Угода про служби поштових платежів

Уповноважені представники країн-членів Союзу, які підписались нижче, на підставі пункту 4 статті 22 Статуту Всесвітнього Поштового Союзу, ухваленого у Відні 10 липня 1964 року, за взаємною згодою та за умови виконання положень пункту 4 статті 25 Статуту розробили таку Угоду.

1. Ця Угода регулює всі поштові служби з переказу грошових коштів. Договірні країни домовляються за взаємною згодою про послуги, передбачені цією Угодою, які вони мають намір надавати у їхніх взаємних стосунках.

2. Непоштові організації можуть, через поштову адміністрацію, службу поштових чеків або через організацію, яка керує мережею поштового переказу грошових коштів, брати участь в обміні, що регламентується положеннями цієї Угоди. Такі організації домовляються з поштовою адміністрацією своєї країни з метою забезпечення повного виконання всіх положень Угоди й у рамках цієї домовленості здійснюють права й виконують обов'язки як поштові адміністрації, визначені цією Угодою. Поштова адміністрація діє як посередник у їхніх відносинах з поштовими адміністраціями інших договірних країн і Міжнародним бюро. У випадку, якщо поштова адміністрація не надає фінансових послуг, зазначених в цій Угоді, чи якщо якість послуг не відповідає вимогам клієнтів, поштові адміністрації можуть співпрацювати з непоштовими організаціями в цій країні.

3. Протягом шести місяців після закриття Конгресу країни-члени повідомляють Міжнародному бюро назву та адресу органу влади, відповідального за контроль за поштовими фінансовими службами, а також назву та адресу оператора чи операторів, офіційно призначених надавати поштові фінансові послуги й виконувати зобов'язання на їхній території, які випливають з Актів Союзу.

3.1 Протягом шести місяців після закриття Конгресу країни-члени повідомляють Міжнародному бюро контактну інформацію про осіб, відповідальних за роботу поштових фінансових служб і служби рекламації.

3.2 У період між Конгресами слід у найкоротший строк повідомляти Міжнародне бюро про будь-які зміни в органах влади, офіційно призначених операторів та відповідальних осіб.

4. Ця Угода регулює наведені нижче послуги поштових платежів:

4.1 поштові грошові перекази, в тому числі поштові грошові перекази з післяплатою;

4.2 перерахування з рахунку на рахунок.

5. Інші послуги можуть надаватися на основі двосторонніх чи багатосторонніх угод між заінтересованими поштовими адміністраціями.

1. Простий грошовий переказ

1.1 Відправник передає в операційне вікно поштового відділення грошову суму або віддає розпорядження дебетувати його рахунок і звертається з проханням виплатити одержувачу всю суму готівкою без будь-яких відрахувань.

2. Грошовий переказ із внесенням грошей на рахунок.

2.1 Відправник передає в операційне вікно поштового відділення грошову суму і звертається з проханням про її внесення без будь-яких відрахувань на рахунок одержувача, яким керує поштова адміністрація, чи на рахунок, яким керують інші фінансові організації.

3. Грошовий переказ із післяплатою.

3.1 Одержувач "відправлення з післяплатою" вносить кошти на свій рахунок або віддає розпорядження дебетувати його рахунок, та звертається з проханням про виплату повної суми без будь-яких відрахувань відправнику "поштового відправлення з післяплатою".

1. За відсутності окремої домовленості сума поштового грошового переказу виражається у грошовій одиниці країни призначення.

2. Поштова адміністрація-емітент встановлює коефіцієнт перерахування своєї грошової одиниці в грошову одиницю країни призначення.

3. Максимальна сума поштових грошових переказів установлюється на двосторонній основі.

4. Поштова адміністрація-емітент має повне право визначати документи й порядок здійснення поштових грошових переказів. Якщо грошовий переказ повинен пересилатися поштою, то використовуються тільки бланки, передбачені Регламентом.

1. Поштова адміністрація-емітент на свій розсуд визначає тарифи, що стягуються на момент емісії.

2. За поштові грошові перекази, які здійснюються між договірною та не договірною країнами через посередництво країни, яка є стороною цієї Угоди, посередницькою поштовою адміністрацією може стягуватися встановлений нею в залежності від здійснених експлуатаційних витрат додатковий тариф, сума якого узгоджується між заінтересованими поштовими адміністраціями та стягується із суми поштового грошового переказу. Проте цей тариф може стягуватися з відправника на користь поштової адміністрації країни-посередника, якщо заінтересовані поштові адміністрації домовилися про це.

