Загальний регламент Всесвітнього поштового союзу

Повноважні представники Урядів країн-членів Союзу, які нижче підписалися, на підставі статті 22, параграфа 2 Статуту Всесвітнього поштового союзу, підписаного у Відні 10 липня 1964 р., виробили, за взаємною угодою та з урахуванням викладеного в статті 25, параграфа 4 згаданого Статуту, в цьому Загальному регламенті такі положення, що забезпечують застосування Статуту і діяльність Союзу.

1. Представники країн-членів збираються на Конгресі не пізніше ніж через п'ять років від часу введення в дію Актів попереднього Конгресу.

2. Кожна країна-член може бути подана на Конгресі одним чи декількома Повноважними представниками, яким Уряд цієї країни надав необхідні повноваження. У разі потреби, вона може бути подана делегацією іншої країни-члена. Проте саме собою зрозуміло, що одна делегація може представляти тільки одну країну-члена, крім своєї власної.

3. Під час дебатів кожна країна-член має один голос, за умови санкцій, передбачених у статті 126.

4. Як правило, кожен Конгрес визначає країну, у якій буде проходити наступний Конгрес. Якщо це рішення виявиться неприйнятним, то Адміністративній раді надається право визначати країну, у якій будуть проходити засідання Конгресу, після узгодження з нею цього питання.

5. За узгодженням з Міжнародним бюро Уряд країни, яка запрошує, встановлює остаточну дату і точне місце скликання Конгресу. Разом з тим, за рік до цієї дати Уряд країни, що запрошує, направляє запрошення Уряду кожної країни-члена. Це запрошення може бути спрямовано або безпосередньо, або при посередництві іншого Уряду, або через Генерального директора Міжнародного бюро.

6. У разі скликання Конгресу, коли нема Уряду, що запрошує, Міжнародне бюро, за згодою Адміністративної ради і за узгодженням з Урядом Швейцарської Конфедерації, вживає необхідних заходів для скликання й організації Конгресу в країні місця перебування Союзу. У цьому разі Міжнародне бюро виконує функції Уряду країни, що запрошує.

7. Місце скликання Надзвичайного конгресу за узгодженням із Міжнародним бюро визначається країнами-членами, від яких виходила ініціатива скликання цього Конгресу.

8. Параграфи 2-6 застосовуються за аналогією до надзвичайних конгресів.

1. Адміністративна рада складається із сорока одного члена, які виконують свої функції протягом періоду, що поділяє два послідовних Конгреси.

2. Головування покладається по праву на країну-організатора Конгресу. Якщо ця країна знімає свою кандидатуру, вона по праву стає членом, і в зв'язку з цим географічна група, до якої вона належить, розраховує одним додатковим місцем, до якого не застосовуються положення параграфа 3. У цьому разі Адміністративна рада обирає Головою одного з членів, що належать до географічної групи, до якої входить країна-організатор.

3. Сорок інших членів Адміністративної ради обираються Конгресом на підставі справедливого географічного розподілу. Принаймні половина членів обновлюється на кожнім Конгресі; жодна країна-член не може обиратись трьома послідовними Конгресами.

4. Кожен член Адміністративної ради призначає свого представника, який повинен бути компетентним у поштовій галузі.

5. Члени Адміністративної ради виконують свої функції безкоштовно. Витрати з діяльності цієї Ради відносяться на рахунок Союзу.

6. На Адміністративну раду покладаються такі функції:

6.1 контролювати всю діяльність Союзу в період між Конгресами, з огляду на рішення Конгресу, вивчаючи питання, що стосуються урядової політики в поштовій галузі, та з огляду на міжнародну регламентарну політику, що належить до комерції служб і до конкуренції;

6.2 розглядати і затверджувати в рамках своєї компетенції будь-які заходи, необхідні для збереження і підвищення якості міжнародної поштової служби та її модернізації;

6.3 заохочувати, координувати і контролювати усі форми поштової технічної допомоги в рамках міжнародного технічного співробітництва;

6.4 розглядати та затверджувати річний бюджет і річні рахунки Союзу;

6.5 у разі потреби дозволяти перевищення межі витрат відповідно до статті 125, параграфів 3, 4 та 5;

6.6 установлювати Фінансовий регламент ВПС;

6.7 установлювати правила, що стосуються Резервного фонду;

6.8 установлювати правила, що визначають Спеціальний фонд;

6.9 установлювати правила, що визначають Фонд спеціальних видів діяльності;

6.10 установлювати правила, що визначають Добровільний фонд;

6.11 забезпечувати контроль за діяльністю Міжнародного бюро;

6.12 дозволяти, якщо про це надійшло прохання, перехід до нижчого класу внесків на умовах, передбачених у статті 127, параграф 6;

6.13 дозволяти перехід з однієї географічної групи в іншу, якщо країна звертається з проханням про це, зважаючи на думки країн-членів зацікавлених географічних груп;

6.14 установлювати Статут персоналу та умови служби службовців, що обираються;

6.15 створювати або скасовувати робочі посади Міжнародного бюро з урахуванням обмежень, пов'язаних із установленою межею витрат;

6.16 установлювати Регламент Соціального фонду;

6.17 затверджувати річні звіти, що складаються Міжнародним бюро, про діяльність Союзу і фінансове керування і, у разі потреби, давати свої коментарі з цього приводу;

6.18 вирішувати питання про контакти з Поштовими адміністраціями для виконання своїх функцій;

6.19 приймати рішення після консультації з Радою поштової експлуатації щодо встановлення контактів з організаціями, що не є спостерігачами по праву, розглядати і затверджувати звіти Міжнародного бюро про відносини ВПС з іншими міжнародними організаціями, приймати рішення щодо доцільності продовження цих контактів і їхнього розвитку; визначати своєчасно, які міжурядові і неурядові міжнародні організації варто запросити для участі в Конгресі, та доручати Генеральному директору Міжнародного бюро розсилати відповідні запрошення;

