Про затвердження Правил метеорологічного забезпечення авіації

4.1.7. У тих випадках, коли метеорологічна інформація з автоматизованих систем метеорологічних спостережень передається органам ОПР, вона повинна бути складовою частиною даних, наявних у спостерігачів аеродромного метеорологічного органу. При відображенні кожен метеорологічний елемент потрібно супроводжувати відповідним позначенням місця спостереження, для якого є характерним значення цього елемента.

4.1.8. Результати спостережень є основою для складання зведень погоди, які передбачені для поширення на аеродромі та поза його межами.

4.1.9. У зв'язку з мінливістю метеорологічних елементів у просторі й у часі, а також через недосконалість методики спостереження й визначення деяких елементів конкретне значення будь-якого зазначеного елемента необхідно розглядати тільки як максимально наближене до дійсних умов, що мали місце у момент спостережень.

Вимоги щодо точності вимірів і спостережень, бажаної з точки зору експлуатації й досяжної у даний час, наведені у додатку 1 до цих Правил.

4.2. Регулярні спостереження та зведення

4.2.1. Регулярні спостереження на аеродромах проводяться цілодобово в період польотів через 30 хв. у 00 і 30 хв. кожної години, за відсутністю польотів - через 1 год. у 00 хв. кожної години.

В аеропортах із нецілодобовим режимом роботи спостереження проводяться згідно з регламентом роботи аеропорту. Спостереження повинні розпочинатися за 2 години до початку польотів і проводитися протягом усього періоду польотів з урахуванням часу, коли аеродром є запасним. У разі тривалої перерви в роботі аеродрому, яка засвідчується повідомленням NOTAM, спостереження не проводяться.

4.2.2. Повідомлення про результати регулярних спостережень складаються у вигляді:

а) регулярних зведень у кодовій формі METAR для розповсюдження за межі аеродрому складання зведень та на даному аеродромі для передачі відповідним органам ОПР, брифінг - офісам;

б) місцевих регулярних зведень відкритим текстом установленого формату у вигляді MET REPORT (призначених в основному для повітряних суден, що вилітають і прибувають) для розповсюдження органам ОПР та брифінг - офісу тільки на аеродромі складання зведення, а також для радіомовних ДВЧ-передач типу ATIS та таких, що не належать до типу ATIS і VOLMET.

Зведення MET REPORT складаються англійською мовою зі скороченнями, прийнятими ICAO, тільки на аеродромах, де використовуються автоматизовані системи метеорологічних спостережень. У зведення MET REPORT включаються значення параметрів вітру з осередненням за 2 хвилини, видимості (за відповідних умов - дальності видимості на ЗПС (RVR)) - за одну хвилину, інших елементів - у момент спостережень.

На аеродромах, де автоматизовані системи метеорологічних спостережень відсутні, місцеві регулярні зведення складаються у кодовій формі METAR, які доповнюються інформацією про особливі метеорологічні явища погоди в зонах заходження на посадку та набору висоти відкритим текстом.

Формат зведень METAR та місцевих регулярних зведень MET REPORT, діапазони та дискретність передачі числових елементів, що містяться у цих зведеннях, наведені у додатку 1 до цих Правил.

4.2.3. На аеродромах, де автоматизовані системи метеорологічних спостережень відсутні, результати місцевих регулярних спостережень відображаються на дисплеях робочих місць диспетчерів управління повітряним рухом у формі зведень METAR, а також надаються для мовлення з використанням ДВЧ-радіомовних передач ATIS та таких, що не належать до типу ATIS і VOLMET.

На аеродромах, де не передбачено встановлення технічних засобів відображення та зчитування метеорологічних зведень, вони передаються наявними засобами зв'язку.

Інші користувачі метеорологічних зведень отримують їх наявними засобами зв'язку на даному аеродромі.

4.3. Спеціальні спостереження та спеціальні зведення

4.3.1. Спеціальні спостереження проводяться в доповнення до регулярних при погіршенні або поліпшенні умов погоди, коли один або декілька метеорологічних елементів змінюються відповідно до встановлених критеріїв, визначених аеродромним метеорологічним органом за погодженням із відповідним органом ОПР та авіаційними експлуатантами.

4.3.2. Зведення про результати спеціальних спостережень складаються у вигляді:

а) спеціальних зведень SPECI для поширення за межі аеродрому складання зведень та на даному аеродромі для надання відповідним органам ОПР та брифінг - офісу;

б) місцевих спеціальних зведень відкритим текстом установленого формату у вигляді SPECIAL (призначених в основному для повітряних суден, що вилітають і прибувають) для надання органам ОПР та брифінг - офісу тільки на аеродромі складання зведення, для мовлення з використанням ДВЧ-радіомовних передач типу ATIS та таких, що не належать до типу ATIS і VOLMET.

Зведення SPECIAL відкритим текстом англійською мовою із скороченнями, прийнятими ICAO, складаються на аеродромах, де використовуються автоматизовані системи метеорологічних спостережень. У зведення SPECIAL включаються значення параметрів вітру з усередненням за 2 хвилини, видимості (за відповідних умов дальності видимості на ЗПС (RVR)) - за 1 хвилину, інших елементів - на момент спостережень.

4.3.3. На аеродромах, де використання автоматизованих систем метеорологічних спостережень не передбачено, місцеві спеціальні зведення складаються у кодовій формі SPECI, яка доповнюється інформацією про особливі метеорологічні явища погоди в зонах зльоту та заходження на посадку, відкритим текстом.

4.3.4. На аеродромах, де автоматизовані системи метеорологічних спостережень відсутні, результати спеціальних спостережень відображаються на дисплеях диспетчерів управління повітряним рухом у вигляді зведення SPECI, а також надаються для мовлення на ДВЧ-радіомовних передачах ATIS та таких, що не належать до типу ATIS і VOLMET. Інші користувачі отримують їх наявними засобами зв'язку на даному аеродромі.

