забезпечувати рівний доступ усіх філій банку до фінансових ресурсів, необхідних для ефективної ліквідації банку, відповідно до кошторису. Кошторис складається з розподілом за філіями та головним офісом банку;
використовувати кошти виключно на потреби та в межах, передбачених кошторисом.
Ліквідатор відповідає за правильність складання і виконання кошторису.
Кошторис затверджується Комісією Національного банку.
( Абзац десятий пункту 5.2 глави 5 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Ліквідатор має право укладати договори з юридичними або фізичними особами з метою їх залучення до участі в ліквідаційній процедурі, якщо в кошторисі передбачені кошти на оплату їх роботи. У таких договорах мають чітко зазначатися види робіт, для виконання яких залучаються ці особи, їх обов'язки, а також установлюватися умови оплати роботи (у тому числі щодо додаткової винагороди в разі її встановлення ліквідатором).
Національний банк для затвердження кошторису має право вимагати від ліквідатора подання проектів договорів з цими особами (або копій договорів).
( Абзац дванадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Комісія Національного банку розглядає питання про затвердження кошторису за наявності висновку про витрачання коштів згідно з кошторисом за попередній квартал. Висновок про витрачання коштів згідно з кошторисом за попередній квартал готує підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів.
( Абзац тринадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Зміни до кошторису можуть бути внесені Комісією Національного банку на підставі обґрунтованого клопотання ліквідатора за наявності позитивного висновку підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, не пізніше закінчення кварталу, на який затверджено кошторис.
( Абзац чотирнадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
5.3. Комісія Національного банку приймає рішення про оплату роботи ліквідатора, що визначена у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку.
( Абзац перший пункту 5.3 глави 5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Рішення про оплату роботи ліквідатора приймається на підставі письмового звернення ліквідатора, наданої ним інформації про надходження на накопичувальний рахунок банку коштів від продажу та/або повернення активів банку (залежно від умов договору) і розрахунку суми оплати роботи ліквідатора.
Розрахунок суми оплати роботи ліквідатора повинен містити порядок визначення:
суми оплати роботи у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку;
суми коштів, яка згідно з умовами договору підлягає виплаті відразу після прийняття рішення про оплату роботи ліквідатора, але бути не більшою, ніж та, що затверджена в кошторисі;
суми коштів, яка згідно з умовами договору підлягає виплаті ліквідатору перед складанням ліквідаційного балансу.
Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів звіряє отриману від ліквідатора інформацію про надходження коштів на накопичувальний рахунок банку з фактичним їх надходженням, визначеним за даними бухгалтерського обліку територіального управління Національного банку (Операційного управління Національного банку), з умовами договору про ліквідацію та перевіряє правильність розрахунку.
( Абзац сьомий пункту 5.3 глави 5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Документи для прийняття рішення про оплату роботи ліквідатора подаються до Національного банку після подання щомісячної звітності та інформації про проведену роботу відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та договору про ліквідацію банку.
( Абзац восьмий пункту 5.3 глави 5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Рішення про оплату роботи ліквідатора Комісія Національного банку приймає не пізніше 12 робочих днів після надходження від ліквідатора відповідних документів.
( Абзац дев'ятий пункту 5.3 глави 5 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Після прийняття рішення про оплату його роботи ліквідатор має право перерахувати кошти на визначений ним рахунок.
Рішення про оплату додаткової винагороди у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку приймається в такому самому порядку.
5.4. Службовець Національного банку може бути призначений ліквідатором, якщо можливість виконання ним відповідних функцій передбачена його посадовими обов'язками.
Службовець Національного банку на період його призначення ліквідатором звільняється від виконання всіх інших службових обов'язків із збереженням за ним посади, заробітної плати та всіх виплат згідно із системою оплати праці за основним місцем роботи. За здійснення ліквідаційної процедури йому можуть установлюватися спеціальні надбавки відповідно до Закону України "Про державну службу" та нормативно-правових актів Національного банку.
Банк зобов'язаний відшкодовувати Національному банку витрати на оплату праці службовця, призначеного ліквідатором.
Витрати Національного банку на оплату праці службовця, призначеного ліквідатором, відшкодовуються за рахунок коштів банку. Ліквідатор на підставі наданого Національним банком розрахунку перераховує Національному банку належну суму з накопичувального рахунку банку.
( Глава 5 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
Глава 6. Доведення рішення Правління Національного банку
до відома банку та вжиття територіальним управлінням Національного банку заходів щодо збереження активів банку
6.1. Не пізніше наступного дня після прийняття Правлінням Національного банку України постанови про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора уповноважений представник Національного банку надає її копію уповноваженому представнику банку без попереднього повідомлення керівників банку та представляє ліквідатора. У разі представлення ліквідатора уповноваженим представником територіального управління копія постанови Правління Національного банку України надається уповноваженому представнику банку в день її отримання. Одночасно в банку вилучаються банківська ліцензія та дозвіл Національного банку на здійснення операцій, які надсилаються до підрозділу центрального апарату, що здійснює функції реєстрації та ліцензування банків.
