КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| від 13 вересня 2022 р. № 1030 Київ |
Деякі питання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 № 817 від 24.06.2026 )
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, що додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
4. Державній службі з надзвичайних ситуацій забезпечити ведення обліку об’єктів підвищеної небезпеки та ведення Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки.
Міністерству внутрішніх справ разом з Державною службою з надзвичайних ситуацій протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цією постановою відповідно до вимог Закону України "Про публічні електронні реєстри" розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект постанови щодо функціонування та ведення Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки.
| Прем'єр-міністр України | Д. ШМИГАЛЬ |
| Інд. 75 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 вересня 2022 р. № 1030
ПОРЯДОК
ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку
( Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 )
1. Цей Порядок визначає процедуру віднесення об’єктів, на яких розміщено установку, сховище (резервуар, посудину), трубопровід, машину, агрегат, технологічне устаткування (обладнання), споруду або комплекс споруд, що розташовані в межах об’єкта на поверхні землі або під нею, в яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або декілька небезпечних речовин або категорій речовин чи їх суміш (далі - джерело небезпеки), до об’єктів підвищеної небезпеки відповідного класу.
( Пункт 1 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
2. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки проводиться юридичними або фізичними особами - підприємцями (далі - суб’єкт господарювання) стосовно об’єктів, які перебувають у їх власності або користуванні, у яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або декілька небезпечних речовин або категорій речовин чи їх суміш.
( Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023, № 817 від 24.06.2026 )
Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки стосовно об’єктів, які проектуються, проводиться замовниками будівництва.
Результати ідентифікації враховуються проектною організацією під час визначення класу наслідків (відповідальності) будівель і споруд.
( Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
Суб’єкти господарювання можуть не проводити ідентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки в разі, коли на об’єкті загальна кількість небезпечних речовин, визначених згідно з пунктом 5 цього Порядку, не перевищує 2 відсотків найменшого нормативу їх порогової маси.
( Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки стосовно об’єктів, інформація про які є державною таємницею, проводиться з дотриманням вимог відповідних нормативно-правових актів.
Об’єкти підвищеної небезпеки, що належать одному суб’єкту господарювання, але за територіальною ознакою мають різні адреси місцезнаходження, вважаються різними об’єктами підвищеної небезпеки.
( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 )
3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
Державний електронний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, що створюється відповідно до вимог Закону України "Про публічні електронні реєстри", держателем якої є ДСНС, та яка забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування з метою отримання визначеної законодавством інформації у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;
( Абзац третій пункту 3 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )( Абзац четвертий пункту 3 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
повідомлення про результати ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки (далі - повідомлення за формою ОПН-1) - документ, що формується у Реєстрі за результатами ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки.
( Абзац п’ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Законах України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" і "Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією".
( Абзац шостий пункту 3 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
4. Ідентифікація об’єкта підвищеної небезпеки проводиться трьома етапами.
5. На першому етапі складається перелік небезпечних речовин за індивідуальними назвами, класами небезпечності та категоріями в межах класу небезпеки, наведеними відповідно в таблицях 1 і 2 додатка 1, що розміщені або можуть розміщатися у джерелах небезпеки на об’єкті згідно з проектною та технічною документацією.
( Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
Під час складання переліку небезпечних речовин за класами небезпечності та категоріями в межах класу небезпеки, наведеними в таблиці 2 додатка 1, для кожної небезпечної речовини зазначаються небезпека для здоров’я людини, для об’єктів інфраструктури (фізична небезпека), небезпека для довкілля та інші небезпеки.
( Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
Класифікація небезпечності речовин і сумішей здійснюється відповідно до Технічного регламенту класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2024 р. № 539 (Офіційний вісник, 2024 р., № 46, ст. 2864).
( Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
У разі коли небезпечні речовини мають властивості, що дають змогу віднести їх до кількох класів небезпечності та категорій в межах класу небезпеки, для цілей ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки застосовується найменша порогова маса небезпечних речовин.
( Абзац четвертий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
Суміші необхідно розглядати так само, як чисті речовини, за умови, що їх концентрація зберігається у межах загальних або специфічних лімітів концентрації, установлених відповідно до їх властивостей згідно з Технічним регламентом класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2024 р. № 539, за винятком випадків, коли зазначено конкретний процентний вміст або надано будь-який інший опис.
( Абзац пункту 5 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023; із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
6. На другому етапі складається перелік джерел небезпеки, які містять або можуть містити небезпечні речовини, визначені згідно з пунктом 5 цього Порядку.
( Пункт 6 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
7. На третьому етапі визначається маса небезпечної речовини в кожному окремому джерелі небезпеки та проводиться розрахунок загальної маси небезпечних речовин окремо для кожної індивідуальної назви небезпечної речовини, визначеної згідно з таблицею 1 додатка 1. У разі відсутності назви наявної небезпечної речовини в зазначеній таблиці проводиться розрахунок загальної маси небезпечних речовин відповідного класу небезпечності та категорії в межах класу небезпеки, визначених згідно з таблицею 2 додатка 1.
( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
8. Загальна маса небезпечної речовини береться:
1) для складських приміщень, сховищ, резервуарів - сумарна маса небезпечної речовини, що може в них розміщатися за максимально допустимого завантаження відповідно до проектної або технічної документації, з урахуванням вимог нормативно-правових актів;
( Підпункт 1 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
2) для технологічних установок - сумарна маса, що може розміщатися в апаратах і трубопроводах відповідно до проектної або технічної документації;
3) для обладнання колонного типу - сумарна маса небезпечної речовини за максимального рівня рідини на тарілках. Для апаратів, у яких застосовуються наповнювачі з пористим інертним середовищем, сумарна маса небезпечної речовини визначається з урахуванням максимального обсягу вільного простору;
4) для лінійної частини магістральних нафтопровідних, нафтопродуктопровідних та інших трубопровідних систем для транспортування рідких небезпечних речовин - сумарна маса небезпечної речовини, що міститься в лінійній частині трубопроводу між двома запірними пристроями, і сумарна маса, що може виділитися протягом часу, установленого для виявлення витоку речовини та здійснення перекриття запірних пристроїв, згідно з проектною документацією, а для внутрішньооб’єктових трубопроводів - сумарна маса небезпечної речовини в усьому трубопроводі.
Для розрахунку сумарної маси нафти, нафтопродуктів та інших небезпечних речовин використовуються параметри проектного режиму експлуатації магістральних трубопроводів і технологічного обладнання та проектна ємність резервуарних парків;
5) для лінійної частини промислових і магістральних газопроводів - сумарна маса небезпечної речовини, що міститься в дільниці газопроводу між лінійною запірною арматурою, включаючи резервні нитки, технологічні перемички і відгалуження, та сумарна маса, що може виділитися протягом розрахункового часу, необхідного для виявлення витоку речовини та здійснення ручного перекриття лінійної запірної арматури згідно з технологічним регламентом та проектною документацією.
Сумарна маса газу визначається з урахуванням проектних значень робочого тиску газу на дільницях промислових і магістральних газопроводів та в технологічному обладнанні;
( Підпункт 5 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
6) для систем постачання природного газу до населених пунктів та адміністративних районів - сумарна маса природного газу, що міститься в системі за умови дотримання проектного значення тиску, яка встановлюється шляхом визначення суми:
маси газу, що міститься в газопроводах високого тиску I і II категорії всіх діаметрів, з урахуванням маси газу, що може виділитися із системи протягом розрахункового часу, необхідного для локалізації аварії;
маси газу, що міститься в газопроводах середнього тиску всіх діаметрів, ураховуючи масу газу, що може виділитися із системи протягом розрахункового часу, необхідного для локалізації аварії.
Розрахунковий час виявлення витоку речовини та перекривання трубопроводів визначається в кожному конкретному випадку, виходячи з реальної обстановки, і повинен бути мінімальним з урахуванням паспортних даних на запірні пристрої, характеру технологічного процесу та виду розрахункової аварії.
