Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України (Частина II)

X - позиції не заповнюються.

1. Звіт містить інформацію про кількість клієнтів - юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), що відкрили поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки на відповідних балансових рахунках у банках України та кількість відкритих ними рахунків.

2. Звіт складається за такими видами клієнтів банку:

1 вид - бюджетні установи;

2 вид - суб'єкти господарювання - небанківські фінансові установи;

3 вид - інші суб'єкти господарювання, у тому числі юридичні особи, які мають рахунки для обліку коштів бюджету та державних цільових фондів, та фізичні особи-підприємці;

4 вид - фізичні особи - приватні нотаріуси та адвокати;

5 вид - інші фізичні особи.

3. Дані про кількість відкритих поточних та вкладних (депозитних) рахунків клієнтів формуються за книгою відкритих рахунків клієнтів за станом на 1 січня та на 1 липня.

4. У рядку 1 у відповідних колонках зазначається кількість клієнтів, що відкрили поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки в банку.

5. У рядку 2 у відповідних колонках зазначається кількість клієнтів, що мають поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки, обслуговування яких здійснюється дистанційно (за допомогою систем "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк", "телефонний банкінг" тощо).

6. У рядку 6 у відповідних колонках зазначається кількість розподільчих рахунків, відкритих за заявами клієнтів, на балансовому рахунку 2603 (2603/2 - "розподільчі рахунки, відкриті за заявами клієнтів").

7. У рядку 7 у відповідних колонках зазначається кількість відкритих поточних рахунків із спеціальним режимом використання відповідно до законів України та рішень Кабінету Міністрів України, а також рахунків, на яких обліковуються цільові кошти.

8. У рядку 12 у відповідних колонках зазначається кількість недіючих рахунків клієнтів, облік коштів за якими було перенесено на балансовий рахунок 2903 (2903/1 - "недіючі рахунки").

9. У рядку 13 зазначається сума залишку коштів за рахунком 2903 в частині недіючих рахунків клієнтів (2903/1 - "недіючі рахунки").

10. У колонці 8 зазначається кількість клієнтів - адвокатів і приватних нотаріусів та кількість рахунків, відкритих ними у порядку, установленому пунктом 4.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за N 1172/8493.

11. Дані колонки 10 у рядках з 1 до 13 є сумою даних колонок 3, 4 і 7. Дані колонки 4 у рядках з 1 до 13 є сумою даних колонок 5 і 6. Дані колонки 7 у рядках з 1 до 11 є сумою даних колонок 8 і 9.

12. Кількість рахунків, відкритих клієнтами на відповідних балансових рахунках, визначається за таким розрахунком:

* 2603/2 - розподільчі рахунки, відкриті за заявами клієнтів, 2603/9 - інші рахунки;

** 2600/2,4,6 - поточні рахунки суб'єктів господарювання;

2600/5,7 - вкладні (депозитні) рахунки, за якими обліковуються кошти, розміщені суб'єктами господарювання за договором банківського вкладу на вимогу;

2650/9 - поточні рахунки небанківських фінансових установ;

2650/1 - вкладні (депозитні) рахунки, за якими обліковуються кошти, розміщені небанківськими фінансовими установами за договором банківського вкладу на вимогу;

2620/9 - поточні рахунки фізичних осіб;

2620/1 - вкладні (депозитні) рахунки, за якими обліковуються кошти, розміщені фізичними особами за договором банківського вкладу на вимогу;

*** Зазначається кількість рахунків, ведення яких здійснюється за допомогою систем дистанційного обслуговування, з числа поточних та/або вкладних (депозитних) рахунків, що відкриті за балансовими рахунками, зазначеними в рядках 3-8 у відповідній колонці;

**** 2903/1 - недіючі рахунки, 2903/9 - інші рахунки.

Система звітності боржників (СЗБ) Світового банку передбачає подання звіту за всією довгостроковою зовнішньою заборгованістю, тобто за заборгованістю резидентів України перед нерезидентами (у тому числі країнами СНД) з первісним або продовженим строком погашення боргу понад один рік.

Строк погашення боргу - проміжок часу між датою підписання кредитної угоди (дата прийняття боргового зобов'язання) і датою внесення останнього платежу за боргом.

Інформація має надаватися за всією довгостроковою заборгованістю незалежно від засобу платежу, уключаючи дані за позиками, що сплачуються у валюті України або товарами чи послугами за кожним залученим кредитом окремо.

Зовнішній довгостроковий борг поділяється на:

державний і приватний борг, що гарантований державою;

приватний борг, що негарантований державою.

Звіт з інформацією про нові боргові зобов'язання за кожним індивідуальним державним боргом та за приватним боргом, що гарантований державою, подається позичальником щокварталу поштою уповноваженому банку, який здійснює обслуговування зазначеного іноземного кредиту, до 7 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Уповноважений банк після перевірки правильності інформації подає звіт Департаменту валютного регулювання Національного банку України до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Якщо уповноважений банк сам є позичальником іноземного кредиту, то він також подає окремий звіт за цим кредитом до Національного банку України у визначений строк.

Опис параметрів заповнення форми.

Розділ 1. Опис умов угоди про одержання гарантованого кредиту.

Пункт 2 заповнюється Національним банком України.

Пункт 2а - зазначається номер індивідуального боргового зобов'язання, наданий під час укладання угоди.

Пункт 3 - зазначається фактичний позичальник, а якщо позика надана більше ніж одному позичальнику - усі фактичні позичальники, тобто установи, які несуть відповідальність за погашення боргу та сплату процентів за ним. Уряд України слід зазначати лише в тому разі, якщо позичальником є Уряд України і борг погашається за рахунок коштів державного бюджету.

Пункт 4 - зазначається тип позичальника згідно з наведеною в цьому пункті класифікацією. Треба звернути увагу на те, що спільні підприємства, зазначені в підпункті 5, - це підприємства із змішаною формою власності, у яких державі належить більше ніж 50%, але менше ніж 100% власності. Якщо частка держави становить 50% або менше, то підприємство є приватним, а якщо 100%, то державним.

Пункт 5 - зазначається гарант - уряд.

Пункт 6 - зазначається, чи погашатимуться борг і проценти за ним з бюджету або з інших джерел.

Пункт 7 - зазначається мета позики (наприклад, фінансування певного проекту, оплата імпорту, рефінансування всього зовнішнього боргу або його частини). Якщо позика призначена для фінансування певного проекту, то слід назвати цей проект та галузь, до якої він належить.

Пункт 8 - зазначається тип угоди.

0. Звичайна позика - більшість кредитних угод належить до звичайних і стосується однієї позики.

1. Рефінансування боргу - до цієї категорії належать лише угоди про добровільне рефінансування боргу, тобто про надання (на більш вигідних для боржника умовах) нової позики для погашення невиплаченої частини кредиту, наданого раніше.

2. Реорганізація боргу - метою таких угод є зняття з позичальника зобов'язання погашати прострочені або майбутні платежі згідно з первісним графіком. Реорганізація може охоплювати прострочені амортизаційні (тобто платежі за основною сумою боргу) або процентні платежі; поточні або майбутні платежі в рахунок обслуговування боргу; короткостроковий борг; приватний негарантований борг. Звіт про угоду про нове фінансування, яке є складовою частиною договору про реорганізацію старого боргу, має складатися в тому самому порядку, що і звіт про звичайну позику. Копії угод про реорганізацію слід додавати до звітів.

Пункт 9 - зазначається, яким чином сплачується борг: рівними частками, ануітетом чи одноразово. В іншому разі потрібно заповнити розділ 1А.

Якщо амортизаційні платежі здійснюються, виходячи із загальної суми боргового зобов'язання, то підпункт 3 не заповнюється. Якщо кредит поділено на кілька частин (траншів) з різними графіками амортизаційних платежів, то потрібно заповнити обидві частини підпункту 3.

Пункт 10 - зазначаються дати першого й останнього амортизаційних платежів та кількість платежів на рік.

Пункт 11 - надається інформація лише в тому разі, якщо кредит надано на реорганізацію старого боргу. Потрібно зазначити початкову та кінцеву дати періоду консолідації. Слід також заповнити розділ 1А, зазначивши в ньому нові терміни та суми переглянутих платежів за кожним роком.

Пункт 12 - зазначається точна назва кредитора.

Пункт 12а - якщо є гарант кредитора, то потрібно зазначити гаранта - державну установу країни-кредитора.

Пункт 13 - зазначається країна місцезнаходження кредитора. Якщо, наприклад, позика одержана від відділення японського банку в Англії, то потрібно зазначити Англію, а не Японію. Якщо позика одержана від кредиторів із більше ніж однієї країни, то потрібно зазначити "група кредиторів". Якщо кредитором є офіційна міжнародна організація, то потрібно зазначити її, а не країну, у якій перебуває її штаб-квартира.

Пункт 14 - зазначається тип кредитора згідно з наведеною в цьому пункті класифікацією.

1. Експортер - зазначається лише в тому разі, якщо кредит надано безпосередньо експортером.

2. Комерційний банк або інша фінансова установа - до таких установ належать усі комерційні банки, незалежно від того, державні вони чи ні, а також інші фінансові установи (фінансові, страхові компанії, торговельні банки тощо). Слід враховувати асиметрію під час розподілу комерційних банків за категоріями: як боржники комерційні банки, що належать державі, уключаються до державного сектору, а як кредитори всі комерційні банки вважаються приватними, незалежно від того, перебувають вони в державній або в приватній власності. У пункті 22 потрібно зазначити, надано кредит однією установою чи кількома. Однак і в цьому разі звіт за таким кредитом має подаватися як за індивідуальною позикою.

3. Міжнародні організації - зазначаються лише офіційні міждержавні організації. Усі позики приватних фінансових закладів ураховуються в підпункті 2.

4. Уряд або державна установа - центральні та місцеві органи влади, центральні банки (але не комерційні, що є державною власністю) та державні підприємства.

5. Облігаційна позика - це всі облігаційні випуски.

6. Націоналізація - зазначаються облігації або інші боргові зобов'язання, що видані безпосередньо колишнім власникам націоналізованої власності. Дані про позики, одержані від інших кредиторів з метою сплати компенсації колишнім власникам націоналізованої власності, не повинні включатися до цього підпункту.

Пункт 15 - датою прийняття боргового зобов'язання є день підписання кредитної угоди; у разі облігаційної позики - день випуску облігацій.

Пункт 16 - зазначається сума боргового зобов'язання. Якщо кредит надається постачальником, сума боргового зобов'язання дорівнює тій частині суми контракту, що фінансується кредитом. Як правило, це буде вартість поставок за мінусом усіх здійснених покупцем платежів готівкою (авансовим платежем, передоплатою, чеком тощо). У разі облігаційної позики сума боргового зобов'язання дорівнюватиме номінальній вартості позики, уключаючи комісійні платежі за її розміщення або знижки. До суми зобов'язання не включаються майбутні процентні платежі.

У разі позики на реорганізацію старого боргу в підпунктах 1 - 6 зазначити частини загальної суми реорганізації.

У пункті 16, а також в інших пунктах, у яких надається інформація про обсяг фінансових ресурсів, їх потрібно зазначати в тисячах одиниць валюти, за винятком японської єни, якщо обсяги зазначаються в мільйонах.

Пункт 17 - валюта, у якій подано звіт (як правило, це валюта платежу за боргом), зазначається в підпункті 1. Якщо борг сплачується товарами, що постачаються, то слід зазначити це в підпункті 2 і в пункті 22 дати пояснення, яким чином визначається ціна товару. Якщо боргове зобов'язання виражено в одній валюті, але угода передбачає індексацію боргових платежів за курсом іншої валюти або за ціною товару (з метою захисту кредитора від знецінення валюти кредитування), то умови індексації мають бути зазначені в пункті 22.

Пункт 18 - зазначається тип процентних платежів згідно з наведеною в цьому пункті класифікацією.

Пункт 19 - якщо позика одержана за умови виплати процентів за однією або двома фіксованими ставками протягом терміну позики, то слід зазначити ставки в підпунктах 1 та 3. Якщо кількість значень ставки більше двох, то слід зазначити їх у пункті 22.

Якщо позика має плаваючу процентну ставку з одним або двома значеннями маржі, то зазначити їх у підпунктах 2 та 4. Якщо кількість значень маржі більше двох, то слід зазначити їх у пункті 22.

Пункт 20 - зазначається місяць і рік першого й останнього платежів за процентами. У разі використання кількох значень процентної ставки або маржі - зазначити дату, починаючи з якої проценти сплачуються за другою процентною ставкою або використовується друге значення маржі.

Пункт 21 - якщо на невикористану частину кредиту нараховується збір, то слід зазначити його щорічний розмір. Якщо за кредитом нараховуються інші комісійні збори, то слід зазначити їх обсяг, а в пункті 22 пояснити їх характер. У поняття банківських комісійних зборів включаються: збір, стягнений з позичальника під час оформлення кредиту; збір, одержаний провідним банком - менеджером банківського синдикату; збір, одержаний банками - учасниками синдикату; гонорар за послуги юристів; реєстраційний збір та інші, що сплачуються боржником.

Цей розділ використовується для: звіту про багаторічні угоди щодо реорганізації зовнішнього боргу, якщо загальний обсяг реорганізації розподілений на суми за роками; звіту про майбутні амортизаційні та процентні платежі (колонки 4 і 5) за всіма кредитами, за якими заповнені підпункт 1.4 пункту 9 та підпункт 5 пункту 18 розділу 1.

Цей розділ заповнюється, якщо в графік обслуговування боргу внесені суттєві зміни, а також він використовується для звіту про майбутні платежі з обслуговування боргу, якщо вони включені до угоди про реорганізацію заборгованості, відображеної в розділі 1.

Пункт 2 - зазначається такий самий номер, який був наданий цьому кредиту в пункті 2а розділу 1.

Пункт 3 - назва іноземної валюти має збігатися з назвою, що зазначена за цим кредитом у підпункті 1 пункту 17 розділу 1.

Пункт 4 - якщо графік погашення за розділом 1А подається вперше, то потрібно зробити відмітку "первісний"; якщо цей розділ замінює раніше поданий, то зробити відмітку "повторний".

Колонки 1 і 2 - зазначаються дати (місяць, рік), коли:

набирає чинності угода про реорганізацію платежів з обслуговування боргу, зазначеного в колонці 3;

настає термін здійснення амортизаційних і процентних платежів, зазначених у колонках 4 і 5.

Колонка 3 - зазначається обсяг майбутніх платежів з обслуговування боргу, які реорганізовуються в терміни, зазначені в колонках 1 і 2. Сума обсягів у колонці 3 має дорівнювати сумі, зазначеній у пункті 16 розділу 1.

Колонка 4 - заповнюється тільки в разі нерегулярного виконання графіка платежів з обслуговування боргу, тобто якщо є відмітка в підпункті 1.4 пункту 9 розділу 1. Слід зазначити обсяги амортизаційних платежів, які мають бути здійснені в строки, зазначені в колонках 1 і 2. Сума платежів, зазначених у колонці 4, має дорівнювати сумі, зазначеній у пункті 16 розділу 1. Якщо неможливо відобразити окремо обсяг амортизаційних і процентних платежів (як передбачено в підпункті 2 пункту 18 розділу 1), то в цю колонку слід унести загальну суму платежів з обслуговування боргу, а колонку 5 не заповнювати.

Колонка 5 - заповнюється у разі, якщо процентні платежі не обчислені окремо і сплачуються за залишком заборгованості (тобто, якщо є відмітка в підпункті 5 пункту 18) за ставкою (ставками), зазначеною в пунктах 18 і 19 розділу 1. Зазначити проценти та інші комісійні збори, що підлягають сплаті в строки, зазначені в колонках 1 і 2.

Примітка. У разі потреби додаткові роз'яснення подаються в примітці.