Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

Відповідно до вимог Законів України "Про Національний банк України" та "Про банки і банківську діяльність" та з метою удосконалення системи заходів впливу за порушення банківського законодавства Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (додається).

2. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.05.2000 N 215 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за N 382/4603 (із змінами), крім глави 7, яка визнається такою, що втратила чинність, після введення в дію глави 7 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого цією постановою.

3. Ця постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, крім глави 7 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, яка набирає чинності з 01.01.2002.

4. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В.Андрущенко) до 01.11.2001 розробити регламент застосування заходів впливу Національним банком України.

5. Установити, що заходи впливу до банків та осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, застосовуються Правлінням Національного банку України, Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, заступником Голови Національного банку України за поданням та висновками структурних підрозділів центрального апарату і територіальних управлінь, а також начальниками територіальних управлінь Національного банку України або їх заступниками, комісіями з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальних управліннях Національного банку України відповідно до наданих їм повноважень.

У разі накладення штрафів на банки за ініціативою інших структурних підрозділів Національного банку (крім банківського нагляду), у тому числі тих, що не підпадають під дію статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", застосування яких відповідно до чинного законодавства у визначених випадках є обов'язковим, але може спричинити суттєве погіршення фінансового стану банку, Правління Національного банку або Комісія Національного банку в індивідуальному порядку та за окремою постановою (окремим рішенням) може дозволити поступову сплату банком штрафу протягом певного проміжку часу.

6. Унести до глави 7 Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.05.2000 N 215 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за N 382/4603 (із змінами), такі зміни:

6.1. Абзац перший пункту 7.1 викласти в такій редакції:

"Національний банк має право накладати на банки штрафи в разі допущення ними порушень згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема такі".

6.2. В абзаці першому підпункту 7.6.2 пункту 7.6 слово "арбітражного" виключити.

6.3. Пункт 7.9 викласти в такій редакції:

"7.9. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні заходи впливу відповідно до статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність"".

7. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В.Андрущенко) довести цю постанову після державної реєстрації до відома самостійних структурних підрозділів Національного банку України, територіальних управлінь, а також банків для керівництва та використання в роботі.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л.Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (П.В.Андрущенко), Департамент монетарної політики (Н.І.Гребеник) Департамент готівково-грошового обігу (Н.В.Дорофєєва), Департамент платіжних систем (В.Л.Кравець), Департамент валютного контролю та ліцензування (С.О.Брагін), Операційне управління (В.Д.Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

1.1. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (далі - Положення) розроблене на підставі Законів України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки), "Про Національний банк України", "Про господарські товариства", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк). Положення визначає підстави і порядок застосування Національним банком до банків та інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку 1, заходів впливу за порушення банківського законодавства.

У разі порушення банками чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно з Законом про банки (далі - банки), вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк застосовує заходи впливу адекватно допущеним порушенням у порядку, установленому цим Положенням.

Терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:

"ліквідаційна вартість", "подібне майно (актив)", "ринкова вартість" - відповідно до національних стандартів з оцінки майна;

"оціночна вартість" - вартість (ринкова, ліквідаційна), визначена за результатами незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності за договором з банком, який ліквідовується;

"фінансове оздоровлення" - комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану банку (зокрема, забезпечення достатності капіталу, підвищення платоспроможності, ліквідності, дохідності, поліпшення структури активів та зобов'язань) та усунення порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану.

1.2. Національний банк застосовує до банків заходи впливу, до яких належать:

а) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

б) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку;

в) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

г) розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

ґ) розпорядження щодо встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

д) розпорядження щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами.

е) розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

є) розпорядження щодо заборони надавати бланкові кредити;

ж) розпорядження щодо накладання штрафів на:

керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

банки в розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;

з) розпорядження щодо тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку, використовувати право голосу придбаних акцій (часток/паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку;

и) розпорядження щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку;

і) розпорядження щодо примусової реорганізації банку;

ї) розпорядження щодо призначення тимчасової адміністрації;

й) відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

1.3. Для введення щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень може встановлюватися особливий режим контролю за їх діяльністю (далі - особливий режим контролю).

Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно з заходами впливу, що встановлені статтею 73 Закону про банки, у разі виникнення в банку некерованої ситуації, а саме:

невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень;

відсторонення керівників банків від посади;

виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів проведення банком операцій з високим рівнем ризику, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням вимог чинного законодавства, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку;

виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами;

потреби в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами до часу прийняття Національним банком рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації.

Рішення про встановлення особливого режиму контролю приймається Комісією Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку) або заступником Голови Національного банку (куратором служби банківського нагляду), або у виняткових випадках на строк до одного місяця для подальшого вирішення питання щодо діяльності банку - Комісією при територіальному управлінні Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку при територіальному управлінні) з повідомленням про це Дирекцію з банківського регулювання та нагляду Національного банку протягом трьох робочих днів.

У разі встановлення особливого режиму контролю запроваджується проведення всіх початкових платежів від банку через відповідальних виконавців територіального управління Національного банку з використанням спеціального програмного забезпечення "АРМ юридичної особи" (АРМ-Ю) відповідно до пункту 4.9 глави I Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.99 N 621 (із змінами).

Крім того, банку забороняється безпосередній зв'язок з територіальними розрахунковими палатами для здійснення міжбанківських розрахунків. Цей зв'язок здійснюється лише через територіальне управління Національного банку.

Якщо банк має філії, яким відкриті кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку, то особливий режим контролю одночасно встановлюється і для всіх філій.

1.4. Заходи впливу застосовуються Національним банком на підставі:

результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок діяльності банків чи їх філій;

результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення;

пропозицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) у разі порушення банком норм Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб";

результатів перевірок дотримання банками валютного законодавства, здійснених уповноваженими працівниками Національного банку, що містять виявлені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк співпрацює з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними органами інших держав, може використовуватися лише з такою метою:

для перевіряння ліцензії установи на право ведення діяльності;

для перевіряння права на здійснення банківської діяльності.

1.5. У разі розгляду Національним банком питань щодо застосування до конкретного банку заходів впливу для надання пояснень може бути запрошено голову правління (ради директорів) або голову спостережної ради банку. Якщо розглядається питання про призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку, то ці особи для надання пояснень не запрошуються. Запрошення надсилається в письмовій формі (або електронною поштою) не раніше ніж за три дні до дати проведення зустрічі. Ділова зустріч у вигляді наради оформляється протоколом, до якого додаються письмові пояснення запрошеної особи за її підписом.

1.6. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:

характеру допущених банком порушень;

причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

загального фінансового стану банку;

розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.

1.7. У разі виконання банком прийнятих зобов'язань та покращення показників діяльності банку Національний банк може достроково відмінити застосовані заходи впливу на визначений строк (частково або зовсім). Рішення про відміну застосованих заходів впливу має прийматися Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) або Правлінням Національного банку, або особою, яка прийняла рішення про застосування заходу впливу.

1.8. Рішення про застосування заходів впливу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

До прийняття відповідного рішення судом дія застосованих заходів впливу не зупиняється.

1.1. У разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку Національний банк застосовує до банку письмове застереження.

1.2. У письмовому застереженні Національний банк висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або недоліки в роботі та за потреби конкретні заходи, яких йому потрібно вжити у визначені строки з метою їх усунення або недопущення надалі, зокрема щодо:

а) усунення конкретних порушень чи недоліків у діяльності банку, які безпосередньо ще не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку;

б) усунення порушень банком економічних нормативів;

в) зменшення невиправданих витрат банку;

г) обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами;

ґ) вжиття заходів щодо зменшення чи відчуження неефективних (низькоприбуткових або збиткових) інвестицій;

д) виправлення (коригування) фінансової звітності банку за результатами інспекційних (планових та позапланових) перевірок, які здійснює Національний банк;

е) забезпечення проведення обов'язкової аудиторської перевірки банку та подання висновків незалежних аудиторських організацій (аудиторів) про результати діяльності банку відповідно до статті 8 Закону України "Про аудиторську діяльність";

є) недопущення повторного порушення нормативу обов'язкового резервування протягом одного календарного року;

ж) усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

з) інших порушень.

Якщо банк порушує норматив миттєвої ліквідності і його значення перебуває в межах 10 - 15 відсотків, то Національний банк надсилає йому письмове застереження з вимогою надати прогнозні розрахунки джерел надходжень та використання коштів на наступні 90 днів, розробити заходи підвищення ліквідності до нормативного рівня. До часу підвищення показника миттєвої ліквідності до нормативного рівня ця інформація оновлюється банком щомісяця і подається до територіального управління Національного банку в строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Письмове застереження може застосовуватися в разі порушення банком Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (залежно від характеру та виду порушення).

1.3. Письмове застереження застосовується самостійними структурними підрозділами центрального апарату Національного банку, що мають згідно з покладеними на них функціями контролювати діяльність банків, а також територіальними управліннями Національного банку. Про застосування іншими структурними підрозділами Національного банку (крім банківського нагляду) письмового застереження має повідомлятися відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку для його інформованості щодо діяльності банку в цілому.

Письмове застереження підписується заступником Голови Національного банку, керівником (його заступником) самостійного структурного підрозділу центрального апарату або керівником (його заступником) територіального управління Національного банку.