Під час проведення розрахунків маса газу, що міститься у дворових вводах, не враховується;
7) для міжцехових, внутрішньоцехових, внутрішньоскладських трубопроводів - сумарна маса небезпечної речовини в усьому трубопроводі;
8) для операцій зливу-наливу - додатково враховується сумарна маса небезпечної речовини в залізничних або автомобільних цистернах, у вантажних танках суден під час проведення технологічних операцій. Для проведення таких розрахунків використовуються значення проектної ємності та проектної кількості цистерн або танків, які можуть установлюватися на естакаді або причалі одночасно.
9. У разі коли на об’єкті загальна маса небезпечних речовин, визначена відповідно до пунктів 7 і 8 цього Порядку, дорівнює або перевищує порогову масу небезпечної речовини за індивідуальною назвою чи відповідним класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки, такий об’єкт належить до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу.
( Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
10. У разі коли на об’єкті відсутні певні небезпечні речовини із загальною масою, що перевищує або дорівнює відповідній пороговій масі, з метою вирішення питання про віднесення об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки необхідно застосовувати такі формули:
1) об’єкт є об’єктом підвищеної небезпеки 1 класу, якщо сума:
де qi - маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки відповідно до таблиці 1 або 2 додатка 1;
Q1i - порогова маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки для об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу, визначена в таблиці 1 або 2 додатка 1;
2) об’єкт є об’єктом підвищеної небезпеки 2 класу, якщо сума:
де qi - маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки відповідно до таблиці 1 або 2 додатка 1;
Q2i - порогова маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки для об’єкта підвищеної небезпеки 2 класу, визначена в таблиці 1 або 2 додатка 1;
3) об’єкт є об’єктом підвищеної небезпеки 3 класу, якщо сума:
де qi - маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки відповідно до таблиці 1 або 2 додатка 1;
Q3i - порогова маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечності та категорією в межах класу небезпеки для об’єкта підвищеної небезпеки 3 класу визначена в таблиці 1 або 2 додатка 1.
Визначена за наведеними формулами розрахункова сума всіх небезпечних речовин, що розміщені на об’єкті, зазначається з точністю до другого знака після коми.
( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
11. Наведені у пункті 10 цього Порядку формули з метою оцінювання впливу небезпеки від небезпечних речовин на здоров’я людини, об’єкти інфраструктури (фізична небезпека), небезпеки на довкілля та інші небезпеки застосовуються окремо для кожного виду загроз, а саме:
( Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
1) для впливу на організм і здоров’я людини розраховується загальна маса небезпечних речовин, наведених у секції "Н" ("Небезпека для здоров’я людини") таблиці 2 додатка 1;
( Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
2) для впливу на об’єкти інфраструктури розраховується загальна маса небезпечних речовин, наведених у секції "Р" ("Фізична небезпека") таблиці 2 додатка 1;
( Абзац третій пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
3) для впливу на довкілля розраховується загальна маса небезпечних речовин, наведених у секції "Е" ("Небезпека для довкілля") таблиці 2 додатка 1;
( Абзац четвертий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
4) для розрахунку інших загроз використовується загальна маса небезпечних речовин секції "О" ("Інші небезпеки").
( Пункт 11 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023; із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )( Абзац шостий пункту 11 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
У разі коли небезпечна речовина зазначена в таблицях 1 і 2 додатка 1, у розрахунках відповідно використовуються порогові маси небезпечних речовин за індивідуальними назвами, зазначені у таблиці 1 додатка 1.
12. Інформація, визначена на кожному з трьох етапів ідентифікації, вноситься до Реєстру з метою автоматизованого проведення ідентифікації, формування повідомлення за формою ОПН-1 згідно з додатком 2 та його надсилання до ДСНС або її територіального органу за місцезнаходженням об’єкта з метою перевірки повноти наведеної інформації та прийняття рішення про віднесення (невіднесення) об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу.
( Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
13. До повідомлення за формою ОПН-1 подаються розрахунки, які проводяться під час ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки і оформляються у вигляді розрахунково-пояснювальної записки та враховуються під час перевірки повноти наведеної в ньому інформації.
У розрахунково-пояснювальній записці повинна відображатися інформація про:
технологічні процеси на об’єкті із використанням небезпечних речовин, які тимчасово або постійно використовуються, зберігаються, переробляються, виготовляються, транспортуються;
перелік небезпечних речовин, визначених згідно з пунктом 5 цього Порядку;
вплив небезпечних речовин, які присутні (або які можуть бути присутні) на об’єкті, на здоров’я людини, об’єкти інфраструктури (фізична небезпека), на довкілля та інші небезпеки окремо для кожного виду небезпечних речовин;
кількість і фізичну форму небезпечних речовин за нормальних умов і під час використання їх у технологічному процесі;
специфічні умови експлуатації речовин (температура, тиск та інші важливі умови), за яких небезпечні речовини зберігають, використовують та/або за яких вони можуть створити загрозу виникнення аварій;
фізико-хімічні властивості (наприклад, молекулярна маса, тиск насиченої пари, характерна токсичність, точка кипіння, хімічна активність, в’язкість, розчинність та інші важливі властивості);
максимальну концентрацію речовин у сумішах.
До розрахунково-пояснювальної записки в обов’язковому порядку додаються копії:
паспортів безпечності хімічної продукції;
документа про право власності або користування об’єктом, щодо якого проводиться ідентифікація.
Для об’єктів будівництва також додається проектна документація.
( Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023; в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
14. ДСНС або її територіальний орган протягом 20 робочих днів після отримання від суб’єкта господарювання повідомлення про результати ідентифікації приймає рішення про віднесення (невіднесення) об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу або з урахуванням пункту 22 цього Порядку виключення його з Реєстру, про що інформує суб’єкта господарювання, відповідну місцеву держадміністрацію, орган місцевого самоврядування та органи державного нагляду (контролю), що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки.
15. У разі надання суб’єктом господарювання неповної або неточної інформації про результати ідентифікації ДСНС або її територіальний орган протягом 10 робочих днів після виявлення такого факту письмово повідомляє про це суб’єкту господарювання, який опрацьовує відповідну інформацію та подає відкориговане повідомлення за формою ОПН-1 для розгляду в установленому порядку.
16. Ідентифікація об’єкта підвищеної небезпеки вважається завершеною після письмового (електронного) повідомлення ДСНС або її територіальним органом суб’єкту господарювання про віднесення такого об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу або підтвердження того, що об’єкт не віднесено до об’єктів підвищеної небезпеки.
17. Порядок надання інформації про об’єкти підвищеної небезпеки, які належать до сфери управління сил оборони (визначених Законом України "Про національну безпеку України"), для включення до Реєстру або виключення з нього встановлюється відповідними органами сил оборони за погодженням із ДСНС.
Розрахунки, які проводяться під час ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, і нормативи порогових мас небезпечних речовин або їх сумішей, що використовуються для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, проводяться відповідно до вимог цього Порядку.
За результатами проведеної процедури ідентифікації відповідними органами сил оборони надається ДСНС узагальнена інформація про ідентифіковані об’єкти підвищеної небезпеки, які перебувають в їх підпорядкуванні.
( Пункт 17 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
18. Для об’єктів, які проектуються, ідентифікація об’єкта підвищеної небезпеки проводиться до затвердження проектної документації з урахуванням вимог законодавства щодо впровадження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту.
( Пункт 18 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 )( Пункт 19 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
20. Місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень яких розміщені ідентифіковані об’єкти підвищеної небезпеки, з урахуванням інформації, що міститься в Реєстрі, розміщують на власних офіційних веб-сайтах протягом 30 днів після отримання інформації від ДСНС або її територіального органу про включення об’єкта підвищеної небезпеки до Реєстру такі відомості про об’єкт підвищеної небезпеки:
юридична адреса оператора;
повне та скорочене найменування об’єкта підвищеної небезпеки;
фактична адреса об’єкта підвищеної небезпеки;
клас об’єкта підвищеної небезпеки.
