• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Кодекс України з процедур банкрутства

Верховна Рада України , Верховна Рада України  | Кодекс України, Кодекс України, Кодекс, Закон від 18.10.2018 № 2597-VIII
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України , Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 18.10.2018
  • Номер: 2597-VIII
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України , Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 18.10.2018
  • Номер: 2597-VIII
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
3. Оригінал протоколу про результати аукціону підписується оператором авторизованого електронного майданчика та переможцем. Після підписання протоколу оператор електронного майданчика не пізніше п’яти календарних днів розміщує його в електронній торговій системі.
4. Кожен учасник аукціону може вимагати надання йому копії протоколу, засвідченої авторизованим електронним майданчиком, через який такий учасник брав участь в аукціоні. Така копія надається у день звернення.
5. Інформація про результати аукціону негайно після завершення аукціону оприлюднюється в електронній торговій системі, на веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків.
Стаття 84. Повернення гарантійних внесків, сплаченої ціни та стягнення штрафу
1. Гарантійні внески учасників аукціону підлягають поверненню протягом трьох робочих днів з дня закінчення аукціону, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті. Учаснику, який запропонував наступну за величиною ціну після переможця, гарантійний внесок повертається у порядку, строки та на умовах, визначених порядком функціонування електронної торгової системи.
( Частина перша статті 84 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
2. Гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону, зменшений на розмір винагороди оператора авторизованого електронного майданчика, зараховується до ціни, що підлягає сплаті на рахунок боржника.
3. Гарантійний внесок не підлягає поверненню (крім випадків виявлення недоліків майна, не зазначених в оголошенні про проведення аукціону) у разі, якщо:
1) аукціон закінчився без визначення переможця;
2) переможець аукціону відмовився від придбання майна.
Такі гарантійні внески (за вирахуванням винагороди оператора авторизованого електронного майданчика з гарантійного внеску переможця) є штрафом та перераховуються боржнику протягом трьох робочих днів з дня закінчення аукціону без визначення переможця чи визнання переможця аукціону таким, що відмовився від придбання майна. Обсяг відповідальності учасників аукціону (штрафу) обмежується розміром гарантійного внеску.
( Частина третя статті 84 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023; в редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024 )
4. Переможець аукціону вважається таким, що відмовився від придбання майна, у разі якщо переможець аукціону у встановлені цим Кодексом строки:
1) не вніс належної до сплати суми;
2) не підписав протокол про проведення аукціону;
3) не підписав акт про придбання майна на аукціоні.
( Статтю 84 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 )
5. Оператор авторизованого електронного майданчика, який не повернув гарантійного внеску у встановлений строк, сплачує пеню в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від суми боргу за період прострочення.
( Частина статті 84 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
Стаття 85. Порядок сплати ціни
1. Переможець аукціону зобов’язаний сплатити запропоновану ним ціну (з урахуванням різниці між розміром сплаченого гарантійного внеску і розміром винагороди оператора авторизованого електронного майданчика) на рахунок боржника протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення в електронній торговій системі інформації про результати аукціону.
( Частина перша статті 85 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
2. У разі якщо покупцем є кредитор, вимоги якого забезпечені проданим майном, він зобов’язаний сплатити позитивну різницю між сумою, визначеною відповідно до частини першої цієї статті, та розміром вимог забезпеченого кредитора.
Забезпечений кредитор зобов’язаний також оплатити витрати, пов’язані з утриманням, збереженням та визначенням вартості предмета забезпечення.
( Абзац другий частини другої статті 85 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
3. За умови сплати переможцем аукціону не менш як 50 відсотків належної до сплати суми строк оплати продовжується на 10 календарних днів.
( Частина третя статті 85 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
4. Замовник зобов’язаний оприлюднити відомості про сплату покупцем ціни в електронній торговій системі та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків не пізніше ніж через три дні після повної сплати та в той самий строк повідомити про це власника майна. Авторизовані електронні майданчики автоматично надсилають цю інформацію учасникам аукціону.
Стаття 86. Розірвання правочину у разі визнання аукціону таким, що не відбувся
( Назва статті 86 в редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024 )
1. У разі якщо переможець аукціону відмовився від придбання майна, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол про проведення аукціону з визначенням переможцем аукціону учасника, який запропонував наступну за величиною ціну.
Якщо переможець аукціону, визначений відповідно до абзацу першого цієї частини, відмовився від придбання майна або аукціон завершився без визначення переможця, аукціон вважається таким, що не відбувся.
( Частина перша статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023; в редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024 )
2. Замовник зобов’язаний надати відомості про визнання аукціону таким, що не відбувся, для їх внесення до відомостей про проведення аукціону в електронній торговій системі та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків не пізніше ніж через три дні після визнання аукціону таким, що не відбувся, та в той самий строк повідомити про це переможця аукціону і власника майна. Авторизовані електронні майданчики автоматично надсилають цю інформацію учасникам аукціону.
( Частина друга статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
3. Після визнання аукціону таким, що не відбувся, замовник зобов’язаний протягом 10 робочих днів оголосити про проведення нового аукціону. Авторизовані електронні майданчики автоматично надсилають цю інформацію всім учасникам попереднього аукціону.
Стаття 87. Передача майна, майнових прав та відступлення права вимоги
1. Придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні.
2. Замовник аукціону, який не передав покупцю на його вимогу рухоме майно, майнове право або не відступив право вимоги після повної сплати ціни, сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення.
3. Протокол про результати аукціону та акт про придбання майна на аукціоні є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та державної реєстрації права власності або іншого майнового права на нерухоме майно в порядку, передбаченому законодавством. Послуги нотаріуса в такому разі оплачує покупець.
( Частина третя статті 87 в редакції Закону № 686-IX від 05.06.2020 )
4. Протокол про результати аукціону та акт про придбання майна на аукціоні є підставою для реєстрації права власності або іншого майнового права на рухоме майно в порядку, передбаченому законодавством.
( Статтю 87 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
Стаття 88. Акт про придбання майна на аукціоні
1. В акті про придбання майна на аукціоні зазначаються:
ім’я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також оператора авторизованого електронного майданчика;
відомості про майно, придбане на аукціоні, та його ціна;
адреса веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону;
інформація про повну сплату ціни за придбання майна на аукціоні.
2. Акт про придбання майна на аукціоні складається у простій письмовій формі та не потребує нотаріального посвідчення. Такий акт підписується замовником аукціону та покупцем не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни. За несвоєчасне підписання замовником аукціону акта чи несвоєчасне надання його покупцю замовник аукціону сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення.
( Частина друга статті 88 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
Стаття 89. Відповідальність за недоліки майна, проданого на аукціоні
1. Особа, у власності якої перебувало майно до продажу на аукціоні, замовник та організатор аукціону не несуть відповідальності за недоліки майна, крім випадків їх умисного приховування.
Розділ VI. ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО (НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ)
( Назва розділу VI із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
Стаття 90. Закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність)
( Назва статті 90 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
1. Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі:
1) невнесення боржника - юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
3) смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім боржника - фізичної особи;
4) перебування у провадженні господарського суду справи про банкрутство (неплатоспроможність) того самого боржника;
5) відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
6) затвердження звіту керуючого санацією в порядку, передбаченому цим Кодексом;
7) затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
8) якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог;
8-1) якщо відкрита справа про банкрутство господарських товариств, які відповідають сукупно таким критеріям:
є оператором критичної інфраструктури;
частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану;
державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв), крім господарських товариств, які ліквідуються за рішенням боржника;
( Частину першу статті 90 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом № 3723-IX від 22.05.2024 )
9) боржником є оптовий постачальник електричної енергії;
( Частину першу статті 90 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 3291-IX від 28.07.2023 )
10) якщо справа згідно із законом не підлягає розгляду в господарських судах України;
11) якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
12) укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України;
13) прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
14) в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
( Частина перша статті 90 в редакції Закону № 2971-IX від 20.03.2023 )
2. Провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених:
1) пунктами 2, 3, 5, 8- 1, 9, 10 і 12 частини першої цієї статті, – на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом);
2) пунктами 1, 4, 6, 8, 11 і 13 частини першої цієї статті, – лише до визнання боржника банкрутом;
3) пунктом 7 частини першої цієї статті, – лише після визнання боржника банкрутом.
( Частина друга статті 90 в редакції Закону № 2971-IX від 20.03.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3291-IX від 28.07.2023; в редакції Закону № 5062-IX від 11.11.2026 )
3. Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.
4. У випадках, передбачених пунктами5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
( Частина четверта статті 90 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 )
Розділ VII. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ БОРЖНИКІВ
Стаття 91. Загальні положення
1. Відносини, пов’язані з провадженням у справах про банкрутство, визначених цим розділом, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Стаття 92. Особливості банкрутства страховиків
1. При розгляді справи про банкрутство страховика учасником провадження у справі про банкрутство визнається Національний банк України, а, якщо такий страховик має непогашені зобов’язання за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, - також Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), яке набуває права кредитора за задоволеними ним вимогами за такими договорами.
( Абзац перший частини першої статті 92 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3720-IX від 21.05.2024 )
Арбітражний керуючий у справі про банкрутство страховика повинен скласти іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у справах про банкрутство небанківських фінансових установ.
Підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство страховика є:
віднесення Національним банком України страховика до категорії неплатоспроможних та прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії страховика;
( Абзац четвертий частини першої статті 92 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4465-IX від 03.06.2025 )
виявлення ліквідатором страховика, який здійснює ліквідацію страховика на підставі пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, недостатності вартості майна такого страховика для задоволення вимог кредиторів.
( Частина перша статті 92 в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021 )
2. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство страховика може бути подана до господарського суду боржником, від імені якого виступає ліквідатор страховика, призначений судом за клопотанням Національного банку України згідно з частиною третьою статті 105 Цивільного кодексу України, або Національним банком України.
Господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання страховика банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у разі неплатоспроможності страховика або у разі недостатності вартості майна страховика для задоволення вимог кредиторів у межах процедури, передбаченої статтею 110 Цивільного кодексу України.
( Частина друга статті 92 в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021 )
3. Процедура превентивної реструктуризації страховика не допускається.
( Частина третя статті 92 в редакції Законів № 1909-IX від 18.11.2021, № 3985-IX від 19.09.2024 )
4. Відповідно до цього Кодексу щодо боржника-страховика застосовуються такі судові процедури:
розпорядження майном страховика;
ліквідація страховика.
Процедури, визначені цим Кодексом щодо санації боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство, не застосовуються до страховика.
( Частина четверта статті 92 в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021 )( Частину п'яту статті 92 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021 )
6. У разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються.
( Частина шоста статті 92 в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021 )
7. Страхувальники за договорами страхування, дія яких припиняється з підстав, передбачених частиною шостою цієї статті, мають право вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії пропорційно до різниці між строком, на який був укладений договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв такий договір страхування, якщо інше не передбачено законодавством.
8. Страхувальники та інші особи, які мають право на отримання страхових виплат за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати такі страхові виплати. МТСБУ має право вимагати компенсацію регламентних виплат (з урахуванням понесених витрат для їх здійснення), здійснених ним за рахунок коштів відповідного фонду МТСБУ, внесених іншими страховиками, для виконання зобов’язань такого страховика відповідно до частини одинадцятої статті 54 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
( Частина восьма статті 92 в редакції Закону № 3720-IX від 21.05.2024 )
9. У разі визнання господарським судом страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги кредиторів за договорами страхування першої черги підлягають задоволенню в такому порядку:
у першу чергу - передбачені частиною восьмою цієї статті вимоги за договорами страхування, об’єктом страхування за якими є життя, здоров’я, працездатність та/або пенсійне забезпечення, відповідальність за заподіяну шкоду особі (її життю та здоров’ю), та за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, якщо шкода заподіяна життю та/або здоров’ю потерпілої особи, а також вимоги МТСБУ щодо здійснених МТСБУ страхових виплат за зобов’язаннями страховика, якщо шкода заподіяна життю та/або здоров’ю потерпілої особи;
у другу чергу - передбачені частиною восьмою цієї статті вимоги фізичних осіб за договорами страхування, об’єктом страхування за якими є майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати, відповідальність за заподіяну шкоду майну фізичної особи, та за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, якщо шкода заподіяна майну потерпілої фізичної особи, а також вимоги МТСБУ щодо здійснених МТСБУ страхових виплат за зобов’язаннями страховика, якщо шкода заподіяна майну потерпілої фізичної особи;
у третю чергу - передбачені частиною восьмою цієї статті вимоги юридичних осіб за договорами страхування, об’єктом страхування за якими є майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати, відповідальність за заподіяну шкоду майну юридичної особи, та за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, якщо шкода заподіяна майну потерпілої юридичної особи, а також вимоги МТСБУ щодо здійснених МТСБУ страхових виплат за зобов’язаннями страховика, якщо шкода заподіяна майну потерпілої юридичної особи;
у четверту чергу - передбачені частиною сьомою цієї статті вимоги за договорами страхування, об’єктом страхування за якими є життя, здоров’я, працездатність та/або пенсійне забезпечення, та за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
у п’яту чергу - передбачені частиною сьомою цієї статті вимоги фізичних осіб за іншими договорами страхування;
у шосту чергу - передбачені частиною сьомою цієї статті вимоги юридичних осіб за іншими договорами страхування.
( Частина дев’ята статті 92 в редакції Закону № 3720-IX від 21.05.2024 )
10. У разі порушення провадження у справі про банкрутство страховика, який має непогашені зобов’язання за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чи прийняття судом рішення про ліквідацію страховика арбітражний керуючий зобов’язаний надати МТСБУ інформацію про кредиторів, права вимоги яких стосуються здійснення страхових виплат за такими договорами страхування, та про виконання зазначених зобов’язань до та під час провадження у справі про банкрутство такого страховика.
( Статтю 92 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 3720-IX від 21.05.2024 )
Стаття 92-1. Особливості банкрутства страхових посередників
1. З дня визнання страхового посередника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури арбітражний керуючий відповідно до порядку, встановленого Національним банком України, має право розпоряджатися коштами, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання страхового посередника, без платіжних доручень.
2. Кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання страхового посередника, перераховуються виключно:
1) для виплати страхових премій - страховикам, яким вони належні відповідно до договору із страховиком;
2) для здійснення страхових виплат - страхувальникам, яким вони належні відповідно до договору страхування;
3) для виплати винагороди за реалізацію страхових продуктів - таким страховим посередникам.
( Кодекс доповнено статтею 92-1 згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021 )
Стаття 93. Особливості банкрутства професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків
1. Якщо законодавством не встановлено окрему процедуру банкрутства відповідного професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, до такого учасника застосовуються положення цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
Для цілей цієї статті під терміном "клієнт" розуміється інвестор у фінансові інструменти або емітент цінних паперів, що уклав договір андеррайтингу або договір про організацію розміщення з гарантією, або договір про організацію розміщення без надання гарантії з професійним учасником ринків капіталу, який відповідно до цього Кодексу визнається боржником.
2. Не врегульовані цією статтею особливості процедури банкрутства професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також заходи щодо захисту прав та інтересів клієнтів установлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з державним органом з питань банкрутства.
3. Порядок запобігання банкрутству та проведення досудових процедур відновлення платоспроможності професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків встановлюється законодавством.
4. Розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків повинен мати сертифікат, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, на право вчинення дій, пов’язаних з безпосереднім провадженням відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
5. Розпорядник майна зобов’язаний у десятиденний строк з дня його призначення надіслати офіційним каналом зв’язку, передбаченим Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку та розмістити на веб-сайті такого професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна. У повідомленні зазначаються реквізити сертифіката, виданого розпоряднику майна Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також клієнтам пропонується або надати професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків, які є боржником, розпорядження щодо дій, які необхідно здійснити з активами клієнтів, що перебувають у володінні та/або користуванні, та/або розпорядженні такого професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, або подати до господарського суду заяву з вимогами до такого боржника, а також документи, що їх підтверджують, для внесення відомостей про такого клієнта до реєстру вимог кредиторів.
6. Фінансові інструменти, грошові кошти та інше майно, що належать клієнтам професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків та перебувають у володінні та/або користуванні, та/або розпорядженні такого учасника, не включаються до складу ліквідаційної маси.
7. Якщо вимоги клієнтів щодо повернення з володіння та/або користування, та/або розпорядження професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, що є боржником, належних клієнтам цінних паперів на пред’явника, що мають однаковий міжнародний ідентифікаційний номер, перевищують кількість таких цінних паперів, які перебувають у фактичному володінні професійного учасника ринків капіталу, повернення таких цінних паперів клієнтам здійснюється пропорційно до їхніх вимог.
Вимоги клієнтів щодо повернення належних їм цінних паперів у незадоволеній їх частині визнаються грошовими зобов’язаннями і задовольняються відповідно до черги (класу) кредитора, передбаченої цим Кодексом.
8. Під час проведення санації професійного учасника ринків капіталу керуючий санацією має право за згодою клієнта передати цінні папери, передані у володіння та/або користування та/або розпорядження такому професійному учаснику ринку капіталу клієнтом, іншому суб’єкту підприємницької діяльності, який має ліцензію на провадження відповідного виду діяльності в межах професійної діяльності на ринках капіталу.
9. Фінансові інструменти, що належать професійному учасникові ринків капіталу і допущені до торгів на організованих ринках капіталу, підлягають продажу на організованих ринках капіталу.
У разі якщо зазначені фінансові інструменти не допущені до торгів на організованих ринках капіталу, вони підлягають продажу в порядку, встановленому цим Кодексом.
( Стаття 93 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 93-1. Особливості банкрутства боржника, який має зобов’язання за облігаціями за участю адміністратора за випуском облігацій
1. Адміністратор за випуском облігацій зазначає у заяві з вимогами до боржника єдину вимогу кредитора, що дорівнює сумі усіх підтверджених вимог власників облігацій, в інтересах яких діє такий адміністратор. При цьому зазначення в заяві кожного власника облігацій, вимога якого включена до єдиної вимоги кредитора, не вимагається.
2. Передбачені цим Кодексом права адміністратора за випуском облігацій як кредитора у справі про банкрутство боржника, який має зобов’язання за облігаціями, реалізуються адміністратором з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Виплати, отримані адміністратором за випуском облігацій у ході процедур банкрутства боржника, який має зобов’язання за облігаціями, розподіляються між власниками таких облігацій у порядку, передбаченому статтею 122 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
( Кодекс доповнено статтею 93-1 згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 93-2. Особливості банкрутства небанківських надавачів платіжних послуг
1. Під час розгляду справ про банкрутство юридичної особи, яка є платіжною установою (у тому числі малою платіжною установою), установою електронних грошей, надавачем нефінансових платіжних послуг (далі - небанківський надавач платіжних послуг), учасником справи про банкрутство визнається Національний банк України.
2. Розпорядник майна зобов’язаний у десятиденний строк з дня його призначення надіслати Національному банку України та користувачам платіжних послуг такого небанківського надавача платіжних послуг повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна.
3. Кошти, отримані небанківськими надавачами платіжних послуг від користувачів платіжних послуг, у тому числі кошти, що отримуються ними від користувачів/надходять (утримуються) на користь користувачів, зокрема через комерційних агентів, не включаються до складу ліквідаційної маси.
4. З дня введення господарським судом процедури санації боржника чи визнання небанківського надавача платіжних послуг банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури кошти користувачів платіжних послуг підлягають поверненню клієнту.
Вимоги користувачів платіжних послуг у незадоволеній їх частині визнаються грошовими зобов’язаннями і задовольняються в порядку черговості, передбаченому цим Кодексом.
( Кодекс доповнено статтею 93-2 згідно із Законом № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )
Стаття 93-3. Особливості банкрутства кредитних спілок
1. При розгляді справи про банкрутство кредитної спілки учасником провадження у справі про банкрутство визнається Національний банк України.
Арбітражний керуючий у справі про банкрутство кредитної спілки повинен скласти іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у справах про банкрутство небанківських фінансових установ.
2. Підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки є:
віднесення Національним банком України кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії кредитної спілки;
( Абзац другий частини другої статті 93-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4465-IX від 03.06.2025 )
виявлення ліквідатором кредитної спілки, який здійснює ліквідацію кредитної спілки на підставі статті 110 Цивільного кодексу України, недостатності вартості майна кредитної спілки для задоволення вимог кредиторів.
3. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки може бути подана до господарського суду боржником, від імені якого виступає ліквідатор кредитної спілки, призначений судом за клопотанням Національного банку України згідно з частиною третьою статті 105 Цивільного кодексу України або Національним банком України.
Господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання кредитної спілки банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру в разі неплатоспроможності кредитної спілки або в разі недостатності вартості майна кредитної спілки для задоволення вимог кредиторів у межах процедури, передбаченої статтею 110 Цивільного кодексу України.
4. Процедура превентивної реструктуризації кредитної спілки не допускається.
( Частина четверта статті 93-3 в редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024 )
5. Відповідно до цього Кодексу щодо боржника - кредитної спілки застосовуються такі судові процедури:
розпорядження майном кредитної спілки;
ліквідація кредитної спілки.
Процедури, визначені цим Кодексом щодо санації боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство, не застосовуються до кредитної спілки.
6. У разі визнання господарським судом кредитної спілки банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги кредиторів кредитної спілки задовольняються у черговості, визначеній статтею 60 Закону України "Про кредитні спілки".
( Кодекс доповнено статтею 93-3 згідно із Законом № 3254-IX від 14.07.2023 )
Стаття 93-4. Загальні особливості банкрутства емітента облігацій з покриттям та спеціалізованої платформи фінансування
1. Провадження у справі про банкрутство емітента облігацій з покриттям та спеціалізованої платформи фінансування, а у випадку, передбаченому абзацом першим частини четвертої цієї статті, – оригінатора здійснюється відповідно до цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею, статтями 93-5і 93-6 цього Кодексу та Законом України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".
2. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на здійснення передбачених умовами програми облігацій з покриттям платежів власникам облігацій з покриттям та іншим кредиторам за такою програмою облігацій з покриттям за рахунок активів покриття, якщо такі платежі здійснює емітент облігацій з покриттям або спеціальний адміністратор відповідно до Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям". Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів також не поширюється на здійснення власникам сек’юритизаційних цінних паперів та іншим кредиторам платежів у рамках транзакції із традиційної сек’юритизації за рахунок пулу сек’юритизованих активів відповідно до зазначеного Закону.
Звернення стягнення на активи покриття за вимогою окремого кредитора допускається лише у випадках і порядку, передбачених Законом України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".
Перерахування спеціалізованій платформі фінансування коштів, зазначених в абзаці другому частини третьої цієї статті, не є задоволенням вимоги кредитора і на нього не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Виняток, передбачений абзацом першим цієї частини щодо платежів за програмою облігацій з покриттям, застосовується виключно до задоволення вимог за рахунок активів покриття. Вимоги власників облігацій з покриттям та інших кредиторів за програмою облігацій з покриттям у частині, не задоволеній за рахунок активів покриття, задовольняються в порядку та у черговості, встановлених цим Кодексом для вимог кредиторів, не забезпечених заставою, і на них поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.
3. Активи покриття, внесені до реєстру активів покриття відповідно до Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям", не включаються до складу ліквідаційної маси емітента облігацій з покриттям. Відчуження таких активів, у тому числі примусове, здійснюється відповідно до Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям" з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
Кошти, що надійшли боржнику як виконання зобов’язань за фінансовими активами, відчуженими на користь спеціалізованої платформи фінансування, не включаються до складу ліквідаційної маси боржника та підлягають перерахуванню такій платформі, за умови що їх походження та зв’язок із відповідними фінансовими активами можуть бути встановлені точно. Передача таких активів на користь спеціалізованої платформи фінансування є дійсною відповідно до закону.
4. У випадках, передбачених Законом України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям", договір про передачу пулу сек’юритизованих активів на користь спеціалізованої платформи фінансування, укладений (вчинений) у рамках транзакції із традиційної сек’юритизації, правочин, за яким оригінатор придбав відповідні фінансові активи безпосередньо у первинного кредитора або у третіх осіб, а також інший правочин, за яким відповідні фінансові активи передавалися від первинного кредитора до оригінатора, не може бути визнаний недійсним у справі про банкрутство відчужувача лише з тих підстав, що його було укладено (вчинено) протягом трьох років або протягом іншого строку, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство відчужувача, та/або що спеціалізованій платформі фінансування було відомо чи мало бути відомо про неплатоспроможність відчужувача на час укладення (вчинення) такого правочину.
У випадках, передбачених Законом України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям", договір про передачу пулу покриття на користь спеціалізованої платформи фінансування, укладений (вчинений) у рамках емісії облігацій з покриттям, не може бути визнаний недійсним лише з тих підстав, що його було укладено (вчинено) протягом трьох років або протягом іншого строку, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство відчужувача, та/або що спеціалізованій платформі фінансування було відомо чи мало бути відомо про неплатоспроможність відчужувача на час укладення (вчинення) такого правочину.
