Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим на дерматовенерологічні захворювання

Анафілактичний шок.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Проводиться 2 рази на рік диспансерізація.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дотримання гіпоалергічної дієти. При супутьому порушенні шлунково-кишкового тракту доцільні дієти N 2, 3, 5, при супутньому захворювані нирок - дієта N 7, при супутньому цукровому діабеті - дієта N 9, при серцево-судинній недостатністі - дієта N 10.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Реабілітація направлена на попередження сенсібілізації до алергенів, їх елімінацію та лікування захворювань, на фоні яких вона розвинулась, санацію вогнищ фокальної хронічної інфекції.

Ступінь наукової доказовості - Б.

Код МКХ-10 (A51-A53.9)

Загальна частина

Сифіліс підрозділяється на дві групи: набутий та вроджений. Набутий сифіліс у свою чергу поділяється на ранній і пізній. Ранній сифіліс підрозділяється на первинний, вторинний і ранній латентний (набутий до 2 років). Пізній сифіліс (набутий більше 2 років) поділяється на: пізній латентний, третинний, включаючи гумозний, кардіоваскулярний та нейросифіліс.

Медична допомога хворим надається в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах: шкірно-венерологічних кабінетах багатопрофільної поліклініки, шкірно-венерологічних диспансерах (районні, міські, обласні), клініці інституту дерматології та венерологіії АМН України, в клініках вищих навчальних закладів. Профіль відділення - дерматовенерологічний. Профіль спеціаліста - дерматовенеролог.

Діагностична програма

Клінічна діагностика

Інкубаційний період: 10-90 днів до появи шанкру (первинний сифіліс). Вторинний сифіліс розвивається через 3-6 тижнів після появи шанкру.

Первинний сифіліс: виразка (шанкр), зазвичай із регіональною лимфаденопатією. Виразка поодинока, безболісна і щільна з чистим дном, що виділяє прозору світлу рідину, розташована в аногенітальній області. Будь-яка аногенітальна виразка вважається сифілітичною, якщо не доведене інше походження.

Вторинний сифіліс: мультисистемне ураження внаслідок бактеріемії, що може рецидивувати. Генералізована несвербляча поліморфна висипка, що часто вражає долоні і підошви, широкі кондиломи, вогнища на слизових, генералізована лімфаденопатія. Рідше: вогнищева алопеція, передній увеїт, менінгіт, параліч черепно-мозкових нервів, гепатит, спленомегалію, періостит і гломерулонефрит.

Латентний сифіліс: позитивні серологічні тести на сифіліс без клінічної картини трепонемної інфекції.

Пізній сифіліс включає: гумозний сифіліс: типові вузли, бляшки чи виразки; нейросифіліс: менінговаскулярний, паренхіматозний (загальний парез, tabes dorsales); безсимптомний (аномальна спиномозкова рідина); кардіоваскулярний сифіліс: аортит (безсимптомний), стенокардія, розширення висхідного відділу аорти, стеноз вусть коронарних артерій, аневризма аорти (головним чином грудного відділу).

Серорезистентність - стан, коли після повноцінного лікування раннього сифілісу КСР залишаються позитивними більше ніж 1,5 року для дорослих і більше ніж 9 місяців для дітей без тенденції до зниження титрів. В цьому випадку призначається додаткове лікування. Позитивні серореакції після повноцінного лікування сифілісу зі строком зараження більше 2 років серорезистентностью не вважаються і не потребують додаткового специфічного лікування, якщо немає інших показань.

Лабораторна діагностика: виявлення Treponema pallidum з вогнищ ураження чи інфікованих лімфовузлів при мікроскопії в темному полі; реакції зв'язування комплементу з кардіоліпіновим і трепонемним антигенами та мікрореакція преципітації з кардіоліпіновим антигеном (стандартний комплекс класичних серореакцій - КСР); реакція імунофлуоресценції (РІФ); реакція імобілізації трепонем (РІТ); імуноферментний аналіз (ІФА); полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

Лікувальна програма

Лікування проводиться амбулаторно, при наявності ускладнень стаціонарно.

Загальні принципи. Пеніциліни є основними лікарськими засобами для лікування сифілісу. В практиці лікування сифілісу в Україні використовуються препарати біосинтетичного пеніциліну: бензилпеніциліну натрієва сіль, пеніциліну G натрієва сіль, препарати бензатинбензилпеніциліну, комбіновані препарати пеніциліну.

При непереносимісті препаратів пеніцилінового ряду застосовуються антибіотики резерву: тетрацикліни, макроліди, цефалоспорини.