6.20 установлювати в тих випадках, коли він це вважає доцільним, принципи, які Рада поштової експлуатації має враховувати при вивченні питань, що мають значні фінансові наслідки (тарифи, кінцеві витрати, транзитні витрати, основний тариф за повітряне перевезення пошти та подання за кордоном письмової кореспонденції), уважно стежити за вивченням цих питань та розглядати і затверджувати пропозиції Ради поштової експлуатації, що стосуються цих самих питань, для забезпечення їхньої відповідності з вище-перерахованими принципами;

6.21 вивчати на прохання Конгресу, Ради поштової експлуатації або Поштових адміністрацій проблеми адміністративного, законодавчого і юридичного порядку, що мають інтерес для Союзу або міжнародної поштової служби. Адміністративній раді слід вирішувати в перерахованих вище галузях питання про доцільність або недоцільність проведення вивчень, необхідних Поштовим адміністраціям в інтервалі між Конгресами;

6.22 складати пропозиції, які будуть подаватись на затвердження або Конгресу, або Поштовим адміністраціям відповідно до статті 122;

6.23 затверджувати в рамках своєї компетенції рекомендації Ради поштової експлуатації, що стосуються прийняття у разі потреби регламентації або ж нової практики в очікуванні, доки Конгрес не вирішить це питання;

6.24 розглядати річний звіт, складений Радою поштової експлуатації, та, в належному випадку, пропозиції, подані нею;

6.25 подавати теми вивчень на розгляд Ради поштової експлуатації відповідно до статті 104, параграфа 9.16;

6.26 визначати країну місця проведення наступного Конгресу у випадку, передбаченому в статті 101, параграф 4;

6.27 своєчасно і після консультації з Радою поштової експлуатації визначати кількість Комісій, необхідних для успішного проведення роботи Конгресу, та визначати їхні функції;

6.28 після консультації з Радою поштової експлуатації, а також за умови схвалення Конгресом призначати країни-члени, що спроможні:

виконувати функції заступників Голови Конгресу, а також Голів і заступників Голів Комісій з урахуванням, наскільки це можливо, справедливого географічного розподілу країн-членів;

брати участь в Комісіях Конгресу з обмеженим складом;

6.29 розглядати і затверджувати проект стратегічного плану, наданий Конгресу і складений Радою поштової експлуатації за допомогою Міжнародного бюро; розглядати і затверджувати щорічні коригування плану, прийнятого Конгресом, на підставі рекомендацій Ради поштової експлуатації і працювати разом із Радою поштової експлуатації над розробленням і щорічним коригуванням плану.

7. На своєму першому засіданні, яке скликається Головою Конгресу, Адміністративна рада обирає зі своїх членів чотирьох заступників Голови і встановлює свій Внутрішній регламент.

8. За скликанням свого Голови Адміністративна рада збирається, головним чином, один раз на рік, у місці перебування Союзу.

9. Голова, заступники Голови, Голови Комісій Адміністративної ради, а також Голова Групи з стратегічного планування утворюють Керуючий комітет. Цей Комітет готує і керує роботою кожної сесії Адміністративної ради. Він схвалює від імені Адміністративної ради річний звіт, що складається Міжнародним бюро про діяльність Союзу, а також виконує всі задачі, котрі Адміністративна рада вирішить йому доручити чи необхідність яких виникає в процесі стратегічного планування.

10. Представник кожного члена Адміністративної ради, який бере участь у роботі сесій цього органу, за винятком зборів, що проходять під час Конгресу, має право або на відшкодування вартості авіаквитка туди та назад по економічному класу, або залізничного квитка в 1-му класі, або вартості поїздки будь-яким іншим видом транспорту за умови, що ця вартість не перевищує вартості авіаквитка туди та назад по економічному класу. Те саме право надається представнику кожного члена її Комісій, її Робочих груп або інших її органів, якщо вони проводять збори поза Конгресом чи сесіями Ради.

11. Голова Ради поштової експлуатації представляє її на засіданнях Адміністративної ради, на порядку денному яких стоять питання, що стосуються до органу, яким він керує.

12. Для забезпечення ефективного зв'язку в роботі двох органів Рада поштової експлуатації може призначати представників для участі в зборах Адміністративної ради в якості спостерігачів.

13. Поштова адміністрація країни, у якій проходять збори Адміністративної ради, запрошується взяти участь у цих зборах як спостерігач, якщо ця країна не є членом Адміністративної ради.

14. Адміністративна рада може запросити до участі у своїх зборах, без права голосу, будь-яку міжнародну організацію, будь-якого представника асоціації або підприємства або будь-яку кваліфіковану особу, яку вона побажає залучити до участі у своїх роботах. Вона може також запросити за тих же умов одну чи кілька поштових адміністрацій країн-членів, зацікавлених у питаннях, передбачених у порядку денному.

15. Члени Адміністративної ради вносять ефективний внесок у її діяльність. Країни-члени, що не входять в Адміністративну раду, можуть на їхнє прохання брати участь у вивченнях, які проводяться, дотримуючись умов, які Рада може встановити для забезпечення віддачі та ефективності своєї роботи. Їм може також пропонуватись головування в Робочих групах, коли їхні знання чи досвід це виправдують. Участь країн-членів, що не входять в Адміністративну раду, не повинна викликати додаткових витрат для Союзу.

1. Після кожної сесії Адміністративна рада інформує країни-члени Союзу та Регіональні союзи про свою діяльність, направляючи їм, зокрема, аналітичний звіт, а також свої резолюції і рішення.

2. Адміністративна рада подає Конгресу звіт про всю свою діяльність та направляє його Поштовим адміністраціям не менш ніж за два місяці до початку Конгресу.

1. Рада поштової експлуатації складається з сорока членів, які виконують свої функції протягом періоду, що розділяє два послідовних Конгреси.

2. Члени Ради поштової експлуатації обираються Конгресом на підставі особливого географічного розподілу. Двадцять чотири місця надаються країнам, що розвиваються, і шістнадцять місць - розвинутим країнам. Принаймні третина членів обновлюється на кожному Конгресі.

