• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні

Національний банк України  | Постанова, Інструкція від 28.08.2001 № 368
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Інструкція
  • Дата: 28.08.2001
  • Номер: 368
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Інструкція
  • Дата: 28.08.2001
  • Номер: 368
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.08.2001 № 368
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 вересня 2001 р.
за № 841/6032
Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 39 від 28.01.2002 № 81 від 28.02.2002 № 186 від 20.05.2002 № 7 від 13.01.2003 № 55 від 12.02.2003 № 107 від 13.03.2003 № 118 від 19.03.2003 , норми Змін щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску боргових цінних паперів вводяться в дію з 01.09.2003 № 151 від 16.04.2003 № 240 від 04.06.2003 № 279 від 01.07.2003 № 386 від 08.09.2003 № 489 від 12.11.2003 № 112 від 17.03.2004 № 192 від 29.04.2004 № 267 від 17.06.2004 № 377 від 10.08.2004 № 443 від 15.09.2004 № 494 від 20.10.2004 № 552 від 17.11.2004 № 290 від 12.08.2005 № 346 від 28.09.2005 № 407 від 01.11.2005 № 430 від 16.11.2005 № 31 від 02.02.2007 № 52 від 19.02.2007 № 458 від 17.12.2007 № 30 від 15.02.2008 № 211 від 23.07.2008 № 228 від 06.08.2008 № 476 від 30.12.2008 № 51 від 06.02.2009 № 107 від 28.02.2009 № 270 від 06.05.2009 № 541 від 10.09.2009 № 273 від 09.06.2010 № 564 від 20.12.2010 № 479 від 28.12.2011 № 250 від 20.06.2012 № 254 від 20.06.2012 № 486 від 22.11.2012 № 237 від 19.06.2013 № 276 від 15.07.2013 № 454 від 14.11.2013 ) ( Додатково див. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/5617/14 від 12.06.2014 )( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 503 від 19.08.2014 № 723 від 17.11.2014 № 746 від 27.11.2014 № 862 від 25.12.2014 № 37 від 22.01.2015 № 121 від 19.02.2015 № 312 від 12.05.2015 № 380 від 16.06.2015 № 392 від 19.06.2015 № 492 від 28.07.2015 № 517 від 11.08.2015 № 683 від 08.10.2015 № 806 від 19.11.2015 № 986 від 29.12.2015 № 58 від 04.02.2016 № 91 від 18.02.2016 № 242 від 07.04.2016 )
Відповідно до вимог Законів України "Про Національний банк України" та "Про банки і банківську діяльність" та з метою забезпечення стабільної діяльності банків і своєчасного виконання ними зобов'язань перед їх вкладниками Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію про порядок регулювання діяльності банків в Україні (додається).
2. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В. Андрущенко) та Департаменту інформатизації (А.С. Савченко) до 01.10.2001 внести відповідні зміни до програмного комплексу автоматизованого розрахунку економічних нормативів і своєчасно довести його до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків.
3. Банкам прийняти до виконання доведений програмний комплекс автоматизованого розрахунку економічних нормативів і з 01.11.2001 провести його дослідну експлуатацію.
4. Починаючи з 01.01.2002 банки здійснюють розрахунок економічних нормативів відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої цією постановою.
5. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В. Андрущенко) та територіальним управлінням Національного банку України з 01.01.2002 здійснювати контроль за дотриманням банками обов'язкових економічних нормативів за новим програмним комплексом згідно з Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою цією постановою.
До 01.01.2002 банки зобов'язані дотримуватись економічних нормативів згідно з Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 № 141 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.05.98 за № 323/2763, за порушення яких заходи впливу мають застосовуватися відповідно до глави 7 Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.05.2000 № 215 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за № 382/4603 (зі змінами).
6. Визнати такими, що втратили чинність:Порядок надання дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку, затверджений постановою Правління Національного банку України від 25.10.99 № 518 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.11.99 за № 786/4079 (зі змінами);Інструкцію про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затверджену постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 № 141 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15.05.98 за № 323/2763 (зі змінами).
7. Постанова набирає чинності через 10 днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, крім пункту 6, який набирає чинності з 01.01.2002.
Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена цією постановою, уводиться в дію з 01.01.2002.
8. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В. Андрущенко) довести цю постанову після її державної реєстрації до відома самостійних структурних підрозділів Національного банку України, територіальних управлінь Національного банку України, а також банків для керівництва та використання в роботі.
