Про затвердження Правил пожежної безпеки в галузі звязку

4.3.13. Для працівників охорони незалежно від їх підпорядкованості (сторожів, вахтерів, вартових тощо) посадові особи розробляють інструкції, у яких визначають їх обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території приміщень, порядок дій у разі виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння, а також указують, кого з посадових осіб адміністрації слід викликати в разі пожежі в нічний час та у вихідні й святкові дні.

Працівникам охорони слід мати список посадових осіб із зазначенням їх домашньої адреси, службового й домашнього телефонів. Вони зобов'язані знати порядок дій в разі виявлення пожежі, правила користування первинними засобами пожежогасіння та прийомами гасіння.

4.3.14. Уживати (у межах наданих посадовим особам прав) відповідних заходів щодо реагування на факти порушень чи невиконання працівниками встановленого протипожежного режиму, вимог правил пожежної безпеки та інших нормативних актів, що діють у цій сфері.

4.3.15. З метою підвищення ефективності пожежно-профілактичної роботи, спрямованої на забезпечення належного протипожежного захисту об'єктів зв'язку, слід проводити огляди протипожежного стану і за результатами оглядів готувати накази.

4.3.16. Виконувати встановлений порядок взаємодії підрозділів Державної служби охорони при МВС України з операторами зв'язку всіх форм власності при організації централізованої охорони об'єктів (наказ Міністерства внутрішніх справ та Державного комітету зв'язку України від 20.10.98 N 750/145, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.98 за N 701/3141).

4.4. Обов'язки працівників зв'язку

4.4.1. Працівники зобов'язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму на об'єкті, виконувати встановлені правила та інші нормативні акти з питань пожежної безпеки.

4.4.2. Кожен працівник у разі виявлення пожежі або запаху диму, гару, надмірного підвищення температури зобов'язаний негайно повідомити про це пожежну охорону (при цьому назвати адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище) та вживати заходів до її ліквідації й рятування людей та майна.

4.5. Відповідальність за порушення Правил

4.5.1. За порушення цих Правил винні особи притягуються до кримінальної відповідальності згідно зі ст. 220-1 Кримінального кодексу України або до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 175, 188-8 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення".

4.5.2. За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи, інші працівники притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

5.1. Утримання територій та доріг

(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати вимогам ДБН 360-92*, НАПБ А.01.001-95)

5.1.1. Ворота в'їзду на територію об'єкта, що відчиняються за допомогою електроприводу, повинні мати пристосування (пристрої), які дають змогу відчиняти їх уручну.

5.1.2. Стоянка транспорту на відстані менше 10-ти м від в'їзних воріт на територію об'єкта забороняється, про що повинен вказувати відповідний знак заборони.

5.1.3. Територія об'єкта повинна мати освітлення, що забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків і споруд.

5.1.4. Протипожежні розриви між будівлями, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд.

5.1.5. Дороги, проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, очищатися від снігу та льоду.

5.1.6. Основні дороги, проїзди, проходи повинні мати тверде покриття. Влаштовуючи проїзди для пожежних автомобілів до будівель, споруд і вододжерел по |рунту, їх слід укріплювати шлаком, гравієм або іншими місцевими матеріалами для забезпечення можливості під'їзду за будь-якої пори року.

Забороняється довільно зменшувати нормативну ширину доріг та проїздів.

5.1.7. Про закриття ділянок доріг або проїздів для ремонту (або з інших причин) необхідно заздалегідь повідомити підрозділи пожежної охорони. На період закриття доріг у відповідних місцях слід установлювати покажчики напрямку об'їзду або влаштовувати переїзди через ділянки, що ремонтуються.

5.1.8. Усі джерела водопостачання для потреб пожежогасіння повинні мати придатні під'їзди.

Колодязі пожежних гідрантів (ПГ) та пожежні водоймища (ПВ) слід завчасно втеплити та в холодну пору року регулярно очищати від снігу та льоду.