Превентивне лікування проводиться особам які мали статевий або тісний побутовий контакт з хворим на заразні форми сифілісу якщо з моменту контакту пройшло не більше 3 місяців. Особам, які мали контакт з хворим на сифіліс більше 3 місяців тому проводиться повне серологічне обстеження (КСР, ІФА, РІФ, РІТ), і в разі негативного результату лікування не проводиться. Превентивне лікування проводиться амбулаторно. Призначається бензатінбензилпеніцилін, комбіновані препарати пеніциліну. В умовах стаціонару використовується натрієва сіль бензилпеніциліну.

Тривалість лікування: 7 діб.

Превентивне лікування реципієнта, якому було перелито кров хворого на сифіліс, проводять аналогічно, але курсові дози - тривалість лікування - збільшується в два рази.

Набутий сифіліс з строком зараження до 3 місяців (первинний, вторинний свіжий, прихований): використовують натрієву сіль бензилпеніциліну. В разі злоякісного перебігу (гігантські шанкери, алопеція, ранні вісцеральні та неврологічні прояви) або при наявності супутньої патології строки лікування подовжуються, використовують пеніциліну G натрієву сіль, бензатинбензилпеніцилін, комбіновані препарати пеніциліну.

Тривалість лікування: 14-18 діб.

Набутий сифіліс з строком зараження від 3 до 6 місяців (вторинний свіжий, рецидивний, прихований): призначається натрієва сіль бензилпеніциліну, пеніциліну G натрієва сіль, бензатинбензилпеніцилін, комбіновані препарати пеніциліну.

Тривалість лікування: 16-21 діб.

Набутий сифіліс з строком зараження від 6 місяців до 1 року (вторинний рецидивний, прихований): застосовується натрієва сіль бензилпеніциліну, пеніциліну G натрієва сіль.

Тривалість лікування: 16-21-28 діб.

Набутий сифіліс зі строком зараження більше 1 року (вторинний рецидивний, неуточнений, або пізній прихований), а також ранній сифіліс (до 1 року) зі злоякісним перебігом та вісцеральними або неврологічними ураженнями (лікування проводиться в умовах стаціонару): натрієва сіль бензилпеніциліну - два курси з інтервалом 1 місяць, при необхідності проводять третій курс, пеніциліну G натрієва сіль - два курси з інтервалом 1 місяць.

Тривалість лікування: 28-34 діб.

Хворим на прихований сифіліс та активний сифіліс зі строком зараження більше 1 року, або з невстановленим строком показане лікворологічне обстеження. При наявності раннього нейросифілісу перевага віддається внутрішньовенному уведенню пеніциліну. Паралельно зі специфічною терапією слід проводити неспецифічну патогенетичну терапію з урахуванням рекомендацій терапевта, невропатолога, окуліста та ін.

Тривалість лікування: 28-42 діб.

Лікування серорезистентності проводиться двома-трьома курсами з перервою 2-3 місяця за однією із схем лікування сифілісу з строком зараження більше одного року, з обов'язковим неспецифічним (патогенетичним) лікуванням.

Очікувані результати лікування: одужання.

Критерії якості лікування: клінічне та бактеріологічне одужання.

Можливі побічні дії та ускладнення

При вживанні препаратів пеніцилінового ряду можливі кропив'янка, гарячка, артралгії, ангіоневротичний набряк, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, анафілактичний шок, стоматит, глосит, суперінфекція. За умов швидкого вшутрішньовенного введення препаратів у дозі вище за 10000000 МО можна спостерігати гемолітичну анемію, тромбоцитопенію, лейкопенію або нефропатію з альбумінурією та гематурією. Окремі випадки олігурії або анурії звичайно минають через 48 годин після припинення лікування; діурез може бути відновлений застосуванням 10% розчину манітолу.

При вживанні макролідів можливі нудота, блювання, біль у животі, метеорізм, діарея, рідко-алергійні реакції, нейтропенія, транзіторне підвіщення активності трансаміназ.

При вживанні цефалоспорінів можливі діарея, анорексія, нудота, блювання, кандидоз, головний біль, запаморочення, сонливість, алергійні реакції (медикаментозна гарячка, шкірна висипка, свербіж, еозинофілія, алергійний нефрит, анафілактичні реакції), нейтропенія, лейкопенія, оборотна гіпопротромбінемія, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ.

При вживанні тетрациклінів можливі нудота, блювання, анорексія, глосит, езофігіт, алергійні реакції, ангіоневротичний набряк, фотосенсибілізація, нейтропенія, еозинофілія, гемолітична анемія, кандидоз, дисбактеріоз.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги - клініко-серологічний контроль хворих після лікування сифілісу: клінічне обстеження і постановка комплексу серологічних реакцій, реакції імобілізації трепонем (РІТ), реакції імунофлуоресценції (РІФ), імуноферментного аналізу (ІФА).