( Пункт 6.1 глави 6 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008; в редакції Постанови Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
6.2. Під час виконання своїх обов'язків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку. Будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів, несе відповідальність згідно з чинним законодавством. Правоохоронні органи зобов'язані надавати допомогу ліквідатору в його роботі на підставі письмового звернення.
З дня початку роботи ліквідатора рішення Національного банку про відкликання в банку банківської ліцензії і призначення ліквідатора доводиться до відома банківської системи України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
( Абзац другий пункту 6.2 глави 6 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
Банки після отримання постанови зобов'язані самостійно припинити виконання активних операцій за прямими кореспондентськими рахунками банку.
Керівник територіального управління Національного банку не пізніше наступного робочого дня після отримання копії постанови Правління Національного банку повідомляє державного реєстратора про прийняте Національним банком рішення щодо відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.
( Пункт 6.2 глави 6 розділу VI доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
6.3. Керівник територіального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, не пізніше наступного дня після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора припиняє всі активні операції за всіма кореспондентськими рахунками банку як у національній, так і в іноземній валюті.
Якщо банк має відкриті прямі кореспондентські рахунки в банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах), то ліквідатор на підставі відповідної інформації територіального управління Національного банку (в якому відкритий кореспондентський рахунок банку) уживає таких заходів:
надсилає цим банкам повідомлення про прийняте Національним банком рішення про ліквідацію банку та забезпечує повернення коштів із його кореспондентських рахунків на накопичувальний рахунок ліквідатора відповідно до пункту 5.13 глави 5 розділу III цього Положення і Правил реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України, затверджених постановою Правління Національного банку від 15.08.2001 N 343;
блокує всі засоби зв'язку з банками-кореспондентами з метою запобігання незаконному відпливу коштів в іноземній валюті.
6.4. Ліквідатор надає територіальному управлінню Національного банку інформацію про закриття прямих кореспондентських рахунків банку в банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах) із зазначенням дати закриття кореспондентського рахунку та наявність залишків на ньому на момент закриття. За наявності незакритих прямих кореспондентських рахунків ліквідатор зазначає причини затримки закриття рахунків і суми залишків коштів на цих рахунках. Разом з інформацією про закриття кореспондентських рахунків ліквідатор подає копії повідомлень кореспондентів про закриття рахунків і повертає оригінали реєстраційних номерів, виданих Національним банком за встановленою формою.
( Пункт 6.4 глави 6 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
Глава 7. Повідомлення про відкликання банківської
ліцензії та призначення ліквідатора
7.1. Ліквідатор протягом трьох днів з дня його призначення зобов'язаний опублікувати повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури банку згідно з вимогами статті 89 Закону про банки.
Зазначене повідомлення також повинно містити інформацію про адресу, за якою працює ліквідатор, та строк, протягом якого кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
7.2. Повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури може бути опубліковане, крім газети "Урядовий кур'єр" або "Голос України", в одній із місцевих газет за місцезнаходженням банку і повинно розміщуватися в кожному відокремленому підрозділі банку.
( Глава 7 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
Глава 8. Порядок відкриття банку накопичувального
рахунку для здійснення ліквідаційної процедури
( Назва глави 8 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
8.1. З метою забезпечення ліквідаційної процедури ліквідатор відкриває накопичувальний рахунок банку в територіальному управлінні Національного банку або відповідно до рішення Національного банку в Операційному управлінні Національного банку.
На накопичувальний рахунок банку зараховуються кошти банку і надходження на його адресу. З цього рахунку проводяться розрахунки з кредиторами й оплата витрат ліквідатора. Накопичувальний рахунок відкривається як у національній, так і в іноземній валюті, якщо банк здійснював операції з іноземною валютою.
Якщо територіальне управління Національного банку, у якому відкривається накопичувальний рахунок, не має технічних можливостей для здійснення операцій з іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку за всіма видами валют, які здійснював банк, то накопичувальний рахунок у відповідній іноземній валюті відкривається в Операційному управлінні Національного банку.
( Пункт 8.1 глави 8 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
8.2. Відкриття накопичувального рахунку здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора та нотаріально засвідченої картки із зразками підписів уповноважених осіб і відбитка печатки банку. Якщо ліквідація банку проводиться службовцями Національного банку, то їх підпис може засвідчуватися начальником відповідного територіального управління Національного банку.
