До складу конкурсної комісії ліквідатор має право включати осіб, залучених до ліквідації банку, представників органів місцевого самоврядування, Національного банку, органів державної податкової служби, правоохоронних органів за їх згодою.
14.15. У разі продажу майна (активів) банку на аукціоні ліквідатор може самостійно проводити торги відповідно до законодавства України або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути зацікавленою особою стосовно кредитора чи боржника.
14.16. Для продажу цінних паперів ліквідатор укладає договір з торговцем цінними паперами.
Ліквідатор може самостійно здійснювати продаж цінних паперів, якщо має відповідну ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
14.17. Продаж майна (активів) банку на товарній біржі здійснюється згідно з правилами роботи біржі, з якою ліквідатор укладає відповідний договір.
14.18. Розмір оплати послуг осіб, залучених для продажу майна (активів) банку, визначається за погодженням сторін у договорах та оплачується відповідно до кошторису.
14.19. Продаж майна (активів) банку оформляється відповідними договорами згідно з вимогами законодавства України.
Строк оплати придбаного покупцем майна (активу) визначається договором, який не може перевищувати одного місяця з дня його укладення.
Під час продажу майна (активів) кредиторам у рахунок задоволення їх вимог взаємні зобов'язання банку і конкретного кредитора погашаються в рівнозначних сумах і лише на різницю здійснюється платіж однією із сторін:
кредитором - у разі перевищення ціни майна (активу) над боргом банку;
банком під час задоволення вимог кредиторів відповідної черги згідно зі статтею 96 Закону про банки - у разі перевищення боргу банку над ціною майна (активу).
Фактичне передавання майна (активів) покупцям здійснюється після надходження коштів на накопичувальний рахунок банку. Ліквідатор передбачає цю умову у відповідних договорах про купівлю-продаж.
( Глава 14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 81 від 28.02.2002; в редакції Постанов Національного банку N 384 від 07.10.2002, N 4 від 08.01.2008 )
Глава 15. Черговість задоволення вимог
кредиторів. Передавання непроданих активів банку в управління визначеній Національним банком юридичній особі
( Назва глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )( У тексті глави 15 слова "контроль за діяльністю ліквідатора" та "контроль за ліквідаційною процедурою" замінено словами "контроль за діяльністю ліквідаторів" згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )( У тексті глави 15 розділу VI слова "територіальне управління Національного банку (підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку)" у всіх відмінках замінено словами "Національний банк" у відповідних відмінках, а слова "при територіальному управлінні (Комісія Національного банку - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку)" у всіх відмінках виключено згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
15.1. Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у черговості та порядку, визначеним у статті 96 Закону про банки, якщо інше не встановлено законом.
( Пункт 15.1 глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )( Пункт 15.2 глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
15.2. Якщо на час закінчення строку ліквідації банку залишилися непроданими його активи і наслідком негайного продажу буде істотна втрата їх вартості, то ліквідатор передає ці активи відповідно до частини дванадцятої статті 96 Закону про банки в управління іншій юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів. Зазначена норма не поширюється на процедуру ліквідації філії іноземного банку.
( Абзац перший пункту 15.2 глави 15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )
Юридичною особою, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку може бути:
банк, який має письмовий дозвіл Національного банку на довірче управління коштами і цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами, за умови, що він здійснює беззбиткову діяльність, дотримується економічних нормативів (за останній звітний місяць) і нормативу обов'язкового резервування (протягом останніх шести місяців), забезпечує формування резервів під активні операції та не є об'єктом застосування заходу впливу щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних банком операцій;
юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо надання аудиторських, юридичних, консалтингових, фінансових послуг не менше трьох років, веде беззбиткову діяльність і не має заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами.
Юридичною особою, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку не може бути юридична особа, яка є кредитором, учасником/акціонером банку, була пов'язаною особою цього банку, а також яка не виконала зобов'язань перед цим банком.