3. Представник кожного з членів Ради поштової експлуатації призначається Поштовою адміністрацією своєї країни. Цей представник має бути кваліфікованим службовцем Поштової адміністрації.

4. Витрати, пов'язані з діяльністю Ради поштової експлуатації, покриваються Союзом. Його члени не одержують ніякої винагороди. Витрати, пов'язані з поїздками і перебуванням представників Поштових адміністрацій, що беруть участь у роботі Ради поштової експлуатації, покриваються цими Адміністраціями. Проте представник кожної з країн, що відповідно до списків Організації Об'єднаних Націй розглядається як така, що знаходиться в несприятливих умовах, має право, за винятком зборів, які проходять під час Конгресу, на відшкодування вартості авіаквитка туди та назад економічного класу або залізничного квитка в 1-му класі, або вартості поїздки будь-яким іншим видом транспорту за умови, що ця вартість не перевищує вартості авіаквитка економічного класу туди та назад.

5. На своїх перших зборах, що скликаються і відкриваються Головою Конгресу, Рада поштової експлуатації обирає з числа своїх членів Голову, заступника Голови, Голів Комісій і Голову Групи стратегічного планування.

6. Рада поштової експлуатації встановлює свій Внутрішній регламент.

7. Рада поштової експлуатації, головним чином, збирається щороку в місці перебування Союзу. Дата і місце зборів установлюються їхнім Головою за узгодженням із Головою Адміністративної ради і Генеральним директором Міжнародного бюро.

8. Голова, заступник Голови, Голови Комісій Ради поштової експлуатації і Голова Групи з стратегічного планування утворюють Керуючий комітет. Цей комітет готує та керує роботою кожної сесії Ради поштової експлуатації і виконує всі завдання, які вона йому доручає чи необхідність яких виникає в процесі стратегічного планування.

9. На Раду поштової експлуатації покладаються такі функції:

9.1 проведення вивчення найважливіших питань експлуатаційного, комерційного, технічного економічного напрямку і технічного співробітництва, що становлять інтерес для Поштових адміністрацій усіх країн-членів Союзу, зокрема, питань, що мають значні фінансові наслідки (тарифи, кінцеві витрати, транзитні витрати, основні тарифи за повітряне перевезення пошти, частки тарифів за поштові посилки та подання за кордоном відправлень письмової кореспонденції), розробка інформації і висновків за їхніми темами і рекомендація заходів, що мають бути вжиті в їхньому відношенні;

9.2 здійснення перегляду Регламентів Союзу протягом шести місяців після закриття Конгресу, якщо тільки цей Конгрес не прийме іншого рішення. У разі термінової потреби Рада поштової експлуатації може також змінювати зазначені Регламенти на інших сесіях. В обох випадках Рада поштової експлуатації підпорядковується директивам Адміністративної ради в тому, що стосується політики та основних принципів;

9.3 координація практичних заходів для розвитку та вдосконалення міжнародних поштових служб;

9.4 здійснення, за умови схвалення Адміністративною радою в рамках компетенції останньої, будь-якої діяльності, що вважатиметься за необхідну для збереження і підвищення якості міжнародної поштової служби і її модернізації;

9.5 підготовка пропозицій, які будуть подаватись на схвалення або Конгресу, або Поштових адміністрацій відповідно до статті 122; схвалення Адміністративною радою потрібне, коли ці пропозиції стосуються питань, що належать до компетенції цього органу;

9.6 розгляд на прохання Поштової адміністрації країни-члена будь-якої пропозиції, яку ця Поштова адміністрація направляє до Міжнародного бюро на підставі статті 121, підготовка по ній зауважень та доручення Бюро додавати їх до зазначеної пропозиції перед поданням на схвалення Поштовим адміністраціям країн-членів;

9.7 рекомендація в разі потреби і, можливо, після схвалення Адміністративною радою та консультації з усіма Поштовими адміністраціями, прийняття регламентації чи нової практики в очікуванні, поки Конгрес не прийме рішення з цього питання;

9.8 розроблення та надання у формі рекомендацій Поштовим адміністраціям нормативів у технічній, експлуатаційній та інших галузях, в яких практика вимагає стандартизації. До того ж, у разі потреби, вона вносить зміни до вже встановлених нею нормативів;

9.9 розглядає після консультації з Адміністративною радою і за її схвалення проект Стратегічного плану ВПС, розроблений Міжнародним бюро для подання Конгресу; щорічно переглядає план, схвалений Конгресом, за сприяння Групи із стратегічного планування, а також Міжнародного бюро і за схвалення Адміністративною радою;

9.10 затвердження річного звіту Міжнародного бюро про діяльність Союзу в частині розділів, які належать до відповідальності і функцій Ради поштової експлуатації;

9.11 прийняття рішень щодо контактів, які варто встановити з Поштовими адміністраціями, для виконання покладених на них функцій;

9.12 вивчення питань з навчання і фахової підготовки, які цікавлять молоді країни і країни, що розвиваються;

9.13 прийняття необхідних заходів з метою вивчення і поширення досвіду та досягнень деяких країн в галузі техніки, експлуатації, економіки і фаховій підготовці, що становлять інтерес для поштових служб;

9.14 вивчення існуючого положення і потреб поштових служб у молодих країнах та країнах, що розвиваються, а також розроблення належних рекомендацій про шляхи і засоби поліпшення поштових служб у цих країнах;

9.15 прийняття, за узгодженням з Адміністративною радою, відповідних заходів в галузі технічного співробітництва з усіма країнами-членами Союзу, особливо з молодими країнами та країнами, що розвиваються;

9.16 розгляд всіх інших питань, поданих їй будь-яким членом Ради поштової експлуатації, Адміністративною радою або будь-якою іншою Поштовою адміністрацією країни-члена.

10. Члени Ради поштової експлуатації беруть активну участь у її діяльності. Поштові адміністрації країн-членів, що не входять в Раду поштової експлуатації, можуть на їхнє прохання співпрацювати у вивченнях, що проводяться, при дотриманні умов, які Рада може встановити для забезпечення результативності та ефективності її роботи. Їм також може бути запропоновано головування у Робочих групах, якщо їхні знання і досвід це виправдовують.

11. На основі Стратегічного плану, затвердженого Конгресом, і, зокрема, частини, що стосується стратегії постійних органів Союзу, Рада поштової експлуатації складає на своїй сесії, наступній за Конгресом, основну Робочу програму, що включає низку тактик, спрямованих на реалізацію стратегій. Ця основна програма, що включає обмежену кількість видів роботи з актуальних тем і тем, що становлять загальний інтерес, переглядається щорічно в залежності від нових умов і пріоритетів, а також змін, внесених до Стратегічного плану.

12. Для забезпечення ефективного зв'язку в роботі двох органів Адміністративна рада може призначати представників для участі в зборах Ради поштової експлуатації як спостерігачів.

13. Рада поштової експлуатації може запрошувати брати участь у своїх зборах без права голосу:

13.1 будь-яку міжнародну організацію чи будь-яку кваліфіковану особу, яку вона побажає залучити до своєї роботи;

13.2 Поштові адміністрації країн-членів, що не входять до складу Ради поштової експлуатації;

13.3 будь-яку асоціацію чи підприємство, з якими вона бажає проконсультуватись з питань, що стосуються її діяльності.

1. Після кожної сесії Рада поштової експлуатації інформує Поштові адміністрації країн-членів Союзу і Регіональні союзи про свою діяльність, направляючи їм, зокрема, аналітичний звіт, а також свої резолюції та рішення.

2. Рада поштової експлуатації складає для Адміністративної ради щорічний звіт про свою діяльність.

3. Рада поштової експлуатації складає для Конгресу звіт про усю свою діяльність та направляє його Поштовим адміністраціям країн-членів принаймні за два місяці до початку Конгресу.

1. Для організації своєї роботи і проведення обговорень Конгрес застосовує Внутрішній регламент Конгресів.

2. Кожний Конгрес може змінити цей Регламент на умовах, визначених самим Внутрішнім регламентом.

Робочими мовами Міжнародного бюро є англійська і французька.

1. Документація Союзу складається французькою, англійською, арабською та іспанською мовами. Використовуються також німецька, китайська, португальська та російська мови за умови, що друкування цими мовами буде обмежуватись основною, найбільш важливою документацією. Можуть також використовуватись й інші мови, але за умови, що країни-члени, що їх потребують, несуть за них усі витрати.

2. Країна-член або країни-члени, що виявили бажання використовувати якусь іншу мову, крім офіційної, складають лінгвістичну групу.

3. Документація публікується Міжнародним бюро офіційною мовою і мовами заснованих лінгвістичних груп або безпосередньо, або за посередництвом регіональних бюро цих груп, відповідно до домовленості з Міжнародним бюро. Опублікування різними мовами провадиться таким же чином.

4. Документація, що публікується безпосередньо Міжнародним бюро, розсилається, по можливості, одночасно різними мовами, що потребуються.

5. Листування між Поштовими адміністраціями і Міжнародним бюро, а також між цим останнім і третіми особами може вестися будь-якою мовою, що використовується службами перекладу Міжнародного бюро.

6. Витрати за переклад на будь-яку мову, включаючи витрати, пов'язані із застосуванням параграфа 5, відносяться на рахунок тієї лінгвістичної групи, члени якої запросили документи на цій мові. Країни-члени, що використовують офіційну мову, вносять заздалегідь установлений внесок за переклад неофіційних документів, сума якого за одиницею внеску дорівнює сумі, яку виплачують країни-члени, що використовують іншу робочу мову Міжнародного бюро. Всі інші витрати, що відносяться до розсилання документів, несе Союз. Межа витрат, що несе Союз за друкування документів німецькою, китайською, португальською і російською мовами, встановлюється в резолюції Конгресу.

7. Витрати, що будуть віднесені на рахунок будь-якої лінгвістичної групи, розподіляються між членами цієї групи пропорційно їхнім внескам у витрати Союзу. Ці витрати можуть бути розподілені між членами лінгвістичної групи в будь-якому іншому співвідношенні, але за умови наявності домовленості між собою та повідомлення про своє рішення Міжнародному бюро через представника групи.

8. Міжнародне бюро бере до уваги протягом терміну, що не повинен перевищувати двох років, будь-яку зміну у виборі мови, про яку просить країна-член.

9. Під час обговорення на зборах органів Союзу допускаються французька, англійська, іспанська і російська мови, шляхом системи перекладу, з використанням електронного обладнання чи без нього, вибір якої надається на розсуд організаторів зборів після консультації з Генеральним директором Міжнародного бюро і зацікавленими країнами-членами.

10. Інші мови також дозволяються під час проведення обговорень і на зборах, зазначених у параграфі 9.

11. Делегації, що використовують інші мови, забезпечують синхронний переклад на одну з мов, згаданих у параграфі 9, або шляхом застосування системи, зазначеної в тому самому параграфі, при наявності можливості внесення в цю систему необхідних змін технічного порядку або шляхом використання окремих перекладачів.

12. Витрати, пов'язані з синхронним перекладом, розподіляються між країнами-членами, що застосовують одну й ту саму мову, пропорційно внескам у витрати Союзу. Проте витрати з установлення і технічного утримання устаткування відносяться на рахунок Союзу.

13. Поштові адміністрації можуть домовлятись щодо мови, яку вони будуть використовувати в службовому листуванні. За відсутності такої домовленості застосовується французька мова.

1. Генеральний директор і заступник Генерального директора Міжнародного бюро обираються на Конгресі на період, що розділяє два послідовних Конгреси, при цьому мінімальна тривалість їхніх повноважень складає п'ять років. Повноваження поновлюються тільки один раз. Якщо немає іншого рішення Конгресу, то вони стають на свою посаду з 1 січня наступного за Конгресом року.

2. Принаймні за сім місяців до відкриття Конгресу Генеральний директор Міжнародного бюро направляє ноту Урядам країн-членів, пропонуючи їм представити кандидатури на посади Генерального директора і заступника Генерального директора і одночасно указуючи, зацікавлені Генеральний директор і заступник Генерального директора чи ні в можливому поновленні своїх повноважень. Кандидатури разом з біографією мають надійти в Міжнародне бюро принаймні за два місяці до відкриття Конгресу. Кандидати мають бути громадянами країн-членів, що їх висувають. Міжнародне бюро складає необхідну документацію для Конгресу. Обрання Генерального директора і заступника Генерального директора провадиться таємним голосуванням, перші вибори провадяться на посаду Генерального директора.

3. У разі вакансії на посаду Генерального директора заступник Генерального директора виконує його функції до закінчення повноважень, передбачених для Генерального директора; він має право бути обраним на цю посаду і є в службовому порядку кандидатом за умови, що його повноваження як заступника Генерального директора не були вже відновлені на попередньому Конгресі, а також, що він виявляє бажання бути кандидатом на посаду Генерального директора.

4. У разі одночасної вакансії на посаду Генерального директора і заступника Генерального директора Адміністративна рада з числа кандидатур, що надійшли внаслідок проведеного конкурсу, обирає заступника Генерального директора на період до наступного Конгресу. Для подання кандидатур за аналогією застосовується параграф 2.

5. У разі вакансії на посаду заступника Генерального директора Адміністративна рада, за пропозицією Генерального директора, доручає одному з помічників Генерального директора в Міжнародному бюро виконувати до майбутнього Конгресу функції заступника Генерального директора.

1. Генеральний директор організовує, управляє і керує Міжнародним бюро, законним представником якого він є. Він може також розподіляти посади по рангах G1-D2 і призначати й просувати по службі службовців, що мають ранги. При призначенні на посади P1-D2 він повинен враховувати професійну кваліфікацію кандидатів, поданих Поштовими адміністраціями країн-членів, до яких вони належать чи в яких вони здійснюють свою фахову діяльність, беручи до уваги справедливий географічний континентальний розподіл і мови. На посади помічників Генерального директора, по можливості, повинні призначатись кандидати з регіонів, що відрізняються від регіонів, якими представлені Генеральний директор і заступник Генерального директора, з огляду на домінуюче міркування, що стосується ефективності Міжнародного бюро. Проте якщо посади вимагають особливої кваліфікації, то Генеральний директор може звертатись до зовнішніх фахівців. При призначенні нового фахівця він враховує також те, що особи, які мають ранги D2, D1 і P5, повинні бути представниками різних країн-членів Союзу. При присвоєнні службовцю Міжнародного бюро рангів D2, D1 і P5 він не зобов'язаний застосовувати той самий принцип. Крім того, у процесі наймання вимоги щодо справедливого географічного розподілу і мов враховуються після заслуг. Один раз на рік він повідомляє Адміністративній раді про всі призначення і просування по службі від P4 до D2.

2. Функції Генерального директора полягають у такому:

2.1 виконувати функції депозитарію Актів Союзу і посередника при вступі в Союз та приєднанні до нього, а також при виході з нього;

2.2 повідомляти про прийняті Конгресом рішення всім Урядам країн-членів;

2.3 повідомляти всім Поштовим адміністраціям про затвердження чи перегляд Регламентів Радою поштової експлуатації;

2.4 готувати на можливо мінімальному рівні, сумісному з потребами Союзу, проект річного бюджету Союзу і своєчасно подавати його на розгляд Адміністративної ради; повідомляти про бюджет країнам-членам Союзу після його затвердження Адміністративною радою і виконувати його;

2.5 виконувати особливу діяльність, що вимагається органами Союзу, і діяльність, що вимагається Актами;

2.6 вживати заходів, спрямованих на досягнення мети, поставленої органами Союзу, у рамках установленої політики і наявних засобів;

2.7 подавати побажання і пропозиції Адміністративній раді чи Раді поштової експлуатації;

2.8 готувати для Ради поштової експлуатації і на підставі даних нею директив проект стратегічного плану для подання Конгресу та проект щорічного перегляду;

2.9 забезпечувати представництво Союзу;

2.10 бути посередником у відносинах між:

ВПС і Регіональними союзами;

ВПС і Організацією Об'єднаних Націй;

ВПС і міжнародними організаціями, діяльність яких становить інтерес для Союзу;

ВПС і міжнародними організаціями, асоціаціями чи підприємствами, з якими органи Союзу хотіли б проконсультуватись чи приєднатись до їхньої роботи;

2.11 виконувати функції Генерального секретаря органів Союзу та в цій якості стежити, з огляду на спеціальні положення цього Регламенту, зокрема, за:

підготовкою та організацією роботи органів Союзу;

розробкою, виданням і розсиланням документів, звітів та протоколів;

діяльністю секретаріату під час зборів органів Союзу;

2.12 бути присутнім на засіданнях органів Союзу і брати участь в обговореннях без права голосу, маючи можливість бути представленим іншою особою.

1. Заступник Генерального директора допомагає Генеральному директору і несе перед ним відповідальність.

2. У разі відсутності Генерального директора чи якщо він не може виконувати свої обов'язки, заступник Генерального директора виконує його обов'язки. Заступник Генерального директора виконує обов'язки Генерального директора і у разі вакансії його посади, що передбачено в статті 109, параграфі 3.

Секретаріат органів Союзу забезпечується Міжнародним бюро під відповідальність Генерального директора. Він розсилає всі документи, що стосуються кожної сесії, Поштовим адміністраціям членів органу, Поштовим адміністраціям країн, що, не є членами органу і співпрацюють у вивченнях, які провадяться, Регіональним союзам, а також іншим Поштовим адміністраціям країн-членів, які про це просять.

Міжнародне бюро складає й уточнює список країн-членів Союзу із зазначенням у ньому їхнього класу внесків, географічної групи і положень стосовно Актів Союзу.

1. Міжнародне бюро завжди знаходиться в розпорядженні Адміністративної ради, Ради поштової експлуатації і Поштових адміністрацій для повідомлення їм усіх корисних відомостей, що належать до службових питань.

2. Йому доручається, зокрема, збирати, погоджувати, опубліковувати і розсилати різного роду відомості, що становлять інтерес для міжнародної поштової служби; повідомляти, на прохання зацікавлених сторін, думку зі спірних питань; давати хід запитам щодо тлумачення і змін Актів Союзу і взагалі провадити вивчення та виконувати роботу зі складання чи збирання документації, що покладені на нього вищезазначеними Актами чи які буде доручено йому в інтересах Союзу.

3. Воно провадить також опитування на прохання Поштових адміністрацій з метою з'ясування думки інших Поштових адміністрацій з якого-небудь визначеного питання. Результати опитування не носять характеру голосування й офіційно не враховуються.

4. Воно може виступати посередником як компенсуючий орган при оплаті будь-яких рахунків, що стосуються до міжнародного поштового обміну.

У рамках міжнародного технічного співробітництва на Міжнародне бюро покладається розвиток технічної допомоги в галузі поштового зв'язку в усіх формах.

На Міжнародне бюро покладається виготовлення міжнародних купонів для відповіді і постачання їх за собівартістю Поштовим адміністраціям за вимогою.

1. Два примірники Актів Регіональних союзів і спеціальних угод, що укладаються відповідно до статті 8 Статуту, повинні передаватись в Міжнародне бюро установами цих Союзів чи, у разі відсутності таких, однією з договірних сторін.

2. На Міжнародне бюро покладається спостереження за тим, щоб в Актах Регіональних союзів і спеціальних угодах не були передбачені для клієнтури менш сприятливі умови, ніж ті, що передбачені в Актах союзу, та інформування Поштових адміністрацій про наявність вищезгаданих Союзів і угод. Міжнародне бюро повідомляє Адміністративній раді про будь-яке порушення, встановлене згідно з цим положенням.

Міжнародне бюро, використовуючи надані в його розпорядження документи, видає часопис німецькою, англійською, арабською, китайською, іспанською, французькою і російською мовами.

Міжнародне бюро складає річний звіт про діяльність Союзу, який, після його затвердження Адміністративною радою, повідомляється Поштовим адміністраціям, Регіональним союзам і Організації Об'єднаних Націй.

1. За умови винятків, передбачених у параграфах 2 і 5, подання будь-якої пропозиції Конгресу провадиться Поштовими адміністраціями країн-членів відповідно до такої процедури:

а) допускаються пропозиції, що надходять у Міжнародне бюро не менше ніж за шість місяців до початку Конгресу;

б) жодна пропозиція редакційного порядку не приймається протягом шестимісячного періоду, що передує даті, встановленій для відкриття Конгресу;

в) пропозиції по суті, що надходять у Міжнародне бюро в проміжку між шістьма і чотирма місяцями до встановленої дати Конгресу, допускаються, якщо вони підтримуються не менш ніж двома Поштовими адміністраціями;

г) пропозиції по суті, що надходять в Міжнародне бюро в інтервалі від чотирьох до двох місяців, що передує даті, встановленій для відкриття Конгресу, допускаються тільки за умови їхньої підтримки не менш ніж вісьма Поштовими адміністраціями. Пропозиції, що надійшли пізніше, більше не приймаються;

д) заяви про підтримку повинні надходити в Міжнародне бюро в той самий термін, що і пропозиції, до яких вони належать.

2. Пропозиції до Статуту і Загального регламенту повинні надходити в Міжнародне бюро принаймні за шість місяців до відкриття Конгресу; пропозиції, що надійшли після цієї дати, але до відкриття Конгресу, можуть розглядатись тільки в тому випадку, якщо Конгрес прийме рішення з цього питання більшістю з двох третин країн, представлених на Конгресі, і якщо будуть дотримуватись умови, передбачені в параграфі 1.

3. Кожна пропозиція, разом з тим, повинна мати тільки одну мету і містити тільки зміни, підтверджені цією метою.

4. На пропозиціях редакційного порядку Поштові адміністрації, що їх подають, роблять у заголовку відмітку: "Proposition d'ordre redactionnel" ("Пропозиція редакційного порядку"), а Міжнародне бюро опубліковує їх під номером, за яким вказується літера "R". Пропозиції, що не мають цієї відмітки, але, на думку Міжнародного бюро, носять тільки редакційний характер, публікуються з відповідною відміткою; Міжнародне бюро складає для Конгресу список цих пропозицій.

5. Порядок, установлений параграфами 1 і 4, не застосовується ні до пропозицій стосовно Внутрішнього регламенту конгресів, ні до поправок до раніше внесених пропозицій.

1. Для того, щоб бути прийнятою до уваги, кожна пропозиція, що стосується Конвенції або Угод, яка пропонується будь-якою Поштовою адміністрацією між двома Конгресами, має бути підтримана принаймні двома іншими Поштовими адміністраціями. Ці пропозиції не розглядаються, якщо одночасно з пропозиціями Міжнародне бюро не одержить необхідної кількості заяв про підтримку таких пропозицій.

2. Ці пропозиції направляються іншим Поштовим адміністраціям через Міжнародне бюро.

3. Пропозиції, що стосуються Регламентів, не потребують підтримки, але беруться до уваги Радою поштової експлуатації тільки в тому випадку, якщо вона затвердить їхню термінову необхідність.

