Про затвердження Правил метеорологічного забезпечення авіації

На виконання пункту 7 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401, та з метою приведення нормативно-правових актів України до Стандартів і Рекомендованої практики з питань метеорологічного забезпечення авіації Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО)

1. Затвердити та ввести в дію з 00.00 UTC 22.02.2006 Правила метеорологічного забезпечення авіації (далі-Правила), що додаються.

2. Державній службі України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Настасієнко В.М.):

2.1. Забезпечити подання цього наказу за встановленим порядком до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

2.2. Довести ці Правила до відома авіаційних експлуатантів, авіапідприємств, Украероруху, а також до зацікавлених міністерств, підприємств та організацій, що здійснюють авіаційну діяльність.

2.3. До 15.02.2006 привести нормативно-правові акти, що регулюють порядок виконання польотів цивільної авіації та організацію обслуговування повітряного руху в частині метеорологічного забезпечення, у відповідність до цих Правил.

3. Державній гідрометеорологічній службі (Ліпінський В.М.) довести ці Правила до відома організацій, підприємств, установ гідрометслужби, що здійснюють метеозабезпечення авіації, та забезпечити їх вивчення і виконання.

4. Начальнику гідрометеорологічної служби Збройних Сил України (Хозяшев О.М.) довести ці Правила до відома структурних підрозділів служби, що здійснюють авіаційну та метеорологічну діяльність, пов'язану з обслуговуванням польотів.

5. Уважати такими, що не застосовуються на території України з 00.00 UTC 22.02.2006, "Наставление по метеорологическому обеспечению гражданской авиации СССР", затверджене Головою Державного комітету СРСР з гідрометеорології 27.12.89 та першим заступником Міністра цивільної авіації СРСР 03.01.90, розділ 4.4 "Наставления по производству полетов в гражданской авиации СССР", затвердженого наказом Міністра цивільної авіації СРСР від 8 квітня 1985 року N 77, та вважати таким, що втратив чинність, наказ Укравіатрансу від 13.07.2004 N 397 "Про затвердження та введення в дію схеми поділу районів польотної інформації на сектори для складання прогнозів мінімального тиску QNH та мінімальної температури повітря".

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації Давидова О.М., Голову Державної гідрометеорологічної служби Ліпінського В.М. та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника Кириченка С.О.

1.1. Правила метеорологічного забезпечення авіації (далі - Правила) встановлюють вимоги щодо організації та здійснення метеорологічного забезпечення авіації.

1.2. Вимоги цих Правил поширюються на юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з метеорологічним забезпеченням польотів повітряних суден цивільної авіації та цивільних експериментальних повітряних суден, виконанням польотів та обслуговуванням повітряного руху.

Метеорологічне забезпечення державної авіації здійснюється відповідно до вимог нормативних документів Міністерства оборони України.

1.3. Порушення вимог цих Правил тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.4. Нормативні посилання

При розробленні цих Правил використовувалися такі нормативно-правові акти та документи: Повітряний кодекс України;

Закон України "Про гідрометеорологічну діяльність";

Положення про використання повітряного простору України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401;

Положення про Державну гідрометеорологічну службу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року N 570;

Положення про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, затверджене Указом Президента України від 16.08.2004 N 912;

Правила польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003 N 293 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.05.2003 за N 346/7667;

Правила ведення радіотелефонного зв'язку та фразеологія радіообміну в повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.06.2004 N 486 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.07.2004 за N 844/9443;

Правила обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2004 N 564 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23.07.2004 за N 913/9512;

Конвенція про міжнародну цивільну авіацію, Чикаго, 1944 рік;

Додаток 3 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Метеорологическое обеспечение международной аэронавигации", видання 15, 2004 року;

Doc. 7754. Європейський регіон. Аеронавігаційний план, видання 2001 року;

"Наставление по кодам", том 1.1, ВМО N 306, видання 1995 року;

Технічний регламент Всесвітньої Метеорологічної Організації N 49, том II, "Метеорологическое обслуживание международной аэронавигации", видання 2001 року.

1.5. Терміни та визначення

У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

аеродром - ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення й руху повітряних суден. Якщо поняття "аеродром" використовується в положеннях, що стосуються планів польотів і порядку сполучення, воно включає також місця, які можуть використовуватись літальними апаратами певних видів, наприклад, вертольотами або аеростатами;

аеродром гірський - аеродром, розташований на місцевості з пересіченим рельєфом і відносними перевищеннями 500 м та більше у радіусі 25 км від контрольної точки аеродрому (КТА), а також аеродром, розташований на висоті 1000 м і більше над рівнем моря;

аеродромна кліматологічна інформація - узагальнені результати спостережень за визначеними метеорологічними елементами на аеродромі, що базуються на статистичних даних;

аеродромна кліматологічна таблиця - таблиця, що містить статистичні дані про результати спостережень за одним або кількома метеорологічними елементами на аеродромі;

аеродром призначення - аеродром, зазначений у плані польоту та в завданні на політ як аеродром наміченої посадки;

аеродром спільного базування - аеродром, на якому базуються цивільні та державні повітряні судна, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. Порядок та умови базування цих повітряних суден визначаються спільним рішенням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій;

аеродром спільного використання - аеродром, на якому здійснюються зліт, посадка, рух та стоянка повітряних суден, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. На такому аеродромі можуть базуватися тільки повітряні судна, що належать власнику аеродрому;

аеродромний метеорологічний орган - розташований на аеродромі орган, призначений для метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден;

аеронавігаційна інформація - інформація, отримана в результаті добірки, аналізу й форматування аеронавігаційних даних;

аспекти людського фактора - принципи, які враховуються у процесі проектування, сертифікації, підготовки кадрів, експлуатаційної діяльності та технічного обслуговування в авіації й направлені на забезпечення безпечної взаємодії між людиною та іншими компонентами системи шляхом належного врахування людських можливостей;

брифінг-офіс - загальна назва пунктів передпольотного інформаційного обслуговування користувачів повітряного простору (ARO, AIS, MET) повідомленнями щодо обслуговування повітряного руху, аеронавігаційною та метеорологічною інформацією;

видимість - максимальна відстань, на якій спостерігаються та розпізнаються неосвітлені об'єкти вдень і світлові орієнтири вночі. При інструментальних спостереженнях за видимість приймається метеорологічна оптична дальність видимості (MOR).

MOR (meteorological optical range) - довжина шляху світлового потоку в атмосфері, на якому він слабшає до 0,05 його початкового значення;

видимість з авіаційною метою - це значення, яке є більшим із значень:

а) максимальної відстані, на якій чорний об'єкт прийнятних розмірів, розташований поблизу землі, можна побачити й розпізнати при його спостереженні на світлому фоні;

б) максимальної відстані, на якій світловий орієнтир силою світла приблизно 1000 кд можна побачити й розпізнати на неосвітленому фоні.

Ці дві відстані мають різні значення в повітрі із заданим коефіцієнтом затухання:

а) це метеорологічна оптична дальність видимості (meteorological optical range - MOR);

б) це видимість, що змінюється в залежності від освітленості фону;

видимість вертикальна - максимальна відстань від поверхні землі до рівня, із якого вертикально униз видно об'єкти на земній поверхні;

висота абсолютна - відстань за вертикаллю від середнього рівня моря до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку;

висота відносна - відстань за вертикаллю від зазначеного вихідного рівня до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку;

висота нижньої межі хмар - відстань за вертикаллю між поверхнею суші або води та нижньою межею найнижчого шару хмар;

всесвітня система зональних прогнозів (ВСЗП) - всесвітня система, що забезпечує надання всесвітніми центрами зональних прогнозів в однаковій стандартизованій формі авіаційних метеорологічних прогнозів за маршрутами польотів;

всесвітній центр зональних прогнозів (ВЦЗП) - метеорологічний центр, призначений для підготовки та розсилки державам прогнозів особливих явищ погоди та висотних прогнозів у цифровій формі у глобальному масштабі;

дальність видимості на злітно-посадковій смузі (ЗПС) - відстань, у межах якої пілот повітряного судна, що знаходиться на осьовій лінії ЗПС, може бачити маркування покриття ЗПС або вогні, що обмежують ЗПС або позначають її осьову лінію;

дані у вузлах регулярної сітки у цифровій формі - оброблені на ЕОМ метеорологічні дані для групи рівномірно розташованих на карті точок, призначені для передачі від однієї метеорологічної ЕОМ до іншої у кодовій формі, придатній для використання в автоматизованих системах;

диспетчерська зона - частина контрольованого повітряного простору над земною поверхнею до встановленої верхньої межі, контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюються відповідним диспетчерським органом;

диспетчерський район - частина контрольованого повітряного простору, що простягається від межі, встановленої над земною поверхнею, до встановленої верхньої межі, контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюються відповідним диспетчерським органом;

диспетчерський орган підходу - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів повітряних суден, що прибувають або вилітають на (з) один або декілька аеродромів;

експлуатант - юридична або фізична особа, що експлуатує повітряні судна чи надає послуги в цій галузі;

ешелон польоту - поверхня постійного атмосферного тиску, віднесена до встановленої величини тиску 760 мм. рт. ст. (1013,2 гектопаскалів - гПа) та віддалена від інших таких поверхонь на величину встановлених інтервалів тиску;

запасний аеродром - аеродром, до якого може прямувати повітряне судно в разі, якщо неможливо або недоцільно прямувати до аеродрому призначеної посадки чи здійснювати на ньому посадку;

збірник аеронавігаційної інформації - збірник відомостей, що містить довгострокову аеронавігаційну інформацію, яка має важливе значення для аеронавігації;

злітно-посадкова смуга (ЗПС) - визначена прямокутна ділянка аеродрому, підготовлена для посадки та зльоту повітряних суден;

зона польотної інформації (FIZ) - частина району польотної інформації, у межах якої забезпечуються польотно-інформаційне обслуговування та аварійне обслуговування відповідним органом ОПР;

зона приземлення - ділянка ЗПС за її порогом, призначена для першого торкання ЗПС повітряними суднами, які здійснюють посадку;

інструктаж - усна консультація про фактичні та/або очікувані метеорологічні умови;

консультація (метеорологічна) - обговорення з метеорологом фактичних та/або очікуваних метеорологічних умов, пов'язаних із виконанням польоту; обговорення включає відповіді на питання;

консультативний центр із вулканічного попелу - метеорологічний центр, призначений відповідно до регіональної аеронавігаційної угоди для надання консультативної інформації органам метеорологічного стеження, районним диспетчерським центрам, центрам польотної інформації, всесвітнім центрам зональних прогнозів і міжнародним банкам ОРМЕТ - даних щодо горизонтальної і вертикальної протяжності й прогнозованого переміщення вулканічного попелу в атмосфері після вулканічних вивержень;

координаційний центр пошуку та рятування - орган, що відповідає за сприяння ефективній організації роботи пошуково-рятувальної служби та за координацію проведення пошуково-рятувальних операцій у межах району пошуку та рятування;

кулепілотні спостереження - визначення напрямку та швидкості вітру на висотах за допомогою оптичного приладу, що простежує траєкторію вільного польоту кулі-пілота;

льотне поле - частина аеродрому, на якій розташовані одна або декілька льотних смуг, руліжні доріжки, перони й майданчики спеціального призначення;

метеорологічна інформація - метеорологічне зведення, аналіз, прогноз і будь-яке інше повідомлення, що стосується фактичних або очікуваних метеорологічних умов;

метеорологічне забезпечення авіації - забезпечення метеорологічною інформацією експлуатантів, членів екіпажу повітряних суден, органів обслуговування повітряного руху, пошуково-рятувальної служби, адміністрації аеропорту та інших органів, пов'язаних з обслуговуванням цивільної авіації з метою сприяння безпечній, регулярній та ефективній аеронавігації;

метеорологічне зведення - повідомлення про результати спостережень за метеорологічними умовами, які характеризують стан погоди у визначеному місці та у фіксований час;

метеорологічне спостереження - оцінка одного або декількох метеорологічних елементів та/або явищ погоди;

мінімальна абсолютна висота у секторі - найменша абсолютна висота, яка може бути використана і яка буде забезпечувати мінімальний запас висоти 300 м над усіма об'єктами, що розміщуються у секторі кола радіусом 46 км, у центрі якого розміщується радіонавігаційний засіб;

місцевість гірська - місцевість із пересіченим рельєфом і відносними перевищеннями 500 м і більше у радіусі 25 км, а також місцевість із перевищеннями над рівнем моря 2000 м і більше;

октант - восьма частина небесного склепіння;

обслуговування повітряного руху (ОПР) - комплекс заходів, що забезпечують польотно-інформаційне обслуговування, аварійне сповіщення, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування);

орган обслуговування повітряного руху - орган диспетчерського обслуговування повітряного руху або пункт збору повідомлень щодо обслуговування повітряного руху;

орган метеорологічного стеження - відповідний метеорологічний орган, що здійснює метеорологічне забезпечення районного/допоміжного районного диспетчерського центру обслуговування повітряного руху;

орган пошуково-рятувальної служби - координаційний центр із пошуку та рятування, допоміжний центр із пошуку та рятування або пост аварійного повідомлення, які здійснюють заходи, спрямовані на своєчасне виявлення повітряного судна, що зазнає чи зазнало лиха;

перевищення аеродрому - перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря;

передпольотне інформаційне обслуговування - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення користувачів повітряного простору аеронавігаційною і метеорологічною інформацією, необхідною для підготовки та виконання польоту;

повітряне судно - літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати у тривимірному просторі;

польотна документація (метеорологічна) - написані рукою або надруковані документи, у тому числі карти або бланки, що містять метеорологічну інформацію для польоту;

польотно-інформаційне обслуговування - обслуговування, метою якого є надання консультацій та інформації для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів;

польоти на низьких рівнях - польоти, які виконуються на висоті 10000 футів (3050 м) та нижче;

політ за правилами візуальних польотів (ПВП) - політ, що виконується відповідно до правил візуальних польотів;

політ за правилами польотів за приладами (ППП) - політ, що виконується відповідно до правил польотів за приладами;

поріг ЗПС - початок ділянки ЗПС, що може використовуватися для посадки повітряних суден;

прогноз погоди - опис умов погоди, очікуваних у визначений період часу для визначеної зони або частини повітряного простору;

прогноз орієнтовний - прогноз, складений за відсутності інформації про фактичну погоду на аеродромі;

прогностична карта - графічне зображення на карті прогнозу визначеного метеорологічного елементу (елементів) на визначений момент або період часу для визначеної поверхні або частини повітряного простору;

радіомовна передача VOLMET - регулярна радіомовна передача метеорологічної інформації для повітряних суден, що знаходяться в польоті;

район польотної інформації - частина повітряного простору, у межах якого забезпечуються польотно-інформаційне обслуговування та аварійне сповіщення;

районний диспетчерський центр (РДЦ) - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах, що перебувають під його контролем;

район аеродрому - частина повітряного простору над аеродромом та прилеглою до нього місцевістю у встановлених межах у горизонтальній та вертикальній площині. Для аеродромів цивільної авіації, як правило, радіусом 10 км від центру аеродрому (КТА), від земної поверхні до встановленої верхньої межі;

рівень - загальний термін, що належить до положення у вертикальній площині повітряного судна, яке перебуває у польоті, і що означає у відповідних випадках відносну висоту, абсолютну висоту чи ешелон польоту;

сектор польотно-інформаційного обслуговування органу ОПР - сектор РДЦ, ДРДЦ, ДОП, призначений для надання польотно-інформаційного та аварійного обслуговування у повітряному просторі класу G у межах зони польотної інформації;

система якості метеозабезпечення - сукупність правил, процедур і ресурсів для організації та здійснення управління якістю метеорологічного забезпечення, що надається авіаційним користувачам;

система управління якістю - сукупність взаємопов'язаних або взаємодійних елементів, яка спрямовує та контролює діяльність організації щодо якості;

служба аеронавігаційної інформації (САІ) - загальний термін, що позначає сукупність штатних органів аеронавігаційної інформації авіації;

спостереження з борту повітряного судна - оцінка одного або декількох метеорологічних елементів, зроблена з борту повітряного судна, що перебуває в польоті;

стандартна ізобарична поверхня - ізобарична поверхня, що використовується для графічного представлення та аналізу атмосферних умов;

термінальний диспетчерський район - диспетчерський район, який встановлюється в місцях сходження маршрутів ОПР навколо одного або декількох основних аеродромів;

управління якістю - скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості;

хмарність, значима для польотів - хмарність із висотою нижньої межі нижче 1500 м або нижче верхньої межі мінімальної абсолютної висоти в секторі (у залежності від того, що більше).

1.6. Скорочення

2.1. Основні положення

2.1.1. Метою метеорологічного забезпечення авіації є сприяння безпечній, регулярній та ефективній аеронавігації шляхом надання метеорологічної інформації екіпажам повітряних суден, органам обслуговування повітряного руху, органам пошуково-рятувальної служби й іншим органам, діяльність яких пов'язана з плануванням і забезпеченням польотів, для виконання ними своїх функцій.

2.1.2. Державіаслужба визначає вимоги щодо метеорологічного обслуговування: де, коли та в яких обсягах воно повинно надаватися.

Держгідромет впроваджує методи та практику метеорологічного забезпечення відповідно до вимог цих Правил.

2.1.3. Держгідромет та Державіаслужба спільно розробляють та забезпечують упровадження системи якості, яка включає правила, процедури та ресурси, необхідні для здійснення загального керівництва якістю метеорологічної інформації.

2.1.4. Конкретні види метеорологічної інформації, форми та засоби її доведення на кожному конкретному аеродромі визначаються інструкціями з метеорологічного забезпечення польотів на аеродромі.

2.2. Повідомлення, які потрібно отримати від експлуатантів

2.2.1. Державіаслужба інформує Держгідромет та інші установи, підприємства та організації, що залучені до метеорологічного забезпечення цивільної авіації, про потребу в організації або зміну характеру метеорологічного забезпечення у таких випадках:

а) якщо планується відкриття нових аеропортів, міжнародних або внутрішніх маршрутів та виконання нових видів польотів;

б) якщо до розкладу регулярних рейсів уносяться зміни тривалого характеру;

в) якщо плануються інші зміни, що впливають на характер метеорологічного забезпечення.

2.2.2. Аеропорти, авіапідприємства завчасно сповіщають аеродромні метеорологічні органи про розклад польотів, планування виконання нерегулярних рейсів та авіаційних робіт, затримку, відміну рейсів та виконання їх раніше призначеного часу.

2.3. Метеорологічне забезпечення польотів на аеродромах спільного базування та спільного використання

2.3.1. Метеорологічне забезпечення польотів повітряних суден на аеродромах спільного базування та спільного використання здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів, які регламентують використання аеродромів України, цих Правил та нормативних документів із метеорологічного забезпечення польотів державної авіації.

2.3.2. Безпосереднє метеорологічне забезпечення екіпажів повітряних суден на аеродромах спільного базування здійснюється метеорологічними органами відповідно до їх відомчої належності. При наявності на аеродромі метеорологічного органу лише одного відомства забезпечення польотів здійснюється цим органом без урахування відомчої належності повітряних суден.

Особливості метеорологічного забезпечення на цих аеродромах визначаються інструкціями з метеорологічного забезпечення польотів на аеродромах спільного базування.

2.3.3. Метеорологічне забезпечення екіпажів повітряних суден цивільної авіації на аеродромах спільного використання, що належать Міністерству оборони України, здійснюється метеорологічними органами Збройних Сил України, які розміщені на даних аеродромах, відповідно до вимог керівних документів, що визначають порядок метеорологічного забезпечення державної авіації.

3.1. Призначення метеорологічних органів

3.1.1. Метеорологічне забезпечення екіпажів повітряних суден, органів ОПР, експлуатантів, адміністрації аеропорту та інших органів, пов'язаних з обслуговуванням авіації в аеропортах, здійснюють аеродромні метеорологічні органи відповідно до положень, викладених у цих Правилах.

3.1.2. Метеорологічне забезпечення авіації на маршрутах польотів, районних диспетчерських центрів, центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху здійснюють органи метеорологічного стеження або аеродромні метеорологічні органи, що виконують їх функції, відповідно до положень, викладених у цих Правилах.

3.1.3. До аеродромних метеорологічних органів належать:

а) авіаметеорологічні центри (АМЦ), авіаметеорологічні станції цивільні із синоптичним розділом робіт (АМСЦ I, II і III розрядів), авіаметеорологічні станції цивільні без синоптичної частини (АМСЦ IV розряду) та оперативні групи (ОГ) гідрометеорологічної служби України;

б) метеорологічні підрозділи Збройних Сил України;

в) метеорологічні органи інших підприємств, організацій та установ.

3.2. Функції метеорологічних органів

3.2.1. Аеродромні метеорологічні органи із синоптичним розділом робіт виконують такі функції:

а) проводять спостереження за метеорологічними умовами на аеродромі та забезпечують передачу метеорологічних зведень авіаційним споживачам;

б) складають прогнози погоди й попередження по аеродрому(ах), за необхідності - прогнози по маршруту(ах) та забезпечують їх передачу авіаційним споживачам;

в) забезпечують проведення метеорологічних консультацій, підготовку й надання польотної документації екіпажам повітряних суден та іншим авіаційним споживачам, пов'язаним із виконанням польотів;

г) здійснюють обмін метеорологічною інформацією з іншими метеорологічними органами;

ґ) здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування метеорологічних приладів, що використовуються авіаційним персоналом, організовують їх ремонт і установку;

д) контролюють інформаційну роботу закріплених оперативних підрозділів, залучених до подачі метеорологічної інформації для авіації;

е) вивчають кліматичні умови аеродрому та району польотів, що обслуговуються, забезпечують складання кліматичних описів аеродрому й описів метеорологічної інформації, що надаються на аеродромах до інструкцій з виконання польотів у районах аеродромів;

є) передають інформацію для ДВЧ-радіомовних передач ATIS і VOLMET та здійснюють мовлення ДВЧ-радіомовних передач, що не належать до типу ATIS і VOLMET;

ж) забезпечують проведення консультацій чергової зміни органу ОПР.

3.2.2. Аеродромні метеорологічні органи, які не мають синоптичного розділу робіт, виконують такі функції:

а) проводять спостереження за метеорологічними умовами на аеродромі й забезпечують передачу метеорологічних зведень авіаційним споживачам;

б) забезпечують авіаційних споживачів зведеннями погоди, прогнозами й попередженнями по аеродромах, а також іншою інформацією, отриманою від інших метеорологічних органів.

3.2.3. Органи метеорологічного стеження виконують такі функції:

а) здійснюють стеження за метеорологічними умовами, що впливають на виконання польотів у межах району польотної інформації, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними;

б) надають відповідним органам ОПР прогнози вітру, температури та особливих явищ погоди по маршрутах польотів у районі, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними;

в) готують інформацію SIGMET та іншу інформацію у районі, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними;

г) складають прогнози GAMET, інформацію AIRMET у районі, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними, і забезпечують ними відповідні органи ОПР;

ґ) готують повідомлення у форматі AIREP SPECIAL за даними бортової погоди;

д) розповсюджують складену інформацію SIGMET, AIRMET, AIREP SPECIAL та прогнози GAMET;

е) забезпечують проведення консультацій чергової зміни органу ОПР;