Періодичність та обсяг серологічного обстеження залежить від форми сифілісу та динаміки негативації. По закінченні клініко-серологічного нагляду всі хворі незалежно від форми сифілісу підлягають обстеженню терапевта, невропатолога, окуліста, отоларинголога.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Харчовий раціон вагітним, хворим на сифіліс, складають з урахуванням особливостей загального стану організму, його реактивності, характеру ураження органу, ускладнення з боку інших органів. Взагалі призначають дієту N 15.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Особливих вимог до режиму праці, відпочинку, реабілітації немає. Особи, що належать до декретованого контингенту не допускаються до роботи по епідеміологічним показанням.

Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних заходів - А.

Код МКХ-10: Q80 - УРОДЖЕНИЙ ІХТІОЗ

Ознаки та критерії діагностики

Вроджений іхтіоз - гетерогенна група захворювань, яку об'єднує патологічне ороговіння, що клінічно виявляється потовщенням рогового шару епідермісу, сухістю шкіри, лущенням, запальною реакцією, іноді з утворенням пухирів.

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. При наявності генералізації шкірного процесу, еритродермії хворі підлягають госпіталізації. Інші хворі лікуються в умовах поліклініки.

Діагностична програма:

Лабораторні дослідження:

клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

аналіз сечі (2 рази);

зішкряб на ентеробіоз;

аналіз калу на яйця глистів;

біохімічні дослідження функції печінки;

гістологічне дослідження патологічного матеріалу (бажано).

Консультації спеціалістів (за показаннями):

- терапевт,

- окуліст,

- ендокринолог,

- отоларинголог,

- генетик,

- невропатолог

- психіатр.

Лікувальна програма:

Лікування курсове, тривале. Стаціонарному лікування підлягають тяжкі форми захворювання.

- Дієта N 15.

- препарати вітаміну A (ретинолу ацетат, ацитретин).

- гепатопротектори (тіотриазолін, метіонін, ліпоєва кислота, ессенціальні фосфоліпіди).

- стимулююча терапія (алое, тималін, циклоферон).

- полівітаміни, що містять вітаміни групи B, C, PP.

- у тяжких випадках кортикостероїди (преднізолон, полькортолон) та анаболічні гормони (ретаболіл, феноболіл).

Зовнішнє лікування.

- проведення примочувань або ванн: молочно-масляних ванн (молоко - 0,5-1 літр, оливкове масло - 2-3 столові ложки), 1% ванни з повареною сіллю, 10% ванни з висівками, 10% крохмалем, з відваром ромашки, з відваром шавлії з розрахунку 1 столова ложка на 1 склянку води N 10 з наступним змиванням шкіри кремом, що містить 3-5% натрію хлориду або 1-2% сечовини, 1% молочної кислоти.

- мазі з 5-10% натрію хлориду, 5-10% сечовини.

- мазі з пом'якшуючою дією, що містять фіторечовини,

- комбіновані мазі, що містять кортикостероїди та кератолітичні засоби,

- мазь нафталан.

Тривалість стаціонарного лікування

20-30 днів.

Очікувані результати лікування

Клінічне покращення.

Критерії якості лікування

Покращення, значне покращення стану дерматозу: зменшення лущення, гіперемії, сухості, епітелізація тріщин. У разі ускладнень екзематизацією та піодермією - регрес цих проявів.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можлива індивідуальна непереносимість застосованих препаратів.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Продовжувати використання індиферентних кремів або кератолітичних засобів, ванн. При досягненні клінічної ремісії пацієнти підлягають диспансерному нагляду 1 раз на 6 місяців (навесні та восени). За відсутності ефекту лікування підсилюють стимулюючу терапію і додають дезинтоксикаційну терапію. Під час огляду звертається увага на регулярність обстеження суміжними спеціалістами: отоларингологом, стоматологом не рідше 1 разу на 6 місяців.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Без обмежень. Їжа, збагачена вітамінами, зокрема вітаміном A.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Не рекомендується контакт шкіри з подразнюючими речовинами, а також праця в умовах підвищених температур, запиленості, пов'язана з тиском на долоні, тертям. Усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні осередки інфекції, гострі респіраторно-вірусні інфекції, стреси). Психологічна реабілітація. Показано санаторно-курортне лікування (південні регіони країни).

Ступінь наукової доказовості - Б.

Код МКХ-10: L56 - ФОТОДЕРМАТОЗИ

Ознаки та критерії діагностики

Фотодерматози - велика група захворювань, що розвиваються під впливом ультрафіолетових променів і характеризуються різною клінічною картиною.

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. Гострий, тяжкий перебіг дерматозу, що супроводжується фотофобією, втратою працездатності є показанням до госпіталізації. Диспансерний нагляд в поліклініці.

Діагностична програма:

Обов'язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові;

загальний аналіз сечі;

біохімічний аналіз крові (загальний білок, білкові фракції АЛТ, ACT, білірубін, цукор);

серологічне дослідження;

флюорографічне дослідження;

кал на яйця глистів.

Рекомендовані лабораторні дослідження:

визначення біодози ультрафіолетового опромінення;

визначення порфіринів у сечі;

визначення порфіринів у крові;

біохімічний аналіз крові на креатинін;

кров на антитіла до ДНК реактивні та денатуровані.

Консультації суміжних спеціалістів (за показанням)

терапевт;

алерголог.

Лікувальна програма:

- дієта N 5, 9.

- обмеження впливу сонячного світла (одяг, фотозахисні засоби).

- виключення впливу передбачуваних фототоксичних, фотоалергійних засобів (медикаменти, парфумерія, рослини).

- гіпосенсибілізуючі засоби (розчин 10% кальцію глюконату, розчин 30% натрію тіосульфату).

- антигістамінні засоби (рекомендують чергувати курси по 10 днів) (хлоропірамін, клемастин, мебгідролін, дифенгідрамін, лоратадин, дезлоратадин, ебастин, фексофенадин).

За вибором препарати I, II та III покоління протягом 2-5 тижнів (для препаратів I покоління зміна засобу через 10 днів), при необхідності після 2-3-тижневі інтервали лікування зазначеними препаратами повторюють.

При виражених клінічних проявах захворювання, свербежу шкіри, порушеннях сну, наявності скарг невротичного характеру рекомендують ін'єкційні форми антигістамінних препаратів на вибір.

- глюкокортикоїдні засоби системного застосування у тяжких випадках (преднізолон, триамцинолон, бетаметазон)

- антималярійні препарати (похідні хлорохіну) після стихання гострого запалення (гідроксихлорохін, хлорохін).

- антиоксиданти (бета-каротин, вітамін E, C).

- препарати, що поліпшують периферичний кровообіг (ксантинолу нікотинат, нікотинова кислота).

- гепатопротектори (ессенціальні фосфоліпіди, тіотріазолін, карсил, ЛІВ-52, легалон).

Зовнішнє лікування.

Обов'язково використовують фотозахисні креми з високим ступенем захисту.

Глюкокортикоїдні креми або мазі на обличчя, що містять мометазону фуроат, метилпреднізолону ацепонат, гідрокортизону-17-бутират. На осередки інших ділянок тіла - бетаметазону валерат, триамцинолону ацетонід, преднізолон.

При наявності пухирних висипань, ексудації - аерозоль окситетрациклін + гідрокортизон (до стихання гострих запальних явищ).

Тривалість лікування

Залежить від нозологічної форми дерматозу і його тяжкості і складає від 7 до 15 днів.

Очікувані результати лікування

Клінічна ремісія.

Критерії якості лікування

Зникнення елементів висипання та суб'єктивних проявів.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі індивідуальна непереносимість застосованих препаратів. У разі використання системних глюкокортикоїдів - притаманні їм побічні ефекти (синдром Іценка-Кушинга, порушення вуглеводного обміну, артеріальна гіпертензія тощо). У разі використання препаратів амінохінолінового ряду можливі ускладнення з боку органів зору (набряк роговиці, відкладення в ній препарату, незворотні зміни сітківки (звуження артерій, набряк і атрофія жовтої плями, плямиста дегенерація, скотома), порушення кровотворення.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

При досягненні клінічної ремісії або покращення пацієнти підлягають диспансерному нагляду 1 раз на 6 місяців. Під час огляду звертається увага на дотримання рекомендацій, наданих при виписці зі стаціонару, регулярність обстеження суміжними спеціалістами (терапевтом, офтальмологом, ревматологом). Шкіра потребує постійного догляду, що включає індиферентні креми або мазі, які при необхідності містять кортикостероїди. Обов'язкове використання фотозахисних кремів на відкриті ділянки шкіри.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

У період лікування рекомендується дотримання дієт N 5, 9. У період клінічної ремісії - без обмежень.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Повинні працювати у приміщеннях, що виключають можливість впливу не тільки прямого, але й відбитого та розсіяного світла. Протипоказана робота поблизу джерел штучного випромінювання (ртутно-кварцеві лампи, електрозварювальні агрегати та інші джерела випромінювання з довжиною хвилі 370-500 нм), а також протипоказаний виробничий контакт з хімічними речовинами, що мають фотосенсибілізуючу дію. Усунення чинників, що провокують погіршення стану (інсоляція, хронічні осередки інфекції, гострі респіраторно-вірусні інфекції, стреси, переохолодження тощо). Рекомендується уникати частого миття у ванні або під душем з милом (слід застосовувати нейтральні або кислі мила).

Ступінь наукової доказовості - А.

Код МКХ-10: L86 - ХВОРОБА ДАР'Є

Ознаки та критерії діагностики

Хвороба Дар'є - спадкове автосомно-домінантне захворювання, що характеризується висипаннями переважно в місцях прояву себореї фолікулярних гіперкератотичних папул, схильних до злиття і утворення осередків з вегетацією, особливо в складках. Супроводжує мокнуттям у складках, свербежем.