8.3. Після відкриття накопичувального рахунку за розпорядженням керівника територіального управління Національного банку залишок коштів із кореспондентського рахунку банку перераховується на накопичувальний рахунок і вживаються заходи щодо закриття кореспондентського рахунку банку та виключення його з учасників СЕП у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає порядок міжбанківського переказу грошей в Україні в національній валюті, а також кредиторам повертаються розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, що враховувалися на відповідному позабалансовому рахунку (якщо такий облік мав місце в територіальному управлінні Національного банку за договором з банком).
( Пункт 8.3 глави 8 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
8.4. Накопичувальний рахунок банку в іноземній валюті використовується виключно для здійснення таких операцій:
( Абзац перший пункту 8.4 глави 8 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
а) для зарахування:
залишків коштів в іноземній валюті з кореспондентських рахунків банків-кореспондентів (резидентів і нерезидентів);
коштів в іноземній валюті, що надходять від дебіторів та інших позичальників (резидентів і нерезидентів) за проведеними раніше операціями та угодами банку під час здійснення ліквідаційної процедури, включаючи повернення заборгованості за наданими кредитами та процентами, а також неустойки (пені, штрафів), комісійних, повернення авансових платежів тощо;
б) для списання коштів для продажу їх на міжбанківському валютному ринку з подальшим зарахуванням їх на накопичувальний рахунок у національній валюті України;
в) для сплати державного мита в іноземній валюті.
( Пункт 8.4 глави 8 розділу VI доповнено підпунктом "в" згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
Глава 9. Наслідки призначення ліквідатора
та його повноваження
9.1. З дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора настають наслідки, зазначені в статті 91 Закону про банки. Відповідно до цієї статті:
відсотки, комісійні, штрафи, інші очікувані доходи за активними операціями банку за рішенням ліквідатора можуть продовжувати нараховуватися згідно з договорами, якщо це сприяє збереженню або збільшенню ліквідаційної маси. Ліквідатору забороняється вчиняти інші дії, які б свідчили про продовження діяльності банку;
припиняється нарахування відсотків та неустойки (штрафів, пені) за всіма видами заборгованості банку, у тому числі за депозитами, за міжбанківськими кредитами, наданими банками-кореспондентами, штрафів за результатами перевірок, здійснених Національним банком, органами державної податкової служби та іншими контролюючими органами, а також застосування до банку інших економічних санкцій згідно із законодавством України;
відомості про фінансове становище банку, його боржників і вимоги банку до них, а також про учасників банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю.
9.2. Вимоги кредиторів можуть бути заявлені протягом строку, зазначеного в частині третій статті 89 Закону про банки, який визначається з дня першої публікації в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України". До заяви мають бути додані документи, що підтверджують борг банку перед кредитором.
9.3. Ліквідатор банку з дня свого призначення виконує обов'язки та користується правами, передбаченими статтею 92 Закону про банки, цим Положенням та договором про ліквідацію банку.
З дня отримання рішення про своє призначення ліквідатор зобов'язаний уживати заходів щодо ефективної ліквідації банку та максимального задоволення вимог кредиторів відповідно до своїх повноважень, законодавства України, у тому числі цього Положення.
Ліквідатор зобов'язаний:
повідомити компетентний орган, який наклав арешт або інші обмеження щодо майна (активів) банку, а також державні органи, які забезпечують ведення реєстрів про обтяження майна, про прийняте Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії і запровадження процедури ліквідації;
у строк до двох місяців з дня його призначення здійснити інвентаризацію активів (уключаючи ті, що обліковуються на позабалансових рахунках) та архіву банку;
скласти початковий баланс ліквідатора з урахуванням результатів інвентаризації активів;
забезпечувати проведення оцінки активів банку, які підлягають продажу (відступленню права вимоги) відповідно до законодавства України про оцінку майна;
закривати за своїм рішенням поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів, на яких немає коштів згідно із законодавством України;
протягом 20 робочих днів з дня свого призначення укласти від імені банку договір зі страховиками про страхування фінансової відповідальності, життя та здоров'я ліквідатора за рахунок коштів банку;
скласти проміжний ліквідаційний баланс і перелік (реєстр) вимог кредиторів після розгляду вимог кредиторів;
скласти ліквідаційний баланс і звіт ліквідатора після вжиття всіх можливих заходів щодо задоволення вимог кредиторів;
вчиняти інші дії відповідно до Закону про банки.