( Пункт глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.3. Ліквідатор надає висновок про потребу передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення строку його ліквідації, Національному банку не пізніше ніж за чотири місяці до завершення процедури ліквідації банку. У висновку ліквідатор має зазначити, зокрема, обсяг непроданих активів банку, що продавалися в порядку, визначеному главою 14 цього розділу, і не були продані (із зазначенням причин), та можливість їх подальшого продажу юридичною особою, а також загальну суму незадоволених вимог кредиторів.
Одночасно з висновком ліквідатор має подавати:
перелік активів банку, що продавалися в порядку, визначеному главою 14 цього розділу, і не були продані та які передбачається передати в управління юридичній особі;
інформацію про кожний актив, який передбачається передати іншій юридичній особі (його вартість (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий);
висновки про оцінку кожного активу, здійснену відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури.
( Пункт глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.4. За результатами розгляду висновку ліквідатора щодо передавання активів банку та інформації про ці активи Комісія Національного банку приймає рішення про надання (ненадання) згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.
У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі ліквідатор публікує повідомлення про пошук такої юридичної особи.
У повідомленні про пошук юридичної особи, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку має зазначатися:
кінцева дата подання документів до територіального управління Національного банку (до Національного банку) для визначення юридичної особи, якій передаватимуться в управління непродані активи банку;
адреса, за якою мають подаватися документи;
вимоги до юридичної особи, визначені в пункті 15.3 цієї глави.
Копію опублікованого повідомлення ліквідатор подає Національному банку протягом двох робочих днів з дня його опублікування.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.5. Юридична особа, яка не є банком і має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку подає до Національного банку такі документи:
заяву про намір прийняти в управління непродані активи банку з метою задоволення вимог кредиторів. У заяві юридична особа має зазначити, що вона не є кредитором, учасником/акціонером банку, не була пов'язаною особою банку і не має невиконаних зобов'язань перед цим банком;
нотаріально засвідчені копії своїх установчих документів;
копію паспорта керівника юридичної особи;
фінансову звітність за останній звітний період (рік, квартал) згідно із законодавством України, засвідчену підписами керівника і головного бухгалтера, відбитком печатки юридичної особи, а також підтверджену аудитором;
документ, що підтверджує відсутність заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевого бюджетів.
Якщо юридичною особою, яка має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку є банк, то він подає Національному банку лише відповідну заяву.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.6. Якщо банк, який має намір прийняти в управління непродані під час ліквідаційної процедури активи, розташований за межами області місцезнаходження банку то підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, надсилає до відповідного територіального управління Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює нагляд за банками) запит щодо надання висновку про відповідність банку, якому передаватимуться в управління непродані активи, вимогам пункту 15.3 цієї глави.
( Абзац перший пункту 15.6 глави 15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Висновок про відповідність банку вимогам пункту 15.3 цієї глави має бути надісланий запитувачу протягом семи робочих днів після отримання запиту.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.7. Національний банк, надсилає до ліквідатора запит щодо юридичних осіб, які звернулися з пропозицією прийняти в управління непродані активи банку про те, чи є вони кредиторами, учасниками/акціонерами банку, пов'язаними особами цього банку, а також про те, чи не мають вони невиконаних зобов'язань перед цим банком.
( Абзац перший пункту 15.7 глави 15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Ліквідатор надсилає відповідь запитувачу протягом семи робочих днів після отримання запиту.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.8. Після отримання потрібної інформації про юридичних осіб, від яких надійшли пропозиції щодо приймання в управління не проданих під час ліквідаційної процедури активів, Комісія Національного банку відбирає кандидатів з числа претендентів, яким повідомляє адресу ліквідатора, за якою вони можуть ознайомитися з інформацією про активи банку, які передбачається передати їм в управління, а також повідомляє ліквідатору про цих юридичних осіб.
Юридичні особи, які мають намір прийняти в управління непродані активи банку звертаються до ліквідатора для ознайомлення з інформацією про непродані активи банку.
Ліквідатор інформує відібраних юридичних осіб, яким можуть передаватися в управління непродані активи банку, про:
перелік активів банку, що залишилися непроданими і які передбачається передати їм в управління;
договори, на підставі яких виникли майнові права та обов'язки банку щодо активів;
вартість кожного активу (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий;
висновки щодо оцінки кожного активу, здійсненої відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури;
загальну суму невиконаних зобов'язань банку.
