3.100. Вакуумні насоси та насоси водообертової системи повинні мати автоматичне ведення резерву електроживлення.
3.101. Зливальні труби піддона кристалізатора штока електроутримувача необхідно оснащувати зворотними клапанами.
3.102. Щоб уникнути оплавлення штока, влучення води і виникнення вибуху, повне оплавлення електрода не допускається.
3.103. У випадку зависання злитка у кристалізаторі видавлювання його штоком не допускається.
3.104. Печі, що працюють за методом витяжки, повинні бути обладнані рівнемірами, що не допускають виходу рідкого металу за межі кристалізатора.
3.105. Чищення кристалізатора повинно бути механізоване.
3.106. Користуватися відкритим вогнем при огляді внутрішніх частин печі забороняється.
4. Електропечі опору
4.1. Електропечі та сушильні камери (шафи) з відкритими нагрівальними елементами опору повинні бути обладнані блокуванням, що відключає струм при відкриванні завантажувальних дверей.
4.2. Виводи електронагрівників необхідно закривати кожухами.
4.3. Тигельні електропечі, що нахиляють, повинні бути обладнані механізмом для нахилу із самогальмуючою черв’ячною передачею. У нижній частині печей повинні бути влаштовані отвори для виходу металу у випадку прогоряння тиглів.
4.4. Шихтові матеріали повинні завантажуватися у тиглі сухими без примусового ущільнення.
4.5. Тиглі перед установленням у печі повинні бути попередньо просушені.
4.6. Установлення та виймання тиглів з печей повинні бути механізовані. Захватні пристрої для установлення і виймання тиглів повинні забезпечувати надійний захват, запірні пристрої повинні бути в справному стані.
4.7. У випадку непередбаченого припинення подачі струму печі повинні бути негайно виключені.
5. Відкриті індукційні печі
5.1. Каркас індукційної печі повинен бути ізольований від витків індуктора та заземлений.
5.2. Кабелі, що підводять струм до індуктора печі, повинні бути ізольовані й обгороджені.
5.3. Механізм нахилу печі з електричним приводом повинен бути обладнаний обмежником нахилу печі й гальмом, що забезпечує негайну зупинку печі під час її нахилу у будь-якому положенні, а також зупинку печі під час її нахилу у випадку перерви в живленні електроенергією.
Механізм нахилу повинен бути захищений від бризок металу й шлаків.
5.4. Приміщення, де розташований механізм нахилу печі, повинно бути освітлене відповідно до вимог законодавства.
5.5. Огляд і ремонт устаткування, розташованого під піччю, у піднятому положенні печі допускається тільки за умови додаткового кріплення піднятої печі за допомогою спеціальних міцних і стійких упорів.
5.6. Трубки індуктора повинні бути випробувані на міцність гідравлічним тиском не менш 1,5 робочого тиску охолоджувальної води.
5.7. Ділянка підведення води між індуктором і водопідвідними трубками повинна виконуватися з гумовотканинних рукавів.
5.8. Контроль за безперервним надходженням води в індуктор печі повинен здійснюватися візуально й за допомогою спеціальних приладів. Піч повинна бути обладнана дублюючим підведенням охолоджувальної води, що забезпечує охолодження індуктора у випадку перебою в подачі охолоджувальної води від основного джерела.
5.9. На печах необхідно передбачати пристрій максимального струмового захисту, що автоматично відключає печі при короткому замиканні між витками індукторів.
5.10. Робоча зона печі по всьому периметру повинна бути обгороджена поруччям із суцільним обшиванням по низу, за винятком передньої частини майданчика. Передня частина робочої зони повинна бути зі знімним огородженням. Підлога робочої зони біля печі повинна бути покрита електроізолюючим настилом.
5.11. Щоб уникнути викидів металу, подачу вологої шихти й феросплавів у розплавлену ванну при довантаженні печі заборонено. На ділянці індукційної плавки необхідно встановити устаткування з підігріву шихти та видалення з поверхні шихти масла, вологи, легкоплавких кольорових металів і сплавів.
5.12. При утворенні у верхній частині печі "моста" шихти, що не розплавилася, піч необхідно негайно відключити та вжити заходи до його видалення.
5.13. Металевий інструмент, що застосовується при обслуговуванні індукційних печей, повинен мати електроізолюючі ручки.
При проведенні на печі робіт, пов’язаних із застосуванням неізольованого металевого інструменту, піч повинна бути відключена.
5.14. Для захисту працівників від впливу електромагнітних полів високої частоти пристрої, що генерують електромагнітні поля, повинні бути обладнані екранами з таким розрахунком, щоб напруга електромагнітного поля та інтенсивність опромінення на робочих місцях не перевищувала величин, передбачених вимогами ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах" та ГОСТ 12.1.006-84, а також ДСН 3.3.6.096-2002.
5.15. Завантаження та довантаження шихти й зливання металу повинні виконуватися при відключеній від напруги печі.
5.16. Керування вакуумними індукційними печами необхідно здійснювати дистанційно за допомогою електричної апаратури керування, автоматично або з пульта керування.
5.17. Вакуумна камера індукційної печі повинна бути обладнана запобіжним клапаном, що спрацьовує при тиску 0,1-0,3 кг/см-2.
5.18. У випадку різкого падіння вакууму в камері печі вона повинна бути відключена до виявлення причин падіння вакууму і їх усунення.
5.19. При проїданні тигля піч повинна бути відключена, а рідкий метал слід злити у виливницю. Піч перед відмиванням повинна заповнюватися інертним газом. Допускається повільне заповнення печі повітрям тільки після застигання металу (до потемніння).
5.20. У випадку пробою індуктора струмом і проникнення води у вакуумну камеру піч повинна бути відключена, затвори бустерних насосів або лінія форвакуумної відкачки повинні бути перекриті, після чого піч повинна заповнюватися інертним газом або повітрям.
5.21. Ремонтні роботи усередині печі, а також вхід працівників усередину вакуумної камери дозволяється тільки після повного видалення з печі легкозаймистого конденсату.
5.22. Збирання пилу й конденсату металу зі стін вакуумної камери повинне бути механізоване.
5.23. Ділянки підготовки маси для набивання тиглів повинні бути обладнані місцевою вентиляцією, що відсмоктує.
5.24. Печі повинні бути обладнані контрольною апаратурою, що сигналізує про порушення роботи. Систему водоохолодження необхідно обладнувати приладами, що сигналізують про підігрів води або відключають живлення печі при різкому зниженні витрат охолоджувальної води.
5.25. Джерела електроживлення печей повинні автоматично відключатися з подачею світлового або звукового сигналу у разі підвищення тиску в печах вище контрольного тиску, передбаченого в технічній документації на електропіч.
5.26. Печі необхідно забезпечувати аварійним живленням води на випадок відключення електроенергії водообертальної системи. Включення аварійного водопроводу повинно бути автоматичним.
6. Плазмові печі з керамічним тиглем
6.1. У конструкції плазмової печі й блоці плазмотронів повинні бути передбачені блокування, сигналізація та інші засоби захисту, що виключають можливість ураження працівників електричним струмом.
6.2. Запуск та відключення плазмотронів здійснюються згідно з вимогами інструкції з охорони праці підприємства.
6.3. У системі підведення плазмоутворюючих газів повинні встановлюватися датчики контролю протоки газів до плазмотронів із блокуванням, що відключає джерело живлення у разі зникнення протоки газу в будь-якому плазмотроні.
6.4. Біля головної частини охолоджуваного подового електрода на двох рівнях повинні бути встановлені датчики, що сигналізують про початок руйнування подового електрода. При руйнуванні припустимої величини подового електрода один з датчиків повинен видавати сигнал на автоматичне відключення печі. Світловий і звуковий сигнали повинні подаватися одночасно.
6.5. Включати піч у разі несправності одного з датчиків захисту подового електрода забороняється.
6.6. У системі охолодження подових електродів повинно бути передбачено не менше трьох насосів (газоповітроводів): робочий, резервний й аварійний.
При зниженні витрати води або газу, що подається до подового електрода для його охолодження, нижче величин, передбачених паспортом печі, повинні автоматично відключатися піч і робочий насос (газоповітродувка) з одночасним вимиканням резервного насоса та подачею звукового й світлового сигналів.
6.7. Для охолодження плазмотронів і подового електрода повинна застосовуватися хімічно очищена вода, що відповідає вимогам, зазначеним у паспорті печі.
6.8. У схемі включення джерел живлення печі повинні бути передбачені блокування, що виключають можливість включення печі при:
зниженні витрати (протоки) води або охолоджувального газу через подовий електрод нижче мінімально припустимого паспортом та/або іншою експлуатаційною документацією печі;
несправності резервного насоса (газоповітродувки), системи охолодження подового електрода;
несправності або спрацюванні одного з датчиків захисту головної частини подового електрода.
6.9. У схемі включення джерела живлення печі повинні бути передбачені блокування, що забезпечують автоматичне відключення печі при знеструмленні електродвигунів насосів (газоповітродувок) у системі охолодження подового електрода.
6.10. Механізм пересування плазмотронів повинен бути обладнаний кінцевим вимикачем.
6.11. Пускозапірна арматура системи газоочищення плазмової печі повинна бути обладнана системою блокування, що відключає джерело живлення плазмотронів при досягненні припустимих паспортом печі максимальних тисків плазмоутворювальних газів з одночасною подачею світлового й звукового сигналів.
6.12. Плазмова піч з водоохолоджувальним кристалізатором повинна бути відключена у випадку:
перерви в подачі електроенергії, води, газу;
тимчасової перерви в роботі печі
ремонту, чищення, технічного огляду й підготовки печі до плавки.
6.13. Плавильна камера плазмової печі з водоохолоджувальним кристалізатором повинна бути обладнана запобіжним клапаном, що спрацьовує при підвищенні тиску, величина якого для вакуумних печей - 0,1-0,3 кгс/см-2, для печей нормального тиску - 0,2-0,7 кгс/см-2, для компресійних печей - відповідно до вимог законодавства.
Включати піч з несправним і невідрегульованим запобіжним клапаном забороняється.
6.14. Конструкція кристалізатора повинна виключати можливість утворення повітряних або парових порожнин.
6.15. Кристалізатор не повинен мати механічних пошкоджень і проплавлень, що порушують його міцність й (або) ускладнюють добування злитка.
6.16. Оглядові вікна повинні бути обладнані очисними пристроями, що захищають від забруднень парою металів.
6.17. Напуск повітря в плавильну камеру при технологічній необхідності в процесі плавки й під час міжплавильного простою, а також розгерметизація плавильної камери повинні здійснюватися відповідно до інструкції з охорони праці, розробленої та затвердженої з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
6.18. У всіх зливальних ланцюгах охолодження повинні встановлюватися датчики контролю протоки, а в ланцюгах найбільш відповідальних вузлів (плазмотрони, кристалізатор, піддон, камера печі) - датчики контролю протоки й температури води.
Датчики контролю протоки й температури води плазмотронів, кристалізаторів і піддонів повинні бути включені в схему блокувань, що відключають джерело живлення печі при використанні протоки або за температури охолоджувальної води вище припустимої проектом схеми блокування.
6.19. Не допускається відключення системи охолодження кристалізатора до вивантаження злитка з камери.
6.20. Під час плавки рівень рідкої ванни повинен підтримуватися нижче нижньої крайки внутрішньої фаски кристалізатора до вивантаження злитка з камери.
6.21. Конструкція пристрою, що застосовується для від’єднання злитка від піддона, повинна виключати можливість падіння злитка.
7. Електронно-променеві печі
7.1. При експлуатації електронно-променевих печей радіаційна безпека повинна забезпечуватися згідно з ДСП 6.177-2005-09-02.
7.2. Внутрішня поверхня плавильної камери повинна бути гладкою та не мати важкодоступних місць для її очищення.