Письмове застереження складається на бланку Національного банку або територіального управління Національного банку, у якому зазначається його назва "Застереження", та адресується банку із зазначенням повної назви банку. Письмове застереження надсилається банку за допомогою засобів спецзв'язку.

1.4. Якщо письмове застереження складається на підставі матеріалів інспекційної перевірки (планової або позапланової), то воно може надсилатися до банку разом із звітом про інспекційну перевірку.

Письмове застереження також може надсилатися банку під час інспекційної перевірки, якщо територіальне управління або відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку виявить факти, що вимагають невідкладного застосування такого заходу.

1.5. Банк повинен протягом п'яти робочих днів з часу отримання письмового застереження подати Національному банку відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов'язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення.

1.6. Контроль за виконанням банком вимог, що містяться в письмовому застереженні, здійснює відповідне територіальне управління Національного банку (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату).

У разі невиконання банком вимог щодо усунення хоча б одного зазначеного в письмовому застереженні порушення в установлені строки відповідне територіальне управління Національного банку в строк до 5 робочих днів має подати до відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату пропозиції щодо застосування інших (жорсткіших) заходів впливу.

1.7. Якщо банк допустив порушення, для усунення якого потрібно більше ніж два місяці, то письмове застереження до банку не застосовується. У цьому разі до банку має застосовуватися інший захід впливу, зокрема укладення письмової угоди з банком.

2.1. Письмова угода як захід впливу може укладатися з банком, що допустив порушення, які впливають на його фінансовий стан, або здійснює операції з високим рівнем ризику, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, за умови подання ним прийнятного плану заходів для усунення виявлених проблем.

2.2. У письмовій угоді банк письмово визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає перелік обгрунтованих заходів, яких банк зобов'язується вжити для усунення порушень, їх запобігання в подальшому, поліпшення фінансового стану тощо із зазначенням строків їх виконання.

Якщо банк хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком [а саме: норматив мінімального рівня регулятивного капіталу банку (Н1) або норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3)], то він зобов'язаний протягом місяця подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків відновлення рівня регулятивного капіталу банку (далі - програма капіталізації) для укладення письмової угоди про його виконання.

Строки виконання зобов'язань установлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень, а також оцінки й висновку відповідного підрозділу Дирекції з банківського регулювання та нагляду (територіального управління) Національного банку щодо реальності строків, установлених банком для виконання своїх зобов'язань без загрози погіршення його фінансового стану.

Письмова угода складається у двох примірниках та підписується від імені банку головою правління банку та/або іншою уповноваженою відповідно до вимог чинного законодавства особою, засвідчується печаткою банку.

Якщо зобов'язання, що передбачаються банком у проекті угоди, згідно з чинним законодавством мають схвалюватися/затверджуватися правлінням, спостережною/наглядовою радою або загальними зборами, то відповідний протокол (витяг з протоколу) має додаватися до угоди.

2.3. Прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають включати конкретні заходи, спрямовані на поліпшення його фінансового стану або усунення виявлених порушень, а також запобіжні заходи щодо недопущення порушень у майбутньому, зокрема таке:

складання та виконання бізнес-плану або програми капіталізації банку (відповідно до додатка 2 до цього Положення), або програми фінансового оздоровлення (відповідно до додатка 1 до цього Положення);

виконання плану заходів, спрямованих на забезпечення прибуткової діяльності;

розроблення та запровадження положень щодо поліпшення практики кредитування;

зобов'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку;

прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку;

прийняття рішення про обмеження розміру кредитів, що надаються пов'язаним особам (інсайдерам) банку;

прийняття рішення щодо тимчасового зниження розміру процентів за депозитами, що залучаються;

тимчасове припинення виплати дивідендів;

прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;

реорганізація банку.

поліпшення якості активів, у тому числі шляхом вкладення коштів у безризикові активи (державні цінні папери з подальшим їх блокуванням на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку та депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком) у розмірі:

50 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить 30 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках;

40 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить від 20 до 30 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках;

30 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить від 10 до 20 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках.

2.4. Укладення письмової угоди здійснюється за ініціативою банку, який розробив прийнятний план заходів щодо усунення проблем в його діяльності (виявлених Національним банком чи безпосередньо банком) та звернувся до Національного банку з проектом письмової угоди щодо усунення порушень.

Якщо банк не ініціював укладення письмової угоди з метою усунення виявлених у його діяльності порушень, то відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату (територіальне управління Національного банку) надсилає цьому банку лист з пропозиціями за підписом заступника Голови Національного банку (куратора служби банківського нагляду) або директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду, або керівника (його заступника) територіального управління Національного банку, у якому зазначаються строк подання проекту письмової угоди до Національного банку, а також перелік вимог та умов, які банк зобов'язаний включити до письмової угоди.