( Абзац дев'ятий пункту глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 428 від 09.11.2006 )
Юридична особа та її працівники, які ознайомилися з інформацію про активи банку, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.9. Рішення про визначення юридичної особи, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку з числа осіб, які ознайомилися з інформацією про активи банку та повідомили Національний банк про своє рішення щодо приймання цих активів, приймає Комісія Національного банку.
Після прийняття відповідного рішення між банком, Національним банком і юридичною особою, якій передаються в управління непродані активи, укладається тристоронній договір (додаток 6). Від імені Національного банку договір підписує заступник Голови Національного банку - куратор служби банківського нагляду.
( Абзац другий пункту 15.9 глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )( Абзац третій пункту 15.9 глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.10. Юридична особа, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку, звертається до територіального управління (Операційного управління Національного банку) із заявою про відкриття накопичувального рахунку в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.11. Ліквідатор передає юридичній особі, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку ці активи, а також документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку, копію реєстру акціонерів банку засвідчену реєстратором, або копію статуту з усіма змінами, якщо ліквідовується банк, створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю, засвідчені ліквідатором).
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
15.12. Юридична особа, якій передано в управління непродані активи банку, який ліквідовано, набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.13. Юридична особа, якій за договором передані в управління непродані активи банку зобов'язана щомісяця надавати Національному банку інформацію про продаж цих активів і задоволення вимог кредиторів.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
15.14. Національний банк здійснює перевірку діяльності юридичної особи, якій за договором передані в управління непродані активи банку щодо проведення процедури управління цими активами і задоволення вимог кредиторів у порядку, установленому пунктом 16.3 глави 16 цього розділу для ліквідатора банку.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
15.15. Юридична особа, якій за договором передані в управління непродані активи банку, після завершення згідно з договором процедури управління цими активами (їх продажу) і задоволення вимог кредиторів має передати до відповідного архіву документи, які були прийняті від ліквідатора, й ті, що утворилися внаслідок здійснення нею цієї процедури, та подати територіальному управлінню акт про приймання-передавання цих документів до архіву.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006, в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )( Пункт 15.16 глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
15.16. Вимоги кредиторів не задовольняються в таких випадках:
не надійшли протягом установленого часу;
не визнані ліквідатором, не оскаржені кредитором у встановленому порядку або за запереченням кредитора прийнято рішення про незадоволення його вимоги;
майна банку не вистачає для задоволення вимог.
Глава 16. Контроль за діяльністю ліквідатора та
звітність ліквідатора
16.1. Національний банк здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів банків на підставі аналізу статистичної звітності та інформації про здійснення ліквідації банку, отриманих від ліквідаторів, а також матеріалів перевірок їх діяльності.
( Пункт 16.1 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
16.2. Ліквідатор подає Національному банку статистичну звітність згідно з нормативно-правовими актами Національного банку.
( Абзац перший пункту 16.2 глави 16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Ліквідатор зобов'язаний щомісяця до 8 числа надавати Національному банку інформацію про вжиті заходи щодо проведення процедури ліквідації банку. Ця інформація складається відповідно до вимог Національного банку та має містити дані про використання коштів згідно з кошторисом, продаж і повернення майна (активів) банку та розрахунки з кредиторами, здійснену претензійно-позовну роботу щодо кожного боржника, а також про незакриті прямі кореспондентські рахунки в банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах) з поясненням причин їх незакриття тощо. Ліквідатор на письмову вимогу керівника підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів разом з інформацією подає копії документів, які підтверджують ужиття ним заходів щодо здійснення ліквідації банку.
( Абзац другий пункту 16.2 глави 16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )( Абзац третій пункту 16.2 глави 16 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )( Абзац четвертий пункту 16.2 глави 16 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Крім того, ліквідатор зобов'язаний надавати інформацію за письмовими запитами керівника підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів.
( Абзац третій пункту 16.2 глави 16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )( Пункт 16.2 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
16.3. Один раз на рік підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів проводить перевірку діяльності ліквідатора щодо дотримання банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку під час здійснення ліквідаційної процедури, у тому числі порядку продажу майна (активів) банку, ужиття заходів для повернення заборгованості всіма боржниками банку, виконання кошторису, достовірності наданої ліквідатором інформації про надходження на накопичувальний рахунок коштів від продажу та/або повернення майна (активів) банку, списання безнадійної заборгованості, основних засобів та запасів матеріальних цінностей, які не визнані ліквідатором активами.
( Абзац перший пункту 16.3 глави 16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Позапланова перевірка діяльності ліквідатора може бути здійснена в разі бездіяльності ліквідатора щодо здійснення процедури ліквідації, перевищення витрат, передбачених кошторисом, термінової потреби перевірки достовірності наданої ліквідатором інформації про надходження на накопичувальний рахунок коштів від продажу та/або повернення майна (активів) банку або надходження до Національного банку інформації про порушення ліквідатором законодавства України чи нормативно-правових актів Національного банку, надання недостовірної звітності, інформації чи її ненадання тощо.
Перевірка діяльності ліквідатора оформляється довідкою про перевірку.
( Пункт 16.3 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
16.4. Національний банк відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення має право накладати штрафи на ліквідатора (керівника ліквідації) та інших осіб, залучених до ліквідації, у разі порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку.
Накладання штрафів на ліквідатора (керівника ліквідації), інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації, здійснюється в порядку, визначеному Положенням про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 N 563 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350.
( Абзац другий пункту 16.4 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )
16.5. Правління Національного банку України має право прийняти рішення про припинення повноважень ліквідатора, розірвання укладеного з ним договору і призначення нового ліквідатора в разі:
порушення ліквідатором вимог законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку або умов укладеного з ним договору;
визнання неефективним здійснення ним ліквідаційної процедури;
незавершення ліквідації банку у встановлений термін;
конфлікту інтересів, що став відомий Національному банку;
інших випадках, передбачених законодавством України та договором про ліквідацію банку.
Національний банк зобов'язаний прийняти рішення про припинення повноважень ліквідатора, розірвання укладеного з ним договору в разі непідтвердження кандидатури ліквідатора судом.
У разі прийняття рішення про припинення повноважень ліквідатора одночасно розглядається питання про застосування до нього заходів впливу відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про сертифікацію осіб на право здійснення ліквідації банків.
Новий ліквідатор, призначений в установленому законодавством України порядку в строк, установлений постановою Правління Національного банку України про його призначення, приймає від ліквідатора, повноваження якого припинено, майно (активи) за видами об'єктів інвентаризації та документи за списком справ й описами, уключеними до справ, а також уживає заходів щодо їх збереження. Приймання майна (активів) та документів банку оформляється актами про приймання-передавання.
Копії відповідних актів про приймання-передавання майна (активів), документів та описів про прийняте майно (активи) банку новий ліквідатор передає Національному банку.
( Абзац десятий пункту 16.5 глави 16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )( Пункт 16.5 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
16.6. Ліквідатор несе відповідальність за всі свої дії відповідно до договору, укладеного з Національним банком, та чинного законодавства України.
Дії ліквідатора можуть бути оскаржені кредиторами, акціонерами/учасниками банку в судовому порядку.
У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості банку його кредиторам кошти не підлягають розподілу між акціонерами (учасниками) до вирішення цих спорів.
Глава 17. Завершення процедури ліквідації
17.1. Ліквідатор після вжиття відповідно до законодавства України всіх можливих заходів щодо формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів складає ліквідаційний баланс і звіт ліквідатора. Ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора разом з актами про приймання-передавання документів банку до відповідних архівів, які передавалися ним протягом ліквідаційної процедури, передаються Національному банку.
( Абзац перший пункту 17.1 глави 17 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
У разі передавання активів, які залишилися непроданими на момент закінчення ліквідаційної процедури, в управління визначеній Національним банком юридичній особі ліквідатор також додає:
перелік вимог кредиторів, які були включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів і залишилися незадоволеними на час завершення ліквідаційної процедури банку;
акт про передавання активів іншій юридичній особі;
копію реєстру акціонерів банку засвідчену реєстратором або копію статуту з усіма змінами, якщо ліквідовується банк, створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
17.2. Ліквідатор у своєму звіті відображає проведену роботу щодо продажу та повернення майна (активів) банку з метою задоволення вимог кредиторів, зокрема, зазначає загальний обсяг ліквідаційної маси на початок ліквідаційної процедури за початковим балансом і фактично спрямованої на задоволення вимог кредиторів, загальну суму заборгованості банку перед кредиторами за реєстром вимог кредиторів і суму незадоволених вимог кредиторів на кінець ліквідаційної процедури із зазначенням черги, а також повідомляє про те, що немає непроданого майна (активів), або про те, що майно (активи) передане іншій юридичній особі, і робить висновок про потребу завершення ліквідації банку.
17.3. У ліквідаційному балансі відображаються зобов'язання банку, які залишилися невиконаними, а також активи, передані в управління іншій юридичній особі.
Заборгованість за активними операціями банку, що залишилася непогашеною його боржниками на час складання ліквідаційного балансу і яку ліквідатор визнав відповідно до законодавства України безнадійною, списується в порядку, визначеному в пункті 11.4 глави 11 цього розділу.
Заборгованість боржника банку в разі визнання його банкрутом у встановленому законодавством України порядку ліквідатор під час складання ліквідаційного балансу має право віднести до безнадійної.
У разі передавання ліквідатором активів, які на час закінчення строку ліквідації банку залишилися непроданими, в управління іншій юридичній особі, заборгованість такого боржника може передаватися цій юридичній особі разом з іншими активами та відображатися в ліквідаційному балансі як актив.
Основні засоби або запаси матеріальних цінностей, які відповідно до законодавства України не можуть бути визнані активами, до часу складання ліквідаційного балансу мають бути списані з балансу.
Залишок коштів на накопичувальному рахунку банку, що відображається в ліквідаційному балансі, та залишок готівки в касі мають дорівнювати нулю.
17.4. Комісія Національного банку в строк до 60 днів з дня отримання Національним банком документів приймає рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
( Абзац перший пункту 17.4 глави 17 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Після прийняття вищезазначеного рішення ліквідатор подає Національному банку квитанцію органів внутрішніх справ про знищення печаток і штампів банку.
( Абзац другий пункту 17.4 глави 17 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )( Абзац третій пункту 17.4 глави 17 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
17.5. Після прийняття рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури ліквідатор закриває накопичувальний рахунок банку та надає територіальному управлінню за його місцезнаходженням оригінали установчих документів банку та свідоцтво про державну реєстрацію банку.
( Пункт 17.5 глави 17 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
17.6. Ліквідатор після прийняття вищезазначеного рішення передає документи банку, які підлягають зберіганню, до відповідних архівів згідно з Переліком документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 N 601, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12.2004 за N 1646/10245. Акти про приймання-передавання документів банку передаються ліквідатором Національному банку.
( Пункт 17.6 глави 17 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
17.7. Ліквідація банку вважається завершеною за умов, визначених статтею 98 Закону про банки.
Рішення про виключення банку з Державного реєстру банків приймає Комісія Національного банку.
Територіальне управління не пізніше наступного робочого дня після отримання рішення про виключення банку з Державного реєстру банків зобов'язане в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" звернутися до державного реєстратора для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення банку як юридичної особи внаслідок його ліквідації.
( Глава 17 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
Глава 18. Особливості ліквідації банку за
рішенням його власників
18.1. Банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку за умови отримання на це згоди Національного банку.
Національний банк надає згоду на ліквідацію банку, якщо достатньо ліквідаційної маси для задоволення вимог усіх кредиторів і кандидатура голови ліквідаційної комісії та її членів відповідає вимогам, установленим цим Положенням до ліквідатора та осіб, залучених до ліквідації (а саме пункту 4.2 глави 4 розділу VI цього Положення), та в разі відсутності конфлікту інтересів.