9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л. Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (П.В. Андрущенко), Операційне управління (В.Д. Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.
ГоловаВ.С. Стельмах
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
28.08.2001 № 368
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 вересня 2001 р.
за № 841/6032
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок регулювання діяльності банків в Україні
( У тексті Інструкції слова "Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку" у всіх відмінках замінено словами "Департамент банківського регулювання і нагляду" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 407 від 01.11.2005 )( У тексті Інструкції слова "Департамент банківського регулювання і нагляду" у всіх відмінках замінено словами "Департамент безвиїзного банківського нагляду" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 476 від 30.12.2008 )( У тексті Інструкції слова "Департамент безвиїзного банківського нагляду" у всіх відмінках замінено словами "відповідний структурний підрозділ центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку" у відповідних відмінках; слова "адекватність регулятивного капіталу/платоспроможність" у всіх відмінках замінено словами "достатність (адекватність) регулятивного капіталу" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011 )( У тексті Інструкції слова "територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника)" та "територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку)" у всіх відмінках та числах замінено відповідно словами "структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника", "структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку" у відповідних відмінках та числах згідно з Постановою Національного банку № 392 від 19.06.2015 )( У тексті Інструкції слова "Комісія Національного банку" у всіх відмінках замінено відповідно словами "Комітет з питань нагляду" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 517 від 11.08.2015 )
Розділ I. Загальні положення
Ця Інструкція вводиться з метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності.
Інструкція розроблена відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів.
Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" та Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України (далі - Національний банк) установлює порядок визначення регулятивного капіталу банку та такі економічні нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками:
( Абзац третій розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011 )
нормативи капіталу:
мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1),
достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2),
достатності основного капіталу (Н3);
( Розділ I доповнено новим абзацом сьомим згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015 )( Абзац сьомий розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014 )( Абзац восьмий розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014 )
нормативи ліквідності:
миттєва ліквідність (Н4),
поточна ліквідність (Н5),
короткострокова ліквідність (Н6);
нормативи кредитного ризику:
максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7),
великих кредитних ризиків (Н8),
максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (Н9);
( Абзац п'ятнадцятий розділу I в редакції Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015 )( Абзац шістнадцятий розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015 )
нормативи інвестування:
інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11)--1,
__________
-1 Установи - будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що є юридичними особами (підприємства, організації, компанії, фірми, установи тощо).
загальної суми інвестування (Н12).
( Абзац розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 107 від 28.02.2009 )
З метою підвищення стійкості банків у період фінансової та економічної нестабільності, створення ними запасу капіталу для підвищення спроможності протистояти ризикам Національний банк встановлює вимоги щодо формування банками буферів капіталу, а саме: буфера запасу (консервації) капіталу та контрциклічного буфера.
( Розділ I доповнено новим абзацом дев'ятнадцятим згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015 )
Для системно важливих банків Національний банк також установлює вимоги щодо формування буфера системної важливості.
( Розділ I доповнено новим абзацом двадцятим згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015 )
Базою для розрахунку економічних нормативів Н2, Н7, Н8, Н9 є регулятивний капітал банку.
( Абзац розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 228 від 06.08.2008, № 107 від 28.02.2009, № 479 від 28.12.2011, № 862 від 25.12.2014, № 312 від 12.05.2015 )( Абзац двадцять другий розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 228 від 06.08.2008 )
Базою для розрахунку економічних нормативів Н11, Н12 є статутний капітал банку.
( Абзац розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 312 від 12.05.2015 )
До основного капіталу банку-правонаступника враховується зареєстрований статутний капітал банку, що реорганізовується, з дати підписання передавального акта/розподільчого балансу банками - учасниками реорганізації. Під час розрахунку нормативів Н11, Н12 статутний капітал банку-правонаступника збільшується на суму таких коштів з дати підписання передавального акта/розподільчого балансу банками - учасниками реорганізації.
( Розділ I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 454 від 14.11.2013, № 312 від 12.05.2015 )
Якщо операції здійснюються банком за рахунок капіталу згідно з вимогами цієї Інструкції, то такі операції не включаються до розрахунку економічних нормативів, базою для розрахунку яких є регулятивний капітал.