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. При генералізації шкірного процесу, ускладненого піококовою інфекцією, сильно вираженому свербежі шкіри хворі госпіталізуються. Інші хворі лікуються в поліклініці.

Діагностична програма:

Лабораторні дослідження:

клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

аналіз сечі (2 рази);

аналіз калу на яйця глистів;

біохімічні дослідження функції печінки (білірубін прямий і кон'югований, загальний білок, глюкоза, АсТ, АлТ);

гістологічне дослідження шкіри (при атипових клінічних проявах).

Консультації спеціалістів (за показаннями):

- терапевт,

- психоневролог,

- ендокринолог,

- отоларинголог,

- генетик.

Лікувальна програма:

- Дієта N 5.

- при генералізованому процесі - дезинтоксикаційна терапія.

- гіпосенсибілізуючі засоби (30% тіосульфат натрію, 10% глюконат кальцію, 10% хлорид кальцію, 25% сірчанокисла магнезія).

- антигістамінні засоби (мебгідролін, клемастин, хлоропірамін, дифенгідрамін).

- вітаміни (вітамін A, E, ацитретин, аскорбінова кислота, ессенціальні фосфоліпіди).

Зовнішня терапія

- комбіновані мазі, що містять кортикостероїди та кератолітичні речовини, а також ті, що містять саліцилову кислоту.

- ванни рапні з морською сіллю, 10% крохмальні ванни.

- при інфікуванні використовують анілінові барвники, фукорцин та інші антибактеріальні засоби.

Тривалість лікування

20-30 днів 2 рази на рік у стаціонарі або амбулаторно залежно від тяжкості процесу.

Очікувані результати лікування

Клінічне покращення.

Критерії якості лікування

Покращення, значне покращення стану дерматозу: зменшення лущення, гіперемії, регрес фолікулярних висипань, значне зменшення або відсутність загальних проявів дерматозу.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можлива індивідуальна непереносимість застосованих препаратів.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Уражені ділянки шкіри за необхідності змазувати індиферентними кремами або кремами, що містять кератолітичні засоби. За відсутності ефекту лікування проводять стимулюючу і дезинтоксикаційну терапію. При досягненні клінічної ремісії пацієнти підлягають диспансерному нагляду 1 раз на 6 місяців (навесні та восени). Під час огляду звертається увага на регулярність обстеження суміжними спеціалістами: отоларингологом, стоматологом не рідше 1 разу на 6 місяців.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дієта N 5. У разі ускладнення піодермією - дієта N 9.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Не рекомендується праця, що пов'язана з постійним забрудненням шкірного покриву, бо цим хворим протипоказане щоденне миття. Усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні осередки інфекції, гострі респіраторно-вірусні інфекції, стреси). Психологічна реабілітація. Рекомендується санаторно-курортне лікування (південні регіони країни).

Ступінь наукової доказовості - Б.

Код МКХ-10: D59. 0 - хвороба, спричинена лікарськими засобами

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Хвороба, спричинена лікарськими засобами - гостре генералізоване запалення шкіри і слизових оболонок, що виникає в результаті адекватно повторно призначених і правильно застосованих лікарських засобів, що були прийняті усередину. Лікарська хвороба зумовлена не стільки фармакологічними характеристиками самого медикаментозного препарату, скільки особливостями імунної системи хворого та його конституційно-генетичною схильністю.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Лікувально-профілактична допомога здійсюється в спеціалізованих закладах - шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети.

Профіль відділення - дерматологічний.

Профіль спеціаліста - дерматовенеролог.

Діагностична програма.

Поетапна діагностика за даними алергологічного анамнезу з:

токсичними реакціями;

хибноалергічними реакціями;

фармакофобічними реакціями;

інфекційними захворюваннями (вітряна оспа, кір, шкарлятина, рецидивний сифіліс, грибкові ураження шкіри, короста та інш.);

поширеними дерматозами та інш.

Лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові - однократно (при виявленні або змін дослідження повторюють);

- загальний аналіз сечі;

- глюкоза крові;

- загальний білірубін;

- креатинін;

- за показниками ультразвукове дослідження печінки, нирок, підшлункової залози, селезінки;

- IgE загальний та IgE специфічний;

- специфічні імунологічні та біофізичні тести з медикаментами, які підозрюються в якості причини розвитку алергічного стану.

Консультації суміжних спеціалістів:

- терапевт (за показниками);

- гастроентеролог;

- ендокринолог;

- невропатолог;

- стоматолог;

- отоларинголог;

- алерголог (за показниками).

Лікувальна програма (хворі з гострими тяжкими проявами захворювання підлягають обов'язковій госпіталізації):

- припинення впливу етіологічних факторів - медикаментозних препаратів і видалення з організму залишків цих речовин.