18.2. Для отримання згоди Національного банку на ліквідацію банк подає до Національного банку такі документи:
( Абзац перший пункту 18.2 глави 18 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
протокол загальних зборів учасників з рішенням про ліквідацію банку та призначення ліквідаційної комісії, вибір аудиторської фірми для перевірки достовірності та повноти ліквідаційного балансу, затвердження кошторису ліквідаційної комісії (підписаний головою та секретарем зборів і засвідчений печаткою банку);
прогнозний (попередній) перелік вимог кредиторів;
прогнозні розрахунки ліквідаційної маси;
ті, що стосуються інвентаризації активів, зобов'язань, резервів, включаючи обліковане на позабалансових рахунках, затверджені керівниками банку, та врегулювання виявлених розбіжностей, а також пропозиції інвентаризаційної комісії;
звіти суб'єктів оціночної діяльності про оцінку майна (активів);
( Абзац шостий пункту 18.2 глави 18 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії та осіб, залучених до ліквідації банку, відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 глави 4 розділу VI цього Положення.
18.3.
( Абзац перший пункту 18.3 глави 18 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (у разі потреби разом з іншими підрозділами центрального апарату), розглядає документи для надання згоди Національного банку на ліквідацію банку протягом 30 календарних днів.
( Абзац пункту 18.3 глави 18 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
18.4. Рішення про надання згоди на ліквідацію банку за рішенням загальних зборів учасників банку приймає Правління Національного банку України.
( Абзац перший пункту 18.4 глави 18 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
Національний банк (територіальне управління) доводить до відома банку копію постанови Правління Національного банку України про надання згоди на ліквідацію банку за рішенням загальних зборів учасників не пізніше наступного дня після її прийняття (у день її отримання). Одночасно в банку вилучаються банківська ліцензія та дозвіл на здійснення операцій, які надсилаються до підрозділу центрального апарату, що здійснює функції реєстрації та ліцензування банків.
( Абзац другий пункту 18.4 глави 18 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008; в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
18.5. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про господарські товариства", Законом про банки, з урахуванням вимог цього Положення.
18.6. Керівник ліквідаційної комісії та її члени несуть відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення
в порядку, визначеному пунктом 16.4 глави 16 розділу VI цього Положення.
18.7. Кошторис витрат ліквідаційної комісії має затверджуватися загальними зборами учасників.
18.8. До пакета документів на виключення банку з Державного реєстру банків, перелік яких установлено пунктами 17.1, 17.2, 17.4 розділу VI цього Положення, має додаватися протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу та аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу.
( Розділ VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
| Начальник управління методології банківського нагляду | К.Є.Раєвський |
Додаток 1
до Положення про
застосування Національним
банком України заходів
впливу за порушення
банківського законодавства
Вимоги до програми фінансового оздоровлення банку
1. Програма фінансового оздоровлення банку передбачає систему заходів окремого банку, спрямованих на поліпшення його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності, достатності капіталу, структури активів, дохідності, рентабельності тощо), а також на усунення порушень, що призвели до скрутного фінансового стану банку.
2. Програма фінансового оздоровлення банку в обов'язковому порядку має містити:
2.1. Аналіз причин, унаслідок яких погіршилися фінансовий стан і платоспроможність банку.
2.2. Прогнозні показники діяльності банку (капітал банку, резерви, економічні нормативи, доходи, прибуток тощо), яких передбачається досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення із щомісячною розбивкою.