5.1.9. Рейкові колії, тимчасові траншеї та канави не повинні ускладнювати рух пожежних автомобілів.

Проїзди та проходи через залізничні колії повинні мати суцільні настили на рівні головок рейок. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах забороняється.

5.1.10. Стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель менше як за 5 м від ПГ, забірних пристроїв вододжерел, пожежного обладнання та інвентарю на поворотних майданчиках тупикових проїздів забороняється. У зазначених місцях слід установлювати відповідні знаки.

5.1.11. Розпалювати багаття, спалювати відходи, тару, викидати непогашене вугілля та попіл на відстань менше ніж 15 м від будівель і споруд, а також у межах, установлених будівельними нормами протипожежних розривів, забороняється.

5.1.12. Будівництво на території об'єкта нових будівель та споруд (у тому числі тимчасових) може здійснюватися лише за наявності проектної документації та позитивної експертизи (перевірки) органів державного пожежного нагляду.

Не дозволяється прибудовувати до будівель, споруд з огороджувальними конструкціями, що містять горючі полімерні утеплювачі (пінополістирол, пінополіуретан тощо).

5.1.13. Паління забороняється:

а) на території та в приміщеннях, де зберігаються ЛЗР, ГР та горючі гази;

б) у будівлях з наявністю вибухопожежонебезпечних приміщень (дільниць).

5.1.14. На території об'єкта, де паління дозволяється, адміністрація зобов'язана визначити й обладнати спеціальні місця для цього, позначити їх знаком або написом, установити урну або попільницю з негорючого матеріалу.

5.2. Будинки, споруди, приміщення, евакуаційні шляхи та виходи

(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85*, ДБН В.2.2-9-99, СНиП 2.01.02-85*, СНиП 2.09.04-87 та НАПБ А.01.001-95)

5.2.1. Усі будинки, споруди та приміщення повинні своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями.

5.2.2. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення та лабораторій повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки за ОНТП 24-86, а також клас зони за ПУЭ. На вхідних дверях до приміщень, також на межах зон у середині приміщень та зовні розміщуються таблички з позначенням категорії та зон (табл. 2).

5.2.3. У разі перепланування приміщень, зміни їхнього функціонального призначення, застосування нового технологічного устаткування слід дотримуватись протипожежних вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва. Не дозволяється зниження мінімальних меж вогнестійкості конструкцій та погіршення умов евакуації людей.

5.2.4. Придбані за кордоном машини, механізми, устаткування, технологічне обладнання, будівельні конструкції та матеріали вводяться в експлуатацію лише за умови відповідності їх чинним в Україні нормативним актам із пожежної безпеки.

5.2.5. Протипожежні системи, установки, устаткування будівель, споруд і приміщень (протидимний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої у протипожежних стінах і перекриттях тощо) повинні постійно утримуватись у справному стані.

5.2.6. Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи будинків (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) під виробничі дільниці, для зберігання продукції, устаткування, меблів та інших предметів.

Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватись зачиненими. На дверях слід указувати місця зберігання ключів.

Вікна горищ, технічних поверхів і підвалів повинні бути засклені.

5.2.7. У підвальних і цокольних приміщеннях забороняється:

а) розміщення вибухопожежонебезпечних виробництв, зберігання та застосування ЛЗР і ГР, вибухових речовин, балонів із газами, целулоїду, карбіду кальцію й інших речовин і матеріалів, що мають підвищену пожежну небезпеку;

б) улаштування складів горючих матеріалів, майстерень, де використовуються горючі матеріали, а також інших господарських приміщень, якщо вхід до них не ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток.

5.2.8. Приямки віконних прорізів підвальних і цокольних приміщень слід регулярно очищати від горючих відходів виробництва, сухого листя, трави тощо. Забороняється закривати їх наглухо (щільно), захаращувати або закладати віконні прорізи.