3. Від стягнення всіх тарифів звільняються документи, цінні папери й платіжні доручення, що відносяться до поштових переказів грошових коштів між поштовими адміністраціями з використанням поштових каналів на умовах, передбачених статтями РК 110 і 111.

1. Поштова адміністрація-емітент з метою задовільного обслуговування клієнтів повинна дотримуватися стандартів послуг, визначених в Регламенті.

1. Обмін грошовими переказами здійснюється електронними мережами, що надаються Міжнародним бюро ВПС чи іншими організаціями.

2. Обмін електронними каналами здійснюється шляхом направлення платіжного доручення безпосередньо в установу оплати чи в пункт обміну. Надійність і якість обміну повинні гарантуватися або технічними характеристиками, які стосуються мереж, що використовуються, або двосторонньою угодою між поштовими адміністраціями.

3. Поштові адміністрації можуть домовлятися про обмін грошовими переказами з використанням паперових бланків, які передбачені Регламентом і передаються пріоритетною поштою.

4. Поштові адміністрації можуть домовлятися про використання інших способів обміну.

1. Виплата сум за поштовими грошовими переказами здійснюється відповідно до правил країни призначення.

2. Як правило, вся сума поштового грошового переказу виплачується одержувачу; додаткові тарифи можуть стягуватися у випадку, якщо одержувач платежу звернеться з проханням про додаткові особливі послуги.

3. Термін дії електронних поштових грошових переказів установлюється на основі двосторонніх угод.

4. Термін дії поштових грошових переказів з використанням паперових бланків триває, як правило, до кінця першого місяця, що настає після місяця емісії.

5. Після закінчення зазначеного вище терміну невиплачений поштовий грошовий переказ негайно відсилається поштовій адміністрації-емітенту.

1. За кожен сплачений поштовий грошовий переказ поштова адміністрація-емітент виплачує поштовій адміністрації, що здійснює оплату, компенсацію, розмір якої встановлено у Регламенті.

2. Замість встановлених у Регламенті фіксованих сум компенсації поштові адміністрації мають право домовитися про інші розміри компенсації.

3. Послуги з переказу коштів, надані безкоштовно, не дають права на компенсацію.

4. Перекази коштів фінансової допомоги, що звільняються від тарифів поштовою адміністрацією-емітентом, можуть бути звільнені від виплати компенсації, якщо заінтересовані поштові адміністрації досягнуть домовленості стосовно цього.

1. Поштова адміністрація, що здійснює оплату, з метою задовільного обслуговування клієнтів повинна дотримуватися стандартів послуг, встановлених у Регламенті.

1. Власник поштового рахунку звертається з проханням списати з його рахунку грошову суму та внести її на рахунок одержувача платежу, який веде поштова адміністрація, чи на інший рахунок через поштову адміністрацію країни призначення.

1. Сума переказу виражається у валюті країни призначення чи в будь-якій іншій валюті відповідно до угоди між поштовою адміністрацією-емітентом та адміністраціями-одержувачами.

2. Поштова адміністрація-емітент установлює коефіцієнт обміну своєї валюти на валюту, зазначену в переказі.

3. Сума переказів не обмежена, якщо тільки заінтересовані поштові адміністрації не вирішать інакше.

4. Поштова адміністрація-емітент має повне право визначати документи й порядок здійснення переказів.

1. Поштова адміністрація-емітент на свій розсуд визначає суму збору, що підлягає стягненню на час випуску. До цього основного збору вона додає будь-які тарифи стосовно спеціальних послуг, що надаються відправнику.

2. За перекази коштів, які здійснюються між договірною та не договірною сторонами через посередництво країни, яка є стороною цієї Угоди, адміністрацією-посередником може стягуватися додатковий збір. Сума цього збору узгоджується між відповідними адміністраціями та вираховується з суми переказу. Проте цей збір може стягуватися з відправника на користь адміністрації країни-посередника, якщо заінтересовані адміністрації домовилися про це.

3. Від сплати будь-яких зборів звільняються документи, цінні папери й платіжні доручення, що стосуються поштових перерахувань з одного рахунка на інший, які здійснюються поштовими каналами між поштовими адміністраціями на умовах, передбачених у статтях РК 110 і 111.