4.3.5. Місцеві спеціальні зведення можна не складати у відношенні:

а) будь-якого елемента, для реєстрації якого орган ОПР має у своєму розпорядженні індикатор або дисплей, аналогічний встановленому на метеорологічній станції, що використовується для спостережень з метою складання місцевих регулярних і спеціальних зведень;

б) дальності видимості на ЗПС, що надається органу ОПР за наявності автоматизованих систем метеорологічних спостережень на погодні дисплеї.

4.3.6. Перелік критеріїв для проведення спеціальних спостережень включає:

а) значення, що найбільш близько відповідають експлуатаційним мінімумам основних експлуатантів, що використовують даний аеродром;

б) наявну додаткову інформацію щодо особливих метеорологічних умов, які виникають у зонах заходження на посадку й набору висоти;

в) значення, які є критеріями для складання спеціальних зведень SPECI.

4.3.7. Зведення SPECI складаються у тих випадках, коли зміни метеорологічних елементів або умов погоди відповідають таким критеріям:

а) середній напрямок приземного вітру змінився на 60 град. (або більше) у порівнянні з напрямком, зазначеним в останньому метеозведенні, причому середня швидкість до/або після зміни складає 5 м/с або більше;

б) середня швидкість приземного вітру змінилася на 5 м/с або більше у порівнянні зі швидкістю, зазначеною в останньому метеозведенні;

в) відхилення від середньої швидкості приземного вітру (пориви) збільшилось на 5 м/с або більше в порівнянні зі швидкістю, яка зазначена в останньому метеозведенні, при цьому середня швидкість вітру до та/або після зміни становить 7 м/с та більше;

г) видимість поліпшилась й досягла або перевищила одне або декілька з таких значень або видимість погіршилась та стала меншою одного або декількох із таких значень:

800, 1500 або 3000 м;

ґ) дальність видимості на ЗПС із робочим курсом поліпшилась й досягла або перевищила одне або декілька з таких значень або дальність видимості на ЗПС погіршилась й стала меншою одного або декількох із таких значень:

150, 350, 600 або 800 м;

д) у випадку початку, припинення або зміни інтенсивності будь-якого з таких явищ погоди або їх сполучень:

опади, що замерзають (переохолоджені);

помірні (видимість 1-2 км) або сильні (видимість менше 1 км) опади (у тому числі зливи);

пилова буря;

піщана буря;

у випадку початку або припинення будь-якого з таких явищ погоди або їх сполучень:

туман, що замерзає (переохолоджений);

пиловий, піщаний або сніговий поземок;

пилова, піщана або снігова низова заметіль;

гроза (з опадами або без опадів);

град;

шквал;

смерч;

е) висота нижньої межі хмар, кількість яких відповідає скороченню BKN або OVC, збільшилась і досягла чи перевищила одне або декілька з таких значень або висота нижньої межі хмар, кількість яких відповідала позначенню BKN або OVC, зменшилася і стала меншою одного або декількох із таких значень:

30, 60, 150 або 300 м;

є) кількість хмар у шарі нижче 300 м змінилася:

від SKC, FEW або SCT до BKN або OVC;

або від BKN або OVC до SKC, FEW або SCT;

ж) вертикальна видимість при затемненому небі поліпшилась і досягла чи перевищила одне або декілька з таких значень або вертикальна видимість погіршилась і стала меншою одного чи декількох із таких значень: 30, 60, 150 або 300 м.

4.3.8. Кількість критеріїв для випуску місцевих спеціальних зведень не повинна істотно перевищувати кількість критеріїв для випуску спеціальних зведень SPECI.

4.3.9. У тих випадках, коли одночасно з погіршенням одного елемента погоди спостерігається поліпшення іншого, випускається єдине спеціальне зведення, що вважається зведенням про погіршення погоди.

4.3.10. Спеціальні зведення про погіршення умов погоди розповсюджуються як на аеродромі, так і за його межі негайно після спостереження. Спеціальні зведення про поліпшення погоди розповсюджуються тільки за умови збереження поліпшення протягом 10 хвилин. У разі потреби у зведення до його розповсюдження вносяться корективи для зазначення умов погоди, що превалювали наприкінці 10-хвилинного періоду. Спеціальне зведення про погіршення одного елемента й одночасно поліпшення іншого слід розповсюджувати відразу після спостереження.

4.3.11. Формат зведень SPECI та місцевих спеціальних зведень SPECIAL, діапазони та дискретність передачі числових елементів, що містяться у цих зведеннях, наведені у додатку 1 до цих Правил.

4.4. Спостереження та метеорологічна інформація для зльоту й посадки повітряних суден

4.4.1. При наявності на диспетчерських пунктах органів ОПР дисплеїв автоматизованих систем виміру та реєстрації метеорологічних елементів дані про поточну погоду, що на них представлені, використовуються органами ОПР для забезпечення зльоту або посадки повітряного судна.

4.4.2. За відсутності автоматизованих систем та коли для зльоту або посадки повітряного судна потрібна остання метеорологічна інформація, вона надається аеродромним метеорологічним органом за запитом диспетчера управління повітряним рухом не пізніше ніж за 2 хвилини із записом у журналі спостережень.