Ліквідатор має право:
здійснювати операції з готівкою з метою забезпечення ліквідаційної процедури (погашення заборгованості боржниками банку, приймання оплати за продане майно, виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку, оплата роботи залучених ліквідатором осіб, витрати на відрядження тощо);
розривати договори про надання банку послуг, а також договори про оренду (найм) рухомого і нерухомого майна, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
розривати договори за активними операціями банку, які до часу прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії були збитковими для банку або були здійснені на безоплатній основі, або є довгостроковими, якщо визнає, що це сприятиме збільшенню ліквідаційної маси, а також договори з пов'язаними особами, що були укладені з порушенням вимог статті 52 Закону про банки, на умовах, сприятливіших за звичайні;
подавати клопотання Національному банку щодо внесення змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів у порядку, установленому цим Положенням;
вчиняти інші дії відповідно до Закону про банки.
У разі ухиляння керівників банку від передавання майна (активів) банку ліквідатор приймає майно (активи) банку в односторонньому порядку із залученням створеної ним комісії та оформленням акта про приймання майна (активів) або звертається за допомогою до правоохоронних органів.
Ліквідатор банку - фізична особа або керівник ліквідаційної процедури (якщо ліквідатором призначено юридичну особу) виконує організаційно-розпорядчі функції, приймає рішення одноосібно в межах своїх повноважень.
9.4. Ліквідатору (у тому числі керівникові ліквідаційної процедури) забороняється:
використовувати або дозволяти використовувати майнові активи банку у власних інтересах або в інтересах третіх осіб;
розголошувати конфіденційну інформацію, якщо це не пов'язано з виконанням функцій ліквідатора;
розкривати інформацію, яка містить банківську таємницю, особам, які не є суб'єктами її отримання відповідно до статті 62 Закону про банки, та з порушенням установленого порядку.
9.5. Ліквідатор зобов'язаний у двомісячний строк з дня призначення вжити заходів щодо повернення власникам:
цінностей, які перебували на відповідальному зберіганні банку, згідно з частинами п'ятою і шостою статті 93 Закону про банки;
активів, переданих банку в довірче управління, у тому числі матеріальних цінностей, цінних паперів та інших активів (уключаючи грошові кошти на поточних рахунках управителів, відкритих у цьому банку).
Зазначені активи не включаються до складу ліквідаційної маси.
До складу ліквідаційної маси також не включаються активи, які визначені в частинах сьомій і восьмій статті 93 Закону про банки й частинах четвертій та п'ятій статті 8 Закону України "Про іпотечні облігації", уключаючи кошти, що перебувають на рахунках управителів, відкритих у банку.
9.6. Ліквідатор через три місяці з дня його призначення повідомляє територіальні управління за місцезнаходженням банку та його філій (підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) про заходи, які були вжиті для повернення власникам цінностей, які перебували на відповідальному зберіганні банку, і наявність цінностей, не вилучених власниками (якщо такі є), із зазначенням їх виду та обсягу.
Цінності, не вилучені власниками, ліквідатор передає за актами про приймання-передавання територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням банку та його філій (Операційному управлінню Національного банку або Державній скарбниці України залежно від виду та обсягу цінностей). Ліквідатор разом із заявою про передавання в розпорядження Національного банку цінностей подає копії договорів про відповідальне зберігання банком цінностей, актів про відкриття ліквідатором індивідуальних сейфів, у яких зберігалися ці цінності, і документів, які підтверджують виконані ним процедури щодо повідомлення власників цінностей.
( Глава 9 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
Глава 10. Заходи щодо закриття філій банку
в разі його ліквідації
10.1. Для здійснення ліквідації філії банку ліквідатор призначає відповідального за ліквідацію філії і затверджує склад групи для здійснення ліквідації філії, до якої залучаються потрібні фахівці, експерти, консультанти тощо.
10.2. Відповідальний за ліквідацію філії вживає таких заходів:
зупиняє проведення філією операцій;
блокує всі види зв'язку;
забезпечує схоронність активів і документації філії;
закриває кореспондентський рахунок філії;
здійснює інвентаризацію та оцінку майна й документів філії;
вирішує в установленому чинним законодавством порядку питання щодо звільнення працівників;
надає ліквідатору банку щотижневий оперативний звіт про стан ліквідації філії;
складає протягом місяця з дня свого призначення початковий баланс ліквідатора філії з урахуванням результатів інвентаризації активів та подає його на затвердження ліквідатору разом з актами інвентаризації активів і майна банку та актом приймання-передавання матеріальних цінностей;
складає проміжний ліквідаційний баланс філії;
уживає заходів щодо ліквідації філії;
складає ліквідаційний баланс філії;
передає архів філії ліквідатору після затвердження ліквідатором ліквідаційного балансу філії.
Глава 11. Інвентаризація та оцінка активів банку, складання
початкового балансу ліквідатора
11.1. Активи банку, які підлягають продажу (щодо яких передбачається здійснити відступлення права вимоги), мають бути оцінені відповідно до законодавства України про оцінку майна.
Ліквідатор під час інвентаризації визначає перелік активів, які мають бути оцінені з метою їх продажу першочергово (до часу складання проміжного ліквідаційного балансу).