Територіальне управління або Дирекція з банківського регулювання та нагляду Національного банку в строк до 15 календарних днів розглядає поданий банком проект письмової угоди щодо обгрунтованості, повноти та ефективності запроваджуваних (передбачених) банком заходів з метою усунення порушень та готує висновок про доцільність її укладення або розглядає питання про застосування інших адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням. Якщо територіальне управління (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) Національного банку має зауваження або доповнення до поданого банком проекту письмової угоди, то банку засобами спецзв'язку надсилається лист за підписом керівника/його заступника територіального управління (заступника Голови Національного банку - куратора служби банківського нагляду або директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду) Національного банку з обґрунтованими зауваженнями до проекту письмової угоди.

Під час розгляду проекту угоди голова правління (ради директорів) банку, з яким має укладатися угода, може запрошуватися на нараду до керівника територіального управління Національного банку чи його заступника, або до директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду чи його заступника, або заступника Голови Національного банку, або на засідання Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) для надання пояснень.

Якщо протягом 15 календарних днів з дня надсилання Національним банком листа із зауваженнями до проекту письмової угоди банк не врахував письмових зауважень Національного банку щодо проекту угоди, то територіальне управління (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) Національного банку порушує питання про застосування інших адекватних заходів впливу.

2.5. У письмовій угоді з боку Національного банку також має обумовлюватися порядок контролю за виконанням зобов'язань банку та порядок і форми надання банком додаткової інформації, потрібної для контролю за виконанням прийнятих ним зобов'язань.

2.6. Письмову угоду з банком від імені Національного банку підписує керівник/його заступник територіального управління Національного банку (заступник Голови Національного банку - куратор служби банківського нагляду або директор Дирекції з банківського регулювання та нагляду). Письмова угода засвідчується відбитком печатки Національного банку (територіального управління Національного банку).

Територіальне управління Національного банку після укладення письмової угоди з банком надсилає копію угоди до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

У разі відмови або ухилення банку від укладення письмової угоди в установлений строк без обгрунтованих причин до нього мають застосовуватися інші (жорсткіші) заходи впливу згідно з цим Положенням.

2.7. Контроль за виконанням банком зобов'язань за письмовою угодою здійснюється відповідним територіальним управлінням (структурним підрозділом центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) шляхом аналізу звітів банку, проведення спільних нарад чи перевірок.

2.8. У разі невиконання банком хоча б одного з прийнятих в угоді зобов'язань у встановлені строки відповідне територіальне управління (структурний підрозділ центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) Національного банку подає до Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) обгрунтовані пропозиції щодо розірвання угоди з банком та його подальшої діяльності (застосування інших жорсткіших заходів впливу). У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про розірвання угоди і застосування інших жорсткіших заходів впливу банку надсилається відповідне повідомлення. З часу прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про розірвання угоди з банком дія угоди припиняється.

3.1. Комісія Національного банку з метою оздоровлення банку має право прийняти рішення про потребу скликання спостережної ради та/або правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення для банку, в якому відбувається суттєве погіршення його фінансового стану (зокрема зростання активів з негативною класифікацією, обсяг яких становить 20 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, або наявність збитків за результатами фінансового року).

3.2. Комісія Національного банку має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку, якщо фінансове оздоровлення банку потребує залучення додаткових коштів акціонерів (учасників, інвесторів) для реструктуризації капіталу банку та/або зобов'язань банку, або в разі потреби розроблення плану реорганізації банку шляхом злиття або приєднання - якщо банк хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком, та/або не надав у встановленому порядку програму капіталізації банку.

3.3. Банк протягом 20 робочих днів з дня отримання рішення Комісії Національного банку щодо прийняття програми фінансового оздоровлення зобов'язаний розробити і подати затверджену правлінням та радою банку програму фінансового оздоровлення на узгодження відповідному територіальному управлінню Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку - у строк до 25 робочих днів).

3.4. Якщо радою банку (радою директорів) на вимогу Національного банку або без цієї вимоги прийнято рішення про скликання загальних зборів учасників з метою схвалення програми фінансового оздоровлення або прийняття рішення про його реорганізацію, то банк зобов'язаний повідомити територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) про час і місце проведення загальних зборів, порядок денний і надати проект рішення щодо фінансового оздоровлення чи реорганізації банку, що вноситься на розгляд загальних зборів учасників, у строк до 20 робочих днів після отримання листа з вимогою, але не пізніше 25 днів до дня скликання зборів.

Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) розглядає отримані документи щодо ефективності та відповідності вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, у разі потреби надає зауваження. Уповноважений представник Національного банку в разі потреби бере участь у проведенні загальних зборів учасників банку з правом дорадчого голосу.

Банк протягом трьох робочих днів після проведення загальних зборів подає територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) прийняту банком програму фінансового оздоровлення (чи план реорганізації разом з економічними обгрунтуваннями та розрахунками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо реорганізації банків), протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем зборів та засвідчений печаткою банку разом з іншими документами відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

У разі прийняття загальними зборами банку програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) особи, що бажають придбати (збільшити) істотну участь у банку, мають подати Національному банку документи для отримання дозволу відповідно до статті 34 Закону про банки та в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

3.5. Умови подання банком документів щодо реорганізації банку, погодження Національним банком плану реорганізації банку та контроль за виконанням плану реорганізації здійснюються згідно з нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банків.

3.6. Територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) протягом 10 робочих днів з дня отримання програми фінансового оздоровлення розглядає її щодо ефективності та відповідності вимогам Національного банку і в разі її підтримки подає разом з висновками до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

Дирекція з банківського регулювання та нагляду в строк до десяти робочих днів розглядає програму і готує відповідні пропозиції Комісії Національного банку або повертає цю програму на доопрацювання з мотивованими зауваженнями.

3.7. У разі погодження програми фінансового оздоровлення Комісія Національного банку приймає відповідне рішення.

Після схвалення програми фінансового оздоровлення Комісією Національного банку з банком укладається письмова угода на строк до дванадцяти місяців (до вісімнадцяти місяців, якщо нагляд за діяльністю банку безпосередньо здійснює структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату) у порядку, визначеному главою 2 розділу II цього Положення.

Рішення Комісії Національного банку про погодження програми фінансового оздоровлення в триденний строк після його прийняття надсилається банку та відповідному територіальному управлінню Національного банку.

За наявності обгрунтованих підстав для успішного завершення фінансового оздоровлення банку цей строк може бути продовжений Правлінням Національного банку ще на шість місяців.

3.8. У разі неподання банком у встановлений строк програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) або подання програми (плану реорганізації), яка не відповідає вимогам цього Положення (з урахуванням вимог, установлених у рішенні Комісії Національного банку щодо прийняття банком програми фінансового оздоровлення), Національний банк застосовує жорсткіші заходи впливу, що адекватні допущеним порушенням.

3.9. Контроль за виконанням банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) здійснюється територіальним управлінням Національного банку (структурним підрозділом банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).

За результатами нагляду щодо виконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та умов письмової угоди з банком територіальне управління Національного банку щомісяця до 25-го числа місяця, наступного за звітним, подає Дирекції з банківського регулювання та нагляду свої висновки та пропозиції.

3.10. До закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення та/або для прийняття рішення про продовження її дії (дії письмової угоди) в обов'язковому порядку відповідний підрозділ банківського нагляду Національного банку має здійснити комплексну (планову або позапланову) інспекційну перевірку діяльності цього банку.

За 10 робочих днів до закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення банку (строку дії письмової угоди) територіальне управління Національного банку зобов'язане подати Дирекції з банківського регулювання та нагляду (з урахуванням звіту про інспекційну перевірку) висновок про виконання банком програми фінансового оздоровлення (письмової угоди) або про застосування інших жорсткіших заходів впливу.

3.11. У разі ефективного виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення, та дотримання банком економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування, формування банком у повному обсязі резервів під активні операції протягом трьох останніх місяців, що підтверджено результатами інспектування, програма вважається завершеною, а дія угоди - припиненою.

3.12. У разі невиконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або погіршення його фінансового стану Національний банк розриває з банком письмову угоду і приймає рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку.

1.1. Відповідно до статті 73 Закону про банки Національний банк може видати розпорядження, за яким доводиться до відома окремого банку зміст заходу впливу, що застосовується за виявлені порушення чи недоліки в діяльності банку, з посиланням на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку, і яке є обов'язковим для виконання.

1.2. Національний банк видає розпорядження у формі постанови Правління Національного банку, рішення Комісії Національного банку або Комісії Національного банку при територіальному управлінні відповідно до вимог цього Положення, а також у формі постанови за справою про адміністративне правопорушення відповідно до Положення про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 N 563 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350.

Комісія Національного банку може делегувати свої повноваження, визначені розділом III цього Положення, комісіям Національного банку при територіальних управліннях.

2.1. Національний банк має право видати банку розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі. Розпорядження щодо зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі стосується розподілу прибутку банку, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків та обов'язкових платежів.