- гіпоалергенна дієта: обмеження вуглеводів, виключення солоних, кислих, гірких, солодких, копчених продуктів, спецій;

- ентеросорбенти (полівідон, діоктосмектит, лігнін гідролізний, мікрокристалічна целюлоза, поліфепан, сорбогель, ентеросгель, мультісорб).

Уведення ентеросорбентів рекомендується за 1-1,5 ч до або через 1-1,5 ч після їжі.

- глюкокортикоїдні засоби для системного застосування (преднізолон, тріамцинолон, дексаметазон, бетаметазон);

- гіпосенсибілізуючі засоби (30% розчин натрію тіосульфат, 10% кальцію глюконат, 25% магнію сульфат);

- дезінтоксикаційні засоби (полівідон, натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлорид, магнію хлорид, натрію гідрокарбонат, фуросемід, ізотонічний 0,9% розчин натрію хлорид);

- антигістамінні засоби на вибір (пропонується чергування курсів по 10 днів) (фексофенадин, лоратадин, ебастин, алергін, кларитін, перітол, фенкарол, тавегіл, супрастин, піпольфен, телфаст, еріус, лоризан, лорано, алерон);

- при вираженій сверблячці шкіри, наявності скарг невротичного характеру, порушеннях сну пропонуються антигістамінні засоби, що володіють седативною дією (хлоропірамін, клемастин, мебгідролін);

- без седативного ефекту при вираженій нічній сверблячці застосовують ін'єкційні форми антигістамінних препаратів (1% розчин дифенгідраміну, 2% розчин хлоропіраміну, 0,1% розчин клемастину);

- діуретики (у випадку виражених набряків) (фуросемід, гідрохлоротіазид).

Зовнішня терапія

Цинк-водна збовтувана суспензія, примочки, аерозолі (окситетрациклін + гідрокортизон або тріамцинолон або оксициклозоль), глюкокортикоїдні креми, мазі на вибір (мометазон, метилпреднізолону ацепонат, гідрокортизон, алкометазон, бетаметазон + гентаміцин, адвантан, елоком). При вираженій сверблячці - клобетазол на кілька днів, з наступним переходом на перераховані вище мазі.

При приєднанні вторинної інфекції - глюкокортикоїдні мазі, що містять антибіотики (бетаметазон + гентаміцин або флуметазон, або окситетрациклін + гідрокортизон).

Тривалість лікування

Залежно від тяжкості стану і виразності клінічної симптоматики становить від 15 до 20 днів.

Очікувані результати лікування.

Нормалізація температури тіла, поліпшення загального стану хворого, зникнення висипних елементів, сверблячки.

Критерії якості лікування

Нормалізація загального стану, повне одужання, відсутність рецидивів.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Анафілактичний шок, літальний кінець, порушення працездатності.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Проводиться 2 рази на рік диспансерізація. В процесі диспансерізації виявляють етіологічний фактор захворювання за допомогою специфічних імунологічних та біофізичних тестів; усувають, по можливості, фактори ризику, що сприяють розвитку сенсибілізації, проводять санацію вогнищ фокальної інфекції, призначають протирецидивні курси. Протирецидивне лікування для кожного хворого призначається строго індивідуально з включенням переважно немедикаментозних методів (голкорефлексотерапія, психотерапія, електросон та ін.), ентеросорбентів, імуномодуляторів (під контролем імунограми), препаратів антиоксидантного ряду (вітаміни C, A, E).

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень.

Дотримання гіпоалергічної дієти. При супутьому порушенні шлунково-кишкового тракту доцільні дієти N 2, 3, 5, при супутньому захворювані нирок - дієта N 7, при супутньому цукровому діабеті - дієта N 9, при серцево-судинній недостатності - дієта N 10.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації.

Реабілітація направлена на попередження сенсібілізації до алергенів, їх елімінацію та лікування захворювань, на фоні яких вона розвинулась, санацію вогнищ фокальної хронічної інфекції.

Ступінь наукової доказовості - Б.

Код МКХ-10: L93 - ЧЕРВОНИЙ ВОВЧАК

Ознаки та критерії діагностики

Червоний вовчак - автоімунне захворювання сполучної тканини з неясною етіологією, що виявляється на шкірі еритемою, гіперкератозом і атрофією.

За перебігом захворювання виділяють основні форми захворювання шкірну (дискоїдна, дисемінована, відцентрова еритема Бієтта, глибокий червоний вовчак Капоши-Ірганга) і системну (гостру та підгостру).

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. З метою обстеження, уточнення діагнозу і виключення системного процесу, підбора терапії хворих госпіталізують не менше 2 разів на рік. У період ремісії диспансерний нагляд у поліклініці районного ШВД.

Діагностична програма:

Обов'язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові - однократно (при виявленні будь-яких змін дослідження повторюють);

загальний аналіз сечі;

біохімічний аналіз крові (загальний білок, альбуміни, глобулін, печінкові проби).

дослідження крові на клітини червоного вовчака;

кров на антитіла до ДНК реактивні та денатуровані;

кров на антитіла до органонеспецифічних і органоспецифічних антигенів;

серологічне дослідження;

флюорографічне дослідження;

кал на яйця глистів.

Рекомендовані лабораторні дослідження

аналіз сечі за Зимницьким;

гістологічне дослідження біоптату шкіри (одноразово).

Інструментальні дослідження:

УЗД органів черевної порожнини, нирок;

ЕКГ.

Консультації суміжних спеціалістів:

терапевт;

офтальмолог;

ревматолог.

Лікувальна програма:

- Дієта N 5, 9.

Виключають інсоляцію, УФО, хворим протипоказана робота, пов'язана з подразнюючими речовинами, у гарячих цехах.

- амінохінолінові препарати (хлорохін, гідроксихлорохін).

Після зникнення клінічних проявів добову дозу амінохінолінового препарату знижують до однієї таблетки, що приймають по вечорах не менше місяця.

- препарати, що поліпшують периферичний кровообіг (ксантинолу нікотинат, пентоксифілін).

- глюкокортикоїдні засоби для системного застосування (в особливо завзятих випадках, у комбінації з амінохіноліновими препаратами) (преднізолон, дексаметазон, триамцинолон, пролонговані глюкокортикоїдні препарати з групи бетаметазону).

- комплексони (унітіол, димеракоптопропансульфонат натрію).

- вітаміни і полівітаміни (групи B, A, E, C, PP):

- гепатопротектори (ессенціальні фосфоліпіди, тіотріазолін).

Зовнішнє лікування

Має допоміжне значення. Застосовують нефторовані глюкокортикоїдні креми і мазі, що містять мометазону фуроат, метилпреднізолону ацепонат, гідрокортизону-17-бутират.

Фотозахисні засоби (індекс захисту (SPF) - 60-100) рівномірно наносять на відкриті ділянки тіла перед виходом на вулицю, оновлюють аплікацію кожні 2 години.

Тривалість лікування

25-35 днів.

Очікувані результати лікування

Клінічна ремісія або покращення.

Критерії якості лікування

Розв'язання еритеми, зменшення фолікулярного гіперкератозу, відсутність появи нових осередків.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі індивідуальна непереносимість застосованих препаратів. У разі використання системних глюкокортикоїдів - притаманні їм побічні ефекти (синдром Іценка - Кушинга, порушення вуглеводного обміну, артеріальна гіпертензія тощо). При використанні цитостатичних препаратів можливі токсико-алергічні реакції, пригнічення кровотворення, ураження гепато-біліарної і сечовивідної системи. У разі використання препаратів амінохінолінового ряду можливі ускладнення з боку органів зору (набряк роговиці, відкладення в ній препарату, незворотні зміни сітківки (звуження артерій, набряк і атрофія жовтої плями, плямиста дегенерація, скотома), порушення кровотворення.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

При досягненні клінічної ремісії або покращення пацієнти підлягають диспансерному нагляду 1 раз на 6 місяців. Під час огляду звертається увага на дотримання рекомендацій, наданих при виписці зі стаціонару, регулярність обстеження суміжними спеціалістами (терапевтом, офтальмологом, ревматологом). Шкіра потребує постійного догляду, що включає креми або мазі, які при необхідності містять кортикостероїди, судинозміцнюючі, пом'якшуючі засоби.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

У період лікування рекомендується дотримання дієт N 5, 9. У період клінічної ремісії - без обмежень.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Протипоказана робота в умовах впливу на шкіру інсоляції, променевої енергії від штучних джерел (наприклад, електрозварювання), хімічних подразників, холоду, вітру, пилу. Усунення чинників, що провокують погіршення стану (інсоляція, хронічні осередки інфекції, гострі респіраторно-вірусні інфекції, стреси, переохолодження тощо). Обов'язкове використання фотозахисних кремів на відкриті ділянки шкіри. При водних процедурах слід застосовувати нейтральні або кислі мила.

Ступінь наукової доказовості - А.

Код МКХ-10: L43 - ЧЕРВОНИЙ ПЛЕСКАТИЙ ЛИШАЙ

Ознаки та критерії діагностики

Хронічний сверблячий дерматоз, що характеризується мономорфними папульозними негострозапальними дермо-епідермальними висипами на шкірі та слизових оболонках, яким властиві такі особливості:

- полігональні контури;

- пупкоподібне центральне западання;

- блискуча поверхня при боковому освітленні;

- відсутність тенденції до периферичного росту;

- наявність сітки Вікхема, яку видно в глибині папул після змазування водою чи олією;

- синюшно-червоне, лілове, перламутрове забарвлення.

Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. Хворі з метою уточнення діагнозу, тяжкими формами захворювання (виразково-ерозивні, бульозні, гіперкератотичні, розповсюджені з виразними суб'єктивними ознаками), з відсутністю ефекту від амбулаторного лікування підлягають госпіталізації.

Діагностична програма:

Лабораторні дослідження:

клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

аналіз сечі (2 рази);

біохімічне дослідження крові (АлТ, АсТ, глюкоза, холестерин, тригліцериди, загальний білірубін, загальний білок, креатинін, коагулограма) (за необхідності дослідження повторюють);

серологічне дослідження (РМП, РВ);

флюорографічне дослідження;

гістологічне дослідження біоптату шкіри (при атипових формах для уточнення діагнозу).

Інструментальні методи дослідження:

Ультразвукове дослідження (за показанням).

Консультації спеціалістів:

терапевт, гастроентеролог, онколог, стоматолог (при ураженні слизової оболонки порожнини рота), гінеколог (при генітальній локалізації висипу).

Лікувальна програма:

- Дієта N 5

Усунення етіологічного фактора

- дезинтоксикаційні засоби (неогемодез, реосорбілакт).

- гіпосенсибілізуючі засоби (30% натрію тіосульфат, 10% кальцію глюконат, 25% магнію сульфат.

- антигістамінні засоби (лоратадин, дезлоратадин, фенкарол, фексофенадин).

- при виразному свербежі шкірі, наявності скарг невротичного характеру, порушеннях сну рекомендують антигістамінні препарати, що мають седативні властивості (хлоропірамін, клемастин, мебгідролін).

- при виразному нічному свербежі показано використання ін'єкційних форм зазначених антигістамінних препаратів I покоління.

- седативні засоби (гліцисед, таблетки валеріани, 3% розчин натрію броміду, пустирник, півонія).

- за необхідності призначають транквілізатори (гідазепам, адаптол).

У разі завзятого перебігу, торпідності до проводимої терапії або при ерозивно-виразковій, бульозній формах, при ураженні слизових оболонок призначають:

- препарати амінохінолінового ряду (делагіл) і/або кортикостероїдні препарати (преднізолон, бетаметазон).

При розповсюдженому шкірному процесі:

- ПУВА-терапія, 25-30 сеансів на курс.

При гіпертрофічній формі:

- лазеродеструкція з використанням вуглекислого, інфрачервоного лазерів

- апаратна кріодеструкція окремих осередків (процедуру проводять 1 раз на тиждень, на курс 4-6 сеансів)

- внутрішньоосередкове введення кортикостероїдних препаратів (бетаметазон, триамцинолон).

Зовнішнє лікування

Глюкокортикоїдні мазі:

При гіперкератотичній формі:

кортикостероїдні мазі, що містять кератолітичні засоби, чергуються з використанням нафталанової, іхтіолової, солідолової мазей.

У разі ерозивно-виразкової та бульозної форм на ерозії:

- солкосерил (гель, мазь);

- метилурацилова мазь;

- тіотриазолінова мазь;

Тривалість лікування

Залежно від тяжкості перебігу 30-40 днів.

Очікувані результати лікування

Клінічна ремісія.

Критерії якості лікування

Покращення загального стану, усунення свербежу, регрес шкірних проявів.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі індивідуальна непереносимість застосованих препаратів. У разі використання системних глюкокортикоїдів - притаманні їм побічні ефекти (синдром Іценка-Кушинга, порушення вуглеводного обміну, артеріальна гіпертензія тощо). У разі використання препаратів амінохінолінового ряду можливі ускладнення з боку органів зору (набряк роговиці, відкладення в ній препарату, незворотні зміни сітківки (звуження артерій, набряк і атрофія жовтої плями, плямиста дегенерація, скотома), порушення кровотворення.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Пацієнти підлягають диспансерному нагляду районним дерматологом за місцем проживання за потребою. Під час огляду звертається увага на регулярність обстеження суміжними спеціалістами: отоларингологом, стоматологом тощо за показаннями. У період клінічної ремісії, у міжрецидивні періоди доцільне використання засобів неспецифічного стимулювання імунітету та полівітамінних комплексів.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

У період загострення захворювання гіпоалергенна дієта з обмеженням екстрактивних блюд і рафінованих вуглеводів.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Протипоказана робота з речовинами, що подразнюють шкіру. Усунення чинників, що провокують погіршення стану (гострі респіраторно-вірусні інфекції, переохолодження); психологічна реабілітація, а також санацію осередків хронічної інфекції, уникнення стресових ситуацій та проведення загальнозміцнюючих заходів. Санаторно-курортне лікування.

Ступінь наукової доказовості - А.