Цивільний процесуальний кодекс України (ст.123 - ст.288)

Про неявку в судове засідання прокурора або адвоката судповідомляє відповідно вищестоящого прокурора чи в колегіюадвокатів.

Стаття 174. Наслідки неявки відповідача в справі про

стягнення аліментів

У справі про стягнення коштів на утримання (аліменти) судможе визнати явку відповідача обов'язковою. При неявцівідповідача в судове засідання з причин, визнаних судомнеповажними, його можна оштрафувати в розмірі до одногонеоподатковуваного мінімуму доходів громадян та примусовопривести до суду.

При повторній неявці до суду відповідач притягається довідповідальності за частиною першою статті 185-3 Кодексу Українипро адміністративні правопорушення.

Стаття 175. Наслідки неявки в судове засідання свідків

або експертів

Якщо в судове засідання не з'являться свідки або експерти,суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, проможливість розгляду справи у відсутності свідків або експертів,які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судовогорозгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк.Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка абоексперта, який не з'явився, згідно з статтями 44 і 58 цьогоКодексу.

Стаття 176. Відкладення розгляду справи

Суд може відкласти розгляд справи у випадках, передбаченихцим Кодексом, а також при неможливості розгляду справи в зв'язку знеобхідністю витребувати нові докази або в разі необхідностізамінити відведеного суддю.

Суд, відкладаючи розгляд справи, призначає день новогосудового засідання, про що оголошує під розписку учасникампроцесу, які з'явилися. Тих учасників процесу, які не з'явилисяабо яких суд заново притягає до участі в процесі, викликають внове судове засідання повістками.

При відкладенні розгляду справи суд повинен допитати свідків,які з'явилися, коли в судовому засіданні присутні всі особи, якіберуть участь у справі. Тільки у виняткових випадках за ухвалоюсуду свідків можна не допитувати і викликати знову.

В справі про розірвання шлюбу суд може, відклавши розглядсправи, призначити подружжю строк для примирення, який не повиненперевищувати шести місяців.

Новий розгляд справи після її відкладення розпочинаєтьсязаново.

Стаття 177. Роз'яснення експертові його прав і обов'язків

Головуючий роз'яснює експертові його права і обов'язки іпопереджає про кримінальну відповідальність згідно з статтями 178і 179 Кримінального кодексу України ( 2002-05 ) за відмову відвиконання покладених на нього обов'язків або за дачу завідомонеправдивого висновку.

Стаття 178. Початок розгляду справи по суті

Розгляд справи по суті починається доповіддю одного з суддів,після чого головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач свої вимоги,чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторонизакінчити справу мировою угодою або звернутись для вирішення спорудо третейського суду.

Стаття 179. Відмова позивача від позову, визнання

позову відповідачем і мирова угода сторін

Заява позивача про відмову від позову, визнання позовувідповідачем і умови мирової угоди сторін заносяться до протоколусудового засідання і підписуються відповідно позивачем,відповідачем або обома сторонами.

Якщо відмова позивача від позову, визнання позовувідповідачем або мирова угода сторін викладені в адресованих судуписьмових заявах, ці заяви додаються до справи, про щозазначається в протоколі судового засідання.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердженнямирової угоди сторін суд роз'яснює позивачеві або сторонамнаслідки відповідних процесуальних дій.

Про прийняття відмови позивача від позову або прозатвердження мирової угоди сторін суд постановляє ухвалу, якоюодночасно закриває провадження в справі. В ухвалі повинні бутизазначені умови затверджуваної судом мирової угоди сторін.

В разі неприйняття судом відмови позивача від позову,визнання позову відповідачем або незатвердження мирової угодисторін суд постановляє про це мотивовану ухвалу.

Стаття 180. Пояснення сторін та інших осіб, які беруть

участь у справі

Після доповіді справи суд заслуховує пояснення позивача татретьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача татретьої особи, яка бере участь на його стороні, а також іншихосіб, які беруть участь у справі. З урахуванням конкретнихобставин справи суд може встановити інший порядок дачі поясненьсторонами та надати їм право на додаткові пояснення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можутьставити запитання один одному.