( Абзац розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011 )
Дія цієї Інструкції поширюється на всі банки України незалежно від форм власності.
За надання Національному банку недостовірної інформації щодо економічних нормативів банки несуть відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України.
( Розділ I із змінами, внесеними згідно з Постановами НБУ № 267 від 17.06.2004, № 407 від 01.11.2005 )
Розділ II. Регулятивний капітал банку
Глава 1. Порядок розрахунку регулятивного капіталу банку
1.1. Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків-2, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.
__________
-2 Ризики в банківській діяльності випливають із специфіки банківських операцій, що здійснюються в умовах ринкових відносин, та означають імовірність одержання доходів, менших від очікуваних, зниження вартості активів. Підвищені банківські ризики призводять до значних фінансових утрат і, як наслідок, до банкрутства банків.
Банки з метою визначення реального розміру регулятивного капіталу з урахуванням ризиків у своїй діяльності зобов'язані постійно оцінювати якість усіх своїх активів і наданих фінансових зобов'язань (визначати їх класифікацію) , а також визначати можливі втрати за активними банківськими операціями (далі - кредитний ризик) відповідно до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2012 року за № 231/20544.
( Абзац другий пункту 1.1 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 39 від 28.01.2002; в редакції Постанови Національного банку № 486 від 22.11.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
__________
( Виноску 3 виключено на підставі Постанови Національного банку № 486 від 22.11.2012 )( Абзац третій пункту 1.1 виключено на підставі Постанови Національного банку України № 486 від 22.11.2012 )
Банки визначають кредитний ризик у валюті, що відповідає валюті активів/наданих фінансових зобов'язань.
( Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно зПостановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
Банки визначають величину кредитного ризику за всіма активними операціями як сукупний обсяг кредитного ризику за активами та наданими фінансовими зобов'язаннями станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, у гривні (з урахуванням кредитного ризику в іноземній валюті в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком).
( Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно зПостановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
Банки визначають величину непокритого кредитного ризику таким чином:
( Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно зПостановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
якщо величина кредитного ризику є меншою або дорівнює сукупному розміру резервів за активними операціями, сформованих відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - розмір резервів за МСФЗ), то величина непокритого кредитного ризику дорівнює нулю;
( Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно зПостановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
якщо величина кредитного ризику перевищує розмір резервів за МСФЗ, то величина непокритого кредитного ризику дорівнює сумі такого перевищення.
( Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно зПостановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
Величина непокритого кредитного ризику розраховується станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, та включається до розрахунку нормативів капіталу протягом наступного місяця в установленому Національним банком порядку.
( Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно зПостановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
Банк під час розрахунку регулятивного капіталу зменшує на величину непокритого кредитного ризику прибуток банку, а саме:
( Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно зПостановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
нерозподілений прибуток минулих років;
( Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно зПостановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
результат поточного та звітного року (прибуток).
( Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно зПостановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
Якщо величина непокритого кредитного ризику перевищує розмір прибутку банку, то на суму такого перевищення зменшується розмір основного капіталу банку.
( Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно зПостановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
1.2. Регулятивний капітал банку - сукупність основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.
( Абзац перший пункту 1.2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011 )
Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки.
Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір піддається змінам.
1.3. Основний капітал (капітал 1-го рівня) складається з таких елементів:
а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;
( Абзац другий підпункту "а" пункту 1.3 глави 1 розділу II та виноску 4 виключено на підставі Постанови Національного банку № 564 від 20.12.2010 )( Абзац другий підпункту "а" пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013 )
б) додаткові внески акціонерів у статутний капітал;
( Пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим підпунктом "б" згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013 )
в) прибуток, спрямований на збільшення статутного капіталу.
( Пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим підпунктом "в" згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013 )
г) розкриті резерви - резерви і фонди, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку та оприлюднені у фінансовій звітності банку:
( Абзац перший підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011 )( Абзац другий підпункту "г" пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013 )
емісійні різниці. Емісійні різниці (емісійний дохід) - сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від емісії (випуску) власних акцій (інших корпоративних прав), над номінальною вартістю таких акцій (інших корпоративних прав) (під час їх первинного розміщення);
( Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011 )
резервні фонди, що створюються згідно із законами України;
загальні резерви, що створюються під невизначений ризик під час проведення банківської діяльності;
( Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011 )( Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови НБУ № 407 від 01.11.2005 )( Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови НБУ № 407 від 01.11.2005 )
інші фонди банку.
( Підпункт пункту 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011 )
Ці складові частини включаються до капіталу 1-го рівня лише за умови, що вони відповідають таким критеріям:
відрахування до резервів і фондів здійснено з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;
призначення резервів та фондів і рух коштів по цих резервах і фондах окремо розкрито в оприлюднених звітах банку;
фонди мають бути в розпорядженні банку з метою необмеженого і негайного їх використання для покриття збитків;
будь-яке покриття збитків за рахунок резервів та фондів проводиться лише через рахунок прибутків та збитків.
ґ) загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов'язаннями будь-якої фізичної чи юридичної особи як резидента, так і нерезидента, яка має з банком відносини фінансового характеру (далі - контрагент) та зменшується на суму:
( Абзац перший підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012 )( Абзац другий підпункту "ґ " пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
нематеріальних активів за мінусом суми зносу;
капітальних вкладень у нематеріальні активи;
збитків минулих років;
( Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012 )
збитків поточного року.
( Підпункт "ґ" пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013 )
1.4. Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) складається з таких елементів:
а) резерви під заборгованість за кредитними операціями (крім резервів за наданими банком фінансовими зобов'язаннями) та за операціями з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, яку віднесено до I (найвищої) категорії якості;
( Підпункт "а" пункту 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 486 від 22.11.2012 )( Підпункт "б" пункту 1.4 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 486 від 22.11.2012 )
б) результат переоцінки основних засобів, що включався до суми регулятивного капіталу банків за станом на 31.12.2010;
( Підпункт пункту 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 52 від 19.02.2007, № 564 від 20.12.2010 )
в) результат поточного та звітного року (прибуток), що зменшений на суму:
( Абзац перший підпункту "в" пункту 1.4 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно зПостановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
нарахованих доходів, неотриманих понад 30 днів із дати їх нарахування, строк сплати яких не настав (крім доходів за цінними паперами, які віднесені до І групи активів зі ступенем ризику 0 відсотків згідно з вимогами цієї Інструкції), зменшених на суму сформованих резервів за цими доходами;
прострочених нарахованих доходів, зменшених на суму сформованих резервів за цими доходами.
Якщо прибуток поточного та звітного року менше загальної суми коригування, то на суму такої різниці зменшується розмір основного капіталу банку;
( Підпункт пункту 1.4 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами НБУ № 407 від 01.11.2005, № 52 від 19.02.2007, Постановами Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 486 від 22.11.2012; в редакції Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015; із змінами, внесеними згідно зПостановою Національного банку № 806 від 19.11.2015 )
г) субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал);
ґ) нерозподілений прибуток минулих років.
( Пункт 1.4 глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005 )( Підпункт "д" пункту 1.4 глави 1 розділу II виключено на підставіПостанови Національного банку № 806 від 19.11.2015 )( Пункт 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанови НБУ № 267 від 17.06.2004 )
1.5. Субординований борг - це звичайні не забезпечені банком боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. Сума субординованого боргу, уключеного до капіталу, щорічно зменшується на 20 відсотків її первинного розміру протягом п'яти останніх років дії договору.
Субординований борг може включатися до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку.
( Пункт 1.5 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 250 від 20.06.2012 )
1.6. Під час розрахунку загальної суми регулятивного капіталу загальний розмір додаткового капіталу не може бути більше ніж 100 відсотків основного капіталу.
( Пункт 1.6 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 541 від 10.09.2009 )
1.7. Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на:
а) балансову вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що випущені банками, у торговому портфелі банку та у портфелі банку на продаж;
( Підпункт "а" пункту 1.7 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 211 від 23.07.2008 )
б) балансову вартість інвестицій в асоційовані та дочірні компанії, а також балансову вартість вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу;
( Підпункт "б" пункту 1.7 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 211 від 23.07.2008 )
в) балансову вартість акцій (паїв) власної емісії, що прийняті в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень);
( Підпункт "г"пункту 1.7 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015 )( Підпункт "ґ"пункту 1.7 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015 )( Підпункт "д"пункту 1.7 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015 )
г) балансову вартість вкладень в інші банки на умовах субординованого боргу;
( Підпункт пункту 1.7 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012 )
ґ) балансову вартість позалістингових цінних паперів у торговому портфелі банку (крім цінних паперів, емітованих центральними органами виконавчої влади, Національним банком та Державною іпотечною установою);
( Пункт 1.7 глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою НБУ № 31 від 02.02.2007; в редакції Постанови Національного банку № 211 від 23.07.2008 )
д) балансову вартість цінних паперів, що не перебувають в обігу на фондових біржах (у тому числі, торгівля яких на фондових біржах заборонена законодавством України), у торговому портфелі банку;
( Пункт 1.7 глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 211 від 23.07.2008 )
е) балансову вартість цінних паперів недиверсифікованих інвестиційних фондів.
( Пункт 1.7 глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 211 від 23.07.2008 )
Банк не включає до балансової вартості цінних паперів, на яку додатково зменшується загальний розмір регулятивного капіталу банку 1-го і 2-го рівнів, суму доходів, неотриманих понад 30 днів з дати їх нарахування.
( Пункт 1.7 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 211 від 23.07.2008 )( Пункт 1.7 глави 1 розділу II в редакції Постанови НБУ № 192 від 29.04.2004 )( Пункт 1.8 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 250 від 20.06.2012 )
Глава 2. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку
2.1. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1), що отримав банківську ліцензію після 11 липня 2014 року, має становити 500 мільйонів гривень.
( Пункт 2.1 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 723 від 17.11.2014 )
2.2. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1), що отримав банківську ліцензію до 11 липня 2014 року, має становити:
120 мільйонів гривень - до 17 червня 2016 року;
200 мільйонів гривень - з 11 липня 2017 року;
300 мільйонів гривень - з 11 липня 2018 року;
400 мільйонів гривень - з 11 липня 2019 року;
450 мільйонів гривень - з 11 липня 2020 року;
500 мільйонів гривень - з 11 липня 2024 року.
( Главу 2 розділу II доповнено новим пунктом 2.2 згідно з Постановою Національного банку № 723 від 17.11.2014 ; в редакції Постанов Національного банку № 58 від 04.02.2016 , № 242 від 07.04.2016 )
2.3. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1), що втратив статус перехідного банку, який був створений відповідно до абзацу другого частини шістнадцятої статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , має відповідати вимогам пункту 2.2 цієї глави.
( Главу 2 розділу II доповнено новим пунктом 2.3 згідно з Постановою Національного банку № 746 від 27.11.2014 )( Пункт 2.4 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015 )( Глава 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 273 від 09.06.2010 )
Розділ III. Порядок отримання дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку
( У тексті розділу III слова "ощадний/депозитний сертифікат" та "депозитний договір" у всіх відмінках виключено на підставі Постанови Національного банку № 407 від 01.11.2005 )
Глава 1. Вимоги щодо залучення субординованого боргу
( Назва глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012 )
1.1. Банки мають право залучати субординований борг від юридичних і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів (далі - Інвестор) у грошовій формі як у національній, так і в іноземній вільно конвертованій валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 № 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за № 841/7129) (зі змінами) (далі - іноземна валюта), та в банківських металах (золото в стандартних та/або мірних зливках із фізичною поставкою до банку) (далі - кошти на умовах субординованого боргу) з подальшим урахуванням цих коштів до капіталу банку (капіталу 2-го рівня).
Приймаючий або перехідний банк, залучає кошти на умовах субординованого боргу від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, визначеному цим розділом.
( Пункт 1.1 глави 1 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 723 від 17.11.2014 )
Приймаючий банк має право переоформлювати зобов'язання, отримані від неплатоспроможного банку, у субординований борг у порядку, визначеному цим розділом (крім виконання вимог підпунктів "б", "з", "і" пункту 2.2 глави 2 та пункту 3.10 глави 3 розділу III).
( Пункт 1.1 глави 1 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 492 від 28.07.2015 )( Пункт 1.1 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 564 від 20.12.2010, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012 )
1.2. Залучення коштів на умовах субординованого боргу з метою їх врахування до додаткового капіталу банку у вигляді позик, кредитів, депозитів юридичних осіб може здійснюватися як шляхом укладення прямих договорів між банком-боржником та Інвестором [про що укладається договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу (далі - угода)], так і шляхом випуску банком-боржником облігацій [про що укладається договір про залучення коштів шляхом випуску облігацій (далі - договір)].
( Пункт 1.2 глави 1 розділу III в редакції Постанови НБУ № 407 від 01.11.2005 )
1.3. Залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій здійснюється з урахуванням особливих умов щодо випуску та погашення облігацій згідно з главою 4 цього розділу.
( Пункт 1.3 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005 )
1.4. Не допускається заміна облігацій на прямі договори або, навпаки, протягом усього періоду дії угоди (договору) про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку.
( Пункт 1.4 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005 )
1.5. Мінімальна сума залучених коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій для врахування цих коштів до капіталу банку становить 100 тис. грн.
( Абзац перший пункту 1.5 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004 )
У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від однієї особи в сумі більше ніж 2 млн. грн. кошти залучаються шляхом укладення прямих договорів.
( Пункт 1.5 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005 )
1.6. Банк має право залучати субординований борг в іноземній валюті та/або в банківських металах за наявності генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій у частині залучення та розміщення іноземної валюти та/або банківських металів на валютному ринку України та/або залучення та розміщення іноземної валюти та/або банківських металів на міжнародних ринках.
( Пункт 1.6 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011, в редакції Постанови Національного банку № 250 від 20.06.2012 )
1.7. У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу банк зобов'язаний здійснити ідентифікацію особи, у якої залучає ці кошти, згідно з вимогами законодавства України.
( Главу 1 розділу III доповнено пунктом 1.7 згідно з Постановою Національного банку № 377 від 10.08.2004 )
1.8. У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від нерезидента в іноземній валюті у вигляді позик, кредитів такий договір підлягає обов'язковій реєстрації в Національному банку відповідно до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06. 2004 № 270 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2004 за № 885/9484 (зі змінами).
( Главу 1 розділу III доповнено пунктом 1.8 згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005; із змінами, внесеними згідно із Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012 )
1.9. Залучення субординованого боргу в банківських металах здійснюється з урахуванням вимог Положення про здійснення операцій з банківськими металами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.08.2003 № 325, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.08.2003 за № 749/8070 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 30.12.2011 № 497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.01.2012 за № 147/20460).
( Главу 1 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012 )
Глава 2. Документи, що подають банки для отримання дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку
2.1. Клопотання про надання Національним банком дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку (далі - Дозвіл) банк-боржник подає до структурного підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника.
( Абзац перший пункту 2.1 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012 )
Рішення про надання/скасування Дозволу приймає Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем (далі - Комітет з питань нагляду) із зазначенням конкретного строку дії Дозволу або його скасування.
( Абзац другий пункту 2.1 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 723 від 17.11.2014, № 392 від 19.06.2015, № 517 від 11.08.2015 )
У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій серед обмеженого кола юридичних осіб (розміщення облігацій шляхом закритого продажу) у Дозволі має міститися повний перелік цих осіб.
( Пункт 2.1 глави 2 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005 )
2.2. Для отримання Дозволу банк-боржник має у 10-денний термін після укладення угоди, договору з Інвестором подати такі документи (залежно від статусу інвестора):
( Абзац перший пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 112 від 17.03.2004 )
а) клопотання банку-боржника про отримання Дозволу;
б) письмове підтвердження банку-боржника, що Інвестор не має фінансових та/або майнових зобов'язань перед банком-боржником на дату укладення угоди (договору), та список пов'язаних з Інвестором осіб;
( Підпункт "б" пункту 2.2 глави 2 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановами НБУ № 407 від 01.11.2005, № 273 від 09.06.2010; в редакції Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013 )
в) засвідчену в установленому порядку копію угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу, що укладається між Інвестором і банком-боржником, - подається в разі залучення коштів шляхом укладання прямих договорів. У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від юридичної особи-нерезидента - засвідчений в нотаріальному порядку переклад угоди. Доцільно зазначену угоду укладати українською та іноземною мовами, які матимуть однакову юридичну силу;
( Підпункт "в" пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005 )
г) засвідчену в установленому порядку копію договору - у разі залучення коштів шляхом випуску облігацій.
У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від юридичної особи-нерезидента - засвідчений в нотаріальному порядку переклад договору. Доцільно зазначений договір укладати українською та іноземною мовами, які матимуть однакову юридичну силу;
( Підпункт "г" пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 112 від 17.03.2004; в редакції Постанови НБУ № 407 від 01.11.2005 )
ґ) копію рішення банку про випуск та умови випуску облігацій із зазначенням їх номіналу та загальної кількості;