Цивільний процесуальний кодекс України (ст.123 - ст.288)

3) чи в межах, встановлених законодавчим актом, що передбачаєвідповідальність за вчинене правопорушення, накладено стягнення;

4) чи не закінчився строк давності для застосуваннястягнення;

5) чи враховано при визначенні заходу адміністративногостягнення характер вчиненого проступку, особу порушника, ступіньйого вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжуютьвідповідальність.

Стаття 248. Рішення по скарзі

Залежно від встановлених обставин суд постановляє одне зтаких рішень:

1) про відмову в задоволенні скарги, якщо постанова у справіпро адміністративне правопорушення є законною і обгрунтованою;

2) про скасування постанови і направлення справи проадміністративне правопорушення на новий розгляд, якщо органом числужбовою особою, що її постановили, не були з'ясовані обставини,які мають значення для справи, та якщо справа закрита всуперечзакону, або про направлення справи на розгляд правомочного органучи службової особи, якщо постанову було винесено неправомочнимиорганом чи службовою особою;

3) про скасування постанови і закриття справи проадміністративне правопорушення, якщо встановлено обставини, яківідповідно до закону виключають провадження у справах проадміністративні правопорушення;

4) змінює стягнення в межах, передбачених законодавчим актомпро відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим,однак, щоб стягнення не було посилено, якщо його було визначенобез додержання цих меж або загальних правил накладення стягнень заадміністративне правопорушення.

Рішення районного (міського) суду по скарзі на постанову усправі про адміністративне правопорушення є остаточним іоскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Копію рішення в цих справах суд повинен надіслати органу числужбовій особі, постанова яких оскаржувалась.

Глава 31-А

Скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність

державних органів, юридичних чи службових осіб

у сфері управлінської діяльності

Стаття 248-1. Право на звернення із скаргою до суду

Громадянин має право звернутися до суду (військовослужбовець- до військового суду) зі скаргою, якщо вважає, що рішенням, дієюабо бездіяльністю державного органу, юридичної або службової особипід час здійснення ними управлінських функцій порушено його правачи свободи.

Скаргу в суд може бути подано громадянином, йогопредставником або на прохання громадянина - уповноваженимпредставником громадської організації, трудового колективу.

До суб'єктів, зазначених у частині першій цієї статті,рішення, дії або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду(суб'єкти оскарження), належать: органи державної виконавчої владита їх службові особи; органи місцевого самоврядування та їхслужбові особи; керівники установ, організацій, підприємств і їхоб'єднань незалежно від форм власності; керівні органи і керівникиоб'єднань громадян, а також службові особи, які виконуютьорганізаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські обов'язкиабо виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.

Стаття 248-2. Предмет судового оскарження

До рішень, дій або бездіяльності суб'єктів оскарженняналежать колегіальні і одноособові рішення, дії або бездіяльність,у зв'язку з якими громадянин вважає, що:

порушено або порушуються його права чи свободи;

створено або створюються перепони для реалізації ним своїхконституційних прав чи свобод або що вжиті заходи щодо реалізаціїйого прав є недостатніми;

покладено на нього обов'язки, не передбачені законодавствомабо передбачені законодавством, але без врахування конкретнихобставин, за яких ці обов'язки повинні покладатися, або що вонипокладені не уповноваженими на це особою чи органом;

його притягнено до відповідальності, яку не передбаченозаконом, або до нього застосовано стягнення за відсутністюпередбачених законом підстав, або неправомочною службовою особоючи органом.

Суб'єкти оскарження несуть відповідальність за невиконаннялише тих обов'язків, які були на них покладено законодавчими абоіншими нормативними актами.

Стаття 248-3. Скарги на рішення і дії, які не підвідомчі

судам

Судам не підвідомчі скарги:

на акти органів законодавчої і виконавчої влади, щопідлягають розгляду щодо їх конституційності;

на акти, щостосуються забезпечення обороноздатності держави, державноїбезпеки, зовнішньополітичної діяльності держави, збереженнядержавної, військової і службової таємниці;

на акти і діїслужбових осіб органів дізнання, попереднього слідства,прокуратури, суду, якщо законодавством встановлено інший порядокоскарження;

на акти і дії об'єднань громадян, які відповідно до закону,статуту (положення) належать до їх внутріорганізаційної діяльностіабо їх виключної компетенції.