Головуючий оголошує письмові пояснення сторін та інших осіб,які беруть участь у справі, а також пояснення, одержані судом впорядку, передбаченому статтями 33 і 36 цього Кодексу.

Стаття 181. Встановлення порядку дослідження інших доказів

Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які берутьучасть у справі, встановлює порядок допиту свідків, експертів тадослідження інших доказів.

Стаття 182. Порядок допиту свідків

Кожний свідок допитується окремо.

Свідки, які ще не дали показань, не можуть бути в залізасідання суду під час розгляду справи.

Перед допитом свідка суд встановлює його особу, вік, рідзанять, відношення до даної справи і стосунки з сторонами таіншими особами, які беруть участь у справі, і попереджає його прокримінальну відповідальність згідно з статтями 178 і 179Кримінального кодексу України ( 2002-05 ) за дачу суду завідомонеправдивих показань і за відмову дати показання.

Свідкам, які не досягли шістнадцяти років, головуючийроз'яснює обов'язок правдиво розповісти, що їм відомо по справі,але вони не попереджаються про відповідальність за відмову віддачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань.

Допит свідка починається з пропозиції головуючого розповістивсе, що йому особисто відомо по даній справі, після чого першимйому ставить запитання особа, за заявою якої викликано свідка, апотім інші особи, які беруть участь у справі. Свідкові,викликаному за ініціативою суду, першим ставить запитання позивач.

Судді вправі ставити запитання свідку в будь-який час йогодопиту.

Кожний допитаний свідок залишається в залі засідання суду дозакінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкамзалишити зал засідання суду до закінчення розгляду справи зазгодою сторін.

Свідок може бути допитаний повторно на тому ж або нанаступному засіданні за його власною заявою, за заявою сторін таінших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.

Суд може призначити свідкам очну ставку для з'ясування причинрозходжень в їх показаннях.

Стаття 183. Використання свідком письмових заміток

Свідок, даючи показання, може користуватись письмовимизамітками в тих випадках, коли його показання пов'язані збудь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти впам'яті. Ці замітки пред'являються судові та особам, які берутьучасть у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалоюсуду.

Стаття 184. Порядок допиту неповнолітніх свідків

Допит свідків, які не досягли п'ятнадцяти років, і, зарозсудом суду, неповнолітніх свідків від п'ятнадцяти довісімнадцяти років обов'язково провадиться в присутності педагогаабо близьких для свідка осіб (батьків, усиновителів, опікунів,піклувальників), якщо вони не заінтересовані у справі.

Зазначені особи можуть з дозволу суду ставити свідковізапитання.

У виняткових випадках, коли це необхідно для встановленняістини, на час допиту осіб, які не досягли повноліття, з залусудового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи іншаособа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи дозалу судового засідання їй повідомляють про показання свідка, якийне досяг повноліття, і надають можливість поставити запитаннясвідкові.

Свідок, який не досяг шістнадцяти років, по закінченні йогодопиту видаляється з залу судового засідання, крім випадків, колисуд визнає за необхідну присутність цього свідка в залі судовогозасідання.

Стаття 185. Оголошення показань свідків

Показання свідків, зібрані в порядку, передбаченому статтями33, 36, 45 і 176 цього Кодексу, оголошуються в судовому засіданні.

Стаття 186. Дослідження письмових доказів

Письмові докази або протокол їх огляду, складені в порядку,передбаченому статтями 33, 36 і 189 цього Кодексу, оголошуються всудовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, якіберуть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертамі свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати своїпояснення з приводу цих доказів або протоколу.

Стаття 187. Оголошення особистого листування і

телеграфних повідомлень громадян

З метою охорони таємниці листування і телеграфних повідомленьособисте листування та особисті телеграфні повідомлення громадянможуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні тільки зазгодою осіб, між якими це листування і телеграфні повідомленнявідбувалися. В противному разі таке листування і телеграфніповідомлення оголошуються та досліджуються у закритому судовомузасіданні.

Стаття 188. Дослідження речових доказів

Речові докази оглядаються судом, а також пред'являються дляознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхіднихвипадках - також експертам і свідкам. Особи, яким пред'явлені дляознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чиінші обставини, зв'язані з оглядом. Ці заяви заносяться допротоколу судового засідання.

Протоколи огляду речових доказів, складені в порядку,передбаченому статтями 33, 36 і 189 цього Кодексу, оголошуються всудовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть датисвої пояснення з приводу цих протоколів.

Стаття 189. Огляд на місці

Речові та письмові докази, яких не можна доставити в суд,оглядаються і досліджуються за місцем їх знаходження. Пропроведення огляду на місці суд постановляє ухвалу.

Огляд на місці провадить весь склад суду з повідомленням проце осіб, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - звикликом експертів і свідків.

Про огляд на місці і проведені при огляді дії складаєтьсяпротокол, що підписується всіма особами, які беруть участь вогляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені абозвірені під час огляду плани, креслення, знімки тощо.

Особи, які беруть участь в огляді на місці, вправі подаватисвої зауваження на протокол огляду.

Стаття 190. Дослідження висновку експерта

Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.

Для роз'яснення і доповнення висновку експерта йому можутьбути задані запитання.

Першим ставить запитання експертові особа, за заявою якоїпризначено експертизу, а потім - інші особи, які беруть участь усправі. Якщо експертизу призначено за ініціативою суду, першимставить запитання експертові позивач. Головуючий може ставитизапитання експертові в будь-який час його допиту.

Стаття 191. Висновки органів державного управління

Висновки органів державного управління, що беруть участь усправі (частина друга статті 121 цього Кодексу), оголошуються всудовому засіданні, після чого суд і особи, які беруть участь усправі, можуть ставити запитання представникам цих органів з метоюроз'яснення і доповнення висновку.

Стаття 193. Додаткові пояснення осіб, які беруть участь

у справі

Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їхдоказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які берутьучасть у справі, можливість дати додаткові пояснення. Вислухавшидодаткові пояснення, суд постановляє ухвалу про закінченняз'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходитьдо судових дебатів.

Стаття 194. Судові дебати

Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь усправі.

У дебатах першому надається слово позивачеві та йогопредставникові, потім відповідачеві та його представникові. Третяособа, яка заявила самостійні позовні вимоги на предмет спору, таїї представник виступають після сторін.

Треті особи без самостійних вимог виступають у дебатах післяособи, на стороні якої вони беруть участь.

Прокурор, уповноважені органів державної влади та органівмісцевого самоврядування, а також особи, яким законом надано правозахищати права і свободи інших осіб, виступають у судових дебатахпершими.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,притягнені судом до участі в процесі, а також ті з них, яківступили до процесу за своєю ініціативою, виступають в судовихдебатах після сторін та третіх осіб.

З дозволу суду промовці можуть обмінятися репліками.

Стаття 196. Поновлення розгляду справи по суті

Якщо суд під час судових дебатів визнає за необхіднез'ясувати нові обставини, що мають значення для справи, абодослідити нові докази, він постановляє ухвалу про поновленнярозгляду справи по суті. Після закінчення розгляду справи по сутісудові дебати провадяться в загальному порядку.

Стаття 197. Вихід суду до нарадчої кімнати для

постановлення судового рішення

Після судових дебатів суд йде до нарадчої кімнати дляпостановлення рішення.

Якщо при постановленні рішення виявиться потреба з'ясуватибудь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншусудову дію, суд, не постановляючи рішення, відновлює судовийрозгляд справи, про що постановляє ухвалу.

Судовий розгляд в цьому разі провадиться виключно в межахз'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Після закінчення відновленого судового розгляду, залежно відйого результатів, суд відкриває судові дебати з приводу додатководосліджених обставин і йде до нарадчої кімнати для постановленнярішення або, якщо з'ясування цих обставин в судовому засіданнівиявилося неможливим, виносить ухвалу про відкладення розглядусправи.