4.5. Узгодження метеорологічними органами й органами ОПР вимог щодо проведення метеорологічних спостережень та надання метеорологічної інформації

Аеродромний метеорологічний орган і відповідний орган ОПР погоджують такі питання:

а) засоби, порядок та форми передачі органам ОПР метеорологічної інформації, включаючи інформацію, що отримується за допомогою метеорологічного радіолокатора (за наявності МРЛ);

б) використання персоналом органів ОПР індикаторів приладів або дисплеїв, їх калібрування та технічне обслуговування;

в) передача від органів ОПР інформації, яка отримується з борту повітряних суден, що виконують зліт або посадку (наприклад, про зсув вітру).

4.6. Спостереження за приземним вітром і повідомлення даних у зведеннях

4.1.6. При проведенні спостережень потрібно визначати середній напрямок приземного вітру відносно географічного меридіана (дійсний вітер) та його середню швидкість, а також значні зміни напрямку й швидкості вітру. Оскільки на практиці приземний вітер неможливо виміряти безпосередньо на ЗПС, спостереження за приземним вітром повинні давати, наскільки це практично можливо, найбільш повне уявлення про вітер, із яким повітряне судно зіткнеться в зонах зльоту та приземлення.

4.6.2. При складанні місцевих зведень погоди, що призначені для розповсюдження на аеродромі й надаються органам ОПР на дисплеї та на їх запит, до напрямку приземного вітру вноситься поправка на магнітне схилення (магнітний вітер).

При додатному магнітному схиленні аеродрому його значення віднімається від усереднених за 2 хв. неокруглених значень напрямку приземного вітру, а при від'ємному - додається.

Величина магнітного схилення аеродрому зазначається в Збірнику аеронавігаційної інформації та інструкціях з виконання польотів на аеродромі.

Державіаслужба визначає критерій магнітного схилення, починаючи з якого повинна вноситися поправка до значень напрямку вітру.

4.6.3. Спостереження за вітром проводяться, як правило, поблизу зони приземлення кожної ЗПС за допомогою датчиків, встановлених на висоті 8-10 м від поверхні землі.

На аеродромах, де передбачено встановлення датчиків в одній точці льотного поля, їх показання повинні повною мірою відображати умови над усією ЗПС.

4.6.4. На аеродромах, де через місцеві умови спостерігаються значні розбіжності в значеннях приземного вітру на різних ділянках ЗПС, встановлюються додаткові датчики вітру. При цьому до регулярних і спеціальних зведень заносяться дані про вітер, отримані від датчика, де швидкість вітру більша.

4.6.5. Засоби відображення параметрів приземного вітру, пов'язані з кожним датчиком, встановлюються у робочому приміщенні спостерігача. Якщо є можливість, аналогічні засоби відображення встановлюються на робочих місцях органів ОПР, що здійснюють диспетчерське обслуговування аеродромного руху.

У тих випадках, коли потрібно встановлювати окремі датчики, їх засоби відображення чітко маркуються із зазначенням ЗПС та/або ділянки ЗПС, що контролюється кожним датчиком.

4.6.6. Результати спостережень за вітром заносяться до місцевих регулярних і спеціальних зведень, зведень METAR/SPECI, а також доводяться до відома органів ОПР за встановленим порядком або надаються за запитом диспетчера управління повітряним рухом. Період усереднення для спостережень за вітром повинен складати:

а) 10 хвилин для зведень METAR/SPECI, проте, якщо в цей 10-хвилинний період має місце помітна нестабільність напрямку та/або швидкості вітру, при визначенні середніх значень потрібно використовувати тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності, і в цьому випадку зазначений часовий інтервал буде відповідно скорочуватися.

Помітна нестабільність має місце у разі, якщо протягом двох хвилин спостерігається різка й стійка зміна напрямку вітру на 30 град. та більше при швидкості вітру 5 м/с та більше до зміни чи після неї або зміна швидкості вітру на 5 м/с та більше;

б) 2 хвилини для місцевих регулярних і спеціальних зведень, для індикаторів вітру, встановлених у місцях розташування пунктів органів ОПР, а також на запит диспетчера управління повітряним рухом.

4.6.7. У місцевих регулярних і спеціальних зведеннях зміна напрямку вітру зазначається в тих випадках, якщо загальна зміна становить 60 град. або більше; такі зміни напрямку видаються як два екстремальні значення напрямку, у межах яких спостерігалася зміна напрямку вітру за останні 10 хвилин. Відхилення від середньої швидкості вітру (пориви), що спостерігалися за останні 10 хвилин, треба зазначати тільки тоді, коли відхилення від середньої швидкості становить 5 м/с або більше. При наявності автоматизованих систем спостережень такі зміни швидкості вітру (пориви) надаються як максимальні й мінімальні значення швидкості. Швидкість вітру менше 1 м/с зазначається як "CALM" - штиль.

4.6.8. В автоматизованих системах метеорологічних спостережень за наявності кількох датчиків необхідно здійснювати 2-хвилинний контроль усереднених значень і значних змін напрямку й швидкості приземного вітру для кожного датчика, показання якого використовуються в місцевих регулярних і спеціальних зведеннях.

4.6.9. За наявності автоматизованих систем метеорологічних спостережень у місцевих регулярних і спеціальних зведеннях спочатку зазначається назва елемента ВІТЕР (WIND), а потім усереднені значення напрямку й швидкості вітру, а також їхні значні відхилення, якщо такі є. Напрямок вітру зазначається у вигляді тризначної цифри, округленої до найближчого десятка градусів; потім йде знак "/", після чого вказуються швидкість вітру й одиниці вимірювання швидкості вітру (метри за секунду).

Якщо спостереження за вітром ведуться з декількох місць уздовж ЗПС, потрібно зазначити місця проведення спостережень. Якщо використовуються кілька ЗПС і спостереження за вітром ведуться стосовно цих ЗПС, то вказуються наявні значення вітру для кожної робочої ЗПС і зазначаються смуги, до яких належать ці значення.

Середній напрямок для мінливого вітру при зміні напрямку в цілому на 60 град. або більше не зазначається у тих випадках, коли:

а) зміна напрямку вітру становить менше 180 град., а середня швидкість менше 2 м/с; у цих випадках вітер зазначається як мінливий із зазначенням двох екстремальних значень напрямку, у межах яких спостерігалася зміна вітру;

б) зміна напрямку вітру складає 180 град. або більше, якщо неможливо визначити середній напрямок вітру, наприклад, при проходженні грози над аеродромом - вітер зазначається як мінливий без посилання на два екстремальні значення, у межах яких спостерігалася зміна вітру.

4.6.10. У зведеннях METAR/SPECI зазначаються:

а) значення вітру, характерне для посадкового курсу робочої ЗПС, за наявності декількох робочих ЗПС - найбільш небезпечне в експлуатаційному відношенні значення;

б) відхилення від середнього напрямку вітру зазначається двома екстремальними величинами напрямку у разі, якщо сумарне відхилення становить 60 град. або більше, але менше 180 град. при середній швидкості вітру 2 м/с та більше;

в) якщо повний діапазон відхилення становить 60 град. або більше, але менше 180 град. при середній швидкості вітру менше 2 м/с, напрямок вітру зазначається як змінний (VRB) без зазначення середнього напрямку вітру;

г) якщо повний діапазон відхилення становить 180 град. або більше, напрямок вітру зазначається як змінний без зазначення середнього напрямку, незалежно від величини швидкості вітру;

ґ) якщо швидкість вітру складає менше 1 м/с, вітер зазначається як штиль у вигляді 00000MPS;

д) якщо швидкість вітру складає 50 м/с або більше, вона зазначається як така, що більше 49 м/с, у вигляді P49MPS;

е) максимальна швидкість вітру зазначається тільки в тому разі, якщо вона перевищує середню швидкість на 5 м/с або більше;

є) мінімальна швидкість вітру не зазначається.

4.6.11. Спостереження за вітром на посадкових майданчиках (постійних та тимчасових) можуть проводитись з використанням флюгерів, вітрових конусів та ручних анемометрів.

4.7. Спостереження за видимістю й повідомлення даних у зведеннях

4.7.1. Спостереження за видимістю проводяться з використанням інструментальних засобів або візуально за встановленими або підібраними денними й нічними орієнтирами видимості, до яких відома відстань від пункту спостереження. Схеми орієнтирів видимості складаються аеродромним метеорологічним органом разом з органом ОПР, затверджуються старшим авіаційним начальником аеродрому і перебувають постійно на пунктах спостережень та відповідних диспетчерських пунктах.

Вимоги щодо розміщення інструментальних засобів вимірювання видимості та щитів-орієнтирів видимості вздовж ЗПС зазначаються в нормативних документах із цих питань.

При визначенні місць спостережень на конкретному аеродромі необхідно враховувати довжину ЗПС та місцеві особливості, які пов'язані з можливим локальним погіршенням видимості.

4.7.2. При візуальних спостереженнях рівень очей спостерігача повинен бути на висоті 1,5-6,0 м від поверхні землі. Метеорологи, які здійснюють візуальні спостереження за видимістю, повинні мати гостроту зору 1,0 на кожне око (із корекцією) та щорічно проходити перевірку зору.

4.7.3. Інструментальні спостереження за видимістю проводяться, як мінімум, при її значеннях 2000 м і менше. У випадках, коли навіть один із посадкових мінімумів аеродрому з видимості (дальності видимості на ЗПС) перевищує 2000 м, інструментальні спостереження проводяться до його значення або до максимального значення видимості, яке визначається технічними характеристиками приладу.

4.7.4. При значеннях видимості 2000 м і менше рішення про перехід від інструментальних до візуальних спостережень приймається спостерігачем у випадку відмови (виходу з ладу) основного та резервного приладів, а також коли показання приладів викликають сумніви внаслідок великих розбіжностей між видимістю, що фіксується приладом, і тією, що спостерігається візуально.

При переході від інструментальних спостережень до візуальних і навпаки, а також при переході від спостережень за основним приладом до спостережень за резервним, спостерігачем робиться запис у журналі спостережень із зазначенням часу і причини переходу.

Про вихід із ладу автоматизованих систем метеорологічних спостережень або автономних датчиків спостережень аеродромний метеорологічний орган терміново повідомляє керівника польотів органу ОПР, що забезпечує аеродромне диспетчерське обслуговування, та орган, що забезпечує аеродром аеронавігаційною інформацією.

4.7.5. При використанні інструментальних засобів повинна забезпечуватися автоматична реєстрація показань приладів. При видимості 2000 м і більше засоби реєстрації можуть відключатися із записом часу відключення в журналі спостережень.

4.7.6. При виконанні на аеродромі лише візуальних спостережень до метеорологічних зведень заноситься одне значення видимості, визначене за встановленими уздовж ЗПС орієнтирами.

При візуальних спостереженнях у сутінках, коли видимість оцінюється як за денними, так і за світловими орієнтирами, до зведень заноситься більше з визначених величин видимості у момент спостережень.

4.7.7. При інструментальних спостереженнях до зведень METAR/SPECI заноситься найменше значення видимості, що виміряне уздовж ЗПС за двома, трьома або чотирма приладами (у залежності від довжини ЗПС). При одночасній роботі декількох ЗПС до зведення заноситься мінімальне значення видимості, виміряне уздовж цих ЗПС на момент спостережень.

У випадках, коли видимість у різних напрямках неоднакова і значення видимості в одному або декількох напрямках на 50% вище мінімального значення видимості, до зведень METAR/SPECI заноситься зареєстрована мінімальна видимість і напрямок, у якому вона спостерігається з місця спостереження, який зазначається одним із восьми румбів за компасом. Різні за напрямками значення видимості зазначаються у тих випадках, коли мінімальна видимість становить менше 1500 м, а видимість в іншому напрямку становить більше 5000 м. Якщо мінімальна видимість спостерігається в декількох напрямках, то зазначається найбільш важливий з експлуатаційної точки зору напрямок.

У випадках, коли видимість змінюється швидко і надати інформацію про значення зміни видимості за напрямками немає можливості, мінімальне значення видимості надається без зазначення напрямку.

За умови різних значень видимості на льотному полі за запитом диспетчера управління повітряним рухом йому передається значення видимості, визначене в напрямку, зазначеному в запиті (за наявності встановлених або підібраних у цьому напрямку орієнтирів видимості або приладів).

4.7.8. У метеорологічних зведеннях видимість зазначають: при видимості менше 800 м - у значеннях, кратних 50 м; при видимості 800 м або більше, але менше 5 км - у значеннях, кратних 100 м; при видимості 5 км або більше, але менше 10 км - у значеннях, кратних 1 км; при видимості 10 км і більше її зазначають як 10 км, за винятком тих випадків, коли метеорологічні умови дозволяють використовувати термін CAVOK.

4.7.9. У місцевих регулярних та спеціальних зведеннях, які складаються за допомогою автоматизованих систем метеорологічних спостережень, видимість зазначається для зони приземлення (посадковий курс), а при погіршенні мінімальної видимості вздовж ЗПС до 800 м та менше - також для середини та кінця ЗПС. При цьому зазначаються одиниці вимірювання та місця спостережень за видимістю.

Якщо використовуються кілька ЗПС, відповідні значення видимості повинні включатися у зведення із зазначенням номерів цих ЗПС.

4.7.10. При використанні автоматизованих систем метеорологічних спостережень вихідні дані повинні оновлюватися на засобах відображення, як мінімум, кожні 60 секунд.

Період усереднення значень видимості повинен становити:

а) 10 хвилин для зведень METAR/SPECI, проте, якщо протягом 10-хвилинного періоду, що безпосередньо передує спостереженню, має місце помітна нестабільність значень видимості, при визначенні середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності.

Помітна нестабільність має місце у тому випадку, коли протягом принаймні 2 хв. спостерігається різка й стійка зміна видимості, що досягає або перевищує критерії для випуску спеціальних зведень у кодовій формі SPECI, які передбачені пунктом 4.3.7;

б) 1 хвилина для місцевих регулярних і спеціальних зведень.

4.7.11. За відсутності автоматизованих систем спостережень до зведення погоди заноситься інформація про видимість без усереднення (за миттєвими значеннями).

4.7.12. У тих випадках, коли спостереження здійснюються з використанням автоматизованих систем, слід передбачати можливість ручного введення значень видимості.

4.7.13. Видимість з авіаційною метою визначається при використанні автоматизованих систем метеоспостережень, у програмних забезпеченнях яких ця функція реалізована.

4.8. Визначення дальності видимості на ЗПС і повідомлення даних у зведеннях

4.8.1. Визначення дальності видимості на ЗПС здійснюється на всіх ЗПС, що призначені для використання протягом періодів пониженої видимості, а саме:

а) обладнаних для виконання точного заходження на посадку і посадок за приладами за категоріями II та III ICAO;

б) обладнаних для точного заходження на посадку і призначених для виконання заходжень на посадку і посадок за приладами за категорією I ICAO;

в) не обладнаних для точного заходження на посадку і призначених для виконання заходження на посадку і посадок за приладами без категорії, оснащених посадковими вогнями малої інтенсивності або вогнями високої інтенсивності;

г) які використовуються для зльоту та оснащені посадковими вогнями та/або осьовими вогнями високої інтенсивності.

4.8.2. Дані про дальність видимості на ЗПС до зведень METAR/SPECI та місцевих регулярних й спеціальних зведень включаються, коли значення мінімальної видимості уздовж ЗПС менше 1500 м.

Якщо при видимості менше 1500 м в таблицях перерахунків відсутнє значення RVR, у метеорологічних зведеннях у групі "дальність видимості на ЗПС" повторюється значення видимості.

У місцевих регулярних та спеціальних зведеннях значення дальності видимості на ЗПС зазначається до максимальних значень, визначених у залежності від експлуатаційних мінімумів аеродрому та світлосигнального обладнання, а у зведеннях METAR/SPECI - до значень 2000 м включно. Якщо значення RVR виходить за зазначені межі, воно зазначається у зведенні як "P2000" (більше 2000 м).

На аеродромах, які не обладнані світлосигнальними системами ВВІ або ВМІ, дальність видимості на ЗПС не розраховується.

4.8.3. Для оцінки дальності видимості на ЗПС, яка призначена для виконання заходів на посадку й посадок за приладами за категоріями II і III ICAO, використовуються тільки автоматизовані системи метеоспостережень.

4.8.4. При використанні автоматизованих систем метеорологічних спостережень вихідні дані повинні оновлюватися на дисплеях, як мінімум, кожні 60 секунд.

Період усереднення значень дальності видимості на ЗПС повинен складати:

а) 10 хвилин для зведень METAR/SPECI, проте, якщо протягом 10-хвилинного періоду, що безпосередньо передує спостереженню, має місце помітна нестабільність значень дальності видимості на ЗПС, при визначенні середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності.

Помітна нестабільність має місце у тому випадку, коли протягом принаймні 2 хв. спостерігається різка й стійка зміна дальності видимості на ЗПС, що досягає або перевищує критерії для випуску спеціальних зведень у кодовій формі SPECI, які передбачені пунктом 4.3.7;

б) 1 хвилина для місцевих регулярних і спеціальних зведень.