До цього переліку ліквідатор має право не включати:
оборотні активи (зокрема, заборгованість за наданими кредитами, цінні папери тощо), від яких банк отримує дохід і володіння ними сприяє збільшенню ліквідаційної маси;
заборгованість боржників банку, за якою мають уживатися заходи щодо її стягнення згідно із законодавством України;
основні засоби та нематеріальні активи, які використовуються під час ліквідаційної процедури та які ліквідатор не має наміру продавати протягом першого року проведення ліквідації.
Ліквідатор приймає рішення про незалежну оцінку активів, не включених до вищезазначеного переліку, відповідно до потреби в їх продажі протягом ліквідаційної процедури в строки, які сприятимуть збільшенню ліквідаційної маси.
Ліквідатор приймає рішення про незалежну оцінку майна або майнових прав (далі - майно (активи)) з метою їх продажу за ринковою вартістю або за ринковою та ліквідаційною вартістю.
Основні засоби та нематеріальні активи, а також інші матеріальні цінності, що оцінені з метою їх продажу, не підлягають подальшому використанню в ліквідаційній процедурі банку.
( Пункт 11.1 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
11.2. Для здійснення незалежної оцінки майна (активів) банку ліквідатор на підставі договору залучає суб'єктів оціночної діяльності, які згідно із законодавством України мають право на здійснення оціночної діяльності, з оплатою їх послуг за рахунок коштів банку відповідно до кошторису.
Рішення про залучення особи до оцінки майна (активів) приймається з урахуванням обмежень, установлених статтею 8 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Ліквідатор зобов'язаний переконатися, що немає конфлікту інтересів з цією особою і в її здатності діяти неупереджено.
Приймання ліквідатором звіту про оцінку майна (активів) від суб'єктів оціночної діяльності здійснюється за актом про виконану роботу.
У разі потреби ліквідатор відповідно до законодавства України може прийняти рішення про рецензування звіту про оцінку майна (активів) або про проведення повторної оцінки майна (активів), або про доопрацювання (актуалізацію) звіту й висновку про вартість оцінюваного майна (активів) на нову дату. Ліквідатор обов'язково має забезпечити рецензування звіту про оцінку нерухомості та транспортних засобів.
( Пункт 11.2 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
11.3. Інвентаризація активів здійснюється на дату прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.
За результатами інвентаризації активів ліквідатор уживає заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань бухгалтерського обліку в банках. Вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) необоротних активів списується до часу складання початкового балансу. Ліквідатор зобов'язаний провести службове розслідування з метою встановлення осіб, які мають відшкодовувати нестачі і втрати матеріальних цінностей, виявлені під час інвентаризації активів.
Ліквідатор за результатами інвентаризації вирішує питання щодо списання основних засобів та запасів матеріальних цінностей, які не можуть бути визнані активами. Списання цих активів ліквідатор здійснює відповідно до законодавства України та з урахуванням вимоги щодо максимального накопичення ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів.
( Пункт 11.3 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
11.4. Заборгованість за активними операціями банку, що визнана ліквідатором під час складання початкового балансу безнадійною відповідно до законодавства України, списується за рахунок сформованих банком резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями. Безнадійна заборгованість за активними операціями банку, під яку резерв не сформовано, списується з визнанням збитків.
У такому самому порядку ліквідатор списує безнадійну заборгованість, яку визнає такою протягом ліквідаційної процедури.
Активи банку включаються до початкового балансу ліквідатора з урахуванням результатів проведеної інвентаризації.
( Пункт 11.4 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
11.5. Якщо банк здійснював операції з іноземною валютою, то відповідні активи банку в початковому балансі відображаються в іноземній валюті в розрізі кодів валют та в гривневому еквіваленті на дату складання початкового балансу, пасиви - у розрізі кодів валют у гривневому еквіваленті - на дату прийняття рішення про ліквідацію.
11.6. Під час складання початкового балансу для встановлення фактичного розміру заборгованості перед банком щодо зобов'язань, строк яких настав або настане в поточному місяці, потрібно отримати в письмовій формі від дебітора (боржника) підтвердження заборгованості за основним боргом та нарахованими процентами (штрафами, пенею, комісійними) у порядку досудового врегулювання господарських спорів відповідно до чинного законодавства.
11.7. При складанні початкового балансу ліквідатора основні засоби та нематеріальні активи обліковуються за залишковою (ринковою) вартістю.
11.8. Початковий баланс складається на перше число місяця, що настає після завершення інвентаризації активів.
Ліквідатор зобов'язаний подати початковий баланс на погодження територіальному управлінню (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, якщо накопичувальний рахунок банку відкритий в Операційному управлінні Національного банку) у строк не пізніше 15 днів після настання дати, на яку він складений.
