Директива Ради 2001/110/ЄС від 20 грудня 2001 року про мед

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статтю 37,

Беручи до уваги пропозицію Комісії (-1),

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (-2),

Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (-3),

Оскільки:

(1) Деякі вертикальні директиви щодо харчових продуктів необхідно спростити для врахування лише суттєвих вимог, що їм повинні відповідати продукти, до яких вони застосовуються, щоб забезпечити вільний рух таких продуктів на внутрішньому ринку згідно з висновками Європейської Ради, ухваленими в Единбурзі 11-12 грудня 1992 року, і підтвердженими на засіданні Європейської Ради в Брюсселі 10-11 грудня 1993 року.

(2) Директива Ради 74/409/ЄЕС від 22 липня 1974 року про гармонізацію законодавств держав-членів щодо меду (-4) була зумовлена тим фактом, що відмінності між національними законодавствами про визначення меду, різних видів меду та характеристик, яким він повинен відповідати, могли створювати умови для недобросовісної конкуренції, що, ймовірно, могло вводити в оману споживачів і таким чином безпосередньо впливати на створення та функціонування спільного ринку.

(3) Директивою 74/409/ЄЕС і подальшими змінами та доповненнями до неї встановлено означення, визначено різні види меду, які можна вводити в обіг під відповідними назвами, запроваджено спільні правила щодо його складу та визначено основну інформацію для його маркування, з метою забезпечити вільний рух цих продуктів в межах Співтовариства.

(4) Для забезпечення ясності Директиву 74/409/ЄЕС необхідно викласти в новій редакції, щоб зробити правила щодо умов виробництва та реалізації меду більш доступними, а також привести її у відповідність до загального законодавства Співтовариства про харчові продукти, особливо законодавства щодо маркування, забруднюючих речовин та методів аналізу.

(5) Загальні правила маркування харчових продуктів, встановлені в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄС (-5), необхідно застосовувати з дотриманням певних умов. З огляду на тісний зв’язок між якістю меду та його походженням, повна інформація стосовно таких питань неодмінно повинна бути доступна, щоб не вводити споживача в оману щодо якості продукту. Особливий інтерес споживача до географічних характеристик меду та повної прозорості в цьому питанні приводить до необхідності зазначати у маркованні країну походження, у якій було зібрано мед.

(6) Ні пилок, ні будь-який інший притаманний меду інгредієнт не можна вилучати, за винятком випадків, у яких цього неможливо уникнути під час вилучення сторонніх органічних та неорганічних речовин. Такий процес може бути здійснений шляхом фільтрування. Якщо таке фільтрування призводить до вилучення значної кількості пилку, споживач повинен бути достовірно поінформовний про це через відповідне зазначення на етикетці.

(7) До меду, назва якого включає зазначення відповідного квіткового, рослинного, регіонального, територіального або топографічного походження чи спеціальних критеріїв якості, не можна додавати фільтрований мед. Щоб покращити прозорість ринку, маркування видів фільтрованого меду та меду для кондитерських виробів повинно бути обов’язковим для кожної транзакції на оптовому ринку.

(8) Як наголосила Комісія в повідомленні до Європейського Парламенту і Ради від 24 червня 1994 року про європейське бджільництво, Комісія може затверджувати методи аналізу, щоб забезпечити відповідність характеристикам складу та додатковим спеціальним положенням для всього меду, який реалізують у Співтоваристві.

(9) Бажано врахувати роботу, проведену над новим стандартом Кодексу для меду, скоригованого, відповідно, зі спеціальними вимогами Співтовариства.

(10) Згідно з принципами субсидіарності та пропорційності, визначеними статтею 5 Договору, ціль встановлення спільних означень та правил для відповідних продуктів і приведення положень у відповідність із загальним законодавством Співтовариства стосовно харчових продуктів, не може бути достатньою мірою досягнута державами-членами, а отже, з огляду на характер цієї Директиви, може бути краще досягнута Співтовариством. Ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення згаданої цілі.

(11) Інструменти, необхідні для імплементації цієї Директиви, повинні ухвалюватися відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року про встановлення процедур здійснення виконавчих повноважень, наданих Комісії (-1).

(12) Щоб уникнути створення нових бар’єрів для вільного руху, держави-члени повинні утримуватися від ухвалення не передбачених цією Директивою національних положень для продуктів, яких вона стосується,

(-2) ОВ С 279, 01.10.1999, с. 91.

(-3) ОВ С 56, 24.02.1997, с. 20.

(-4) ОВ L 221, 12.08.1974, с. 10. Директива з останніми змінами і доповненнями, внесеними Актом про приєднання Іспанії та Португалії 1985 року.

(-5) ОВ L 109, 06.05.2000, с. 29.

УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Ця Директива застосовується до продуктів, визначених у додатку I. Ці продукти повинні відповідати вимогам, встановленим у додатку II.

Директиву 2000/13/ЄС застосовують до продуктів, визначених у додатку I, з дотриманням таких умов:

1. термін "мед" застосовують лише до продукту, визначеного в пункті 1 додатка I, та використовують у торгівлі для позначення такого продукту;

2. назви продуктів, зазначені в пунктах 2 і 3 додатка I, застосовують лише до продуктів, визначених у згаданому додатку, і використовують у торгівлі для їх позначення; Ці назви можна замінювати простою назвою продукту - "мед", за винятком випадків фільтрованого меду, стільникового меду, стільників у меду та меду для кондитерських виробів.

Однак,

(a) у випадку меду для кондитерських виробів слова "призначений лише для використання в кулінарії" повинні бути зазначені на етикетці в безпосередній близькості до назви продукту;

(b) за винятком випадків фільтрованого меду та меду для кондитерських виробів, назви продуктів можуть бути доповнені інформацією, що стосується:

- квіткового або рослинного походження, якщо продукт повністю або в основному походить із зазначеного джерела та має його органолептичні, фізико-хімічні та мікроскопічні характеристики,

- регіонального, територіального або топографічного походження, якщо продукт повністю походить із зазначеного місця,

- спеціальні критерії якості;

3. якщо мед для кондитерських виробів було використано як інгредієнт у складених харчових продуктах, у назві складеного харчового продукту можна використовувати термін "мед" замість терміна "мед для кондитерських виробів". Проте в списку інгредієнтів необхідно використовувати термін, зазначений у пункті 3 додатка I;

4. (a) Назва країни або країн походження, у яких було зібрано мед, повинна бути зазначена на етикетці.

Незважаючи на перший підпараграф, якщо мед походить із більш ніж однієї держави-члена або третьої країни, зазначення країни походження можна відповідним чином замінити одним із наведених нижче:

- "купаж меду, що походить з ЄС",

- "купаж меду, що походить з-за меж ЄС",

- "купаж меду, що походить з ЄС і з-за меж ЄС";

(b) Для цілі Директиви 2000/13/ЄС, зокрема її статей 13, 14, 16 і 17, докладна інформація, яку необхідно зазначати згідно з підпараграфом (а), уважається зазначеннями відповідно до статті 3 згаданої Директиви;

5. пилок, який є притаманною меду натуральною складовою, не вважається інгредієнтом - у значенні, встановленому пунктом (f) статті 2(2) Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1169/2011 (-1), - продуктів, визначених у додатку I цієї Директиви.

У випадку фільтрованого меду та меду для кондитерських виробів, на вантажних контейнерах, пакованнях та в торговельних документах повинно бути чітко зазначено повну назву продукту, як це зазначено в пункті 2(b)(viii) та пункті 3 додатка I.

2. Для цілей другого підпараграфа статті 9 цієї Директиви, Комісія може, з урахуванням міжнародних стандартів та технічного прогресу, за допомогою імплементаційних актів, що відповідають Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 882/2004 (-1), встановлювати методи аналізу, щоб перевірити чи відповідає мед положенням цієї Директиви. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з процедурою розгляду, зазначеною в статті 7(2) цієї Директиви. До затвердження таких методів, для перевірки відповідності положенням цієї Директиви держави-члени, коли це можливо, використовують міжнародно визнані перевірені методи аналізу, такі як ті, що були затверджені Кодексом Аліментаріус.

3. З метою забезпечення справедливих торговельних практик і захисту інтересів споживача та надання можливості визначати відповідні методи аналізу, Комісія повинна мати повноваження ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 6, щоб доповнювати цю Директиву шляхом установлення кількісних параметрів, що стосуються:

(a) критерію "в основному" стосовно квіткового або рослинного походження меду, як це зазначено в першому абзаці статті 2(2)(b); та

(b) мінімального вмісту пилку у фільтрованому меду після вилучення сторонньої неорганічної чи органічної речовини, як зазначено в пункті 2(b)(viii) додатка I.

У згаданих делегованих актах Комісія повинна передбачити відповідні перехідні процедури для продуктів, уведених в обіг до дати застосування таких делегованих актів.

Для продуктів, визначених у додатку I, держави-члени не повинні ухвалювати національні положення, не передбачені цією Директивою.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти покладають на Комісію з дотриманням умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 4(2), покладають на Комісію на період у п’ять років, починаючи з 23 червня 2014 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше, ніж за 9 місяців до закінчення п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжують на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше, ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені в статті 4(2), можуть бути відкликані в будь-який час Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані у такому рішенні. Рішення набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або на пізнішу дату, вказану в рішенні. Воно не впливає на чинність делегованих актів, що вже введені в дію.

4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

5. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 4(2), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до закінчення такого періоду і Європейський Парламент і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжується ще на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

1. Комісії надає допомогу Постійний комітет з питань ланцюга виробництва харчових продуктів і здоров'я тварин (далі - "Комітет"), створений згідно зі статтею 58(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 178/2002. (-1). Комітет є комітетом у значенні Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (-2).

2. У разі покликання на цей параграф, застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

Якщо Комітет не надає жодного висновку, Комісія не ухвалює проект імплементаційного акта, і застосовується третій підпараграф статті 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

(-2) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 від 16 лютого 2011 року про правила та загальні принципи стосовно механізмів контролю державами-членами здійснення Комісією виконавчих повноважень (ОВ L 55, 28.02.2011, с. 13).

Директиву 74/409/ЄС скасувати з 1 серпня 2003 року.

Покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву.

Держави-члени ухвалюють і вводять у дію закони, підзаконні акти та адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви до 1 серпня 2003 року. Вони негайно інформують про це Комісію.

Такі інструменти застосовують, щоб:

- дозволити реалізацію продуктів, визначених у додатку I, якщо вони відповідають означенням та правилам, установленим у цій Директиві, починаючи з 1 серпня 2003 року;

- заборонити реалізацію продуктів, що не відповідають вимогам цієї Директиви, починаючи з 1 серпня 2004 року.

Проте реалізація продуктів, що не відповідають вимогам цієї Директиви, але які було марковано до 1 серпня 2004 року згідно з Директивою 74/409/ЄЕС, дозволяється до закінчення запасів.

Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання визначають держави-члени.

Ця Директива набуває чинності на 20-ий день після її публікації в Офіційному віснику Європейських співтовариств.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

1. Мед - це натуральна солодка речовина, вироблена бджолами Apis mellifera з нектару рослин або з секрецій живих частин рослин, чи з виділень комах, які смокчуть рослинний сік, на живих частинах рослин, що їх бджоли збирають, перетворюють шляхом сполучення з власними особливими речовинами, відкладають, зневоджують, зберігають і залишають дозрівати у стільниках.

2. Основні види меду такі:

(a) за походженням:

(i) квітковий мед або нектарний мед

Мед, отриманий з нектару рослин;

(ii) падевий мед

Мед, в основному отриманий з виділень комах (Hemiptera), що смокчуть рослинний сік, на живих частинах рослин, або із секрецій живих частин рослин;

(b) за способом виробництва та/або представлення:

(iii) стільниковий мед

Мед, який бджоли зберігають у комірках новозбудованих стільників, що не містять розплоду, або вощини, виготовленої лише з бджолиного воску, і який продають у запечатаних цільних стільниках або частинах таких стільників;

(iv) стільники в меду

Мед, що містить один або більше шматків стільникового меду;

(v) злитий мед

Мед, отриманий завдяки його витіканню з розпечатаних стільників, що не містять розплоду;

(vi) центрифужний мед

Мед, отриманий шляхом центрифугування розпечатаних стільників, що не містять розплоду;

(vii) пресований мед

Мед, отриманий шляхом пресування стільників, що не містять розплоду, із застосуванням поміркованого нагріву не більше ніж до 45°C або без нього;

(viii) фільтрований мед

Мед, отриманий шляхом вилучення сторонньої неорганічної або органічної речовини в спосіб, що призводить до значного вилучення пилку.

3. Мед для кондитерських виробів

Мед, (a) придатний для промислового використання або використання як інгредієнта інших харчових продуктів, які потім обробляють, та (b) може:

- мати сторонній смак чи запах, або

- почати бродити або перебродити, або

- бути перегрітим.

Мед в основному складається з різних цукрів, переважно з фруктози й глюкози, а також з інших речовин, таких як органічні кислоти, ензими та тверді частки, що утворюються в процесі збирання меду. Колір меду варіюється від майже безбарвного до темно-коричневого. Консистенція може бути рідкою, в'язкою або частково чи повністю кристалізованою. Смак та аромат варіюються, але зумовлені рослинним походженням.

До меду, коли його вводять в обіг саме як мед, або використовують у будь-якому продукті, призначеному для споживання людиною, не можна додавати ні будь-який харчовий інгредієнт, у тому числі харчові добавки, ні будь-які інші добавки крім меду. Мед, наскільки це можливо, не повинен містити сторонніх органічних та неорганічних речовин, що не належать до його складу. За винятком пункту 3 додатка I, він не повинен мати сторонніх смаків чи запахів, почати бродити, мати штучно змінену кислотність або бути нагрітий таким чином, щоб натуральні ензими було зруйновано або значною мірою дезактивовано.

Без порушення пункту 2(b)(viii) додатка I, ні пилок ні інші притаманні меду складові не можна вилучати, крім випадків, коли цього неможливо уникнути під час вилучення сторонніх неорганічних або органічних речовин.

Мед, коли його вводять в обіг саме як мед, або використовують у будь-якому продукті, призначеному для споживання людиною, повинен відповідати зазначеним нижче критеріям складу: