Загальний регламент Всесвітнього поштового союзу

2. Пропозиції, які є результатом пропонованих змін до Конвенції або Угоди про служби поштових платежів, подаються до Міжнародного бюро одночасно із пропозиціями для Конгресу, до яких вони стосуються. Вони можуть бути представлені однією поштовою адміністрацією країни-члена без підтримки інших поштових адміністрацій країн-членів. Подібні пропозиції надсилаються всім країнам-членам не пізніше, ніж за один місяць до Конгресу.

3. Інші пропозиції стосовно Регламентів для розгляду Радою Поштової Експлуатації під час підготовки нею нових Регламентів протягом 6 місяців після Конгресу, подаються в Міжнародне бюро принаймні за два місяці до Конгресу.

4. Пропозиції стосовно змін до Регламентів, які вимагаються в результаті рішень Конгресу, що подаються на розгляд поштовими адміністраціями країн-членів, повинні надійти до Міжнародного бюро не пізніше, ніж за два місяці до відкриття РПЕ. Такі пропозиції надсилаються всім країнам-членам не пізніше, ніж за один місяць до відкриття РПЕ.

1. Щоб кожна пропозиція, що стосується Конвенції або Угод, внесена будь-якою поштовою адміністрацією між двома Конгресами, була прийнята, вона повинна бути підтримана принаймні двома іншими поштовими адміністраціями. Ці пропозиції не розглядаються, якщо одночасно із пропозиціями Міжнародне бюро не одержить необхідної кількості заяв про їхню підтримку.

2. Ці пропозиції надсилаються іншим поштовим адміністраціям через Міжнародне бюро.

3. Пропозиції, що стосуються Регламентів, не мають потреби в підтримці, але приймаються до уваги Радою поштової експлуатації тільки в тому випадку, якщо вона підтвердить їх термінову необхідність.

1. До кожної пропозиції, що стосується Конвенції, Угод та їхніх Заключних протоколів, застосовується такий порядок: якщо поштова адміністрація країни-члена надіслала пропозицію до Міжнародного бюро, останнє надсилає її для вивчення всім поштовим адміністраціям країн-членів. На вивчення пропозиції й надсилання у відповідному випадку зауважень до Міжнародного бюро їм надається два місяці. Виправлення не допускаються. Після закінчення цих двох місяців Міжнародне бюро надсилає поштовим адміністраціям країн-членів усі зауваження, отримані ним, і пропонує кожній поштовій адміністрації країни-члена проголосувати за або проти пропозиції. Поштові адміністрації країн-членів, що не надіслали інформації про своє рішення протягом двох місяців, вважаються таким, що утрималися. Відлік зазначених вище строків починається з дати виходу циркулярів Міжнародного бюро.

2. Пропозиції стосовно внесення змін до Регламентів розглядаються Радою поштової експлуатації.

3. Якщо пропозиція стосується Угоди або її Заключного протоколу, то приймати участь у діях, зазначених в пункті 1, можуть лише поштові адміністрації країн-членів, що беруть участь в цій Угоді.

1. Зміни, внесені до Конвенції, Угоди й Заключних протоколів цих Актів, затверджуються повідомленням Генерального директора Міжнародного бюро до урядів країн-членів.

2. Зміни, внесені Радою поштової експлуатації до Регламентів і їхніх Заключних протоколів, повідомляються поштовим адміністраціям Міжнародним бюро. Те саме застосовується до положень, передбачених у статті 36.3.2 Конвенції, та відповідних положень Угод.

1. Регламенти набувають чинності в той самий час і на той самий термін, що й Акти, прийняті на Конгресі.

2. За умови виконання положення пункту 1 рішення про зміну Актів Союзу, прийняті в період між двома Конгресами, підлягають виконанню тільки через три місяці після повідомлення про ці зміни.

1. З урахуванням положень пунктів 2-6, річні витрати, пов'язані з діяльністю органів Союзу, не повинні перевищувати зазначених нижче сум на 2005 рік та наступні роки: 37000000 швейцарських франків на 2005 - 2008 р. Основний ліміт на 2008 рік застосовується також до наступних років у випадку перенесення Конгресу, проведення якого передбачено в 2008 році.

2. Витрати, пов'язані з проведенням наступного Конгресу (переїзд Секретаріату, транспортні витрати, витрати на установку технічного устаткування для синхронного перекладу й витрати на видання документів під час роботи Конгресу й т.д.), не повинні перевищувати ліміту в розмірі 2900000 швейцарських франків.

3. Адміністративній раді дозволяється перевищувати ліміти, установлені в пунктах 1 і 2 для того, щоб урахувати підвищення шкали зарплат, пенсійних внесків та виплат, у тому числі й посадових видів допомоги, схвалених Організацією Об'єднаних Націй для своїх службовців, які працюють у Женеві.

4. Залежно від швейцарського показника споживчих цін Адміністративна рада має також право щорічно коригувати суму витрат, крім тих, які стосуються персоналу.

5. Незалежно від положень пункту 1 Адміністративна рада або, у випадку нагальної потреби, Генеральний директор може дозволити перевищення встановлених лімітів для виконання значних і непередбачених робіт з ремонту будинку Міжнародного бюро, але за умови, що сума не буде перевищувати 125000 швейцарських франків на рік.

6. Якщо кредити, дозвіл на які передбачений в пунктах 1 і 2, виявляться недостатніми для забезпечення нормальної діяльності Союзу, ці ліміти можуть бути підвищені тільки за умови схвалення більшістю країн-членів Союзу. Будь-яка консультація містить повний перелік фактів, що обґрунтовують таке прохання.

7. Країни, що приєднуються до Союзу або приймаються до Союзу як члени Союзу, а також країни, що виходять із Союзу, повинні сплатити свої членські внески за весь рік, протягом якого здійснюється їхній вступ або вихід.

8. Країни-члени на основі бюджету, установленого Адміністративною радою, сплачують заздалегідь свою частину річних внесків Союзу. Ці внески сплачуються не пізніше першого дня фінансового року, якого стосується бюджет. Після закінчення цього строку на належні до сплати суми нараховуються відсотки на користь Союзу з розрахунку 3% річних протягом перших шести місяців і 6% річних починаючи із сьомого місяця.

9. Коли заборгованість країни-члена із обов'язкових внесків без відсотків, що належать Союзу, дорівнює або перевищує суму внесків цієї країни-члена за два попередні фінансові роки, ця країна-член може передати Союзу безвідклично всі або частину сум, заборгованих їй іншими країнами-членами відповідно до процедур, установлених Адміністративною радою. Умови передачі заборгованостей визначаються на підставі угоди, укладеної між країною-членом, її дебіторами/кредиторами й Союзом.

10. Країна-член, яка з юридичних або інших причин не може здійснити таку передачу, зобов'язується підписати план погашення своїх боргів.

11. За винятком особливих обставин погашення заборгованостей за обов'язковими внесками, що належать Союзу, не може здійснюватися протягом періоду, який перевищує 10 років.

12. У виняткових обставинах Адміністративна рада може звільнити країну-члена повністю або частково від заборгованих відсотків, якщо ця країна повністю сплатила основну суму заборгованості.

13. У рамках плану погашення заборгованості країни-члена, затвердженого Адміністративною радою, вона може бути також звільнена повністю або частково від накопичених відсотків, або тих, які будуть нараховані; однак звільнення можливе за умови повного й точного виконання плану погашення протягом узгодженого періоду максимум 10 років.

14. Для покриття недостатнього фінансування Союзу засновується Резервний фонд, сума якого встановлюється Адміністративною радою. Цей фонд утримується в першу чергу із надлишків бюджету. Він може також використовуватися для балансу бюджету або для зменшення суми внесків країн-членів.

15. Що стосується тимчасової нестачі фінансування, то Уряд Швейцарської Конфедерації авансує на короткий строк необхідні суми відповідно до умов, які повинні встановлюватися за взаємною згодою. Цей Уряд також контролює, без понесення витрат, веденням фінансових рахунків, а також звітність Міжнародного бюро в межах кредитів, установлених Конгресом.

1. Будь-яка країна-член, яка не може здійснити передачу, передбачену в статті 128.9, і яка не згодна підкорятися плану погашення, запропонованому Міжнародним бюро відповідно до статті 128.10, або не дотримується такого плану, автоматично втрачає своє право голосу на Конгресі й на зборах Адміністративної ради й Ради поштової експлуатації, а також більше не має права приймати участь у цих двох Радах.

2. Автоматичні санкції скасовуються негайно, як тільки заінтересована країна-член повністю погасила свої заборгованості за обов'язковими внесками, що належать Союзу, як основний борг так і відсотки, або якщо вона погодилася підкоритися плану погашення заборгованостей.

1. Країни-члени беруть участь у покритті витрат Союзу відповідно до того класу внесків, до якого вони належать. Це такі класи:

клас у 50 одиниць;

клас у 45 одиниць;

клас у 40 одиниць;

клас у 35 одиниць;

клас у 30 одиниць;

клас у 25 одиниць;

клас у 20 одиниць;

клас у 15 одиниць;

класу 10 одиниць;

клас у 5 одиниць;

клас у 3 одиниці;

клас у 1 одиницю;

клас у 0,5 одиниці призначений для найменш розвинених країн, визначених Організацією Об'єднаних Націй, і для інших країн, зазначених Адміністративною радою.

