• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про податок з доходів фізичних осіб

Верховна Рада України  | Закон від 22.05.2003 № 889-IV | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 22.05.2003
  • Номер: 889-IV
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 22.05.2003
  • Номер: 889-IV
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
декларація та додатки до неї повинні складатися з використанням загальновживаної термінології державною мовою, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення;
декларація та додатки до неї повинні містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов'язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.
Бланки декларацій мають безоплатно надаватися податковими органами платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.
18.10. Платник податку до 1 березня року, наступного за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням заповнити річну податкову декларацію, а податковий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги із такого заповнення. Відмова посадової (службової) особи податкового органу надати зазначені послуги звільняє платника податку від будь-якої відповідальності за неповне або невірне заповнення декларації.
Стаття 19. Забезпечення виконання податкових зобов'язань
19.1. Платники податку зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.
Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики;
б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку;
в) подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим;
на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку;
г) надавати особам, які згідно з цим Законом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження прав платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;
д) у порядку, визначеному законом, допускати службових осіб податкового органу на територію або до приміщень, що використовуються платником цього податку для одержання доходів від здійснення підприємницької діяльності;
е) у разі зміни отримання податкової соціальної пільги здійснювати заходи, передбачені цим Законом;
є) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.
19.2. Особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;
б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;
в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;
г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Стаття 20. Відповідальність
20.1. Розмір відповідальності
Розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.
20.2. Особи, які несуть фінансову відповідальність за порушення норм цього Закону
Фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи:
а) при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи;
б) при порушенні правил сплати податку з чистого річного оподатковуваного доходу платника податку - такий платник податку.
20.3. Особи, відповідальні за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу
20.3.1. Особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є:
а) при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент;
б) при нарахуванні податку податковим органом на підставі поданої декларації - платник цього податку;
в) при самостійному нарахуванні податку його платником - такий платник.
20.3.2. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
20.4. Особа, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення сум надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та розміри такої відповідальності
20.4.1. Особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, є:
а) податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір;
б) орган Державного казначейства України, що порушує строки такого повернення або занижує його розмір.
20.4.2. За неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи:
якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 10 відсотків від такої суми;
якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 50 відсотків від такої суми;
якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.
Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
20.4.3. Повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів відповідно до підпункту 20.4.2 цього пункту здійснюється органом державного казначейства за рахунок доходів бюджету, до якого зараховується такий податок.
У разі коли штрафні (фінансові) санкції застосовуються внаслідок наявності причин, визначених підпунктом "а" підпункту 20.4.1 цього пункту, така сума стягується у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання відповідного податкового органу.
20.4.4. У разі коли особи, що зобов'язані цим пунктом нести відповідальність за неповне або несвоєчасне надання платнику податку бюджетного відшкодування, не здійснюють або відмовляються здійснювати зазначене відшкодування (його частини) всупереч нормам цього Закону, то платник податку має право оскаржити їх дії (бездіяльність) у суді (господарському суді) без попередньої сплати державного мита у зв'язку з поданням позовної заяви (скарги).
Стаття 21. Міжнародні договори
21.1. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб'єктів, які підпадають під його дію.
21.2. У разі укладення цивільно-правових договорів (контрактів) з нерезидентами не дозволяється внесення до них податкових застережень, згідно з якими особи, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків.
Стаття 22. Прикінцеві положення
22.1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.
22.1.1. Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 та стаття 10 набирають чинності після набрання чинності законом, що регулює питання іпотеки, але не раніше 1 січня 2005 року.
22.1.2. Підпункт 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 набирає чинності з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов'язкове медичне страхування.
( Підпункт 22.1.3 пункту 22.1 статті 22 виключено на підставі Закону N 1958-IV від 01.07.2004 )
22.1.4. Підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.
( Підпункт 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 в редакції ЗаконуN 1958-IV від 01.07.2004; із змінами, внесеними згідноіз Законом N 2273-IV від 21.12.2004 )
22.1.5. Статті 11, 13, 14 набирають чинності з 1 січня 2005 року.
22.2. У разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону. До 1 січня 2005 року платники цього податку звільняються від сплати штрафних санкцій та пені (крім податкових агентів) за доходами, отриманими у 2004 році, але не звільняються від обов'язків своєчасної сплати податкових зобов'язань.
22.3. Починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.
22.4. На перехідний період установлюються такі розміри податкової соціальної пільги, крім випадків, передбачених підпунктом 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 цього Закону:
( Абзац перший пункту 22.4 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1958-IV від 01.07.2004 )
у 2004 році - у розмірі 30 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону;
у 2005 році - у розмірі 50 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону;
у 2006 році - у розмірі 80 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону;
у 2007 році - у розмірі 100 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону.
22.5. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).
22.6. Доходи платника податку, нараховані за наслідками податкових періодів до 1 січня 2004 року, оподатковуються за ставками, що діяли до 1 січня 2004 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
( Пункт 22.6 статті 22 в редакції Закону N 1958-IV від 01.07.2004 )
22.7. Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
22.8. Не підлягають оподаткуванню цим податком (не відображаються в його річній податковій декларації) та не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку у межах норм, передбачених законом, такі доходи:
( Абзац перший пункту 22.8 статті 22 в редакції Закону N 1958-IV від 01.07.2004 )
доходи, що були нараховані платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору та згодом перераховані на його пенсійний вклад, відкритий відповідно до закону;
( Абзац другий пункту 22.8 статті 22 в редакції Закону N 1958-IV від 01.07.2004 )
кошти, які вносяться особою, що не є платником податку, або її працедавцем (третьою особою) на користь платника податку на пенсійний вклад такого платника податку;
( Пункт 22.8 статті 22 доповнено абзацом згідно із Законом N 1958-IV від 01.07.2004 )
кошти, перераховані фізичною особою до власного пенсійного вкладу або до пенсійного вкладу, якщо виплати з нього здійснюються на користь членів сім'ї такої фізичної особи першого ступеня споріднення.
( Пункт 22.8 статті 22 доповнено абзацом згідно із Законом N 1958-IV від 01.07.2004 )
Оподаткування коштів, які були внесені на пенсійні вклади до набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, які діяли на момент внесення цих коштів.
( Пункт 22.8 статті 22 доповнено абзацом згідно із Законом N 1958-IV від 01.07.2004 )
Оподаткування коштів фондів банківського управління, створених відповідно до закону, пенсійних та цільових виплат з таких фондів здійснюється за правилами, встановленими для оподаткування операцій з пенсійними вкладами.
( Пункт 22.8 статті 22 доповнено абзацом згідно із Законом N 1958-IV від 01.07.2004 )
До 1 січня 2009 року не підлягають оподаткуванню цим податком кошти, що відповідно до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" виплачуються фізичним особам згідно з договорами пенсійних вкладів, укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти знімаються вкладником з пенсійного рахунка з порушенням умов, зазначених у договорі пенсійного вкладу).
22.9. Абзац перший підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2003 р., N 12, ст. 88) викласти у такій редакції:
"7.2.4. У разі дострокового розірвання договору довгострокового страхування життя, протягом визначеного пунктом 1.37 цього Закону граничного строку, доходи, одержані страховиком за таким договором, визначаються як різниця між отриманими страховими платежами та повернутими викупними сумами і оподатковуються за ставкою 3 відсотки".
22.10. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77, N 26, ст. 281, N 34, ст. 356; 1996 р., N 9, ст. 41, N 45, ст. 234; 1998 р., N 25, ст. 147, N 30-31, ст. 195; 1999 р., N 4, ст. 35, N 25, ст. 211; 2000 р., N 5, ст. 34, N 20, ст. 149, N 32, ст. 254, N 43, ст. 370; 2001 р., N 2-3, ст. 10, N 4, ст. 17, N 10, ст. 44, N 31, ст. 144; 2002 р., N 8, ст. 63, N 12-13, ст. 92, N 29, ст. 192, N 31, ст. 214, N 46, ст. 347; 2003 р., N 10-11, ст. 86, N 23, ст. 149), крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
22.11. Кабінету Міністрів України:
а) до 1 серпня 2003 року забезпечити приведення у відповідність із цим Законом норм нормативно-правових актів;
б) передбачити при розробці проектів державних бюджетів на наступні роки:
реальний механізм повної компенсації витрат, пов'язаних із справлянням цього податку з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержуваних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби;
фінансування заходів із впровадження цього Закону Міністерством фінансів України, Державною податковою адміністрацією України, іншими державними органами, визначеними цим Законом;
( Абзац четвертий підпункту "б" пункту 22.11 статті 22 виключено на підставі Закону N 1958-IV від 01.07.2004 )
в) до 1 вересня 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо внесення змін до таких законів, які випливають із змісту цього Закону, а саме:
Закону України "Про державну службу";
Закону України "Про оплату праці";
Закону України "Про освіту";
Закону України "Про статус суддів";
Закону України "Про прокуратуру";
Закону України "Про міліцію";
Закону України "Про нотаріат";
Декрету Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1993 року N 37-93 "Про пільги Героям Радянського Союзу і повним кавалерам ордена Слави";
Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито";
Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
22.12. У зв'язку з набранням чинності цим Законом:
22.12.1. Рекомендувати Президенту України скасувати укази Президента України, які стосуються оподаткування доходів фізичних осіб (прибуткового податку з доходів громадян).
22.12.2. Національному банку України привести свої нормативні акти у відповідність із цим Законом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 22 травня 2003 року
N 889-IV