові консультації спеціалістів:

гастроентеролог.

Рекомендовані консультації спеціалістів (за показаннями):

алерголог,

терапевт,

психоневролог,

ендокринолог.

Лікувальна програма:

- Дієта N 5, 9.

Через різноманіття патогенетичних факторів лікування повинне бути комплексним, з урахуванням виду і стадії екземи.

Корекція нервових, нейроендокринних порушень, санація осередків хронічної інфекції, обмеження контакту з водою. Гіпоалергенна дієта (виключення облігатних харчових алергенів, екстрактивних речовин, гостроподразнюючих блюд, алкоголю, обмеження повареної солі, вуглеводів). Елімінаційні дієти більш ефективні при виявлення продуктів, що провокують виникнення алергійного процесу. Якщо такі не виявлені, то призначають дієту з виключенням продуктів, що мають сенсибілізуючі властивості і викликають, за даними анамнезу, розвиток хвороби або її загострення. Виключають з раціону цитрусові, горіхи, рибу і рибні продукти, птаха, шоколад, каву, копчені вироби, оцет, гірчицю, майонез та інші спеції, хрін, редис, редьку, томати, баклажани, гриби, яйця, молоко, полуницю, диню, ананас, здобне тісто, мед.

- дезинтоксикаційні засоби (реополіглюкін, реосорбілакт, полівідон + натрію хлорид + калію хлорид + кальцію хлорид + магнію хлорид + натрію гідрокарбонат, неогемодез, натрію хлорид, ізотонічний 0,9% розчин.

- гіпосенсибілізуючі засоби (30% натрію тіосульфат, 10% кальцію хлорид, 25% магнію сульфат, 10% кальцію глюконат).

- антигістамінні засоби (хлоропірамін, дифенгідрамін, клемастин, мебгідролін, лоратадин, дезлоратадин, ебастин, фексофенадин).

За вибором препарати I, II та III покоління (для препаратів I покоління зміна засобу через 10 днів), при необхідності після 2-3-тижневі інтервали лікування зазначеними препаратами повторюють.

При виражених клінічних проявах захворювання, свербежу шкіри, порушеннях сну, наявності скарг невротичного характеру рекомендують ін'єкційні форми антигістамінних препаратів на вибір.

- глюкокортикоїдні засоби для системного застосування (преднізолон, дексаметазон, бетаметазон, триамцинолон).

- психотропні препарати при порушеннях сну, наявності невротичних розладів.

- транквілізатори (гідазепам, адаптол, діазепам, оксазепам, нітразепам).