Стаття 248-4. Подання скарги

Скаргу може бути подано безпосередньо до суду або до судупісля оскарження до органу, службової особи вищого рівня повідношенню до того органу, службової особи, що постановили рішеннячи здійснили дії або допустили бездіяльність.

Скарга подається за місцезнаходженням суб'єкта оскарження. Подання скарги до суду зупиняє виконання оскарженого акта.Про подання скарги суд повідомляє державний орган, юридичну числужбову особу не пізніше наступного дня після її прийняття.

Стаття 248-5. Строки для звернення із скаргою

Скаргу може бути подано в суд:

у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли громадяниндізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чисвобод;

у місячний строк з дня одержання громадянином письмовоївідповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовоюособою вищого рівня по відношенню до того органу, службової особи,що постановили рішення чи здійснили дії або допустилибездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після поданняскарги, якщо громадянином не було одержано на неї письмовоївідповіді.

Пропущений строк для подання скарги може бути поновленосудом, якщо буде встановлено, що його пропущено з поважних причин.

Стаття 248-6. Розгляд скарги

Скарга розглядається у десятиденний строк у відкритомусудовому засіданні з участю заявника (громадянина, який подавскаргу) і службової особи, представника державного органу чиюридичної особи, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються.

Якщо заявник або службова особа не можуть з'явитися до суду зповажних причин, справу може бути розглянуто з участю їхпредставників. Неявка в судове засідання з неповажних причин осіб,зазначених у частині першій цієї статті, або їх представників не єперешкодою для розгляду скарги, проте суд може визнати їх явкуобов'язковою.

У судовому засіданні можуть брати участь представникигромадських організацій і трудових колективів.

Відмова представника громадської організації чи трудовогоколективу від скарги, поданої ними на прохання заявника, не єпідставою для закриття провадження у справі, якщо заявник вимагаєрозгляду скарги по суті.

Якщо суд встановить, що особа, рішення чи дія якоїоскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає доучасті в справі службову особу, до компетенції якої входитьвирішення питання про усунення порушення прав і свобод заявника.

Якщо при розгляді скарги буде встановлено, що державний органчи юридична особа, рішення чи дії яких оскаржуються, припинилисвою діяльність, суд залучає до участі у справі їхправонаступників, а за їх відсутності - орган, до компетенціїякого входить вирішення питання про усунення порушення прав ісвобод заявника.

Суд, встановивши при розгляді скарги наявність спору проправо, який розглядається у порядку позовного провадження, залишаєскаргу без розгляду і роз'яснює заявнику його право напред'явлення позову на загальних підставах.

Стаття 248-7. Рішення суду по скарзі

За результатами розгляду скарги суд постановляє рішення.

При встановленні обгрунтованості скарги суд визнаєоскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними ізобов'язує державний орган, юридичну чи службову особузадовольнити вимогу заявника і усунути порушення, скасовуєпокладений на нього обов'язок чи застосовані до нього заходивідповідальності або іншим шляхом поновлює його порушені права чисвободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії було вчинено відповідно дозакону, в межах повноважень державного органу, юридичної абослужбової особи і права чи свободи заявника не було порушено, судпостановляє рішення про відмову в задоволенні скарги.

При задоволенні скарги суд може допустити негайне виконаннярішення.

Рішення суду по справі може бути оскаржено.

Стаття 248-8. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги

Витрати, пов'язані з розглядом скарги, включаючи й витратидля надання юридичної допомоги, а також витрати, пов'язані зпоїздками, покладаються судом на заявника, якщо було постановленорішення про відмову у задоволенні його скарги, або на державнийорган, юридичну чи службову особу, якщо було постановлено рішенняпро задоволення скарги заявника.

Стаття 248-9. Виконання рішення суду

Рішення суду по скарзі надсилається не пізніше десяти днівпісля набрання ним законної сили відповідному державному органу,юридичній чи службовій особі для виконання, а також заявнику.

Про виконання рішення державний орган, юридична чи службоваособа повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк здня одержання рішення суду.

Глава 31-Б

Скарги на рішення, прийняті відносно

релігійних організацій

Стаття 248-11. Рішення державних органів, прийняті відносно

релігійних організацій, що можуть бути

оскаржені в судовому порядку

У судовому порядку можуть бути оскаржені рішення державнихорганів з питань:

перевищення встановленого законом строку прийняття рішень прореєстрацію статутів (положень) релігійних організацій;

відмови в реєстрації статутів (положень) релігійнихорганізацій;

володіння та користування культовими будівлями та майном.

Стаття 248-12. Подання скарги

Скаргу може бути подано в суд громадянами - засновникамирелігійної організації у разі відмови в її реєстрації аборелігійною організацією, права якої порушено.

Скарги на рішення місцевих державних органів подаються доВерховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського іСевастопольського міських судів, а на рішення державного органуУкраїни у справах релігій - до Верховного Суду України.

Скаргу може бути подано в суд у місячний строк, обчислюванийз дня прийняття рішення державним органом.

Стаття 248-13. Розгляд скарги

Скаргу на рішення відповідного державного органу суд повиненрозглянути в десятиденний строк у відкритому засіданні за участюгромадян-засновників чи їх представників або представниківрелігійної організації та представника державного органу, рішенняякого оскаржується. Неявка в судове засідання зазначених осіб неперешкоджає розгляду скарги.

Стаття 248-14. Рішення суду по скарзі

Якщо суд визнає, що оскаржуване рішення прийнято з порушеннямвимог закону, він постановляє рішення, яким зобов'язуєвідповідний державний орган усунути допущене порушення.

Якщо суд встановить, що оскаржуване рішення прийнятовідповідно до закону, він постановляє рішення про відмову взадоволенні скарги.

Рішення суду по скарзі надсилається до державного органу, щоприйняв рішення, та заявникові.

Глава 31-В

Заява прокурора про визнання незаконними правового

акта органу, рішення чи дії службової особи

Стаття 248-15. Подача заяви прокурором

Прокурор має право звернутися до суду із заявою про визнаннянезаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи,крім акта, перевірку законності якого віднесено до компетенціїКонституційного Суду України.

Заява подається в разі відхилення протесту прокурора впорядку загального нагляду або якщо протест не був розглянутийслужбовою особою чи органом у десятиденний строк після йогонадходження.

Подача заяви зупиняє дію правового акта.

Суддя відмовляє у прийнятті заяви прокурора, якщо вона маєбути розглянута в порядку позовного провадження.

Стаття 248-16. Строки для звернення прокурора до суду

Заяву до суду може бути подано прокурором протягомп'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхиленняпротесту або якщо він не був розглянутий у встановленийдесятиденний строк.

Стаття 248-17. Підсудність справ, які розглядаються за

заявою прокурора

Заява прокурора подається до районного (міського) суду,відповідного військового суду за місцерозташуванням органу чироботи службової особи, акт яких було опротестовано.

Стаття 248-18. Порядок судового розгляду заяви прокурора

Заява прокурора розглядається суддею одноособово вдесятиденний строк з дня її надходження у відкритому судовомузасіданні з участю прокурора і представника органу чи службовоїособи, які прийняли рішення про відхилення протесту або нерозглянули протест у встановлений строк після його надходження.

Неявка у судове засідання без поважних причин представникаоргану, службової особи не перешкоджає розглядові заяви прокурора,проте суддя може визнати їх явку обов'язковою.

Суддею повинні бути досліджені матеріали, які стали підставоюдля принесення протесту та його відхилення органом або службовоюособою, необхідні документи та інші докази.

Стаття 248-19. Рішення суду

Суддя, встановивши, що опротестовані акт органу, рішення чидія службової особи не відповідають вимогам закону, постановляєрішення про задоволення заяви, визнання акта органу, рішення чидії службової особи незаконними та про їх скасування і стягненнясудових витрат з службової особи, яка видала незаконний акт.

Якщо буде встановлено, що опротестовані акт органу, рішеннячи дія службової особи не суперечать вимогам закону, суддяпостановляє рішення про відмову у задоволенні заяви.

Глава 31-Г

Скарги на рішення, дії або бездіяльність

державного виконавця чи іншої посадової

особи державної виконавчої служби

Стаття 248-20. Право на звернення із скаргою до суду

Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються допроведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зіскаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністюдержавного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчоїслужби порушено їх права чи свободи.

Стаття 248-21. Подання скарги

Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або післяоскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чиіншої посадової особи державної виконавчої служби до начальникавідповідного відділу державної виконавчої служби.

Скарга подається до суду за місцезнаходженням відповідноговідділу державної виконавчої служби або до іншого суду згідно звимогами закону.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділдержавної виконавчої служби не пізніше ніж наступного дня післяприйняття її судом.

Стаття 248-22. Строки для звернення зі скаргою

Скаргу може бути подано до суду:

у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повиннабула дізнатися про порушення її прав чи свобод;

у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повиннабула дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарженняпостанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги можебути поновлено судом.

Стаття 248-23. Розгляд скарги

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовомузасіданні за участю заявника і державного виконавця або іншоїпосадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чибездіяльність якої оскаржується.

Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особадержавної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважнихпричин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльністьякої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає доучасті в справі посадову особу, до компетенції якої належитьвирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

Стаття 248-24. Рішення суду по скарзі

За результатами розгляду скарги суд постановляє рішення.

У разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнаєоскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними ізобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державноївиконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунутипорушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чисвободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийнятіабо вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державноговиконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби іправа чи свободи заявника не було порушено, суд постановляєрішення про відмову в задоволенні скарги.

При задоволенні скарги суд може допустити негайне виконаннярішення.

Рішення суду у справі може бути оскаржено.

Стаття 248-25. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги

Витрати, пов'язані з розглядом скарги, включаючи й витратидля надання юридичної допомоги, а також витрати, пов'язані зпоїздками, покладаються судом на заявника, якщо було постановленорішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділдержавної виконавчої служби, якщо було постановлено рішення прозадоволення скарги заявника.

Стаття 248-26. Виконання рішення суду

Рішення суду за скаргою надсилається не пізніше десяти днівпісля набрання ним законної сили до відповідного відділу державноївиконавчої служби для виконання, а також заявнику.

Про виконання рішення відповідний орган державної виконавчоїслужби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк здня одержання рішення суду.

Глава 32

Справи про стягнення з громадян недоїмки по податках,

самооподаткуванню сільського населення і державному

обов'язковому страхуванню

Стаття 249. Подання заяви

Заява про стягнення з громадян недоїмки по податках,самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковомустрахуванню подається відповідно фінансовим відділом виконавчогокомітету районної, міської або районної в місті Ради народнихдепутатів, або виконавчим комітетом селищної чи сільської Радинародних депутатів, або органом державного страхування в суд замісцем проживання недоїмника чи місцем знаходження його майна.

Стаття 250. Зміст заяви

В заяві повинно бути зазначено: прізвище, ім'я і по батьковінедоїмника та місце його проживання; закон, на підставі якогогромадянин притягнений до сплати відповідних платежів, сумаплатежів і строки їх сплати, сума недоїмки, що підлягає стягненню,пені і строк платежу, по якому утворилась недоїмка.

До заяви повинні бути додані: копія платіжного повідомлення,страхового свідоцтва або виписка з особистого рахунку недоїмника ззазначенням часу вручення йому платіжного документа, розміру істроку платежу; виписка з постанови загальних зборів громадян пропроведення самооподаткування і суму самооподаткування, акт описумайна недоїмника, а при відсутності у недоїмника майна, на яке зазаконом може бути звернено стягнення, - акт про відсутність майна;довідка від інших осіб про належні з них недоїмникові грошові сумипри відсутності майна або недостатності його для погашеннянедоїмки.

Стаття 251. Розгляд заяви

При розгляді справи суд повинен перевірити: чи передбаченийзаконом даний вид платежу; чи є законні підстави для стягнення згромадянина даного платежу; чи додержано органами стягненнявстановленого законом порядку притягнення громадянина до платежу;чи взято до уваги органами стягнення пільги в разі, якщо зазаконом громадянин має право на них.

Якщо у суду виникнуть сумніви в правильності обчисленнярозміру платежу, він своєю ухвалою зупиняє провадження у справі інадсилає матеріал органові стягнення для перевірки. Провадження усправі відновлюється після перерахунку платежу органом стягненняабо підтвердження заяви про стягнення його вищестоящим органом.

Стаття 252. Рішення суду по заяві

Суд, встановивши, що вимога про стягнення недоїмки єзаконною, постановляє рішення про вилучення у недоїмника майназгідно з поданим у суд актом опису, а в разі відсутності майна абонедостатності цього майна для погашення недоїмки - про зверненнястягнення на грошові суми, які недоїмникові належить одержати відінших осіб.

Якщо до акта опису включено майно, на яке за законом не можебути звернуто стягнення, суд вилучає з акта опису це майно.

Якщо суд встановить, що вимога про стягнення недоїмки єнезаконною, він відмовляє в задоволенні заявленої вимоги.

Стаття 253. Виконання рішення

Виконання рішення суду про стягнення недоїмки провадитьсявідповідним органом стягнення за правилами, встановленимизаконодавством України.

В. Окреме провадження

Глава 33

Загальні положення

Стаття 254. Справи, розглядувані судом в порядку

окремого провадження

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи:

1) про визнання громадянина обмежено дієздатним чинедієздатним;

2) про визнання громадянина безвісно відсутнім чи прооголошення громадянина померлим;

2-1) про усиновлення дітей, які проживають на територіїУкраїни;

3) про встановлення неправильності запису в актахгромадянського стану;

4) про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

5) про відновлення прав на втрачені цінні папери напред'явника;

6) про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні.

Стаття 255. Порядок розгляду справ окремого провадження

Справи, перелічені в статті 254 цього Кодексу, розглядаютьсясудом за правилами цього Кодексу з винятками і доповненнями,зазначеними в главах 34-39 цього Кодексу.

Справи окремого провадження суд розглядає з участю заявника ізаінтересованих осіб, органів державного управління, державнихпідприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативнихорганізацій, їх об'єднань, інших громадських організацій.

Якщо при розгляді справи порядком окремого провадженнявиникне спір про право, підвідомчий судам, суд залишає заяву безрозгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони вправі податипозов на загальних підставах.

Справи, перелічені у статті 254 цього Кодексу, вирішуютьсясуддею одноособово. Справи про визнання громадянина недієздатнимі про усиновлення дітей у разі скасування рішення, постановленогоодноособово суддею, а також у випадках, передбачених частинамидругою і третьою статті 124-1, розглядаються у колегіальномускладі суду.

Глава 34

Визнання громадянина обмежено дієздатним

чи недієздатним

Стаття 256. Підсудність

Справа про визнання громадянина обмежено дієздатним внаслідокзловживання спиртними напоями або наркотичними засобами чинедієздатним внаслідок психічної хвороби або недоумства може бутирозпочата за заявою членів його сім'ї, профспілок та іншихгромадських організацій, прокурора, органів опіки і піклування,психіатричного лікувального закладу.

Заява про визнання громадянина обмежено дієздатним чинедієздатним подається до суду за місцем проживання цьогогромадянина, а якщо він перебуває на лікуванні у психіатричномулікувальному закладі, то за місцем знаходження лікувальногозакладу.

Стаття 257. Зміст заяви

В заяві про визнання громадянина обмежено дієздатним повиннібути викладені обставини, що стверджують дії, внаслідок якихгромадянин, який зловживає спиртними напоями або наркотичнимизасобами, ставить себе і свою сім'ю в тяжке матеріальне становище.

В заяві про визнання громадянина недієздатним повинні бутивикладені обставини, що свідчать про психічну хворобу абонедоумство, внаслідок чого особа не може розуміти значення своїхдій або керувати ними.

Стаття 258. Призначення експертизи у справах про визнання

громадян недієздатними

Суддя в порядку підготовки справи до розгляду при наявностідостатніх даних про психічну хворобу або недоумство громадянинапризначає для визначення його психічного станусудово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, відносно якої порушеносправу про визнання її недієздатною, явно ухиляється відпроходження експертизи, суд в судовому засіданні за участюпрокурора і психіатра може винести ухвалу про примусовенаправлення громадянина на судово-психіатричну експертизу.

Стаття 259. Розгляд справи

Справи про визнання громадянина обмежено дієздатним чинедієздатним суд розглядає з обов'язковою участю представниківорганів опіки та піклування. Питання про виклик громадянина, щодоякого розглядається справа, вирішується в кожному випадку судом зурахуванням стану його здоров'я.

Судові витрати по провадженню справи про визнання громадянинанедієздатним або обмежено дієздатним відносяться за рахунокдержави.

Суд, встановивши, що заявник діяв несумлінно, з метоюпозбавити дієздатності або обмежити дієздатність психічноздорового громадянина, стягує з заявника всі судові витрати.

Стаття 260. Рішення суду

Рішення суду про визнання громадянина обмежено дієздатним чинедієздатним після набрання ним законної сили надсилаєтьсяорганові опіки та піклування. Воно є підставою для призначенняобмежено дієздатному піклувальника, а недієздатному - опікуна.

Скасування обмеження дієздатності громадянина, який припинивзловживання спиртними напоями або наркотичними засобами (стаття15 Цивільного кодексу України ( 1540-06 )), здійснюється рішеннямсуду за заявою самого громадянина, його піклувальника абоустанов, організацій та осіб, зазначених у статті 256 цьогоКодексу, а також з власної ініціативи суду.

Поновлення громадянина в дієздатності у разі його видужанняабо значного поліпшення здоров'я (стаття 16 Цивільного кодексуУкраїни) здійснюється рішенням суду на підставі відповідноговисновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна абоустанов, організацій та осіб, зазначених у статті 256 цьогоКодексу, а також з власної ініціативи суду.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилаєтьсяорганові опіки та піклування. Воно є підставою для зняттявстановлених над громадянином опіки чи піклування.

Глава 35

Визнання громадянина безвісно відсутнім

або оголошення його померлим

Стаття 261. Підсудність

Справи про визнання громадянина безвісно відсутнім або прооголошення громадянина померлим розглядаються районним (міським)судом за місцем проживання заявника.

Стаття 262. Зміст заяви

В заяві повинно бути зазначено: для якої мети необхіднозаявникові визнати громадянина безвісно відсутнім або оголоситийого померлим; обставини, що стверджують безвісну відсутністьгромадянина, або обставини, що загрожували громадянинові, якийпропав без вісті, або які дають підставу припустити його загибельвід певного нещасного випадку.

Стаття 263. Підготовка справи до розгляду

Суддя в порядку підготовки справи до розгляду з'ясовує осіб(родичів, співробітників та ін.), які можуть дати відомості провідсутнього, а також запитує відповідні організації за останніммісцем проживання відсутнього (домоуправління, органи внутрішніхсправ або виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів) іза останнім місцем його роботи про наявність відомостей щодовідсутнього.

Одночасно районний (міський) суд вживає заходів через органиопіки і піклування щодо призначення опікуна для охорони майнавідсутнього, а якщо потрібно, то і для управління цим майном.

Стаття 264. Розгляд справи

Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначениху заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, іпостановляє рішення про визнання громадянина безвісно відсутнімабо про оголошення його померлим.

Після того як рішення про оголошення громадянина померлимнабере законної сили, суд надсилає рішення органові запису актівгромадянського стану, що є в районі діяльності суду, дляреєстрації смерті громадянина, а також до нотаріальної контори абооргану, що виконує нотаріальні дії, для вжиття заходів по охороніспадкового майна.

Стаття 265. Дії суду в разі з'явлення громадянина, що був

визнаний безвісно відсутнім або оголошений

померлим

Якщо з'явиться громадянин, якого визнано безвісно відсутнімабо оголошено померлим, районний (міський) суд, одержавшивідповідну заяву, призначає справу до слухання з участю цьогогромадянина, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовуєсвоє рішення про визнання громадянина безвісно відсутнім або прооголошення його померлим.

Копію рішення суд надсилає відповідному органові запису актівгромадянського стану для анулювання запису про смерть, а такожорганам опіки та піклування для зняття опіки над майномгромадянина, який повернувся.

Глава 35-А

Усиновлення дітей, які проживають на території України,

громадянами України та іноземними громадянами

Стаття 265-1. Підсудність

Справи про усиновлення дітей, які проживають на територіїУкраїни, розглядаються районним (міським) судом за місцемпроживання усиновлюваної дитини або за місцем проживання заявника(заявників).