21. Суб’єкт господарювання протягом 60 календарних днів повторно проводить ідентифікацію відповідно до вимог цього Порядку в разі:
( Абзац перший пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
зміни форми власності або організаційно-правової форми оператора;
зміни технічних характеристик об’єкта, пов’язаних із змінами кількості та/або номенклатури небезпечних речовин;
( Абзац третій пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
зміни найменування суб’єкта господарювання, який експлуатує об’єкт підвищеної небезпеки;
внесення змін до чинних або прийняття нових нормативно-правових актів у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, у разі, коли це стосується порядку проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки або впливає на її результати;
виявлення суб’єктом господарювання технічних помилок чи описок під час внесення інформації до Реєстру.
( Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
Після прийняття рішення ДСНС відповідно до пункту 14 цього Порядку попередня ідентифікація архівується в Реєстрі.
Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
22. Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру здійснюється за рішенням ДСНС на підставі розгляду наданих оператором матеріалів повторної ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки та подання документів, які підтверджують зміну технічних характеристик або кількості джерел небезпеки в разі, коли на об’єкті підвищеної небезпеки зменшена сумарна маса небезпечних речовин порівняно з нормативом порогової маси за індивідуальною масою або класом небезпечності, у результаті чого об’єкт не належить до будь-якого класу об’єктів підвищеної небезпеки.
Також виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру здійснюється за рішенням ДСНС у разі звернення оператора та подання документів, які підтверджують:
ліквідацію, виведення з експлуатації (списання з балансу) або відчуження об’єкта підвищеної небезпеки;
зміну найменування об’єкта;
зміну форми власності або організаційно-правової форми оператора;
зміну найменування суб’єкта господарювання, імені фізичної особи - підприємця, який експлуатує об’єкт підвищеної небезпеки.
( Пункт 22 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
23. Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру ДСНС або її територіальним органом здійснюється також за результатами заходів державного нагляду (контролю) у разі виявлення факту ліквідації об’єкта підвищеної небезпеки або у разі наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про припинення оператором господарської діяльності.
24. Про прийняте рішення щодо виключення об’єкта з Реєстру ДСНС або її територіальний орган повідомляє суб’єкту господарювання, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування та органам державного нагляду (контролю), що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, письмово протягом 20 робочих днів після одержання матеріалів повторної ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки та відповідних документів від оператора (одержання інформації за результатами заходів державного нагляду (контролю). У разі відмови щодо виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру ДСНС або її територіальний орган надає оператору обґрунтовані мотиви для такої відмови.
25. Результати ідентифікації та розрахунки, на підставі яких вони проводилися, зберігаються суб’єктом господарювання протягом усього часу експлуатації об’єкта.
( Пункт 25 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 817 від 24.06.2026 )
26. Суб’єкт господарювання несе відповідальність згідно із законодавством за своєчасне, повне і достовірне проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.
Додаток 1
до Порядку
ПОРОГОВІ МАСИ
небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки
1. Для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки порогові маси небезпечних речовин установлюються за індивідуальними назвами для небезпечних речовин, які мають індивідуальні властивості (таблиця 1), а також за класами небезпечності та категоріями в межах класу небезпеки, які мають однорідні (подібні) індивідуальні властивості залежно від виду небезпеки, поєднані в секції: секція "Н" - "Небезпека для здоров’я людини", секція "Р" - "Фізична небезпека", секція "Е" - "Небезпека для довкілля" і секція "О" - "Інші небезпеки" (таблиця 2).
Таблиця 1
ПОРОГОВІ МАСИ
небезпечних речовин за індивідуальними назвами
Масу поліхлордибензофуранів і поліхлордибензодіоксинів розраховують за такими показниками:
( Пункт 10 приміток до таблиці 1 додатку 1 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2023 )
11. Якщо суміш не містить гіпохлориту натрію, така суміш не належить до гостронебезпечних для водного середовища категорії 1 з характеристикою небезпеки H400 (дуже токсично для водних організмів).
