Директива Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість

Будь-яка Держава-член, що бажає застосувати вперше після 31 грудня 2005 року знижену ставку до однієї чи кількох послуг, зазначених у Статті 106, згідно з цією Статтею повідомляють про це Комісію не пізніше 31 березня 2006 року. Вона має повідомити їй у зазначений термін усю доречну інформацію з приводу нових заходів, що вона їх бажає впровадити, й зокрема, такі відомості:

(a) обсяг заходу та докладний опис зачеплених ним послуг;

(b) докладні дані, що підтверджують дотримання умов, зазначених у Статті 107;

(c) докладні дані про вплив передбаченого заходу на бюджет.

До впровадження остаточних заходів, зазначених у Статті 402, застосовуються положення цієї Глави.

Держави-члени, котрі станом на 1 січня 1991 року надавали звільнення, що передбачали віднесення на зменшення податкового зобов'язання ПДВ, сплаченого на попередньому етапі, або застосовували знижені ставки, що є нижчими за мінімальну ставку, зазначену у Статті 99, можуть і надалі надавати такі звільнення чи застосовувати такі знижені ставки.

Звільнення та знижені ставки, передбачені частиною першою, мають відповідати законодавству Співтовариства й повинні бути впроваджені з чітко визначених соціальних міркувань і на користь кінцевого споживача.

З урахуванням умов, викладених у частині другій Статті 110, звільнення, що передбачають віднесення на зменшення податкового зобов'язання ПДВ, сплаченого на попередньому етапі, може застосовуватися й надалі в таких випадках:

(a) Фінляндією в частині поставки газет і періодичних видань, що продаються за передплатою, та другу публікацій, котрі поширюються серед членів корпорацій на користь суспільства;

(b) Швецією в частині поставки газет, включаючи радіопередачі та касетні газети для сліпих, фармацевтичних продуктів, що постачаються в лікарні або за рецептом, а також виготовлення періодичних видань для неприбуткових організацій, або надання інших пов'язаних із ним послуг.

Якщо положення Статті 110 викличуть для Ірландії викривлення конкуренції у сфері поставок енергоносіїв для опалення та освітлення, то Ірландії, на її окремий запит, може бути наданий Комісією дозвіл на застосування зниженої ставки до таких поставок згідно зі Статтями 98 та 99.

У випадку, зазначеному в частині першій, Ірландія подає запит у Комісію разом із усією необхідною інформацією. Якщо Комісія не ухвалить відповідне рішення протягом трьох місяців від отримання запиту, то вважається, що Ірландії дозволено застосовувати запропоновані нею знижені ставки.

Держави-члени, котрі станом на 1 січня 1991 року згідно з законодавством Співтовариства надавали звільнення, що передбачали віднесення на зменшення податкового зобов'язання ПДВ, сплаченого на попередньому етапі, або застосовували знижені ставки, що є нижчими за мінімальну ставку, зазначену у Статті 99, в частині інших товарів і послуг, ніж зазначені в Додатку III, можуть і надалі застосовувати знижену ставку, або одну з двох знижених ставок, передбачених Статтею 98 для поставки таких товарів або послуг.

1. Держави-члени, котрі станом на 1 січня 1993 року були зобов'язані підняти свою стандартну ставку, чинну станом на 1 січня 1991 року, більш ніж на 2%, можуть застосовувати знижену ставку, нижчу за мінімальне значення, передбачене Статтею 99, до поставки товарів і послуг за категоріями, зазначеними в Додатку III.

Держави-члени, зазначені в першому пункті, можуть також застосовувати таку ставку до ресторанних послуг, дитячого одягу, дитячого взуття та житла.

2. Держави-члени не можуть використовувати частину 1 для впровадження звільнення з можливістю віднесення на зменшення податкового зобов'язання ПДВ, сплаченого на попередньому етапі.

Держави-члени, котрі станом на 1 січня 1991 року застосовували знижену ставку до ресторанних послуг, дитячого одягу, дитячого взуття або житла, можуть і надалі застосовувати таку ставку до поставки таких товарів чи послуг.

Португалія може застосовувати одну з двох знижених ставок, передбачених Статтею 98, якщо ця ставка є не нижчою від 12%.

1. У цілях застосування Статті 115 Австрія може й надалі застосовувати знижену ставку до ресторанних послуг.

2. Австрія може застосовувати одну з двох знижених ставок, передбачених Статтею 98, до надання нерухомості в оренду під житло, якщо ця ставка є не нижчою від 10%.

Держави-члени, котрі станом на 1 січня 1991 року застосовували знижені ставки до поставки інших товарів і послуг, ніж зазначені в Додатку III, можуть застосовувати знижену ставку, або одну з двох знижених ставок, передбачених Статтею 98 для поставки таких товарів або послуг, якщо така ставка є не нижчою від 12%.

Частина перша не застосовується до поставки вживаних товарів, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, що визначені в підпунктах (1)-(4) Статті 311(1), котрі оподатковуються ПДВ за маржинальною схемою, передбаченою Статтями 312-325 або положеннями для продажу з публічних торгів.

У цілях застосування Статті 118 Австрія може застосовувати знижену ставку до вин, виготовлених виробниками-фермерами на сільськогосподарських фермах, якщо ця ставка є не нижчою від 12%.

У департаментах Лесбос, Хіос, Самос, Додеканес та Кіклади, й на островах Тасос, Південні Споради, Самотракія та Скірос Греція може застосовувати ставки, знижені не більш ніж на 30% у порівнянні з відповідними ставками, які застосовуються в материковій частині Греції.

Держави-члени, котрі станом на 1 січня 1993 року, розглядали роботу за договором підряду як поставку товарів, можуть застосовувати до виконання робіт за договором підряду ставку, що застосовується до товарів, отриманих після виконання роботи за договором підряду.

У цілях застосування частини першої "виконання робіт за договором підряду" означає передання підрядником своєму замовникові рухомого майна, виготовленого або змонтованого підрядником із матеріалів чи предметів, довірених йому замовником із цією метою, незалежно від того, чи надав підрядник будь-яку частину використаних матеріалів.

Держави-члени можуть застосовувати знижену ставку до поставки живих рослин та іншої продукції рослинництва, включаючи цибулини, корені тощо, зрізані квіти та орнаменти з листя, а також дерева на дрова.

Чеська Республіка може й надалі застосовувати до 31 грудня 2007 року знижену ставку в розмірі, не меншому від 5%, до таких операцій:

(a) постачання тепловою енергією, що використовується домогосподарствами й малими підприємцями, котрі не є платниками ПДВ, для опалення й гарячого водопостачання, за винятком сировини, що використовується для генерації теплової енергії;

(b) поставка будівельних робіт для житла, що не надається в рамках соціальної політики, за винятком будівельних матеріалів.

Естонія може й надалі до 30 червня 2007 року застосовувати знижену ставку в розмірі, не меншому від 5%, до постачання тепловою енергією, що продається фізичним особам, житловим кооперативам, товариствам співвласників житла, церквам, парафіям, установам або органам, що фінансуються з державного бюджету, сільських або міських бюджетів, а також до постачання фізичних осіб торфом, паливними брикетами, вугіллям та дровами.

1. Кіпр може до 31 грудня 2007 року й надалі надавати звільнення, що передбачає можливість віднесення на зменшення податкового зобов'язання ПДВ, сплаченого на попередньому етапі, в частині поставки фармацевтичних і харчових продуктів для споживання людьми, за винятком морозива, фруктового морозива, замороженого йогурту, льоду з води й подібних продуктів, та пряних харчових продуктів (картопляних чіпсів та паличок, тістечок і подібних продуктів, спакованих для споживання людьми без подальшого готування).

2. Кіпр може й надалі застосовувати знижену ставку в розмірі, не меншому від 5%, до поставки ресторанних послуг до 31 грудня 2007 року або до впровадження остаточних заходів, передбачених Статтею 402, залежно від того, що настане раніше.

Угорщина може й надалі застосовувати знижену ставку в розмірі, не меншому від 12%, до таких операцій:

(a) постачання вугіллям, вугільними брикетами та коксом, дровами та деревним вугіллям, й надання послуг централізованого теплопостачання до 31 грудня 2007 року;

(b) поставки ресторанних послуг та харчових продуктів, що продаються в ресторанах до 31 грудня 2007 року або до впровадження остаточних заходів, передбачених Статтею 402, залежно від того, що настане раніше.

Мальта може до 1 січня 2010 року й надалі надавати звільнення з можливістю віднесення на зменшення податкового зобов'язання ПДВ, сплаченого на попередньому етапі, в частині поставки харчових продуктів для людей і фармацевтичних продуктів.

1. Польща може до 31 грудня 2007 року й надалі надавати звільнення з можливістю віднесення на зменшення податкового зобов'язання ПДВ, сплаченого на попередньому етапі, в частині поставок певних книжок та фахових періодичних видань.

2. Польща може й надалі застосовувати знижену ставку в розмірі, не меншому від 7%, до поставки ресторанних послуг до 31 грудня 2007 року або до впровадження остаточних заходів, передбачених Статтею 402, залежно від того, що настане раніше.

3. Польща може й надалі застосовувати знижену ставку в розмірі, не меншому від 3%, до поставок харчових продуктів, зазначених у підпункті (1) Додатку III, до 30 квітня 2008 року.

4. Польща може й надалі застосовувати знижену ставку в розмірі, не меншому від 3%, до поставок товарів і послуг, зазвичай призначених для використання в сільськогосподарському виробництві, за винятком засобів виробництва на кшталт машин або споруд, зазначених у підпункті (11) Додатку III, до 30 квітня 2008 року.

5. Польща може й надалі застосовувати знижену ставку в розмірі, не меншому від 7%, до поставок послуг з будівництва, ремонту та модернізації житла, що не надаються в рамках соціальної політики, за винятком будівельних матеріалів, і до поставок до першого заселення житлових будинків або частин житлових будинків, зазначених у підпункті (a) Статті 12(1) до 31 грудня 2007 року.

1. Словенія може й надалі застосовувати знижену ставку в розмірі, не меншому від 8,5%, до готування їжі до 31 грудня 2007 року або до впровадження остаточних заходів, передбачених Статтею 402, залежно від того, що настане раніше.

2. Словенія може й надалі застосовувати знижену ставку в розмірі, не меншому від 5%, до поставки послуг з будівництва, ремонту та модернізації житла, що не надаються в рамках соціальної політики, за винятком будівельних матеріалів до 31 грудня 2007 року.

Словаччина може й надалі застосовувати знижену ставку в розмірі, не меншому від 5%, до таких операцій:

(a) поставки будівельних робіт для житла, що не надається в рамках соціальної політики, за винятком будівельних матеріалів, до 31 грудня 2007 року;

(b) поставка теплової енергії, що використовується домогосподарствами й малими підприємцями, котрі не є платниками ПДВ, для опалення й гарячого водопостачання, за винятком сировини, що використовується для генерації теплової енергії, до 31 грудня 2008 року.

Звільнення від оподаткування, передбачені Главами 2-9, застосовуються без обмеження дії інших положень Співтовариства та згідно з умовами, котрі встановлюються Державами-членами в цілях забезпечення правильного й прозорого застосування таких звільнень, і для уникнення всіляких можливих випадків ухилення, уникнення чи зловживань.

1. Держави-члени звільняють від оподаткування такі операції:

(a) поставка державних поштових послуг, інших ніж послуги пасажирського транспорту та телекомунікаційні послуги, та поставка суміжних із ними товарів;

(b) лікарняне й медичне лікування, та тісно пов'язану з ним діяльність, що ведеться органами, що регулюються публічним правом, або за соціальних умов, порівняних із тими, котрі є чинними для органів, що регулюються публічним правом, лікарнями, лікувальними або діагностичними центрами, й іншими належним чином визнаними закладами подібного характеру;

(c) надання медичної допомоги при здійсненні професійної медичної та парамедичної діяльності в обсязі, визначеному відповідною Державою-членом;

(d) поставка людських органів, крові та молока;

(e) поставка послуг зубних техніків у рамках їхньої професійній діяльності та поставка зубних протезів стоматологами та зубними техніками;

(f) поставка послуг незалежними групами осіб, котрі проводять діяльність, звільнену від ПДВ, або діяльність, по відношенню до якої вони не є платниками податку, в цілях надання своїм членам послуг, безпосередньо необхідних для проведення такої діяльності, якщо ці групи вимагають від своїх членів лише точного відшкодування відповідної частки спільних витрат, якщо таке звільнення навряд чи призведе до викривлення конкуренції;

(g) поставка послуг та товарів, тісно пов'язаних із соціальним забезпеченням та роботою з соціального захисту, включаючи ті, що надаються будинками для людей похилого віку, органами, що регулюються публічним правом, або іншими органами, визнаними Державою-членом як такі, що працюють в інтересах соціального добробуту;

(h) поставка послуг та товарів, тісно пов'язаних із захистом дітей та молоді органами, що регулюються публічним правом, або іншими організаціями, визнаними Державою-членом як такі, що працюють в інтересах соціального добробуту;

(i) навчання дітей або молоді, навчання у школах або вишах, професійне навчання або професійна перепідготовка, включаючи поставку послуг і товарів, тісно з ними пов'язаних, органами, що регулюються публічним правом, які ставлять собі таке навчання за мету, або іншими організаціями, визнаними відповідними Державами-членами як такі, що мають подібні цілі;

(j) приватне навчальна діяльність учителів у сфері шкільної та вищої освіти;

(k) надання персоналу релігійними або філософськими установами в цілях проведення діяльності, зазначеної в підпунктах (b), (g), (h) та (i), і в цілях духовного добробуту;

(l) поставка послуг і поставка тісно пов'язаних з ними товарів неприбутковими організаціями, що переслідують цілі політичного, профспілкового, релігійного, патріотичного, філософського, філантропічного або громадянського характеру, своїм членам у їхніх спільних інтересах в обмін на передплату, визначену відповідно до їхніх правил, якщо це навряд чи призведе до викривлення конкуренції;

(m) поставка певних послуг, тісно пов'язаних зі спортом або фізичним вихованням, неприбутковими організаціями особам, що беруть участь у спортивній діяльності чи у фізичному вихованні;

(n) поставка певних культурних послуг та товарів, тісно пов'язаних із ними, органами, що регулюються публічним правом, або іншими культурними органами, визнаними відповідною Державою-членом;

(o) поставка послуг і товарів організаціями, чия діяльність звільнена від оподаткування згідно з підпунктами (b), (g), (h), (i), (l), (m) та (n), у зв'язку з заходами з залучення коштів, організованими ними на власну користь, якщо звільнення навряд чи призведе до викривлення конкуренції;

(p) надання належно вповноваженими органами транспортних послуг хворим або травмованим особам за допомогою спеціально призначених для цього транспортних засобів;

(q) діяльність суспільних організацій радіомовлення та телевізійного мовлення, що не має комерційного характеру.

2. У цілях пункту (o) частини 1, Держави-члени можуть впроваджувати будь-які необхідні обмеження, зокрема, в тому, що стосується числа заходів або суми надходжень, що надають право на звільнення від оподаткування.

Держави-члени можуть поставити надання органам, що не регулюються публічним правом, кожного зі звільнень, передбачених підпунктами (b), (g), (h), (i), (l), (m) та (n) Статті 132(1) у кожному конкретному випадку в залежність від таких умов:

(a) відповідні органи не повинні систематично мати на меті отримання прибутку, а будь-які надлишки, що виникають, повинні не розподілятися, а надаватися на продовження чи вдосконалення послуг, що надаються;

(b) управління такими органами та їхнє адміністрування має здійснюватися на принципово добровільних засадах особами, що не мають прямої або опосередкованої зацікавленості в результатах відповідної діяльності ні самі по собі, ні через посередників;

(c) такі органи мають установлювати ціни, що затверджуються державними органами або не перевищують таких затверджених тарифів, або, стосовно тих послуг, що не підлягають затвердженню, ціни, нижчі від тих, що встановлені за подібні послуги комерційними підприємствами, що є платниками ПДВ;

(d) звільнення не повинні призводити до викривлення конкуренції на шкоду комерційним підприємствам, що є платниками ПДВ.

Держави-члени, котрі згідно з Додатком E до Директиви 77/388/ЄЕС від 1 січня 1989 року стягували ПДВ з операцій, зазначених у підпунктах (m) та (n) Статті 132(1), можуть також застосовувати умови, визначені підпунктом (d) першого пункту в разі надання звільнення для такої поставки товарів або послуг органами, що регулюються публічним правом.

Поставка товарів або послуг не підлягає звільненню за підпунктами (b), (g), (h), (i), (l), (m) та (n) Статті 132(1) в таких випадках:

(a) якщо поставка не є суттєвою для звільнених операцій;

(b) якщо основною метою поставки є отримання додаткового доходу для відповідного органу через операції, котрі створюють безпосередню конкуренцію операціям комерційних підприємств, що є платниками ПДВ.

1. Держави-члени звільняють такі операції:

(a) операції страхування та перестрахування, включаючи пов'язані ними послуги, що надаються страховими брокерами та страховими агентами;

(b) надання й передання кредиту, та управління кредитом з боку особи, що його надає;

(c) укладення або передання будь-яких оборудок з гарантування кредитів чи будь-якого іншого забезпечення кредитних гарантій та управління ними з боку особи, що надає кредит;

(d) операції, в тому числі передавальні, пов'язані з депозитними й поточними рахунками, платежами, переказами, боргами, чеками та іншими обіговими інструментами, але за винятком стягнення боргів;

(e) операції, в тому числі передавальні, що пов'язані з валютою, банкнотами й монетами, котрі використовуються як законний засіб платежу, за винятком предметів колекціонування на кшталт золота, срібла та інших металевих монет і банкнот, котрі зазвичай не використовуються як законний засіб платежу, або нумізматичних монет;

(f) операції, включаючи передання, але не управління частками участі в компаніях або асоціаціях, борговими та іншими цінними паперами чи їхнє зберігання, за винятком правовстановчих документів на товари, а також прав або цінних паперів, зазначених у Статті 15(2);

(g) управління спеціальними інвестиційними фондами, визначеними Державами-членами;

(h) поставка за номінальною вартістю поштових марок, придатних для використання в поштовому обігу на відповідній території, фіскальних марок та інших подібних марок;

(i) парі, лотереї та інші форми грального бізнесу на умовах і з урахуванням обмежень, установлених кожною Державою-членом;

(j) поставка будівлі або її частин, а також землі, на якій вона розташована, окрім поставки, зазначеної в підпункті (a) Статті 12(1);

(k) поставка незабудованої землі, що не є поставкою земель забудови, про яке йдеться в підпункті (b) Статті 12(1);

(l) надання нерухомого майна в лізинг або в оренду.

2. Зі складу звільнень, передбачених підпунктом (l) частини 1 виключаються такі операції:

(a) розміщення для проживання, згідно з законодавством Держав-членів, у готельному секторі або в секторах із подібними функціями, включаючи розміщення для проживання на базах відпочинку чи на місцях, обладнаних для використання під кемпінг;

(b) надання приміщень і майданчиків для паркування транспортних засобів;

(c) надання в оренду обладнання та машин, установлених на постійній основі;

(d) прокат сейфів.

Держави-члени можуть застосовувати подальші винятки з обсягу звільнення від оподаткування, передбаченого підпунктом (l) частини 1.

Держави-члени звільняють такі операції:

(a) поставка товарів, що продаються лише для діяльності, звільненої від оподаткування згідно зі Статтями 132, 135, 371, 375, 376 та 377, Статтею 378(2), Статтею 379(2) та Статтями 380-390, якщо ці товари не надали підстав для віднесення на зменшення податкового зобов'язання;

(b) поставка товарів, під час придбання або застосування яких ПДВ не підлягав віднесенню на зменшення податкового зобов'язання, згідно зі Статтею 176.

1. Держави-члени можуть надавати платникам податку право на оподаткування по відношенню до таких операцій:

(a) фінансових операцій, зазначених у підпунктах (b)-(g) Статті 135(1);

(b) поставка будівлі або її частин, а також землі, на якій вона розташована, окрім поставки, зазначеної в підпункті (a) Статті 12(1);

(c) поставка незабудованої землі, що не є поставкою земель забудови, про яке йдеться в підпункті (b) Статті 12(1);

(d) надання нерухомого майна в лізинг або в оренду.

2. Держави-члени визначають докладні правила використання можливості, передбаченої частиною 1.

Держави-члени можуть обмежити обсяг права на таку можливість.

1. Держави-члени звільняють поставку товарів, які пересилаються чи перевозяться до місця призначення за межами їхньої території, але всередині, продавцем або особою, що придбаває товари, чи за їхнім дорученням для іншого платника податку або для іншої юридичної особи, котра не є платником податку, що діє як така в Державі-члені, іншій ніж та, в якій розпочалося пересилання або перевезення товарів.

2. Окрім поставок товарів, зазначених у частині 1, Держави-члени звільняють такі операції:

(a) поставку нових транспортних засобів, які пересилаються чи перевозяться замовникові до місця призначення за межами їхньої території, але в межах Співтовариства, продавцем або замовником, чи за їхнім дорученням для платників податку або юридичних осіб, що не є платниками податку, придбання якими товарів у межах Співтовариства не обкладається ПДВ згідно зі Статтею 3(1), або будь-якій іншій особі, що не є платником податку;

(b) поставку підакцизних продуктів, які пересилаються чи перевозяться до місця призначення замовникові за межами їхньої території, але в межах Співтовариства, продавцем або замовником, чи за їхнім дорученням для платників податку або юридичних осіб, що не є платниками податку, придбання якими у межах Співтовариства товарів, що не є підакцизними продуктами, не обкладається ПДВ згідно зі Статтею 3(1), якщо такі продукти були переслані або перевезені згідно з частинами (4) та (5) Статті 7 або Статтею 16 Директиви 92/12/ЄЕС;

(c) поставку товарів, що полягає в переданні в іншу Державу-члена, котре підпадало б під звільнення від оподаткування за частиною 1 і підпунктами (a) та (b), якби здійснювалося за дорученням іншого платника податку.

1. Звільнення від оподаткування, передбачене Статтею 138(1) не застосовується до поставок товарів, що здійснюється платниками податку, котрі підпадають під звільнення для малих підприємств, передбачене Статтями 282-292.

Крім того, зазначене звільнення не застосовується до поставок товарів для платників податку чи юридичних осіб, що не є платниками податку, чиї придбання товарів у межах Співтовариства не підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з частиною 1 Статті 3.

2. Звільнення, передбачене Статтею 138(2)(b) не застосовується до поставок підакцизної продукції, що здійснюється платниками податку, котрі підпадають під звільнення для малих підприємств, передбачене Статтями 282-292.

3. Звільнення, передбачене в підпунктах (b) and (c) частини 2 та в частині 1 Статті 138, не застосовується до поставки товарів, котрі оподатковуються ПДВ за маржинальною схемою, передбаченою Статтями 312-325 або положеннями для продажу з публічних торгів. Звільнення, передбачене в підпункті (c) частини 2 та в частині 1 Статті 138, не застосовується до поставки вживаних транспортних засобів, визначених у Статті 327(3), котрі оподатковуються ПДВ згідно з перехідними положеннями для вживаних транспортних засобів.

Держави-члени звільняють такі операції:

(a) придбання товарів у межах Співтовариства, чия поставка платниками податку за всіх обставин була б звільнена від оподаткування на їхніх територіях;

(b) придбання товарів у межах Співтовариства, чий імпорт за всіх обставин підпадав би під звільнення від оподаткування згідно з підпунктами (a), (b) та (c), й (e)-(l) Статті 143;

(c) придбання товарів у межах Співтовариства під час якого, згідно зі Статтями 170 та 171, особа, що придбаває товари за всіх обставин мала б право на повне відшкодування ПДВ за Статтею 2(1)(b).

Кожна Держава-член вживає конкретних заходів до забезпечення нестягнення ПДВ з придбання товарів у межах Співтовариства на їхній території, що здійснюється згідно зі Статтею 40, за дотримання таких у мов:

(a) придбання товарів здійснюється платником податку, що не має постійного місця здійснення підприємницької діяльності в такій Державі-члени, але є ідентифікованим у цілях ПДВ в іншій Державі-члені;

(b) придбання товарів здійснюється в цілях подальшої поставки цих товарів у відповідній Державі-члені платником податку, зазначеним у підпункті (a);

(c) товари, придбані в такий спосіб платником податку, зазначеним у підпункті (a), безпосередньо пересилаються чи перевозяться з іншої Держави-члена, ніж та, в якій він ідентифікована в цілях ПДВ, особі, для якої він має виконати подальшу поставку;

(d) особа, якій здійснюється подальша поставка, є іншим платником податку або юридичною особою, що не є платником податку, ідентифікованими в цілях ПДВ в іншій Державі-члені;

(e) особу, зазначену в підпункті (d), було визначено згідно зі Статтею 197 як відповідальну за сплату ПДВ, що підлягає сплаті за поставку, здійснену платником податку, не зареєстрованим у тій Державі-члені, де податок належить до сплати.

Держави-члени звільняють поставку послуг з транспортування товарів у межах товариства на острови, що складають автономні регіони Азорських островів та острову Мадейра, і з них, а також поставку послуг з транспортування товарів між цими островами.

Держави-члени звільняють такі операції:

(a) остаточний імпорт товарів, чия поставка платником податку за всіх обставин була б звільненою від оподаткування на їхніх територіях;

(b) остаточний імпорт товарів, що регулюється Директивами Ради 69/169/ЄЕС (5), 83/181/ЄЕС (6) та 2006/79/ЄС(7);

(5) Директива Ради 69/169/ЄЕС від 28 травня 1969 року про гармонізацію положень, установлених законами, нормативними документами або адміністративними заходами про звільнення імпорту в міжнародних поїздках від податку з обороту та акцизного збору (OB L 133, 4.6.1969, С. 6). Директива з поправками, востаннє внесеними Директивою 2005/93/ЄС (OB L 346, 29.12.2005 року, С. 16).

(6) Директива Ради 83/181/ЄЕС від 28 березня 1983 року, що визначає обсяг Статті 14(1)(d) Директиви 77/388/ЄЕС стосовно звільнення від податку на додану вартість остаточного імпорту певних товарів (OB L 105, 23.4.1983, С. 38). Директива з поправками, востаннє внесеними Актом про приєднання 1994 року.

(7) Директива Ради 2006/79/ЄС від 5 жовтня 2006 року про звільнення від податків імпорту малих партій товарів некомерційного характеру з третіх країн (кодифікована версія) (OB L 286, 17.10.2006, С. 15).

(c) остаточний імпорт товарів для вільного обігу з третьої території, котра входить до складу митної території Співтовариства, який підпадав би під звільнення за підпунктом (b), якби імпорт здійснювався згідно з визначеннями частини першої Статті 30;

(d) імпорт товарів, що пересилаються або перевозяться із третьої території або третьої країни в іншу Державу-члена, ніж та, в якій закінчується пересилання або перевезення товарів, якщо поставка таких товарів імпортером, визначеним або визнаним за Статтею 201 платником ПДВ, звільняється від ПДВ за Статтею 138;

(e) зворотне ввезення товарів у стані, в якому вони були вивезені, особою, що вивозила їх, якщо такі товари звільнені від мита;

(f) імпорт товарів, звільнених від мита, згідно з дипломатичними та консульськими домовленостями;

(g) імпорт товарів міжнародними організаціями, що визнані державними органами Держави-члена, що приймає, або працівниками таких організацій, у межах та за умов, передбачених міжнародними конвенціями про утворення таких організацій, або угодами, укладеними з їхніми штаб-квартирами;

(h) імпорт товарів у Держави-члени, що є сторонами Північноатлантичного Договору, збройними силами інших Держав, що є сторонами зазначеного Договору, для використання зазначеними збройними силами чи цивільним персоналом, який їх супроводжує, або для поставки в їхні їдальні та крамниці, якщо такі сили беруть участь у спільних оборонних заходах;

(i) імпорт товарів збройними силами Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, розміщеними на острові Кіпр за Угодою про утворення Республіки Кіпр від 16 серпня 1960 року, що призначені для використання зазначеними збройними силами чи цивільним персоналом, який їх супроводжує, або для поставки в їхні їдальні та крамниці;

(j) ввезення в порти улову морськими риболовними підприємствами без обробки або після захисної обробки для збуту, але до поставки;

(k) ввезення золота центральними банками;

(l) імпорт газу через газорозподільну систему, або електроенергії.

Держави-члени звільняють поставку послуг, пов'язаних із імпортом товарів, якщо вартість таких послуг включена до бази оподаткування згідно зі Статтею 86(1)(b).

1. Комісія, за необхідності, якнайшвидше подасть Раді пропозиції, спрямовані на визначення обсягу звільнень, передбачених Статтями 143 та 144, й викладення докладних правил їхнього впровадження.

2. До набрання чинності правилами, передбаченими частиною 1, Держави-члени зберігають власні чинні національні положення.

Держави-члени можуть адаптувати свої національні положення для зведення до мінімуму викривлення конкуренції та, зокрема, для уникнення неоподаткування чи подвійного оподаткування в межах Співтовариства.

Держави-члени можуть використовувати будь-які адміністративні процедури, які вони вважають найдоцільнішими для забезпечення звільнення від оподаткування.

3. Держави-члени повідомляють Комісію, котра має відповідно проінформувати інші Держави-члени, про положення чинного національного законодавства, якщо вони ще не були оголошені, а також про ті з них, що ухвалюються згідно з частиною 2.

1. Держави-члени звільняють такі операції:

(a) поставку товарів, що пересилаються або перевозяться до місця призначення за межами Співтовариства продавцем або за його дорученням;

(b) поставку товарів, які пересилаються чи перевозяться до місця призначення за межами Співтовариства замовником, не зареєстрованим на їхніх територіях, чи за його дорученням, за винятком товарів, що перевозяться самим замовником для обладнання, заправки та екіпірування прогулянкових човнів і приватних літальних апаратів, або будь-яких інших транспортних засобів, призначених для приватного користування;

(c) поставку товарів уповноваженим органам, що експортують їх зі Співтовариства в рамках своєї гуманітарної, благодійної чи викладацької діяльності за межами Співтовариства;

(d) поставку послуг, що полягають у виконанні робіт на рухомому майні, придбаному або імпортованому замовником для виконання таких робіт у межах Співтовариства, яке пересилається або перевозиться за межі Співтовариства постачальником, якщо замовник не зареєстрований на їхній території, або за дорученням будь-кого з них;

(e) поставку послуг, включаючи транспортні та допоміжні операції, за винятком поставки послуг, звільнених від оподаткування згідно зі Статтями 132 та 135, якщо вони безпосередньо пов'язані з експортом або імпортом товарів, що підпадають під Статтю 61 та Статтю 157(1)(a).

2. Звільнення, передбачене підпунктом (c) частини 1, може надаватися шляхом відшкодування ПДВ.

1. Якщо поставка товарів, зазначених у пункті (b) частини (1) Статті 146, стосується товарів, що перевозяться в особистому багажі подорожніх, то звільнення застосовується лише за дотримання таких у мов:

(a) подорожній не є має постійного місця здійснення підприємницької діяльності в межах Співтовариства;

(b) товари вивозяться зі Співтовариства до кінця третього місяця після місяця здійснення поставки;

(c) сукупна вартість поставки, включаючи ПДВ, перевищує 175 євро або еквівалентну суму в національній валюті, що встановлюється щороку за курсом обміну валют, чинним станом на перший робочий день жовтня місяця, та вводиться в дію з 1 січня наступного року.

Водночас, Держави-члени можуть звільняти від оподаткування поставки сукупною вартістю, меншою від суми, зазначеної в підпункті (c) першого пункту.

2. У цілях частини 1, "подорожнім, що не є резидентом Співтовариства" вважається подорожній, чиє місце постійного або звичайного проживання не розташоване в межах Співтовариства. У такому разі "місце постійного або звичайного проживання" означає місце, зазначене як таке у паспорті, внутрішньому паспорті або іншому документі, що визнається як посвідчення особи Державою-членом, у межах чиєї території відбувається поставка.

Підтвердження вивезення подається у вигляді рахунку або іншого документу, що його замінює, з відміткою митниці на виїзді зі Співтовариства.

Кожна Держава-член надсилає Комісії зразки печаток, що використовуються нею для виконання відміток, зазначених у другому пункті. Комісія пересилає зазначену інформацію податковим органам інших Держав-членів.

Держави-члени звільняють такі операції:

(a) поставку товарів для заправки або екіпірування суден, що використовуються для морського судноплавства й перевезення пасажирів за винагороду, а також суден, які використовуються для комерційної, промислової або риболовної діяльності, чи для спасіння або надання допомоги на морі, або для риболовлі у внутрішніх водах, за винятком екіпірування суден, призначених для риболовлі у внутрішніх водах;

(b) поставку послуг з заправки та екіпірування бойових кораблів, що підпадають під код 8906 10 00 комбінованої номенклатури (CN), котрі покидають їхню територію й прямують у порти чи на місця стоянки за межами відповідної Держави-члена;

(c) постачання, модифікація, ремонт, технічне обслуговування, фрахтування або надання в оренду суден, зазначених у підпункті (a), та постачання, оренда, ремонт і технічне обслуговування обладнання, включаючи обладнання для риболовлі, вбудованого в них чи використовуваного на них;

(d) поставку інших послуг, ніж зазначені в підпункті (c), на задоволення прямих потреб суден, зазначених у підпункті (a), або їхніх вантажів;

(e) поставку товарів для заправки та екіпірування літальних апаратів, що використовуються авіакомпаніями, котрі працюють за винагороду, головним чином, на міжнародних маршрутах;

(f) поставку, модифікація, ремонт, технічне обслуговування, фрахтування або надання в оренду літальних апаратів, зазначених у підпункті (e), та постачання, оренда, ремонт і технічне обслуговування обладнання, вбудованого в них чи використовуваного на них;

(g) поставку інших послуг, ніж зазначені в підпункті (f), на задоволення прямих потреб літальних апаратів, зазначених у підпункті (e), або їхніх вантажів.

Португалія може вважати морські та повітряні перевезення між островами, що складають автономні регіони Азорських островів та острову Мадейра, та між цими регіонами й материковою частиною міжнародними перевезеннями.

1. Комісія, за необхідності, якнайшвидше подасть Раді пропозиції, спрямовані на визначення обсягу звільнень, передбачених Статтею 148, й викладення докладних правил їхнього впровадження.

2. До набрання чинності положеннями, згаданими в частині 1, Держави-члени можуть обмежити обсяг звільнень, передбачених підпунктами (a) та (b) Статті 148.

1. Держави-члени звільняють такі операції:

(a) поставку товарів або послуг згідно з дипломатичними та консульськими домовленостями;

(b) поставку товарів або послуг міжнародним організаціям, що визнані державними органами Держави-члена, що приймає, та працівникам таких організацій, у межах та за умов, передбачених міжнародними конвенціями про утворення таких організацій, або угодами, укладеними з їхніми штаб-квартирами;

(c) поставку товарів або послуг у межах Держави-члена, що є стороною Північноатлантичного Договору, котрі призначені або для збройних сил інших Держав, що є сторонами зазначеного Договору, для використання зазначеними збройними силами чи цивільним персоналом, який їх супроводжує, або для поставки в їхні їдальні та крамниці, якщо такі сили беруть участь у спільних оборонних заходах;

(d) поставку товарів або послуг до іншої Держави-члена, що призначені або для збройних сил інших Держав, котрі є сторонами Північноатлантичного Договору, окрім самої Держави-члена призначення, для використання зазначеними збройними силами чи цивільним персоналом, який їх супроводжує, або для поставки в їхні їдальні та крамниці, якщо такі сили беруть участь у спільних оборонних заходах;

(e) імпорт товарів збройним силам Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, розміщеними на острові Кіпр за Угодою про утворення Республіки Кіпр від 16 серпня 1960 року, що призначені для використання зазначеними збройними силами чи цивільним персоналом, який їх супроводжує, або для поставки в їхні їдальні та крамниці.

До впровадження спільних правил оподаткування винятки, передбачені в першому пункті надаються з урахуванням обмежень, установлених Державою-членом, що є отримувачем.

2. У тих випадках, коли товари не пересилаються або не перевозяться з Держави-члена, в якій відбувається поставка, та у випадку послуг звільнення може надаватися шляхом відшкодування ПДВ.

Держави-члени звільняють від оподаткування поставки золота центральним банкам.

Держави-члени звільняють від оподаткування поставку послуг посередниками, які діють від імені та за дорученням інших осіб, якщо вони є частиною операцій, зазначених у Главах 6, 7 та 8, або операцій, що здійснюються за межами Співтовариства.

Звільнення, передбачене частиною першою, не застосовується до турагентів, котрі від імені та за дорученням подорожніх постачають послуги, котрі надаються в інших Державах-членах.

У цілях цієї Секції вираз "склади, що не є митними складами" означає, у випадку підакцизних продуктів, місця, що визначені як податкові склади Статтею 4(b) Директиви 92/12/ЄЕС, а у випадку непідакцизних продуктів, місця, визначені як такі Державами-членами.

Без обмеження інших податкових положень Співтовариства, Держави-члени можуть після консультацій із Комітетом з ПДВ вжити спеціальних заходів, спрямованих на звільнення від оподаткування всіх або деяких операцій, про які йдеться в цій Секції, якщо такі заходи не мають на меті кінцеве використання або споживання, а сума ПДВ, що належить до сплати після завершення дії положень або ситуацій, про які йдеться в цій Секції, відповідає сумі податку, що належав би до сплати, якби кожна з цих операцій оподатковувалася в межах їхньої території.

1. Держави-члени можуть звільняти такі операції:

(a) поставку товарів, призначених для представлення на митний огляд та, за необхідності, розміщення на тимчасове зберігання;

(b) поставку товарів, призначених для розміщення у безмитній зоні або вільному складі;

(c) поставку товарів, призначених для розміщення в режими митного складу або внутрішньої переробки;

(d) поставку товарів, призначених для допущення в територіальні води в цілях установлення на бурових або видобувних платформах, у цілях будівництва, ремонту, технічного обслуговування, модернізації або оснащення таких платформ, або для зв'язування таких бурових або видобувних платформ із суходолом;

(e) поставку товарів, призначених для допущення в територіальні води для заправки та екіпірування бурових або видобувних платформ.

2. Місця, згадані в частині 1, є тими, що визначені як такі чинними митними нормами Співтовариства.

1. Держави-члени можуть звільняти такі операції:

(a) імпорт товарів, призначених для розміщення в режими складу, що не є режимом митного складу;

(b) поставку товарів, призначених для розміщення на їхній території в режими складу, що не є режимом митного складу.

2. Держави-члени не можуть передбачати режими складів, що не є митними складами, для непідакцизних товарів, якщо ці товари призначені для поставки на роздрібному етапі.

1. На відступ від Статті 157(2) Держави-члени можуть передбачати режими складів, інші ніж режим митного складу, у таких випадках:

(a) якщо товари призначені для крамниць, звільнених від оподаткування, в цілях поставки товарів, призначених для перевезення в особистому багажі подорожніх, що перевозяться рейсами повітряного або морського транспорту на треті території чи в треті країни, якщо така поставка звільнена від оподаткування згідно з підпунктом (b) Статті 146(1);

(b) якщо такі товари призначені для платників податку в цілях поставки подорожнім на борту літальних апаратів чи суден під час рейсів повітряного або морського транспорту, якщо пункт призначення розташований за межами Співтовариства;

(c) якщо товари призначені для платників податку в цілях здійснення поставки, звільненої від ПДВ згідно зі Статтею 151.

2. Якщо Держави-члени використовують можливість звільнення, передбачену підпунктом (a) частини 1, вони вживають заходів, необхідних для забезпечення правильного та прозорого застосування такого звільнення й уникнення будь-яких випадків ухилення, уникнення чи зловживання.

3. У цілях підпункту (a) частини 1, вираз "крамниця, звільнена від оподаткування" означає будь-який заклад, розташований в аеропорту чи порту, що відповідає умовам, установленим компетентними державними органами.

Держави-члени можуть звільняти від оподаткування поставку послуг, пов'язаних із поставкою товарів, зазначених у Статті 156, Статті 157(1)(b) або Статті 158.

1. Держави-члени можуть звільняти від оподаткування такі операції:

(a) поставку товарів або послуг, які виконуються в місцях, зазначених у Статті 156(1), якщо одна з зазначених у ній ситуацій досі має місце в межах її території;

(b) поставку товарів або послуг, які виконуються в місцях, зазначених у Статті 157(1)(b) чи Статті 158, якщо одна з ситуацій, зазначених у Статті 157(1)(b) чи Статті 158(1), досі має місце в межах її території.

2. Якщо Держави-члени використовують можливість, передбачену підпунктом (a) частини 1, по відношенню до операцій, які виконуються на митних складах, вони вживають необхідних заходів для забезпечення можливості застосування режимів складів, що не є митними складами згідно з підпунктом (b) частини 1, до тих самих операцій, якщо вони виконуються по відношенню до товарів згідно з переліком, наведеним у Додатку V, і виконуються на складах, що не є митними складами.

Держави-члени можуть звільняти поставку зазначених нижче товарів та послуг, пов'язаних із ними:

(a) поставку товарів, передбачених частиною першою Статті 30, якщо вони залишаються під режимом тимчасового ввезення із повним звільненням від імпортного мита, або режимом зовнішнього транзиту;

(b) поставку товарів, передбачених частиною другою Статті 30, якщо вони залишаються під режимом транзиту в межах Співтовариства, передбаченим Статтею 276.

У разі використання Державами-членами можливості, передбаченої цією Секцією, вони вживають заходів, необхідних для забезпечення того, щоб придбання товарів у межах Співтовариства, призначених для розміщення під один із режимів або одну з ситуацій, зазначених у Статті 156, Статті 157(1)(b) або Статті 158, регулювалося тими самими нормами, що й поставка товарів, яке здійснюється в межах їхньої території на тих самих умовах.

Якщо товари більше не підпадають під режими або ситуації, передбачені цією Секцією, внаслідок чого має місце імпорт у цілях Статті 61, то Держава-член імпорту вживає заходів, необхідних для запобігання подвійному оподаткуванню.