Стаття 265-2. Зміст і форма заяви

Заява про усиновлення дитини подається громадянами України таіноземними громадянами до суду в письмовій формі і повиннамістити:

назву суду, до якого подається заява, прізвище, ім'я, побатькові, місце проживання заявника (заявників), а також прізвище,ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання,клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місцянародження дитини та запис заявника або заявників батьками дитини,обізнаність про стан здоров'я дитини.

До заяви додається висновок органу опіки і піклування продоцільність усиновлення та відповідність інтересам дитини, а уразі усиновлення дитини одним з подружжя також письмова згода наце другого з подружжя. Іноземними громадянами до заяви додаєтьсятакож дозвіл Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освітиУкраїни.

Стаття 265-3. Підготовка справи до розгляду

Суддя в порядку підготовки справи про усиновлення до розглядувирішує питання про участь в ній як заінтересованих осібвідповідних органів опіки і піклування, а в справах, порушених зазаявами іноземних громадян, - Центру по усиновленню дітей приМіністерстві освіти України.

Відповідним органом опіки і піклування або Центром поусиновленню при Міністерстві освіти України до суду подаютьсядокументи, що підтверджують доцільність усиновлення, зокрема:висновок, виданий відповідним компетентним органом за місцемпроживання заявника (заявників), про можливість бути усиновителем,медичні довідки про стан здоров'я заявника (заявників) таусиновлюваної дитини, довідка про заробіток та інші доходи, копіясвідоцтва про шлюб (для одружених), копії паспортів, відомості прожитлово-побутові умови усиновителів. У справах, порушенихзаявниками, які є іноземними громадянами, крім того додаються:дозвіл компетентного органу країни усиновителя на в'їзд і постійнепроживання усиновлюваної дитини, нотаріально засвідченезобов'язання усиновителя про надання представникам дипломатичноїустанови України за кордоном інформації про усиновлену дитину таможливості спілкування з нею. Документи оформляються відповідно довимог, передбачених законодавством України.

Стаття 265-4. Розгляд справи

Суд розглядає справу про усиновлення за обов'язковою участюзаявника (заявників), з викликом заінтересованих осіб та іншихосіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках,передбачених статтею 112 Кодексу про шлюб та сім'ю України( 2006-07 ), суд розглядає справу в закритому судовому засіданні.

Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в томучислі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода єнеобхідною.

Стаття 265-5. Рішення суду

За результатами розгляду заяви про усиновлення судпостановляє рішення.

У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частинірішення про усиновлення дитини заявником (заявниками).

За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання прозміну імені, прізвища та по батькові, дати та місця народженняусиновленої дитини, про запис усиновителів батьками дитини.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення,відносяться на рахунок заявника (заявників).

Усиновлення виникає з часу набрання судовим рішенням законноїсили. Для внесення змін до акта про народження усиновленої дитиникопія рішення суду надсилається до відділу реєстрації актівгромадянського стану за місцем винесення рішення, а в справах проусиновлення дітей іноземними громадянами - також до Центру поусиновленню дітей при Міністерстві освіти України.

Глава 36

Встановлення неправильності запису в актах

громадянського стану

Стаття 266. Підвідомчість

Справи про встановлення неправильності запису в актахгромадянського стану, якщо органи запису актів громадянськогостану при відсутності спору про право цивільне відмовились внестивиправлення в зроблений запис, підвідомчі районному (міському)судові.

Стаття 267. Підсудність

Заява про встановлення неправильності запису в актахгромадянського стану подається до суду за місцем проживаннязаявника.

Стаття 268. Зміст заяви

В заяві повинно бути зазначено: в чому саме полягаєнеправильність запису в актах громадянського стану, коли і якиморганом запису актів громадянського стану було відмовлено увиправленні запису.

Стаття 269. Розгляд справи

Суд розглядає справу про виправлення запису в актахгромадянського стану з викликом заявника.

Стаття 270. Рішення суду

Рішення суду, яким встановлено неправильність запису в актахгромадянського стану, після того як воно набере законної сили, єпідставою для виправлення такого запису органами запису актівгромадянського стану.