Глава 21

Фіксування судового процесу та протоколи

Стаття 198. Фіксування судового процесу

Судом здійснюється повне фіксування судового процесутехнічними засобами.

Про кожне судове засідання, а також про кожну окремупроцесуальну дію, вчинену поза постійним місцем засідання судупершої інстанції, складається протокол.

У протоколі судового засідання відображаються всі істотнімоменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони малимісце в судовому засіданні чи при вчиненні окремої процесуальноїдії.

У протоколі зазначаються:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) час початку судового засідання або проведення окремоїпроцесуальної дії;

3) назва суду, який розглядає справу, прізвище та ініціалисудді, секретаря судового засідання, прокурора;

4) справа, що розглядається, повна і точна назва сторін таінших осіб, які беруть участь у справі;

5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі,представників, адвокатів, експертів, спеціалістів, перекладачівабо їх неявку, причини відсутності та про вручення їм судовихповісток;

6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, якіберуть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;

7) усі розпорядження головуючого та ухвали, постановлені безвиходу до нарадчої кімнати, а також відомості про оголошенняухвал, постановлених у нарадчій кімнаті, дані про застосуваннятехнічних засобів фіксування судового процесу;

8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участьу справі, хід їх обговорення;

9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхпредставників та інших осіб, які беруть участь у справі, а такожпоказання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків івідповідей на поставлені йому додаткові запитання; поясненняспеціалістів та роз'яснення висновків прокурора або органівдержавної влади, органів місцевого самоврядування, залучених дляцього до справи;

10) подані в судовому засіданні докази, звуко- і відеозаписи,хід дослідження доказів, а у разі, якщо докази не додаються досправи, - номер, дата та зміст письмових доказів, а також ознаки івластивості речових доказів, звуко- і відеозаписів;

11) зміст судових дебатів;

12) відомості про оголошення рішення, ухвали;

13) роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь усправі, змісту рішення, ухвали, порядку і строку їх оскарження,права та порядку подачі заяви про виготовлення обгрунтуваннявисновків суду, а також права на ознайомлення з протоколомсудового засідання та подачу на нього зауважень;

14) час закінчення судового засідання в даній справі.

Стаття 199. Порядок складання і оформлення протоколів

Протоколи складає секретар в судовому засіданні або привчиненні окремої процесуальної дії поза засіданням.

Протоколи викладаються письмово.

Протокол повинен бути оформлений в строк не пізніше трьохднів з дня закінчення судового засідання, а протоколи про окреміпроцесуальні дії - не пізніше наступного дня після їх проведення.

У виняткових випадках по особливо складних справахскладення та підписання протоколу може бути здійснено в строк непізніше десяти днів після закінчення судового засідання.

Стаття 200. Зауваження на протокол судового

засідання та їх розгляд

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, маютьправо знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьохднів після підписання протоколу подавати свої письмові зауваженняз приводу допущених у протоколі неправильностей або неповнотизмісту.

Стаття 201. Розгляд зауважень на протокол

Головуючий розглядає зауваження на протокол і в разі згоди іззауваженнями, посвідчує їх правильність.

У разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями вонирозглядаються в судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, зповідомленням осіб, які брали участь у справі, про час і місцепроведення судового засідання. Розглянувши зауваження, судпостановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень абовідхиляє їх.

У разі пропуску строку подання зауважень і відсутностіпідстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.

Зауваження на протокол повинні бути розглянуті не пізнішеп'яти днів з дня їх подання.

Зауваження на протокол приєднуються до справи, в тому числі,коли їх не було розглянуто у зв'язку з вибуттям головуючого.

Глава 22

Рішення суду

Стаття 202. Законність і обгрунтованість рішення

Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Судобгрунтовує рішення лише на тих доказах, які були досліджені усудовому засіданні.

