Про затвердження Правил пожежної безпеки в галузі звязку

|) співударяння балонів під час навантаження, розвантаження і зберігання, падіння ковпаків та балонів на підлогу;

д) розміщення в одному відсіку складу більше 500 балонів з горючими або отруйними газами, 1 тис. балонів з негорючими та неотруйними газами; зберігання в будинку складу понад 3 тис. балонів (у перерахунку на 40-літрові);

е) допуск осіб у взутті, підбитому металевими цвяхами або підковами, у склад балонів з горючими газами;

є) перевищення встановлених норм заповнення балонів стисненими, зрідженими або розчиненими газами (норма заповнення та методи її контролю слід зазначати в інструкції).

5.14.4. Склади хімічних речовин

5.14.4.1. Працівники з числа обслуги повинні знати правила безпечного зберігання й особливості гасіння хімічних речовин та реактивів.

5.14.4.2. На складах має бути розроблений план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх найбільш характерних властивостей: "Вогненебезпечні", "Отруйні", "Хімічно активні" тощо.

5.14.4.3. Зберігання хімічних речовин може здійснюватися в закритих сухих приміщеннях або під навісами в тарі - залежно від фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей продукції та кліматичних умов.

Під навісом дозволяється зберігання лише тих хімічних речовин, які від вологого повітря чи води не розкладаються, не розігріваються і не спалахують.

СДОР дозволяється зберігати лише в суворій відповідності з існуючими для них спеціальними правилами.

5.14.4.4. Будинки складів хімічних речовин повинні мати не нижче як ІІ ступінь вогнестійкості.

5.14.4.5. З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин, що зберігаються, склади повинні розбиватися на окремі приміщення (відсіки), ізольовані одне від одного протипожежними перегородками 1-го типу.

5.14.4.6. Хімікати у дрібній (невеликій тарі необхідно зберігати на стелажах відкритого типу або в шафах, а у великій тарі (упаковці) - штабелями. Щоб уникнути перевантажень, на стелажах необхідно встановлювати максимально допустиму кількість (або масу) складських місць, що призначені для одночасного зберігання.

5.14.4.7. Стелажі, на яких зберігаються хімічні речовини та матеріали, повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і розміщатися від нагрівальних приладів на відстані не менше 1 м.

5.14.4.8. Тара з хімічними речовинами, яка надходить на склад, не повинна мати пошкоджень герметичності та інших ознак несправності. У разі виявлення пошкоджень тара повинна негайно видалятися зі складу.

На кожній тарі (упаковці) із хімічною речовиною повинен бути напис або бірка з його назвою та зазначенням характерних властивостей ("Окислювач", "Пальне", "Самозаймисте" і т. ін.)

5.14.4.9. Сулії з рідкими хімічними речовинами дозволяється зберігати лише обрешетованими дерев'яними планками або в плетених кошиках, що оброблені вогнезахисною речовиною.

5.14.4.10. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовувати устаткування залежно від пожежовибухонебезпечності продукції.

5.14.4.11. Підлога в приміщеннях для зберігання рідких хімічних речовин у тарі повинна мати похил для стікання випадково розлитої рідини до спеціальних приймачів.

У складах кислот повинні бути нейтралізувальні речовини (сода, крейда чи вапно).

5.14.4.12. У приміщеннях, де зберігаються хімічні речовини, які можуть під час пожежі плавитися, необхідно передбачати пристрої, які обмежують вільне розтікання розплаву (бортики, пороги з пандусами тощо).

5.14.4.13. Металеві порошки, здатні самозайматися (алюмінієвий, цинковий, магнієвий, нікелевий), фосфор тощо повинні зберігатися в окремих відсіках у герметично закритій тарі. У цих відсіках зберігання інших горючих матеріалів забороняється.

5.14.4.14. Пляшки, бочки, барабани з хімікатами встановлюються на відкритих майданчиках групами не більше 100 шт. у кожній, з розривом між групами не менше 1 м. У кожній групі повинна зберігатися продукція лише певного виду, про що робляться відповідні вказівні написи. Майданчики необхідно добре утрамбовувати та обгороджувати бар'єрами. Пляшки з реактивами на відкритих майданчиках мають бути захищені від дії сонячного проміння.

5.14.4.15. Під час зберігання азотної та сірчаної кислот треба вжити заходів щодо недопущення стикання їх із деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.

5.14.4.16. Склади речовин, які реагують із водою (карбіди, лужні метали, перекис барію, гідрат натрію та інші), повинні розміщуватися в сухих, добре вентильованих одноповерхових приміщеннях з легким дахом. У середині цих приміщень не повинно бути водяних, парових та каналізаційних труб. Дахи та стіни не повинні пропускати атмосферних опадів, приміщення повинні мати захист від потрапляння |рунтових вод.

5.14.4.17. Лужні метали слід зберігати в ізольованих відсіках (секціях), розміщуваних у торці складського будинку, у металевих банках або контейнерах під шаром захисного середовища (інертних газів, мінеральних масел, гасу, парафіну).

У разі зберігання в одній секції складу різних лужних металів кожний з них має розміщатися на окремому стелажі.

5.14.4.18. У відсіках, суміжних з відсіками, де містяться лужні метали, дозволяється зберігати лише негорючі хімічні речовини.

5.14.4.19. Барабани з металевим натрієм слід укладати з таким розрахунком, щоб у ширину було не більше двох, у довжину - восьми та у висоту - чотирьох барабанів.

5.14.4.20. Хімікати (хромпік, хромовий ангідрид, перманганат калію, хром, селітра тощо) повинні зберігатися в окремих секціях складів. Зберігати ці речовини разом з іншими горючими речовинами забороняється.

5.14.4.21. Карбід кальцію повинен зберігатися в сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Рівень підлоги приміщення повинен бути на 0,2 м вище від планувальної позначки прилеглої території. Забороняється розміщувати склади для зберігання карбіду кальцію в підвальних приміщеннях та низьких затоплюваних місцях.

5.14.4.22. Барабани з карбідом кальцію можуть зберігатися на складах як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні. У механізованих складах дозволяється зберігання барабанів з карбідом кальцію у три яруси в разі вертикального зберігання, а за відсутності механізації - не більше трьох ярусів у разі горизонтального зберігання та не більше двох ярусів - у разі вертикального зберігання. Між ярусами барабанів слід покласти дошки завтовшки 40-50 мм.

Ширина проходів між укладеними в штабелі барабанами з карбідом кальцію повинна бути не менше 1,5 м.

5.14.4.23. Сулії з кислотами можна встановлювати на стелажах не більше ніж у два яруси за висотою або зберігати на підлозі групами не більше 100 шт. у кожній, по два чи чотири ряди, розділені бортиком не менше 0,15 м заввишки.

5.14.4.24. Не дозволяється:

а) проводити в складах роботи, не пов'язані зі зберіганням хімічних речовин;

б) персоналу - входити у вогкому (вологому) одязі та взутті до складських приміщень, де зберігаються лужні метали та інші речовини, що вступають у реакцію з водою;

в) застосовувати для закривання сулій з кислотою пробки з органічних матеріалів (дерева, тканини тощо);

г) укладати тару з натрієм на стелажах на висоті менше ніж 0,2 м від рівня підлоги.

5.14.5. Склади лісопиломатеріалів

5.14.5.1. На складах лісоматеріалів місткістю до 10 тис.куб.м повинні бути плани розміщення штабелів, опрацьовані й погоджені з державним пожежним наглядом, із зазначенням відстаней до сусідніх об'єктів, протипожежних розривів та проїздів у середині складів, граничного об'єму матеріалів, що зберігаються.

5.14.5.2. Лісоматеріали слід зберігати в штабелях, а дрова можуть зберігатися як у штабелях, так і в купах.

5.14.5.3. Під час зберігання пиломатеріалів на відкритих майданчиках об'єктів висота їх штабелів не повинна перевищувати 8 м, а штабелів круглого лісу - 3 м. Ширина та довжина штабеля пиломатеріалів визначається довжиною дошки (бруска). Кількість штабелів в групі не повинна бути більше ніж 12. Відстань між штабелями в групі - 2 м, між групами - 25 м. Ширина штабеля круглого лісу не повинна перевищувати довжину колоди, а довжина штабеля - 100 м.

5.14.5.4. Відстань від штабелів, навісів та закритих складів лісопиломатеріалів до ПГ повинна бути не менше 5 м.

5.14.5.5. Перед формуванням штабелів підштабельні місця мають бути очищені до |рунту від трав'яного покриву, горючого сміття та відходів. У разі значного нашарування відходів основу під штабелем необхідно покривати шаром піску, землі або гравію завтовшки не менше 0,15 м.

5.14.5.6. У разі зберігання лісопиломатеріалів у будівлях ширина проходу між штабелями та частинами стін будинку має бути не менше ніж 0,8 м. Якщо застосовуються механізовані методи укладання, то висота штабелів пиломатеріалів усередині складу не повинна перевищувати 4 м. Якщо укладаються пиломатеріали різних порід, сортів та розмірів усередині складів на стелажах, то вони повинні бути віддалені від стін не менше ніж на 1 м.

5.14.5.7. Підлога закритих складів та майданчиків під навісами повинна бути виготовлена з негорючого матеріалу.

5.14.5.8. Тріски дозволяється зберігати в закритих складах, бункерах та на відкритих майданчиках з основою з негорючого матеріалу.

5.14.5.9. Склади лісопиломатеріалів та дров повинні мати огорожі.

5.14.6. Склади вугілля і торфу

5.14.6.1. Майданчики для зберігання вугілля та торфу треба очищати від рослинного шару, будівельного сміття та інших горючих матеріалів, вирівнювати й утрамбовувати. Вони не повинні заливатися паводковими та |рунтовими водами.

5.14.6.2. Паливо, що надходить на склад для тривалого зберігання, має укладатися у штабелі в міру його вивантаження.

5.14.6.3. Вугілля різних марок, кожний вид торфу (у шматках або фрезерний) повинні зберігатися в окремих штабелях. Кожний штабель вугілля повинен мати табличку, на якій вказуються марка і дата його надходження на склад.

5.14.6.4. Під час укладання вугілля та його зберігання необхідно ретельно стежити за тим, щоб до штабелів не потрапляли деревина, тканини, папір, сіно та інші горючі відходи.

5.14.6.5. На складі слід забезпечити систематичний контроль за температурою у штабелях вугілля й торфу шляхом установлення в укосах контрольних залізних труб з термометрами.

У разі підвищення температури вище 60 град.C необхідно здійснювати ущільнення штабеля в місцях підвищення температури, вибирання вугілля чи торфу, що розігрівся, або застосовувати інші безпечні методи зниження температури.

Штабелі, у яких відзначається підвищення температури, слід витрачати в першу чергу.

5.14.6.6. Гасіння або охолодження вугілля водою безпосередньо у штабелях не дозволяється. Вугілля, що загорілося, слід гасити водою лише після вибирання зі штабеля. У разі загоряння торфу в шматках у штабелях необхідно осередки залити водою з додаванням змочувача або закидати сирою торфовою масою та здійснити розбирання ураженої частини штабеля. Фрезерний торф, який загорівся, потрібно видаляти, а місце вибирання - заповнювати сирим торфом та утрамбовувати.

5.14.6.7. На складі слід передбачити спеціальний майданчик для гасіння палива, що самозагорілося, та його охолодження після видалення зі штабеля.

5.14.6.8. Ліквідовані осередки горіння підлягають постійному контролю: на штабелях вугілля - протягом тижня, на штабелях торфу - протягом двох тижнів.

5.14.6.9. Для виконання регламентних робіт зі штабелями, а також проїзду механізмів та пожежних машин відстань від підошви штабелів до огороджувального паркану та фундаменту підкранових шляхів повинна становити не менше 3 м, а до зовнішнього краю головки рейки або брівки автошляху - не менше 2 м.