2.3. Конкретні заходи (залежно від умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану), спрямовані на покращення фінансового стану банку, із зазначенням строків їх виконання та розрахунок економічного ефекту від упровадження кожного заходу, зокрема такі:
розроблення програми капіталізації відповідно до додатка 2 до цього Положення;
реєстрація в установлений строк оголошеного статутного капіталу;
формування в потрібному розмірі резервних фондів та спеціальних резервів під активні операції банків, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку та чинним законодавством України;
диверсифікування активів і пасивів з метою підвищення їх ліквідності;
ліквідація/продаж збиткових філій та частки в дочірніх підприємствах;
проведення інвентаризації активів за станом на перше число наступного місяця після прийняття Комісією Національного банку рішення про погодження програми фінансового оздоровлення та укладення відповідної угоди. За результатами проведеної інвентаризації списання безнадійних до повернення активів за рахунок створених резервів відповідно до чинного законодавства України. Ужиття заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості та списання безнадійної дебіторської заборгованості з простроченими термінами позовної давності;
організація роботи щодо оголошення банкрутами боржників банку, які припинили погашення кредитів або сплату відсотків за ними;
забезпечення першочергового погашення заборгованості за вкладами фізичних осіб, строк дії договорів з якими минув;
визначення відповідальних осіб з управління кредитними ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому;
проведення переоформлення раніше наданих пільгових кредитів на загальних умовах, які встановлені внутрішніми документами банку, що визначають його кредитну та облікову політику;
ужиття заходів щодо створення та подальшого інтенсивного розвитку внутрішнього аудиту;
унесення потрібних змін до системи управління підрозділами центрального апарату банку та його установами, запровадження прогнозування і планування роботи із залучення та розміщення кредитних ресурсів, забезпечення своєчасного доведення планів і лімітів до відома установ банку;
переорієнтація діяльності банку на прибуткові види операцій;
припинення нарахування та виплати дивідендів акціонерам (учасникам);
припинення викупу власних акцій на період дії програми фінансового оздоровлення;
припинення вкладання коштів у статутні фонди інших юридичних осіб та продаж акцій (часток) у статутних капіталах інших юридичних осіб, що не приносять прибутку або малоприбуткові;
ужиття заходів щодо погашення боргових цінних паперів, що не мають активного ринку, їх емітентами;
продаж (у разі потреби) частини цінних паперів, які мають активний ринок, у тому числі емітованих третіми особами, та державних цінних паперів;
продаж інших активів, які не приносять прибутку, з метою підвищення ліквідності банку;
проведення реструктуризації боргових зобов'язань банку (якщо є прострочені зобов'язання банку перед кредиторами) та реструктуризації капіталу банку (якщо передбачається проведення санації банку інвесторами);
проведення реорганізації банку шляхом приєднання іншого банку (або злиття) або поділу (виділення) з метою виконання вимог Національного банку щодо розміру регулятивного капіталу банку;
інші заходи залежно від конкретних умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану банку.
Конкретні вимоги щодо розроблення програми фінансового оздоровлення мають зазначатися в листі з вимогою Національного банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення.
Одночасно з програмою фінансового оздоровлення має подаватися кошторис доходів і витрат (надалі - щокварталу) у цілому по банку та з розподілом за філіями, який має відповідати вимогам абзацу другого пункту 3 додатка 1 до цього Положення.
2.4. Рішення повноважного органу банку про формування обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку на час дії програми фінансового оздоровлення.
( Пункт 2 Додатка 1 доповнено підпунктом 2.4 згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )
3. Банк, який працює в умовах дії програми фінансового оздоровлення, має проводити докладний аналіз адміністративно-господарських витрат, складати щоквартальний кошторис доходів і витрат та вживати заходів, що спрямовані на зменшення витрат. Також має проводитися належний аналіз витрат, які фінансуються за рахунок балансового прибутку банку, та вживатися заходи щодо їх зменшення.
Кошторис доходів і витрат складається зі щомісячною розбивкою в розрізі філій. Запланований рівень витрат на поточний квартал має визначатися з урахуванням фактичних витрат за попередній квартал та динаміки співвідношення доходів і витрат і погоджуватися за умови недопущення випереджувального зростання витрат порівняно з доходами.
На період дії програми фінансового оздоровлення банк зобов'язаний подавати кошторис доходів і витрат на розгляд і погодження територіальному управлінню Національного банку (відповідному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) щокварталу до 15-го числа місяця, що передує плановому періоду. Територіальне управління Національного банку протягом п'яти робочих днів розглядає кошторис і надсилає його разом з висновками Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 81 від 28.02.2002 )
| Начальник управління методології Генерального департаменту банківського нагляду | К.Є.Раєвський |
Додаток 2
до Положення про
застосування Національним
банком України заходів
впливу за порушення
банківського законодавства
Вимоги щодо розроблення та виконання банком програми капіталізації
( Пункт 1 Додатка 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 228 від 04.06.2003 )
1. Залежно від конкретних причин, що призвели до невиконання нормативних вимог Національного банку щодо рівня капіталу, у програмі капіталізації мають передбачатися:
1.1. Збільшення капіталу банку за рахунок внутрішніх джерел, зокрема таких:
збільшення фондів, резервів, сформованих за рахунок прибутку, нерозподіленого прибутку, витрат банку;
зменшення імобілізації коштів на капітальні вкладення;
зменшення суми відвернень (тобто вкладання коштів у цінні папери, що свідчать про участь у капіталі інших банків та фінансово-кредитних установ у портфелі цінних паперів банку; інвестиції в асоційовані та дочірні установи);
призупинення вкладання коштів на умовах субординованого боргу до інших юридичних осіб.