Стаття 202-1. Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення

При ухваленні рішення суд приймає рішення щодо:

1) наявності обставин (фактів), якими обгрунтовувались вимогиі заперечення та якими доказами вони підтверджуються;

2) наявності інших фактичних даних (пропуск строку позовноїдавності тощо), які мають значення для вирішення справи, а такождоказів на їх підтвердження;

3) правовідносин, зумовлених встановленими фактами;

4) правової норми, яка регулює ці правовідносини;

5) задоволення позову чи відмови в його задоволенні;

6) розподілу судових витрат між сторонами;

7) наявності підстав для негайного виконання судовогорішення;

8) наявності підстав для скасування заходів щодо забезпеченняпозову.

Стаття 203. Зміст рішення

У рішенні суду зазначаються:

1) час та місце його постановлення;

2) назва суду, що його ухвалив;

3) прізвище та ініціали судді та секретаря судовогозасідання;

4) сторони та інші особи, які брали участь у справі;

5) вимоги позивача, заперечення відповідача, узагальненийвиклад пояснень інших осіб, які брали участь у справі;

6) встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини;

7) наявність порушення прав і свобод, за захистом якихспрямоване звернення до суду, чи невиконання зобов'язань або іншіпідстави щодо задоволення вимог;

8) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону,за якими вирішено справу, норми процесуального закону, якими судкерувався;

9) висновок суду про задоволення позову або відмову в позовіповністю чи частково, вказівка на розподіл судових витрат, строк іпорядок оскарження рішення.

За письмовою заявою, що подається протягом десяти днів з дняпроголошення рішення, сторони чи іншої особи, яка бере участь усправі, суд у десятиденний строк з дня заявлення вимогиобгрунтовує висновки суду в окремому процесуальному документі,оформленому відповідно до вимог цієї статті.

Стаття 204. Визначення порядку і строку виконання рішення

Суд, який постановив рішення, може визначити порядок йоговиконання, надати відстрочку або розстрочку виконання.

Якщо суд на підставі статей 217 і 218 цього Кодексу допускаєнегайне виконання рішення, він зазначає про це в рішенні.

Стаття 205. Рішення про стягнення грошових сум з

юридичних осіб

Суд, постановляючи рішення про стягнення грошових сум здержавних підприємств, установ, організацій, колгоспів, іншихкооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадськихорганізацій, зазначає в резолютивній частині рішення характергрошових сум, що підлягають стягненню, і з якого рахункувідповідача в банку повинна бути списана присуджена сума.

Стаття 206. Рішення про присудження майна або його

вартості

Суд, присуджуючи майно в натурі, повинен вказати в рішеннівартість майна, яку належить стягнути з відповідача, якщо привиконанні рішення присудженого майна не буде в наявності.

Стаття 207. Рішення, що зобов'язує відповідача виконати

певну дію

Суд, постановляючи рішення, яким на відповідача покладаєтьсявиконання певних дій, не зв'язаних з передачею майна або грошовихсум, може в тому рішенні вказати, що, коли відповідач не виконаєрішення протягом встановленого строку, позивач вправі виконати цюдію за рахунок відповідача, стягнувши з нього необхідні витрати.

Якщо зазначені дії можуть бути виконані тільки відповідачем,суд встановлює в рішенні строк, протягом якого рішення повиннобути виконане.

Стаття 208. Рішення на користь кількох позивачів або проти

кількох відповідачів

Суд, постановляючи рішення на користь кількох позивачів абопроти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частинірішення стосується кожного з них, або вказати, що відповідальністьчи право стягнення є солідарним.

Стаття 209. Порядок постановлення рішення

Суди України постановляють рішення ім'ям України негайнопісля розгляду справи.

Судове рішення постановляють судді, які входять до складусуду в даній справі, а при одноособовому розгляді справи - суддею,який розглядав дану справу.

Судове рішення постановляється більшістю голосів (стаття 17цього Кодексу) при колегіальному розгляді справи.

Стаття 210. Таємниця нарадчої кімнати

При постановленні судового рішення ніхто не має права бутиприсутнім в нарадчій кімнаті, крім складу суду в даній справі.

Судді не мають права розголошувати міркувань, що буливисловлені в нарадчій кімнаті.

Стаття 211. Викладення рішення

Постановлене рішення викладається в письмовій форміголовуючим або одним з суддів при колегіальному розгляді справи іпідписується всім складом суду, який бере участь у постановленнірішення.

