• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Деякі питання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Повідомлення, Форма типового документа, Порядок від 13.09.2022 № 1030
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Повідомлення, Форма типового документа, Порядок
  • Дата: 13.09.2022
  • Номер: 1030
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Повідомлення, Форма типового документа, Порядок
  • Дата: 13.09.2022
  • Номер: 1030
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 13 вересня 2022 р. № 1030
Київ
Деякі питання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, що додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
4. Державній службі з надзвичайних ситуацій забезпечити ведення обліку об’єктів підвищеної небезпеки та ведення Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки.
Міністерству внутрішніх справ разом з Державною службою з надзвичайних ситуацій протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цією постановою відповідно до вимог Закону України "Про публічні електронні реєстри" розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект постанови щодо функціонування та ведення Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 75


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 вересня 2022 р. № 1030
ПОРЯДОК
ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та їх обліку
1. Цей Порядок визначає процедуру віднесення об’єктів, на яких розміщені установки, сховища (резервуари, посудини), трубопроводи, машини, агрегати, технологічне устаткування (обладнання), споруди або комплекс споруд, що розташовані в межах об’єкта на поверхні землі або під землею (далі - виробнича одиниця), в яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або кілька небезпечних речовин, до об’єктів підвищеної небезпеки відповідного класу.
2. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки проводиться юридичними або фізичними особами - підприємцями (далі - суб’єкт господарювання) стосовно об’єктів, які перебувають у їх власності або користуванні.
Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки стосовно об’єктів, які проектуються, проводиться замовниками будівництва.
Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки стосовно об’єктів, інформація про які є державною таємницею, проводиться з дотриманням вимог відповідних нормативно-правових актів.
3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
Державний електронний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, що створюється відповідно до вимог Закону України "Про публічні електронні реєстри", держателем якої є ДСНС, та яка забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування з метою отримання визначеної законодавством інформації у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;
категорія небезпеки - група критеріїв у межах кожного класу небезпеки небезпечної речовини із визначенням ступеня небезпеки;
клас небезпеки небезпечної речовини (клас небезпечної речовини) - характер фізичної небезпеки небезпечної речовини, небезпеки для здоров’я людини або навколишнього природного середовища;
повідомлення про результати ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки (далі - повідомлення за формою ОПН-1) - документ, що формується у Реєстрі (до введення Реєстру в дію складається суб’єктом господарювання) за результатами ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Законі України "Про об’єкти підвищеної небезпеки", а також у ДСТУ 2960-94 ("Організація промислового виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення").
4. Ідентифікація об’єкта підвищеної небезпеки проводиться трьома етапами.
5. На першому етапі складається перелік небезпечних речовин за індивідуальними назвами, класами небезпечних речовин та категоріями небезпеки, наведеними відповідно в таблицях 1 і 2 додатка 1, що розміщені або можуть розміщатися у виробничих одиницях на об’єкті згідно з проектною та технічною документацією.
У разі коли небезпечні речовини мають властивості, що дають змогу віднести їх до кількох класів небезпечних речовин або категорій небезпеки, для цілей ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки застосовується найменша порогова маса небезпечних речовин.
Суміші відповідно до їх властивостей розглядаються так само, як чисті речовини.
6. На другому етапі складається перелік виробничих одиниць, які містять небезпечні речовини, визначені згідно з пунктом 5 цього Порядку.
7. На третьому етапі визначається маса небезпечної речовини в кожній окремій виробничий одиниці та проводиться розрахунок загальної маси небезпечних речовин окремо для кожної індивідуальної назви небезпечної речовини, визначеної згідно з таблицею 1 додатка 1. У разі відсутності назви наявної небезпечної речовини в зазначеній таблиці проводиться розрахунок загальної маси небезпечних речовин відповідного класу небезпечної речовини (категорії небезпеки), визначеного згідно з таблицею 2 додатка 1.
8. Загальна маса небезпечної речовини береться:
1) для сховищ (резервуарів) - сумарна маса небезпечної речовини, що може в них розміщатися за максимально допустимого завантаження відповідно до проектної або технічної документації, з урахуванням вимог нормативно-правових актів;
2) для технологічних установок - сумарна маса, що може розміщатися в апаратах і трубопроводах відповідно до проектної або технічної документації;
3) для обладнання колонного типу - сумарна маса небезпечної речовини за максимального рівня рідини на тарілках. Для апаратів, у яких застосовуються наповнювачі з пористим інертним середовищем, сумарна маса небезпечної речовини визначається з урахуванням максимального обсягу вільного простору;
4) для лінійної частини магістральних нафтопровідних, нафтопродуктопровідних та інших трубопровідних систем для транспортування рідких небезпечних речовин - сумарна маса небезпечної речовини, що міститься в лінійній частині трубопроводу між двома запірними пристроями, і сумарна маса, що може виділитися протягом часу, установленого для виявлення витоку речовини та здійснення перекриття запірних пристроїв, згідно з проектною документацією, а для внутрішньооб’єктових трубопроводів - сумарна маса небезпечної речовини в усьому трубопроводі.
Для розрахунку сумарної маси нафти, нафтопродуктів та інших небезпечних речовин використовуються параметри проектного режиму експлуатації магістральних трубопроводів і технологічного обладнання та проектна ємність резервуарних парків;
5) для лінійної частини магістральних газопроводів - сумарна маса небезпечної речовини, що міститься в дільниці газопроводу між лінійною запірною арматурою, включаючи резервні нитки, технологічні перемички і відгалуження, та сумарна маса, що може виділитися протягом розрахункового часу, необхідного для виявлення витоку речовини та здійснення ручного перекриття лінійної запірної арматури згідно з технологічним регламентом та проектною документацією.
Сумарна маса газу визначається з урахуванням проектних значень робочого тиску газу на дільницях магістральних газопроводів та в технологічному обладнанні;
6) для систем постачання природного газу до населених пунктів та адміністративних районів - сумарна маса природного газу, що міститься в системі за умови дотримання проектного значення тиску, яка встановлюється шляхом визначення суми:
маси газу, що міститься в газопроводах високого тиску I і II категорії всіх діаметрів, з урахуванням маси газу, що може виділитися із системи протягом розрахункового часу, необхідного для локалізації аварії;
маси газу, що міститься в газопроводах середнього тиску всіх діаметрів, ураховуючи масу газу, що може виділитися із системи протягом розрахункового часу, необхідного для локалізації аварії.
Розрахунковий час виявлення витоку речовини та перекривання трубопроводів визначається в кожному конкретному випадку, виходячи з реальної обстановки, і повинен бути мінімальним з урахуванням паспортних даних на запірні пристрої, характеру технологічного процесу та виду розрахункової аварії.
Під час проведення розрахунків маса газу, що міститься у дворових вводах, не враховується;
7) для міжцехових, внутрішньоцехових, внутрішньоскладських трубопроводів - сумарна маса небезпечної речовини в усьому трубопроводі;
8) для операцій зливу-наливу - додатково враховується сумарна маса небезпечної речовини в залізничних або автомобільних цистернах, у вантажних танках суден під час проведення технологічних операцій. Для проведення таких розрахунків використовуються значення проектної ємності та проектної кількості цистерн або танків, які можуть установлюватися на естакаді або причалі одночасно.
9. У разі коли на об’єкті загальна маса небезпечних речовин, визначена відповідно до пунктів 7 і 8 цього Порядку, дорівнює або перевищує порогову масу небезпечної речовини за індивідуальною назвою чи відповідним класом небезпечної речовини (категорією небезпеки), такий об’єкт належить до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу.
10. У разі коли на об’єкті відсутні певні небезпечні речовини із загальною масою, що перевищує або дорівнює відповідній пороговій масі, з метою вирішення питання про віднесення об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки необхідно застосовувати такі формули:
1) об’єкт є об’єктом підвищеної небезпеки 1 класу, якщо сума:
де qi - маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечної речовини (категорією небезпеки) відповідно до таблиці 1 або 2 додатка 1;
Q1i - порогова маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечної речовини (категорією небезпеки) для об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу, визначена в таблиці 1 або 2 додатка 1;
2) об’єкт є об’єктом підвищеної небезпеки 2 класу, якщо сума:
де qi - маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечної речовини (категорією небезпеки) відповідно до таблиці 1 або 2 додатка 1;
Q2i - порогова маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечної речовини (категорією небезпеки) для об’єкта підвищеної небезпеки 2 класу, визначена в таблиці 1 або 2 додатка 1;
3) об’єкт є об’єктом підвищеної небезпеки 3 класу, якщо сума:
де qi - маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечної речовини (категорією небезпеки) відповідно до таблиці 1 або 2 додатка 1;
Q3i - порогова маса окремої небезпечної речовини за індивідуальною назвою або класом небезпечної речовини (категорією небезпеки) для об’єкта підвищеної небезпеки 3 класу визначена в таблиці 1 або 2 додатка 1.
Визначена за наведеними формулами розрахункова сума всіх небезпечних речовин, що розміщені на об’єкті, зазначається з точністю до другого знака після коми.
11. Наведені у пункті 10 цього Порядку формули з метою оцінювання впливу небезпеки від небезпечних речовин на здоров’я людини, об’єкти інфраструктури (фізична небезпека) та навколишнє природне середовище застосовуються окремо для кожного виду загроз, а саме:
1) для впливу на організм і здоров’я людини розраховується загальна маса небезпечних речовин, наведених у секції "Н" ("Загроза для здоров’я людини") таблиці 2 додатка 1;
2) для впливу на об’єкти інфраструктури розраховується загальна маса небезпечних речовин, наведених у секції "Р" ("Фізичні загрози для об’єктів інфраструктури") таблиці 2 додатка 1;
3) для впливу на навколишнє природне середовище розраховується загальна маса небезпечних речовин, наведених у секції "Е" ("Загрози для навколишнього природного середовища") таблиці 2 додатка 1.
При цьому використовується найменша порогова маса.
У разі коли небезпечна речовина зазначена в таблицях 1 і 2 додатка 1, у розрахунках відповідно використовуються порогові маси небезпечних речовин за індивідуальними назвами, зазначені у таблиці 1 додатка 1.
12. Інформація, визначена на кожному з трьох етапів ідентифікації, вноситься до Реєстру з метою автоматизованого проведення ідентифікації, формування повідомлення за формою ОПН-1 згідно з додатком 2 та його надсилання до ДСНС або її територіального органу за місцезнаходженням об’єкта з метою перевірки повноти наведеної інформації та прийняття рішення про віднесення об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу.
13. До введення в дію Реєстру за результатами ідентифікації складається повідомлення за формою ОПН-1 згідно з додатком 2, яке подається до ДСНС або її територіального органу за місцезнаходженням об’єкта з метою перевірки наведеної інформації та прийняття рішення про віднесення об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу.
Розрахунки, які проводяться під час ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки, оформляються у вигляді розрахунково-пояснювальної записки, яка додається до повідомлення за формою ОПН-1 та враховується під час перевірки повноти наведеної в ньому інформації.
14. ДСНС або її територіальний орган протягом 20 робочих днів після отримання від суб’єкта господарювання повідомлення про результати ідентифікації приймає рішення про віднесення (невіднесення) об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу або з урахуванням пункту 22 цього Порядку виключення його з Реєстру, про що інформує суб’єкта господарювання, відповідну місцеву держадміністрацію, орган місцевого самоврядування та органи державного нагляду (контролю), що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки.
15. У разі надання суб’єктом господарювання неповної або неточної інформації про результати ідентифікації ДСНС або її територіальний орган протягом 10 робочих днів після виявлення такого факту письмово повідомляє про це суб’єкту господарювання, який опрацьовує відповідну інформацію та подає відкориговане повідомлення за формою ОПН-1 для розгляду в установленому порядку.
16. Ідентифікація об’єкта підвищеної небезпеки вважається завершеною після письмового (електронного) повідомлення ДСНС або її територіальним органом суб’єкту господарювання про віднесення такого об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки відповідного класу або підтвердження того, що об’єкт не віднесено до об’єктів підвищеної небезпеки.
17. Порядок надання інформації про об’єкти підвищеної небезпеки, які належать до сфери управління Міноборони, для включення до Реєстру або виключення з нього встановлюється Міноборони за погодженням із ДСНС.
18. Для об’єктів, які проектуються, ідентифікацію об’єкта підвищеної небезпеки повинно бути проведено до затвердження проектної документації.
19. Для об’єктів підвищеної небезпеки, що включені до Реєстру, до введення в дію цього Порядку суб’єкти господарювання, які їх експлуатують, протягом року після введення в дію цього Порядку проводять їх ідентифікацію.
20. Місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень яких розміщені ідентифіковані об’єкти підвищеної небезпеки, з урахуванням інформації, що міститься в Реєстрі, розміщують на власних офіційних веб-сайтах протягом 30 днів після отримання інформації від ДСНС або її територіального органу про включення об’єкта підвищеної небезпеки до Реєстру такі відомості про об’єкт підвищеної небезпеки:
юридична адреса оператора;
повне та скорочене найменування об’єкта підвищеної небезпеки;
фактична адреса об’єкта підвищеної небезпеки;
клас об’єкта підвищеної небезпеки.
