Директива Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість

РОЗДIЛ I - ПРЕДМЕТ ТА СФЕРА ДІЇ

РОЗДIЛ II - ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ОХОПЛЕННЯ

РОЗДIЛ III - ОПОДАТКОВУВАНІ ОСОБИ

РОЗДIЛ IV - ОПОДАТКОВУВАНІ ОПЕРАЦІЇ

Глaва 1 - Постачання товарів

Глaва 2 - Придбання товарів у межах Співтовариства

Глaва 3 - Надання послуг

Глaва 4 - Ввіз товарів

РОЗДIЛ V - МІСЦЕ ОПОДАТКОВУВАНИХ ОПЕРАЦІЙ

Глaва 1 - Місце постачання товарів

Секція 1 - Постачання товарів без перевезення

Секція 2 - Постачання товарів із перевезенням

Секція 3 - Постачання товарів на борт морських суден, повітряних суден або на потяги

Секція 4 - Постачання товарів через системи розподілу

Глaва 2 - Місце придбання товарів у межах Співтовариства

Глaва 3 - Місце надання послуг

Секція 1 - Терміни та означення

Секція 2 - Загальні правила

Секція 3 - Окремі положення

Підсекція 1 - Надання послуг посередниками

Підсекція 2 - Надання послуг, пов'язаних із нерухомим майном

Підсекція 3 - Надання послуг із перевезення

Підсекція 4 - Надання послуг у сфері культури, мистецтва, спорту, науки, освіти, розваг та подібних послуг, допоміжних послуг з перевезення, послуг з оцінювання рухомого майна та виконання пов'язаних з ним робіт.

Підсекція 5 - Надання ресторанних та кейтерингових послуг

Підсекція 6 - Винаймання транспортних засобів

Підсекція 7 - Надання ресторанних та кейтерингових послуг, призначених для споживання на борту морських суден, повітряних суден або в потягах

Підсекція 8 - Надання телекомунікаційних послуг, послуг мовлення та електронних послуг неоподатковуваним особам

Підсекція 9 - Надання послуг неоподатковуваним особам за межами Співтовариства

Підсекція 10 - Запобігання подвійному оподаткуванню або неоподаткуванню

Глaва 4 - Місце ввозу товарів

РОЗДIЛ VI - ФАКТ ВИНИКНЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ТА ВИНИКНЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ПДВ

Глaва 1 - Загальні положення

Глaва 2 - Постачання товарів або надання послуг

Глaва 3 - Придбання товарів у межах Співтовариства

Глaва 4 - Ввіз товарів

РОЗДIЛ VII - БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ

Глaва 1 - Означення

Глaва 2 - Постачання товарів або надання послуг

Глaва 3 - Придбання товарів у межах Співтовариства

Глaва 4 - Ввіз товарів

Глaва 5 - Різні положення

РОЗДIЛ VIII - СТАВКИ

Глaва 1 - Застосування ставок

Глaва 2 - Структура та рівень ставок

Секція 1 - Стандартна ставка

Секція 2 - Знижені ставки

Секція 3 - Окремі положення

Глaва 3 - Тимчасові положення для окремих трудомістких послуг

Глaва 4 - Спеціальні положення, які застосовують до ухвалення остаточних заходів

Глaва 5 - Тимчасові положення

РОЗДIЛ IX - ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ

Глaва 1 - Загальні положення

Глaва 2 - Звільнення від оподаткування деяких видів діяльності в суспільних інтересах

Глaва 3 - Звільнення від оподаткування інших видів діяльності

Глaва 4 - Звільнення від оподаткування операцій у межах Співтовариства

Секція 1 - Звільнення від оподаткування, пов'язані з постачанням товарів

Секція 2 - Звільнення від оподаткування придбань товарів у межах Співтовариства

Секція 3 - Звільнення від оподаткування деяких послуг з перевезення

Глaва 5 - Звільнення від оподаткування під час ввозу

Глaва 6 - Звільнення від оподаткування під час вивозу

Глaва 7 - Звільнення від оподаткування, пов'язані з міжнародними перевезеннями

Глaва 8 - Звільнення від оподаткування деяких операцій, які вважають вивізними

Глaва 9 - Звільнення від оподаткування надання послуг посередниками

Глaва 10 - Звільнення від оподаткування операцій, пов'язаних з міжнародною торгівлею

Секція 1 - Митні склади, склади інші ніж митні склади, та подібні режими

Секція 2 - Операції, звільнені від оподаткування для вивозу та в рамках торгівлі між державами-членами

Секція 3 - Спільні положення для секцій 1 та 2

РОЗДIЛ X - ВІДНЕСЕННЯ НА ЗМЕНШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Глaва 1 - Виникнення та обсяг права на віднесення на зменшення податкового зобов'язання

Глaва 2 - Пропорційне віднесення на зменшення податкового зобов'язання

Глaва 3 - Обмеження права на віднесення на зменшення податкового зобов'язання

Глaва 4 - Правила, що регулюють застосування права на віднесення на зменшення податкового зобов'язання

Глaва 5 - Коригування сум, віднесених на зменшення податкового зобов'язання

РОЗДIЛ XI - ОБОВ'ЯЗКИ ОПОДАТКОВУВАНИХ ОСІБ ТА ДЕЯКИХ НЕОПОДАТКОВУВАНИХ ОСІБ

Глaва 1 - Обов'язок платити

Секція 1 - Особи, відповідальні за сплату ПДВ податковим органам

Секція 2 - Порядок сплати

Глaва 2 - Ідентифікація

Глaва 3 - Виставлення рахунків-фактур

Секція 1 - Означення

Секція 2 - Поняття рахунку-фактури

Секція 3 - Виставлення рахунків-фактур

Секція 4 - Зміст рахунків-фактур

Секція 5 - Надсилання рахунків-фактур електронними засобами

Секція 6 - Заходи зі спрощення

Глaва 4 - Облік

Секція 1 - Означення

Секція 2 - Загальні обов'язки

Секція 3 - Спеціальні обов'язки зі зберігання всіх рахунків-фактур

Секція 4 - Право доступу до рахунків-фактур, які зберігають електронними засобами в іншій державі-члені

Глaва 5 - Декларації

Глaва 6 - Зведені звіти

Глaва 7 - Різні положення

Глaва 8 - Обов'язки, пов'язані з деякими операціями зі ввозу і вивозу

Секція 1 - Ввіз

Секція 2 - Вивіз

РОЗДIЛ XII - СПЕЦІАЛЬНІ СХЕМИ

Глaва 1 - Спеціальна схема для малих підприємств

Секція 1 - Спрощені процедури нарахування та утримання

Секція 2 - Звільнення від оподаткування або регресивна податкова знижка

Секція 3 - Звітність та контроль

Глaва 2 - Спільна схема з фіксованою ставкою для фермерів

Глaва 3 - Спеціальна схема для туристичних агентів

Глaва 4 - Спеціальні положення для вживаних товарів, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату

Секція 1 - Терміни та означення

Секція 2 - Спеціальні положення для оподатковуваних дилерів

Підсекція 1 - Маржинальна схема

Підсекція 2 - Перехідні положення для вживаних транспортних засобів

Секція 3 - Спеціальні положення для продажу з публічних торгів

Секція 4 - Заходи для запобігання спотворенню конкуренції та ухиленню від оподаткування

Глaва 5 - Спеціальна схема для інвестиційного золота

Секція 1 - Загальні положення

Секція 2 - Звільнення від ПДВ

Секція 3 - Можливість обирати спосіб оподаткування

Секція 4 - Операції на регульованому ринку зливкового золота

Секція 5 - Спеціальні права та обов'язки торговців інвестиційним золотом

Глaва 6 - Спеціальні схеми для оподатковуваних осіб, що не мають осідку, які надають телекомунікаційні послуги, послуги мовлення чи електронні послуги неоподатковуваним особам

Секція 1 - Загальні положення

Секція 2 - Спеціальна схема для телекомунікаційних послуг, послуг мовлення або електронних послуг, які надають оподатковувані особи, що не мають осідку в межах Співтовариства

Секція 3 - Спеціальна схема для телекомунікаційних послуг, послуг мовлення або електронних послуг, які надають оподатковувані особи, що мають осідок в межах Співтовариства, але не в державі-члені споживання.

РОЗДIЛ XIII - ВІДСТУПИ

Глaва 1 - Відступи, які застосовують до ухвалення остаточних заходів

Секція 1 - Відступи для держав, що були членами Співтовариства станом на 1 січня 1978 року

Секція 2 - Відступи для держав, що приєдналися до Співтовариства після 1 січня 1978 року

Секція 3 - Спільні положення для секцій 1 та 2

Глaва 2 - Відступи, що підлягають уповноваженню

Секція 1 - Заходи зі спрощення та заходи із запобігання ухиленню від оподаткування або уникненню оподаткування

Секція 2 - Міжнародні угоди

РОЗДIЛ XIV - РІЗНЕ

Глaва 1 - Імплементаційні інструменти

Глaва 2 - Комітет із ПДВ

Глaва 3 - Курси конвертації

Глaва 4 - Інші податки, збори та обов'язкові платежі

РОЗДIЛ XV - ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Глaва 1 - Перехідні положення з оподаткування торгівлі між державами-членами

Глaва 2 - Перехідні заходи, які застосовують в контексті приєднання чи вступу до Європейського Союзу

Глaва 3 - Транспозиція та набуття чинності

ДОДАТОК I - СПИСОК ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗГАДАНИХ У ТРЕТЬОМУ ПІДПАРАГРАФІ СТАТТІ 13(1)

ДОДАТОК II - ОРІЄНТОВНИЙ СПИСОК ПОСЛУГ, ЯКІ НАДАЮТЬ В ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ, ЗГАДАНИХ У ПУНКТІ (С) ПЕРШОГО ПАРАГРАФА СТАТТІ 58

ДОДАТОК III - СПИСКИ ПОСТАЧАНЬ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ, ДО ЯКИХ МОЖНА ЗАСТОСОВУВАТИ ЗНИЖЕНІ СТАВКИ, ЩО ЗГАДАНІ У СТАТТІ 98

ДОДАТОК IV - СПИСОК ПОСЛУГ, ЗГАДАНИХ У СТАТТІ 106

ДОДАТОК V - КАТЕГОРІЇ ТОВАРІВ, ОХОПЛЕНІ ІНШИМИ РЕЖИМАМИ СКЛАДУВАННЯ, НІЖ РЕЖИМ МИТНОГО СКЛАДУ, ПЕРЕДБАЧЕНІ СТАТТЕЮ 160(2)

ДОДАТОК VI - СПИСОК ПОСТАЧАНЬ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ, ЗГАДАНИХ У ПУНКТІ (D) СТАТТІ 199(1)

ДОДАТОК VII - СПИСОК ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ ІЗ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА, ЗГАДАНИХ У ПУНКТІ (4) СТАТТІ 295(1)

ДОДАТОК VIII - ОРІЄНТОВНИЙ СПИСОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОСЛУГ, ЗГАДАНИХ У ПУНКТІ 5 СТАТТІ 295(1)

ДОДАТОК IX - ВИТВОРИ МИСТЕЦТВА, ПРЕДМЕТИ КОЛЕКЦІОНУВАННЯ ТА АНТИКВАРІАТ, ЗГАДАНІ В ПУНКТАХ (2), (3) ТА (4) СТАТТІ 311(1)

Чaстина A - Витвори мистецтва

Чaстина В - Предмети колекціонування

Чaстина C - Антикваріат

ДОДАТОК X - СПИСОК ОПЕРАЦІЙ, ОХОПЛЕНИХ ВІДСТУПАМИ, ЗГАДАНИМИ У СТАТТЯХ 370 ТА 371 І СТАТТЯХ 375-390c

Чaстина A - Операції, які держави-члени можуть продовжувати оподатковувати

Чaстина В - Операції, які держави-члени можуть продовжувати звільняти від оподаткування

ДОДАТОК XI

Чaстина A - Скасовані директиви з подальшими змінами і доповненнями

Чaстина В - Граничні строки транспозиції до національного законодавства (зазначені в статті 411)

ДОДАТОК XII - КОРЕЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ

1. Ця Директива встановлює спільну систему податку на додану вартість (ПДВ).

2. Принцип спільної системи ПДВ передбачає застосування до товарів та послуг загального податку на споживання, точно пропорційного ціні товарів і послуг, незалежно від кількості операцій, які відбуваються в процесі виробництва та збуту до моменту нарахування податку.

По кожній операції виникає податкове зобов'язання з ПДВ, розраховане відповідно до ціни товарів або послуг за ставкою, застосовною для таких товарів або послуг, після віднесення на зменшення податкового зобов'язання суми ПДВ, що безпосередньо припадає на різні складові собівартості.

Спільна система ПДВ повинна застосовуватися аж до етапу роздрібної торгівлі та включно з ним.

1. Оподаткуванню ПДВ підлягають такі операції:

(a) постачання товарів за винагороду в межах території держави-члена оподатковуваною особою, що діє як така;

(b) придбання товарів у Співтоваристві за винагороду в межах території держави-члена:

(i) оподатковуваною особою, що діє як така, або неоподатковуваною юридичною особою, якщо продавець є оподатковуваною особою, що діє як така, яка не підпадає під звільнення від оподаткування для малих підприємств, передбачене у статтях 282­292, та не підпадає під дію статей 33 або 36;

(ii) у випадку нового транспортного засобу - оподатковуваною особою або неоподатковуваною юридичною особою, інші придбання якої не підлягають оподаткуванню ПДВ згідно зі статтею 3(1), або будь-якою іншою неоподатковуваною особою;

(iii) у випадку підакцизних продуктів, якщо податкове зобов'язання з акцизного збору виникає під час придбання в межах Співтовариства на території держави-члена згідно з Директивою 92/12/ЄЕС - оподатковуваною особою або неоподатковуваною юридичною особою, інші придбання якої не оподатковують ПДВ згідно зі статтею 3(1);

(c) надання послуг за винагороду в межах території держави-члена оподатковуваною особою, що діє як така;

(d) ввіз товарів.

2. (a) Для цілей пункту (ii) параграфа 1(b), "транспортними засобами", якщо вони призначені для перевезення осіб чи транспортування товарів, вважають такі:

(i) механічні наземні транспортні засоби з об'ємом двигуна більше 48 кубічних сантиметрів чи потужністю більше 7,2 кіловат;

(ii) судна завдовжки понад 7,5 метрів, окрім суден, які використовують для судноплавства у відкритому морі та перевезення пасажирів за винагороду, а також суден, які використовують для цілей комерційних, промислових або риболовних видів діяльності, або для порятунку чи надання допомоги у морі, або для риболовлі у внутрішніх водах;

(iii) повітряні судна зі злітною масою понад 1550 кілограмів, окрім повітряних суден, використовуваних авіалініями, що працюють за винагороду здебільшого на міжнародних маршрутах.

(b) Ці транспортні засоби вважають "новими" у таких випадках:

(i) механічні наземні транспортні засоби, постачання яких було здійснено протягом шести місяців з дати першого введення в експлуатацію, або якщо транспортний засіб проїхав не більше 6000 кілометрів;

(ii) судна, постачання яких було здійснено протягом трьох місяців з дати першого введення в експлуатацію, або якщо судно плавало не більше 100 годин;

(iii) повітряні судна, постачання яких було здійснено протягом трьох місяців з дати першого введення в експлуатацію, або якщо повітряне судно літало не більше 40 годин.

(c) Держави-члени повинні встановлювати умови, за яких факти, зазначені в пункті (b), можуть вважатися встановленими.

3. "Підакцизні продукти" означають енергоносії, алкоголь і алкогольні напої та тютюнові вироби, визначені чинним законодавством Співтовариства, окрім газу, який постачають через систему постачання природного газу, розташовану на території Співтовариства, або через будь-яку мережу, з'єднану з такою системою.

1. Як відступ від статті 2(1)(b)(i), такі операції не підлягають оподаткуванню ПДВ:

(a) придбання товарів у межах Співтовариства оподатковуваною особою або неоподатковуваною юридичною особою, якби постачання таких товарів у межах території держави-члена придбання звільнялося від оподаткування згідно зі статтями 148 та 151;

(b) придбання товарів у межах Співтовариства, інших ніж зазначені у пункті (a) та статті 4, та інших ніж нові транспортні засоби або підакцизні продукти, оподатковуваною особою для цілей її сільськогосподарської, лісогосподарської або рибогосподарської діяльності згідно зі спільною схемою з фіксованою ставкою для фермерів, або оподатковуваною особою, що здійснює лише постачання товарів або надання послуг, з яких ПДВ не відраховують, або неоподатковуваною юридичною особою.

2. Пункт (b) параграфа 1 застосовують лише в разі виконання таких умов:

(a) протягом поточного календарного року загальна вартість придбань товарів в межах Співтовариства не перевищує порогового значення, яке повинні визначати держави-члени, але яке не може бути нижчим за 10000 євро чи еквівалентну суму в національній валюті;

(b) протягом попереднього календарного року загальна вартість придбань товарів у межах Співтовариства не перевищувала порогового значення, передбаченого у пункті (a).

Порогове значення, яке слугує базовим значенням, повинне складатися із загальної вартості придбань товарів в межах Співтовариства без урахування ПДВ, що підлягає сплаті або сплаченого в державі-члені, в якій розпочалося відправлення або перевезення товарів, як зазначено в пункті (b) параграфа 1.

3. Держави-члени повинні надавати оподатковуваним особам та неоподатковуваним юридичним особам, що підпадають під вимоги, передбачені в пункті (b) параграфа 1, право обирати загальну схему, передбачену в статті 2(1)(b)(i).

Держави-члени повинні встановити детальні правила для реалізації можливості вибору, зазначеного в першому підпараграфі, що в будь-якому разі повинна охоплювати період тривалістю щонайменше два календарних роки

Крім операцій, зазначених у статті 3, оподаткуванню ПДВ не підлягають такі операції:

(a) придбання в межах Співтовариства вживаних товарів, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, визначених в пунктах (1)-(4) статті 311(1), якщо продавець є оподатковуваним дилером та діє як такий, а ПДВ було справлено з товарів у державі-члені, в якій розпочалося їх відправлення чи перевезення, згідно з маржинальною схемою, передбаченою у статтях 312-325;

(b) придбання в межах Співтовариства вживаних транспортних засобів, визначених у статті 327(3), якщо продавець є оподатковуваним дилером та діє як такий, а ПДВ було справлено з транспортних засобів у державі-члені, в якій розпочалося їх відправлення чи перевезення, згідно з перехідними положеннями для вживаних транспортних засобів;

(c) придбання в межах Співтовариства вживаних товарів, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, визначених в пунктах (1)-(4) статті 311(1), якщо продавець є організатором продажу з публічних торгів, діючи як такий, а ПДВ було справлено з товарів у державі-члені, в якій розпочалося їх відправлення чи перевезення, відповідно до спеціальних положень продажу з публічних торгів.

Для цілей застосування цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) "Співтовариство" та "територія Співтовариства" означають території держав-членів, як визначено у пункті (2);

(2) "держава-член" та "територія держави-члена" означають територію кожної держави-члена Співтовариства, до якої є застосовним Договір про заснування Європейського Співтовариства відповідно до статті 299 цього Договору, за винятком будь-якої території, зазначеної в статті 6 цієї Директиви;

(3) "треті території" означає території, зазначені в статті 6;

(4) "третя країна" означає будь-яку державу або територію, щодо якої не застосовують Договір.

1. Цю Директиву не застосовують до наведених нижче територій, які становлять частину митної території Співтовариства:

(a) Гори Афон;

(b) Канарських островів;

(c) територій Франції, зазначених в статті 349 та статті 355(1) Договору про функціонування Європейського Союзу;

(d) Аландських островів;

(e) Нормандських островів.

2. Цю Директиву не застосовують до наведених нижче територій, які не становлять частину митної території Співтовариства:

(a) острова Гельголанд;

(b) території Бюзінгена;

(c) Сеути;

(d) Мелільї;

(e) Лівіньо;

(f) Кампіоне д'Італія;

(g) італійських вод озера Лугано.

1. З огляду на конвенції та договори, укладені з Францією, Сполученим Королівством та Кіпром відповідно, Князівство Монако, острів Мен та Суверенні території баз Сполученого Королівства Акротирі та Декелія не вважають третіми країнами для цілей застосування цієї Директиви.

2. Держави-члени повинні вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб усі операції, ініційовані у Князівстві Монако чи призначені для Князівства Монако, вважалися операціями, ініційованими у Франції чи призначеними для Франції, щоб операції, ініційовані на острові Мен або призначені для острова Мен, вважалися операціями, ініційованими у Сполученому Королівстві або призначеними для Сполученого Королівства, та щоб операції, ініційовані на Суверенних територіях баз Сполученого Королівства Акротирі та Декелія чи призначені для них, вважалися операціями, ініційованими на Кіпрі або призначеними для Кіпру.

Якщо Комісія вважатиме, що положення, встановлені у статтях 6 і 7, більше не є обґрунтованими, зокрема з точки зору добросовісної конкуренції або власних ресурсів, вона повинна подати відповідні пропозиції Раді.

1. "Оподатковувана особа" означає будь-яку особу, що самостійно провадить у будь-якому місці будь-який вид економічної діяльності, хай би якими були мета чи результати такої діяльності.

Будь-який вид діяльності виробників, торговців або осіб, що надають послуги, включаючи гірничодобувні та сільськогосподарські види діяльності, а також професійні види діяльності, вважають "економічною діяльністю". Зокрема, експлуатацію матеріального або нематеріального майна для отримання доходу від такої експлуатації на постійній основі вважають економічною діяльністю.

2. Окрім осіб, зазначених у параграфі 1, будь-яку особу, котра на нерегулярній основі постачає новий транспортний засіб, що його відправляє або перевозить до покупця продавець або покупець, або це здійснюють від імені продавця чи покупця, до місця призначення за межами території держави-члена, але в межах території Співтовариства, вважають оподатковуваною особою.

Умова статті 9(1) щодо того, що економічна діяльність повинна здійснюватися "самостійно", звільняє найманих працівників та інших осіб від ПДВ, якщо вони пов'язані з працедавцем трудовою угодою або будь-якими іншими юридичними зв'язками, які створюють відносини між працедавцем та працівником в тому, що стосується умов праці, оплати праці та відповідальності працедавця.

Після консультацій із дорадчим комітетом з питань податку на додану вартість (далі - "Комітетом із ПДВ") кожна держава-член може вважати єдиною оподатковуваною особою будь-яких осіб, що мають осідок на території цієї держави-члена, які, будучи юридично незалежними, тісно пов'язані одна з одною фінансовими, економічними та організаційними зв'язками.

Держава-член, що використовує можливість, передбачену в першому параграфі, може ухвалювати будь-які заходи, необхідні для запобігання ухиленню від оподаткування або уникненню оподаткування шляхом використання цього положення.

1. Держави-члени можуть вважати оподатковуваною особою будь-кого, хто на нерегулярній основі здійснює операцію, пов'язану з видами діяльності, зазначеними у другому підпараграфі статті 9(1), і зокрема, одну з таких операцій:

(a) постачання будівлі чи частин будівлі та землі, на якій розташована будівля, до першого заселення;

(b) постачання землі під забудову.

2. Для цілей параграфа 1(a), "будівля" означає будь-яку споруду, закріплену на землі або в землі.

Держави-члени можуть встановлювати детальні правила застосування критерію, зазначеного в параграфі 1(a), до перебудов будівель та можуть визначати, що означає "земля, на якій розташована будівля".

Держави-члени можуть застосовувати критерії, інші ніж критерій першого заселення, такі як період між датою завершення будівництва і датою першого постачання будівлі, або період між датою першого заселення і датою подальшого постачання, за умови, що тривалість таких періодів не перевищуватиме відповідно п'яти та двох років.

3. Для цілей параграфа 1(b) "земля під забудову" означає будь-які необлаштовані або облаштовані земельні ділянки, визначені як такі державами-членами.

1. Держави, регіональні та місцеві органи влади та інші органи, що регулюються публічним правом, не повинні вважатися оподатковуваними особами стосовно видів діяльності чи операцій, в яких вони беруть участь як органи публічної влади, навіть якщо вони утримують збори, комісії, внески або платежі у зв'язку з цими видами діяльності чи операціями.

Однак якщо вони беруть участь у таких видах діяльності або операціях, вони повинні вважатися оподатковуваними особами стосовно цих видів діяльності або операцій у випадках, коли поводження з ними як із особами, що не є оподатковуваними особами, призвело б до суттєвих спотворень конкуренції.

У будь-якому випадку органи, що регулюються публічним правом, повинні вважатися оподатковуваними особами стосовно видів діяльності, перелічених у додатку I, за умови, що ці види діяльності не здійснюються в такому малому обсязі, що ними можна знехтувати.

2. Держави-члени можуть вважати види діяльності, звільнені від оподаткування згідно зі статтями 132, 135, 136 та 371, статтями 374-377, статтею 378(2), статтею 379(2) або статтями 380-390b, в яких беруть участь органи, що регулюються публічним правом, видами діяльності, в яких ці органи беруть участь як органи публічної влади.

1. "Постачання товарів" означає передання права розпоряджатися матеріальним майном як власник.

2. Окрім операції, зазначеної в параграфі 1, постачанням товарів вважають кожну з таких операцій:

(a) передання права власності на майно з виплатою компенсації на підставі наказу органу публічної влади або наказу від його імені, або на виконання закону;

(b) фактичне передання товарів відповідно до договору найму товарів на певний період або про продаж товарів у розстрочку, яка передбачає, що за звичайного розвитку подій, передання права власності повинна бути здійснена не пізніше виплати останнього внеску;

(c) передання товарів відповідно до договору, за яким сплачують комісію за продаж чи купівлю.

3. Держави-члени можуть вважати передання деяких будівельних робіт постачанням товарів.

1. Електроенергію, газ, теплову енергію, енергію для охолоджування вважають матеріальним майном.

2. Держави-члени можуть вважати матеріальним майном:

(a) певні права на нерухоме майно;

(b) речові права, що дають їх власнику право користування нерухомим майном;

(c) акції або паї, еквівалентні акціям, що дають їх власнику де-юре чи де-факто права власності або володіння нерухомим майном чи його частиною.

Використання оподатковуваною особою товарів, що становлять частину її господарських засобів, у її приватних цілях або в приватних цілях її працівників, або безоплатне їх передання або, загалом, їх використання для інших цілей, ніж цілі її господарської діяльності, повинне вважатися постачанням товарів за винагороду, якщо ПДВ на такі товари або їхні складові повністю або частково підлягав віднесенню на зменшення податкового зобов'язання.

Однак використання товарів для цілей господарської діяльності як зразків або подарунків невисокої вартості не вважають постачанням товарів за винагороду.

1. Передання оподатковуваною особою товарів, що становлять частину її господарських засобів, до іншої держави-члена повинне вважатися постачанням товарів за винагороду.

"Передання до іншої держави-члена" означає відправлення або перевезення рухомого матеріального майна оподатковуваною особою або від її імені для цілей її господарської діяльності до місця призначення за межами території держави-члена, в якій розташоване майно, але в межах Співтовариства.

2. Переданням до іншої держави-члена не вважають відправлення або перевезення товарів для цілей будь-яких таких операцій:

(a) постачання товарів оподатковуваною особою в межах території держави-члена, в якій завершується відправлення або перевезення, згідно з умовами, встановленими у статті 33;

(b) постачання товарів оподатковуваною особою для встановлення або монтажу постачальником або від імені постачальника в межах території держави-члена, в якій завершується відправлення або перевезення товарів, згідно з умовами, встановленими у статті 36;

(c) постачання товарів оподатковуваною особою на борт морського судна, повітряного судна чи на потяг під час здійснення операції пасажирського перевезення згідно з умовами, встановленими у статті 37;

(d) постачання газу через систему постачання природного газу, розташовану в межах території Співтовариства або через будь-яку мережу, з'єднану з такою системою, постачання електроенергії або постачання теплової енергії чи енергії для охолоджування через опалювальні або охолоджувальні мережі згідно з умовами, встановленими у статтях 38 і 39;

(e) постачання товарів оподатковуваною особою в межах території держави-члена згідно з умовами, встановленими у статтях 138, 146, 147, 148, 151 або 152;

(f) надання оподатковуваній особі послуги, яка полягає в оцінюванні відповідних товарів або виконанні робіт, пов'язаних із товарами, що фізично відбувається в межах території держави-члена, в якій завершується відправлення або перевезення товарів за умови, що товари, після їх оцінювання або виконання пов'язаних з ними робіт, повертаються цій оподатковуваній особі до держави-члена, з якої вони були вперше відправлені або перевезені;

(g) тимчасове користування товарами в межах території держави-члена, в якій завершується відправлення або перевезення товарів, для цілей надання послуг оподатковуваною особою, що має осідок у державі-члені, в якій розпочалося відправлення або перевезення товарів;

(h) тимчасове користування товарами протягом періоду, що не перевищує двадцяти чотирьох місяців, у межах території іншої держави-члена, в якій ввіз таких самих товарів із третьої країни для тимчасового користування підпадав би під режим тимчасового ввезення з повним звільненням від ввізного мита.

3. Якщо одна з умов, які регулюють відповідність до параграфа 2, більше не виконується, товари вважають такими, що були передані до іншої держави-члена. У таких випадках вважають, що передання відбулося в момент припинення виконання такої умови.

Держави-члени можуть вважати постачанням товарів за винагороду кожну з таких операцій:

(a) використання оподатковуваною особою для цілей своєї господарської діяльності товарів, виготовлених, збудованих, видобутих, оброблених, придбаних чи ввезених під час такої діяльності, якщо ПДВ на такі товари не підлягав би віднесенню на зменшення податкового зобов'язання в повному обсязі в разі їх придбання в іншої оподатковуваної особи;

(b) використання товарів оподатковуваною особою для цілей здійснення неоподатковуваних видів діяльності, якщо ПДВ на такі товари підлягає повному або частковому віднесенню на зменшення податкового зобов'язання після їх придбання або використання відповідно до пункту (a);

(c) за винятком випадків, зазначених у статті 19, утримання товарів оподатковуваною особою або її правонаступниками після припинення здійснення нею оподатковуваної економічної діяльності, якщо ПДВ на такі товари підлягає повному або частковому віднесенню на зменшення податкового зобов'язання після їх придбання або використання відповідно до пункту (a).

У разі передання сукупності активів чи їхньої частини за винагороду або безоплатно, або як внеску в компанію, держави-члени можуть вважати, що постачання товарів не відбулося, а особа, якій були передані товари, є правонаступником особи, яка передає товар.

У випадках, коли отримувач не підлягає оподаткуванню в повному обсязі, держави-члени можуть вживати необхідних заходів для запобігання спотворенню конкуренції. Вони також можуть ухвалювати будь-які інструменти, необхідні для запобігання ухиленню від оподаткування або уникненню оподаткування, використовуючи цю статтю.

"Придбання товарів у межах Співтовариства" означає придбання права розпоряджатися як власник рухомим матеріальним майном, відправленим або перевезеним особі, яка придбаває товари, продавцем або від імені продавця, або особою, яка придбаває товари, в державі-члені, іншій ніж та, в якій розпочалося відправлення або перевезення товарів.

Якщо придбані неоподатковуваною юридичною особою товари ця сама неоподатковувана юридична особа відправляє або перевозить з третьої території або третьої країни та ввозить в державу-член, іншу ніж держава-член, у якій завершується відправлення або перевезення товарів, товари вважають такими, що були відправлені або перевезені з держави-члена ввозу. Ця держава-член повинна надати імпортеру, визначеному відповідальним за сплату ПДВ або визнаному таким згідно зі статтею 201, відшкодування вартості ПДВ, сплаченого у зв'язку зі ввозом товарів, якщо імпортер доведе, що ПДВ було справлено з придбаних ним товарів у державі-члені, в якій завершується відправлення або перевезення товарів.

Використання оподатковуваною особою для цілей власної господарської діяльності товарів, відправлених або перевезених такою оподатковуваною особою чи від її імені з іншої держави-члена, в якій ці товари було виготовлено, видобуто, оброблено, закуплено або придбано в розумінні статті 2(1)(b), або до якої вони були ввезені цією оподатковуваною особою для цілей власної господарської діяльності, вважають придбанням товарів у межах Співтовариства за винагороду.

Використання збройними силами держави, що є стороною Північноатлантичного договору, для власних цілей або для використання цивільним персоналом, який їх супроводжує, товарів, що не були придбані ними відповідно до загальних правил оподаткування, чинних на внутрішньому ринку держави-члена, вважають придбанням товарів у межах Співтовариства за винагороду, якщо ввіз таких товарів не підпадає під звільнення від оподаткування, передбачене у статті 143(1)(h).

Держави-члени повинні вжити необхідних заходів для забезпечення класифікації як придбання товарів у межах Співтовариства операції, яка класифікувалася б як постачання товарів, якби вона була виконана на їхній території оподатковуваною особою, що діє як така.

1. "Надання послуг" означає будь-яку операцію, що не є постачанням товарів.

2. "Телекомунікаційні послуги" означає послуги, пов'язані із передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою провідних, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем, включаючи пов'язане з ними передання або надання права на використання можливостей такого передання, поширення або приймання, включно з наданням доступу до глобальних інформаційних мереж.

Надання послуг може полягати, зокрема, у здійсненні однієї з таких операцій:

(a) передання нематеріального майна, незалежно від того, чи воно регулюється правовстановчим документом;

(b) зобов'язання утримуватися від дії або допускати дію чи ситуацію;

(c) надання послуг на виконання замовлення, здійсненого органом публічної влади або від його імені, або на виконання закону.

1. Наданням послуг за винагороду вважають кожну з таких операцій:

(a) використання оподатковуваною особою товарів, що становлять частину її бізнес-активів, для її приватних цілей або приватних цілей її працівників, або, загалом, для цілей, інших ніж цілі її господарської діяльності, якщо ПДВ на такі товари повністю або частково підлягав віднесенню на зменшення податкового зобов'язання;

(b) надання послуг, виконане безоплатно оподатковуваною особою у приватних цілях або в приватних цілях її працівників, або, загалом, для цілей, інших ніж цілі її господарської діяльності.

2. Держави-члени можуть відступати від параграфа 1 за умови, що такий відступ не призведе до спотворення конкуренції.

