КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
III сесія V скликання
Р І Ш Е Н Н Я
N 287/344 від 19.12.2006
Про затвердження Київської міської програми
розвитку промисловості на інноваційній основі
на 2007-2011 роки
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 ЗаконуУкраїни "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ),частини третьої статті 7 Закону України "Про інноваційнудіяльність" ( 40-15 ), частини п'ятої статті 4 Закону України "Пропріоритетні напрями інноваційної діяльності" ( 433-15 ) та з метоюзабезпечення стабільного зростання обсягів промисловоговиробництва в м. Києві на основі широкого впровадженняінноваційної моделі розвитку промисловості міста Київська міськарада В И Р І Ш И Л А:
1. Затвердити Київську міську програму розвитку промисловостіна інноваційній основі на 2007-2011 роки згідно з додатком.
2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київськійміській державній адміністрації):
2.1. Забезпечити виконання Київської міської програмирозвитку промисловості на інноваційній основі на 2007-2011 роки.
2.2. Подавати Київській міській раді звіт про хід ірезультати виконання Програми.
3. Головному управлінню промислової, науково-технічної таінноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації) при формуванні бюджетуміста Києва на кожний бюджетний рік включати до бюджетного запитуобсяги фінансування для виконання заходів, передбачених Київськоюміською програмою розвитку промисловості на інноваційній основі на2007-2011 роки, в межах бюджетних асигнувань, виділених головномурозпоряднику коштів.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійнукомісію Київської міської ради з питань промисловості,підприємництва та регуляторної політики, постійну комісіюКиївської міської ради з питань науки та інноваційної політики.
Київський міський голова Л.Черновецький
Додаток
до рішення Київської міської
ради
від 19.12.2006 N 287/344
КИЇВСЬКА МІСЬКА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ
НА ІННОВАЦІЙНІЙ ОСНОВІ НА 2007-2011 РОКИ
Паспорт Програми
------------------------------------------------------------------
|Назва Програми |Київська міська програма |
| |розвитку промисловості на |
| |інноваційній основі на |
| |2007-2011 роки |
|------------------------------+---------------------------------|
|Підстави для розроблення |Програма Президента України |
| |"Десять кроків назустріч |
| |людям"; |
| |Закон України "Про місцеве |
| |самоврядування в Україні" |
| |( 280/97-ВР ); |
| |Закон України "Про інноваційну |
| |діяльність" ( 40-15 ); |
| |Закон України "Про пріоритетні |
| |напрями інноваційної діяльності |
| |в Україні" ( 433-15 ); |
| |Закон України "Про пріоритетні |
| |напрями розвитку науки і |
| |техніки" ( 2623-14 ); |
| |Закон України "Про державні |
| |цільові програми" ( 1621-15 ); |
| |Указ Президента України "Про |
| |Концепцію державної промислової |
| |політики" від 12.02.2003 |
| |N 102/2003 ( 102/2003 ); |
| |Указ Президента України "Про |
| |рішення Ради національної |
| |безпеки і оборони України від |
| |6 квітня 2006 року "Про стан |
| |науково-технологічної сфери та |
| |заходи щодо забезпечення |
| |інноваційного розвитку України" |
| |від 11.07.2006 N 606/2006 |
| |( 606/2006 ); |
| |Постанова Кабінету Міністрів |
| |України від 21 липня 2006 року |
| |N 1001 ( 1001-2006-п ) "Про |
| |затвердження Державної |
| |стратегії регіонального |
| |розвитку на період до 2015 року";|
| |Постанова Кабінету Міністрів |
| |України від 25 вересня 2006 |
| |року N 1359 ( 1359-2006-п ) |
| |"Про прогноз показників |
| |зведеного бюджету України за |
| |основними видами доходів, |
| |видатків і фінансування на |
| |2008-2010 роки"; |
| |Розпорядження Київської міської |
| |державної адміністрації від |
| |29.11.2004 N 2168 |
| |( ra2168017-04 ) "Про схвалення |
| |Стратегії економічного та |
| |соціального розвитку м. Києва |
| |на період до 2015 року"; |
| |Розпорядження Київської міської |
| |державної адміністрації від |
| |18.06.2006 N 1080 |
| |( ra1080017-06 ) "Про |
| |організаційні заходи щодо |
| |розробки Київської міської |
| |програми розвитку промисловості |
| |на інноваційній основі до 2011 |
| |року" |
|------------------------------+---------------------------------|
|Терміни реалізації |2007-2011 роки |
|------------------------------+---------------------------------|
|Мета Програми |Формування умов для розвитку |