21. Оператор протягом 60 календарних днів повторно проводить ідентифікацію відповідно до вимог цього Порядку в разі:
зміни форми власності або організаційно-правової форми оператора;
зміни технічних характеристик об’єкта підвищеної небезпеки, пов’язаних із змінами кількості та/або номенклатури небезпечних речовин;
зміни найменування суб’єкта господарювання, який експлуатує об’єкт підвищеної небезпеки;
внесення змін до чинних або прийняття нових нормативно-правових актів у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, у разі, коли це стосується порядку проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки або впливає на її результати.
22. Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру здійснюється за рішенням ДСНС або її територіального органу на підставі розгляду наданих оператором матеріалів повторної ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки, за результатами якої об’єкт не віднесений до об’єктів підвищеної небезпеки відповідного класу, та представлення документів, які підтверджують:
зміну технічних характеристик або кількості джерел небезпеки у разі, коли на об’єкті підвищеної небезпеки зменшена сумарна маса небезпечних речовин порівняно з нормативом порогової маси за індивідуальною масою або класом небезпечної речовини, внаслідок чого об’єкт не належить до будь-якого класу об’єктів підвищеної небезпеки;
ліквідацію або виведення з експлуатації (списання з балансу) об’єкта підвищеної небезпеки.
23. Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру ДСНС або її територіальним органом здійснюється також за результатами заходів державного нагляду (контролю) у разі виявлення факту ліквідації об’єкта підвищеної небезпеки або у разі наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про припинення оператором господарської діяльності.
24. Про прийняте рішення щодо виключення об’єкта з Реєстру ДСНС або її територіальний орган повідомляє суб’єкту господарювання, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування та органам державного нагляду (контролю), що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, письмово протягом 20 робочих днів після одержання матеріалів повторної ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки та відповідних документів від оператора (одержання інформації за результатами заходів державного нагляду (контролю). У разі відмови щодо виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Реєстру ДСНС або її територіальний орган надає оператору обґрунтовані мотиви для такої відмови.
25. Результати ідентифікації та розрахунки, на підставі яких вони проводилися, зберігаються оператором протягом усього часу експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки, а в разі відчуження об’єкта, зміни форми власності або організаційно-правової форми оператора передаються суб’єкту господарювання - правонаступнику.
26. Суб’єкт господарювання несе відповідальність згідно із законодавством за своєчасне, повне і достовірне проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.
Додаток 1
до Порядку
ПОРОГОВІ МАСИ
небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки
1. Для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки порогові маси небезпечних речовин установлюються за індивідуальними назвами для небезпечних речовин, які мають індивідуальні властивості (таблиця 1), а також за класами небезпечних речовин та категоріями небезпеки, які мають однорідні (подібні) індивідуальні властивості залежно від виду загроз, поєднані у секції: секція "Н" - "Загрози для здоров’я людини", секція "Р" - "Фізичні загрози", секція "Е" - "Загрози для навколишнього природного середовища" і секція "О" - "Інші загрози" (таблиця 2).
Таблиця 1
ПОРОГОВІ МАСИ
небезпечних речовин за індивідуальними назвами
Порядковий номер Індивідуальні назви небезпечних речовин Номер CAS (примітка 1) Норматив порогової маси, тонн, для віднесення об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки:
1 класу 2 класу 3 класу
1. Амонію нітрат (пункт 2 примітки) 10 000 5000 2500
2. Амонію нітрат (пункт 3 примітки) 5000 1250 312,5
3. Амонію нітрат (пункт 4 примітки) 2500 350 49
4. Амонію нітрат (пункт 5 примітки) 50 10 2
5. Калію нітрат (пункт 6 примітки) 10 000 5000 2500