До початкового балансу ліквідатор додає:
акт про приймання майна (активів) і документів банку від керівників (або тимчасового адміністратора, якщо відкликанню банківської ліцензії передувала процедура тимчасової адміністрації);
копії наказу про призначення інвентаризаційної комісії та протоколів засідань інвентаризаційної комісії, затверджених ліквідатором;
перелік активів банку, визначений за результатами інвентаризації, підписаний ліквідатором, на паперових носіях та в електронному вигляді, а також копії інвентаризаційних описів майна.
Початковий баланс ліквідатора погоджується керівником територіального управління (заступником Голови Національного банку - куратором банківського нагляду в разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) у разі відповідності поданого пакета документів законодавству України.
( Пункт 11.8 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
Глава 12. Підготовчі заходи, що вживаються
ліквідатором для задоволення вимог кредиторів
12.1. Ліквідатор протягом п'яти днів з дня публікації в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" повідомлення про початок ліквідаційної процедури має повернути кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, які обліковувалися на відповідному позабалансовому рахунку, з повідомленням про початок ліквідаційної процедури та про строк, протягом якого кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку, із зазначенням адреси для їх надсилання.
12.2. Ліквідатор складає перелік (реєстр) акцептованих ним вимог, до якого включає вимоги кредиторів (у тому числі органів державної податкової служби) у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про ліквідацію. Вимога, заявлена в іноземній валюті, уключається до переліку (реєстру) у національній валюті в сумі, визначеній за офіційним курсом, установленим Національним банком на дату прийняття рішення про ліквідацію.
Перелік (реєстр) акцептованих ліквідатором вимог кредиторів затверджується Комісією Національного банку.
12.3. Ліквідатор може здійснювати погашення вимог до банку до затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів за дозволом Комісії Національного банку виключно за договорами, що забезпечують здійснення ліквідаційної процедури.
( Глава 12 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
Глава 13. Складання проміжного ліквідаційного балансу
13.1. У строк до трьох місяців із дня, зазначеного в повідомленні про ліквідацію, після розгляду вимог кредиторів ліквідатор складає проміжний ліквідаційний баланс (з урахуванням проміжних ліквідаційних балансів філій) і подає його до територіального управління Національного банку.
До проміжного ліквідаційного балансу додаються:
копія публікації (оголошення) у пресі про ліквідацію банку відповідно до глави 7 цього розділу;
перелік (реєстр) вимог кредиторів для затвердження Комісією Національного банку.
( Абзац четвертий пункту 13.1 глави 13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 4 від 08.01.2008, N 476 від 30.12.2008 )
13.2. Зобов'язання банку, що не враховувалися в балансі банку на день прийняття рішення про ліквідацію, але заявлені кредиторами в строк, зазначений у повідомленні про ліквідацію, і визнані ліквідатором, включаються до проміжного ліквідаційного балансу.
У разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі банку на день прийняття рішення про ліквідацію, ці зобов'язання також включаються до проміжного ліквідаційного балансу.
Погодження проміжного ліквідаційного балансу здійснюється в порядку, установленому для погодження початкового балансу ліквідатора відповідно до пункту 11.8 глави 11 цього розділу.
13.3. Комісія Національного банку може за пропозицією ліквідатора прийняти рішення про затвердження змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів, унесених на підставі:
( Абзац перший пункту 13.3 глави 13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 476 від 30.12.2008 )
рішення суду про визнання особи кредитором та зобов'язання ліквідатора про включення вимог цього кредитора до переліку (реєстру) вимог кредиторів;
документів, які підтверджують успадкування вкладу фізичної особи згідно із законодавством України за вимогами кредиторів, які включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів;
документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації за вимогами кредиторів, які включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів;
клопотання ліквідатора про виправлення помилки, допущеної ним чи попереднім ліквідатором під час акцептування вимог кредиторів
( Главу 13 розділу VI доповнено пунктом 13.3 згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
13.4. Ліквідатор філії іноземного банку після затвердження Національним банком переліку (реєстру) вимог кредиторів звертається до іноземного банку, який відкрив цю філію, з вимогою виконати його зобов'язання перед кредиторами протягом визначеного Національним банком строку.
У разі виконання іноземним банком зобов'язань перед кредиторами ліквідатор передає майно (активи) філії, яке залишилося, уповноваженій банком особі.
( Главу 13 розділу VI доповнено пунктом 13.4 згідно з Постановою Національного банку N 270 від 06.05.2009 )
Глава 14. Погодження Національним банком порядку
продажу майна (активів) банку, його складу, умов та строків придбання
14.1. Після проведення інвентаризації, оцінки майна (активів) банку і складання проміжного ліквідаційного балансу ліквідатор розпочинає продаж майна (активів) банку.
Ліквідатор за погодженням з Комісією Національного банку має право продати окреме майно (активи) банку за оціночною вартістю до завершення інвентаризації активів, складання початкового та проміжного ліквідаційного балансів у разі відсутності коштів для забезпечення витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, або якщо подальше зберігання майна (активів) призведе до втрати його вартості чи до неефективних витрат на утримання. На це майно мають складатися окремі інвентаризаційні документи.
14.2. Порядок продажу майна (активів) банку, склад, умови та строки придбання цього майна (активів) погоджуються ліквідатором з Національним банком.
Погодження порядку продажу майна (активів) здійснюється Комісією Національного банку або за її рішенням відповідною комісією Національного банку при територіальному управлінні.
Для погодження порядку продажу майна (активів) ліквідатор подає підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальному управлінню), такі документи:
висновок ліквідатора про порядок продажу майна (активів), його склад, умови та строки продажу. У цьому висновку ліквідатор визначає перелік об'єктів, що пропонуються до продажу, спосіб продажу, а також пропонує організатора аукціону, товарну біржу, організатора торгівлі, підприємство роздрібної торгівлі для продажу майна (активів) відповідно до обраного способу продажу;
інформацію про майно (активи), яка має містити його назву, стислу характеристику, балансову, оціночну (ринкову або ринкову та ліквідаційну) вартість;
висновки суб'єктів оціночної діяльності про вартість майна (активів). У разі оцінки майна (активів) за ліквідаційною вартістю ліквідатор подає разом з висновком суб'єктів оціночної діяльності про вартість майна (активів) відповідні обґрунтування доцільності проведення їх оцінки та продажу за ліквідаційною вартістю. Обґрунтування продажу за ліквідаційною вартістю основних засобів подається за формою згідно з додатком 5 до цього Положення.
Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальне управління), має право вимагати подання ліквідатором інших документів, що стосуються продажу майна (активів) банку.
Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальне управління), розглядає поданий ліквідатором пакет документів протягом 15 робочих днів і подає разом зі своїм висновком на розгляд Комісії Національного банку або Правління Національного банку України (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) відповідно до їх повноважень.
14.3. Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) має право погодити продаж майна (активів) банку за оціночною ліквідаційною вартістю, якщо:
подальше зберігання майна (активів) призведе до втрати його вартості або до неефективних витрат на утримання;
основні засоби, балансова залишкова вартість яких не перевищує 1000 грн., та інше майно (активи), зазначене в абзаці другому пункту 14.8 цієї глави, продавалися за оціночною ринковою вартістю і не були продані;
майно (активи), що продавалося після повторної оцінки (актуалізації) за ринковою вартістю в порядку, установленому пунктами 14.5-14.9 цієї глави, і не було продане;
продаж майна (активу) передбачається здійснити в останні дванадцять місяців, що передують строку закінчення ліквідаційної процедури, установленому законодавством України, за умови, що воно продавалося за оціночною ринковою вартістю в установленому порядку і не було продане.
В інших випадках, які не визначені цим Положенням, погодження продажу майна (активу) за оціночною ліквідаційною вартістю може здійснюватися за рішенням Правління Національного банку України.
14.4. Продаж майна (активів) банку, у тому числі кредитів банку (відступлення права вимоги за наданими банком кредитами та забезпечення за ними), здійснюється такими способами:
проведення конкурсу (аукціону);
проведення біржових торгів через товарну біржу;
продаж через організатора торгівлі;
продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі;
продаж (передавання) кредиторам майна (активів) банку в рахунок задоволення їх вимог.
Вибір способів продажу майна (активів) здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Ліквідатор виставляє для продажу майно (активи) банку за ціною, не нижчою, ніж оціночна ринкова вартість, якщо Національний банк згідно з вимогами цієї глави не прийняв інше рішення щодо погодження порядку продажу цього майна.
14.5. За конкурсом (на аукціоні) здійснюється продаж майна (активів), яке користується великим попитом на ринку та може бути швидко реалізоване.
За конкурсом (на аукціоні) може продаватися:
сукупність основних засобів і необоротних активів банку (окремих філій) разом з оборотними активами (або без них);
кредитна заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банку;
нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали, векселі, інші активи, якщо вони користуються великим попитом на ринку.
За конкурсом продається майно (активи), яке не може бути проданим на аукціоні, або продаж цього майна (активів) на аукціоні є економічно недоцільним (витрати для оплати послуг організатора аукціону є неефективними або оформлення документів для організації аукціону потребує додаткового часу та коштів).
Для майна (активу), яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.
14.6. На біржових торгах через товарну біржу може здійснюватися продаж окремих видів майна (активів): основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, якщо їх обсяг або вартість є достатніми для продажу на товарній біржі. Якщо ці види активів раніше продавалися шляхом проведення конкурсу (аукціону) і не були продані, то ліквідатор може прийняти рішення про їх продаж на біржових торгах за оціночною вартістю без додаткового погодження з Національним банком.