1.2. Збільшення капіталу банку за рахунок зовнішніх джерел, а саме:
збільшення статутного капіталу;
реорганізація шляхом приєднання іншого банку на умовах філії або до іншого банку на умовах філії, або злиття з іншим банком;
санація (викуп) банку іншими юридичними/фізичними особами або іншим банком (далі - інвестори);
залучення коштів на умовах субординованого боргу;
продаж власних акцій (часток), викуплених у акціонерів (учасників) банку.
1.3. Прогнозні показники діяльності банку на період дії програми капіталізації (на кожну звітну місячну дату) для оцінки реальності плану капіталізації та контролю за його виконанням, а саме:
розмір регулятивного капіталу банку;
нормативи капіталу банку - адекватності регулятивного капіталу банку (Н2), співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів банку (Н3);
інші економічні нормативи якщо виявлено випадки їх порушення (також мають зазначатися заходи, що вживатимуться банком для виправлення цих порушень);
прогнозні баланси (форма 11) та звіти про прибутки та збитки (форма 2-КБ);
інше залежно від проблем банку.
1.4. Строки виконання плану капіталізації за рахунок внутрішніх джерел, що мають установлюватися для банку індивідуально і не перевищувати дванадцяти місяців. Для банків, нагляд за діяльністю яких безпосередньо здійснює відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, цей строк може становити до 18 місяців. План капіталізації банку за рахунок внутрішніх джерел має складатися з розбивкою за кварталами та місяцями, збільшення капіталу має бути поступовим і не допускається його збільшення в значних (непропорційних) сумах на кінець установленого періоду за програмою капіталізації банку без обгрунтування причин цього.
1.5. Графіки формування в повному обсязі резервів за активними операціями банку (зокрема, для відшкодування втрат за кредитними операціями банку, під операції з цінними паперами, дебіторську заборгованість), а також прогнозні суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів, що класифіковані відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.
1.6. Якщо банк передбачає емісію та продаж додаткових акцій, то в програмі капіталізації має міститися інформація про:
розмір збільшення статутного капіталу в результаті додаткової підписки на акції;
номінальну вартість акцій додаткової емісії, їх кількість та суму очікуваних надходжень;
перелік акціонерів (учасників) банку, які підписалися на акції, разом з документами, що характеризують їх фінансовий стан та підтверджують можливість виконання ними своїх зобов'язань перед банком щодо додаткового придбання його акцій;
дату завершення емісії.
Одночасно юридичні та фізичні особи, які бажають придбати або збільшити істотну участь у банку, подають до Національного банку документи для отримання попереднього дозволу в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.
( Абзац шостий пункту 1.6 Додатка 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )
1.7. Якщо банк планує збільшити капітал шляхом залучення коштів на умовах субординованого боргу, то в програмі капіталізації зазначається сума коштів, яку передбачається залучити, строк та підтвердження інвестора про його наміри та можливості.
1.8. Якщо банк у програмі капіталізації передбачає здійснити реорганізацію шляхом приєднання іншого банку або санацію (викуп) банку інвесторами, то цей захід має відображатися в прогнозному балансі (форма 11) та звіті (прогнозному) про прибутки та збитки (форма 2-КБ) на останню звітну дату після проведення загальних зборів учасників, на яких прийматиметься рішення про затвердження підписки на акції (завершення реорганізації чи санації/викупу банку інвесторами). Також банк має надати Національному банку прогнозний розрахунок економічних нормативів на цю дату.