6. Калію нітрат (пункту 7 примітки) 5000 1250 312,5
7. Миш’яку пентаоксид, миш’якова кислота (V) та/або солі миш’яку 1303-28-2 2 1 0,5
8. Миш’яку триоксид, миш’яковиста (III) кислота та/або солі миш’яку 1327-53-3 0,1
9. Бром 7726-95-6 100 20 4
10. Хлор 7782-50-5 25 10 4
11. Сполуки нікелю в інгальованій порошкоподібній формі:
нікелю монооксид
нікелю діоксид
нікелю сульфід
тринікелю дисульфід
динікелю триоксид
1
12. Етиленімін 151-56-4 20 10 5
13. Фтор (флуор) 7782-41-4 20 10 5
14. Формальдегід (концентрація більше або дорівнює 90 відсотків) 50-00-0 50 5 0,5
15. Водень 1333-74-0 50 5 0,5
16. Хлороводень (зріджений газ) 7647-01-0 250 25 2,5
17. Алкіли свинцю 50 5 0,5
18. Зріджені займисті гази, категорія 1 або 2 (зокрема, зріджений нафтовий газ) і природний газ (примітка 8) 200 50 12,5
19. Ацетилен 74-86-2 50 5 0,5
20. Етилену оксид 75-21-8 50 5 0,5
21. Пропілену оксид 75-56-9 50 5 0,5
22. Метанол 67-56-1 5000 500 50
23. 4,4? -метилен-біс (2-хлоранілін) та/або солі в порошкоподібній формі 101-14-4 0,01
24. Метилізоціанат 624-83-9 0,15
25. Кисень 7782-44-7 2000 200 20
26. 2,4-толуол диізоціанат 584-84-9 100 10 1
2,6-толуол диізоціанат 91-08-7
27. Карбоніл дихлорид (фосген) 75-44-5 0,75 0,3 0,12
28. Арсин (тригідрид арсену) 7784-42-1 1 0,2 0,04
29. Фосфін (тригідрид фосфору) 7803-51-2 1 0,2 0,04
30. Дихлорид сірки 10545-99-0 1
31. Триоксид сірки 7446-11-9 75 15 3
32. Поліхлордибензофурани і поліхлордибензодіоксини (зокрема, ТХДД), обчислені в еквіваленті ТХДД (пункт 9 примітки) 0,001
33. Наведені нижче канцерогени або суміші, що містять такі канцерогени в концентраціях вище 5 відсотків за масою: 4-амінобіфеніл та/або його солі
бензотрихлорид, бензидин та/або солі біс (хлорметиловий) ефір хлордиметиловий ефір
1,2-дибромметан
диетилсульфат
диметилсульфат
диметилкарбамоілхлорид 1,2-дибром-3-хлор-пропан 1,2-диметилгідразін
диметилнітрозамін
гексаметилфосфотриамід
гідразин 2-нафтиламін та/або його солі 4-нітродифеніл
1,3-пропансультон
2 0,5 0,125
34. Нафтопродукти та альтернативні види палива:
(а) бензини та лігроїни
(б) керосини (зокрема, реактивне паливо)
(в) газойлі (зокрема, дизельне паливо, пічне паливо та газойлеві суміші)
(г) важкі види нафтового палива
(ґ) альтернативні види палива, використовувані в таких самих цілях і мають такі самі властивості щодо займистості і загроз для навколишнього природного середовища, як і продукти, зазначені у підпунктах (а) - (г)
25 000 2500 250
35. Безводний аміак 7664-41-7 200 50 12,5
36. Трифтористий бор 7637-07-2 20 5 1,25
37. Сірководень 7783-06-4 20 5 1,25
38. Піперидин 110-89-4 200 50 12,5
39. Біс(2-диметиламіноетил) (метил)амін 3030-47-5 200 50 12,5
40. 3-(2-етилгексилокси) пропіламін 5397-31-9 200 50 12,5
41. Суміші (пункт 11 примітки) гіпохлориту натрію, які віднесено до гостро небезпечних для водного середовища категорії 1 з характеристикою небезпеки H400 (дуже токсично для водних) із вмістом активного хлору менш як 5 відсотків активного хлору і не віднесених до будь-яких інших категорій небезпеки (таблиця 2) 500 200 80
42. Пропіламін (пункт 10 примітки) 107-10-8 2000 500 125
43. Трет-бутилакрилат (пункт 10 примітки) 1663-39-4 500 200 80
44. 2-метил-3-бутен-нітрил (пункт 10 примітки) 16529-56-9 2000 500 125
45. Тетрагідро-3,5-диметил-1,3,5,-тіадіазин-2-тіон (Дазомет) (пункт 10 примітки) 533-74-4 200 100 50
46. Метилакрилат (пункт 10 примітки) 96-33-3 2000 500 125
47. 3-метилпіридин (пункт 10 примітки) 108-99-6 2000 500 125
48. 1-бром-3-хлорпропан (пункт 10 примітки) 109-70-6 2000 500 125

__________
Примітки:


1. Номер CAS зазначено лише в індикативних цілях.
2. Амонію нітрат (10000/5000/2500): добрива, здатні до саморозкладання.
Ця умова застосовується до комплексних/складних добрив на основі амонію нітрату (комплексні/складні добрива, що містять амонію нітрат з фосфатом та/або вуглекислим калієм), які здатні до саморозкладання і в яких вміст азоту у зв’язку з наявністю амонію нітрату становить від 15,75 відсотка (пункт 12 примітки) до 24,5 відсотка (пункт 13 примітки) за масою і/або не більш як 0,4 відсотка усіх займистих/органічних матеріалів, або які відповідають 15,75 відсотка за масою або менше та містять необмежену кількість горючих речовин.
