Про затвердження Київської міської програми розвитку промисловості на інноваційній основі на 2007-2011 роки

|-------------+------------------+------------+------------+----+----+----+----+----|

|із |Головне | | | | | | | |

|ISO-9000 |питань | | | | | | | |

-------------------------------------------------------------------------------------

3.3. Підвищення рівня інноваційності

промислового виробництва

Для Києва, як і для України в цілому, найефективнішою єстратегія, заснована на технологізації знань, створенні і широкомувикористанні наукоємних технологій як для внутрішнього споживання,так і для експорту. Ця стратегія передбачає переважно інноваційнийшлях розвитку промисловості.

Перехід до інноваційного шляху розвитку промисловостіобумовлює необхідність реалізації заходів щодо переходупромисловості на передову техніко-технологічну базу, розвиткувиробництва адекватних постіндустріальному суспільствутехнологічних устроїв, здійснення на цій основі структурних змінпромисловості міста. Головною ланкою в цій сфері є розвитокінформаційних комп'ютерних технологій і наукових досліджень вобласті інформаційних технологій, оскільки, виходячи з досвідурозвинених зарубіжних країн, генеральною лінією зростання п'ятоготехнологічного устрою є комп'ютеризація технології та управлінняна всіх етапах відтворювального циклу.

Підвищення інноваційного потенціалу організацій промисловостіі їх інноваційної активності передбачає:

- визначення довгострокової стратегії інноваційного розвиткуміста шляхом розробки та впровадження відповідної Концепції тапрограм;

- сприяння інтеграції організацій науки, промисловості іпідприємств у формі промислових кластерів, а також створеннюінтегрованих корпоративних структур або участі в них, включаючитрансграничні в економічному просторі СНД і за його межами, широкевикористання механізмів трансферу технологій;

- стимулювання розвитку корпоративної (заводський) науки ірозробок на основі надання підтримки виконання НІОКР, щоініціюються безпосередньо організаціями промисловості дляздійснення модернізації виробництва і впровадження наукоємнихтехнологій;

- надання підтримки для отримання сертифікатів якості ібезпеки, охоронних документів на промислову власність пристворенні нових типів машин і технології утилізації відходів;

- реалізацію заходів по збільшенню числа інноваційно активнихпідприємств на основі ініціювання внесення змін і доповнень вподаткове і земельне законодавство, що передбачають встановленнянормативів, які орієнтують підприємства на санацію виробничихпотужностей, відмову від виробничих площ і устаткування, що невикористовуються;

- стимулювання інноваційної активності товаровиробників, яківпроваджують у виробництво наукоємні технології, шляхом наданняпреференцій в сфері кредитування;

- впровадження системи пільгового кредитування процесіврозробки і реалізації науково-інноваційних досліджень (зокреманадання кредитів під освоєння технологій та ноу-хау суб'єктамигосподарювання), забезпечення зворотності та цільовоговикористання інноваційних позик, опрацювання механізмівреінвестування доходів від науково-інноваційних проектів уподальший розвиток сфери науки;

- сприяння і надання підтримки для проведення технічногоаудиту організацій промисловості для оцінки їх можливостітехнологічного розвитку;

- розширення системи науково-консультаційних послуг в ціляхформування на підприємствах професійного інноваційногоменеджменту;

- розвиток інноваційної інфраструктури, зокрема технопарків,технополісів, інноваційних бізнес-інкубаторів, інноваційних бірж,центрів консалтингу, інжинірингу, маркетингових, рекламних,аудиторських, сертифікатних фірм, малих інноваційних підприємств;

- створення міського банку даних щодо науково-інноваційногопотенціалу та трансферу технологій;

- проведення фундаментальних досліджень за стратегічниминапрямами розвитку інноваційних технологій XXI ст., а такожприкладних досліджень згідно з перспективами інноваційногорозвитку економіки столиці;

- реконструкцію та модернізацію господарського комплексу насучасній техніко-технологічній основі, зокрема впровадженняновітніх біотехнологій у легкій та харчовій промисловості,фармацевтиці;

- формування у виробничій сфері науково-досліднихконсорціумів;

- становлення науково-фінансово-інвестиційно-технологічнихгруп як засіб об'єднання комерційних інтересів технологічно йкоопераційно пов'язаних підприємств, науково-дослідних установ,банків, фінансово-інвестиційних і страхових компаній.