Поправки в рішенні повинні бути застережені перед підписомсуддів.

Стаття 212. Проголошення рішення

Постановлене судове рішення проголошується прилюдно, крімрішень про усиновлення дітей громадянами України, що оголошуютьсялише особам, які беруть участь у розгляді справи. Головуючийроз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Стаття 213. Виправлення описок і явних арифметичних

помилок в рішенні

Після проголошення рішення суд, який постановив його, невправі сам скасувати або змінити це рішення.

Суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які берутьучасть у справі, виправити допущені в рішенні описки чи явніарифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується всудовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі,повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка неперешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.

На ухвалу суду про внесення виправлень у рішенні може бутиподана скарга або внесено окреме подання.

Стаття 214. Додаткове рішення

Суд, що постановив рішення, може за заявою осіб, які берутьучасть у справі, чи з власної ініціативи постановити додатковерішення у випадках:

1) якщо відносно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якоїсторони подавали докази і давали пояснення, не постановленорішення;

2) якщо суд, розв'язавши питання про право, не зазначив точнорозміру присудженого стягнення або які дії треба виконати;

3) якщо суд не вказав про негайне виконання рішення увипадках, передбачених статтею 217 цього Кодексу;

4) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про постановлення додаткового рішення може бутипорушене на протязі десяти днів з дня постановлення рішення.

Суд постановляє додаткове рішення після розгляду питання всудовому засіданні з викликом сторін.

На додаткове рішення може бути подано скаргу, внесенокасаційне подання протягом десяти днів з дня його постановлення.

На ухвалу суду про відмову постановити додаткове рішення можебути подана скарга або внесено окреме подання.

Стаття 215. Роз'яснення рішення

В разі, коли рішення є неясним, суд, який вирішив справу, напрохання осіб, які брали участь у справі, а також державноговиконавця, роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому йогозмісту. Подача заяви про роз'яснення рішення допускається, якщовоно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якогорішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Питання про роз'яснення рішення розглядається судом удесятиденний строк з викликом сторін, проте неявка їх неперешкоджає розглядові питання про роз'яснення рішення. На ухвалусуду або судді про роз'яснення рішення може бути подано скаргу,внесено окреме подання.

Стаття 216. Видача копій рішень сторонам та третім особам

Сторонам та третім особам, притягнутим до участі в справі,які фактично не були присутніми в судовому засіданні при розглядісправи, суд надсилає копії рішення і ухвал про зупинення чизакриття справи або залишення заяви без розгляду протягом п'ятиднів з дня їх оголошення.

Глава 23

Негайне виконання судових рішень

Стаття 217. Обов'язок суду допустити негайне

виконання рішень

Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню всправах:

1) про стягнення аліментів - у межах суми платежу за одинмісяць;

2) про присудження робітникові або службовцеві заробітноїплати, але не більше як за один місяць;

3) про стягнення відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвомабо іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, - умежах суми стягнення за один місяць;

4) про поновлення на роботі незаконно звільненого абопереведеного працівника;

5) про стягнення на користь члена колгоспу оплати за працю вколгоспі, але не більше середнього заробітку за один місяць.

Стаття 218. Право суду допустити негайне виконання рішення

Суд, постановляючи рішення, може допустити негайне йоговиконання у випадках:

1) присудження винагороди авторам за використання творів угалузі науки, літератури і мистецтва, а також об'єктів праваінтелектуальної власності, на які видано охоронні документи;

1-1) стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів,передбачених пунктами 1 і 2 статті 217 цього Кодексу;

2) якщо від затримання виконання рішення може статися значнашкода для сторони, на користь якої постановлено рішення;

3) коли є підстави вважати, що виконання рішення згодом можестати неможливим або утрудненим.

Допускаючи негайне виконання з підстав, передбачених пунктами2 і 3 цієї статті, суд може поставити позивачеві вимогузабезпечити поворот виконання рішення на випадок його скасування.