2. Незважаючи на класи внесків, перераховані в пункті 1, будь-яка країна-член може вибрати для оплати число одиниць внесків, що перевищує 50 одиниць.

3. Країни-члени включаються до одного із зазначених вище класів внесків на момент їхнього прийняття або приєднання до Союзу відповідно до процедури, передбаченої в статті 21.4 Статуту.

4. Країни-члени можуть згодом змінити клас внеску, за умови, що їхнє повідомлення буде отримано Міжнародним бюро принаймні за два місяці до відкриття Конгресу. Це повідомлення, доведене до відома Конгресу, набуває чинності з моменту набуття чинності фінансовими положеннями, прийнятими на Конгресі. Країни-Члени, що не повідомили в запропонований термін про бажання змінити клас внесків, залишаються у класі, до якого вони належали до цього часу.

5. Країни-члени не можуть наполягати на одноразовому переході у нижчий розряд більше ніж на один клас.

6. Тим не менше, у виняткових випадках, таких як стихійні лиха, коли потрібна міжнародна допомога, Адміністративна рада може дозволити тимчасово перейти один раз між двома Конгресами на один клас нижче, якщо ця країна надасть докази неможливості зберігати свій внесок відповідно до класу, обраного спочатку. За тих самих обставин Адміністративна рада може також дозволити країнам-членам, які не належать до категорії найменш розвинених країн і вже перебувають у класі в 1 одиницю, перейти до класу 0,5 одиниці.

7. Тимчасове зниження класу на виконання положень пункту 6 може бути дозволено Адміністративною радою на максимальний період у два роки або до наступного Конгресу, якщо останній проходить до кінця цього періоду. Після закінчення встановленого періоду заінтересована країна автоматично переводиться у свій початковий клас.

8. Незважаючи на положення пунктів 4 і 5, жодних обмежень стосовно переходу до більш високого класу не існує.

Плата за матеріали, які Міжнародне бюро постачає поштовим адміністраціям на платній основі, здійснюється у можливо короткий термін, але не пізніше шести місяців, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем відправлення рахунку згаданим вище Бюро. Після закінчення цього терміну на суму, що підлягає сплаті, нараховується 5% річних на користь Союзу, починаючи від дня зазначеного терміну.

1. Якщо спір повинен бути врегульований арбітражним судом, кожна з поштових адміністрацій - сторін спору, вибирає поштову адміністрацію країни-члена, не заінтересовану безпосередньо у спорі. Якщо декілька поштових адміністрацій виступають спільно, для цілей цього положення вони вважаються однією адміністрацією.

2. У випадку, якщо одна з адміністрацій, яка є стороною спору, протягом шести місяців не приймає рішення стосовно пропозиції про призначення арбітражу, Міжнародне бюро самостійно звертається до поштової адміністрації, яка не приймає рішення, з пропозицією призначити арбітраж або самостійно призначає його в службовому порядку.

3. Сторони спору можуть домовитися між собою про призначення тільки одного арбітра, яким може бути Міжнародне бюро.

4. Рішення арбітрів приймається більшістю голосів.

5. У випадку поділу голосів порівну арбітри вибирають для вирішення розбіжностей іншу поштову адміністрацію, також не заінтересовану в спорі. За відсутності згоди з питання про вибори арбітра така поштова адміністрація призначається Міжнародним бюро з-поміж поштових адміністрацій, що не пропонувалися арбітрами.

6. Якщо йдеться про розбіжність, що стосується однієї із Угод, арбітри можуть бути призначені тільки з-поміж поштових адміністрацій, що беруть участь у цій Угоді.

Для набрання чинності пропозиціями, поданими Конгресу стосовно цього Загального регламенту, вони затверджуються більшістю країн-членів, представлених на Конгресі, які мають право голосувати. Щонайменше дві третини країн-членів Союзу, що мають право голосувати, повинні бути присутніми на момент голосування.

Умови ухвалення пропозицій, передбачені в статті 133, також застосовуються до пропозицій стосовно зміни Угод, укладених між Всесвітнім поштовим союзом та Організацією Об'єднаних Націй, настільки, наскільки ці Угоди не передбачають умови змін положень, що містяться в них.

Цей Загальний регламент набуває чинності 1 січня 2006 року й діє протягом невизначеного періоду часу.

У посвідчення чого повноважні представники Урядів країн-членів підписали цей Загальний регламент в одному екземплярі, що буде переданий на зберігання Генеральному директорові Міжнародного бюро. Копія буде передана кожній стороні Міжнародним бюро Всесвітнього поштового союзу.

Здійснено в Бухаресті 5 жовтня 2004 р.