5.2.9. Стаціонарні зовнішні пожежні драбини, драбини на перепадах висот і огорожі на дахах (покриттях) будівель і споруд повинні постійно утримуватись справними і не менше одного разу на рік випробуватися на міцність.

5.2.10. Установлювати глухі (незнімні) |рати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї й боєприпасів, об'єктах торгівлі, розрахованих на 50 осіб одночасного перебування, та в інших випадках, передбачених нормативними документами, затвердженими в установленому порядку.

5.2.11. Отвори в протипожежних стінах, перегородках і перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) від поширення вогню та продуктів горіння.

Забороняється встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних дверей, а також знімати пристрої для їхнього самозачинення.

5.2.12. У разі перетинання протипожежних перешкод (стін, перегородок, перекриттів і т. ін.) різними комунікаціями, зазори (отвори), що утворилися між цими конструкціями та комунікаціями, потрібно щільно (наглухо) закрити негорючими матеріалами, які забезпечують межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод.

5.2.13. Пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок повинні негайно усуватися.

5.2.14. Після обробки (просочення) антипіренами дерев'яних конструкцій, тканин та інших горючих матеріалів підрядна організація повинна складати акт про виконання роботи із зазначенням дати проведення робіт та терміну дії просочення.

Після закінчення дії обробки (просочення) та в разі втрати або погіршення вогнезахисних властивостей обробку (просочення) потрібно повторити.

Перевірку стану вогнезахисної обробки (просочення) слід здійснювати не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.

5.2.15. Для індивідуального захисту обслуговувальний персонал підприємств, де в технологічних процесах зберігаються чи використовуються легкозаймисті ГР або гази, повинен бути забезпечений комплектом спеціального термозахищеного одягу. Спецодяг повинен завчасно підлягати пранню та ремонту, зберігатися у розвішеному вигляді в металевих шафах, установлених у спеціально відведених для цієї мети приміщеннях.

5.2.16. У будівлях, спорудах, приміщеннях забороняється:

а) прибирати приміщення та прати одяг із застосуванням ЛЗР і ГР;

б) відігрівати замерзлі труби паяльними лампами й іншими засобами із застосуванням відкритого вогню;

в) залишати неприбраними промаслені обтиральні матеріали.

5.2.17. Евакуаційні шляхи та виходи повинні постійно утримуватись вільними, нічим не захаращуватися, а в разі виникнення пожежі повинні гарантувати безпеку під час евакуації людей, які перебувають у приміщеннях будівель і споруд.

5.2.18. Кількість і розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

5.2.19. У разі розміщення технологічного обладнання в приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм.

5.2.20. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу із будівель (приміщень).

5.2.21. Допускається влаштування дверей з відкриттям усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 осіб, а також у санвузлах, з площадок зовнішніх евакуаційних драбин (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки).

5.2.22. При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

5.2.23. Килимові покриття слід надійно кріпити до підлоги. Вони повинні бути такими, що не загоряються від короткочасної дії малокалорійних джерел тепла (запаленого сірника, непогашеної цигарки тощо), а також мати помірну димоутворювальну здатність (за ГОСТ 12.1.044-89).

5.2.24. Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями.

5.2.25. У сходових клітках дозволяється встановлювати на висоті не менше 2,2 м від поверхні східців і сходових площадок прилади опалення.

У незадимлюваних сходових клітках дозволяється встановлення лише приладів опалення.

5.2.26. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог норм та правил улаштування електроустановок.

5.2.27. Світильники евакуаційного освітлення слід вмикати, у разі перебування в будинки людей, з настанням сутінків.

5.2.28. У разі наявності людей шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, повинні постійно освітлюватися електричним світлом.

5.2.29. У приміщеннях будівель, де можуть перебувати одночасно більше 100 осіб, у виробничих приміщеннях без природного освітлення за наявності більше 50 працівників (або якщо площа перевищує 150 кв.м) евакуаційні виходи необхідно позначати світловими покажчиками "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерел живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або таких, що переключаються автоматично в разі зникнення живлення на основних джерелах.