Положення абзаців першого і другого цієї частини застосовуються, за умови що передача відповідних активів є дійсною стосовно відчужувача і третіх осіб та такі активи належним чином ідентифіковані, крім випадків, якщо Законом України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям" визначено обставини, за яких чинність передачі активів стосовно третіх осіб може бути забезпечено після вчинення відповідного правочину.
Положення абзаців першого і другого цієї частини не виключають визнання відповідного правочину недійсним з підстав, передбачених частиною першою або другою статті 42 цього Кодексу чи цивільним законодавством, у разі доведення обставин, визначених частиною одинадцятою статті 13 Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".
5. Арбітражний керуючий у разі виявлення активу, включеного до пулу покриття з порушенням вимог Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям", звертається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) із заявою про виключення такого активу з пулу покриття. Подання заяви про виключення активу з пулу покриття є обов’язковим досудовим порядком врегулювання спору.
Комісія протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви арбітражного керуючого надсилає спеціальному адміністратору, а в разі його відсутності – емітенту облігацій з покриттям запит про вжиття заходів щодо виключення активу з пулу покриття або надсилає арбітражному керуючому вмотивований висновок про відсутність порушення. Копія такого запиту надсилається арбітражному керуючому не пізніше наступного робочого дня після його направлення.
У разі отримання висновку Комісії про відсутність порушення або ненадання Комісією відповіді у строк, встановлений абзацом другим цієї частини, арбітражний керуючий має право звернутися до господарського суду із заявою про виключення активу з пулу покриття, про що одночасно повідомляє Комісію. Господарський суд залучає Комісію до участі в розгляді такої заяви.
6. Заяву про виключення активу з пулу покриття, а також спори щодо належності майна до активів покриття та щодо передачі залишку активів покриття господарський суд розглядає у межах справи про банкрутство.
За заявою арбітражного керуючого господарський суд може вжити заходів забезпечення щодо спірних активів, зокрема заборонити їх відчуження, розподіл чи перерахування коштів за ними. Такі заходи не можуть поширюватися на активи покриття та кошти за ними, належність яких до пулу покриття не є предметом спору.
7. Актив, щодо якого Комісією направлено запит про вжиття заходів щодо виключення його з пулу покриття або щодо якого господарський суд ухвалив рішення про виключення з пулу покриття, що набрало законної сили, а також кошти за таким активом передаються емітенту облігацій з покриттям або спеціалізованій платформі фінансування відповідно до їх належності, а в ліквідаційній процедурі – ліквідатору для включення до складу ліквідаційної маси.
( Кодекс доповнено статтею 93-4 згідно із Законом № 5062-IX від 11.11.2026 )
Стаття 93-5. Особливості банкрутства емітента облігацій з покриттям
1. Управління та розпоряджання активами покриття, у тому числі їх відчуження, здійснює спеціальний адміністратор відповідно до Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям". Повноваження арбітражного керуючого на активи покриття не поширюються, крім випадків, передбачених статтею 93-4 цього Кодексу.
2. Спеціальний адміністратор є учасником справи про банкрутство емітента облігацій з покриттям. Спеціальний адміністратор повідомляє господарський суд та арбітражного керуючого про своє призначення і надає інформацію про склад пулу покриття. Арбітражний керуючий і спеціальний адміністратор невідкладно обмінюються інформацією та документами, необхідними для ідентифікації активів покриття, визначення складу майна емітента, формування реєстру вимог кредиторів та здійснення інших повноважень. Арбітражний керуючий забезпечує спеціальному адміністратору доступ до документів, облікових та інформаційних систем емітента в обсязі, необхідному для здійснення його повноважень.
3. Вимоги власників облігацій з покриттям та інших кредиторів за програмою облігацій з покриттям вважаються забезпеченими в частині вартості активів покриття, що припадає на такі вимоги, та задовольняються в такій частині спеціальним адміністратором за рахунок активів покриття. Решта незадоволених вимог є незабезпеченими і задовольняються у четверту чергу відповідно до статті 64 цього Кодексу.
Розрахунки з такими кредиторами за рахунок ліквідаційної маси здійснюються в розмірі вимоги, зменшеної на суми, отримані ними за рахунок активів покриття станом на день проведення розрахунків. Загальна сума задоволення вимоги за рахунок активів покриття та ліквідаційної маси не може перевищувати розміру такої вимоги.
4. Після виконання в повному обсязі зобов’язань за програмою облігацій з покриттям та здійснення інших платежів за рахунок активів покриття спеціальний адміністратор передає залишок активів покриття та коштів за ними емітенту, а в ліквідаційній процедурі – ліквідатору для включення до складу ліквідаційної маси.
5. Під час здійснення процедур розпоряджання майном та санації емітента облігацій з покриттям управління активами покриття та виконання зобов’язань за такими облігаціями здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".
6. План санації боржника не може передбачати відчуження активів покриття, зміну умов виконання зобов’язань за програмою облігацій з покриттям або здійснення інших заходів, що впливають на права кредиторів за такою програмою, з порушенням вимог Закону України "Про сек’юритизацію та облігації з покриттям".
( Кодекс доповнено статтею 93-5 згідно із Законом № 5062-IX від 11.11.2026 )
Стаття 93-6. Особливості банкрутства спеціалізованої платформи фінансування
1. Пул сек’юритизованих активів або пул покриття кожної транзакції із традиційної сек’юритизації (програми облігацій з покриттям) та кошти, що надійшли за таким пулом, використовуються виключно для задоволення вимог власників відповідних цінних паперів та інших кредиторів у межах такої транзакції (програми) у черговості, встановленій проспектом (рішенням про емісію) цінних паперів та документацією транзакції (програми облігацій з покриттям).
Положення статті 64 цього Кодексу до таких розрахунків не застосовуються.
Вимоги, не задоволені за рахунок відповідного пулу, задовольняються за рахунок іншого майна спеціалізованої платформи фінансування у четверту чергу, якщо інше не передбачено документацією транзакції із традиційної сек’юритизації (програми облігацій з покриттям).
Залишок активів пулу після задоволення в повному обсязі вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, включається до складу ліквідаційної маси спеціалізованої платформи фінансування.";
( Кодекс доповнено статтею 93-6 згідно із Законом № 5062-IX від 11.11.2026 )
Стаття 94. Особливості банкрутства суб’єкта підприємницької діяльності, який є стороною одного або кількох правочинів, вчинених з посиланням на обов’язковість угоди щодо ліквідаційного неттінгу
1. Для цілей цієї статті:
1) термін "правочин щодо фінансових інструментів" вживається у значенні, наведеному у частині першій статті 2 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а терміни "нетто-зобов’язання", "розрахунок вартості зобов’язань", "сторони угоди щодо ліквідаційного неттінгу", "угода щодо ліквідаційного неттінгу" - у значеннях, наведених у частині другій статті 40 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
2) під датою ліквідаційного неттінгу розуміється дата прийняття рішення, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 39 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
2. Ліквідаційний неттінг - це здійснення усіх таких дій відповідно до угоди щодо ліквідаційного неттінгу:
1) здійснення особою, щодо якої в угоді щодо ліквідаційного неттінгу зазначено про те, що вона є відповідальною за проведення ліквідаційного неттінгу (далі - особа, зазначена в угоді щодо ліквідаційного неттінгу), розрахунку вартості зобов’язань суб’єкта підприємницької діяльності - сторони угоди щодо ліквідаційного неттінгу, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а також зобов’язань кожного контрагента, який є іншою стороною такої угоди щодо ліквідаційного неттінгу, за одним або кількома деривативними контрактами, що існував (існували) станом на дату ліквідаційного неттінгу та був укладений (були укладені) такими сторонами з посиланням на обов’язковість для них такої угоди щодо ліквідаційного неттінгу. Порядок здійснення такого розрахунку визначається угодою щодо ліквідаційного неттінгу;
2) припинення всіх існуючих станом на дату ліквідаційного неттінгу зобов’язань за одним або кількома деривативними контрактами незалежно від їх змісту та/або строку (терміну) виконання, укладеним (укладеними) такими сторонами угоди щодо ліквідаційного неттінгу з посиланням на обов’язковість угоди щодо ліквідаційного неттінгу для таких сторін, у такій послідовності:
а) заміна відповідно до статті 604 Цивільного кодексу України зобов’язань, які існували станом на дату ліквідаційного неттінгу, новими грошовими зобов’язаннями, сума яких дорівнює вартості зобов’язання, розрахованій відповідно до пункту 1 цієї частини. При цьому вважається, що строк виконання вимог за такими новими грошовими зобов’язаннями настав;