12. Вміст азоту 15,75 відсотка за масою у зв’язку з наявністю амонію нітрату відповідає 45 відсоткам амонію нітрату.
13. Вміст азоту 24,5 відсотка за масою у зв’язку з наявністю амонію нітрату відповідає 70 відсоткам амонію нітрату.
14. Вміст азоту 28 відсотків за масою у зв’язку з наявністю амонію нітрату відповідає 80 відсоткам амонію нітрату.
15. У разі коли небезпечна речовина належить до класу небезпечних речовин "Легкозаймисті рідини" (категорія P5a або P5b таблиці 2), для цілей ідентифікації застосовують найменшу порогову масу.
Таблиця 2
ПОРОГОВІ МАСИ
небезпечних речовин за класами небезпечності та категоріями в межах класу небезпеки
Таблиця 3
Cпецифічна вибіркова токсичність, що характеризується ураженням окремих органів-мішеней у разі однократного впливу (ВТОМ-ОВ), має три категорії небезпеки:
категорія 1 - небезпечні речовини, що викликають значну токсичність у людей або такі, що на підставі досліджень на тваринах можуть вважатися потенційно токсичними для людей внаслідок однократного впливу;
категорія 2 - небезпечні речовини, які внаслідок випробувань на тваринах можуть вважатися потенційно небезпечними для людини після однократного впливу;
категорія 3 - небезпечні речовини, які мають транзитний вплив на здоров’я людини, тобто після незначного періоду впливу їх дія може припинитися за дуже короткий період часу, не викликаючи значних порушень в органах людини або функціональних порушень. До таких речовин можуть належати наркотичні речовини або такі, що викликають подразнення очей або дихальних шляхів.
2. До класу небезпечності "Вибухові речовини" належать тверді або рідкі речовини (або суміші речовин), здатні до самостійного виділення газів внаслідок хімічної реакції (детонації) за такої температури, тиску і швидкості, небезпечна дія яких завдає шкоди довкіллю.
Піротехнічні речовини також включаються до цього класу, навіть якщо вони не виділяють газів.
3. До піротехнічних речовин належать небезпечні речовини (або суміші речовин), призначені для отримання ефекту у вигляді вогню, диму або їх комбінації внаслідок екзотермічних реакцій, що відбуваються без детонації.
4. Вибуховим виробом вважається виріб, який містить одну або кілька вибухових речовин.
5. Піротехнічним виробом вважається виріб, який містить одну або кілька піротехнічних речовин.
6. До вибухових виробів належать:
1) вибухові речовини та їх суміші;
2) вибухові вироби, за винятком таких, що містять вибухові речовини з такими масами, випадкове або навмисне ініціювання хімічної реакції яких не призводить до появи небезпечного для довкілля ефекту у вигляді сильного звуку, вогню, диму або їх комбінації за межами виробу;
3) речовини, суміші або вироби з них, не зазначені у підпунктах 1 і 2 примітки до таблиці 2, виготовлені з метою практичного отримання вибухового, піротехнічного, запалювального, звукового ефекту.
7. Небезпечні речовини, суміші та вироби, зазначені у пунктах 3-6 примітки до таблиці 2, але не класифіковані як самореактивні, що здатні до підриву без впливу зовнішніх факторів, поділяються на шість підкласів:
1) підклас 1.1 - небезпечні речовини, суміші або вироби з них, що характеризуються небезпекою вибуху масою (вибух, що відбувається миттєво по всій масі речовини, суміші або виробу);
2) підклас 1.2 - небезпечні речовини, суміші або вироби з них, що характеризуються небезпекою вибуху з розкиданням маси речовини, суміші або виробу з них без вибуху масою;
3) підклас 1.3 - небезпечні речовини, суміші або вироби з них, що характеризуються високою пожежною небезпекою, але незначною вибуховою силою або розкиданням, або їх сукупною дією без ефекту вибуху масою;
4) підклас 1.4 - небезпечні речовини, суміші або вироби з них, що характеризуються незначною силою вибуху, при цьому ефекти в основному відбуваються всередині виробу без розкидання уламків виробу, а вплив зовнішніх факторів горіння не може призвести до миттєвого вибуху;
5) підклас 1.5 - небезпечні речовини або суміші, що характеризуються настільки низькою чутливістю до ініціювання вибуху масою, що вірогідність такого ініціювання у звичайних умовах майже відсутня;
6) підклас 1.6 - вироби, які містять нечутливі до ініціювання вибухові речовини або можуть містити навіть чутливі до вибуху масою вибухові речовини, але вірогідність їх ініціювання у звичайних умовах майже відсутня.
8. До класу небезпечності "Аерозолі" належать небезпечні речовини (гази, рідини, пасти, порошки в будь-якій комбінації), у тому числі суміші цих речовин, що розміщені в ємностях, призначених для їх розпилення (викиду в повітря в мілкодисперсному або газоподібному стані).
9. Аерозолі мають три категорії небезпеки залежно від властивостей речовин, що входять до їх складу, хімічної теплоти згоряння та температури займання аерозолю.
10. Аерозолі, що мають у масі більш як 1 відсоток легкозаймистих компонентів, належать до категорії 1 або категорії 2 за таким принципом:
якщо вони мають легкозаймисті гази, визначені у пунктах 19-20 примітки до таблиці 2;
якщо вони мають легкозаймисті рідини, визначені у пунктах 23-25 примітки до таблиці 2;
якщо вони мають тверді легкозаймисті речовини, визначені у пунктах 26 і 27 примітки до таблиці 2.
11. Аерозолі, що не відповідають категорії 1 або 2, повинні класифікуватися за категорією 3 (негорючі аерозолі).
12. Аерозолі, що містять більш як 1 відсоток компонентів, що займаються, або які мають теплоту займання не менш як 20 кДж/г, але не підпадають під визначення, наведені у пунктах 8-11 примітки до таблиці 2, належать до категорії 1.
13. Аерозолі не слід класифікувати як гази під тиском, легкозаймисті рідини або тверді легкозаймисті речовини.
14. До класу небезпечності "Гази під тиском" належать гази, що розміщені в посудинах під тиском не менше 200 КПа за температури + 20° C, або такі, що є у стані скрапленого або охолодженого скрапленого газу.
15. Гази під тиском поділяються на "стиснуті гази", "скраплені гази", "охолоджені скраплені гази" і "розчинені гази", а саме:
стиснуті гази - гази, що перебувають під тиском у повністю рідкому стані за температури від 50° C, зокрема такі, що мають критичну температуру нижчу або яка дорівнює - 50° C;
скраплені гази - гази, що перебувають під тиском у частково рідкому стані за температури вище ніж - 50° C, які поділяються на гази високого тиску, що перебувають за температури від - 50° C до + 65° C, та гази низького тиску, що перебувають за температури вище + 65° C;
охолоджені скраплені гази - гази, що перебувають в частково рідкому стані за низького тиску та низької температури;
розчинені гази - гази під тиском, розчинені в рідині.
16. До класу небезпечності "Окислювальні гази" належать будь-які гази, здатні шляхом виділення кисню або іншим шляхом викликати горіння або підтримувати горіння інших речовин (матеріалів, виробів) значно більшою мірою, ніж повітря.
17. "Окислювальні гази" в цьому розумінні містять чисті гази або суміші газів із коефіцієнтом окислення більш як 25,5 відсотка, який визначається методом, визначеним в ISO 10156:2010.
18. Окислювальні гази мають одну категорію небезпеки (категорія 1).
19. До класу небезпечності "Легкозаймисті гази" належать речовини, що можуть спалахувати в суміші з повітрям за температури + 20° C і нормального тиску в повітрі 101,3 кПа.
20. Легкозаймисті гази мають дві категорії небезпеки:
категорія 1 - гази, які за температури + 20° C і нормального тиску в повітрі 101,3 кПа займаються в суміші з повітрям за концентрації не більш як 13 відсотків за об’ємом або які мають діапазон займання в суміші з повітрям не менш як 12 відсотків незалежно від нижчого порогу займання;
категорія 2 - гази, що не належать до категорії 1, але за температури + 20°C і нормального тиску в повітрі 101,3 кПа можуть займатися.
21. Окремим підкласом легкозаймистих газів є нестійкі гази, які можуть вибухати навіть за відсутності повітря або кисню.
22. Нестійкі гази мають додаткові категорії небезпеки А і Б:
категорія А - гази, що займаються за температури + 20° C і нормального тиску в повітрі 101,3 кПа;
категорія Б - гази, що займаються за температури вище + 20° C і тиску в повітрі більш як 101,3 кПа.
23. До класу небезпечності "Легкозаймисті рідини" належать рідини, температура спалаху яких не перевищує 60 °С.
24. Для класифікації небезпечності легкозаймистої рідини враховують дані щодо її температури спалаху і температури кипіння.
Легкозаймисті рідини залежно від температури спалаху і початкової температури кипіння (точка кипіння) мають три категорії в межах класу небезпеки:
категорія 1 - температура спалаху нижча ніж 23 °C і початкова температура кипіння (точка кипіння) нижча або дорівнює 35 °C;
категорія 2 - температура спалаху нижча ніж 23 °C і початкова температура кипіння (точка кипіння) вища ніж 35 °C;
категорія 3 - температура спалаху більша або дорівнює 23 °C і нижча або дорівнює 60 °С.
25. В’язкі легкозаймисті рідини (фарби, емалі, лаки, оліфи, клеї, політури тощо) не класифікуються як легкозаймисті рідини, якщо це не обумовлено виробником.
26. Легкозаймиста тверда речовина - тверда речовина або суміш, що є легкогорючою чи може спричиняти пожежу внаслідок тертя.
Легкогорючі тверді речовини - порошкоподібні, гранульовані чи пастоподібні небезпечні речовини або суміші, які легко займаються за короткочасної дії джерела запалювання та швидко поширюють полум’я.
27. Легкозаймисті тверді речовини мають дві категорії в межах класу небезпечності:
1) категорія 1:
для речовин або сумішей (крім порошків та металів) зволожена речовина не підтримує самостійне горіння або час горіння до затухання зони, що горить, менш як 45 секунд, або швидкість горіння більш як 2,2 міліметра на секунду;
для порошків та металів час горіння менше або дорівнює 5 хвилин;
2) категорія 2:
для речовин або сумішей (крім порошків та металів) зволожена речовина не загоряється більш як за 4 хвилини або час горіння менш як 45 секунд, або швидкість горіння менш як 2,2 міліметра на секунду;
для порошків та металів час горіння більш як 5 хвилин, але менше або дорівнює 10 хвилин.
28. До класу небезпечності "Самореактивні речовини та суміші" належать термічно нестійкі рідкі або тверді речовини та суміші, здатні до швидкого екзотермічного розпаду навіть без доступу кисню. За цим визначенням не можна класифікувати вибухові речовини, органічні пероксиди або окислювальні речовини.
29. Самореактивні речовини та суміші вважаються такими, що мають вибухові властивості, якщо вони можуть детонувати, швидко горіти або швидко згоряти в замкнутому об’ємі.
30. Будь-які речовини вважаються самореактивними речовинами, якщо вони не класифікуються як:
вибухові речовини відповідно до пунктів 2-7 примітки до таблиці 2;
окислювальними рідинами, газами або твердими речовинами відповідно до пунктів 30-34 примітки до таблиці 2;
органічні пероксиди відповідно до пунктів 35-37 примітки до таблиці 2;
такі, температура розкладу яких становить менш як 300 Дж/г;
такі, температура прискореного розкладу яких становить більш як + 75° C для упаковки масою 50 кілограмів.
31. До класу небезпечності "Окислювальні рідини" належать рідини, які не є обов’язково горючими, але шляхом виділення кисню здатні викликати самозапалення або підтримувати горіння інших речовин.