Подача скарги або внесення окремого подання на ухвалу судупро негайне виконання рішення не зупиняє виконання цього рішення.

Стаття 219. Недопустимість негайного виконання рішення

Негайне виконання рішення не допускається:

2) коли негайне виконання може викликати такі зміни у майні,після яких повернути його до попереднього стану, в разі скасуваннярішення, буде неможливим або дуже утрудненим;

3) у справах про виселення громадян з жилих приміщень.

Стаття 220. Стягнення аліментів до постановлення рішення

У позовах про стягнення аліментів суддя, в разі необхідності,до вирішення справи по суті має право, враховуючи майновий стансторін, постановити ухвалу про те, в якому розмірі один з подружжяповинен тимчасово видавати утримання другому з подружжя, хто зподружжя і в якому розмірі має тимчасово давати кошти на утриманняі виховання дітей, а так само, хто з дітей повинен тимчасововидавати і в якому розмірі кошти на утримання батьків.

Ухвала судді виконується негайно.

Глава 24

Зупинення провадження в справі

Стаття 221. Обов'язок суду зупинити провадження в справі

Суд зобов'язаний зупинити провадження в справі у випадках:

1) смерті громадянина, якщо спірні правовідносини допускаютьправонаступництво, або припинення існування юридичної особи, якібули стороною в справі;

2) втрати стороною дієздатності;

3) перебування відповідача в діючій частині Збройних СилУкраїни або просьби позивача, який перебуває в діючій частиніЗбройних Сил України;

4) неможливості розгляду даної справи до вирішення іншоїсправи, що розглядається у цивільному, кримінальному чиадміністративному порядку.

Стаття 222. Право суду зупинити провадження в справі

Суд може на просьбу сторін та інших осіб, які беруть участь усправі, а також з власної ініціативи зупинити провадження всправі у випадках:

1) перебування позивача або відповідача в складі Збройних СилУкраїни на дійсній строковій службі або притягнення цих осіб довиконання будь-якого державного обов'язку;

2) тяжкого захворювання сторони, підтвердженого документамилікувального закладу;

3) розшуку відповідача;

4) знаходження сторони в тривалому службовому відрядженні;

5) призначення судом експертизи.

Стаття 223. Оскарження ухвали суду про зупинення

провадження в справі

На ухвалу суду або судді про зупинення провадження у справіможе бути подано скаргу, внесено окреме подання.

Стаття 224. Строк, на який зупиняється провадження в справі

Провадження в справі зупиняється:

1) у випадках, передбачених пунктами 1, 2 статті 221 цьогоКодексу, - до вступу в справу або притягнення до справиправонаступника чи законного представника;

2) у випадку, передбаченому пунктом 3 статті 221 цьогоКодексу, - до повернення сторони зі складу діючої частини ЗбройнихСил України;

3) у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 221 цьогоКодексу, - до набрання законної сили вироком, рішенням, ухвалоюабо постановою, від яких залежить вирішення справи;

4) у випадку, передбаченому пунктом 1 статті 222 цьогоКодексу, - до повернення позивача або відповідача із складуЗбройних Сил України або до закінчення виконання ними державногообов'язку;

5) у випадку, передбаченому в пункті 2 статті 222 цьогоКодексу, - на час хвороби сторони;

6) у випадку, передбаченому в пункті 3 статті 222 цьогоКодексу, - до закінчення розшуку відповідача;

7) у випадку, передбаченому в пункті 4 статті 222 цьогоКодексу, - на час знаходження сторони в тривалому службовомувідрядженні;

8) у випадку, передбаченому в пункті 5 статті 222 цьогоКодексу, - на час проведення експертизи.

Стаття 225. Обчислення строків позовної давності в зв'язку

з зупиненням провадження

Перебіг строку позовної давності починається:

1) для справ, провадження в яких зупинено з причин,передбачених пунктами 1, 2 статті 221 цього Кодексу, - з днязупинення провадження;

2) у випадку, передбаченому пунктом 3 тієї ж статті, - змоменту припинення перебування сторони в складі діючої частиниЗбройних Сил України;