Для запобігання спотворенню конкуренції та після консультації з Комітетом із ПДВ держави-члени можуть вважати наданням послуг за винагороду надання оподатковуваною особою послуги для цілей її господарської діяльності за умови, що ПДВ за таку послугу не підлягав би віднесенню на зменшення податкового зобов'язання в повному обсязі в разі надання послуги іншою оподатковуваною особою.

Якщо оподатковувана особа, що діє від власного імені, але за дорученням іншої особи, бере участь у наданні послуг, вважають, що вона сама отримала і надала такі послуги.

Стаття 19 аналогічним чином повинна застосовуватися до надання послуг.

"Ввіз товарів" означає прибуття до Співтовариства товарів, що не перебувають у вільному обігу в розумінні статті 24 Договору.

Окрім операції, зазначеної в першому параграфі, прибуття до Співтовариства товарів, які перебувають у вільному обігу та надходять із третьої території, що становить частину митної території Співтовариства, вважають ввозом товарів.

Якщо товари не відправляють або не перевозять, то місцем постачання вважають місце, в якому товари перебувають під час здійснення постачання.

Якщо товари відправляє або транспортує постачальник, або замовник, або третя особа, то місцем постачання вважають місце, в якому товари перебувають на момент початку відправлення або перевезення товарів замовникові.

Однак, якщо відправлення або перевезення товарів розпочинається на третій території або в третій країні, то як місце постачання імпортером, відповідальним за сплату ПДВ або визнаним таким згідно зі статтею 201, так і місце будь-якого подальшого постачання вважають такими, що перебувають в межах держави-члена, до якої ввозять товари.

1. Як відступ від статті 32, місцем постачання товарів, що відправляються або транспортуються постачальником або за його дорученням з держави-члена, іншої ніж та, в якій завершується відправлення або перевезення товарів, вважають місце, в якому товари перебувають під час завершення відправлення або перевезення товарів замовникові, в разі виконання таких умов:

(a) постачання товарів здійснюється для оподатковуваної особи або неоподатковуваної юридичної особи, чиї придбання товарів у межах Співтовариства не підлягають оподаткуванню ПДВ згідно зі статтею 3(1), або для будь-якої іншої неоподатковуваної особи;

(b) товари, що їх постачають, не є ані новими транспортними засобами, ані товарами, що їх постачають після монтажу або встановлення, з випробувальним пробігом або запуском чи без нього, від постачальника або за його дорученням.

2. Якщо товари, що їх постачають, відправляються або перевозяться з третьої території або третьої країни та ввозяться постачальником до держави-члена, іншої ніж держава-член, у якій завершується відправлення або перевезення товарів замовникові, товари вважають такими, що їх було відправлено або перевезено з держави-члена ввозу.

1. Статтю 33 не застосовують до постачання товарів, що їх всі разом відправляють або транспортують до тієї самої держави-члена, якщо така держава-член є державою-членом, у якій завершується відправлення або перевезення товарів, у разі дотримання таких умов:

(a) товари, що їх постачають, не є підакцизними продуктами;

(b) загальна вартість без урахування ПДВ таких постачань, що їх здійснюють на умовах, встановлених у статті 33, в межах цієї держави-члена, в жодному календарному році не перевищує 100000 євро або еквівалентну суму в національній валюті;

(c) загальна вартість товарів без урахування ПДВ, інших ніж підакцизні продукти, що їх постачають на умовах, встановлених у статті 33, в межах такої держави-члена не перевищувала в попередньому календарному році 100000 євро або еквівалентну суму в національній валюті.

2. Держава-член, на території якої перебувають товари на момент завершення їх відправлення або перевезення замовникові, може обмежувати порогове значення, зазначене в параграфі 1, до 35000 євро або еквівалентної суми в національній валюті, якщо така держава-член остерігається того, що порогове значення у 100000 євро могло б призвести до суттєвого спотворення конкуренції.

Держави-члени, що використовують можливість, передбачену в першому підпараграфі, повинні вживати необхідних заходів, щоб відповідним чином інформувати компетентні органи публічної влади держави-члена, в якій розпочинається відправлення або перевезення товарів.

3. Комісія за першої нагоди повинна надати Раді звіт про застосування спеціального порогового значення у 35000 євро, зазначеного в параграфі 2, в супроводі, за необхідності, відповідних пропозицій.

4. Держава-член, на території якої перебувають товари на момент початку їх відправлення або перевезення, повинна надавати оподатковуваним особам, які здійснюють постачання товарів, що підпадають під умови, викладені у параграфі 1, право обирати місце постачання відповідно до статті 33.

Відповідні держави-члени повинні встановлювати детальні правила, що регулюють використання можливості вибору, зазначеної в першому підпараграфі, що в будь-якому разі повинна охоплювати період тривалістю щонайменше два календарних роки.

Статті 33 та 34 не застосовують до постачання вживаних товарів, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, як визначено в пунктах (1)-(4) статті 311(1), а також до постачання вживаних транспортних засобів, як визначено у статті 327(3), що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з відповідними спеціальними положеннями.