є) взаємодіють з аеродромними метеорологічними органами з питань метеорологічного забезпечення пошуково-рятувальних робіт і забезпечують органи пошуково-рятувальних робіт, центр планування використання повітряного простору й регулювання повітряного руху необхідною інформацією та консультаціями;

ж) аналізують продукцію ВСЗП на предмет її відповідності умовам погоди у районі, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними, та інформують ВЦЗП Лондон про виявлені істотні невідповідності;

з) оповіщають службу аеронавігаційної інформації, а також VAAC Тулуза (Франція) про наявність хмари вулканічного попелу за даними, отриманими з борту повітряного(их) судна(ен) у межах FIR, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними, або у межах суміжних FIR; доводять до відома відповідного РДЦ (ДРДЦ) інформацію SIGMET про вулканічний попіл, що стосується відповідного та суміжних FIR;

и) забезпечують РДЦ (ДРДЦ), службу аеронавігаційної інформації отриманою в установленому порядку інформацією про аварійні викиди радіоактивних матеріалів в атмосферу. Первинна інформація повинна містити дані про місцезнаходження, дату та час аварії, а наступна - також прогноз траєкторії переміщення радіоактивних матеріалів.

3.2.4. Чергова зміна аеродромного метеорологічного органу/органу метеорологічного стеження в оперативному відношенні підпорядковується керівникові польотів органу ОПР.

4.1. Загальні вимоги щодо авіаційних метеорологічних спостережень

4.1.1. На аеродромах цивільної авіації для метеорологічного забезпечення екіпажів повітряних суден, експлуатантів та органів ОПР аеродромні метеорологічні органи проводять авіаційні регулярні та спеціальні спостереження.

АМЦ, АМСЦ, ОГ можуть також проводити неавіаційні метеорологічні спостереження.

4.1.2. На аеродромах і посадкових майданчиках, де створення аеродромних метеорологічних органів недоцільно, спостереження за погодою забезпечують спеціалісти авіації, що пройшли відповідну підготовку.

4.1.3. Метеорологічні спостереження для забезпечення польотів вертольотів на морські судна і морські бурові платформи проводять спеціалісти відповідних підприємств, організацій та відомств, що пройшли відповідну підготовку.

4.1.4. Аеродромні метеорологічні органи проводять регулярні спостереження за погодою на аеродромі через фіксовані проміжки часу за всесвітнім скоординованим часом (UTC). У тих випадках, коли мають місце визначені зміни приземного вітру, видимості, дальності видимості на ЗПС, поточної погоди та/або хмарності, регулярні спостереження на аеродромах доповнюються спеціальними спостереженнями.

Інші нерегулярні спостереження, наприклад, спостереження для зльоту та/або посадки, на запит проводяться за узгодженням між аеродромним метеорологічним органом і відповідним органом ОПР.

4.1.5. Спостереження повинні проводитися на пунктах, які розташовані та обладнані таким чином, щоб забезпечувати надання даних, характерних для ділянок льотного поля, де потрібно проводити спостереження. При цьому з місця візуальних спостережень за видимістю повинен забезпечуватися достатній огляд льотного поля. Склад та розміщення метеорологічних приладів та обладнання повинні відповідати вимогам нормативних документів із цих питань.

Результати вимірювання від метеорологічних датчиків, встановлених на різних ділянках аеродрому, як правило, повинні доводитися до відома основного пункту спостережень (робочого приміщення спостерігача).

4.1.6. На аеродромах із ЗПС, обладнаними для виконання точного заходження на посадку й посадок за приладами за категоріями II та III ICAO (за I категорією - при можливості), встановлюється автоматизована система метеорологічних спостережень, обробки результатів вимірювання, поширення каналами зв'язку й відображення у реальному часі інформації про приземний вітер, видимість, дальність видимості на ЗПС, висоту нижньої межі хмар, температуру повітря/точку роси та атмосферний тиск.

Автоматизовані системи метеорологічних спостережень повинні забезпечувати можливість ручного введення даних спостережень за метеорологічними елементами, які неможливо спостерігати за допомогою автоматичних засобів.

При розробці цих систем враховуються аспекти людського фактора та процедури резервування.