Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України ( Форми N 377, 377-А, 377-і, 377-К)

4.16. Протягом робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку (фінансової установи) авансу в іноземній валюті та в гривнях, а також за рахунок купленої іноземної валюти та отриманих гривень.

4.17. Банки (фінансові установи) зобов'язані забезпечувати підкріплення та інкасацію коштів власних пунктів обміну валюти та пунктів обміну валюти агентів.

4.18. Не допускається зберігання в пунктах обміну валюти банків (фінансових установ) готівкової іноземної валюти, гривень та дорожніх чеків у неробочий час, якщо їх приміщення не відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони.

Банк (фінансова установа) має встановлювати максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касах пунктів обміну валюти банку (фінансової установи) у неробочий час в обсязі, що має забезпечити роботу цих пунктів протягом робочого дня. Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, підлягають інкасації, яку проводять банки (фінансові установи).

4.19. Пункти обміну валюти банку (фінансової установи) під час роботи у вихідні й святкові дні можуть перевищувати встановлену максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касі за умови обов'язкової інкасації валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, не пізніше наступного робочого дня банку (фінансової установи).

Якщо пункти обміну валюти працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного дня банку (фінансової установи).

4.20. Зберігання валютних цінностей у пунктах обміну валюти агентів у неробочий час не допускається.

4.21. Не допускається відмова касира пункту обміну валюти в здійсненні будь-якої операції, зазначеної в переліку операцій, які проводить цей пункт обміну валюти, за наявності відповідних коштів для цього, а також операції сторно.

Не допускається відмова в здійсненні касою банку (фінансової установи) операції сторно.

4.22. Входити до приміщення пункту обміну валюти дозволяється лише особам, визначеним у наказі про відкриття пункту обміну валюти, та представникам органів, уповноважених здійснювати перевірку пунктів обміну валюти згідно з чинним законодавством України.

4.23. Керівник, що відповідає за роботу пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, забезпечує вивчення касирами правил здійснення валютно-обмінних операцій з використанням РРО, а також контроль за технічним обслуговуванням РРО відповідними службами.

На період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії облік валютно-обмінних операцій здійснюється вручну не більше 72 годин з веденням реєстрів установленої форми і наданням клієнту бланків суворого обліку за формами 377, 377-А із занесенням підсумкової інформації про проведені операції без використання РРО до журналу обліку валютно-обмінних операцій у разі виходу з ладу РРО.

Підсумкова інформація про проведені операції без використання РРО заноситься до журналу обліку валютно-обмінних операцій у разі виходу з ладу РРО:

у кінці робочого дня - якщо РРО не функціонував протягом усього робочого дня;

у кінці терміну роботи без використання РРО - якщо РРО не функціонував частину робочого дня.

Служби, що відповідають за ремонт РРО, не пізніше 72 годин після виходу його з ладу зобов'язані усунути дефект і забезпечити його належне функціонування. Якщо в зазначений термін ремонт не може бути виконаний, то в пункті обміну встановлюється резервний РРО та складається акт за підписом керівника, що відповідає за роботу пунктів обміну валюти, і представника сервісної організації. Будь-який заново встановлений РРО має бути зареєстрований у державному податковому органі (так само, як і під час первинної його реєстрації).

5.1. Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються такі бланки:

довідка-certificate за формою N 377 (додаток 3);

квитанція за формою N 377-А (додаток 4);

квитанція за формою N 377-і (додаток 5);

квитанція за формою N 377-І (1) ;

квитанція за формою N 377-К (додаток 12).

(1) Зразок цієї квитанції наведений у додатку 2 до Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2000 N 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.02.2001 за N 152/5343. Порядок оформлення квитанції за формою N 377-і наведений у пункті 5.5 цього самого Положення.

Бланки довідок та квитанцій, що зазначені в абзацах другому і третьому цього пункту, є бланками суворого обліку.

Довідки за формою N 377 та квитанції за формами N 377-А, 377-і, 377-І, 377-К є касовими і розрахунковими документами.

Довідки за формами N 377, квитанції за формою N 377-А про здійснення валютно-обмінних операцій, N 377-К про здійснення валютно-обмінної операції або операції з купівлі-продажу банківського металу та N 377-і про прийняття на інкасо банкнот іноземних держав виписуються у двох примірниках: перший примірник видається як підтвердження здійснення операції фізичній особі (резиденту або нерезиденту), другий - залишається в документах дня.

Надалі в тексті цієї Інструкції перший примірник довідки або квитанції іменується примірником клієнта, а другий - примірником банку (фінансової установи).

5.2. Довідка за формою N 377 видається пунктом обміну валюти або касою банку (фінансової установи) фізичній особі-нерезиденту як підтвердження проведення операції з купівлі в неї готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків за готівкові гривні. Ця довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі і надає право здійснення зворотного обміну невикористаних гривень на іноземну валюту.

5.3. Квитанція за формою N 377-А видається:

пунктом обміну валюти банку (фінансової установи) фізичним особамре-зидентам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій, визначених в абзацах другому, третьому, п'ятому, шостому пункту 1.2 цієї Інструкції;

пунктом обміну валюти агента фізичним особам-резидентам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій, визначених в абзацах другому і третьому пункту 1.2 цієї Інструкції;

пунктом обміну валюти фізичним особам-нерезидентам як підтвердження здійснення зворотного обміну невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту.

5.4. Квитанція за формою N 377-і видається касою банку (фінансової установи) як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо банкнот іноземних держав.

Квитанція за формою N 377-І видається касою банку (фінансової установи) як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо іменних чеків.

5.5. Квитанція за формою N 377-К видається касою банку (фінансової установи) фізичним особам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій, визначених в абзацах другому-шостому пункту 1.2 цієї Інструкції.

5.6. Оформлення і видача довідок та квитанцій без здійснення валютно-обмінних операцій або їх невидача під час здійснення зазначених вище операцій забороняються.

5.7. Виправлення в заповненому тексті зазначених вище довідок та квитанцій не допускаються.

Довідка або квитанція вважається недійсною, якщо реквізити каси або пункту обміну валюти, дані про здійснені операції, найменування банку (фінансової установи) або агента, що видав довідку чи квитанцію, не читаються або можливе подвійне читання відомостей на відбитку штампа пункту обміну валюти або каси банку (фінансової установи).

5.8. Плата за оформлення і видачу довідки або квитанції під час здійснення валютно-обмінної операції не стягується.

5.9. Заповнений примірник квитанції або довідки банку (фінансової установи) зберігається в пункті обміну валюти в документах дня і передається до каси банку (фінансової установи) разом з іншими документами дня після закінчення робочого дня.

5.10. Зіпсовані примірники квитанцій та довідок про здійснення валютно-обмінних операцій, що є бланками суворого обліку (примірник клієнта та примірник банку (фінансової установи)), а також роздруковані за допомогою РРО погашаються шляхом написання через усе поле примірника клієнта та примірника банку латинської літери "Z", засвідчуються підписом касира пункту обміну валюти (каси) і повертаються до банку (фінансової установи) після закінчення робочого дня разом з іншими документами дня.

5.11. Перший і другий примірники квитанції за формою N 377-А під час здійснення валютно-обмінних операцій у пункті обміну валюти із застосуванням РРО роздруковуються цими РРО.

Реквізити, зазначені в довідках за формами N 377, під час здійснення валютно-обмінних операцій у пункті обміну валюти із застосуванням РРО заповнюються як вручну (під копіювальний папір), так і шляхом їх роздрукування в першому та другому примірниках довідки.

У разі виходу РРО з ладу довідки та квитанції за формами N 377, 377-А заповнюються лише вручну (під копіювальний папір).

Реквізити, зазначені в довідках та квитанціях за формами N 377, 377-і *, 377-І *, 377-К *, під час здійснення валютно-обмінних операцій у касі банку заповнюються як вручну (під копіювальний папір), так і шляхом їх роздрукування в першому та другому примірниках довідки або квитанції з використанням системи автоматизації банку, у тому числі такої, що працює автономно. Крім того, перший та другий примірники квитанцій за формами N 377-і, 377-І, 377-К можуть роздруковуватися з використанням системи автоматизації банку, у тому числі такої, що працює автономно.

Реквізити, зазначені в довідках та квитанціях за формами N 377, 377-і, 377-I, 377-К, під час здійснення валютно-обмінних операцій у касі фінансової установи заповнюються як вручну (під копіювальний папір), так і шляхом їх роздрукування в першому та другому примірниках довідки або квитанції з використанням системи автоматизації фінансової установи.

Банкам (фінансовим установам) дозволяється відповідно до внутрішнього положення заповнювати потрібну кількість примірників за формою N 377-К для обліку валютно-обмінних операцій.

Якщо квитанції (форми N 377-А, 377-і, 377-К) та довідки (форми N 377) заповнюються вручну (під копіювальний папір), то копіювальний папір кладеться між зворотним боком примірника клієнта і лицьовим боком примірника банку (фінансової установи).

На довідці або квитанції (у примірнику клієнта і примірнику банку (фінансової установи)) усі реквізити мають бути заповнені.

5.12. Назва валюти в довідках та квитанціях під час здійснення відповідних операцій проставляється літерним кодом згідно з кодами валют Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129).

5.13. У квитанціях за формою N 377-А під час здійснення валютно-обмінних операцій у графі "Назва валюти" проставляється літерний код валюти, у графі "Кількість" - сума валюти цифрами, а в графі "Еквівалент до видачі" - літерний код та сума валюти, що видається клієнту, цифрами.

Під час здійснення операцій, за якими сплачується комісійна винагорода, сума цієї винагороди зазначається під таблицею словами і проставляється літерний код валюти, у якій сплачено комісійну винагороду, а в графі "Комісія в %" проставляється цифрами тариф комісійної винагороди в процентах.

Під час здійснення валютно-обмінних операцій із застосуванням РРО в квитанціях за формою N 377-А проставляється час здійснення операції.

5.14. У квитанціях за формою N 377-К під час здійснення валютно-обмінних операцій у графі "Назва валюти/вид банківського металу" проставляється літерний код валюти, у графі "Сума/маса" - сума валюти цифрами, а в графі "До видачі" - літерний код та сума валюти, що видається клієнту, цифрами.

Під час здійснення операцій, за якими сплачується комісійна винагорода, сума цієї винагороди зазначається під таблицею словами і проставляється літерний код валюти, у якій сплачено комісійну винагороду, а в графі "Комісія в %" проставляється цифрами тариф комісійної винагороди в процентах.

5.15. Банкам (фінансовим установам) дозволяється доповнювати квитанції за формами N 377-К, 377-і, 377-I додатковими реквізитами, потрібними для здійснення валютно-обмінних операцій.

5.16. З метою ідентифікації фізичної особи-резидента, яка здійснює валютно-обмінну операцію, зазначену в абзацах другому, третьому, п'ятому, шостому пункту 1.2 цієї Інструкції, на суму, що перевищує еквівалент 50 000 гривень, у квитанції за формою N 377-К мають зазначатися такі реквізити: прізвище, ім'я, по батькові особи, яка здійснює таку операцію, дата народження, серія та номер паспорта (іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

З метою ідентифікації фізичної особи-нерезидента, яка здійснює валютно-обмінну операцію, зазначену в абзацах другому, четвертому, п'ятому, шостому пункту 1.2 цієї Інструкції, на суму, що перевищує еквівалент 50 000 гривень, у квитанції за формою N 377-К обов'язково зазначаються такі реквізити: прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності) особи, яка здійснює операцію з готівкою, дата народження, серія та номер паспорта (іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, громадянство, місце проживання або тимчасового перебування.

Реквізити для ідентифікації осіб обов'язково мають бути зазначені в квитанціях за формою N 377-К на підставі пред'явлених клієнтами оригіналів або належним чином засвідчених копій відповідних документів. Касир каси банку (фінансової установи) перевіряє належність клієнту пред'явленого ним паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та відповідність даних документа тим даним, що зазначені в квитанції за формою N 377-К.

У разі ненадання клієнтом документів або відомостей, потрібних для з'ясування його особи, чи умисного надання неправдивих відомостей банк (фінансова установа) відмовляє клієнту в проведенні валютно-обмінної операції з обов'язковим посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та статтю 18 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

6.1. Касири кас банків (фінансових установ) та касири пунктів обміну валюти зобов'язані з'ясовувати резидентність осіб, які мають намір здійснити валютно-обмінну операцію, і попереджати про те, що нерезиденти мають змогу провести зворотний обмін невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред'явлення ними довідки за формою N 377.

6.2. Операції з купівлі-продажу у фізичних осіб - резидентів та нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні або зворотного обміну фізичними особами-нерезидентами невикористаних коштів у гривнях на готівкову іноземну валюту на суму, що перевищує 15 000 гривень, здійснюються лише через касу банку (фінансової установи) після пред'явлення документа, який засвідчує особу, що здійснює операцію з готівкою, із зазначенням у квитанції за формою N 377-К прізвища, імені, по батькові, а на суму, що перевищує 50 000 гривень, - із зазначенням у квитанції за формою N 377-К таких реквізитів: прізвища, імені, по батькові особи, яка здійснює таку операцію, серії та номера паспорта (іншого документа, який засвідчує особу), дати видачі та органу, що його видав, місця проживання, ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (за наявності).

6.3. Операції з купівлі готівкової іноземної валюти за готівкові гривні у фізичних осіб здійснюють:

каси банку (фінансової установи) з оформленням квитанції за формою N 377-К із зазначенням у ній часу здійснення операції та додатково для фізичних осіб-нерезидентів - довідок за формою N 377;

пункти обміну валюти з оформленням квитанцій про здійснення купівлі іноземної валюти за формою 377-А для фізичних осіб-резидентів, а для фізичних осіб-нерезидентів - довідок за формою N 377.

Здійснені операції відображаються касою банку (фінансової установи), пунктом обміну валюти в реєстрі купленої іноземної валюти (додаток 6).

6.4. Операції з продажу готівкової іноземної валюти за готівкові гривні фізичним особам-резидентам здійснюють:

каси банку (фінансової установи) з оформленням квитанції за формою N 377-К із зазначенням у ній часу здійснення операції та за усною заявою фізичної особи-резидента, яка здійснює операцію через касу банку;

пункти обміну валюти з оформленням квитанції про здійснення продажу іноземної валюти за формою N 377-А та за усною заявою фізичної особи-резидента, яка здійснює операцію через пункт обміну валюти банку.

Здійснені операції відображаються касою банку (фінансової установи), пунктом обміну валюти в реєстрі проданої іноземної валюти (додаток 7).

6.5. Операції зворотного обміну готівкових гривень на готівкову іноземну валюту здійснюються лише фізичним особам-нерезидентам у разі невикористання чи неповного використання ними гривень, що були одержані в касі банку (фінансової установи) або в пункті обміну валюти. Зворотний обмін здійснюють як каси банку (фінансової установи), так і будь-який пункт обміну валюти в разі надання першого примірника довідки за формою N 377. Сума зворотного обміну не може перевищувати тієї, що зазначена в довідці за формою N 377. Крім того, перший примірник цієї довідки залишається в касі банку (фінансової установи) або в пункті обміну валюти, у якому здійснено зворотний обмін.

У пункті обміну валюти фізичній особі-нерезиденту видається квитанція про продаж їй іноземної валюти за формою N 377-А, а в касі банку (фінансової установи) - квитанція за формою N 377-К. Ця операція здійснюється за курсом продажу іноземної валюти за гривні, установленим банком (фінансовою установою).

Під час здійснення операцій з видачі фізичним особам-нерезидентам гривень в банкоматі на території України за платіжними картками міжнародних платіжних систем зворотний обмін невикористаних гривень здійснюють лише каси того банку, якому належить банкомат, на підставі чека банкомата. Чек банкомата залишається в касі банку.

6.6. Операції з купівлі готівкової іноземної валюти у фізичної особи-нерезидента та зворотний обмін готівкових гривень на іноземну валюту здійснюються після пред'явлення цією особою касирам каси банку (фінансової установи) або пункту обміну валюти документа, який засвідчує особу та її громадянство.

6.7. Уповноважені банки та фінансові установи здійснюють операції з продажу за гривні готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам або зворотного обміну коштів у гривнях на іноземну валюту фізичним особам-нерезидентам у межах, що встановлюються Національним банком України.

6.8. Банки, які не мають прямого кореспондентського рахунку у валютах 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют, та фінансові установи здійснюють операції з купівлі-продажу готівкових валют 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют за наявності:

для банків - кореспондентського рахунку у відповідній іноземній валюті, відкритого в іншому банку, що має прямий кореспондентський рахунок у такій валюті в іноземному банку, та договору на зарахування такої валюти на кореспондентський рахунок, відкритий у зазначеному банку;

для фінансових установ - рахунку у відповідній іноземній валюті та договору на зарахування такої валюти на рахунок, відкритий у банку, що має прямий кореспондентський рахунок у такій валюті в іноземному банку.

Інкасацію цих валют до банку може здійснювати будь-яка юридична особа, що має право здійснювати інкасацію, у тому числі і банк, у якому відкрито рахунок у цих валютах.

6.9. Порядок здійснення операцій з купівлі-продажу дорожніх чеків у касах банків (фінансових установ) та пунктах обміну валюти банків (фінансових установ) викладено в главі 7 Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2000 N 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.02.2001 за N 152/5343. Операції з купівлі-продажу дорожніх чеків національний оператор поштового зв'язку не здійснює.

7.1. Операції з конвертації готівкової іноземної валюти здійснюються банками (фінансовими установами) та їх пунктами обміну валюти лише з тими валютами, що належать до 1 групи Класифікатора іноземних валют.

7.2. Під час здійснення операцій з конвертації готівкової іноземної валюти використовується крос-курс, визначений згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день проведення операції. Розраховується крос-курс таким чином:

на певну дату офіційний курс гривні становить:

гривня/долар США - X грн. за долар США;

гривня/євро - Y грн. за євро.

Крос-курс долара США до євро становитиме X/Y євро за долар США. Якщо клієнт бажає в цей день обміняти N доларів США на євро, то з урахуванням крос-курсу він має отримати N х (X:Y) євро.

За цією самою схемою визначається крос-курс і для інших валют у разі здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою.

7.3. Операції з конвертації однієї готівкової іноземної валюти в іншу готівкову іноземну валюту здійснюються:

для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів - у касі банку (фінансової установи) з оформленням квитанції за формою N 377-К;

для фізичних осіб-резидентів - у пункті обміну валюти банку (фінансової установи) з видачею квитанції за формою N 377-А про конвертацію валют.

Здійснені операції відображаються касою банку (фінансової установи) та пунктом обміну валюти в реєстрі конвертації іноземної валюти (додаток 8).

Операції з конвертації однієї готівкової іноземної валюти в іншу готівкову іноземну валюту здійснюються для фізичної особи-нерезидента лише в касі банку (фінансової установи) після пред'явлення касиру документа, який засвідчує цю особу, та за наявності підтвердження джерел походження іноземної валюти (копії цих документів залишаються в документах дня). У разі ввезення нерезидентом в Україну іноземної валюти в пред'явленій митній декларації робиться відмітка про її конвертацію.

Операції з конвертації фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти в іншу іноземну валюту, якщо сума валюти, наданої клієнтом, перевищує 15 000 гривень за офіційним курсом гривні до цієї валюти на день проведення операції, здійснюються лише через касу банку (фінансової установи) після пред'явлення касиру документа, який засвідчує цю особу, із зазначенням у квитанції за формою N 377-К прізвища, імені, по батькові, а на суму, що перевищує 50 000 гривень, - із зазначенням у квитанції за формою N 377-К таких реквізитів: прізвища, імені, по батькові особи, яка здійснює таку операцію, серії та номера паспорта (іншого документа, який засвідчує особу), дати видачі та органу, що його видав, місця проживання, ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (за наявності).

7.4. Якщо за операцією з конвертації для видачі клієнту залишається сума в іноземній валюті менша, ніж номінальна вартість мінімальної купюри, що перебуває в обігу, то цей залишок купується за гривні за курсом купівлі іноземної валюти, установленим банком (фінансовою установою).

Вищезазначена операція оформляється касирами каси із застосуванням квитанцій за формою N 377-К, касирами пунктів обміну валюти - квитанцій за формою N 377-А. Здійснені операції відображаються в реєстрі купленої іноземної валюти (додаток 6).

8.1. У касах банків (фінансових установ, крім національного оператора поштового зв'язку) приймаються на інкасо від фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) та юридичних осіб-резидентів і представництв юридичних осіб-нерезидентів:

а) банкноти іноземних держав, які мають значні пошкодження та/або значні ознаки зношення, або є сумнів у їх платіжності, у тому числі:

розірвані на шматки та склеєні;

ті, що не зберегли деяких ознак платіжності (наявні зміни у портреті, немає захисної стрічки, є написи, які заважають визначенню ознак платіжності банкнот тощо);

із зміненим первісним кольором;

обпалені або пропалені;

залиті повністю або значною мірою фарбою, чорнилом, жиром тощо;

мають явні друкарські недоліки;

б) банкноти, які вилучені іноземною державою з обігу після дати, оголошеної центральним банком - емітентом відповідної валюти (за наявності згоди банку-кореспондента відповідної держави на обмін цих банкнот).

8.2. Операції з приймання на інкасо банкнот іноземних держав виконуються в порядку, установленому для виконання операцій з приймання іменних чеків на інкасо, викладеному в главах 4-6 Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2000 N 520 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.02.2001 за N 152/5343. Проведення цих операцій здійснюється з оформленням квитанції N 377-і та реєстру приймання на інкасо банкнот іноземних держав (додаток 9).

8.3. Порядок виконання операцій з приймання іменних чеків на інкасо викладений у главах 4-6 Положення, зазначеного в пункті 8.2 цієї глави.

9.1. Порушення норм, установлених цією Інструкцією, тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

9.2. У разі порушення банками та їх агентами норм цієї Інструкції банки несуть відповідальність згідно із статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

1. Прилад для розгляду банкнот іноземних держав та дорожніх чеків проти світла та у відбитому світлі.

2. Прилад для контролю ознак, які проявляються в ультрафіолетових променях.

3. Прилад для контролю ознак, які проявляються в інфрачервоних променях.

4. Прилад для контролю магнітних міток.

5. Семи- - десятикратні збільшувальні лінзи.