3.4. Енергозбереження в промисловості

Проблеми енергозбереження обумовлені тим, що промисловістьмає високу питому вагу у споживанні паливно-енергетичних ресурсів(ПЕР). Так, частка промисловості складає 98% від усіх ПЕР, щовикористовуються за всіма видами економічної діяльності.

Існуюча практика продовження ресурсу устаткування (майжешестикратне з початку 90-х років скорочення коефіцієнта введення вдію нових виробничих потужностей) обумовлює наростаючу відсталістьтехнологічного й енергетичного устаткування. Знижуються показникиенергетичної ефективності активного устаткування, що споживає ПЕРв процесі виготовлення виробів, устаткування, яке служить дляпередачі теплової, електричної енергії і інших енергоносіїв, атакож споруд, до яких відносяться захисні конструкції і матеріали.Все це веде до зростання енергоємності виробництва.

В даний час енергоємність економіки Києва в 2-3 разиперевищує питому вагу енергоємності економіки розвинених країн.

Збереження ситуації, що склалася по енергоємностіпромислового виробництва, з одного боку, потребує різкогозбільшення споживання ПЕР з метою досягнення прогнозованих темпівзростання промислового виробництва і, відповідно, призведе доподальшого збільшення дефіцитності паливно-енергетичного балансуміста. З іншого боку, подальше зростання витрат на ПЕР в структурісобівартості, спричинене як зростанням питомого споживання, так ізростанням тарифів на енергоресурси, призведе до погіршення стануцінової конкурентоспроможності міської продукції.

Виходом з даної ситуації є здійснення комплексу заходів зенергозбереження, які передбачають:

- технічне переозброєння і модернізацію енергоємнихвиробництв, підвищення на цій основі їх енергетичної ефективностіі зменшення екологічного навантаження на навколишнє середовище;

- скорочення непродуктивної витрати енергоресурсів за рахуноквпровадження системи перспективних технічних регламентів,галузевих стандартів і норм витрати енергоресурсів;

- оснащення підприємств сучасними технічними засобами облікуі регулювання витрати енергоресурсів;

- розвиток інноваційної діяльності по створенню івпровадженню енергозберігаючого устаткування, техніки і технологійу споживачів енергоресурсів;

- покращання енергетичних характеристик технологічнихпроцесів виробництва за рахунок вдосконалення існуючих, розробкита широкого впровадження нових, більш ефективних схем, обладнаннята апаратів, які характеризуються значно вищими одиночнимипотужностями;

- удосконалення конструкцій та модернізація

паливоспоживаючого обладнання, включаючи автоматизацію

нагрівальних та термічних печей;

- зменшення металоємності продукції, що випускається;

- обов'язкова установка рекуператорів з підвищеним підігрівомповітря (500-600 град.C) та установка газопальникових пристроїв знизьким виходом оксидів азоту;

- широке впровадження нових теплоізоляційних та вогнетривких,у тому числі волокнистих, матеріалів для футеровки печей;

- повне використання тепла вихідних газів, тепла агрегатів,що охолоджуються, тепла відпрацьованої пари від пресів і молотівта інше;

- застосування автоматичних пристроїв керуваннявентиляторними установками, рекуперації та утилізації тепла.

Заходи, спрямовані на реалізацію цих завдань, наведені утабл. 3.

Табл. 3

Заходи, спрямовані на розвиток

енергоресурсозбереження виробництва

------------------------------------------------------------------------

| | | |-------------|

| | | | 2007 рік |

|-------------------------+-----------------+------------+-------------|

|-------------------------+-----------------+------------+-------------|

|-------------------------+-----------------+------------+-------------|

|-------------------------+-----------------+------------+-------------|

|-------------------------+-----------------+------------+-------------|

|дні) | | | |

|-------------------------+-----------------+------------+-------------|

|-------------------------+-----------------+------------+-------------|

|S 7000" |виконавчого | | |

------------------------------------------------------------------------

3.5. Оптимізація територіального розміщення

виробництва та підвищення ефективності використання

земельних ділянок

Перспективи містобудівного розвитку м. Києва багато в чомувизначаються рішенням задач оптимізації територіального розміщенняорганізацій науки і промисловості.

У Києві зосереджена значна частка промислового потенціалукраїни, притому найбільш наукоємного і високотехнологічного. Ізпромисловими підприємствами, науково-дослідними і проектнимиінститутами пов'язана значна частина економічно активногонаселення столиці.

У період бурхливого розвитку промисловості розміщенняпромислових підприємств здійснювалось хаотично. У міру розростанняміста, розширення його економічних і соціальних функцій значнакількість промислових підприємств опинилася в центральних районахКиєва і на прилеглих територіях.

Багато підприємств давно застаріли, деякі використовують своїчасто величезні площі неефективно, вважаючи за краще здавати їх воренду. Території, які вони займають, - значний резерв длярозміщення інноваційних, високотехнологічних виробництв. Пригострому дефіциті міських земель виникає необхідність реформуваннявиробництв там, де є значні територіальні резерви.

Одним з варіантів рішення проблеми браку земельних ресурсівпід соціальне будівництво, під подальший розвиток міста єреорганізація виробничих територій, які неефективновикористовуються підприємствами. Цей процес повинен відбуватись недовільно, а відповідно до функціонального призначення земельнихділянок, визначеного Генеральним планом розвитку м. Києва( ra0370023-02 ).

Згідно з Генеральним планом розвитку м. Києва( ra0370023-02 ) підлягають перепрофілюванню, перебазуванню аболіквідації підприємства, перелічені у розділі 6.2.

Необхідність подібної реорганізації виробничих територійобумовлена:

- недостатньо ефективним використанням земельних ресурсівміста, що знаходяться у розпорядженні промислових підприємств;

- браком земельних ділянок для створення нових інноваційнихвиробництв, будівництва, об'єктів сфери життєзабезпечення міста;

- функціонування екологічно шкідливих виробництв, зокремапоблизу селітебних зон;

- необхідністю розвитку і реабілітації територій природногокомплексу.

Основними пріоритетами оптимізації територіального розміщенняпромисловості міста відповідно до вимог містобудівного розвиткуКиєва є:

- реформування, реорганізація і ліквідація підприємств івиробництв, розташованих в безпосередній близькості від житловихзабудов, загальноміських центрів і територій природного комплексу,зокрема за рахунок виведення підприємств за межі м. Києва або їхперепрофілювання;

- комплексна реорганізація виробничих територій в м. Києві зметою:

- скорочення кількості виробничих зон в місті, зокрема зарахунок підвищення густини промислово-виробничої забудови,ущільнення виробництв і діючих промислових об'єктів;

- розробки і реалізації оптимальних територіальних галузевихсхем розміщення промисловості на виробничих територіях міста зурахуванням їх комплексної реорганізації;

- використовування територій, що вивільняються в процесіреформування, реорганізації і ліквідації підприємств і окремихвиробництв для впровадження інвестиційних проектів, щозабезпечують впровадження інноваційної моделі розвиткупромисловості.

Реалізація вказаних пріоритетів передбачає:

- застосування заходів стимулювання для звільнення земельнихділянок, призначених для іншого функціонального застосування, іпереведення виробництв на інші виробничі території;

- створення у межах міста своєрідних "міні-промислових міст",в яких зосереджені об'єкти науки, промисловості, малогопідприємництва, об'єднані виробничими, технологічними інауково-технічними інтересами, що використовують в своїйдіяльності об'єкти інфраструктури як об'єкти колективногокористування. Це дозволить створити якісно нові механізмивзаємодії органів міської влади та промислових об'єктів увирішенні питань територіального розміщення продуктивних силпромисловості.

Ефективним механізмом використання потенціалу промисловостіта науки в умовах ринку є створення і розповсюдження новихтехнологій на основі територіальної концентрації інноваційних іпромислових комплексів (кластерів) - промислових компаній,інноваційних центрів, наукових установ, органів територіальногоуправління та ін.

Територіальне інноваційно-промислові кластери мають в своїйоснові певну стійку систему розповсюдження нових знань, технологійі продукції - так звану технологічну мережу.

Підприємства кластера мають додаткові конкурентні перевагизавдяки можливості здійснювати внутрішню спеціалізацію істандартизацію, мінімізувати витрати на впровадження інновацій.Важлива особливість таких структур - наявність в їх складі гнучкихпідприємницьких структур малого бізнесу, що дозволяють формуватиінноваційні "точки зростання".

Як показує світова практика, підтримка інноваційноїдіяльності кластерів може здійснюватися прямими (фінансуванняНІОКР і інноваційних проектів із бюджетних коштів, захист правучасників інноваційної діяльності, підготовка кваліфікованихкадрів і т. д.) і непрямими методами (різні податкові пільги усфері інновацій, державне страхування венчурного підприємництва,створення партнерств з участю представників бізнесу і органіввиконавчої влади та ін.).

3.6. Забезпечення стабільності фінансового

стану підприємств

У цьому напрямку передбачається діяльність, спрямована на:

- поліпшення стану розрахунків промислових підприємств зіншими суб'єктами господарської діяльності, скороченнядебіторської та кредиторської заборгованості;

- розвиток системи стимулювання підвищення ефективностівикористання земельних ділянок шляхом встановленнядиференційованих орендних або податкових платежів за землю;

- надання фінансової допомоги підприємствам у виглядіпогашення частки кредитної ставки за рахунок міського бюджету;

- реалізацію заходів по підвищенню ефективності процедурфінансового оздоровлення організацій промисловості, ліквідаціїнерентабельних організацій і виробництв і прискореного створенняна базі їх майново-земельних комплексів високопродуктивнихвиробництв;

- сприяння інтеграції організацій науки і промисловості зорганізаціями інших галузей економіки міста, зокрема торгівлі, зметою забезпечення внутрішньопромислового і міжгалузевогоперетікання капіталу, що забезпечує розвиток реального секторуекономіки, а також створенню спільних промислових підприємств іторговельно-промислових компаній по виробництву і реалізаціївітчизняної продукції з участю іноземного капіталу.

Пріоритетними напрямами у наданні фінансової допомогипідприємствам у вигляді погашення частки кредитної ставки зарахунок міського бюджету є:

- збільшення обсягів виробництва й поставок продукціїкінцевого споживання й виробничо-технічного призначення зполіпшеними споживчими властивостями, у тому числі інноваційної, атакож продукції, одержуваної із вторинних ресурсів;

- підвищення продуктивності праці, зниження виробничихвитрат;

- збільшення частки вітчизняних засобів виробництва втехнічному оснащенні організацій промисловості;

- підвищення рівня екологічної й техногенної безпекивиробництва на основі застосування сучасних технологій іустаткування, що відповідають вимогам переходу організаційпромисловості на міжнародні екологічні стандарти;

- створення організаційної й техніко-технологічної бази длявпровадження продуктових і технологічних інновацій;

- зниження продуктової й технологічної залежності відімпорту, збереження лідируючих позицій на ринках Києва та України,освоєння нових сегментів ринку;

- підвищення ефективності промислового виробництва за рахунокрозвитку інфраструктури промисловості;

- підвищення рівня оплати праці в промисловості й зайнятостінаселення міста Києва;

- створення нових робочих місць і модернізація діючих;

- поповнення бюджету міста Києва.

3.7. Вирішення соціальних проблем в промисловості

Діяльність в цьому напряму передбачає:

- перехід до науково обґрунтованого нормування праці тазапровадження як обов'язкового соціального стандарту регульованогодержавного мінімуму погодинної заробітної плати;

- впровадження сучасних механізмів стимулюваннявисокопродуктивної праці, формування та розповсюдження промисловоїкультури інноваційного типу;

- забезпечення та удосконалення колективно-договірногорегулювання оплати праці;

- здійснення заходів щодо підвищення заробітної платизайнятих на промислових підприємствах шляхом підвищення часткизаробітної плати у структурі витрат за рахунок зниженняматеріалоенергоємності виробництва;

- поліпшення матеріального, кадрового та технічногозабезпечення об'єктів соціальної інфраструктури, що знаходяться набалансі промислових підприємств;

- надання допомоги в організації житлового будівництва зарахунок коштів промислових підприємств або їх об'єднань для їхпрацівників.

3.8. Підвищення рівня екологізації функціонування

промислового комплексу міста

З метою зниження промисловістю негативного впливу нанавколишнє природне середовище міста передбачається комплексзаходів, спрямованих на сприяння екологізації виробничоїдіяльності і ресурсозберіганню в промисловості, включаючи:

- розробку і реалізацію міських цільових програменергозбереження і енергоефективносгі в паливно-енергетичномукомплексі міста і промисловості в цілому;

- розширення сфери дії міжнародних екологічних стандартівсерії ISO 14000 в промисловості;

- організаційну і фінансову підтримку впровадження ворганізаціях промисловості міста ресурсозберігаючих технологій іустаткування, розроблених організаціями науки і промисловостіміста;

- організаційну і фінансову підтримку реалізації проектів порозвитку діючих і організації нових виробництв по переробцівідходів промислового виробництва і продукції, що втратила своїспоживчі властивості в результаті життєдіяльності міста і йогонаселення;

- проведення промисловими підприємствами містаприродозахисних заходів, а також заходів щодо забезпеченнятехногенної безпеки;

- участь промислових підприємств у міжнародних проектах усфері ресурсозберігання і екологізації відповідно до Кіотськогопротоколу й інших міжнародних угод України та Києва;

- впровадження системи рециркуляції димових газів з метоюзниження викидів азоту в атмосферне повітря від водогрійних котлівДКВР - 10 м, котелень "Київенерго";

- створення єдиної кільцевої системи теплогенерації татепловодозабезпечення міста за рахунок ТЕЦ, районних котелень такотелень підприємств міста, що знизить викиди в атмосферу окислівазоту, вуглецю та сірки тощо.

Крім того, реалізуються заходи, передбачені міською програмоюохорони навколишнього природного середовища.

Заходи, спрямовані на розвиток екологізації виробництва, наведені у табл. 4.

Табл. 4

Заходи, спрямовані на розвиток екологізації виробництва

---------------------------------------------------------------------

| | | |-------------|

| | | | 2007 рік |

|----------------------+-----------------+------------+-------------|

|----------------------+-----------------+------------+-------------|

|----------------------+-----------------+------------+-------------|

|----------------------+-----------------+------------+-------------|

|----------------------+-----------------+------------+-------------|

|компостування та |ККО | | |

|біомінеральних добрив"|РДА | | |

|----------------------+-----------------+------------+-------------|

|----------------------+-----------------+------------+-------------|

|----------------------+-----------------+------------+-------------|

---------------------------------------------------------------------

4. Механізми реалізації Програми

4.1. Нормативно-правове забезпечення

З метою нормативно-правового забезпечення реалізації Програмипередбачається створення правових основ формування та здійсненняміської промислово-інноваційної політики шляхом прийняттяКиївською міською радою відповідних нормативних рішень. Серед них:

1. Про проведення щорічного аналізу промислового розвитку вм. Києві, в тому числі за номенклатурою та показниками економічноїдіяльності, визначеними Головним управлінням промислової,науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органуКиївської міської ради (Київської міської державноїадміністрації).

2. Про інформаційну підтримку здійснення

промислово-інноваційної політики.

3. Про економічну підтримку здійснення

промислово-інноваційної політики.

4. Про кадрову підтримку здійснення промислово-інноваційноїполітики.

5. Про затвердження програм інноваційного розвитку окремихгалузей промисловості в м. Києві.

Крім того, передбачається:

- надання підтримки промисловим підприємствам щодо отриманнясертифікатів якості і безпеки, охоронних документів на промисловувласність при створенні нових типів машин і технології утилізаціївідходів;

- захист підприємств та організацій від захоплення(рейдерства).

4.2. Економічно-фінансове забезпечення Програми

Для реалізації промислової політики на інноваційній основіпромислові підприємства міста потребують економічної, передусімфінансової, допомоги з боку міської влади. Ця допомога матиме такіформи:

- пільги щодо земельного податку, які передбачені, зокрема,статтею 12 Закону України від 03.07.97 N 2535-XII ( 2535-12 ) "Проплату за землю";

- пільги щодо місцевих податків та зборів, які передбачені,зокрема, статтею 18 Декрету Кабінету Міністрів України від20.05.93 N 56-93 ( 56-93 ) "Про місцеві податки і збори".

Основні джерела фінансування заходів Програми:

- власні кошти підприємств - 5378,62 млн. грн. (65,84%загальної суми),

- кредити банків - 1797,04 млн. грн. (22%),

- інвестиції зацікавлених організацій - 150,25 млн. грн.(1,84%),

- державний бюджет - 741,88 млн. грн. (9,08%) дляфінансування інноваційних заходів державних підприємств:Київського державного заводу "Буревісник", Київського державногоавіаційного заводу "Авіант",

- міський бюджет у 2007 р. - 15,569 млн. грн.

З міського бюджету передбачається у 2007 році:

- фінансування організаційних заходів щодо створення тастановлення комунальної інноваційної фінансово-кредитної установи"Київський інноваційний фонд" - 1,5 млн. грн.;

- фінансування заходів щодо надання фінансової підтримкиінноваційних проектів для впровадження їх на підприємствах, вустановах та організаціях комунальної власності міста Києвакомунальною інноваційною фінансово-кредитною установою "Київськийінноваційний фонд" - 10,769 млн. грн.;

- оцінка інноваційного потенціалу та передінвестиційнапідготовка інноваційних проектів, що виконується КП "Центр високихтехнологій та інновацій" для впровадження їх на підприємствах, вустановах та організаціях комунальної власності міста Києва -2,5 млн. грн.;

- проведення виставок, науково-практичних конференцій зпитань подальшого розвитку промислового комплексу міста наінноваційній основі - 0,5 млн. грн.;

- організація та проведення державних, міських свят,пов'язаних з промисловою діяльністю (Дня машинобудівника, Днявинахідника і раціоналізатора, Дня працівників легкоїпромисловості, Дня науки) - 0,1 млн. грн.;

- видання довідників та спеціальної методичної літератури -0,2 млн. грн.

Крім того, в місті передбачається:

- запровадження цільової інвестиційної політики в напрямі їїінноваційного спрямування. Орієнтація промислового розвитку містана структуризацію промисловості у заданих інноваційною політикоюнапрямах обумовлює міську структурну політику. Для її практичноїреалізації необхідно, щоб інвестиційна політика в промисловостібула підпорядкована цілям і напрямам структурної перебудовипромисловості. Це означає, що місцеве замовлення та інвестиціїповинні направлятися на реалізацію проектів, які відповідаютьзавданням структурної політики;

Про затвердження Київської міської програми розвитку промисловості на інноваційній основі на 2007-2011 роки

Усі документи

Відео

Головні новини

Головне за тиждень

Перевір свого контрагента:

Зараз коментують