5.14.6.10. Приміщення для зберігання вугілля та торфу, що влаштовуються у підвальному чи першому поверсі виробничих будівель, повинні бути виділені протипожежними перешкодами.

При цьому має бути забезпечене природне провітрювання всього простору над поверхнею складеного вугілля або торфу.

5.14.6.11. Під час укладання вугільних штабелів у механізованих котельнях висота штабелів не повинна перевищувати 4 м, а в немеханізованих - 2,5 м.

5.14.6.12. Не дозволяється:

а) укладати вугілля та торф на |рунті, що містить органічні речовини, колчедани;

б) розміщувати під штабелями водостічні канали, дренажні пристрої, джерела тепла (паропроводи, трубопроводи гарячої води, канали нагрітого повітря тощо), окремі труби й кабелі, а також теплофікаційні, кабельні та інші тунелі;

в) зберігати вивантажене паливо в безформених купах та в навалах більше двох діб;

г) видобувати зі штабеля осередки палива, що самозапалилося, під час сильного вітру (більше 5 м/с);

|) знов укладати в штабелі вугілля та торф, що самозапалилися, після охолодження або гасіння (вони підлягають відвантаженню й витрачанню);

д) складувати свіжовидобуте вугілля на старі відвали вугілля, які пролежали понад один місяць;

е) приймати на склади вугілля й торф з явно вираженими ознаками осередків самозапалення.

5.15. Зварювальні та інші вогневі роботи

5.15.1. Місця проведення зварювальних та інших вогневих робіт, пов'язаних з нагріванням деталей до таких температур, що можуть викликати займання матеріалів або спалимих конструкцій, поділяються на постійні та тимчасові.

5.15.2. Постійні місця організовуються в спеціально обладнаних з цією метою цехах, майстернях або на відкритих майданчиках. Порядок проведення таких робіт дає змогу заздалегідь передбачити конкретні заходи пожежної безпеки на весь час їх виконання.

5.15.3. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказами або розпорядженнями.

Перекриття, перегородки та підлога в цих місцях повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів.

5.15.4. Якщо постійні місця для проведення вогневих робіт організовуються на десяти постах і більше (зварювальні, різальні майстерні), то слід передбачати централізоване електро- та газопостачання.

Якщо таких постів менше десяти, то для кожного з них дозволяється мати по одному запасному балону з киснем та горючим газом. Запасні балони повинні розташовуватися або в спеціальних прибудовах до майстерні, або бути обгородженими щитами, що виконані з негорючих матеріалів.

5.15.5. Балони з горючими газами слід зберігати окремо від балонів з киснем та іншими окислювачами. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбованою в установлений для певного газу колір.

5.15.6. Під час перекантування балонів з киснем уручну забороняється братися за вентилі.

5.15.7. Балони, у яких виявлено витікання газу, повинні негайно прибиратися у безпечне місце.

5.15.8. Тимчасові вогневі роботи проводяться безпосередньо в спорудах, будівлях, що зводяться, експлуатуються або реконструюються, та на території об'єкта з метою монтажу будівельних конструкцій, ремонту устаткування тощо.

5.15.9. Керівник об'єкта чи структурного підрозділу, де проводитимуться вогневі роботи на тимчасових місцях (крім будівельних майданчиків), повинен видати виконавцю наряд-допуск на проведення цих робіт. До початку виконання таких робіт керівник об'єкта чи структурного підрозділу зобов'язаний розробити заходи щодо забезпечення пожежної безпеки місця їх проведення, оповістити про це ДПД або особу, яка відповідає за протипожежний стан об'єкта, призначити осіб, які безпосередньо відповідають за дотримання правил пожежної безпеки на місці проведення вогневих робіт, провести з виконавцями (виконавцем) протипожежний інструктаж.

5.15.10. Усі наряди-допуски на проведення вогневих робіт повинні реєструватися в журналі, що міститься в особи, яка його видала, і напередодні їх виконання надсилатися до СПБ або ДПД.

5.15.11. Начальник (фахівець) СПБ або ДПД після одержання оповіщення щодо проведення на об'єкті вогневих робіт зобов'язаний:

а) організувати огляд місця проведення вогневих робіт;

б) визначити додаткові протипожежні заходи і зробити про це запис у наряді-допуску;

в) перевірити в осіб, які виконуватимуть вогневі роботи, наявність наряду-допуску, кваліфікаційного посвідчення та знання ними правил пожежної безпеки;

г) у разі проведення вогневих робіт у пожежовибухонебезпечних місцях виставити тимчасовий пожежний пост.

5.15.12. Виконання вогневих робіт дозволяється після узгодження з СПБ або ДПД усіх передбачених заходів пожежної безпеки.

5.15.13. Дозвіл на проведення тимчасових вогневих робіт надається тільки на одну робочу зміну.

При виконанні однотипних вогневих робіт, що здійснюються протягом декількох змін (діб), повторні письмові дозволи від адміністрації об'єкта не потрібні. У цьому разі на кожну наступну робочу зміну представник СПБ або ДПД після повторного огляду місця проведення вогневих робіт робить в наряді-допуску відповідний запис.

5.15.14. Проведення вогневих робіт на постійних і тимчасових місцях дозволяється після очищення робочого місця від горючих речовин і матеріалів (табл. 3). Вид та кількість первинних засобів пожежогасіння зазначається в наряді-допуску.

5.15.15. Розміщені в межах указаних радіусів будівельні конструкції, настили підлог, оздоблення, а також ізоляція та частини обладнання, виконані з горючих матеріалів, за винятком груп Г1, Г2, мають бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи іншими способами і в разі потреби политі водою.

5.15.16. Наряд-допуск на проведення вогневих робіт у вихідні та святкові дні видається безпосередньо керівником або головним інженером об'єкта. Такі роботи повинні виконуватися виключно за присутності особи, відповідальної за дотримання правил пожежної безпеки місця їх виконання.

5.15.17. У разі аварії тимчасові вогневі роботи дозволяється проводити без оформлення наряду-допуску, але обов'язково за присутності керівника й особи, які відповідають за підготовку місця роботи і дотримання правил пожежної безпеки на цій ділянці, а також представника СПБ або ДПД.

5.15.18. Технологічному обладнанню, на якому передбачається проведення вогневих робіт, необхідно надати пожежовибухобезпечного стану до початку виконання цих робіт (вилучити пожежовибухонебезпечні речовини та відкладення, відключити функціонувальні комунікації, виконати безпечними методами очищення, промивання, прошпарення, забезпечити вентиляцію та контроль за повітряним середовищем тощо).

5.15.19. Усі оглядові, технологічні та вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках тих приміщень, де будуть здійснюватися вогневі роботи, слід закрити негорючими матеріалами з метою запобігання потраплянню іскор і розжарених частин металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи або поблизу розташоване устаткування.

5.15.20. Приміщення, у яких можливе скупчення парів ЛЗР, ГР чи горючих газів, до початку проведення вогневих робіт повинні бути ретельно провентильованими.

5.15.21. Двері, що з'єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, слід постійно тримати зачиненими.

5.15.22. Під час проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних місцях необхідно встановити контроль за станом газоповітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів.

5.15.23. Під час перерв у роботі, а також в кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися, у тому числі від електромережі, шланги - від'єднуватися та звільнятися від ГР і горючих газів, а в паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений.

5.15.24. Проведення вогневих робіт підрядними організаціями дозволяється на справному обладнанні тим особам, які мають кваліфікаційне посвідчення, пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

5.15.25. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення та суміжні приміщення, полити водою спалимі конструкції (за їх наявності) й усунути інші можливі причини виникнення пожежі.

Посадова особа, яка відповідає за пожежну безпеку об'єкта чи його структурного підрозділу зобов'язана організувати перевірку місця проведення вогневих робіт протягом двох годин після їх закінчення.

У наряді-допуску виконавець робіт та особа, яка відповідає за пожежну безпеку підприємства, повинні зробити запис щодо приведення місця вогневих робіт до пожежобезпечного стану.

5.15.26. Вогневі роботи повинні негайно припинятися на вимогу представників органів держпожнагляду, СПБ або начальника ДПД.

5.15.27. У разі виникнення пожежі особи, зайняті виконанням вогневих робіт, зобов'язані негайно повідомити про це пожежну охорону, адміністрацію об'єкта і приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння.

5.15.28. При виконанні зварювальних та інших вогневих робіт забороняється:

а) розпочинати роботи на несправному обладнанні;

б) виконувати вогневі роботи під час проведення спектаклів, вистав, постанов та в інших місцях з масовим перебуванням людей;

в) користуватися одягом і рукавицями, що мають сліди мастил, жирів, бензину, гасу та інших ГР;

г) зберігати у зварювальних кабінах одяг, ЛЗР та ГР, інші горючі речовини та матеріали;

|) допускати до роботи осіб, які не мають кваліфікаційного посвідчення і не пройшли в установленому порядку спеціального навчання (пожежно-технічний мінімум) та щорічної перевірки знань з питань пожежної безпеки з одержанням спеціального посвідчення;

д) виконувати роботи на свіжопофарбованих конструкціях і виробах до повного висихання фарби;

е) допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими та скрапленими газами;

є) виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими, за винятком матеріалів груп Г1, Г2, й токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;

ж) виконувати вогневі роботи на легких металевих конструкціях, заповнених горючими або важкогорючими утеплювачами.

5.16. Розігрівання (варіння) бітумів і смол

5.16.1. Розігрівання (варіння) бітумів і смол слід здійснювати у спеціальних справних котлах.

5.16.2. Котли для розігрівання варіння бітумів і смол необхідно встановлювати на спеціально відведених майданчиках, що розташовані на відстані від будівель і споруд IV, IVа, V ступенів вогнестійкості - не менше 30 м; III, IIIа, IIIб ступенів вогнестійкості - не менше 20 м; I та II ступенів вогнестійкості - не менше 10 м.

5.16.3. Забороняється розташування котлів у горищних приміщеннях і на покриттях будівель і споруд.

5.16.4. У разі розміщення бітумного котла просто неба над ним необхідно встановлювати навіс із негорючих матеріалів.

5.16.5. Заповнювати котли слід не більше ніж на 3/4 їх місткості. Бітуми, що їх завантажують у котел, повинні бути сухими.

5.16.6. З метою запобігання потраплянню горючої маси в топку котла та її загорянню котел необхідно встановлювати з нахилом з таким розрахунком, щоб його край, що розташований над топкою був на 0,05-0,06 м вище від протилежного.

Топковий отвір котла слід обладнувати відкидним козирком із негорючого матеріалу.

5.16.7. Місця для розігрівання (варіння) бітумів і смол повинні бути обнесені валом або бортиком із негорючого матеріалу висотою не менше 0,3 м, а також забезпечені первинними засобами пожежогасіння (ящиком з піском місткістю 0,5 куб.м, лопатою та не менше ніж двома вогнегасниками).

5.16.8. Пересувні котли для розігрівання (варіння) бітумів і смол, що працюють на зрідженому газі, слід розташовувати з урахуванням таких вимог:

а) біля пересувного котла допускається мати не більше двох балонів зі зрідженим газом. Балони повинні бути встановлені в спеціальні металеві шафи з |ратами типу "жалюзі" та дверцятами із засувом і розміщені на відстані не менше 20 м від котлів, які працюють;

б) запасні балони з газами повинні зберігатися в складських приміщеннях, що розташовані окремо;

в) у конструкції котла повинен бути передбачений пристрій, який запобігає потраплянню горючої маси, що кипить, у топку котла чи на газове обладнання.

5.16.9. Підігрівати бітумні суміші всередині приміщень слід у бачках з електропідігрівом. Забороняється застосовувати з цією метою прилади з відкритим вогнем.

5.16.10. Доставка гарячої бітумної мастики на робочі місця повинна здійснюватися:

а) у спеціальних металевих бачках, що мають форму зрізаного конуса, оберненого широкою частиною донизу, з кришками, які щільно закриваються. Кришки повинні мати запірні пристрої, що не допускають відкривання в разі випадкового падіння бачка;

б) насосом, металевим трубопроводом, закріпленим на вертикальних ділянках до будівельної конструкції, не допускаючи при цьому протікань;

в) на горизонтальних ділянках - через термотривкий шланг;

г) у місці з'єднання шланга зі сталевою трубою повинен надягатися запобіжний футляр довжиною 0,4-0,5 м (з брезенту або іншого матеріалу);

|) після наповнення резервуара установки для нанесення мастики слід провести відкачування мастики з трубопроводу.

5.16.11. Під час розігрівання (варіння) бітумів і смол забороняється:

а) залишати котел без нагляду;

б) продовжувати роботу котлів у разі появи витікання маси.

5.16.12. При застосуванні бітумних компаундів під час монтажу кабелів необхідно:

а) користуватися металевою посудиною з кришкою і носиком;

б) розігрівати бітумний компаунд на поверхні землі не ближче 2 м від котловану;

в) у разі загоряння - терміново припинити його розігрівання та закрити посудину кришкою. Забороняється гасити водою.

5.17. Фарбувальні роботи

5.17.1. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення фарбувальних цехів (дільниць, приміщень) повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.

Вогневі роботи (зварювальні тощо) дозволяється проводити на відстані не ближче 15 м од відчинених отворів фарбувальних і сушильних камер.

5.17.2. На об'єктах лакофарбувальні матеріали дозволяється зберігати:

а) у цеховій коморі - у кількості, що не перевищує змінної потреби;

б) на робочих місцях - у кількості, що не перевищує місткості фарбонагнітального бака чи стандартної фляги (40 л).

Тара повинна бути щільно закритою.

5.17.3. На кожній діжці, бідоні та іншій тарі з лакофарбовими матеріалами, розчинником тощо слід мати наклейку або бирку з точною назвою та зазначенням пожежонебезпечних властивостей.

5.17.4. Порожню тару з-під лакофарбових матеріалів необхідно щільно закривати і зберігати на спеціально призначених майданчиках.

5.17.5. Фарбувальні та сушильні камери, інше обладнання приміщень для ведення фарбувальних і фарбоприготувальних робіт повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.

5.17.6. Внутрішні поверхні стін фарбувальних приміщень слід облицьовувати на висоту не менше 2 м негорючим матеріалом, який допускає легке очищення від забруднень.

5.17.7. Приміщення фарбувальних і фарбоприготувальних дільниць слід обладнувати самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією та системами місцевих відсмоктувальних пристроїв із фарбувальних камер, ванн занурення, установок обливання, постів ручного пофарбування, сушильних камер тощо.

5.17.8. Забороняється здійснювати фарбувальні роботи в разі відключення систем вентиляції.

Необхідно передбачати захисне блокування, яке унеможливлює подавання матеріалів або стисненого повітря до розпилювальних пристроїв у разі припинення роботи вентиляції.

5.17.9. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень повинні мати звукову або світлову сигналізацію, що оповіщує про припинення їхньої роботи.

5.17.10. Улаштовувати підпільні припливні і витяжні вентиляційні канали не дозволяється, за винятком каналів для камер з нижнім відсмоктуванням та установок безкамерного фарбування на |ратах у підлозі.

5.17.11. Вентилятори витяжних систем від фарбувальних дільниць, фарбувального та сушильного обладнання повинні бути вибухобезпечного виконання.

5.17.12. У разі використання в одній камері різних лакофарбових матеріалів (нітроцелюлозних, олійних, алкідних тощо) перед зміною фарби камеру необхідно ретельно очистити від осілої фарби іншого типу.

5.17.13. У разі фарбування розпиленням фарбонагнітальні бачки необхідно розміщувати поза межами фарбувальних камер.

5.17.14. Фарборозпилювачі повинні бути заземлені.

5.17.15. Фарборозпилювачі та шланги наприкінці зміни слід очищати та промивати від залишків лакофарбових матеріалів.

5.17.16. Фарбувальні камери слід очищувати від осілої фарби в міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень, після закінчення зміни і за умови, що працюватиме вентиляція.

5.17.17. При застосуванні фарбування методом безповітряного розпилення забороняється включати в роботу електронагрівник установки з підігріванням до повного заповнення гідросистеми.

Сіткові фільтри установки безповітряного розпилення слід вилучати та промивати не рідше одного разу на сім робочих днів.

5.17.18. У разі фарбування виробів в електростатичному полі високої напруги роботи необхідно проводити в спеціально обгородженій електрофарбувальній камері.

В електрофарбувальних установках слід мати захисне блокування, що унеможливлює увімкнення розпилювальних пристроїв у той час, коли вимкнена вентиляція або конвеєр нерухомий, а також яке відключає електростатичне поле в разі припинення роботи вентиляції.

5.17.19. Робота з ручною електростатичною установкою повинна здійснюватися відповідно до вказівок та інструкції з експлуатації цієї установки.

Промивання системи відповідними розчинниками слід проводити після закінчення роботи, коли відключена висока напруга.

5.17.20. У разі фарбування виробів способом занурення ванни місткістю до 0,5 куб.м необхідно обладнувати бортовими відсмоктувачами та кришками, що закривають ванну, на період перерви в роботі.

5.17.21. Ванни місткістю понад 0,5 куб.м (як конвеєрні, так і неконвеєрні) повинні мати спеціальне укриття, обладнане витяжною вентиляцією, яке забезпечує розведення парів розчинника, які виділяються, до концентрацій, що не перевищують 20% нижньої межі вибуховості.

5.17.22. Ванни для занурення місткістю понад 1 куб.м повинні мати аварійне зливання лакофарбового матеріалу до підземного резервуара, що розташоване за межами цеху на відстані не ближче 1 м від глухої стіни будинку і 5 м від цієї стіни - за наявності в стіні отворів.

5.17.23. У разі конвеєрного занурення витяжну вентиляцію слід блокувати з конвеєром, таким чином, щоб при відключенні вентиляції конвеєр зупинявся.

5.17.24. У фарбувальних цехах (дільницях) дозволяється застосування конвекційних і терморадіаційних сушильних камер, а також камер із комбінаційним обігріванням.

Застосування пальників інфрачервоного випромінювання в сушильних камерах забороняється.

5.17.25. Сушильні камери слід теплоізолювати негорючими матеріалами. Температура зовнішньої поверхні стінок сушильної камери не повинна перевищувати 45 град.C.

5.17.26. Конвеєри, що застосовуються на фарбувальних дільницях, необхідно забезпечувати сигналізацією пуску й зупинки, а біля вихідних дверей з приміщення та пультів керування - установлювати кнопки термінового зупинення конвеєрів.

5.17.27. Не дозволяється:

а) проводити у фарбоприготувальному відділенні будь-які роботи, крім приготування фарби;

б) поєднувати між собою спільною витяжною системою місцеві відсмоктувачі повітря від фарбувальних камер, ванн занурення й іншого фарбувального устаткування, а також вентиляційні системи фарбувальних приміщень і фарбоприготувальних відділень;

в) захаращувати фарбоприготувальні відділення та фарбувальні камери різними предметами;

г) залишати фарбувальні установки, що працюють, без нагляду;

|) готувати лаки та фарби безпосередньо на робочому місці;

д) застосовувати лакофарбові матеріали та розчинники, на які відсутні характеристики їхньої пожежної небезпеки.

5.18. Роботи з мастиками, клеями та іншими горючими речовинами та матеріалами (рулонними, плитковими, епоксидними смолами, мастиками, що містять вогненебезпечні речовини, тощо)

5.18.1. Кількість горючих речовин і матеріалів на робочому місці не повинна перевищувати змінної потреби.

5.18.2. Ємкості з ГР слід постійно тримати закритими. Відкривати їх потрібно лише перед використанням. Після закінчення роботи ємкості слід закривати й здавати на склад.

5.18.3. Тара з-під горючих речовин і матеріалів повинна зберігатися у спеціально наданому приміщенні.

5.18.4. При приготуванні бітумної мастики забороняється розігрівати розчинники (бензин, скипидар тощо).

Температура бітуму в момент приготування суміші не повинна перевищувати 75 град.C.

5.18.5. Забороняється застосовувати горючі речовини та матеріали, на які відсутні сертифікати, що засвідчують їх використання, видані в установленому порядку.

5.18.6. Наносити епоксидні смоли (у тому числі лакофарбові) на основі синтетичних смол, клеї, мастики, наклеювати плиткові й рулонні матеріали слід після закінчення всіх будівельно-монтажних робіт перед остаточним пофарбуванням приміщень.

5.18.7. Приміщення та робочі зони, у яких люди працюють з тими горючими речовинами та матеріалами, що виділяють у процесі їхнього застосування вибухопожежонебезпечні пари, повинні мати природну або примусову припливно-витяжну вентиляцію та бути оснащені засобами пожежогасіння. Біля входу до таких приміщень (робочих зон) слід вивішувати попереджувальні знаки (написи).

5.18.8. Доступ людей до приміщень і закритих резервуарів відразу після закінчення робіт, пов'язаних з |рунтуванням або фарбуванням горючими речовинами, забороняється, про що слід попереджати відповідними знаками (написами). Відновлення робіт у цих місцях можливе після одержання дозволу від керівника робіт.

5.18.9. При зрощенні кабелів у пластмасовій оболонці з застосуванням склеювальних сполук необхідно:

а) склеювальні сполуки на основі епоксидних смол застосовувати при виконанні монтажних робіт на відкритому повітрі чи в добре вентильованих приміщеннях;

б) готувати клейкі сполуки в лабораторії, яка має витяжну шафу, підведення води та джерело нагрівання;

в) зберігати клейкі сполуки в герметично закритому посуді постачальника в прохолодному і темному місці.

5.19. Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт

5.19.1. Відповідальність за пожежну безпеку будівництва, своєчасне виконання протипожежних заходів, організацію пожежної охорони, забезпечення засобами пожежогасіння покладається на керівників генпідрядних будівельних організацій, керівника робіт або особу, яка виконує обов'язки керівника робіт.

5.19.2. Відповідальність за пожежну безпеку окремих дільниць будівництва, своєчасне виконання протипожежних заходів, передбачених проектом і цими Правилами, наявність і утримання в справному стані засобів пожежогасіння покладається на лінійних керівників робіт згідно з наказом керівника генпідрядної будівельної організації.

5.19.3. Відповідальність за виконання заходів пожежної безпеки при виконанні робіт субпідрядними організаціями покладається на керівників робіт цих організацій і призначених їхніми наказами лінійних керівників робіт.

5.19.4. Відповідальність за пожежну безпеку побутових, допоміжних, підсобних приміщень покладається на тих посадових осіб, у розпорядженні яких перебувають ці приміщення.

5.19.5. Відповідальність за повноту та якість розробки вимог пожежної безпеки в проектах організації будівництва та проектах виконання робіт покладається, відповідно, на керівників проектних і будівельних організацій, а також на авторів - розробників проектів.

5.19.6. При реконструкції, розширенні, технічному переоснащенні та капітальному ремонті об'єктів (цехів, приміщень) без зупинення технологічного процесу, а також уведенні в експлуатацію чергами відповідальність щодо забезпечення вимог пожежної безпеки несуть особи, зазначені в пунктах 6.19.1-6.19.6, а також керівники об'єктів, на території або в приміщеннях яких здійснюються зазначені роботи.

5.19.7. Під час виконання будівельно-монтажних робіт на діючому об'єкті (у разі неможливості ізолювати будівельний майданчик) пожежну охорону здійснює (як правило) замовник.

5.19.8. До початку будівництва основних споруд і будівельної бази необхідно виділити спеціальні утеплені приміщення для розміщення пожежної охорони або ДПД та їх пожежної техніки.

5.19.9. До початку основних будівельних робіт на будові слід забезпечити протипожежне водопостачання від ПГ на водогінній мережі або з резервуарів (водойм).

5.19.10. Внутрішній протипожежний водогін та автоматичні системи пожежогасіння, що передбачені проектом, слід монтувати одночасно зі спорудженням об'єкта.

5.19.11. Протипожежний водогін повинен уводитися в експлуатацію до початку опоряджувальних робіт, а автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації - до моменту пусконалагоджувальних робіт (у кабельних спорудах - до укладання кабелів).

5.19.12. Реконструкція, технічне переоснащення та будівництво, що їх здійснюють іноземні фірми, повинні відповідати чинним в Україні нормативним актам.

5.19.13. Адміністрація разом з будівельно-монтажною організацією зобов'язана розробити заходи щодо дотримання правил пожежної безпеки і призначити наказом осіб, відповідальних за їх виконання, - від замовника і підрядної організації.

5.19.14. Керівники будівельно-монтажних організацій (керівники робіт) зобов'язані:

а) організувати вивчення та забезпечити контроль за виконанням на підвідомчих об'єктах цих Правил, а також протипожежних заходів які передбачені проектами організації та виконання робіт працівниками, зайнятими на будівництві;

б) забезпечити проведення з працівниками на будівництві спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань з питань пожежної безпеки;

в) установити на будівництві режим паління, проведення зварювальних та інших вогневих робіт, порядок прибирання, вивезення, утилізації горючих будівельних відходів;

г) організувати ознайомлення осіб, які працюють на будівництві, з пожежною небезпекою кожного виду будівельно-монтажних робіт, а також речовин, матеріалів, конструкцій та обладнання, що застосовуються на цих роботах;

|) своєчасно організувати на будівництві пожежну охорону, здійснити заходи щодо забезпечення підвідомчих об'єктів пожежною технікою й обладнанням, засобами зв'язку та пожежної автоматики, протипожежним водопостачанням, наочною агітацією, знаками пожежної безпеки, первинними засобами пожежогасіння;

д) не допускати ведення будівельно-монтажних робіт у разі відсутності протипожежного водопостачання, доріг, підїздів і зв'язку;

е) призначити наказом осіб, відповідальних за протипожежний стан окремих дільниць, за справність інженерних протипожежних систем.

5.19.15. Лінійні керівники робіт, відповідальні за пожежну безпеку будівництва, зобов'язані:

а) забезпечити дотримання на підпорядкованих їм ділянках установленого протипожежного режиму всіма працівниками і залученими до будівництва особами;

б) знати пожежну небезпеку своєї виробничої дільниці;

в) своєчасно та якісно виконувати протипожежні заходи, передбачені проектом і цими Правилами;

г) забезпечити пожежобезпечну експлуатацію приладів опалення, тепловироблювальних установок, електромереж та електроустановок, вживати негайних заходів до усунення виявлених несправностей, які можуть призвести до пожежі;

|) забезпечити у справному стані утримання засобів пожежогасіння, навчати працівників правилам застосування вказаних засобів;

д) щодня після закінчення роботи перевіряти протипожежний стан дільниці, відключення електромережі й обладнання;

е) не допускати перебування працівників та інших осіб, які закінчили роботу, в побутових і допоміжних приміщеннях у вечірній і нічний час.

5.19.16. До початку будівництва на будівельному майданчику слід знести всі будинки та споруди, що розташовані в протипожежних розривах.

У разі збереження наявних споруд повинні бути опрацьовані відповідні протипожежні заходи щодо забезпечення їх пожежної безпеки.

5.19.17. Розміщення виробничих, складських і допоміжних будівель і споруд на території будівництва повинно відповідати затвердженому в установленому порядку будівельному генеральному плану.

5.19.18. У будівлях, що споруджуються, дозволяється розташовувати адміністративно-побутові приміщення будівельних організацій, тимчасові комори для зберігання негорючих речовин і матеріалів та майстерні з їх переробки.

5.19.19. Забороняється розміщення тимчасових складів, майстерень та адміністративно-побутових приміщень у будівлях, що зводяться, з незахищеними несучими металевими конструкціями та панелями з горючими полімерними утеплювачами.

5.19.20. На території будівництва площею 5 га і більше слід передбачити не менше двох в'їздів з протилежних боків майданчика; дороги повинні мати покриття, придатне для проїзду пожежних автомашин за будь-якої пори року.

5.19.21. До всіх будівель і споруд, що будуються, та до допоміжних споруд (у тому числі й тимчасових), місць зберігання будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування необхідно забезпечити вільний прохід.

Улаштування під'їздів і доріг до будівель, що зводяться, слід завершити до початку основних будівельних робіт.

5.19.22. Забороняється розкладати багаття на території будівництва, палити в місцях зберігання та застосування горючих речовин і матеріалів, а також у тимчасових адміністративно-побутових приміщеннях і спорудах.

5.19.23. Площа, зайнята під відкриті склади горючих матеріалів, а також виробничі, складські та допоміжні будинки з горючих і важкогорючих матеріалів, повинна бути очищена від сухої трави, кори, трісок тощо.

5.19.24. Круглий ліс слід складувати в штабелі висотою не більше 1,5 м з укладанням між рядами упорів, а пиломатеріали - у штабелі висотою не більше половини штабеля у разі рядового укладання і не більше ширини штабеля - у разі укладання у клітки.

5.19.25. При зберіганні на відкритих майданчиках горючих будівельних матеріалів (лісопиломатеріали, толь, руберойд тощо), виробів, конструкцій з горючих матеріалів, обладнання та вантажів у горючій упаковці слід їх розміщувати штабелями (групами) площею не більше 100 кв.м. Розриви між штабелями (групами) та відстань від них до будівель і споруд, що будуються, та до допоміжних будівель і споруд повинна бути не менше 24 м.

Окремі блок-контейнери дозволяється розміщувати групами з кількістю не більше 10 у групі. Відстань між групами, а також від них до інших будівель повинна бути не менше 18 м.

5.19.26. Негашене вапно потрібно зберігати в закритих, окремо розташованих складських приміщеннях. Підлога цих приміщень повинна бути піднята над рівнем землі не менш як на 0,2 м.

Ями для гасіння вапна дозволяється розміщувати на відстані не менше 5 м від складу його зберігання і не менше 15 м - від інших будівель і складів.

5.19.27. У разі спорудження будівель у три поверхи і вище сходи слід монтувати одночасно з улаштуванням сходової клітки.

5.19.28. Дозволяється застосовувати у сходових клітках дерев'яні драбини в будівлях не вище двох поверхів.

5.19.29. Передбачені проектом зовнішні пожежні сходи й огорожі на дахах будівель, що споруджуються, слід установлювати одразу після монтажу несучих конструкцій.

5.19.30. При будівництві будівель у три поверхи і більше необхідно користуватися металевим риштуванням.

Риштування на кожні 40 м їхнього периметра слід обладнувати однією драбиною, але не менше ніж двома драбинами на всю будівлю. Настил і поміст риштувань слід періодично та після закінчення роботи очищати від спаленого сміття, снігу, льоду, а за потреби - посипати піском.

5.19.31. Опалубку з горючих і важкогорючих матеріалів дозволяється влаштовувати одночасно не більше ніж на три поверхи. Після досягнення потрібної міцності бетону дерев'яну опалубку та риштування слід розібрати та винести поза межі будинку.

5.19.32. Виконання робіт у середині будівель та споруд із застосуванням горючих речовин і матеріалів одночасно з іншими будівельно-монтажними роботами, пов'язаними з використанням відкритого вогню, забороняється.

5.19.33. Роботи з вогнезахисту металоконструкцій повинні виконуватись одночасно зі спорудженням будинків.

5.19.34. Тимчасові споруди (тепляки) для улаштування підлог і виконання інших робіт необхідно виконувати з негорючих (важкогорючих) матеріалів.

5.19.35. Застосування відкритого вогню, а також вогневих, електричних калориферів і газових пальників інфрачервоного випромінювання в тепляках забороняється.

5.19.36. Роботи, пов'язані з монтуванням конструкцій з горючими утеплювачами або застосуванням горючих утеплювачів, повинні здійснюватись за наявності наряду-допуску.

Наряд-допуск видається виконавцеві робіт особою, яка відповідає за протипожежний стан будівництва.

5.19.37. Укладання горючого утеплювача та влаштування гідроізоляційного килима на покритті, укладання захисного гравійного шару слід проводити ділянками площею не більше 500 кв.м.

На місці виконання робіт кількість утеплювачів і покрівельних рулонних матеріалів не повинна перевищувати змінної потреби.

Горючий утеплювач потрібно зберігати поза межами будинків, які споруджують, в окремо розташованій споруді або на спеціальному майданчику на відстані не менше 18 м від будівель (споруд), що будуються, та тимчасових будівель (споруд).

5.19.38. У разі пошкодження металевих обшивок панелей з горючими (важкогорючими утеплювачами слід уживати негайних заходів щодо їх ремонту та відновлення за допомогою металевих з'єднань (болтових, гвинтових тощо)).

5.19.39. До початку монтажу плит перекриття з полімерними утеплювачами, укладання полімерних утеплювачів на покриття, виконання робіт з улаштуванням покрівель необхідно передбачити згідно з проектом виходи на покриття будівель, а також їх обгородження.

Для повідомлення про пожежу біля виходів на покриття слід встановити телефони або інші види зв'язку.

5.19.40. У разі виконання покрівельних робіт з площею покриття 1 тис.кв.м і більше із застосуванням горючого (важкогорючого) утеплювача на покрівлі з метою пожежогасіння слід передбачити влаштування тимчасового протипожежного водогону.

Під час робіт, пов'язаних із застосуванням гідропароізоляції на покрівлі, монтуванням панелей з горючими (важкогорючими) утеплювачами, забороняється проводити електрозварювальні й інші вогневі роботи.

Проведення робіт, пов'язаних із застосуванням відкритого вогню, слід здійснювати до початку застосування горючих (важкогорючих) матеріалів.

Використання агрегатів для наплавлення рулонних матеріалів з потовщеним шаром дозволяється в разі влаштування покрівель на залізобетонних плитах і покриттях із застосуванням негорючого утеплювача.

5.19.41. Для штучного прогрівання бетону дозволяється застосовувати пару, гарячу воду, гаряче повітря й електрообігрівання з дотриманням таких умов:

а) для теплоізоляції бетону слід застосовувати негорючі (важкогорючі) матеріали, а також зволожену або оброблену вапняковим розчином тирсу;

б) для улаштування тепляків застосовувати негорючі (важкогорючі) матеріали;

в) роботи з електрообігрівання ділянки, що прогрівається, повинні бути під постійним наглядом електриків.

5.19.42. У будівлях з металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на період виконання будівельних робіт дозволяється застосовувати лише системи повітряного або водяного опалення з розміщенням топкових приміщень поза межами будівель на відстані не менше 18 м або за протипожежною стіною.

Відстань від трубопроводів з теплоносієм до конструкцій будинку повинна бути не менш як 0,1 м.

5.19.43. У тимчасових побутових та адміністративних спорудах, де неможливе влаштування центрального опалення, дозволяється встановлювати пічне опалення, яке відповідає вимогам будівельних норм та цих Правил.

5.19.44. Пересувні та стаціонарні установки інфрачервоного випромінювання слід обладнувати автоблокуванням, що припиняє подавання газу в разі згаснення пальника.

5.19.45. Пересувні установки з пальниками інфрачервоного випромінювання, що встановлені на підлозі, повинні мати стійку підставку. Балон з газом повинен бути на відстані не менше 1,5 м від установки та інших опалювальних приладів, а від електролічильника, вимикачів та інших електроприладів - не менше 1 м.