| |промисловості міста на |
| |інноваційній основі з метою |
| |забезпечення міських потреб у |
| |промисловій продукції на основі |
| |збільшення обсягів виробництва |
| |високотехнологічної, |
| |конкурентоспроможної, |
| |екологічно чистої, |
| |експортоорієнтованої та |
| |імпортозамінюючої продукції |
|------------------------------+---------------------------------|
|Замовник Програми |Головне управління промислової, |
| |науково-технічної та |
| |інноваційної політики |
| |виконавчого органу Київської |
| |міської ради (Київської міської |
| |державної адміністрації) |
|------------------------------+---------------------------------|
|Виконавці заходів Програми |Підприємства та організації |
| |всіх форм власності та |
| |підпорядкування, задіяні в |
| |Програмі; головні управління, |
| |управління та структурні |
| |підрозділи виконавчого органу |
| |Київської міської ради |
| |(Київської міської державної |
| |адміністрації), районні у м. |
| |Києві державні адміністрації |
|------------------------------+---------------------------------|
|Головний розробник Програми |Комунальна науково-дослідна |
| |установа "Науково-дослідний |
| |інститут соціально-економічного |
| |розвитку міста" (КНДУ "НДІРОМ") |
|------------------------------+---------------------------------|
|Обсяги та джерела фінансування|Реалізація Програми передбачає |
|Програми |її фінансування протягом 2007 - |
| |2011 рр. в сумі 8083,36 млн. грн.|
| |В т. ч. за рахунок: |
| |Державного бюджету - 741,88 |
| |млн. грн.; |
| |Міського бюджету - 15,569 |
| |млн. грн. на 2007 рік; |
| |Власних коштів підприємств - |
| |5378,62 млн. грн.; |
| |Кредитів банків - 1797,04 |
| |млн. грн.; |
| |Залучення інвестицій - 150,25 |
| |млн. грн. |
|------------------------------+---------------------------------|
|Очікувані результати |Забезпечення обсягів реалізації |
| |інноваційної продукції на суму |
| |21163,38 млн. грн., в т. ч. |
| |призначеної для експорту на |
| |5948,28 млн. грн. |
| |Створення 15350 нових робочих |
| |місць |
| |Економія матеріальних та |
| |енергетичних ресурсів на суму |
| |198,04 млн. грн. |
| |Освоєння 4793 нових видів |
| |інноваційної продукції |
| |Впровадження 2552 прогресивних |
| |технологічних процесів |
------------------------------------------------------------------
1. Сучасний стан та проблеми розвитку
промисловості міста
Промисловість м. Києва протягом останніх років перебороларуйнівні тенденції, що сформувались на початку 90-х років, ізалишається провідним сектором економіки столиці.
У промисловості зосереджено 17,2% основних засобів, щовикористовуються в усіх видах економічної діяльності м. Києва;середньорічна кількість найманих працівників у промисловостістановить 176,2 тис. осіб, або 18,3% від зайнятих у всіх видахекономічної діяльності, тобто майже кожний п'ятий працюючий киянинзайнятий у промисловому виробництві.
Частка промисловості у фінансовому результаті від звичайноїдіяльності до оподаткування становила у 2005 р. майже третину.
Промисловий сектор економіки м. Києва об'єднує понад сімтисяч суб'єктів господарювання, з них 525 - охоплено щомісячноюстатистичною звітністю.
У промисловості міста представлено широкий спектр видівекономічної діяльності.
Розподіл обсягу реалізованої продукції за видами діяльності у2005 році наведений на рис. 1.
Розподіл обсягу реалізованої продукції промисловості
за видами діяльності у 2006 році
(до загального обсягу, відсотків)
Харчова промисловість та перероблення
сільськогосподарських продуктів - 18,1
Виробництво та розподілення
електроенергії, газу та води - 42,6
Легка промисловість - 1,6
Машинобудування - 11,1
Металургія та оброблення металу - 3,4
Виробництво інших неметалеввих
мінеральних виробів - 2,8
Хімічна та нафтохімічна
промисловість - 5,7
Целюлозно-паперова, поліграфічна
промисловість - 7,7
Інші - 7,0
Аналіз динаміки та тенденцій розвитку промисловості містадозволяє виявити як позитивні, так і загрозливі аспекти їїфункціонування.
Слід відзначити позитивні тенденції у динаміці змін структурипромислового виробництва.
Так, закріпилася тенденція активного розвитку підприємствмашинобудування, виробництва яких мають інвестиційне спрямування івизначають подальший розвиток науково-технічного прогресу.
Частка машинобудування в загальних обсягах реалізованоїпродукції (робіт, послуг) зростає: 2004 р. - 16,9%; 2005 р. -18,2%.
I півріччя 2006 р. - 18,7% порівняно з відповідним періодомминулого року.
Приріст обсягів виробництва в машинобудуванні становив:2003 р. - 5,3%; 2004 р. - 9,5%; 2005 р. - 33,0%; I півріччя2006 р. - 26,1% порівняно з відповідним періодом минулого року.
Трансформаційні процеси у політичній та економічній сферахдіяльності держави обумовили докорінні зміни у структурі попиту напромислову продукцію: знизились до мінімальних розмірів, або ізовсім зникли замовлення на продукцію колишніх гігантів ОПК,звузилось, або і зовсім припинилось виробництво продукціївнутрішнього споживання, яке не витримало тиску імпорту. Врезультаті цих процесів багато підприємств, знизивши обсягивиробництва у десятки разів, продовжують займати великі земельніділянки, мати значні виробничі площі та потужності, які невикористовуються в інтересах міста та держави, і або простоюють,або здаються в оренду під склади та інші цілі, не пов'язані зпромисловим виробництвом.
Однією з найгостріших проблем подальшого розвиткупромислового комплексу міста, яка несе в собі реальну загрозу нетільки звуження вже завойованого сектору на світовому ринку, а івтрати позицій на внутрішньому ринку, є застарілість та зношеністьосновних фондів.
Середній відсоток їх зношеності по місту становить 45,7%, ау виробництві та розподіленні електроенергії, газу, тепла та води- 60,7%.
Вагомим негативним чинником зниження конкурентоспроможностіпродукції вітчизняної, зокрема київської, промисловості є високаенерговитратність виробництва, яка перевищує ту, що склалась урозвинутих країнах, у декілька разів.
Все перелічене приводить до однозначного висновку - потенціалподальшого розвитку промисловості потребує істотного зміцнення,оскільки можливості екстенсивного розвитку вже фактичноговичерпані.
Найбільш ефективним, і чи не єдиним, шляхом інтенсифікаціївиробництва є перехід економіки в цілому, і промисловості,зокрема, на інноваційну модель розвитку. Позитивні зрушення вцьому напряму в м. Києві забезпечила реалізація Київської міськоїпрограми розвитку промисловості на інноваційній основі до 2006року, затвердженої рішенням Київради від 27.11.2003 N 215/1089( ra0215023-03 ).
Протягом дії Програми зростали обсяги реалізованоїінноваційної продукції, які склали: 2003 р. - 1,09 млрд. грн.;2004 р. - 2,2 млрд. грн.; 2005 р. - 2,9 млрд. грн.; I півріччя2006 р. - 1,2 млрд. грн.
Збільшується кількість інноваційно активних підприємств:2003 р. - 160 од.; 2004 р. - 208 од.; 2005 р. - 211 од.;I півріччя 2006 р. - 268 од.
Виконання Програми також відзначається збільшенням:
обсягів експортованої інноваційної продукції: 2003 р. - 133,7млн. грн.; 2004 р. - 150,8 млн. грн.; 2005 р. - 403,5 млн. грн.; Iпівріччя 2006 р. - 281,6 млн. грн.;
обсягів економії матеріальних та енергетичних ресурсів:2003 р. - 1,4 млн. грн.; 2004 р. - 3,4 млн. грн.; 2005 р. - 3,9млн. грн.; I півріччя 2006 р. - 2,8 млн. грн.;
кількості створених нових робочих місць: 2003 р. - 1536 од.;2004 р. - 1899 од.; 2005 р. - 1911 од.; I півріччя 2006 р. -841 од.
Найбільш сприйнятними до нововведень залишаються підприємствамашинобудування - 45,8%, харчової промисловості - 40,0%, хімічноїта нафтохімічної промисловості - 38,9% у загальній кількостіпромислових підприємств. Разом з тим лише 22,4% підприємствздійснювали інновації у целюлозно-паперовій промисловості,видавничій справі.
Різноспрямованість тенденцій щодо динаміки процесових іпродуктових інновацій вказує, що нова продукція освоюється шляхомбільш інтенсивного використання та оновлення обладнання ітехнологій.
Як показало статистичне обстеження, підприємства міста більшуполовину коштів (52,9%), передбачених на інноваційну діяльність,витратили саме на придбання машин і обладнання.
Незважаючи на те що останнім часом спостерігається позитивнадинаміка збільшення витрат на науково-дослідні та експериментальніроботи, які є ключовим фактом технологічного розвитку підприємств,їхня питома вага становить лише близько 16%.
Сума коштів, витрачених підприємствами на маркетинг тарекламу становить 8,3% і лише 1,8% - на придбання новихтехнологій.
Як показує аналіз, основною причиною гальмування інноваційноїдіяльності є недостатня фінансова підтримка з боку держави таміста, унаслідок чого майже 86% фінансування інноваційноїдіяльності в промисловості здійснюється за рахунок власних коштівпідприємств.
Питома вага вкладень іноземних інвесторів у розвитокінновацій становить лише - 4,7%, а кошти вітчизняних інвесторів -6,4%. Фінансування інноваційної діяльності за рахунок власнихкоштів підприємств легкої промисловості, металургії та обробленняметалу, виробництва деревини та виробів з деревини становить 100 %загального обсягу фінансування.
Київ займає одне з провідних місць в країні по обсягахзовнішньої торгівлі. Підприємства міста здійснюютьзовнішньоторговельні операції товарами з партнерами із 169 країнсвіту.
Оборот зовнішньої торгівлі товарами становив у 2005 році17651,2 млн. дол. США. Експортовано товарів на 4383,2 млн. дол.США, імпортовано - на 13268,0 млн. дол. США. Коефіцієнт покриттяімпорту експортом склав у 2005 році 0,33, а від'ємне сальдостановило 8884,8 млн. дол. США.
Частка продажу товарів, вироблених на території України іреалізованих через торговельну мережу м. Києва, становила у2005 р. 53,1%, а у першому півріччі 2006 р. - 52,6%.
У товарній структурі експорту у 2005 році спостерігалосьзбільшення порівняно з 2004 роком частини продуктів рослинногопоходження (24% проти 14,5%), готових харчових продуктів (9,1%проти 8,4%), але зменшення частки недорогоцінних металів тавиробів з них (9,0% проти 14,9%) і, що викликає особливу тривогу,механічного обладнання, машин та механізмів (4,2% проти 13,5% у2004 р.), вдвічі зменшилась частка експорту транспортних засобів(1,81% проти 3,6%).
Така структура експорту обумовлена тим, що на даний часрезерви зростання експорту на старій виробничій базі практичновичерпано. Висока енергоємність базових галузей економіки в умовахпостійного зростання цін на енергоносії та використання застарілихтехнологій у виробничому процесі негативно впливають на рівеньвиробничих витрат і якість продукції, знижуючи тим самимконкурентоспроможність українських виробників на світових ринках.
Основними статтями імпорту залишаються такі види продукції,як механічне обладнання, машини та механізми - 20,2%, транспортнізасоби - 9,9%, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузейпромисловості - 11,1%, продукція харчової промисловості - 3,9%.
Слід зазначити, що значна частка імпортованої продукції, якза номенклатурою, так і за обсягами, не є виправданою з точки зорунаявного промислового потенціалу м. Києва.
Так, за півтора роки (2005 р. та перше півріччя 2006 р.)через Київську регіональну митницю завезені товари, яківиробляються або могли б вироблятись київськими підприємствами.Серед них: передавачі для радіоелектронного радіомовлення аботелебачення, апарати для телефонного та радіотелефонного зв'язкумитною вартістю 4500,0 млн. грн., частини та пристрої дляавтомобілів (644,3 млн. грн.), причепи та напівпричепи для всіхтранспортних засобів (192,7 млн. грн.), судові дерік-крани,підіймальні крани різних типів (152,7 млн. грн.),металоконструкції (647,6 млн. грн.), машини для миття та сушінняпосуду та пляшок (272,2 млн. грн.), насоси для рідин, повітряніабо вакуумні, газові компресори та вентилятори (336,0 млн. грн.),центрифуги, апарати для фільтрування і очищення рідин (221,5 млн.грн.), інструменти ручні електромеханічні, пневматичні згідравлічним або автоматичним неелектричним двигуном (245,5 млн.грн.), пристрої електричні водогрійні акумулювальні, абокип'ятильники занурені (193,4 млн. грн.), електрична апаратура длявмикання, переривання, захисту та вимикання струму (243,2 млн.грн.), обладнання промислове або лабораторне з електричним чинеелектричним нагріванням (202,8 млн. грн.),контрольно-вимірювальні прилади (57,9 млн. грн.), машини таапарати для паяння або зварювання (27,6 млн. грн.), крани,клапани, вентилі та аналогічна арматура для трубопроводів, котлів,резервуарів (42,1 млн. грн.), бочки, циліндричні контейнери,бідони та аналогічні ємності (19,9 млн. грн.), прилади, щовикористовуються у медицині, хірургії, стоматології абоветеринарії (388,8 млн. грн.), арматура кріплення та аналогічнівироби (209,8 млн. грн.), апаратура, яка використовуєрентгенівське, альфа-, бета- та гамма-випромінювання (162,2 млн.грн.), обладнання друкарське (163,4 млн. грн.), труби, трубки ішланги та їх фітінги (з'єднання, коліна, муфти) з пластмаси (159,8млн. грн.), плити деревостружкові (97,2 млн. грн.), плитка таплити для мостіння або покриття підлоги, камінних стін, керамічніглазуровані (263,9 млн. грн.), молоко та вершки згущені, або здоданням цукру (298,9 млн. грн.), хлібобулочні, кондитерськівироби з вмістом або без вмісту какао (254,4 млн. грн.), сири всіхвидів та кисломолочний сир (634,8 млн. грн.), масло вершкове(114,3 млн. грн.), ящики, коробки, мішки, пакувальні конверти,пакунки та інша тара з паперу, картону (79,8 млн. грн.), етикеткиз паперу або картону (38,0 млн. грн.).
Наведений перелік може служити планом освоєння або розширенняноменклатури продукції київських підприємств.
У вирішенні питання забезпечення потреб міста продукцієюкиївських підприємств є істотні прогалини. Це пов'язано зіснуючими недоліками у формуванні місцевого замовлення. Київськівиробники не забезпечені своєчасним інформуванням про номенклатурупродукції, що буде закуповуватись, та технічними вимогами до неї.
Станом на 01.01.2006 року обсяг капіталовкладень у виглядіпрямих іноземних інвестицій в економіку міста становив 3619,1 млн.дол. США, з них у промисловість - 548,1 млн. дол., або 15,1%. Цезначно менше, ніж інвестицій у торгівлю, на яку припадає 27,1%,або у фінансову діяльність (23,2%).
Переваги, які інвестори надають вкладанню "швидких" грошей,тобто інвестиціям з коротким терміном окупності, пояснюються,головним чином, невпевненістю інвесторів у безпечності своїхінвестицій з огляду на нестабільність українського законодавства,що регулює ці процеси.
Незважаючи на тенденцію щодо зменшення кількості збитковихпідприємств, майже третина підприємств у 2005 році (32,0%)одержала збитки на загальну суму 604 млн. грн.
Основним фактором, що негативно впливає на фінансовий станпідприємств, є несвоєчасне виконання боргових зобов'язань. На01.01.2006 року загальні обсяги дебіторської та кредиторськоїзаборгованості становили відповідно 99935 млн. грн. та 125799 млн.грн., в т. ч. в межах України - 93619 млн. грн. та 105767 млн.грн.
Рентабельність операційної діяльності промислових
підприємств, вирахована як відношення фінансового результату від
операційної діяльності до витрат на операційну діяльність,
становила у 2005 році по промисловому комплексу міста в цілому
8,8%, в т. ч. обробній промисловості - 6,0%. Перевищували цей
рівень підприємства з виробництва деревини та виробів з неї
(8,4%), целюлозно-паперових виробів (8,6%), хімічної та
нафтохімічної промисловості (8,2%), машинобудування (6,7%).
Низький рівень рентабельності на підприємствах легкої
промисловості (2,9%), металургії та оброблення металу (2,4%).
З фінансовим станом промислових підприємств безпосередньопов'язаний рівень забезпечення соціальних потреб працюючих на цихпідприємствах.
Середньомісячна номінальна заробітна плата найманихпрацівників у промисловості збільшилась у 2005 році протипопереднього року на 26,6% і становила 1196 грн. на місяць. Врозрізі видів економічної діяльності цей показник найбільший утаких галузях, як хімічна та нафтохімічна промисловість (1584грн.), целюлозно-паперова промисловість та видавнича справа (1427грн.), харчова промисловість та перероблення сільськогосподарськоїпродукції (1382 грн.).
Найнижчий рівень заробітної плати на підприємствах легкоїпромисловості (728 грн.), неприпустимо низький рівень - у такихгалузях, як металургія та оброблення металу (958 грн.),машинобудування (969 грн.).
Високі ціни на сировину, матеріали та енергоносії обумовлюютьнезначну частку витрат на оплату праці. Так, за 2005 р. ці витратистановили лише 7,2%.
Недостатній рівень заробітної плати, падіння в останні рокипрестижності роботи на промислових підприємствах обумовилизагострення у промисловості кадрової проблеми.
З працюючих у місті понад семи тисяч різногалузевихпідприємств, у т. ч. понад 500 крупних та середніх, 246 мали у2005 р. викиди в атмосферне повітря.
Найбільшу питому вагу у забруднення атмосфери міста вносятьпідприємства енергетики (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Завод "Енергія", ДарницькаТЕЦ).
Основними причинами великих обсягів забруднюючих викидівпідприємствами енергетики є:
по-перше, наявність у структурі палива Дарницької ТЕЦтвердого палива (вугілля) та низька його якість;
по-друге, застарілість основних фондів енергетичнихпідприємств та неефективні технології нейтралізації забруднюючихвикидів;
по-третє, неефективне використання паливно-енергетичнихресурсів окремими виробниками та споживачами енергії, що потребуєзбільшення обсягів і виробництва, і споживанняпаливно-енергетичних ресурсів, що, у свою чергу, обумовлюєзбільшення забруднюючих викидів.
У результаті експлуатації малоефективного зношеногоустаткування, низької теплозахисної здатності огороджувальнихконструкцій житлових будинків і громадських споруд перевитратитеплової енергії в житлово-комунальному господарстві становлятьблизько 40%.
На заводі "Енергія" утилізація сміття практично зводиться дойого спалювання без ефективного використання отриманого тепла,тому необхідно передбачити ефективне споживання теплоенергії, щовиробляється у процесі спалювання сміття.
Треба зазначити, що практично всі підприємства міста,діяльність яких обумовлює формування шкідливих для атмосферногоповітря викидів забруднюючих речовин, потребують суттєвоїмодернізації існуючих систем їхнього очищення, а деякі - повногопереобладнання новими сучасними системами уловлювання шкідливихречовин.
У місті триває процес накопичення обсягів утворення відходіввиробництва як на полігонах, так і на підприємствах. До останньогочасу не запроваджена чітка система утилізації та використання дляпотреб столиці полімерних відходів, відходів легкої та харчовоїпромисловості, відпрацьованих нафтопродуктів тощо.
Потребують вирішення проблеми:
- знешкодження токсичних відходів. Зокрема, необхідновирішити питання щодо облаштування сучасного екологічно безпечногополігону токсичних відходів, який зараз відсутній. У 2005 р. напромислових підприємствах утворено 7,4 тис. т небезпечнихвідходів;
- утилізації золи, що утворюється на заводі "Енергія", тазолошлакової суміші, що утворюється на ТЕЦ-4. На ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6утворюються та зберігаються в накопичувачах вапняний таванадійвмісткий шлами;
- утилізації шламів гальванічного виробництва: наявнітехнології очистки стічних вод недостатньо ефективні, відходигальванічних виробництв є одним із основних джерел забрудненняводного басейну міста високотоксичними важкими та кольоровимиметалами (цинк, нікель, хром, мідь, кадмій тощо). Очисні спорудиБортницької станції аерації щодобово затримують 9-12 тис. куб. морганічних речовин, забруднених солями важких металів. Щорічно намулові площадки очисних споруд БСА надходить 1,8 млн. тонн осадівміських стічних вод та на піскоуловлювачах осаджується 10,92 тис.тонн піску. Після біологічної очистки ця велика кількість мулуніде не використовується, а просто захоронюється, що потребуєвідведення нових територій для їхнього накопичення.
Аналіз стану промислової сфери міста та чинників, щостримують її подальший розвиток, дозволяє згрупувати основніпроблеми, на вирішення яких спрямована ця Програма.
Це насамперед:
1. Проблеми правового забезпечення:
- невирішеність на загальнодержавному рівні таких питань, як: - зменшення податкового навантаження на підприємства;
- відсутність інвестиційно привабливого середовища,стабільного законодавства, гарантій для інвестора;
- недосконалість застосування ринкових механізмів залучення впромисловість масштабних довгострокових інвестицій;
- нерозвиненість механізмів регулювання ринку промисловоїпродукції, включаючи встановлення умов доступу на національнийринок зарубіжних імпортерів, відсутність ефективного захисту відконтрафактної і контрабандної продукції, забезпечення балансуінтересів між виробниками, оптовиками і підприємствами роздрібноїторгівлі;
- неефективна кредитна політика, доволі висока вартістькредитів на інноваційну діяльність;
- на рівні міста необхідно вирішити питання:
- створення системи пріоритетів місцевого замовленняпромисловим підприємствам міста;
- створення диференційованої системи плати за землю.
2. Проблеми інформаційного забезпечення:
- відсутність чіткої системи інформування підприємств містащодо номенклатури та техніко-економічних вимог до продукції, яказакуповується за кошти місцевого бюджету;
- недостатнє інформаційне забезпечення підприємств міста зпитань наявності науково-технічних розробок та можливості їхзастосування;
- нерозвинутий ринок консалтингових послуг.
3. Організаційні та економічні проблеми:
- уповільнений процес структурної перебудови промисловості,що призводить до недовикористання конкурентних переваг м. Києва вчастині залучення потенціалу науки і організаційоборонно-промислового комплексу, розташованих на території міста,формування на цій основі високотехнологічних наукоємнихвиробництв;
- обмеженість масштабів розвитку інфраструктури промисловоїдіяльності, включаючи розвиток товаропровідної мережі,застосування інформаційних технологій;
- неефективна структура промислового виробництва, яка невідповідає структурі виробничих потужностей;
- відсутність міжгалузевої збалансованості виробництва наоснові закінченого технологічного циклу;
- незадовільний рівень інноваційної діяльності на більшостікиївських підприємств: надто низький (порівняно з потенційнимиможливостями) рівень впровадження досягнень НТП у виробництво тавипуск інноваційної продукції;
- недостатній рівень завантаження виробничих потужностейпідприємств різних галузей, а також надмірність існуючихвиробничих потужностей з огляду на реальні потреби внутрішнього ізовнішнього ринку;
- високий рівень зносу основних фондів (моральний тафізичний) в більшості галузей промисловості, значне відставаннястану основних фондів від технологічного рівня розвинених країн;
- нераціональне використання окремими промисловимипідприємствами земельних ресурсів, що належать територіальнійгромаді міста;
- невикористання можливостей кооперації промисловихпідприємств міста;
- неефективна структура зовнішньоекономічних зв'язків:незначна частка готової високотехнологічної продукції в загальномуобсязі експорту та наявність в імпортних закупівлях певної часткипродукції (деталей, комплектуючих), яка може вироблятися накиївських підприємствах;
- надмірна частка накладних витрат у структурі собівартостіпродукції;
- недостатня ефективність виробничої діяльності більшостікиївських підприємств з причини високого рівня енерговитратностівиробничих процесів;
- недостатньо ефективна фінансова діяльність промисловихпідприємств: недостатні обсяги інвестицій у виробництво таінноваційну діяльність; значна кількість збиткових підприємств;незадовільний стан взаєморозрахунків підприємств, щохарактеризується значними обсягами простроченої дебіторської такредиторської заборгованості;
- значна залежність міського господарства від зовнішніхпоставок необхідної продукції, в тому числі по імпорту;
- погіршення фінансового потенціалу та матеріально-технічноїбази науково-дослідних установ;
- неналагодженість кооперації наукової та виробничої сфер;
- відносно пасивна участь керівництва окремих підприємств увиробленні стратегії свого розвитку.
4. Соціальні проблеми:
- недостатній рівень заробітної плати по окремих галузях тапідприємствах;
- наявність диспропорцій у структурі витрат на виробництво зарахунок низької частки витрат на оплату праці;
- наявність по окремих підприємствах заборгованості ізвиплати заробітної плати;
- недостатній рівень кваліфікаційної підготовки, в т. ч.директорського корпусу та управлінського апарату підприємств, яківиявляють непристосованість до роботи в ринкових умовах;
- недостатня забезпеченість та відплив кваліфікованих робочихкадрів як з промислових підприємств, так і установ, які займаютьсянауковою роботою та впровадженням високих технологій.
5. Проблеми екологічності міської промисловості:
- невирішеність проблеми утилізації шламу гальванічноговиробництва;
- недостатній розвиток індустріальних методів переробкипромислових відходів;
- недостатній контроль за утворенням, перевезенням,розміщенням та утилізацією відходів.
До перерахованого слід додати невисоку активністьпромислового бізнесу (30% від числа промислових підприємствфактично забезпечують близько 95% обсягу промисловоговиробництва).
Разом з вказаними останніми роками загострився ряд новихпроблем, рішення яких вимагає як вдосконалення діючих і введеннянових механізмів державного регулювання промислової діяльності,так і проведення комплексу заходів, спрямованих на збереженнянаукового і виробничого потенціалу промисловості міста. До числатаких проблем, в першу чергу, можуть бути віднесені проблеми,пов'язані з кадровим забезпеченням, а також проблеми, обумовленівиконанням вимог, що пред'являються до промисловості, якіпов'язані із соціально-економічним розвитком міста.
2. Цілі, завдання та пріоритети Програми
Київська міська програма розвитку промисловості наінноваційній основі (далі - Програма) становить своєю ціллюзапровадження моделі сталого економічного зростання промисловогопотенціалу м. Києва шляхом формування умов для забезпеченняміських та загальнодержавних потреб у промисловій продукції наоснові збільшення обсягів виробництва високотехнологічної,конкурентоспроможної, екологічно чистої, експортоорієнтованої таімпортозамінної продукції.
Програма зорієнтована на реалізацію наступних завдань:
- максимальне забезпечення міських потреб в промисловійпродукції. Стимулювання місцевих виробників шляхом формуваннязамовлення на продукцію, необхідну для міського господарства;
- впровадження на промислових підприємствах м. Києванаукоємних технологій за пріоритетними напрямами інноваційноїдіяльності, визначеними Законом України "Про пріоритетні напрямиінноваційної діяльності в Україні" ( 433-15 );
- техніко-технологічна модернізація промислового комплексу,впровадження прогресивних структурних змін, збільшення кількостівпроваджених інноваційних проектів;
- прискорений розвиток виробництв, здатних нарощуватиекспортний потенціал;
- збільшення випуску імпортозамінюючої продукції;
- поліпшення фінансового стану підприємств, створенняпередумов для залучення інвестицій;
- оптимізація обсягів, вдосконалення якості підготовкикваліфікованого робітничого, інженерно-технічного й управлінськогоперсоналу;
- впровадження механізмів вилучення земельних ділянокпромислових підприємств, що неефективно використовуються, з метоюрозвитку на них нових високотехнологічних або необхідних для міставиробництв;
- широкомасштабна екологізація промислового виробництва;
- забезпечення енергозбереження;
- формування механізмів реалізації програмних цілей.
Проблеми і передумови формування перспективної промисловоїполітики м. Києва на середньострокову перспективу з урахуваннямоцінки стану промисловості дозволяють виділити наступнісистемоутворюючі пріоритети.
1. Вирішення виробничих проблем розвитку промисловогокомплексу шляхом:
- максимального забезпечення міських потреб в промисловійпродукції за рахунок власного виробництва;
- підвищення якості продукції. Сприяння розвитку системизабезпечення якості і сертифікації продукції, перш за все внаукоємних і високотехнологічних галузях промисловості на основі:
- розвитку систем добровільної сертифікації, підвищення рівнявимог відповідно до міжнародних стандартів, норм, правил і кращихсвітових зразків;
- підвищення ефективності виконання метрологічних іконтрольно-випробувальних робіт на основі вдосконалення системиметрологічного забезпечення і створення центрів колективногокористування;
- розвитку і технічного переоснащення високотехнологічнихконтрольно-випробувальних центрів, служб метрологічногозабезпечення випуску наукоємної високотехнологічної продукції;
- сертифікації наукоємної високотехнологічної конверсійноїпродукції, що випускається за технологіями подвійногозастосування, для легітимного виходу на вітчизняний і світовийринки;
- підвищення рівня інноваційності функціонування промисловогокомплексу з метою збільшення потенціалів експортоспроможності таімпортозаміни;
- впровадження енергозберігаючих технологій.
Ця група пріоритетів включає:
- встановлення пріоритетів підтримки промислових підприємствв цілях формування ядра промисловості, що складається звисокопродуктивних і соціально значущих організацій, включаючи:
- створення або розвиток високотехнологічних виробництв,зокрема виробництв по випуску засобів для забезпеченняматеріально-технічної бази науки, освіти, інших секторів економікиміста;
- створення або розвиток виробництв, орієнтованих назабезпечення внутрішніх потреб міста і його населення, зокрема посхемі імпортозаміщення;
- створення або розвиток виробництв, що забезпечуютьмультиплікативний ефект зростання доданої вартості у випускукінцевого продукту і збільшення зайнятості населення;
- створення нових високотехнологічних виробництв і введення вдію нових виробничих потужностей для випуску високоякісноїпродукції на користь соціально-економічного розвитку міста,підвищення рівня якості життя населення.
2. Підвищення рівня фінансового стану підприємств шляхомпідвищення ефективності виробництва; надання підтримки соціальнозначущим підприємствам з метою їх фінансового оздоровлення черезнормалізацію ситуації із заборгованістю, підвищення ефективностіпроцедур банкрутства; підвищення ефективного використанняземельних ділянок; вдосконалення організаційно-економічнихмеханізмів підвищення ефективності використовування міської земліяк ресурсу збереження науково-промислового потенціалу;вдосконалення нормативної правової бази регулювання промисловоїдіяльності в частині недопущення неефективного або нецільовоговикористовування земельних ділянок і встановлення порядку змінивласника при виявленні нецільового використовування земельнихділянок, призначених для здійснення наукової і промисловоїдіяльності, включаючи механізм компенсації витрат, внесенняпропозицій щодо внесення змін та доповнень в законодавчі актиУкраїни та нормативно-правові акти міського рівня, пов'язані знедопущенням дій і операцій, що призводять до припиненнядіяльності організацій науки і промисловості, їх навмисного абофіктивного банкрутства, а також силового захоплення.
3. Підвищення рівня екологізації промислового виробництва.Закриття екологічно небезпечних підприємств та виробництв.Винесення тих, що залишаються, за межі житлових зон Києва іобласті (за домовленістю з областю).