3. Амонію нітрат (5 000/1 250/320): секція добрив.
Ця умова застосовується до простих добрив на основі амонію нітрату і комплексних/складних добрив на основі амонію нітрату, у яких вміст азоту у зв’язку з наявністю амонію нітрату становить:
понад 24,5 відсотка за масою, за винятком сумішей простих добрив на основі амонію нітрату з доломітом, вапняком і/або карбонатом кальцію із чистотою не менш як 90 відсотків;
понад 15,75 відсотка за масою для сумішей амонію нітрату і амонію сульфату;
понад 28 відсотків (пункт 14 примітки) за масою для сумішей простих добрив на основі амонію нітрату з доломітом, вапняком і/або кальцію карбонатом із чистотою не менш як 90 відсотків.
4. Амонію нітрат (2 500/350/50): технічна група.
Ця умова застосовується до амонію нітрату і сумішей амонію нітрату, у яких вміст азоту у складі амонію нітрату становить:
від 24,5 до 28 відсотків за масою і які містять не більш як 0,4 відсотка горючих речовин;
понад 28 відсотків за масою і які містять не більш як 0,2 відсотка горючих речовин.
Ця умова також застосовується до водних розчинів амонію нітрату, у яких концентрація амонію нітрату становить понад 80 відсотків за масою.
5. Амонію нітрат (50/10/2): "некондиційні" матеріали і добрива, які не пройшли випробування на детонацію.
Ця умова застосовується до:
матеріалу, який було відбраковано у процесі оброблення;
амонію нітрату та до сумішей амонію нітрату;
простих добрив на основі амонію нітрату і комплексних/складних добрив на основі амонію нітрату, зазначених у пунктах 3 і 4 примітки, що повертають або повернуто виробнику кінцевим споживачем на тимчасове зберігання або переробне підприємство для вторинного перероблення, утилізації чи оброблення з метою безпечного використання, оскільки вони не відповідають специфікаціям, зазначеним у пунктах 3 і 4 примітки;
добрив, зазначених в абзаці першому пункту 2 примітки та пункті 3 примітки.
6. Калію нітрат (10000/5000/2500).
Ця умова застосовується до складних добрив на основі калію нітрату (у грубозернистій/гранульованій формі), які мають такі самі небезпечні властивості, що і чистий калію нітрат.
7. Калію нітрат (5000/1250/320).
Ця умова застосовується до складних добрив на основі калію нітрату (у кристалічному вигляді), які мають такі самі небезпечні властивості, що і чистий калію нітрат.
8. Збагачений біогаз.
Збагачений біогаз можна класифікувати за рядком 18 таблиці 1 у тих випадках, коли він був оброблений відповідно до стандартів для очищеного і збагаченого біогазу, що гарантують якість, еквівалентну природному газу, у тому числі вміст метану, і який містить не більш як 1 відсоток кисню.
9. Поліхлордибензофурани і поліхлордибензодіоксини.
Масу поліхлордибензофуранів і поліхлордибензодіоксинів розраховують за такими показниками:
Коефіцієнт токсичної еквівалентності (TEF, КТЕ), ВООЗ 2005
2,3,7,8-TCDD 1 2,3,7,8-TCDF 0,1
1,2,3,7,8-PeCDD 1 2,3,4,7,8-PeCDF 0,3
1,2,3,7,8-PeCDF 0,03
1,2,3,4,7,8-HxCDD 0,1
1,2,3,6,7,8-HxCDD 0,1 1,2,3,4,7,8-HxCDF 0,1
1,2,3,7,8,9-HxCDD 0,1 1,2,3,7,8,9-HxCDF 0,1
1,2,3,6,7,8-HxCDF 0,1
1,2,3,4,6,7,8-HpCDD 0,01 2,3,4,6,7,8-HxCDF 0,1
OCDD 0,0003 1,2,3,4,6,7,8-HpCDF 0,01
1,2,3,4,7,8,9-HpCDF 0,01
OCDF 0,0003
(T - тетра, Pе - пента, Hx - гекса, Hp - гепта, O - окта)
10. Якщо небезпечна речовина відповідно належить до класу небезпечних речовин "Займисті рідини" (категорія P5a або P5b таблиці 2), для цілей ідентифікації застосовують найменшу порогову масу.
11. Якщо суміш не містить гіпохлориту натрію, така суміш не належить до гостронебезпечних для водного середовища категорії 1 з характеристикою небезпеки H400 (дуже токсично для водних організмів).
12. Вміст азоту 15,75 відсотка за масою у зв’язку з наявністю амонію нітрату відповідає 45 відсоткам амонію нітрату.
13. Вміст азоту 24,5 відсотка за масою у зв’язку з наявністю амонію нітрату відповідає 70 відсоткам амонію нітрату.
14. Вміст азоту 28 відсотків за масою у зв’язку з наявністю амонію нітрату відповідає 80 відсоткам амонію нітрату.
Таблиця 2
ПОРОГОВІ МАСИ
небезпечних речовин за класами небезпечних речовин та категоріями небезпеки
Класи небезпечних речовин та категорії небезпеки Норматив порогової маси, тонн, для віднесення об’єкта до об’єкта підвищеної небезпеки:
1 класу 2 класу 3 класу
Секція "H" Загрози для здоров’я людини (пункт 1 примітки)
H1 ГОСТРА ТОКСИЧНІСТЬ
Категорія 1, всі шляхи впливу
20 5 1,25
H2 ГОСТРА ТОКСИЧНІСТЬ
Категорія 1, всі шляхи впливу і категорія 2, шляхом інгаляційного впливу (пункт 46 примітки)
200 50 12,5
H3 ВИБІРКОВА ТОКСИЧНІСТЬ Характеризується ураженням окремих органів-мішеней за умови однократного впливу на організм (ВТОМ-ОВ), категорія 1 200 50 12,5
Секція "P" Фізичні загрози для об’єктів інфраструктури (пункти 2-45 примітки)
P1a ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (пункт 2 примітки)
Нестабільні вибухові речовини або вибухові речовини, підклас 1.1, 1.2, 1.3, 1.5 чи 1.6, або речовини чи суміші, що мають вибухові властивості (пункт 3 примітки) та не належать до класів небезпек органічних перекисів або самореактивних речовин і сумішей
50 10 2
P1b ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (пункт 47 примітки)
Вибухові речовини, підклас 1.4 (пункт 49 примітки)
200 50 12,5
P2 ЗАЙМИСТІ ГАЗИ
Займисті гази, категорія 1 або 2
50 10 2
P3a ЗАЙМИСТІ АЕРОЗОЛІ (пункт 50 примітки)
Займисті аерозолі категорії 1 або 2, що містять займисті гази категорії 1 або 2 чи займисті рідини категорії 1
500
(маса нетто)
150
(маса нетто)
45
(маса нетто)
P3b ЗАЙМИСТІ АЕРОЗОЛІ (пункт 50 примітки)
Займисті аерозолі категорії 1 або 2, що не містять займистих газів категорії 1 або 2, чи займисті рідини категорії 1 (пункт 51 примітки)
50 000
(маса нетто)
5000
(маса нетто)
500
(маса нетто)
P4 ОКИСНЮВАЛЬНІ ГАЗИ
Окислювальні гази, категорія 1
200 50 12,5
P5a ЗАЙМИСТІ РІДИНИ
Займисті рідини, категорія 1 або займисті рідини категорії 2 або 3, які зберігають за температури, що перевищує їх точку кипіння, або інші рідини з температурою займання менше або дорівнює 60° C, які зберігають за температури, що перевищує їх точку кипіння (пункт 52 примітки)
50 10 2
P5b ЗАЙМИСТІ РІДИНИ
Займисті рідини категорії 2 або 3, у тому разі, коли особливі умови оброблення такі як високий тиск або висока температура, можуть створити загрозу виникнення значних аварій, або інші рідини з температурою займання менше або дорівнює 60° C, у тому разі, коли особливі умови оброблення, такі як високий тиск або висока температура, можуть створити загрозу виникнення значних аварій (пункт 52 примітки)
200 50 12,5
P5c ЗАЙМИСТІ РІДИНИ
Займисті рідини категорії 2 або 3, не передбачені в рядках P5a і P5b
50 000 5000 500
P6a САМОРЕАКТИВНІ РЕЧОВИНИ ТА СУМІШІ, А ТАКОЖ ОРГАНІЧНІ ПЕРЕКИСИ
Самореактивні речовини та суміші, тип A або B або органічні перекиси, тип A або B
50 10 2
P6b САМОРЕАКТИВНІ РЕЧОВИНИ ТА СУМІШІ, А ТАКОЖ ОРГАНІЧНІ ПЕРЕКИСИ
Самореактивні речовини та суміші, тип C, D, E або F або органічні перекиси, тип C, D, E або F
200 50 12,5
P7 ПІРОФОРНІ РІДИНИ ТА ТВЕРДІ РЕЧОВИНИ
Пірофорні (самозаймисті) рідини, категорія 1
Пірофорні (самозаймисті) тверді речовини, категорія 1
200 50 12,5
P8 ОКИСНЮВАЛЬНІ РІДИНИ ТА ТВЕРДІ РЕЧОВИНИ
Окислювальні рідини, категорія 1, 2 або 3 чи окислювальні тверді речовини, категорія 1, 2 чи 3
200 50 12,5
Секція "E" Загрози для навколишнього природного середовища
E1 Категорія 1: гостра небезпека для водного середовища, або Категорія 1: хронічна небезпека для водного середовища 200 100 20
E2 Категорія 2: хронічна небезпека для водного середовища 500 200 80
Секція "O" Інші загрози
O1 Речовини та суміші з характеристикою небезпеки EUH014 (бурхливо реагують з водою) 500 100 20
O2 Речовини та суміші, які у разі контакту з водою виділяють займисті гази, категорія 1 500 100 20
O3 Речовини та суміші з характеристикою небезпеки EUH029 (можуть утворювати вибухонебезпечні пероксиди) 200 50 12,5

__________
Примітки:


1. Залежно від характеру загрози для здоров’я людини речовини можуть бути віднесені до класів небезпечних речовин H1 і H2 за параметрами гострої токсичності у разі однократного введення у шлунок або нанесення на шкіру, а також інгаляційного впливу протягом чотирьох годин. Категорії небезпеки гострої токсичності та їх значення викладені у таблиці 3. Значення гострої токсичності виражені у показниках ЛД50 для перорального та термального шляху надходження і ЛК50 у разі інгаляційного впливу. У разі неможливості досягнення ЛД50 або ЛК50 для визначення класу небезпеки можуть бути враховані виражені клінічні ознаки токсичної дії.
Таблиця 3
Шляхи впливу на організм Категорія небезпеки 1 Категорія небезпеки 2 Категорія небезпеки 3 Категорія небезпеки 4 Категорія небезпеки 5
Пероральний, мг/кг маси тіла менше або дорівнює 5 > 5 менше або дорівнює 50 > 50 менше або дорівнює 300 >300 менше або дорівнює 2000 більше 2000 до 5000
Дермальний, мг/кг маси тіла менше або дорівнює 50 > 50 менше або дорівнює 200 > 200 менше або дорівнює 1000 > 1000 менше або дорівнює 2000
Газ, млн.-1V (частин на мільйон об’єму повітря) менше або дорівнює 100 > 100 менше або дорівнює 500 > 500 менше або дорівнює 2500 > 2500 менше або дорівнює 20 000 якщо є підтвердження експертів про гостру токсичність, яка не відповідає критеріям категорії небезпеки 4
Пара, мг/л повітря менше або дорівнює 0,5 > 0,5 менше або дорівнює 2 > 2 менше або дорівнює 10 > 10 менше або дорівнює 20
Пил або туман, мг/л повітря менше або дорівнює 0,05 > 0,05 менше або дорівнює 0,5 > 0,5 менше або дорівнює 1 > 1 менше або дорівнює 5
Cпецифічна вибіркова токсичність, що характеризується ураженням окремих органів-мішеней у разі однократного впливу (ВТОМ-ОВ), має три категорії небезпеки:
категорія 1 - небезпечні речовини, що викликають значну токсичність у людей або такі, що на підставі досліджень на тваринах можуть вважатися потенційно токсичними для людей внаслідок однократного впливу;
категорія 2 - небезпечні речовини, які внаслідок випробувань на тваринах можуть вважатися потенційно небезпечними для людини після однократного впливу;
категорія 3 - небезпечні речовини, які мають транзитний вплив на здоров’я людини, тобто після незначного періоду впливу їх дія може припинитися за дуже короткий період часу, не викликаючи значних порушень в органах людини або функціональних порушень. До таких речовин можуть належати наркотичні речовини або такі, що викликають подразнення очей або дихальних шляхів.
2. До класу небезпечних речовин "Вибухові речовини" належать тверді або рідкі речовини (або суміші речовин), здатні до самостійного виділення газів внаслідок хімічної реакції (детонації) за такої температури, тиску і швидкості, небезпечна дія яких завдає шкоди навколишньому природному середовищу.
Піротехнічні речовини також включаються до цього класу, навіть якщо вони не виділяють газів.
3. До піротехнічних речовин належать небезпечні речовини (або суміші речовин), призначені для отримання ефекту у вигляді вогню, диму або їх комбінації внаслідок екзотермічних реакцій, що відбуваються без детонації.