14.7. Продаж цінних паперів (крім векселів) здійснюється через організатора торгівлі в порядку, визначеному законодавством України.
14.8. Безпосередньо юридичній або фізичній особі може здійснюватися продаж (далі - безпосередній продаж) такого майна (активів):
основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує 1000 грн., а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення конкурсу (аукціону) або торгів на товарній біржі. Ці матеріальні активи реалізовуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;
не проданих за конкурсом (на аукціоні). У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на конкурсі (аукціоні);
не проданих на біржових торгах через товарну біржу;
не проданих через організатора торгівлі;
стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного конкурсу (аукціону) є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на цьому конкурсі (аукціоні), покупцю, який подав пропозицію про участь у конкурсі (аукціоні);
житлових приміщень, що є власністю банку та в яких громадяни поселені на законних підставах (договір про оренду з правом викупу тощо). Переважне право придбання житлових приміщень за оціночною вартістю має надаватися цим громадянам;
акцій закритого акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать банку і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.
У разі наявності двох і більше пропозицій від покупців про придбання одного і того самого майна (активу) його продаж здійснюється без додаткового погодження з Національним банком за конкурсом (на аукціоні).
14.9. Майно (активи) банку, яке продавалося в порядку, визначеному пунктами 14.5-14.8 цієї глави, і не було продане у зв'язку з відсутністю пропозицій, може продаватися (передаватися) кредиторам у рахунок задоволення їх вимог. Продаж (передавання) майна (активів) банку кредиторам у рахунок задоволення їх вимог має здійснюватися за умови, що ці особи відповідно до законодавства України можуть мати зазначене майно (активи) у власності та з дотриманням черговості задоволення вимог кредиторів, установленої законодавством України. Продаж (передавання) кредиторам майна (активів) у рахунок задоволення їх вимог має здійснюватися за ціною, не нижчою, ніж та, за якою востаннє це майно (активи) було виставлене для безпосереднього продажу, або не нижчою, ніж та, що склалася на конкурсі (аукціоні), на товарній біржі чи на торгах через організатора торгівлі.
14.10. Правління Національного банку може в окремих випадках установлювати інший, ніж передбачений у цій главі, порядок продажу майна (активів) банку.
14.11. Після погодження Національним банком порядку продажу майна (активів) банку ліквідатор забезпечує здійснення рекламних заходів з метою доведення інформації про продаж майна (активів) банку до відома покупців. Окрім друкованих засобів масової інформації (місцевих, регіональних або загальнодержавних), у яких розміщуються публікації про продаж подібного майна (активів), можуть використовуватися інші рекламні засоби, що сприяють залученню більшої кількості покупців.
14.12. Ліквідатор публікує оголошення про проведення конкурсу (аукціону) принаймні в одній загальнодержавній та/або одній регіональній (місцевій, за місцезнаходженням банку) газеті, у якій розміщуються публікації щодо купівлі-продажу подібного майна (активів), не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення конкурсу (аукціону).
Оголошення має містити:
назву, опис та іншу потрібну інформацію про майно (активи);
початкову ціну продажу, умови продажу майна (активів);
місце та час проведення конкурсу (аукціону);
кінцевий термін прийняття заяви про участь у конкурсі або аукціоні;
час та місце особистого ознайомлення з майном (активом);
місцезнаходження, номер телефону, час роботи служби з організації конкурсу (аукціону).
Ліквідатор повинен забезпечити можливість ознайомлення з майном (активами) усім особам, які подали заяву про участь у конкурсі (аукціоні).
У разі першого продажу майна (активу) за конкурсом продаж не може здійснюватися за ціною, зниженою більше ніж на 10 відсотків від його початкової (оціночної) вартості.
Якщо майно (активи) не продано за конкурсом (на аукціоні), то ліквідатор може прийняти рішення про повторний його продаж за конкурсом (на аукціоні) зі зменшенням його початкової ціни, але не більше ніж на 30 відсотків, без повторного погодження з Національним банком.
14.13. Майно (активи) банку, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах шляхом проведення конкурсу (аукціону) за участю осіб, які відповідно до законодавства України можуть мати зазначене майно (активи) у власності чи на підставі іншого речового права відповідно до цивільного законодавства України.
У разі проведення закритого конкурсу (аукціону) порядок поширення повідомлення про проведення торгів визначає Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) за пропозицією ліквідатора.
14.14. Продаж майна (активів) банку за конкурсом здійснює конкурсна комісія, що створена ліквідатором згідно із законодавством України, або організатор конкурсу, з яким укладається відповідний договір.