1. Поштова адміністрація-емітент з метою задовільного обслуговування клієнтів повинна дотримуватися стандартів послуг, визначених в Регламенті.

1. Перекази здійснюються електронними мережами, наданими Міжнародним бюро ВПС чи іншими організаціями на основі технічних специфікацій, прийнятих заінтересованими адміністраціями.

2. Надійність і якість обміну повинні гарантуватися або технічними стандартами, які стосуються мереж, що використовуються, або двосторонньою угодою між поштовою адміністрацією-емітентом і адміністрацією-платником.

3. Поштові адміністрації можуть домовитися про використання для переказів паперових бланків, що передбачаються в Регламенті, і надсилаються пріоритетною поштою.

4. Поштові адміністрації можуть домовлятися про використання інших засобів обміну.

1. Вхідні перекази обробляються відповідно до правил країни призначення.

2. Як правило, тарифи в країні призначення оплачує одержувач; однак відповідно до двосторонньої угоди цей збір може бути стягнено з відправника на користь поштової адміністрації країни призначення.

1. За кожний переказ поштова адміністрація, що здійснює оплату, може вимагати сплати вхідного збору. Цей збір може бути або внесено на дебет рахунка одержувача, або поштова адміністрація-емітент може внести його на свій взаємний рахунок.

2. Послуги з переказу коштів, надані безкоштовно, не дають права на компенсацію.

3. Якщо між заінтересованими поштовими адміністраціями існує домовленість, то перекази фінансових коштів, наданих у допомогу й звільнених від зборів поштової адміністрацією-емітента, можуть звільнятися від компенсації.

1. Поштова адміністрація, що здійснює оплату з метою задовільного обслуговування клієнтів повинна дотримуватися стандартів послуг, визначених у Регламенті.

1. Поштові адміністрації домовляються між собою про технічні способи, які вони використовуватимуть для погашення своїх боргів.

2. Взаємні рахунки

2.1 Як правило там, де поштові адміністрації мають поштово-чекову установу, кожна з них ініціює відкриття на своє ім'я у відповідній адміністрації взаємного рахунка, за допомогою якого виплачують взаємні борги й врегульовують претензії, які виникають внаслідок обміну, що здійснюється шляхом переказу, а також внаслідок надання послуг з поштового переказу коштів та інших операцій, які поштові адміністрації домовляться врегулювати таким чином.

2.2 Якщо в поштовій адміністрації країни призначення відсутня система поштових чеків, то взаємний рахунок може бути відкритий в іншій поштовій адміністрації.

2.3 Поштові адміністрації можуть домовитися про врегулювання фінансового обміну через адміністрації, призначені відповідно до багатосторонньої угоди.

2.4 Якщо витрати за взаємним рахунком перевищуються, то на відповідну суму нараховуються відсотки, розмір яких визначений у Регламенті.

2.5 На непогашений залишок на взаємному рахунку дозволяється нараховувати відсотки.

3. Щомісячні рахунки

3.1 За відсутності взаємного рахунка кожна поштова адміністрація, що здійснює оплату, складає для кожної поштової адміністрації-емітента щомісячний рахунок, в якому вказані суми, сплачені за грошові поштові перекази. Щомісячні рахунки періодично включаються у заліковий рахунок, що дозволяє визначити сальдо.

3.2 Оплата рахунків може також здійснюватися на основі щомісячних рахунків без компенсації.

4. Дія положень цієї статті й положень Регламенту, що випливають з неї, не можуть бути обмежені жодними односторонніми заходами, такими як, мораторій, заборона на переказ грошових коштів тощо.

1. Рекламації приймають до розгляду протягом шести місяців із дня, що настає після дня відправлення поштового грошового переказу чи здійснення переказу.

2. Поштові адміністрації мають право стягувати з клієнтів тариф за рекламації стосовно поштових грошових переказів.

1. Принцип та обсяг відповідальності

1.1 Поштова адміністрація несе відповідальність за суми, що сплачуються в операційному вікні чи вносяться в дебет рахунку платника доти, доки сума переказу не буде належним чином виплачена чи не буде занесена в кредит рахунку одержувача.

1.2 Поштова адміністрація несе відповідальність за надану нею недостовірну інформацію, яка спричинила або невиплату, або помилки під час переказу грошових коштів. Відповідальність поширюється на помилки під час конвертування сум, а також на помилки під час пересилання.

1.3 Поштова адміністрація звільняється від будь-якої відповідальності:

1.3.1 за затримки, що можуть статися під час пересилання, відправлення чи оплати цінних паперів і платіжних доручень;

1.3.2. якщо у результаті знищення службових документів у зв'язку з форс-мажорними обставинами вона не може нести відповідальність за переказ грошових коштів, якщо тільки не представлено інших доказів її відповідальності;

1.3.3 якщо відправник не подав рекламацію у термін, передбачений у статті 19;

1.3.4 якщо минув термін дії переказів у країні-емітенті.

1.4 У разі виплати відшкодування незалежно від його причини, сума, яка виплачується відправнику, не може перевищувати суму, яку він переказав, чи яка була дебетована з його рахунку.

1.5 Поштові адміністрації можуть також домовлятися між собою про розширення обсягу умов, за яких настає відповідальність залежно від вимог своїх внутрішніх служб.

1.6 Умови застосування принципу відповідальності й, зокрема, питання визначення відповідальності, виплата належних грошових сум, скарги, термін, встановлений для оплати, й відшкодування адміністрації, яка виплатила компенсацію, визначені у Регламенті.

1. Для передачі платежів електронними засобами поштові адміністрації використовують мережу ВПС чи будь-яку іншу мережу, яка робить можливим швидкі, надійні та гарантовані перекази грошових коштів.

2. Електронні фінансові послуги ВПС регулюються між поштовими адміністраціями на основі двосторонніх угод. Загальні правила експлуатації для електронних фінансових послуг ВПС підпадають під дію відповідних положень Актів Союзу.

1. Якщо жиро-рахунок чи інший рахунок відкривають за кордоном або якщо подається клопотання про надання фінансової послуги за кордоном, поштові організації країн, які є сторонами цієї Угоди, домовляються про надання допомоги, пов'язаної з наданням таких послуг.

2. Сторони можуть домовлятися на двосторонній основі про допомогу, яку вони можуть надати одна одній у детальній процедурі подання заяви, а також про оплату за надання такої допомоги.

1. Конвенція застосовується, якщо це можливо, за аналогією у всіх випадках, які спеціально не обумовлюються в цій Угоді.

2. Стаття 4 Статуту до цієї Угоди не застосовується.

3. Умови для затвердження пропозицій, що стосуються цієї Угоди та її Регламенту.

3.1 Для набуття чинності наданими Конгресу пропозиціями, які стосуються цієї Угоди, вони повинні бути затверджені більшістю країн-членів, що присутні і голосують, які є сторонами цієї Угоди й мають право голосу. Під час голосування повинна бути присутня принаймні половина цих країн-членів, які представлені на Конгресі й мають право голосу.

3.2 Для набуття чинності пропозиціями, які стосуються Регламенту цієї Угоди, вони затверджуються більшістю членів Ради поштової експлуатації, які є сторонами Угоди й мають право голосу.

3.3 Для набрання чинності пропозиціями, які були надані між Конгресами, та які стосуються цієї Угоди, вони повинні отримати:

3.3.1 дві третини голосів, з яких принаймні половина належить країнам-членам, які є сторонами Угоди й мають право голосу, які брали участь в голосуванні, якщо йдеться про внесення нових положень;

3.3.2 більшість голосів, з яких принаймні половина належить країнам-членам, які є сторонами Угоди й мають право голосу, брали участь в голосуванні, якщо йдеться про внесення змін до положень цієї Угоди;

3.3.3 більшість голосів, якщо йдеться про тлумачення положень цієї Угоди.

3.4 Незважаючи на передбачені в пункті 3.3.1 положення, будь-яка країна-член, внутрішнє законодавство якої поки що не сумісне із запропонованим доповненням, може протягом 90 днів з дати, коли було направлено повідомлення про це доповнення, надіслати письмову заяву Генеральному директору Міжнародного бюро про те, що вона не має можливості прийняти це доповнення.

4. Ця Угода набуває чинності 1 січня 2006 року й буде діяти до набуття чинності Актами наступного Конгресу.

На посвідчення чого повноважні представники урядів договірних країн підписали цю Угоду в одному примірнику, який здається на зберігання Генеральному директору Міжнародного бюро. Копія Угоди передається кожній стороні Міжнародним бюро Всесвітнього поштового союзу.

Учинено в Бухаресті 5 жовтня 2004 року.