Директива Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість

Зі змінами, внесеними:

Зі змінами, внесеними:

Із виправленнями, внесеними:

1. Ця Директива встановлює спільну систему податку на додану вартість (ПДВ).

2. Принцип спільної системи ПДВ передбачає застосування до товарів та послуг загального податку на споживання, точно пропорційного ціні товарів і послуг, незалежно від кількості операцій, які відбуваються в процесі виробництва та розповсюдження до моменту нарахування податку.

За кожною операцією виникає податкове зобов’язання з ПДВ, розраховане відповідно до ціни товарів або послуг за ставкою, застосовною для таких товарів або послуг, після віднесення на зменшення податкового зобов’язання суми ПДВ, що безпосередньо припадає на різні складові собівартості.

Спільна система ПДВ повинна застосовуватися до етапу роздрібної торгівлі включно.

1. Оподаткуванню ПДВ підлягають такі операції:

(a) постачання товарів за винагороду в межах території держави-члена оподатковуваною особою, що діє як така;

(b) придбання товарів в межах Співтовариства за винагороду в межах території держави-члена:

(i) оподатковуваною особою, що діє як така, або неоподатковуваною юридичною особою, якщо продавець є оподатковуваною особою, що діє як така, яка не підпадає під звільнення від оподаткування для малих підприємств, передбачене у статтях 282-292, та не підпадає під дію статей 33 або 36;

(ii) у випадку нового транспортного засобу - оподатковуваною особою або неоподатковуваною юридичною особою, інші придбання якої не підлягають оподаткуванню ПДВ згідно зі статтею 3(1), або будь-якою іншою неоподатковуваною особою;

(iii) у випадку підакцизних продуктів, якщо податкове зобов’язання з акцизного збору виникає під час придбання в межах Співтовариства, згідно з Директивою 92/12/ЄЕС, на території держави-члена, оподатковуваною особою або неоподатковуваною юридичною особою, інші придбання якої не підлягають оподаткуванню ПДВ згідно зі статтею 3(1);

(c) постачання послуг за винагороду в межах території держави-члена оподатковуваною особою, що діє як така;

(d) імпортування товарів.

2. (a) Для цілей пункту (ii) параграфа 1(b), "транспортними засобами", якщо вони призначені для перевезення осіб чи товарів, вважають:

(i) механічні наземні транспортні засоби з об’ємом двигуна більше 48 кубічних сантиметрів чи потужністю більше 7,2 кіловат;

(ii) судна завдовжки понад 7,5 метрів, окрім суден, які використовують для судноплавства у відкритому морі та перевезення пасажирів за винагороду, а також суден, які використовують для цілей комерційної, промислової або риболовної діяльності, для порятунку чи надання допомоги у морі або для риболовлі у внутрішніх водах;

(iii) повітряні судна зі злітною масою понад 1550 кілограмів, окрім повітряних суден, використовуваних авіалініями, що працюють за винагороду здебільшого на міжнародних маршрутах.

(b) Ці транспортні засоби вважають "новими" у таких випадках:

(i) механічні наземні транспортні засоби, постачання яких здійснюють протягом шести місяців з дати першого введення в експлуатацію, або якщо транспортний засіб проїхав не більше 6000 кілометрів;

(ii) судна, постачання яких здійснюють протягом трьох місяців з дати першого введення в експлуатацію, або якщо судно пройшло не більше 100 годин;

(iii) повітряні судна, постачання яких здійснюють протягом трьох місяців з дати першого введення в експлуатацію, або якщо повітряне судно літало не більше 40 годин.

(c) Держави-члени повинні встановити умови, за яких факти, зазначені в пункті (b), можуть вважатися встановленими.

3. "Підакцизні продукти" означають енергоносії, алкоголь і алкогольні напої та тютюнові вироби, визначені чинним законодавством Співтовариства, окрім газу, який постачають через систему постачання природного газу, розташовану на території Співтовариства, або через будь-яку мережу, з’єднану з такою системою.

1. Як відступ від статті 2(1)(b)(i), такі операції не підлягають оподаткуванню ПДВ:

(a) придбання товарів у межах Співтовариства оподатковуваною особою або неоподатковуваною юридичною особою, якщо постачання таких товарів у межах території держави-члена придбання було б звільнене від оподаткування згідно зі статтями 148 та 151;

(b) придбання товарів у межах Співтовариства, інших ніж зазначені у пункті (a) і статті 4, та інших ніж нові транспортні засоби або підакцизні продукти, оподатковуваною особою для цілей її сільськогосподарської, лісогосподарської або рибогосподарської діяльності згідно зі спільною схемою з фіксованою ставкою для фермерів, або оподатковуваною особою, що здійснює лише постачання товарів чи послуг, стосовно яких ПДВ не підлягає віднесенню на зменшення податкового зобов’язання, або неоподатковуваною юридичною особою.

2. Пункт (b) параграфа 1 застосовують лише якщо виконані такі умови:

(a) протягом поточного календарного року загальна вартість придбань товарів в межах Співтовариства не перевищує порогового значення, яке повинні визначати держави-члени, але яке не може бути нижчим 10000 євро чи еквівалент в національній валюті;

(b) протягом попереднього календарного року загальна вартість придбань товарів у межах Співтовариства не перевищувала порогового значення, передбаченого у пункті (a).

Порогове значення, яке слугує базовим значенням, повинне складатися із загальної вартості придбань товарів в межах Співтовариства без урахування ПДВ, що підлягає сплаті або було сплачено в державі-члені, в якій розпочалося пересилання або перевезення товарів, як зазначено в пункті (b) параграфа 1.

3. Держави-члени повинні надавати оподатковуваним особам та неоподатковуваним юридичним особам, що підпадають під вимоги, передбачені в пункті (b) параграфа 1, право обирати загальну схему, передбачену в статті 2(1)(b)(i).

Держави-члени повинні встановити детальні правила для реалізації можливості вибору, зазначеного в першому підпараграфі, що в будь-якому разі повинна охоплювати період тривалістю два календарних роки.

Крім операцій, зазначених у статті 3, оподаткуванню ПДВ не підлягають такі операції:

(a) придбання в межах Співтовариства вживаних товарів, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, визначених в пунктах (1)-(4) статті 311(1), якщо продавець є оподатковуваним дилером та діє як такий, а ПДВ було справлено з товарів у державі-члені, в якій розпочалося їх пересилання чи перевезення, згідно з маржинальною схемою, передбаченою у статтях 312-325;

(b) придбання в межах Співтовариства вживаних транспортних засобів, визначених у статті 327(3), якщо продавець є оподатковуваним дилером та діє як такий, а ПДВ було справлено з транспортних засобів у державі-члені, в якій розпочалося їх пересилання чи перевезення, згідно з перехідними положеннями для вживаних транспортних засобів;

(c) придбання в межах Співтовариства вживаних товарів, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, визначених в пунктах (1)-(4) статті 311(1), якщо продавець є організатором продажу з публічних торгів, діючи як такий, а ПДВ було справлено з товарів у державі-члені, в якій розпочалося їх пересилання чи перевезення, відповідно до спеціальних механізмів продажу з публічних торгів.

Для цілей застосування цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) "Співтовариство" та "територія Співтовариства" означають території держав-членів, як визначено у пункті (2);

(2) "держава-член" та "територія держави-члена" означають територію кожної держави-члена Співтовариства, до якої є застосовним Договір про заснування Європейського Співтовариства відповідно до статті 299 цього Договору, за винятком будь-якої території, зазначеної в статті 6 цієї Директиви;

(3) "треті території" означає території, зазначені в статті 6;

(4) "третя країна" означає будь-яку державу або територію, щодо якої не застосовують Договір.

1. Цю Директиву не застосовують до наведених нижче територій, які становлять частину митної території Співтовариства:

(a) Гори Афон;

(b) Канарських островів;

(c) територій Франції, зазначених в статті 349 та статті 355(1) Договору про функціонування Європейського Союзу;

(d) Аландських островів;

(e) Нормандських островів;

(f) Кампіоне д’Італія;

(g) італійських вод озера Лугано.

2. Цю Директиву не застосовують до наведених нижче територій, які не становлять частину митної території Співтовариства:

(a) острова Гельголанд;

(b) території Бюзінгена;

(c) Сеути;

(d) Мелільї;

(e) Лівіньо.

1. З огляду на конвенції та договори, укладені з Францією, Великою Британією та Кіпром відповідно, Князівство Монако, острів Мен та Суверенні території баз Великої Британії Акротирі та Декелія не вважають третіми країнами для цілей застосування цієї Директиви.

2. Держави-члени повинні вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб операції, ініційовані у Князівстві Монако чи призначені для Князівства Монако, вважалися операціями, ініційованими у Франції чи призначеними для Франції, щоб операції, ініційовані на острові Мен або призначені для острова Мен, вважалися операціями, ініційованими у Великій Британії або призначеними для Великої Британії, та щоб операції, ініційовані на Суверенних територіях баз Великої Британії Акротирі та Декелія чи призначені для них, вважалися операціями, ініційованими на Кіпрі або призначеними для Кіпру.

Якщо Комісія вважатиме, що положення, встановлені у статтях 6 і 7, більше не є обґрунтованими, зокрема з точки зору добросовісної конкуренції або власних ресурсів, вона повинна подати відповідні пропозиції Раді.

1. "Оподатковувана особа" означає будь-яку особу, що самостійно провадить у будь-якому місці будь-яку економічну діяльність, незалежно від мети чи результатів такої діяльності.

Будь-яка діяльність виробників, торговців або осіб, що постачають послуги, включаючи гірничодобувну та сільськогосподарську діяльність, а також професійну діяльність, вважають "економічною діяльністю". Зокрема, експлуатацію матеріального або нематеріального майна для отримання доходу від такої експлуатації на постійній основі вважають економічною діяльністю.

2. Окрім осіб, зазначених у параграфі 1, будь-яку особу, яка на нерегулярній основі постачає новий транспортний засіб, що його пересилає або перевозить до покупця продавець або покупець, або це здійснюють в інтересах продавця чи покупця, до місця призначення за межами території держави-члена, але в межах території Співтовариства, вважають оподатковуваною особою.

Умова статті 9(1) щодо того, що економічна діяльність повинна здійснюватися "самостійно", звільняє найманих працівників та інших осіб від ПДВ, якщо вони пов’язані з працедавцем трудовою угодою або будь-якими іншими юридичними зв’язками, які створюють відносини між працедавцем та працівником в тому, що стосується умов праці, оплати праці та відповідальності працедавця.

Після консультацій із дорадчим комітетом з питань податку на додану вартість (далі - "Комітет із ПДВ") кожна держава-член може вважати єдиною оподатковуваною особою будь-яких осіб, що мають осідок на території цієї держави-члена, які, будучи юридично самостійними, тісно пов’язані одна з одною фінансовими, економічними та організаційними зв’язками.

Держава-член, що використовує можливість, передбачену в першому параграфі, може ухвалювати будь-які заходи, необхідні для запобігання ухиленню від оподаткування або уникненню оподаткування шляхом використання цього положення.

1. Держави-члени можуть вважати оподатковуваною особою будь-кого, хто на нерегулярній основі здійснює операцію, пов’язану з видами діяльності, зазначеними у другому підпараграфі статті 9(1), і зокрема одну з таких операцій:

(a) постачання будівлі чи частин будівлі та землі, на якій розташована будівля, до першого заселення;

(b) постачання землі під забудову.

2. Для цілей параграфа 1(a), "будівля" означає будь-яку споруду, закріплену на землі або в землі.

Держави-члени можуть встановлювати детальні правила застосування критерію, зазначеного в параграфі 1(a), до перебудов будівель та можуть визначати, що означає "земля, на якій розташована будівля".

Держави-члени можуть застосовувати критерії, інші ніж критерій першого заселення, такі як період між датою завершення будівництва і датою першого постачання будівлі або період між датою першого заселення і датою подальшого постачання, за умови, що тривалість таких періодів не перевищуватиме відповідно п’яти та двох років.

3. Для цілей параграфа 1(b) "земля під забудову" означає будь-які необлаштовані або облаштовані земельні ділянки, визначені як такі державами-членами.

1. Держави, регіональні та місцеві органи влади та інші органи, що регулюються публічним правом, не повинні вважатися оподатковуваними особами стосовно видів діяльності чи операцій, в яких вони беруть участь як органи публічної влади, навіть якщо вони утримують збори, комісії, внески або платежі у зв’язку з цими видами діяльності чи операціями.

Однак якщо вони беруть участь у таких видах діяльності або операціях, вони повинні вважатися оподатковуваними особами стосовно цих видів діяльності або операцій у випадках, коли поводження з ними як із неоподатковуваними особами призвело б до суттєвих спотворень конкуренції.

У будь-якому випадку органи, що регулюються публічним правом, повинні вважатися оподатковуваними особами стосовно видів діяльності, перелічених у додатку I, за умови, що ці види діяльності не здійснюються в такому малому обсязі, що ними можна знехтувати.

2. Держави-члени можуть вважати види діяльності, звільнені від оподаткування згідно зі статтями 132, 135, 136 та 371, статтями 374-377, статтею 378(2), статтею 379(2) або статтями 380-390b, в яких беруть участь органи, що регулюються публічним правом, діяльністю, в якій ці органи беруть участь як органи публічної влади.

1. "Постачання товарів" означає передання права розпоряджатися матеріальним майном як власник.

2. Окрім операції, зазначеної в параграфі 1, постачанням товарів вважають кожну з таких операцій:

(a) передання права власності на майно з виплатою компенсації на підставі наказу органу публічної влади, або наказу від його імені, або на виконання закону;

(b) фактичне передання товарів відповідно договору оренди товарів на певний період або продажу товарів у розстрочку, який передбачає, що за звичайного розвитку подій передання права власності здійснюється не пізніше виплати останнього внеску;

(c) передання товарів відповідно до договору, за яким сплачують комісію за продаж чи купівлю.

3. Держави-члени можуть вважати передання деяких будівельних робіт постачанням товарів.

4. Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) "дистанційні продажі товарів у межах Співтовариства" означає постачання товарів, що їх відправляють або перевозять постачальники або за їхнім дорученням, у тому числі якщо постачальники опосередковано беруть участь у перевезенні або відправленні товарів, з держави-члена, іншої ніж держава-член, в якій закінчується відправлення або перевезення товарів замовникам, у разі виконання таких умов:

(a) постачання товарів здійснюється для оподатковуваної особи або неоподатковуваної юридичної особи, придбання якими товарів у межах Співтовариства не оподатковують ПДВ згідно зі статтею 3(1), або для будь-якої іншої неоподатковуваної особи;

(b) товари, що їх постачають, не є ані новими транспортними засобами, ані товарами, що їх постачають після монтажу або встановлення, з випробувальним пробігом чи запуском або без нього, від постачальника або за його дорученням;

(2) "дистанційні продажі товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн" означає постачання товарів, що їх відправляють або перевозять постачальники або за їхнім дорученням, у тому числі якщо постачальники опосередковано беруть участь у перевезенні або відправленні товарів, з третьої території або третьої країни, замовникам у державі-члені, в разі виконання таких умов:

(a) постачання товарів здійснюється для оподатковуваної особи або неоподатковуваної юридичної особи, придбання якими товарів у межах Співтовариства не оподатковують ПДВ згідно зі статтею 3(1), або для будь-якої іншої неоподатковуваної особи;

(b) товари, що їх постачають, не є ані новими транспортними засобами, ані товарами, що їх постачають після монтажу або встановлення, з випробувальним пробігом чи запуском або без нього, від постачальника або за його дорученням.

1. Якщо оподатковувана особа сприяє за допомогою електронного інтерфейсу, такого як торговельний майданчик, платформа, портал або подібне, дистанційним продажам товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн, у відправленнях, внутрішня вартість яких не перевищує 150 євро, вважають, що оподатковувана особа самостійно отримала та постачала такі товари.

2. Якщо оподатковувана особа сприяє за допомогою електронного інтерфейсу, такого як торговельний майданчик, платформа, портал або подібне, постачанню товарів в межах Співтовариства неоподатковуваній особі оподатковуваною особою, що не має осідку в Співтоваристві, вважають, що оподатковувана особа, яка сприяє постачанню, самостійно отримала та постачала такі товари.

1. Електроенергію, газ, теплову енергію, енергію для охолоджування вважають матеріальним майном.

2. Держави-члени можуть вважати матеріальним майном:

(a) певні права на нерухоме майно;

(b) речові права, що дають їх власнику право користування нерухомим майном;

(c) акції, частки або паї, еквівалентні акціям та часткам, що дають їх власнику де-юре чи де-факто права власності або володіння нерухомим майном чи його частиною.

Використання оподатковуваною особою товарів, що становлять частину її господарських засобів, у її приватних цілях або в приватних цілях її персоналу, безоплатне їх надання або, загалом, їх використання для інших цілей, ніж цілі її господарської діяльності, повинне вважатися постачанням товарів за винагороду, якщо ПДВ на такі товари або їхні складові повністю або частково підлягав віднесенню на зменшення податкового зобов’язання.