5.2.30. Не дозволяється:

а) влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, підйомні двері та двері, що обертаються, інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

б) захаращувати коридори, проходи, сходові марші і площадки, вестибулі, холи, тамбури тощо меблями, обладнанням, різними матеріалами, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;

в) забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові зєднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;

г) застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали, за винятком будівельних матеріалів груп Г1, Г2, для облицювання стін і стель, а також сходів та сходових площадок;

|) розташовувати в тамбурах виходів гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалів;

д) захаращувати устаткуванням та іншими предметами виходи на зовнішні евакуаційні драбини;

е) влаштовувати в сходових клітках кіоски, ятки, прокладати повітропроводи;

є) розташовувати в ліфтових холах комори, кіоски тощо;

ж) склити або закладати жалюзі та отвори повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;

з) знімати передбачені проектом двері вестибулів, холів, тамбурів і сходових кліток;

и) заміняти армоване скло на звичайне у дверях і фрамугах усупереч передбаченому проектом;

і) знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

ї) зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;

й) розвішувати у сходових клітках на стінах стенди, панно тощо;

к) розміщувати дзеркала на стінах площадок сходових кліток;

л) прокладати у сходових клітках промисловий газопровід, трубопровід з ЛЗР та ГР, повітропровід.

5.3. Електроустановки

(Основні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати вимогам ПУЭ, ДНАОП 0.00-1.21-84 та НАПБ А.01.001-95)

5.3.1. Відстань від повітряних ліній електропередач до будівель і споруд, які містять вибухопожежонебезпечні та пожежонебезпечні приміщення, до вибухо- і пожежонебезпечних зон зовнішніх установок, а також горючих дахів та близьких частин будівель і споруд, що виступають, місць зберігання горючих матеріалів повинна відповідати величинам, визначеним ПУЭ.

5.3.2. Електричні машини, апарати, обладнання (апарати управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні прилади, електродвигуни, світильники і т.ін.), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони (за ПУЭ), мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

5.3.3. Телефонні апарати, сигнальні пристрої до них, електричні годинники, радіоприймачі та інші подібні споживачі електроенергії можуть застосовуватись у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності їхнього рівня вибухозахисту (ступеня захисту) класу зони.

5.3.4. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких уставок забороняється.

5.3.5. На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, установлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що зазначають їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.

5.3.6. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо). Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм утрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів.

5.3.7. В електропроводках слід передбачати відгалужувальні та з'єднувальні коробки з негорючих або важкогорючих матеріалів. Ці коробки повинні бути постійно закритими кришками із зазначених матеріалів.

5.3.8. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється. Винятком можуть бути тимчасові ілюмінаційні установки й електропроводки, які живлять місця проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

5.3.9. Не дозволяється прокладання проводів і кабелів (за винятком тих, що прокладаються у сталевих трубах) безпосередньо вздовж металевих панелей та плит із полімерними утеплювачами, а також установлення електричних апаратів, щитів тощо ближче 1 м від указаних конструкцій. У місцях перетинання огороджувальних конструкцій електричними комунікаціями слід передбачати металеві гільзи з ущільненням із негорючих матеріалів.

5.3.10. Переносні світильники слід обладнати захисними скляними плафонами й сітками. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати гнучкі кабелі та проводи (шнури) з мідними жилами, спеціально призначеними для цієї мети, з урахуванням їхнього захисту від можливих пошкоджень.

5.3.11. Електричні машини з частинами, які нормально іскрять під час роботи, повинні розміщуватися на відстані не менше 1 м від горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп горючості Г1, Г2, або відокремлюватись від них екранами з негорючих матеріалів.

5.3.12. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів, за винятком груп Г1, Г2, повинна бути не менше таких значень:

Інші види світильників повинні розміщуватися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше 0,5 м, а від будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп Г3, Г4 - не менше 0,2 м.

5.3.13. У разі встановлення світильників на (у) підвісні стелі чи облицювання з горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп горючості Г1, Г2, місця прилягання цих світильників необхідно захищати негорючим теплоізоляційним матеріалом (крім випадків, коли технічними умовами на світильники передбачається можливість їх монтажу на таких поверхнях чи конструкціях).

5.3.14. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито вздовж конструкцій на ізоляторах, тросах, у лотках і т. ін., до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна становити не менше ніж 1 м.

5.3.15. Прокладання проводів (кабелів) по горючих основах (конструкціях, деталях), улаштування вводів у будинки повинно здійснюватися відповідно до вимог ПУЭ.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 м. При неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 м.

5.3.16. У разі схованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу. Після закінчення прокладання складається акт про проведення схованих робіт.

5.3.17. Електронагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі та інші побутові електроприлади та апаратура повинні вмикатися в електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення.

5.3.18. Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б не дозволяється.

При застосуванні, згідно з умовами виробництва, у пожежонебезпечних зонах будь-якого класу електронагрівальних приладів нагрівальні робочі частини останніх мають бути захищені від доторкання до горючих матеріалів, а самі прилади встановлені на поверхні з негорючого матеріалу.

5.3.19. Забороняється застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, у будівлях архівів, музеїв, бібліотек (крім спеціально призначених і обладнаних для цього приміщень), а також у будівлях (приміщеннях) іншого призначення згідно з розділом 7 НАПБ А.01.001-95.

5.3.20. Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій, за винятком матеріалів груп Г1, Г2, має становити не менше 0,25 м (якщо більша відстань не встановлена будівельними нормами або іншими нормативними документами).

5.3.21. Для опалення невеликих приміщень, у тому числі кіосків, пересувних побутових приміщень для будівельників тощо, можуть застосовуватися масляні радіатори та нагрівальні електропанелі типу РБЕ-1, ЕК-2, ЕК-4, ПТ-8-2 та ін., із закритими нагрівальними елементами. Такі радіатори та електропанелі повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор.

5.3.22. Нові підключення різних струмоприймачів (електродвигунів, нагрівальних приладів і т. ін.) необхідно проводити з урахуванням допустимого струмового навантаження електромережі.

5.3.23. Для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень із вибухонебезпечними й пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ та інших подібних приміщень необхідно передбачати встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (іззовні) указаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках із негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок.

5.3.24. Електрошафи, розміщені в коридорах, у вестибюлях, холах, фойє та інших шляхах евакуації, повинні бути замкненими.

Електрощити, групові електрощитки необхідно оснащувати схемою підключення споживачів із пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

5.3.25. Електродвигуни, світильники, проводи та розподільчі пристрої потрібно регулярно, не рідше одного разу на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня, очищати від пилу.

5.3.26. Кабельні споруди й конструкції, на яких укладають кабелі, повинні виготовлятися з негорючих матеріалів. Забороняється розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

5.3.27. Улаштування, живлення, прокладання мереж аварійного та евакуаційного освітлення повинно виконуватися відповідно до вимог будівельних норм і ПУЭ.

5.3.28. У світильниках аварійного та евакуаційного освітлення слід використовувати лампи розжарювання. Дозволяється в окремих випадках застосування люмінесцентних світильників для аварійного (евакуаційного) освітлення, якщо температура навколишнього середовища приміщення становить не менше +5 град.C, а живлення здійснюється на змінному струмі й забезпечує напругу мережі не нижче 90% номінальної.

Світильники аварійного (евакуаційного) освітлення виділяються з числа світильників робочого освітлення своїм типом чи спеціально нанесеним знаком. Світильники евакуаційного освітлення слід позначати літерою "Е".

Установлення будь-яких місцевих вимикачів або штепсельних роз'єднувачів у мережах аварійного (евакуаційного) освітлення не дозволяється.