1. До всякої пропозиції, що стосується Конвенції, Угод і їхніх Заключних протоколів, застосовується таким порядок: Поштовим адміністраціям країн-членів надається двомісячний термін для розгляду пропозиції, про яку повідомлено в циркулярі Міжнародного бюро, і для подання, у належному випадку, своїх зауважень вказаному Бюро. Поправки не допускаються. Відповіді збираються Міжнародним бюро та передаються Поштовим адміністраціям з проханням висловитись "за" чи "проти" пропозиції. Поштові адміністрації, що не повідомили своєї думки протягом двох місяців, уважаються такими, що утримались. Відлік зазначених вище термінів починається від дати виходу циркулярів Міжнародного бюро.

2. Пропозиції щодо зміни Регламентів розглядаються Радою поштової експлуатації.

3. Якщо пропозиція стосується Угоди чи її Заключного протоколу, то брати участь у діях, зазначених у параграфі 1, можуть лише Поштові адміністрації країн-членів, що беруть участь в цій Угоді.

1. Зміни, що вносяться в Конвенцію, Угоди і Заключні протоколи цих Актів, оформляються нотифікацією Генерального директора Міжнародного бюро Урядів країн-членів.

2. Зміни, що вносяться Радою поштової експлуатації в Регламенти і їхні Заключні протоколи, повідомляються Поштовим адміністраціям Міжнародним бюро. Те ж саме стосується положень, передбачених у статті 64.3.3.2 Конвенції, і до відповідних положень Угод.

1. Регламенти набувають чинності того самого часу і на той же термін, що й Акти, прийняті на Конгресі.

2. За умови виконання положення параграфа 1 рішення про зміну Актів Союзу, що прийняті в період між двома Конгресами, підлягають виконанню тільки через три місяці після повідомлення про їхні зміни.

1. З урахуванням викладеного в параграфах 2-6 річні витрати, пов'язані з діяльністю органів Союзу, не мають перевищувати нижченаведені суми на 2000 р. і наступні роки:

36 680 816 швейцарських франків на 2000 р.;

37 000 000 швейцарських франків на 2001 - 2004 рр.

Основний ліміт на 2004 р. поширюється також на наступні роки у разі переносу Конгресу, проведення якого передбачено на 2000 р.

2. Витрати, пов'язані з проведенням наступного Конгресу (переїзд Секретаріату, транспортні витрати, витрати на встановлення технічного обладнання для синхронного перекладу та витрати з видання документів під час роботи Конгресу і т.ін.), не повинні перевищувати межу в розмірі 2 948 000 швейцарських франків.

3. Адміністративній раді дозволяється перевищувати межі, встановлені в параграфах 1 і 2, з метою врахування підвищення шкали зарплати, внесків в якості пенсій чи допомог, у тому числі і посадових допомог, прийнятих Організацією Об'єднаних Націй для своїх службовців, що працюють у Женеві.

4. У залежності від швейцарського показника споживчих цін Адміністративна рада має також право вирівнювати щороку суму витрат, крім тих, що стосуються персоналу.

5. Відступаючи від параграфа 1, Адміністративна рада чи, у разі крайньої потреби, Генеральний директор може дозволити перевищення встановлених лімітів для виконання значних і непередбачених робіт з ремонту будинку Міжнародного бюро, але щоб сума не перевищувала 125 000 швейцарських франків на рік.

6. Якщо кредити, передбачені в параграфах 1 і 2, виявляться недостатніми для забезпечення нормальної діяльності Союзу, ці межі можуть бути підвищені тільки за схвалення більшості країн-членів Союзу. Усяка консультація повинна містити повний перелік фактів, що виправдують таке прохання.

7. Країни, що приєднались до Союзу чи прийняті до Союзу як члени Союзу, а також країни, що виходять із Союзу, повинні сплатити свої членські внески за весь рік, протягом якого здійснюється їхній вступ чи вихід.

8. Країни-члени на підставі бюджету, встановленого Адміністративною радою, виплачують заздалегідь свою частину річних внесків Союзу. Ці внески повинні бути виплачені не пізніше першого дня фінансового року, до якого належить бюджет. Після закінчення цього терміну на належні до сплати суми нараховуються відсотки на користь Союзу з розрахунку 3% річних протягом перших шести місяців і 6% річних, починаючи від сьомого місяця.

9. Якщо заборгованості країн-членів з обов'язкових внесків без відсотків, що належать Союзу, рівні чи перевищують суму внесків цієї країни-члена за попередні два фінансові роки, то ця країна-член може поступитись Союзу безповоротно всіма чи частиною своїх заборгованостей перед іншими країнами-членами на підставі способів, установлених Адміністративною радою. Умови поступки заборгованостями повинні бути визначені на підставі угоди, укладеної між країною-членом, її дебіторами/кредиторами і Союзом.

10. Країни-члени, які з юридичних чи будь-яких інших причин не можуть здійснити таку передачу, зобов'язуються підписати план погашення своїх заборгованостей за рахунками.

11. За винятком особливих обставин, погашення заборгованостей з обов'язкових внесків, що належать Союзу, не може здійснюватись протягом періоду більше 10 років.

12. За виняткових обставин Адміністративна рада може звільнити країну-члена цілком або частково від належних відсотків, якщо вона повністю оплатила свою заборгованість.

13. У рамках плану погашення заборгованості країни-члена, затвердженого Адміністративною радою, вона може бути також звільнена цілком чи частково від накопичених чи тих, що залишилися, відсотків; звільнення, однак, можливе при повному і докладному дотриманні плану погашення в термін, установлений максимально на десять років.

14. Для покриття недостатніх коштів казни Союзу засновано Резервний фонд, сума якого встановлюється Адміністративною радою. До цього фонду, в першу чергу, входять надлишки бюджету. Він може також служити для балансу бюджету або для зменшення суми внесків країн-членів.

15. Що стосується тимчасово відсутніх коштів казни, то Уряд Швейцарської Конфедерації авансує на короткий термін необхідні суми відповідно до умов, що мають визначатись за взаємною угодою. Цей Уряд стежить також, без несення витрат, за веденням фінансових рахунків, а також за звітністю Міжнародного бюро в межах кредитів, установлених Конгресом.

1. Будь-яка країна-член, яка не може здійснити передачу, передбачену в параграфі 9 статті 125 і яка не згодна підпорядковуватись плану погашення, запропонованому Міжнародним бюро відповідно до статті 125, параграфа 10, чи не дотримується його, автоматично втрачає своє право голосу на Конгресі і на зборах Адміністративної ради і Ради поштової експлуатації, а також не може бути обрана до цих двох Рад.

2. Автоматичні санкції офіційно знімаються негайно, як тільки зацікавлена країна-член цілком погасила свої заборгованості з обов'язкових внесків, що належать Союзу, з суми основного боргу і з відсотків, чи якщо вона згодна підпорядковуватись плану погашення своїх заборгованостей з рахунків.

1. Країни-члени беруть участь у покритті витрат Союзу відповідно до того класу внесків, до якого вони належать. Ці класи такі:

клас у 50 одиниць;

клас у 40 одиниць;

клас у 35 одиниць;

клас у 25 одиниць;

клас у 20 одиниць;

клас у 15 одиниць;

клас у 10 одиниць;

клас у 5 одиниць;

клас у 3 одиниці;

клас у 1 одиницю;

клас у 0,5 одиниці призначений для найменш розвинутих країн, перелічених Організацією Об'єднаних Націй, і для інших країн, зазначених Адміністративною радою.

2. Крім класів внесків, перерахованих у параграфі 1, будь-яка країна-член може вибрати для оплати число одиниць внесків, що перевищує 50 одиниць.

3. Країни-члени включаються до одного з вищезгаданих класів внесків у момент їхнього прийняття чи приєднання до Союзу відповідно до процедури, передбаченої в статті 21, параграфа 4 Статуту.

4. Країни-члени можуть згодом змінити клас внесків за умови повідомлення про це Міжнародному бюро принаймні за два місяці до відкриття Конгресу. Це повідомлення, доведене до відома Конгресу, набуває чинності з моменту введення в дію фінансових положень, прийнятих на Конгресі. Країни-члени, що не повідомили в запропонований термін про бажання змінити клас внесків, залишаються в класі, до якого вони належали раніше.

5. Країни-члени не можуть вимагати одночасно переведення їх до нижчого розряду більш ніж на один клас.

6. Проте у виняткових випадках, таких, як стихійні лиха, коли потрібна міжнародна допомога, Адміністративна рада може дозволити тимчасово перейти один раз між двома Конгресами на один клас нижче, якщо ця країна приведе докази неможливості зберігати свій внесок відповідно до початково обраного класу. За тих же обставин Адміністративна рада може також дозволити країнам-членам, що не належать до категорії найменш розвинутих країн і вже знаходяться у класі в 1 одиницю, перейти до класу в 0,5 одиниці.

7. Тимчасове зниження класу згідно з параграфом 6 може бути дозволено Адміністративною радою на максимальний період у два роки чи до наступного Конгресу, якщо останній проходить до кінця цього періоду. Після закінчення встановленого періоду зацікавлена країна автоматично переводиться у свій початковий клас.

8. Відступаючи від положень параграфів 4 і 5, ніяких обмежень у відношенні переведення до вищого класу не існує.

Поставки матеріалів, що провадяться Міжнародним бюро Поштовим адміністраціям за плату, повинні оплачуватись в можливо короткий термін, але не пізніше шести місяців, рахуючи від першого дня місяця, наступного за місяцем відправляння рахунка вищезгаданим Бюро. По закінченні цього терміну на суму, що належить до сплати, нараховується, починаючи від дня зазначеного терміну, 5% річних на користь Союзу.

1. У разі розбіжностей, які повинні бути вирішені арбітражем, кожна з Поштових адміністрацій, що беруть участь у суперечці, вибирає Поштову адміністрацію країни-члена, не зацікавлену безпосередньо в суперечці. Якщо декілька Поштових адміністрацій виступають спільно, вони вважаються при застосуванні цього положення за одну Адміністрацію.

2. Якщо одна з Адміністрацій, що беруть участь у суперечці, не дає протягом шести місяців відповіді на пропозицію про призначення арбітражу, та Міжнародне бюро при зверненні до нього пропонує, у свою чергу, Поштовій адміністрації, що ухиляється, призначити арбітраж чи саме призначає його службовим порядком.

3. Сторони, що беруть участь у суперечці, можуть домовитись між собою про призначення тільки одного арбітра, яким може бути Міжнародне бюро.

4. Рішення арбітрів приймається більшістю голосів.

5. У разі поділу голосів арбітри вибирають для розв'язання розбіжностей іншу Поштову адміністрацію, також не зацікавлену в суперечці. За відсутності згоди з питання про вибір арбітра така Поштова адміністрація призначається Міжнародним бюро з числа Поштових адміністрацій, що не пропонувались арбітрами.

6. Якщо йдеться про розбіжність, що стосується однієї з Угод, та арбітри можуть бути призначені тільки з числа Поштових адміністрацій, що беруть участь у цій Угоді.

Для прийняття пропозицій, поданих Конгресу, що стосуються цього Загального регламенту, потрібно їхнє затвердження більшістю країн-членів, представлених на Конгресі. На момент голосування повинні бути присутніми дві третини країн-членів Союзу.

Умови прийняття пропозицій, передбачені в статті 130, застосовуються також до пропозицій щодо зміни Угод, укладених між Всесвітнім поштовим союзом і Організацією Об'єднаних Націй, у тій мірі, в якій ці Угоди не передбачають умови змін положень, що в них містяться.

Цей Загальний регламент уводиться в дію 1 січня 2001 р. і залишається чинним до введення в дію Актів наступного Конгресу.

На посвідчення чого Повноважні представники Урядів країн-членів підписали цей Загальний регламент в одному примірнику, який буде передано на зберігання Генеральному директору Міжнародного бюро. Копію буде передано кожній стороні Урядом країни місця проведення Конгресу.

Укладено в Пекіні 15 вересня 1999 р.