7.3. Включення електронних гармат і виведення їх на робочий режим повинні здійснюватись відповідно до інструкції з охорони праці підприємства.
7.4. Керування електронно-променевою піччю й візуальне спостереження за плавкою повинні здійснюватися з пульта керування. При втраті візуального контролю за положенням променів електронні пушки повинні бути негайно відключені.
7.5. Підлога пульта керування електронно-променевою піччю повинна бути покрита електроізолюючим матеріалом, на якому повинне бути нанесене клеймо випробування.
7.6. У всіх зливальних ланцюгах охолодження повинні встановлюватися датчики контролю протоки, а в ланцюгах найбільш відповідальних вузлів (електронні пушки, піддон, кристалізатор, що виступають у плавильний простір частини конструкції) - датчики контролю протоки й температури води.
Датчики контролю протоки й температури води повинні бути оснащені системою блокування, що відключає джерело живлення електронних гармат при зникненні протоки й за температури відвідної води вище припустимої проектом системи блокування.
7.7. Для охолодження кристалізатора, піддона, електронних гармат, що виступають у плавильний простір частин конструкції, повинна застосовуватися хімічно очищена вода відповідно до вимог, зазначених в експлуатаційній документації на піч.
7.8. Під час роботи печі перебування працівників у зоні руху кришок забороняється. Зона руху відкатних та відкидних кришок повинна бути обгороджена.
7.9. На вакуумпроводах перед форвакуумними насосами повинні бути встановлені аварійні клапани з електромагнітною засувкою.
7.10. Не допускається робота електронних гармат при несправному блокуванні крайніх положень променів.
8. Електрошлакоплавильні печі
8.1. Роботи з підготовки плавки повинні виконуватися тільки при відключеній печі (установці).
8.2. За наявності течі води з піддона або кристалізатора включення печі забороняється.
8.3. Піддон і шайба-запал повинні мати рівну й гладку контактну поверхню, що забезпечує щільне їх прилягання. Застосування вологих шайб-запалів не дозволяється.
8.4. Транспортування й установка електродів, зняття недогарка після закінчення плавки, видалення шлакового "коржа" зі злитка, збирання злитка з піддона повинні бути механізовані.
8.5. Установка електрошлакового переплаву та флюсоплавильні печі повинні бути обладнані витяжною вентиляцією.
8.6. Електрошлакоплавильні та флюсоплавильні печі повинні бути обладнані пристроєм для автоматичного відключення печі у випадку припинення подачі охолоджувальної води, падіння тиску або перегріву води.
8.7. Під час роботи установки електрошлакового переплаву перебувати поблизу струмоведучих частин і робити ремонтні роботи забороняється.
8.8. Витягати злитки до повного застигання шлаків і металу у кристалізаторі забороняється.
9. Плавильні печі для розкислювачів
9.1. Печі для плавлення розкислювачів повинні бути розташовані у спеціальному прольоті або в торцях конверторного прольоту.
9.2. Розміщення плавильних печей повинно забезпечувати подачу рідких розкислювачів до сталерозливного ковша або конвертора без проміжних підйомів.
9.3. Доставляння та завалювання шихтових матеріалів у плавильні печі повинні бути механізованими.
9.4. Для запобігання викидам металу не слід проводити подачу вологих матеріалів у розплавлену ванну при довантаженні.
VІ. Вимоги охорони праці під час технологічних процесів
1. Вимоги охорони праці під час підготовки металевої шихти
1.1. Шихтові матеріали, які надходять у ливарні цехи, повинні мати токсикологічну характеристику. Працівники, що працюють з токсичними матеріалами, мають бути ознайомлені з наслідками їх шкідливого впливу, способами попередження їх впливу на організм людини та заходами щодо надання першої медичної допомоги.
1.2. Оброблення металевого брухту, бракованих виливків тощо повинно проводитися на копровому і скрапообробному дворах, у цехах або на дільницях.
1.3. Територія копрових дворів повинна розташовуватися не ближче 100 м від робочих приміщень, мати огородження, знаки безпеки, плакати та попереджувальну сигналізацію, що повідомляє про роботу копра.
1.4. Завантаження копра повинно бути механізованим.
1.5. Намет копра повинен бути огороджений міцними стінками на висоту не менше 0,75 висоти максимального підйому копрової "баби". Огородження повинне бути сталевим або дерев’яним із брусів і шпал товщиною не менше 150 мм.
Нижня частина огороджень (стінок) копра висотою 4 м повинна мати подвійні стінки із брусів товщиною 300 мм або з бетону, який захищений сталевою бронею.
1.6. Входи-прорізи в простір, що огороджують копер, повинні бути обладнані огороджувальними стінками, що виключають виліт осколків. Обгороджувальні стінки повинні бути виконані зі сталевих листів товщиною не менше 10 мм або колод достатньої міцності.
1.7. Огородження намету і двері не повинні пробиватися осколками.
1.8. Нагорі піраміди копра повинні бути влаштовані дах і майданчик для безпечного обслуговування тросового блока тощо.
1.9. Робоче місце моториста і підіймальна лебідка повинні бути розташовані в приміщенні з міцними стінками і стелею, які надійно захищають працівника від осколків, що відлітають.
1.10. Робоче місце моториста (кранівника) і копровий майданчик повинні бути обладнані двосторонньою сигналізацією, що встановлюється в безпечних для використання місцях.
1.11. Піднімальна лебідка повинна відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.01-07 і мати гальмовий пристрій для зупинки копрової "баби" на будь-якій висоті.
1.12. Механізм підйому копрової "баби" повинен бути обладнаний автоматичними пристосуваннями для кінцевої зупинки її у верхньому положенні.
1.13. Блоки піднімального механізму копрової установки повинні мати міцні борти і пристосування, що перешкоджають випаданню ослаблого троса із канавки блока.
1.14. Скидання піднятої копрової "баби" із заданої максимальної висоти повинне виконуватися автоматично.
1.15. Подача металобрухту на шихтові двори повинна проводитися в напіввагонах, а сипучих матеріалів - у саморозвантажувальних вагонах.
1.16. Завантаження металевого брухту на шабот копра повинне проводитися краном або лебідкою із застосуванням котків.
Транспортування металевого брухту основною підіймальною лебідкою не дозволяється.
1.17. Крани копрових дворів повинні бути зв’язані з копровим пристроєм блокуванням, що виключає уведення крана в зону копра під час його роботи.
1.18. Під час підйому і скидання копрової "баби" при розбиванні металевого брухту в радіусі до 100 м від копра працівники повинні перебувати в укритті.
1.19. Кабіни кранівників і механізми кранів повинні бути захищені металевою обшивкою або міцною сіткою від можливого влучення осколків.
1.20. Оброблення заготовок на механічних чушколомах і пресах повинно проводитися із застосуванням оснащення, що захищає від можливого влучення уламків.
1.21. Механічні чушколоми і преси повинні мати надійні огородження.
1.22. Оброблення металевого брухту вибухом дозволяється тільки на підприємствах, що мають спеціально обладнаний майданчик із броньованими ямами-котлованами.
1.23. Майданчики з броньованими ямами-котлованами повинні бути розташовані від будинків і споруд на відстані не менше 200 м і огороджені в радіусі 25 м міцними огородженнями. Стіни ям-котлованів повинні бути облицьовані сталевими плитами і мати сталеве перекриття (дах) товщиною не менше 15 мм; щоб уникнути підняття даху під час вибуху, він повинен перехоплюватися з чотирьох сторін ланцюгами.
1.24. Приймання, сортування, розвантаження і перевірка металевого брухту на вибухобезпечність і відсутність легкозаймистих речовин повинні проводитися відповідно до вимог ДСТУ 4121-2002 і ДСТУ 3211:2009.
1.25. Для видалення шлаків та інших легкозаймистих рідин металева стружка повинна піддаватися підігріву і сушінню.
1.26. Оброблення матеріалів (лігатур, флюсів тощо), що містять шкідливі компоненти, повинно бути автоматизованим або механізованим.
1.27. Збирання відходів з-під магнітного сепаратора необхідно проводити тільки при виключеному устаткуванні пристосуваннями з немагнітних матеріалів.
1.28. Для збирання просипу матеріалів з-під устаткування повинні бути передбачені засоби механізації, що керуються дистанційно.
1.29. Замкнуті посудини, резервуари та інші порожні предмети (балони, бочки, циліндри тощо) повинні бути звільнені від вмісту крижаних пробок і вологи. Усі порожні предмети повинні бути доступними для огляду їх внутрішньої поверхні, для цього горловини повинні бути відкриті, днища розкриті або мати другий отвір.
1.30. Підлога шихтового двору, у якому розвантажується та обробляється метал, повинна бути виконана з міцного матеріалу, рівно викладена, без вибоїн і ям. Якщо транспортування шихти здійснюється магнітною шайбою, то підлога повинна бути викладена з немагнітних матеріалів.
1.31. Шихтові двори ливарних цехів повинні бути критими і обладнаними вантажопідіймальними пристроями. Прохід працівників, які не пов’язані з роботою на шихтових дворах, не дозволяється.
2. Вимоги охорони праці під час сумішоприготування
2.1. Матеріали, що використовуються для приготування формувальних і стрижневих сумішей, повинні мати відповідну документацію щодо їх якості та характеристики (сертифікати тощо).
2.2. Усі процеси приготування формувальних і стрижневих сумішей, транспортування вихідних матеріалів і сумішей повинні бути механізовані.
2.3. У цехах ливарного виробництва повинні бути використані транспортні пристрої, що виключають утворення пилу та інших шкідливих виділень (гідротранспорт, закриті транспортерні стрічки, пневмо- і вібротранспорт тощо).
2.4. Управління всією системою механізованих (автоматизованих) сумішоприготувальних відділень повинно бути централізованим.
Усі агрегати сумішоприготувальних відділень повинні бути зв’язаними з пультом управління сигналізацією.
2.5. Зупинку машин і механізмів на ремонт і пуск їх після ремонту необхідно здійснювати з обов’язковим застосуванням нарядів-допусків, виданих відповідно до вимог НПАОП 27.0-4.02-90.
2.6. Відпрацьовані стрижнева і формувальна суміші повинні очищуватися від металевих включень: відпрацьована суміш сепарацією - перед пропуском на переробні машини, а формувальна суміш - перед подачею на формування.
2.7. Установки для охолодження відпрацьованих формувальних сумішей повинні мати суцільні вентильовані укриття з патрубками для підключення до вентиляційної системи.
2.8. Привід установок повинен бути обладнаний блокуванням, що виключає їх вмикання при відкритих люках і відключеній вентиляції.
2.9. Барабанні сита для просіювання формувальних сумішей та інших формувальних матеріалів повинні бути обладнані суцільними захисними кожухами з отвором або прорізом тільки для завантажувальної вирви і люками для обслуговування. Нижня частина рами сита повинна прилягати до верхньої частини бункера, розташованого під ситом. Захисний кожух повинен бути обладнаний патрубком для приєднання до вентиляційної системи.
2.10. Пласкі вібраційні сита повинні бути обладнані суцільним кожухом з люками для обслуговування і патрубком для приєднання до вентиляційної системи. Кількість повітря, що відсмоктується, визначається з розрахунку 1500 м-3/год на 1 м-2 поверхні сита.
2.11. Привід сит повинен бути обладнаний блокуваннями, що виключають його включення при відключеній вентиляції або відкритих люках.
2.12. Млини для розмелювання вугілля, глини, шамотної цегли та інших матеріалів повинні бути повністю вкриті суцільними герметичними кожухами.
2.13. Робочий простір чашкових змішувачів для приготування формувальних і стрижневих сумішей повинен бути вкритий пилозахисним ковпаком з патрубком для приєднання до вентиляційної системи.
2.14. Конструкція чашкових змішувачів повинна передбачати:
автоматизацію управління;
вбудування дозаторів компонентів суміші;
спеціальні пристрої для безпечного відбору проб суміші в процесі перемішування;
оглядові і ремонтні люки з блокуванням, що вимикає змішувач при їх відкриванні і забезпечує неможливість пуску змішувача при відкритих люках;
завантажувальні люки, що обладнані механізмами, які забезпечують безпеку при їх відкриванні і закриванні.
2.15. Аератори для розпушення формувальних сумішей повинні мати захисний кожух з патрубками для приєднання до витяжної вентиляційної системи.
Кількість повітря, що відсмоктується, визначається з розрахунку швидкості у відкритих прорізах не менше 0,7 м/с.
2.16. Конструкція аераторів повинна передбачати блокування, що виключає їх роботу при відкритому люку.
2.17. Аератори повинні бути обладнані загороджувальними запобіжними сітками для захисту від можливого вилітання часток металу, що залишилися у формувальній масі.
2.18. Конструкція установок для приготування плакірувальних сумішей "гарячим методом" повинна передбачати:
герметичний кожух з патрубком для приєднання до вентиляційної системи;
кількість повітря, що відсмоктується, повинна бути зазначена в експлуатаційній документації на конкретні моделі установок;
блокування, що виключає роботу установки при непрацюючій вентиляції;
пристрій для допалювання газу, що відсмоктується;
блокування, що забезпечує відключення приводу, а також припинення подачі компонентів суміші при відкритих люках для обслуговування установки.
2.19. Конструкція установок і змішувачів безперервної дії для готування пластичних самотвердіючих сумішей, рідких самотвердіючих сумішей та холоднотвердіючих сумішей повинна передбачати:
суцільне вкриття зони перемішування суміші;
механізовану подачу компонентів суміші;
блокування, що забезпечує зупинку приводу лопатевого вала і припинення подачі компонентів суміші при відкритих люках для обслуговування змішувача;
патрубок для підведення пари, гарячої води тощо для очищення змішувача від залишків прилиплої суміші.
2.20. Конструкція стаціонарних установок періодичної дії для приготування рідких сумішей, що самотвердіють, повинна передбачати:
патрубки для видалення повітря від бункерів у кількості, що дорівнює 1,5 обсягу матеріалу, що подається в бункер за одиницю часу;
герметизацію дозаторів і змішувальних камер та патрубки відсмоктування повітря в зоні завантаження і видачі матеріалу, що забезпечують швидкість в отворах не менше 0,5 м/с;
герметизовані контейнери для шлаків з пилонепроникними посадковими місцями, що запобігають виділенню пилу в приміщення;
патрубок для підведення пари, гарячої води тощо для очищення змішувача від залишків прилиплої суміші;
пилонепроникні посадкові місця бункерів для затверджувача;
блокування, що виключають роботу установки при відкритих люках змішувача і відключеній вентиляції.
2.21. На установках для розчинення хромового ангідриду при готуванні сумішей повинно забезпечуватися блокування, що виключає роботу установки при відкритій кришці приймального бункера завантажувального пристрою. Установки повинні бути герметичними і забезпечуватися системою безпечного відбору проб.
2.22. Подача легкозаймистих рідин і шкідливих речовин у змішувач повинна бути автоматизована.
2.23. Відігрівання застиглих рідин у зливальних пристроях повинне проводитися без застосування відкритого вогню.
2.24. Зливно-наливні операції не можна проводити під час грозових (атмосферних) розрядів і поблизу іскроутворюючих механічних машин та електричних ланцюгів. У приміщеннях повинні бути пристрої для захисту від статичної електрики.
2.25. У місцях роботи з легкозаймистими рідинами повинні бути встановлені знаки безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки.
2.26. Варіння рідкого скла із твердого силікатного матеріалу, що використовується для приготування спеціальних рідкоскляних формувальних сумішей, повинно проводитися в спеціальних автоклавах і здійснюватися в ізольованих приміщеннях. Лужні стоки від дільниці варіння необхідно нейтралізувати.
2.27. Роботи, пов’язані зі спуском працівників у бункери та інші закриті і напівзакриті ємності із сипучими матеріалами, повинні здійснюватися тільки за умови застосування запобіжних поясів з надійно закріпленим тросом та в присутності працівника, призначеного відповідальним за проведення цих робіт.
2.28. Для спуску в бункери і їх обслуговування повинні застосовуватися спеціальні сходи з поручнями і майданчиками.
2.29. Бункери для суміші, направляючі лотки, завантажувальні вирви тощо повинні бути обладнані засобами, що запобігають налипанню і зависанню формувальних матеріалів (наприклад облицьовані фторопластом, виконані зі зворотним корпусом тощо).
2.30. Установки для охолодження відпрацьованих формувальних сумішей повинні мати суцільні вентильовані вкриття з патрубками для підключення до вентиляційної системи.
2.31. Привід установок повинен бути обладнаний блокуваннями, що виключають їх вмикання при відкритих ямах і відключеній вентиляції.
2.32. Сушильні плити для піску і глини повинні бути вкриті парасолем або кожухом і забезпечені механічним відсмоктувачем. У цехах, які споруджуються, та таких, що знаходяться на реконструкції, сушильні плити встановлювати не дозволяється.
2.33. У вуглерозмелювальному приміщенні всі місця, на яких можливе осідання пилу, повинні бути доступні для чищення, а електроустаткування і арматура електроосвітлення повинні бути у вибухобезпечному виконанні.
Приплив повітря у вуглерозмелювальне приміщення повинен становити не більше 80 % обсягу, що видаляється механічною витяжкою.
2.34. Млини, які застосовуються на вуглерозмелювальних дільницях, повинні мати герметизований сталевий корпус, що викладений зсередини листовою вулканізованою гумою, і герметизовані люки для вивантаження та завантаження вугілля.
2.35. Бункери для зберігання вугільного пилу повинні бути обладнані пристроями, що контролюють температуру всередині бункера.
Температура пилу не повинна перевищувати 70 °С. Запас вугільного пилу в бункері не повинен перевищувати добової потреби.
2.36. Після закінчення роботи все вуглерозмелювальне і транспортувальне устаткування, а також місця можливого осідання кам’яновугільного пилу повинні ретельно очищатися.
2.37. На вуглерозмелювальному устаткуванні, у бункерах, сепараторах, циклонах і трубопроводах повинні бути встановлені вивідні труби із запобіжними вибуховими клапанами із легкорозривних матеріалів. Площа перетину труби і клапана повинна бути достатньою для пропуску вибухової хвилі в атмосферу.
2.38. Застосування мазуту замість вугілля для формувальних сумішей допускається тільки у механізованих ливарних цехах з дотриманням інструкцій з охорони праці, розроблених на підприємстві.
2.39. Ливарні цехи повинні забезпечуватися сульфітним лугом у рідкому стані.
У випадку варіння сульфітного лугу в цеху варильні баки повинні міститися у витяжних шафах зі швидкістю повітря в робочому прорізі шафи 0,7 м/с.
2.40. Управління всією системою механізованих сумішоприготувальних відділень повинно бути централізованим. Запуск та зупинка машин і механізмів повинні здійснюватися відповідно до інструкції з охорони праці, розробленої на підприємстві.
2.41. Усі агрегати сумішоприготувального відділення повинні бути зв’язані з пультом управління сигналізацією.
2.42. Бігуни, транспортери, сита, елеватори та інше устаткування повинні бути облаштовані індивідуальними аварійними кнопками зупинки з написом "Стоп" яскраво-червоного кольору, які мають бути встановленими в місцях, зручних для користування ними.
2.43. Зупинка машин і механізмів на період ремонту, змащення, чищення і внутрішніх оглядів повинна проводитися черговим електромонтером із зняттям плавких запобіжників. Пуск машин після закінчення зазначених робіт необхідно здійснювати з обов’язковим застосуванням наряду-допуску, виданого відповідно до вимог НПАОП 27.0-4.02-90.
3. Вимоги охорони праці під час виготовлення форм і стрижнів
3.1. Опоки повинні мати міцні, надійно закріплені цапфи, вушка, ручки, скоби, що забезпечують урівноважене і безпечне зчеплення і транспортування їх вантажопідіймальними пристроями. На кінцях цапф повинні бути кільцеві буртики, що виключають можливість зриву (вискакування) опоки із зачалювальних пристосувань при її перекиданні та переміщенні.
3.2. Кріплення верхньої і нижньої опок повинно бути надійним, таким, що виключало б витік металу по роз’єму при заливанні форми.
3.3. Перекидання заформованих важких опок, піднятих краном, повинно здійснюватися на балансирах з роликами або за допомогою інших спеціальних пристосувань.
3.4. Опоки, що транспортують по рольгангах, повинні бути облаштовані приливками, що виключають защемлення рук працівника між опоками.
3.5. Опоки складуються в штабелі стійко, при цьому площа підлоги повинна бути горизонтальною, рівною і утрамбованою, а ширина проходів між штабелями повинна бути не менше 1 м.
3.6. Ґрунтове формування без герметичних кесонів допускається тільки в цехах із глибиною залягання ґрунтових вод не менше 3 м від рівня підлоги. Відстань від самої нижньої точки форми до найвищого рівня вод повинна бути не менше 1,5 м.
3.7. У ливарних цехах, які споруджуються, та в тих, що знаходяться на реконструкції, робочі місця з виготовлення форм і стрижнів повинні бути обладнані збиральними ґратами для видалення просипаної суміші.
3.8. Формувальні машини повинні мати блокування, що не допускають початку роботи на цій позиції доти, поки відповідні елементи механізмів не будуть перебувати у фіксованому положенні, а також такі, що не допускають порушення послідовності технологічних операцій у ливарному виробництві.
3.9. Машини з поворотними і перекидними столами повинні забезпечувати надійне і зручне кріплення модельних плит і стрижневих ящиків до столів.
3.10. Пусковий пристрій машини для включення частин, що рухаються, повинен приводитися в дію обома руками або перебувати на відстані, що виключає контакт із частинами, що рухаються.
3.11. Зона дії механізму для кантування повинна бути огороджена або, у випадку неможливості її огородження, зовнішні поверхні механізму для кантування повинні бути пофарбовані.
3.12. У машинах з перекидним столом зазор між опущеними важелями повороту стола і підлогою повинен бути не менше 150 мм або повинне бути передбачене спеціальне огородження важелів.
3.13. У машин з поворотним столом і візком для приймання заформованих опок повинне бути механізоване викочування візка з-під машини.
3.14. У машин з поворотною пресовою траверсою повинна бути передбачена фіксація траверси в робочому положенні. Поворот пресових траверс повинен бути механізований, якщо для цього потрібно зусилля більше 50 Н (5кгс).
3.15. Формувальні вібраційні столи для ущільнення стрижнів і форм, виготовлених із холоднотвердіючих сумішей, повинні мати:
дистанційне керування;
рольганг для транспортування опок або стрижневих ящиків;
надійне кріплення і огородження віброзбудника.
3.16. Конструкція столів повинна виключати зсув опок або стрижневих ящиків при працюючих вібраційних столах.
3.17. Формувальні піскомети повинні забезпечити:
безпеку працівників при руйнуванні ковша і дуги піскометної головки за рахунок міцного кожуха головки, в якому щілини у зварних швах є неприпустимими;
блокування на кришці кожуха піскометної головки, що унеможливлює включення приводу ротора головки та відключає його при відкритій кришці;
установку місцевого освітлення на піскометній головці, яке створює на робочій поверхні освітленість не менше 150 лк (з урахуванням коефіцієнта запасу).
3.18. Конструкція пересувних піскометів повинна передбачати:
установку сирени або іншого пристрою, що автоматично подає попереджувальний звуковий сигнал при пересуванні піскомета;
можливість оператору управляти цим сигналом також вручну;
кожухи для коліс візків з урахуванням максимальної відстані від нижньої грані кожухів до рейки - 20 мм;
опорні пристрої на рамах (на випадок поломки осі коліс), що знаходяться на відстані 10 мм від головки рейки;
електричне блокування обмеження пересування піскомета в кінцевих точках шляху;
заземлення рейок і самого піскомета.
3.19. У стрижневих піскодувних машинах повинні бути передбачені:
для універсальних машин - автоматизація операцій затискача стрижневих ящиків, надуву суміші, підіймання і опускання стола;
для спеціальних машин, окрім перелічених операцій, - автоматизація подачі стрижневих ящиків під піскодувну головку;
блокування, що не допускають надування суміші до повного підтискання стрижневого ящика (опоки) до надувної плити і опускання стола до повного падіння тиску в піскодувному резервуарі;
захисні огородження на випадок вибивання суміші в зазор між стрижневим ящиком і надувною плитою.
3.20. Корпус ресивера повинен виготовлятися і проходити статичні гідравлічні випробування відповідно до вимог законодавства.
3.21. У конструкції машин для виготовлення стрижнів в оснащенні, що нагрівається, повинні бути передбачені:
укриття, які вентилюються, на позиціях отвердіння і виймання стрижнів. Кількість повітря, що відсмоктується, приймати з розрахунку забезпечення швидкості повітря у відкритих прорізах не менше 1 м/с;
механізоване виймання стрижнів із ящиків;
використання електричних нагрівальних елементів закритого типу на напругу не вище 220 В з дотриманням вимог законодавства;
при використанні газового обігріву оснащення конструкція вузла газового обігріву повинна відповідати вимогам НПАОП 27.1-1.09-09. На трубопроводах машин повинні бути встановлені вимірювачі тиску.
Вузол газового обігріву повинен бути обладнаний автоматичним пристроєм для відключення подачі газу при припиненні подачі повітря. Машини повинні обладнуватися запальним пальником.
3.22. Робоча поверхня столів для проміжного складування і обробки стрижнів, що виготовлені на обладнанні, яке нагрівається, поворотних столів для заповнення стрижневих ящиків і обробки стрижнів, а також столів для фарбування стрижнів повинна виконуватися перфорованою з відсмоктуванням повітря із короба, який розміщений під столом, у кількості 4000 м-3/год на 1 м-2 робочої поверхні стола. Допускається використання інших конструкцій вентиляційних панелей або вкриттів за швидкості повітря, що відсмоктується, у робочих прорізах не менше 1 м/с. У цих випадках перфорація робочої поверхні стола не виконується.
3.23. Конструкція поворотно-витяжних машин повинна забезпечувати:
сталість зусилля притиску стрижневого ящика (опоки) при припиненні подачі електроенергії (повітря) або при несподіваній зупинці машини;
відсутність самовільного повороту вузлів під дією ваги стрижневих ящиків (опоки).
3.24. Виправлення і обробка форм у підвішеному стані зі знаходженням працівників під ними не допускається. Для цих цілей форми повинні бути опущені на спеціальні підставки.
3.25. Для очищення і видалення з поверхні модельного оснащення, устаткування, стрижнів і форм піску, пилу та інших часток повинні застосовуватися пиловідсмоктуючі пристрої і пристосування. Обдування стисненим повітрям модельного оснащення, устаткування і виробів не допускається. Допускається використання щіток для змітання.
3.26. Покриття поверхні форм і стрижнів протипригарними фарбами і речовинами (порошок графіту, тальк тощо) повинне проводитися способами, що виключають потрапляння аерозолів протипригарних фарб, пилу і шкідливих речовин у повітря робочої зони.
3.27. Етажерки для сушіння стрижнів повинні мати міцні гаки для зчеплення чалочними ланцюгами і ґрати з упорами, що виключають випадання стрижневих плит. Етажерки повинні бути випробувані на вантажопідйомність.
3.28. Сушіння форм і стрижнів повинне виконуватися способами, що виключають виділення в робоче приміщення газів, пилу і великої кількості тепла.
3.29. Розпалювання сушил, що працюють на твердому паливі, повинне здійснюватися способом і засобами, що виключають застосування легкозаймистих рідин.
3.30. Двері сушильних печей (камер) повинні щільно закриватися. Біля дверей сушилень повинна бути влаштована місцева витяжна вентиляція.
3.31. Підйомні двері сушильних печей (камер) повинні бути обладнані швидкодіючими автоматичними "уловлювачами", що попереджають падіння дверей у випадках обриву троса.
3.32. При складанні напівформ, які просушені, у штабелі між ними повинні укладатися однакові за формою і розмірами металеві прокладки.
3.33. Вкочування візків з опоками і стрижнями в камери сушильних печей і їх викочування повинні бути механізовані.
3.34. Приямки сушильних печей повинні бути огороджені металевим поруччям висотою не менше 1 м і мати зручний спуск у них. Приямки, розташовані в зонах, де переміщення вантажів здійснюється кранами, повинні перекриватися міцними ґратами. Приямки сушильних печей, які розташовані поза приміщеннями, повинні мати навіси.
3.35. Для підсушування напівформ і стрижнів у ґрунті використання жаровень не дозволяється. Для цієї мети повинні застосовуватися електрокалорифери і газові сушильні або більш досконалі методи, наприклад хімічне твердіння форм і стрижнів на рідкому склі із застосуванням вуглекислого газу, поверхневе підсушування інфрачервоними променями тощо.
3.36. Охолодження висушених напівформ і стрижнів повинне здійснюватися таким чином, щоб тепло і гази, що виділяються при цьому, не потрапляли в робочу зону. Топки камерних сушилень, які споруджуються, та такі, що знаходяться на реконструкції, які працюють на твердому паливі, повинні розміщуватися в ізольованих приміщеннях.
4. Вимоги охорони праці під час виготовлення дерев’яних моделей
4.1. Верстати, які використовують при виготовленні дерев’яних моделей, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.0-93 "Оборудование деревообрабатывающее. Требования безопасности к конструкции" - у частині безпеки конструкції; ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки" - у частині ергономіки та іншим чинним стандартам.
4.2. Деревообробний верстат повинен мати запобіжні й загороджувальні пристрої, що виключають:
небезпечне торкання працівником рухомих елементів і ріжучого інструменту;
вилітання ріжучого інструменту чи інших рухомих частин;
викидання ріжучим інструментом заготовок, що оброблюються, та відходів;
можливість травмування працівників при встановленні або зміні ріжучих інструментів;
можливість виходу за встановлені межі рухомих частин верстата (кареток, полозків, візків, рамок, столів, супортів).
Крайні положення рухомих частин верстатів (із механічною, пневматичною або гідравлічною подачею) повинні бути обмежені упорами, кінцевими вимикачами.
4.3. Верстати з обертовими і рухомими шпинделями, захищені відкидними і такими, що легко знімаються, захисними пристосуваннями, повинні бути оснащені надійно діючими гальмівними системами, що забезпечують зупинку цих робочих органів протягом не більше 6 с з моменту вимкнення їх двигунів у разі зняття кожуха загородження чи натискання кнопки "Стоп".
4.4. Робоча частина ріжучих інструментів повинна закриватися автоматично діючим загородженням, що відкривається під час проходження матеріалу, який обробляється, чи інструменту тільки для його пропуску на величину, що відповідає габаритам оброблюваного матеріалу за висотою і шириною.
4.5. Загородження неробочої частини ріжучих інструментів можуть одночасно використовуватися і як пристрої для вилучення та спрямування підходів до пристрою для їх видалення.
4.6. Загородження та запобіжні пристрої не повинні:
знижувати освітленість робочого місця;
збільшувати шум, що створюють рухомі частини верстата;
підвищувати вібрацію верстата;
перешкоджати спостереженню за роботою ріжучого інструменту там, де це необхідно.
4.7. У конструкції верстата повинні передбачатися приймальники для уловлювання і вилучення відходів (тирси, тріски, стружки, пилу) і шкідливих речовин (парів формальдегіду, фенолу, толуолу, ксилолу тощо) та пристрої для їх вилучення та транспортування. Ефективність вилучення відходів повинна бути не менше 98 %.
Вміст пилу та інших шкідливих речовин, що виділяються при роботі верстатів у повітря робочої зони, не може перевищувати граничнодопустимих концентрацій.
4.8. Верстат має бути оснащений пристроями місцевого освітлення зони обробки, що мають відповідати вимогам законодавства.
Світильники місцевого освітлення, що застосовуються у верстатах, повинні живитися напругою 24 В.
4.9. При роботі на маятникових пилах верстат повинен бути обладнаний обмежувачем руху рами в бік працівника, щоб розпилюючий диск не міг вийти за межі стола.
4.10. Рама верстата повинна бути обладнана спеціальним автоматичним запірним пристроєм-уловлювачем для утримання її в кінцевому неробочому положенні, щоб розпилюючий диск після завершення розпилювання міг знаходитися за межами лінійки столу. Не може бути такого стану, щоб рама вібрувала або відштовхувалась у бік працівника при поверненні пили у вхідне положення.
Верхня противага і кінець важеля повинні мати додаткове надійне запобіжне кріплення до рами верстата, щоб вантаж не міг зірватися.
4.11. Розпилювальний диск повинен закриватися згори запобіжним футляром (кожухом), а ремінь, що надає руху осі розпилювального полотна, загороджуватися сіткою.
Під час роботи пиляр повинен стояти не навпроти лінії розпилу, а осторонь від неї, ліворуч.
Зусилля, що працівник докладає для насування пили на деревину, не можуть перевищувати 50 Н (5 кгс/м).
4.12. Під час роботи на круглопиляльних верстатах з ручною подачею повздовжне розпилювання можна здійснювати тільки після встановлення позаду пили розклинюючого ножа. Потовщена частина ножа повинна бути на 0,5 мм ширше розводу пили для пилок діаметром до 600 мм і на 1-2 мм - для пилок діаметром більше 600 мм.
Допилювання кінця дошки чи бруска довжиною менш 300 мм треба робити тільки із застосуванням штовхача.
Розпилювання круглого матеріалу без спеціального пристрою з механічною подачею не дозволяється.
4.13. При роботі на стрічкопиляльному верстаті:
верстат має бути оснащений уловлювачем стрічки у випадку її розриву;
круглі заготовки розпилювати не дозволяється;
працювати з полотном, в якому з’явилася тріщина, не дозволяється.
4.14. Під час роботи на лобзиковому верстаті необхідно перед початком роботи перевірити кріплення в скалках, дію пружинястих пристроїв і натяг пили.
4.15. Верстати повинні бути обладнані пневматичними пристроями для обдування матеріалу, що обробляється.
4.16. Під час роботи на фугувальних верстатах не дозволяється:
стругати заготовку довжиною менше 500 мм, шириною менше 100 мм і товщиною менше 30 мм без застосування колодок штовхачів;
виконувати стругання, коли знято з верстата загородження ножевої щілини.
4.17. Балансування вала з ножем треба робити тільки після зняття ременя, що надає руху.
4.18. Під час роботи на рейсмусових верстатах дозволяється стругати тільки такі заготовки, довжина яких перевищує відстань між осями передніх і задніх валиків не менше ніж на 50 мм.
4.19. Під час стругання заготовки на верстаті працівник повинен стояти з лівого боку верстата, а не навпроти нього.
4.20. Кожний верстат повинен мати перед переднім подавальним валиком запобіжний гальмівний зубчастий упор.
4.21. Перед струганням слід видалити сучки, що вільно випадають.
4.22. Під час роботи на фрезерних і шипорізних верстатах ріжучий інструмент повинен бути надійно закріплений, а та частина різального інструменту і шпинделя, що не використовується в роботі, повинна бути загороджена.