5.3.29. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати можуть установлюватися на горючі основи (конструкції) лише з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.

5.3.30. Не дозволяється:

а) проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами паливно-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів;

б) прокладка електричних проводів і кабелів транзитом через складські приміщення, пожежонебезпечні та вибухонебезпечні зони;

в) експлуатувати кабелі й проводи з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

г) залишати під напругою кабелі та проводи з неізольованими струмопровідними жилами;

|) застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЭ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок;

д) застосовувати для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

е) користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

є) підвішувати світильники безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортати електролампи і світильники папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатувати їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використовувати електроапаратуру та прилади в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів;

ж) застосовувати в пожежонебезпечних зонах складських приміщень люмінесцентні світильники з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

з) використовувати в пожежонебезпечних зонах світильники з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

и) залишати без догляду при виході з приміщення увімкнені в електромережу нагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі тощо;

і) складати горючі матеріали на відстані ближче ніж 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

ї) використовувати ролики, вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу й інших предметів, заклеювати ділянки електропроводки папером, горючими тканинами;

й) застосовувати для електромереж радіо- та телефонні проводи;

к) використовувати побутові електронагрівальні прилади (праски, чайники, кип'ятильники тощо) без негорючих підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування не передбачено технологічним процесом.

5.3.31. У приміщеннях категорій А, Б, В, вибухопожежонебезпечних повинно бути забезпечено дотримання вимог електростатичної іскробезпеки згідно з ГОСТ 12.1.018-86.

5.3.32. У всіх, незалежно від призначення, приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також із мереж їхнього живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що згідно з вимогами технології працюють цілодобово).

5.3.33. На кожному об'єкті повинен бути встановлений порядок відключення напруги з електрообладнання, силових та контрольних кабелів у разі пожежі. При цьому електроживлення систем пожежної автоматики, протипожежного водопостачання та евакуаційного (аварійного) освітлення має бути невідключеним.

5.3.34. Усе електрообладнання (корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, розподільчих щитів, щитів управління, металеві корпуси пересувних та переносних електроприймачів тощо) підлягає зануленню або заземленню відповідно до вимог ПУЭ.

5.3.35. Несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднормовий нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів, повинні негайно ліквідовуватися черговим персоналом. Пошкоджену електромережу потрібно відключати до приведення її у пожежобезпечний стан.

5.3.36. Заміри опору ізоляції електричних мереж мають проводитися в терміни відповідно до вимог ПТЕ.

5.3.37. Для захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів мають забезпечуватися вимоги РД-34.21.122-87.

5.3.38. Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані необхідно регулярно проводити ревізування цих пристроїв: для будівель і споруд I та II категорій захищеності від блискавки - щороку, для III категорії - не рідше 1 разу на 3 роки зі складанням акта, у якому вказуються виявлені дефекти. Усі виявлені у пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають негайному усуненню.

5.3.39. Власник об'єкта зобов'язаний забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму. Особа, призначена відповідальною за їх протипожежний стан (головний енергетик, енергетик, ІТП відповідної кваліфікації), зобов'язана:

а) організовувати і проводити профілактичні огляди та ППР електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі;

б) забезпечувати правильність застосування електрообладнання, кабелів, електропроводок залежно від класу пожежо- та вибухонебезпеки, зон і умов навколишнього середовища, а також справність стану апаратів захисту від коротких замикань, перевантажень та інших небезпечних режимів робіт;

в) організовувати навчання та інструктажі чергового персоналу з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок.

У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок силами персоналу об'єкта власник повинен укласти договір на планове технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією (із кваліфікованими фахівцями).

5.3.40. При влаштуванні вбудованих саун необхідно обладнувати їх електропечами заводського виготовлення із системою автоматичного захисту та відключення при роботі печі більше 8 годин на добу. Підключення ТЕНів до електромережі має здійснюватися за межами парильного відділення.