4.8.5. За відсутності автоматизованих систем метеорологічних спостережень до зведення погоди вводиться інформація про дальність видимості на ЗПС, яка розрахована без усереднення за миттєвими значеннями видимості.

4.8.6. Коли для оцінки дальності видимості на ЗПС використовуються інструментальні системи, розрахунки проводяться окремо для кожної наявної ЗПС. Які б значення сили світла вогнів не використовувалися, дальність видимості на ЗПС не повинна розраховуватися за умови, що сила світла вогнів складає 3% або менше від максимальної сили світла вогнів на ЗПС. Для розрахунків використовується така сила вогнів:

а) для ЗПС із увімкнутими вогнями: сила світла вогнів, що фактично використовується на даній ЗПС;

б) для ЗПС із вимкнутими вогнями (або з найменшим регулюванням сили світла в очікуванні відновлення виконання польотів): сила світла вогнів, яка відповідає тій, що переважно експлуатується.

У зведеннях METAR/SPECI зазначається дальність видимості на ЗПС, яка розрахована за тими самими значеннями сили світла вогнів, що використовуються при зльоті й посадці в момент складання зведення без урахування будь-яких тимчасових змін у значенні сили світла вогнів.

4.8.7. У зведеннях METAR/SPECI зазначається значення дальності видимості на ЗПС, характерне для зони приземлення (курсу посадки). За наявності кількох ЗПС до зведень METAR/SPECI заносяться значення дальності видимості на ЗПС для кожної з них та зазначаються ЗПС, до яких належать ці значення.

До місцевих регулярних та спеціальних зведень MET REPORT/SPECIAL включаються значення дальності видимості на ЗПС, репрезентативні для зони приземлення, середини й дальнього кінця ЗПС разом із назвою елемента (RVR), одиниці виміру та місця спостережень, для яких ці значення є репрезентативними. Місця спостереження повинні позначатися як зона приземлення "TDZ" (touch down zone), центральна зона (середина) "MID" (midpoint) і кінець ЗПС "END" (stopend).

У тих випадках, коли використовуються кілька ЗПС, до зведень вводяться значення дальності видимості на ЗПС для кожної з них, із зазначенням їх номера.

При передачі значень дальності видимості на ЗПС відкритим текстом використовуються такі вирази: "в начале ВПП", "на середине ВПП", "в конце ВПП".

На запит диспетчерського складу органів ОПР надається інформація про значення дальності видимості на ЗПС для кожного місця її визначення.

Якщо спостереження за видимістю ведуться з одного місця, дані про дальність видимості на ЗПС надаються за запитом без вказівки місця, до якого вони належать.

4.8.8. У метеорологічних зведеннях дальність видимості зазначають таким чином: при дальності видимості на ЗПС менше 400 м ціна поділки шкали відліку складає 25 м, при дальності видимості на ЗПС від 400 м до 800 м (включно) - 50 м і при дальності видимості на ЗПС більше 800 м - 100 м.

Якщо величина дальності видимості на ЗПС не вкладається в зазначену вище шкалу відліку, вона округлюється в меншу сторону до наступного значення шкали.

Інформація щодо видимості й дальності видимості на ЗПС передається у зведеннях погоди відповідно до таблиці 1.

4.9. Спостереження за явищами погоди та повідомлення даних у зведеннях

4.9.1. Дані спостережень за явищами погоди повинні відображати умови на аеродромі та в його околицях (не далі 8 км від периметру аеродрому). У зведеннях необхідно зазначати явище погоди (або явища), а також, за потребою, їх характеристику, інтенсивність або близькість до аеродрому.

4.9.2. У тих випадках, коли спостереження здійснюються із застосуванням автоматизованих систем спостережень, слід передбачити можливість ручного введення до системи явищ погоди, спостереження за якими не може забезпечуватися автоматизовано.

4.9.3. У регулярних та спеціальних зведеннях використовуються, за потребою, одне або кілька, максимум три, скорочених позначення явищ поточної погоди.

Перелік позначень явищ поточної погоди наведений у додатку 1 до цих Правил.

4.9.4. Явище грози зазначається у зведеннях погоди з моменту, коли спостерігачем на аеродромі зафіксовано перший гуркіт грому. Відстань до грози оцінюється за проміжком часу між блискавкою і наступним громом. Якщо цей проміжок становить 30 секунд і менше (відстань до грози 10 км і менше), гроза оцінюється як "гроза на аэродроме", якщо більше 30 секунд (відстань до грози більше 10 км), гроза оцінюється як "гроза отдаленная" або "гроза в окрестностях района аэродрома".

4.9.5. При передачі інформації про грозу відкритим текстом потрібно вказувати напрямок, в якому спостерігається гроза, та напрямок, в якому вона переміщується. У випадках, коли гроза зафіксована безпосередньо над аеродромом і неможливо визначити напрямок, в якому вона спостерігається, та/або напрямок, в якому вона переміщується, в зведеннях про погоду ця інформація може не вказуватися. Передача відкритим текстом здійснюється на російській мові з прийнятими скороченнями.

Наприклад, "09.05 гроза отдаленная на северо-востоке, смещается на юго-запад" або "21.20 гроза на аэродроме смещается на восток", або "15.20 гроза с градом на аэродроме".

4.9.6. У зведеннях METAR/SPECI гроза на аеродромі кодується як "TS", а віддалена гроза на околицях району аеродрому - "VCTS". Літерне скорочення "TS" використовується для повідомлення грози без опадів, а при грозі зі зливами або градом використовуються літерні скорочення цих явищ, які зазначаються за "TS" без інтервалу.

Характеристики грози: "гроза отдаленная" та "гроза на аэродроме" використовуються тільки у місцевих регулярних й спеціальних зведеннях, що надаються відкритим текстом гучномовним або телефонним зв'язком.

Правила та фразеологія обміну інформацією каналами гучномовного зв'язку між метеорологічними органами та диспетчерськими пунктами ОПР наведені у додатку 2 до цих Правил.

4.10. Спостереження за хмарністю та повідомлення даних у зведеннях

4.10.1. Результати спостережень за хмарністю включають дані про кількість, форму і висоту нижньої межі хмар, яка визначається інструментальним або візуальним способом.

4.10.2. Спостереження за хмарністю, результати яких призначені для введення до місцевих регулярних та спеціальних зведень, повинні бути репрезентативними для зони заходження на посадку, а для зведень METAR/SPECI - для всієї зони аеродрому.

На аеродромах, які обладнані системами точного заходження на посадку, висота нижньої межі хмар вимірюється за допомогою датчиків, встановлених у районі БПРМ.

При відсутності систем точного заходження на посадку можуть використовуватися як ці, так й інші датчики, дані яких відображають умови, характерні для льотного поля.

4.10.3. За умови, коли в шарі хмарності є значні розриви, внаслідок чого висота хмарності не може бути визначена інструментально, а також у випадках відсутності інструментальних засобів вимірювання висота нижньої межі хмар може визначатися за даними екіпажів повітряних суден або спостерігачем візуально.

4.10.4. При визначенні висоти хмар у районі БПРМ, який знаходиться вище або нижче порога ЗПС на 10 м або більше, до визначеного значення вноситься поправка на різницю висот. Поправка віднімається, якщо БПРМ розміщується нижче, і додається, якщо БПРМ розміщується вище порога ЗПС.

При визначенні нижньої межі хмар із споруд, що розташовані у відкритому морі, у зведеннях про погоду висота нижньої межі хмар указується відносно середнього рівня моря.

4.10.5. Якщо за даними екіпажів повітряних суден висота нижньої межі хмар відрізняється від повідомлень в останньому зведенні, за запитом керівника польотів (диспетчера управління повітряним рухом) спостерігач робить контрольний вимір і, за необхідності, складає уточнене зведення.

На аеродромах, де через місцеві особливості між БПРМ і ЗПС виникає низька хмарність, дані про її висоту, що повідомляються екіпажами повітряних суден, включаються до зведень у тих випадках, коли ця висота нижча значень, отриманих за допомогою наземних спостережень. Термін дії повідомлення про висоту нижньої межі хмарності при використанні даних бортової погоди про низьку хмарність між БПРМ та ЗПС визначається черговим синоптиком.

4.10.6. При тумані, опадах або інших явищах, коли стан неба визначити неможливо, результати інструментальних вимірів зазначаються у зведеннях як вертикальна видимість.

4.10.7. У місцевих зведеннях та на погодних дисплеях висота нижньої межі хмар (вертикальна видимість) надається до висоти 150 м включно через 10 м, вище 150 м - через 30 м.

У зведеннях METAR/SPECI висота нижньої межі хмар зазначається у величинах, кратних 30 м до висоти 3000 м та кратних 300 м на висотах більше 3000 м. Вертикальна видимість зазначається тільки до висоти 600 м у величинах, кратних 30 м.

4.10.8. У регулярних і спеціальних зведеннях кількість хмар передається з використанням скорочень "FEW"- кілька, незначна хмарність (1-2 окт.), "SCT"- розсіяна хмарність (3-4 окт.), "BKN" - розірвана, значна хмарність (5-7 окт.), "OVC"- суцільна хмарність (8 окт.).

Якщо хмари відсутні і вертикальна видимість не обмежена, а скорочення "CAVOK" для опису умов погоди у зведеннях не підходить, використовується термін "SKC" (ясно).

У випадках, коли відсутні хмари, що мають істотне значення для польотів (купчасто-дощові - CB та потужні купчасті значної вертикальної протяжності - TCU), нижче 1500 м або нижче найбільшої мінімальної абсолютної висоти в секторі, залежно від того, що з цих величин більше, і вертикальна видимість необмежена, а скорочення "CAVOK" і "SKC" для опису умов погоди не підходить, використовується скорочення "NSC" (значима хмарність відсутня).

4.10.9. У тих випадках, коли спостерігається декілька шарів хмар або хмарність у вигляді окремих масивів, кількість і висота нижньої межі хмар указуються у такому порядку:

а) найнижчий шар або масив, незалежно від кількості, зазначається відповідно як FEW, SCT, BKN або OVC;

б) наступний шар або масив, що покриває більш 2/8 небозводу, зазначається відповідно як SCT, BKN або OVC;

в) наступний, більш високий шар або масив, що покриває більше 4/8 небозводу, зазначається відповідно як BKN або OVC;

г) купчасто-дощові (СВ) та/або потужно-купчасті хмари значної вертикальної протяжності (TCU), коли вони спостерігаються, але не відображені в інформації, що викладена вище в підпунктах "а" - "в".

Форма хмар указується тільки для купчасто-дощових і потужно-купчастих хмар. У тих випадках, коли окремий прошарок (масив) хмар складається з купчасто-дощових і потужно-купчастих хмар із загальною нижньою межею, форму хмар слід указувати у зведенні тільки як купчасто-дощові хмари.

4.10.10. При використанні для визначення висоти нижньої межі хмар автоматизованих систем метеоспостережень необхідно передбачити можливість ручного введення даних про кількість хмар, у відповідних випадках їх форму разом із відносними висотами тих шарів або масивів, що безпосередньо не вимірюються.

4.11. Спостереження за температурою та вологістю повітря і повідомлення даних у зведеннях

4.11.1. Спостереження за температурою та вологістю повітря повинні бути характерними для ЗПС.

4.11.2. Температура повітря й температура точки роси повідомляються з точністю до найближчого цілого числа градусів Цельсія, при цьому, якщо значення містить 0,5 град.С, воно округляється в сторону підвищення температури до найближчого цілого числа градусів Цельсія, наприклад: +2,5 град.С округляється до +3 град.С, а -2,5 град.С округляється до -2 град.С.

4.11.3. Дані про температуру повітря і точку роси, що включаються до кодованих зведень, зазначаються двома цифрами (значенням менше 10 повинен передувати "0"), перед від'ємним значенням ставиться літера "М".

4.11.4. При використанні автоматизованих систем спостережень у місцевих регулярних і спеціальних зведеннях температура повітря позначається літерою "Т", а температура точки роси скороченням - "DP". При температурі нижче 0 град.С перед її значенням ставиться скорочення "MS".

4.12. Спостереження за значеннями тиску й повідомлення даних у зведеннях

4.12.1. Атмосферний тиск вимірюється, а значення QNH та QFE обчислюються (з урахуванням усіх поправок) до десятої долі гектопаскаля (гПа) або десятої долі міліметра ртутного стовпчика (мм. рт. ст).

Атмосферний тиск QFE визначається відносно перевищення порога ЗПС.

4.12.2. Якщо барометр встановлено на рівні 2 м і більше (вище або нижче) порога ЗПС, при розрахунках тиску QFE до виміряного значення тиску вводиться поправка на різницю висот.

Дані про різницю висот між місцем установки барометра ("нулем" ртутного барометра) і відповідним порогом ЗПС надаються аеродромному метеорологічному органові аеродромною службою аеропорту.

4.12.3. У зведеннях METAR/SPECI обчислене значення QNH (тиск, приведений до середнього рівня моря за стандартною атмосферою) округляється в меншу сторону до цілого гектопаскаля.

4.12.4. Аеродромні метеорологічні органи надають диспетчерському органові підходу та аеродромній диспетчерській вишці інформацію про фактичні значення атмосферного тиску QNH на регулярній основі, а про фактичний атмосферний тиск QFE - згідно з домовленістю на місцях на регулярній основі або за запитом.

Районний диспетчерський центр забезпечується даними про фактичний тиск QNH на аеродромах та прогнозований мінімальний тиск QNH у межах FIR.

4.12.5. До місцевих регулярних і спеціальних зведень заноситься інформація про тиск QNH та QFE в гектопаскалях (гПа). При потребі, яка визначається за узгодженням з органами ОПР на конкретному аеродромі, місцеві зведення можуть доповнюватися даними щодо атмосферного тиску QFE на рівні порога ЗПС посадкового курсу в міліметрах ртутного стовпчика. Ці величини округляються в менший бік до найближчого цілого гектопаскаля і зазначаються чотирма цифрами із зазначенням одиниць вимірювання.

4.13. Спостереження за вітром на висотах

4.13.1. Спостереження за вітром на висотах за допомогою куль-пілотів проводяться аеродромним метеорологічним органом у період польотів через кожні 3 години, а також за необхідності. За даними спостережень визначаються напрямок і швидкість вітру на висоті 100 м і на рівні аеродромного кола польотів.

За відсутності даних кулепілотних спостережень на аеродромі можуть використовуватися дані аерологічних станцій та кулепілотні спостереження інших метеорологічних органів, розташованих у радіусі до 10 км від аеродрому, а також дані про вітер, отримані з бортів повітряних суден.

4.13.2. Кулепілотні спостереження не проводяться при одній або декількох із зазначених нижче умов:

а) хмарність або вертикальна видимість нижче 150 м;

б) швидкість приземного вітру більше 15 м/с;

в) температура повітря нижче -30 град.С або вище +40 град.С;

г) спостерігаються опади в рідкій або змішаній фазі, що унеможливлюють використання оптичного теодоліта;

ґ) при грозі на аеродромі.

4.13.3. Випуск куль - пілотів на аеродромі проводиться за узгодженням з органом ОПР.

4.13.4. При неможливості визначення характеристик вітру на висоті кола інструментальним засобом аеродромні метеорологічні органи із синоптичною частиною забезпечують надання прогностичних даних.

4.14. Радіолокаційні спостереження

4.14.1. На аеродромах, обладнаних метеорологічними радіолокаторами (МРЛ), проводяться радіолокаційні спостереження за просторовим розподілом хмар, небезпечними конвективними явищами, зонами опадів, їх переміщенням та еволюцією.

4.14.2. У період польотів радіолокаційні спостереження проводяться щогодини, в інший час - через три години. При виявленні у зоні заходження на посадку або наборі висоти осередків із грозо-градонебезпечними купчасто-дощовими хмарами або інтенсивними зливовими опадами спостереження у радіусі 100 км проводяться в режимі "Шторм" через 30 хв., а при автоматизованій обробці радіолокаційної інформації - через 10-15 хв.

4.14.3. Результати щогодинних спостережень оформляються у вигляді радіолокаційних карт, а положення осередків уточнюється за результатами спостережень, проведених між щогодинними термінами. Зазначена інформація включається як додаткова до місцевих регулярних і спеціальних зведень, а також до зведень, що передаються відкритим текстом, черговому синоптику і диспетчерам управління повітряним рухом. Інтерпретація та представлення даних на радіолокаційних картах проводяться відповідно до керівних документів з проведення спостережень та використання інформації МРЛ.

4.14.4. За наявності градових, грозових або сильних зливових осередків у радіусі 100 км від аеродрому у зведеннях, що передаються відкритим текстом, зазначаються такі дані: