Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 від 17 грудня 2013 року про спільну організацію ринків сільськогосподарських продуктів та скасування регламентів Ради (ЄЕС) № 922/72, (ЄЕС) № 234/79, (ЄС) № 1037/2001 і (ЄС) № 1234/2007

(iii) здійснити два вимірювання, кожне на 100 зернах, і вирахувати середнє значення;

(iv) виразити результат у міліметрах, округлених до першого десяткового знака.

3. "Битий рис" - дрібні частини зерна, довжина яких не перевищує три чверті середньої довжини цілого зерна.

II. Щодо зерен та битих зерен зниженої якості застосовуються такі терміни та означення:

1. "Цілі зерна" - зерна, у яких відсутня лише частина кінчика, незалежно від характеристик на кожному етапі оброблення.

2. "Зрізані зерна" - зерна, у яких відсутній увесь кінчик.

3. "Биті зерна або дрібні частини" означає зерна, у яких відсутня частина, більша за кінчик; до битих зерен відносяться:

(i) великі биті зерна (шматочки зерна довжиною не менш як половина довжини зерна, але які не є цілим зерном),

(ii) середні биті зерна (шматочки зерна довжиною не менш як чверть довжини зерна, але менші за мінімальний розмір "великих битих зерен"),

(iii) малі биті зерна (шматочки зерна менші за чверть розміру зерна, але занадто великі, щоб пройти через сито з сіткою 1,4 мм),

(iv) дрібні частини (дрібні шматочки або частинки зерна, які можуть проходити через сито з сіткою 1,4 мм); розколоті зерна (шматочки, утворені через поздовжній розкол зерна) підпадають під це означення.

4. "Зелені зерна" - не повністю дозрілі зерна.

5. "Зерна з природною деформацією" - зерна з природною деформацією, спадкового або не спадкового походження, порівняно з морфологічними характеристиками, типовими для сорту.

6. "Крейдяні зерна" - зерна, щонайменше три чверті поверхні яких виглядає непрозорою та крейдяною.

7. "Зерна з червоними смугами" - зерна з поздовжніми червоними смугами різної інтенсивності та відтінків, які виникли через залишки оплодня.

8. "Плямисті зерна" - зерна з чітко вираженим невеликим колом темного кольору більш-менш правильної форми; плямисті зерна також включають ті, які мають лише невеликі чорні смуги на поверхні; у смуг та плям не повинно бути жовтого або темного ореолу.

9. "Забарвлені зерна" - зерна, які на невеликій ділянці їхньої поверхні помітно змінили свій природній колір; плями можуть бути різних кольорів (чорнуватого, червонуватого, коричневого); глибокі чорні смуги також необхідно вважати плямами. Якщо колір плям достатньо виражений (чорний, рожевий, червонувато-коричневий), щоб бути безпосередньо видимим, і якщо вони покривають не менш ніж половину зерна, зерна повинні вважатися жовтими зернами.

10. "Жовті зерна" - зерна, які повністю або частково змінили свій природній колір (через причини, інші ніж сушіння), і набули лимонного або жовтогарячого кольору.

11. "Бурштинові зерна" - зерна, які, через причини, інші ніж сушіння, зазнали незначної рівномірної зміни кольору по всій поверхні і набули світлого бурштиново-жовтого кольору.

1. "Білий цукор" - цукор, без додання смако-ароматичних добавок або барвників, який не містить інших добавок і який в сухому стані містить 99,5 мас. % і більше цукрози, що визначають поляриметричним методом.

2. "Цукор-сирець" означає цукор без додання смако-ароматичних добавок або барвників, який не містить інших добавок і який в сухому стані містить менш як 99,5 мас. % цукрози, що визначають поляриметричним методом.

3. "Ізоглюкоза" - продукт, отриманий з глюкози або її полімерів, що містить в сухому стані щонайменше 10 мас. % фруктози.

4. "Cироп інуліновий" - безпосередній продукт гідролізу інуліну або олігофруктози, який містить у сухому стані щонайменше 10 % фруктози у вільній формі або у вигляді цукрози, вираженої як еквіваленти цукру/ізоглюкози. Щоб уникнути обмежень на ринку щодо продуктів з низькою підсолоджувальною здатністю, вироблених переробниками інулінового волокна без застосування квоти на інуліновий сироп, це означення може бути змінено Комісією за допомогою делегованих актів відповідно до пункту (a) статті 125(4).

5. "Договір постачання" - договір про постачання буряків для виробництва цукру, укладений між продавцем та підприємством.

6. "Внутрішньогалузева угода" - це:

(a) угода, укладена до укладення будь-якого договору постачання між підприємствами або організацією підприємств, визнаною відповідною державою-членом, або групою таких організацій підприємств, з одного боку, та асоціацією продавців, визнаною відповідною державою-членом, або групою таких організацій продавців, з іншого;

(b) за відсутності будь-якої угоди, зазначеної в пункті (а), закон про компанії та закон про кооперативи, тією мірою, якою вони регулюють постачання цукрових буряків учасниками або членами компанії або кооперативу, що виробляє цукор.

1. "Квотований цукор", "квотована ізоглюкоза" і "квотований інуліновий сироп" - будь-який обсяг виробництва цукру, ізоглюкози або інулінового сиропу в певному маркетинговому році за квотою відповідного підприємства.

2. "Промисловий цукор" - будь-який обсяг виробництва цукру в певному маркетинговому році, що перевищує кількість цукру, зазначену в пункті 5, призначеного для виробництва галуззю одного з продуктів, зазначених у статті 140(2).

3. "Промислова ізоглюкоза" та "промисловий інуліновий сироп" - будь-який обсяг виробництва ізоглюкози або інулінового сиропу в певному маркетинговому році, призначений для промислового виробництва одного з продуктів, зазначених у статті 140(2).

4. "Надлишок цукру", "надлишок ізоглюкози" і "надлишок інулінового сиропу" - будь-який обсяг виробництва цукру, ізоглюкози або інулінового сиропу в певному маркетинговому році понад відповідні обсяги, зазначені в пунктах 1, 2 та 3.

5. "Квотовані буряки" - усі цукрові буряки, перероблені у квотований цукор.

6. "Рафінувальний завод з повною зайнятістю" - виробничий об’єкт:

- єдиною діяльністю якого є рафінування ввезеного тростинного цукру-сирцю, або

- який у 2004/2005 маркетинговому році або, у випадку Хорватії, у 2007/2008 маркетинговому році, очистив щонайменше 15000 тонн ввезеного тростинного цукру-сирцю.

1. "Хміль" - висушені суцвіття, також відомі як шишки, (жіночої) рослини хмелю, що в’ється (Humulus lupulus); такі суцвіття мають зеленувато-жовтий колір та овальну форму, мають плодоніжку, а їхня довжина, як правило, становить від 2 до 5 см.

2. "Порошкоподібний препарат хмелю" - продукт, отриманий шляхом розмелювання хмелю, що містить усі його природні елементи.

3. "Порошкоподібний препарат хмелю з підвищеним вмістом лупуліну" - продукт, отриманий шляхом розмелювання хмелю після механічного видалення частини листя, плодоніжок, оцвітин і осей колосків.

4. "Екстракт хмелю" - концентровані продукти, отримані шляхом оброблення хмелю або порошкоподібного препарату хмелю розчинниками.

5. "Змішані продукти з хмелю" - суміш двох або більше продуктів, зазначених у пунктах з 1 по 4.

1. "Викорчовування" означає повне видалення всіх виноградних кущів на площі, засадженій виноградною лозою.

2. "Насадження" означає остаточне висадження виноградної лози або частин виноградної лози, прищепленої або не прищепленої, з метою виробництва винограду або для створення розплідника.

3. "Подальше прищеплення" означає прищеплення виноградної лози, яка вже була раніше прищеплена.

4. "Свіжий виноград" означає плід виноградної лози, що його використовують для виготовлення вина, дозрілий або навіть трохи заізюмлений, який може бути подрібнений або пресований за допомогою звичайних методів виноробства, і який може спонтанно викликати спиртове бродіння.

5. "Свіже виноградне сусло, бродіння якого зупинене шляхом додання спирту" означає продукт:

(a) фактична міцність якого становить не менш як 12 % об. і не більш як 15 % об.;

(b) який отриманий шляхом додання до незбродженого виноградного сусла, натуральна міцність якого становить не менш як 8,5 % об. і яке походить виключно з винних сортів винограду, що можуть бути класифіковані відповідно до статті 81(2):

(i) або нейтрального спирту винного походження, включаючи спирт, отриманий шляхом дистиляції сушеного винограду, фактична міцність якого становить не менш як 96 % об.;

(ii) або неректифікованого продукту, отриманого шляхом дистиляції вина, фактична міцність якого становить не менш як 52 % об. і не більш як 80 % об.

6. "Виноградний сік" означає незброджений, але здатний до бродіння рідкий продукт, який:

(a) отриманий шляхом відповідного оброблення, що робить його придатним для безпосереднього вживання;

(b) отриманий зі свіжого винограду чи з виноградного сусла або шляхом відновлення. Якщо сік отримують шляхом відновлення, він повинен бути відновлений з концентрованого виноградного сусла або концентрованого виноградного соку.

Допустимою є фактична міцність виноградного соку не більше ніж 1% об.

7. "Концентрований виноградний сік" означає некарамелізований виноградний сік, отриманий шляхом часткового зневоднення виноградного соку будь-яким дозволеним методом, окрім прямого нагрівання, таким чином, щоб значення, показане рефрактометром, який використовується відповідно до методу, що має бути визначений, за температури 20 °С становило не менше ніж 50,9%.

Допустимою є фактична міцність концентрованого виноградного соку не більше ніж 1% об.

8. "Винний осад" означає залишки:

(a) що накопичуються в посудинах, у яких міститься вино після бродіння, під час зберігання або після дозволеного оброблення;

(b) отримані після фільтрування або центрифугування продукту, зазначеного в пункті (a);

(c) що накопичуються в посудинах, у яких міститься виноградне сусло під час зберігання або після дозволеного оброблення; або

(d) отримані після фільтрування або центрифугування продукту, зазначеного в пункті (c);

9. "Виноградна м’язга" означає залишки після віджимання свіжого винограду, зброджені чи не зброджені.

10. "Пікет" означає продукт, отриманий шляхом:

(a) зброджування необробленої виноградної м’язги, вимоченої у воді; або

(b) вилуговування збродженої виноградної м’язги водою.

11. "Вино кріплене для дистиляції" означає продукт:

(a) фактична міцність якого становить не менш як 18 % об. і не більш як 24 % об.;

(b) який отриманий виключно шляхом додання до вина, яке не містить залишкового цукру, неректифікованого продукту, отриманого в результаті дистиляції вина, максимальна фактична міцність якого становить 86 % об.; або

(c) максимальна летка кислотність якого, виражена як оцтова кислота, становить 1,5 грамів на літр.

12. "Кюве" означає

(a) виноградне сусло;

(b) вино; або

(c) суміш виноградних сусел та/або вин з різними характеристиками, призначене для приготування певного типу ігристого вина.

13. "Фактична міцність за об’ємною часткою спирту" означає число об’ємів чистого спирту за температури 20 °С, що міститься у 100 об’ємах продукту за такої температури.

14. "Потенційна міцність за об’ємною часткою спирту" означає число об’ємів чистого спирту за температури 20 °С, яке можна виробити в результаті повного збродження цукрів, що містяться в 100 об’ємах продукту за такої температури.

15. "Загальна міцність за об’ємною часткою спирту" означає суму фактичної та потенційної міцності за об’ємною часткою спирту.

16. "Натуральна міцність за об’ємною часткою спирту" означає загальну міцність за об’ємною часткою спирту у продукті до будь-якого його збагачення.

17. "Фактична міцність за масовою часткою" означає число кілограмів чистого спирту, що міститься в 100 кілограмах продукту.

18. "Потенційна міцність за масовою часткою" означає число кілограмів чистого спирту, яке можна виробити в результаті повного збродження цукрів, що містяться в 100 кілограмах продукту.

19. "Загальна міцність за масовою часткою" означає суму фактичної та потенційної міцності за масовою часткою.

"Велика рогата худоба" означає живих тварин видів свійської великої рогатої худоби, зазначених під кодами КН 0102 21, ex 0102 31 00, 0102 90 20, ex 0102 29 10 to ex 0102 29 99, 0102 39 10, 0102 90 91 .

Для імплементації тарифної квоти для масла, що походить з Нової Зеландії, фраза "вироблено безпосередньо з молока або вершків" не виключає масло, що його виготовляють з молока або вершків без використання матеріалів, що зберігаються, в рамках єдиного, автономного і безперервного процесу, який може включати в себе проходження вершків через стадію концентрованого молочного жиру та/або фракціонування такого молочного жиру.

1. "Яйця в шкаралупі" означає яйця свійської птиці в шкаралупі, свіжі, консервовані або варені, крім яєць для інкубації, зазначених у пункті 2.