32. Окислювальні рідини поділяються на три категорії небезпеки:
категорія 1 - будь-яка речовина або суміш, змішання яких у пропорції 1:1 (за масою) із целюлозою викликає самозапалення, або середній час підвищення тиску суміші 1:1 (за масою) речовини і целюлози менше середнього часу підвищення тиску 50 відсотків розчину хлорної кислоти із целюлозою, змішаними у пропорції 1:1 (за масою);
категорія 2 - будь-яка речовина або суміш, змішання яких у пропорції 1:1 (за масою) із целюлозою має середній час підвищення тиску, який менше або дорівнює середньому часу підвищення тиску 40 відсотків водного розчину хлорату натрію із целюлозою, змішаними у пропорції 1:1 (за масою), або такі, що не відповідають умовам віднесення їх до категорії 1;
категорія 3 - будь-яка речовина або суміш, змішання яких у пропорції 1:1 (за масою) із целюлозою має середній час підвищення тиску, який менше або дорівнює середньому часу підвищення тиску 65 відсотків водного розчину азотної кислоти із целюлозою, змішаними у пропорції 1:1 (за масою), або такі, що не відповідають умовам віднесення їх до категорій 1 і 2.
33. До класу небезпечності "Окислювальні тверді речовини" належать тверді речовини, які не обов’язково є горючими, але шляхом виділення кисню здатні викликати самозапалення або підтримувати горіння інших речовин.
34. Окислювальні тверді речовини мають три категорії небезпеки:
категорія 1 - будь-яка речовина або суміш, змішання яких у пропорції 4:1 або 1:1 з целюлозою (за масою) мають середній час горіння, який менше середнього часу горіння бромату калію з целюлозою, змішаними у пропорції 3:2 (за масою);
категорія 2 - будь-яка речовина або суміш, змішання яких у пропорції 4:1 або 1:1 з целюлозою (за масою) мають середній час горіння, який не більше середнього часу горіння бромату калію з целюлозою, змішаними у пропорції 3:2 (за масою), або такі, що не відповідають умовам віднесення їх до категорії 1;
категорія 3 - будь-яка речовина або суміш, змішання яких у пропорції 4:1 або 1:1 з целюлозою (за масою) мають середній час горіння, який не більше середнього часу горіння бромату калію з целюлозою, змішаними у пропорції 3:7 (за масою), або такі, що не відповідають умовам віднесення їх до категорій 1 і 2.
35. До класу небезпечності "Органічні пероксиди" належать органічні речовини в рідкому або твердому стані, які містять двовалентну структуру -О-О- і можуть розглядатися як похідна продукту пероксиду вуглецю, в якому один або обидва атоми водню заміщені органічними радикалами.
36. Будь-який органічний пероксид може бути віднесений до цього класу, за винятком випадків, коли він містить:
не більш як 1 відсоток вільного кисню з органічних пероксидів, коли вміст пероксиду кисню не перевищує 1 відсоток;
не більш як 0,5 відсотка вільного кисню з органічних пероксидів, коли вміст пероксиду кисню перевищує 1 відсоток, але не більш як 7 відсотків.
37. Органічні пероксиди мають сім категорій небезпеки (типи від A до G):
тип A - будь-який органічний пероксид, розміщений у тарі, може детонувати або дефлагрирувати (процес дозвукового горіння, під час якого відбувається швидке переміщення зони/фронту/хімічних перетворень);
тип B - будь-який органічний пероксид, який має вибухові властивості, але, будучи розміщеним у тарі, не детонує і не дефлагрує швидко, при цьому здатний до теплового вибуху в цій тарі;
тип C - будь-який органічний пероксид, який як чиста речовина або суміш має вибухові властивості, але, будучи розміщеним у тарі, не детонує, має невелику швидкість дефлаграції або теплового вибуху;
тип D - будь-який органічний пероксид, який:
може детонувати частково, має невелику швидкість дефлаграції і не здатний до бурхливої реакції під час нагрівання в замкнутому об’ємі;
не детонує взагалі, має невелику швидкість дефлаграції і бурхливої реакції під час нагрівання в замкнутому об’ємі;
узагалі не детонує і не дефлагрує і дає середню реакцію під час нагрівання у замкнутому об’ємі;
тип E - будь-який органічний пероксид, який узагалі не детонує і не дефлагрує і дає слабку реакцію або взагалі не реагує під час нагрівання в замкнутому об’ємі;
тип F - будь-який органічний пероксид, розміщений у тарі, який не детонує в кавітаційному стані, не дефлагрує взагалі, не реагує або дає слабку реакцію під час нагрівання в замкнутому об’ємі, а також характеризується слабким вибуховим ефектом або повною відсутністю вибухового ефекту;
тип G - будь-який органічний пероксид, розміщений у тарі, який не детонує в кавітаційному стані, не дефлагрує взагалі, не реагує під час нагрівання в замкнутому об’ємі, а також не характеризується вибуховим ефектом за умови, що він термічно стійкий (температура саморозкладання становить + 60° С або вище для упаковки масою 50 кілограмів) і для десенсибілізації (метод розчинення речовин для зменшення швидкості їх реакції) рідких сумішей використовується розчинник з температурою кипіння не нижче ніж + 150° С. Якщо органічний пероксид є стабільним за температурним показником або для сенсибілізації використовується розчинник з температурою кипіння нижче ніж + 150° С, він належить до категорії типу F.
38. До класу небезпечності "Речовини, що викликають корозію металів" належать небезпечні речовини або суміші речовин, які можуть суттєво пошкодити або руйнувати метали внаслідок хімічного впливу на них.
39. Речовини, що викликають корозію металів, мають одну категорію небезпеки - категорію 1, до якої належать речовини або суміші, швидкість корозії яких на сталевій або алюмінієвій поверхні перевищує 6,25 міліметра за рік за температури випробувань + 55° C на обох металах.
40. Залежно від характеру небезпеки для довкілля небезпечні речовини належать до класів небезпечності, які
1) мають гостру токсичність у разі короткого впливу на водне середовище;
2) за довготривалого впливу на водні об’єкти мають хронічну токсичність.
41. Клас небезпечності, наведений у підпункті 1 пункту 40 примітки до таблиці 2, має три категорії небезпеки:
1) категорія 1:
небезпечні речовини, ЛК50 (летальна концентрація, яка викликає загибель 50 відсотків піддослідних тварин) яких за 96-годинного впливу на риб менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, ЕК50 (ефективна концентрація, яка викликає 50 відсотків максимальної реакції організму) яких за 48-годинного впливу на ракоподібних менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, ЕсК50 (дорівнює ЕК50 з урахуванням зниження швидкості росту концентрації) яких за 72- або 96-годинного впливу на водорості або інші водні рослини менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
2) категорія 2:
небезпечні речовини, ЛК50 яких за 96-годинного впливу на риб більш як 1 міліграм на літр, але менше або дорівнює 10 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, ЕК50 яких за 48-годинного впливу на ракоподібних більш як 1 міліграм на літр, але менше або дорівнює 10 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, ЕсК50 яких за 72- або 96-годинного впливу на водорості або інші водні рослини більш як 1 міліграм на літр, але менше або дорівнює 10 міліграмів на літр;
3) категорія 3:
небезпечні речовини, ЛК50 яких за 96-годинного впливу на риб більш як 10 міліграм на літр, але менше або дорівнює 100 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, ЕК50 яких за 48-годинного впливу на ракоподібних більш як 10 міліграмів на літр, але менше або дорівнює 100 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, ЕсК50 яких за 72- або 96-годинного впливу на водорості або інші водні рослини більш як 10 міліграмів на літр, але менше або дорівнює 100 міліграмів на літр.
42. Клас небезпечності, наведений у підпункті 2 пункту 40 примітки до таблиці 2, має підкласи небезпечних речовин, які:
1) нездатні до швидкого розкладання, мають хронічну токсичність;
2) здатні до швидкого розкладання, мають хронічну токсичність;
3) не мають характерної хронічної токсичності;
4) є "практично безпечними" (погано розчинюються, не мають встановленої хронічної токсичності).
43. Підклас небезпечних речовин, наведений у підпункті 1 пункту 42 примітки до таблиці 2, має такі категорії небезпеки:
1) категорія 1:
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для риб) менше або дорівнює 0,1 міліграма на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для ракоподібних) менше або дорівнює 0,1 міліграма на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для водоростей та інших водних рослин) менше або дорівнює 0,1 міліграма на літр;
2) категорія 2:
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для риб) менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для ракоподібних) менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для водоростей та інших водних рослин) менше або дорівнює 1 міліграм на літр.
44. Підклас небезпечних речовин, наведений у підпункті 2 пункту 42 примітки до таблиці 2, має такі категорії небезпеки:
1) категорія 1:
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для риб) менше або дорівнює 0,01 міліграма на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для ракоподібних) менше або дорівнює 0,01 міліграма на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для водоростей та інших водних рослин) менше або дорівнює 0,01 міліграма на літр;
2) категорія 2:
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для риб) менше або дорівнює 0,1 міліграма на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для ракоподібних) менше або дорівнює 0,1 міліграма на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для водоростей та інших водних рослин) менше або дорівнює 0,1 міліграма на літр;
3) категорія 3:
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для риб) менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для ракоподібних) менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність КНЕ або ЕКх (для водоростей та інших водних рослин) менше або дорівнює 1 міліграм на літр.
45. Підклас небезпечних речовин, наведений у підпункті 3 пункту 42 примітки до таблиці 2, має такі категорії небезпеки:
1) категорія 1:
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 96-годинного впливу на риб менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 48-годинного впливу на ракоподібних менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 72- або 96-годинного впливу на водорості та інші водні рослини менше або дорівнює 1 міліграм на літр;
2) категорія 2:
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 96-годинного впливу на риб більш як 1 міліграм на літр, але менше або дорівнює 10 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 48-годинного впливу на ракоподібних більш як 1 міліграм на літр, але менше або дорівнює 10 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 72- або 96-годинного впливу на водорості та інші водні рослини більш як 1 міліграм на літр, але менше або дорівнює 10 міліграмів на літр;
3) категорія 3:
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 96-годинного впливу на риб більш як 10 міліграмів на літр, але менше або дорівнює 100 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 48-годинного впливу на ракоподібних більш як 10 міліграмів на літр, але менше або дорівнює 100 міліграмів на літр;
небезпечні речовини, хронічна токсичність ЛК50 за 72- або 96-годинного впливу на водорості та інші водні рослини більш як 10 міліграмів на літр, але менше або дорівнює 100 міліграмів на літр.
Підклас небезпечних речовин, наведений у підпункті 4 пункту 42 примітки до таблиці 2, має категорію небезпеки 4, до якої належать небезпечні речовини, для яких не встановлено наявності гострої токсичності.
46. Небезпечні речовини, що належать до класу гостро токсичних речовин орального шляху впливу з характеристикою небезпеки H301 (токсично у разі проковтування), необхідно відносити до рядка H2 гостро токсичних у тому разі, коли їх неможливо класифікувати як небезпечні речовини з гострою інгаляційною токсичністю або як небезпечні речовини з гострою шкірною токсичністю, зокрема через відсутність обґрунтованої інформації про інгаляційну і шкірну токсичність.
47. Клас небезпечності "Вибухові речовини" включає також вибухові вироби. Якщо маса вибухової речовини або суміші, що міститься у виробі, відома, таку масу необхідно враховувати для цілей Порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та їх обліку. Якщо маса вибухової речовини або суміші, що міститься у виробі, невідома, весь виріб необхідно вважати вибуховою речовиною.
48. Випробування вибухових властивостей речовин і сумішей виконується згідно з методикою A.14 Регламенту (ЄС) від 30 травня 2008 р. № 440/2008 "Що встановлює методи тестування відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1907/2006 про реєстрацію, оцінку, авторизацію і обмеження хімічних речовин та препаратів (REACH)" лише в тому разі, коли такі речовини або суміші ідентифікують як потенційно вибухові.
49. У разі розпакування або перепакування вибухових речовин підкласу 1.4 їх необхідно віднести до рядка P1a таблиці 2, за винятком випадків, коли встановлено, що небезпека все ще відповідає підкласу 1.4 відповідно до підпункту 4 пункту 7 примітки до таблиці 2.
50. Легкозаймисті аерозолі класифікують відповідно до пунктів 8-13 примітки до таблиці 2.
51. Для використання рядка P3b таблиці 2 необхідно мати документальне підтвердження того, що аерозольний розпилювач не містить ні легкозаймистого газу категорії 1 або 2, ні легкозаймистої рідини категорії 1.
52. Відповідно до пункту 24 приміток до таблиці 2 рідини з температурою спалаху вище 35 °C, але не вище 60 °C не повинні бути класифіковані за категорією 3, якщо в результаті випробування на стійкість горіння (L.2, Частина III, пункт 32 Рекомендацій ООН з перевезення небезпечних вантажів (Посібник з випробувань та критеріїв) отримані негативні результати. Однак це положення не діє за особливих умов, таких, як висока температура або тиск, у зв’язку з якими такі рідини включено до цього рядка.
( Пункт 53 приміток до таблиці 2 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )( Пункт 54 приміток до таблиці 2 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023, № 817 від 24.06.2026 )
Додаток 2
до Порядку
ПОВІДОМЛЕННЯ
про результати ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки
( Див. текст )( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 вересня 2022 р. № 1030
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
1. Підпункт 1 пункту 1 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 6 "Про затвердження переліку об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 7, ст. 200) викласти в такій редакції:
"1) об’єкти, які за результатами ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки віднесено до об’єктів підвищеної небезпеки відповідного класу;".
2. У Положенні про Державну службу України з питань праці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 21, ст. 584; 2021 р., № 86, ст. 5488):
1) підпункт 3 пункту 3 після слів "здійснення державного регулювання і контролю" доповнити словами "щодо охорони праці та промислової безпеки";
2) у пункті 4:
підпункт 20, абзац третій підпункту 31 виключити;
у підпункті 35 слова ", державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки" виключити.
3. У Положенні про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 102, ст. 3514):
1) пункт 3 доповнити підпунктом 5 такого змісту:
"5) виконання функцій компетентного органу у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки.";
2) пункт 4 доповнити підпунктами 72-1-72-5 такого змісту:
"72-1) забезпечує взаємодію між центральними органами виконавчої влади у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;
72-2) забезпечує співробітництво з органами ЄС та іншими міжнародними організаціями з обміну даними про об’єкти підвищеної небезпеки;
72-3) забезпечує оповіщення та інформування відповідних органів інших держав, території яких можуть зазнати впливу аварії та її наслідків у разі транскордонного впливу аварії;
72-4) забезпечує отримання оповіщення та інформування в разі загрози виникнення або виникнення аварії на об’єктах підвищеної небезпеки від інших держав;
72-5) забезпечує постійний доступ громадськості та суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність на об’єктах, що розташовані в зоні виникнення ефекту "доміно", до інформаційних ресурсів (зокрема, в електронній формі) про стан безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;".
4. В абзаці першому пункту 163 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 "Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 55, ст. 3401), слово "Держпраці" замінити словом "ДСНС".
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 вересня 2022 р. № 1030
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).
2. Пункт 9 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 313 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 10, ст. 617).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 р. № 990 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 73, ст. 2746).
4. Пункт 19 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. № 380 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 41, ст. 1477).
5. Пункт 21 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 748 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3041).
6. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 і від 11 лютого 2015 р. № 96, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 р. № 1097 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 89).