2. "Яйця для інкубації" означає яйця свійської птиці, призначені для інкубації

3. "Цілі продукти" означає пташині яйця, без шкаралупи, з доданням або без додання цукру або інших підсолоджувальних речовин, придатні для споживання людиною.

4. "Відділені продукти" означає яєчні жовтки, з доданням або без додання цукру або інших підсолоджувальних речовин, придатні для споживання людиною.

1. "Жива свійська птиця" означає живих курей, качок, гусей, індиків та цесарок масою понад 185 грамів.

2. "Курчата" означає живих курей, качок, гусей, індиків та цесарок масою не більш як 185 грамів.

3. "Забита свійська птиця" означає мертвих курей виду Gallus domesticus, качок, гусей, індиків та цесарок, з субпродуктами або без них.

4. "Похідні продукти" означає:

(a) продукти, зазначені в пункті (a) частини XX додатка I;

(b) продукти, зазначені в пункті (b) частини XX додатка I, крім забитої свійської птиці та їстівних субпродуктів, що називаються "частини тушок");

(c) їстівні субпродукти, зазначені в пункт (b) частини XX додатка I;

(d) продукти, зазначені в пункті (c) частини XX додатка I;

(e) продукти, зазначені в пунктах (d) та (e) частини XX додатка I;

(f) продукти, зазначені в пункті (f) частини XX додатка I, крім зазначених під кодом КН 1602 20 10 .

1. Мед розуміють як "мед" у розумінні Директиви Ради 2001/110/ЄC (- 29), у тому числі стосовно основних типів меду.

2. "Продукти бджільництва" означає мед, бджолиний віск, маточне молоко, прополіс або бджолине обніжжя (пилок квитковий).

Рис у плівці (рис-сирець) стандартної якості повинен:

(a) мати належну товарну якість, не мати запаху;

(b) містити не більш як 13 % вологи;

(с) давати вихід повністю обрушеного рису, який становить 63 мас. % в цілих зернах (допускається 3 % зрізаних зерен), з яких відсоток за масою зерен повністю обрушеного рису зниженої якості становить:

Буряк стандартної якості повинен:

(a) мати належну товарну якість;

(b) мати вміст цукру 16 % у пунктах прийому буряків.

1. Білий цукор стандартної якості повинен мати такі характеристики:

(a) мати належну товарну якість; бути сухим, у формі однорідних гранульованих кристалів, сипким;

(b) з мінімальною поляризацією: 99,7;

(c) з максимальним вмістом вологи: 0,06 %;

(d) з максимальним вмістом інвертного цукру: 0,04 %;

(e) кількість пунктів, визначених згідно з пунктом 2, не перевищує сумарно 22 і не перевищує:

- 15 для вмісту золи,

- 9 для типу кольору, що визначають за допомогою методу Брауншвейзького інституту сільськогосподарських технологій ("Брауншвейзький метод"),

- 6 для кольоровості в розчині, що визначають за допомогою методу Міжнародної комісії з уніфікації методів аналізу цукру ("метод ICUMSA").

2. Один пункт відповідає:

(a) 0,0018 % вмісту золи, що визначають за допомогою методу ICUMSA, за 28o за шкалою Брікса;

(b) 0,5 одиниць типу кольору, що визначають за допомогою Брауншвейзького методу;

(c) 7,5 одиниць кольоровості в розчині, що визначають за допомогою методу ICUMSA.

3. Методи визначення коефіцієнтів, зазначених у пункті 1, - це методи, що їх використовують для визначення таких коефіцієнтів згідно з інструментами інтервенції.

1. Цукор-сирець стандартної якості - це цукор, з якого вихід білого цукру становить 92%.

2. Вихід цукру-сирцю з буряків розраховують шляхом віднімання від ступеня поляризації такого цукру:

(a) його процентного вмісту золи, помноженого на чотири;

(b) його процентного вмісту інвертного цукру, помноженого на два;

(с) числа 1.

3. Вихід цукру-сирцю з тростини розраховують шляхом віднімання 100 від ступеня поляризації такого цукру, помноженого на два.

Застосовуються такі терміни та означення:

1. "туша" означає цілу тушу забитої тварини після знекровлення, нутрування та знешкурення;

2. "половина туші" означає продукт, отриманий шляхом симетричного розділення туші по центру кожного шийного, грудного, поперекового та крижового хребців та по центру грудини і лобково-сідничного зрощення.

Туші великої рогатої худоби поділяють на такі категорії:

Z : туші тварин віком від 8 місяців до молодше 12 місяців;

А : туші некастрованих самців віком від 12 місяців до молодше 24 місяців;

В : туші некастрованих самців віком від 24 місяців;

С : туші кастрованих самців віком від 12 місяців;

D : туші самиць, які вже телилися;

Е : туші інших самиць віком від 12 місяців.

Туші класифікують відповідно до послідовного оцінювання:

1. Екстер’єр, визначений як:

Розвиток форм туші, зокрема її основних частин (стегон, спини, лопаток)

2. Жировий покрив, визначений як:

- Кількість жиру на зовнішній стороні туші та в грудній клітці

-

Державам-членам дозволено розділяти кожен з передбачених у пунктах 1 та 2 класів на щонайбільше три підкласи.

Туші і половини туш повинні бути представлені в такому вигляді:

(a) без голови і ніг; голова повинна бути відокремлена від туші в ділянці атланто-потиличного суглобу, а ноги повинні бути відрубані в ділянці зап’ястково-п’ясткового або заплесно-плеснового суглобів;

(b) без органів, що містяться в грудній та черевній порожнинах, з нирками або без нирок, з принирковим і тазовим жиром або без нього;

(c) без статевих органів і прилеглих м’язів, а також без вимені або жиру молочної залози.

Бойні, затверджені згідно зі статтею 4 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 853/2004 (- 30) повинні вживати заходів для забезпечення того, щоб усі туші та половини туш великої рогатої худоби віком вісім місяців або старші, забиті на таких бойнях, які мають відмітки про здоров’я, зазначені в статті 5(2) у поєднанні з главою III секції I додатка I до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 854/2004 (- 31), були класифіковані та ідентифіковані відповідно до шкали Союзу.

Перед ідентифікацією шляхом маркування держави-члени можуть видати дозвіл на видалення зовнішнього жиру з туш або половин туш, якщо це виправдано з огляду на жирове покриття.

"Туша" означає тушу забитої свині після знекровлення та нутрування, цілу або розділену вздовж центральної лінії.

Туші поділяють на класи відповідно до очікуваного вмісту в них пісного м’яса та класифікують відповідним чином:

Туші повинні бути представлені без язика, щетини, ратиць, статевих органів, ниркового жиру, нирок та діафрагми.

1. Вміст пісного м’яса оцінюють за допомогою методів градації, дозволених Комісією. Можуть бути дозволені тільки статистично перевірені методи оцінювання на основі фізичного вимірювання однієї або декількох анатомічних частин туші свині. Надання дозволу для методів градації здійснюється за умови дотримання максимально прийнятної величини статистичної помилки під час оцінювання.

2. Однак, комерційна вартість туш не повинна визначатися лише за очікуваним вмістом пісного м’яса в них.

Якщо інше не передбачено Комісією, класифіковані туші ідентифікуються за допомогою маркування відповідно до шкали Союзу.

Застосовуються означення термінів "туша" та "половина туші", установлені в пункті A.I.

Туші поділяють на такі категорії:

А : туші овець віком молодше 12 місяців,

B : туші інших овець.

Туші класифікують шляхом застосування положень пункту A.III. mutatis mutandis. Однак, термін "стегно" в пункті A.III.1 та в рядках 3 та 4 таблиці в пункті A.III.2. замінюють терміном "задня четвертина".

Туші та половини туш повинні бути представлені без голови (відокремленої на рівні атланто-потиличного суглобу), ніг (відрубаних у ділянці зап’ястково-п’ясткового або заплесно-плеснового суглобів), хвоста (відрубаного в ділянці між шостим і сьомим хвостовими хребцями), вимені, статевих органів, печінки та субпродуктів. Нирки та нирковий жир відносяться до туші.

Держави-члени мають повноваження дозволяти різні представлення, якщо еталонне представлення не використовується.

Класифіковані туші та половини туш ідентифікують за допомогою маркування відповідно до шкали Союзу.

- Ферментовані молочні продукти без фруктового соку, з доданням натуральних смако-ароматичних добавок

- Ферментовані молочні продукти з фруктовим соком, з доданням натуральних смако-ароматичних добавок або без додання смако- ароматичних добавок

- Напої на основі молока з какао, з фруктовим соком або з доданням натуральних смако-ароматичних добавок

Ферментовані або неферментовані молочні продукти з фруктами, з доданням натуральних смако-ароматичних добавок або без додання смако-ароматичних добавок

1. Договори постачання укладають в письмовій формі щодо конкретної кількості буряків.

2. Договори постачання можуть бути багаторічними.

3. У договорах постачання можна вказувати, чи можливе постачення додаткової кількості буряків, і на яких умовах.

1. У договорах постачання вказують ціни на обсяги буряків, зазначені в пункті I.

2. Ціна, зазначена в параграфі 1, застосовується до цукрових буряків стандартної якості, визначених у пункті B додатка III.

Ціну коригують шляхом підвищення або зниження ціни, узгодженого сторонами заздалегідь, що відповідає відхиленню від стандартної якості.

3. У договорі постачання зазначають, як рух ринкових цін повинен розподілятися між сторонами.

4. У договорах постачання зазначають фіксований вміст цукру в буряках. Вони повинні містити шкалу конвертації, що відображає різний вміст цукру та коефіцієнти для конвертування кількості постачених буряків у кількість, що відповідає вмісту цукру, зазначеному в договорі постачання.

Шкала базується на значенні виходу (цукру-сирцю), що відповідає різному вмісту цукру.

Договори постачання містять положення щодо звичайних строків постачання буряків та строків за графіком.

1. Договори постачання передбачають місця збору буряків та умови, пов’язані з постачанням та транспортуванням.

2. Договори постачання передбачають, що відповідальність за витрати на завантаження та транспортування з місць збору чітко встановлена. Якщо договори постачання вимагають від цукрових підприємств сплати внесків на завантаження та транспортування, відсоток або сума таких внесків повинні бути чітко встановлені.

3. Договори постачання передбачають, що витрати, які покладаються на кожну сторону, чітко визначені.

1. Договори постачання передбачають пункти прийому буряків.

2. Якщо продавці буряків і цукрові підприємства вже підписали договір постачання на попередній маркетинговий рік, пункти прийому, погоджені ними для постачень протягом зазначеного маркетингового року, надалі діятимуть. Галузеві угоди можуть відступати від цього положення.

1. Договори постачання передбачають, що вміст цукру визначають за допомогою поляриметричного методу або, з метою врахування технологічних досягнень, іншого методу, узгодженого між двома сторонами. Зразки буряків відбирають під час приймання.

2. Галузеві угоди можуть передбачати, що зразки будуть відбирати на іншому етапі. У таких випадках договір постачання передбачає виправлення, яке компенсуватиме будь-яке зменшення вмісту цукру між прийманням буряків та відбором зразка.

Договори постачання передбачають, що масу брутто, тару і вміст цукру визначають за допомогою погоджених процедур:

(a) спільно цукрове підприємство і професійна організація виробників буряків, якщо це передбачено галузевою угодою;

(b) цукрове підприємство під наглядом професійної організації виробників буряків;

(c) цукрове підприємство під наглядом експерта, визнаного відповідною державою-членом, за умови, що продавець буряків бере на себе всі пов’язані з ними витрати.

1. Договори постачання повинні вимагати від цукрових підприємств виконання одного або більше з наведених нижче зобов’язань щодо всієї кількості постачених буряків:

(a) безкоштовно повернути свіжий жом з тоннажу постачених буряків продавцеві буряків на умовах франко-завод;

(b) безкоштовно повернути частину такого жому, пресованого, сушеного або сушеного з додаванням меляси, продавцеві буряків на умовах франко-завод;

(c) повернути жом, пресований або сушений, продавцеві буряків на умовах франко-завод; у цьому випадку цукрове підприємство може вимагати від продавця буряків сплатити витрати на віджим або сушіння;

(d) виплатити продавцю буряків компенсацію, яка враховує можливості продажу відповідного жому.

2. Якщо частини всієї кількості постачених буряків піддають різному обробленню, договір постачання накладає більше ніж одне із зобов’язань, передбачених у параграфі 1.

3. Галузеві угоди можуть передбачати постачання жому на етапі, іншому ніж той, що зазначений у пунктах (a), (b) та (c) параграфа 1.

Договори постачання встановлюють строки будь-яких авансових платежів та строки сплати ціни купівлі буряків.

Якщо в договорах постачання встановлені правила, що стосуються питань, про які йде мова в цьому додатку, або якщо вони містять положення, що регулюють інші питання, їхні положення та наслідки не повинні суперечити цьому додатку.

1. Галузеві угоди, описані в пункті 6 секції A частини II додатка II, повинні містити умови щодо арбітражу.

2. Галузеві угоди можуть встановлювати стандартний шаблон договорів постачання, сумісних з цим Регламентом та правилами Союзу.

3. Якщо в галузевих угодах на регіональному чи місцевому рівнях або на рівні Союзу встановлені правила щодо питань, що розглядаються в цьому Регламенті, або якщо вони містять положення, що регулюють інші питання, їхні положення та наслідки не повинні суперечити цьому додатку.

4. Угоди, зазначені в параграфі 3, встановлюють, зокрема:

(a) шкалу конвертації, зазначену в пункті II(4);

(b) правила вибору та постачання насіння сортів буряків, які вироблятимуть;

(c) мінімальний вміст цукру в буряках, які постачатимуть;

(d) вимогу проводити консультацію між цукровим підприємством та представниками продавців буряків до встановлення дати початку постачання буряків;

(e) виплату премій продавцям буряків за дострокові постачення або постачення після встановленого строку;

(f) деталі про умови та витрати, пов’язані із жомом, зазначені в пункті VIII;

(g) видалення жому продавцем буряків;

(h) правила щодо коригування цін у випадку укладання багаторічних угод;

(i) правила щодо відбору зразків та методи визначення маси брутто, тари і вмісту цукру.

5. Цукрові підприємства та залучені продавці буряків можуть узгоджувати положення щодо розподілення вартості, включно з ринковими вигодами і втратами, у яких визначають, як будь-який рух цін на цукор на відповідних ринках або на інших товарних ринках буде розподілений між ними.

1. Договори постачання укладають в письмовій формі щодо конкретної кількості квотованих буряків.

2. У договорах постачання повинно бути вказано, чи може бути надана додаткова кількість цукрових буряків, і на яких умовах.

1. У договорах постачання вказують ціни купівлі на обсяги буряків, зазначені в пункті (a) та, у відповідних випадках, пункті (b) статті 127(2). У випадку обсягів, зазначених у пункті (a) статті 127(2), такі ціни не можуть бути нижчими за мінімальну ціну квотованих буряків, зазначену в статті 135.

2. У договорах постачання встановлюють фіксований вміст цукру в буряках. Вони повинні містити шкалу конвертації, що відображає різний вміст цукру та коефіцієнти для конвертування кількості постачених буряків у кількість, що відповідає вмісту цукру, зазначеному в договорі постачання.

Шкала базується на значенні виходу (цукру-сирцю), що відповідає різному вмісту цукру.

3. Якщо продавець буряків підписав договір постачання з цукровим підприємством для постачання буряків, зазначених у пункті (a) статті 127(2), усі постачення такого продавця, конвертовані відповідно до параграфа 2 цього пункту, вважаються постаченнями в розумінні пункту (a) статті 127(2), в межах кількості цукрових буряків, зазначеної в договорі постачання.

4. Цукрові підприємства, які виробляють кількість цукру, нижчу за їхню квоту, на яку вони до сівби підписали договори постачання згідно з пунктом (a) статті 127(2), розподіляють кількість буряків, яка відповідає будь-якому додатковому виробництву в межах їхньої квоти, серед продавців буряків, з якими вони до сівби підписали договори постачання в розумінні пункту (a) статті 127(2).

Галузеві угоди можуть відступати від цього положення.

1. Договори постачання містять положення щодо звичайних строків постачання буряків та строків за графіком.

2. Положеннями, зазначеними в параграфі 1, є положеннями, застосовні протягом попереднього маркетингового року, з урахуванням рівня фактичного виробництва; галузеві угоди можуть відступати від таких положень.

1. Договори постачання передбачають місця збору буряків.

2. Якщо продавці цукрових буряків та цукрові підприємства вже підписали договір постачання на попередній маркетинговий рік, місця збору, погоджені ними для постачень протягом такого маркетингового року, надалі діятимуть. Галузеві угоди можуть відступати від цього положення.

3. Договори постачання передбачають, що витрати на завантаження та транспортування з місць збору повинне нести цукрове підприємство згідно зі спеціальними угодами, що базуються на місцевих правилах чи практиках, які діяли до початку попереднього маркетингового року.

4. Проте в Данії, Ірландії, Греції, Іспанії, Португалії, Фінляндії та Великій Британії, якщо буряки постачають на умовах франко завод, договори постачання вимагають від цукрових підприємств покрити частину витрат на завантаження та транспортування, а також визначають відсоток або суми.

1. Договори постачання передбачають пункти прийому буряків.

2. Якщо продавці буряків і цукрові підприємства вже підписали договір постачання на попередній маркетинговий рік, пункти прийому, погоджені ними для постачень протягом зазначеного маркетингового року, надалі діятимуть. Галузеві угоди можуть відступати від цього положення.

1. Договори постачання передбачають, що вміст цукру визначають за допомогою поляриметричного методу. Зразки буряків відбирають під час приймання.

2. Галузеві угоди можуть передбачати, що зразки будуть відбирати на іншому етапі. У таких випадках договір постачання передбачає виправлення, яке компенсуватиме будь-яке зменшення вмісту цукру між прийманням буряків та відбором зразка.

Договори постачання передбачають, що масу брутто, тару і вміст цукру визначають за допомогою однієї з таких процедур:

(a) спільно цукрове підприємство і професійна організація виробників буряків, якщо це передбачено галузевою угодою;

(b) цукрове підприємство під наглядом професійної організації виробників буряків;

(c) цукрове підприємство під наглядом експерта, визнаного відповідною державою-членом, за умови що продавець буряків бере на себе усі пов’язані з цим витрати.

1. Договори постачання повинні вимагати від цукрових підприємств виконання одного або більше з наведених нижче зобов’язань щодо всієї кількості постачених буряків:

(a) безкоштовно повернути свіжий жом з тоннажу постачених буряків продавцеві буряків на умовах франко-завод;

(b) безкоштовно повернути частину такого жому, пресованого, сушеного або сушеного з додаванням меляси, продавцеві буряків на умовах франко-завод;

(c) повернути жом, пресований або сушений, продавцеві буряків на умовах франко-завод; у цьому випадку цукрове підприємство може вимагати від продавця буряків сплатити витрати на віджим або сушіння;

(d) виплатити продавцю буряків компенсацію, яка враховує можливості продажу відповідного жому.

2. Якщо частини всієї кількості постачених буряків піддають різному обробленню, договір постачання накладає більше ніж одне із зобов’язань, передбачених у параграфі 1.

3. Галузеві угоди можуть передбачати постачання жому на етапі, іншому ніж той, що зазначений у пунктах (a), (b) та (c) параграфа 1.

1. Договори постачання встановлюють строки будь-яких авансових платежів та строки сплати ціни купівлі буряків.

2. Строками, зазначеними в параграфі 1, є строки, що були чинними в попередньому маркетинговому році. Галузеві угоди можуть відступати від цього положення.

Якщо в договорах постачання встановлені правила, що стосуються питань, про які йде мова в цьому додатку, або якщо вони містять положення, що регулюють інші питання, їхні положення та наслідки не повинні суперечити цьому додатку.

1. Галузеві угоди, описані в пункті 6 секції A частини II додатка II, повинні містити умови щодо арбітражу.

2. Якщо в галузевих угодах на регіональному чи місцевому рівнях або на рівні Союзу встановлені правила щодо питань, що розглядаються в цьому Регламенті, або якщо вони містять положення, що регулюють інші питання, їхні положення та наслідки не повинні суперечити цьому додатку.

3. Угоди, зазначені в параграфі 2, встановлюють, зокрема:

(a) правила розповсюдження продавцям буряків обсягів буряків, які цукрове підприємство вирішує придбати до сівби, для виробництва цукру в межах квоти;

(b) правила розповсюдження, зазначені в пункті II(4);

(с) шкалу конвертації, зазначену в пункті II(2);

(d) правила вибору та постачання насіння сортів буряків, які вироблятимуть;

(e) мінімальний вміст цукру в буряках, які постачатимуть;

(f) вимогу проводити консультацію між цукровим підприємством та представниками продавців буряків до встановлення дати початку постачання буряків;

(g) виплату премій продавцям буряків за дострокові постачення або постачення після встановленого строку;

(h) деталі щодо:

(i) частини жому, зазначеного в пункті VIII(1)(b),

(ii) витрат, зазначених у пункті VIII(1)(c),

(ii) компенсації, зазначеної в пункті VIII(1)(d),

(i) видалення жому продавцем буряків;

(j) без обмеження статті 135, правила щодо того, як будь-яка різниця між референтним граничним значенням та фактичною ціною продажу цукру повинна бути розподілена між цукровим підприємством та продавцями буряків.