Про затвердження Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України (НАПБ В.01.034-2005/111)

Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку"

1. Затвердити Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України (далі - Правила), що додаються.

2. Департаменту електроенергетики (Улітіч Ю.І.):

2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

2.2. Після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України направити Державному департаменту пожежної безпеки МНС України необхідні матеріали для включення Правил до державного реєстру і автоматизованого банку даних інформаційного фонду нормативних актів з питань пожежної безпеки.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства енергетики України від 25 січня 1999 року N 27 "Про затвердження Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.04.99 за N 203/3496.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Продана Ю.В.

1.1 Правила пожежної безпеки в енергетичних компаніях, підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України ( далі - Правила) розроблено відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку", Закону України "Про альтернативні джерела енергії", Закону України "Про охорону праці", постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94 N 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку", а також згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МНС України від 19.10.2004 N 126 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009. Правила встановлюють вимоги пожежної безпеки, обов'язкові для всіх компаній, підприємств та організацій енергетичної галузі, незалежно від форм власності й відомчої підпорядкованості (далі - енергетичні підприємства).

1.2 Забезпечуючи пожежну безпеку на енергетичних підприємствах, слід також керуватись стандартами, державними будівельними нормами, "Правилами устройства электроустановок" (далі - ПУЕ) (шосте видання, Енергоатомвидав, 1987), "Правилами побудови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" ДНАОП 0.00-1.32-01, "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила" ГКД 34.20.507-2003, затверджена наказом Мінпаливенерго України від 13.06.2003 N 296, та іншими нормативними актами, які регламентують вимоги пожежної безпеки.

2.1 Закон України "Про пожежну безпеку".

2.2 Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.94 N 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" (із змінами).

2.3 Закон України "Про охорону праці" (із змінами).

2.4 Закон України "Про альтернативні джерела енергії".

2.5 Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1788 "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру".

2.6 Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МНС України від 19.10.2004 N 126 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004).

2.7 "Правила устройства электроустановок" (ПУЭ-1987), шосте видання, Енергоатомвидав, 1987.

2.8 "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила", затверджені наказом Мінпаливенерго України від 13.06.2003 N 296 (ГКД 34.20.507-2003).

2.9 Положення про добровільні пожежні дружини (команди) та Типове положення про пожежно-технічну комісію, затверджені наказом МНС України від 11.02.2004 N 70 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.02.2004 за N 221/8820, 222/8821.

2.10 Правила безпеки систем газопостачання України, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (ДНАОП 0.00-1.20-98).

2.11 Правила безпечної експлуатації електроустановок, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (ДНАОП 1.1.10-1.01-97).

2.12 Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.11.2001 N 485 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.12.2001 за N 1002/6193 (ДНАОП 1.1.10-1.02-01).

2.13 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики від 21.06.2001 N 272 (ДНАОП 0.00-1.32-01).

2.14 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (ДНАОП 0.00-4.12-05).

2.15 "Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86 (Загальносоюзні норми технологічного проектування. Визначення категорій приміщень і будівель з вибухопожежної і пожежної небезпеки)", затверджені МВС СРСР 27.02.86, за погодженням Держбуду СРСР (лист від 20.12.85 N ДП 6141-1) (НАПБ Б.07.005-86).

2.16 ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ "Цвета сигнальные и знаки безопасности (Система стандартів безпеки праці. Кольори сигнальні і знаки безпеки)", затверджений наказом Держкомстату СРСР від 24.05.76 N 1267.

2.17 ГОСТ 1510-84 "Нефть и нефтепродукты. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение (Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування і збереження)".

2.18 ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ "Пожарная безопасность. Общие требования (Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги)", затверджений постановою Держкомстату СРСР від 14.06.91 N 875.

2.19 ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка (Вантажі небезпечні. Класифікація і маркування)".

2.20 ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ "Пожарная безопасность статического электричества. Общие требования (Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека статичної електрики. Загальні вимоги)", затверджений наказом Держкомстату України від 24.12.96 N 569.

2.21 ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ "Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования (Система стандартів безпеки праці. Засоби захисту від статичної електрики, Загальні технічні вимоги)".

2.22 ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки (Трубопроводи промислових підприємств. Пізнавальне фарбування, попереджувальні знаки і маркувальні щитки)".

АЗС - автозаправні станції

АСК - автоматична система керування

АСУ - автоматична система управління

АПС - автоматична пожежна сигналізація

АПГ - автоматичне пожежогасіння

АРЗ - автоматичний регулятор збудження

АУП - автоматичні установки пожежогасіння

БЩК - блоковий щит керування

ВРП - відкритий розподільний пристрій

ГРУ - газорегуляторна установка

ГР - горючі рідини

ГЩК - груповий щит керування

ГРП - газорегуляторний пункт

ДПД (ДПК) - добровільна пожежна дружина (команда)

ДЕС - дизельна електростанція

ЕОМ - електронно-обчислювальна машина

ЗРП - закритий розподільний пристрій

ІТП - інженерно-технічний працівник

КГП - керівник гасіння пожежі

КЗ - коротке замикання

ЛЗР - легкозаймисті рідини

ОВБ - оперативно-виїзна бригада

ПЛ - повітряні лінії

ППО - професійна пожежна охорона

ПТБ - правила техніки безпеки

ПТЕ - правила технічної експлуатації

ПТК - пожежно-технічна комісія

ПУЕ - правила улаштування електроустановок

СДОР - сильнодіючі отруйні речовини

СПБ - служба пожежної безпеки

СЦКУ - система централізованого керування установками

ТО - технічне обслуговування

ТП - технологічний процес

УПС - установка пожежної сигналізації

ЦЩК - центральний щит керування

4.1 Пожежна безпека енергетичних підприємств забезпечується шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих матеріальних збитків, зменшення негативних екологічних наслідків, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж, а також евакуації з зони виникнення і можливого розповсюдження пожежі людей, документів і матеріальних цінностей.

4.2 Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" відповідальними за протипожежний стан енергетичних підприємств є керівники цих підприємств і організацій, а також відповідальні особи, уповноважені наказом керівників та посадовою інструкцією.

4.3 Обов'язки керівників підприємств та уповноважених ними органів установлюються статтею 5 Закону України "Про пожежну безпеку".

Керівники зобов'язані:

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджуючи досягнення науки і техніки, а також позитивний досвід;

розробляти положення і інструкції з пожежної безпеки, які діють у межах підприємства, здійснювати контроль за їх виконанням;

забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

організовувати навчання персоналу правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо дотримання цих Правил;

при відсутності у нормативних актах вимог щодо забезпечення пожежної безпеки - вживати відповідні заходи, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

створювати при потребі відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони і матеріально-технічну базу для їх функціонування;

надавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що виробляється підприємством;

здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання з цією метою виробничої автоматики;

своєчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також закриття доріг і проїздів на своїй території;

проводити службове розслідування випадків пожеж.

4.4 Для виконання функцій пожежної безпеки в апараті підприємств, організацій, компаній утворюються служби пожежної безпеки, які підпорядковуються безпосередньо керівнику підприємства.

4.5 Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1788 на енергетичних підприємствах проводиться обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути завдана пожежами та аваріями.

4.6 Персонал енергетичних підприємств є відповідальним за забезпечення пожежної безпеки на діючих об'єктах, а також об'єктах, що будуються.

5.1 Забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і персоналу енергетичних підприємств. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств.

5.2 Керівник енергетичного підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначати своїм наказом відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель цехів, споруд, приміщень, технологічного та інженерного обладнання, а також за утримання й експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

5.3 З метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації гасіння їх на енергетичних підприємствах створюються добровільні пожежні дружини (далі - ДПД) і команди (далі - ДПК), діяльність яких повинна здійснюватися відповідно до Положення про добровільні пожежні дружини (команди), затвердженого наказом МНС України від 11.02.2004 N 70 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2004 за N 221/8820.

5.4 На підприємствах з кількістю працівників 50 осіб і більше за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії (далі - ПТК). Їх роботу необхідно організовувати згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію, затвердженим наказом МНС України від 11.02.2004 N 70 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.02.2004 за N 222/8821.

5.5 На кожному енергетичному підприємстві повинна бути розроблена загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для усіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (цехів, складів, майстерень, лабораторій, дільниць тощо) відповідно до основних вимог щодо документації з пожежної безпеки (додаток 1).

5.6 Інструкції повинні періодично переглядатися на основі аналізу протипожежного стану об'єкта та відповідних наказів не рідше одного разу на 3 роки.

5.7 На всіх енергетичних підприємствах наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, яким визначені:

можливість і місця паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно бути у виробничих приміщеннях і на території;

порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого ганчір'я та спецодягу, очищення повітропроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

порядок відключення від мережі електрообладнання в разі пожежі;

порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних осіб за їх проведення;

порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водогону, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);

порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

дії працівників у разі виявлення пожежі;

порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні та святкові дні.

5.8 Відповідальними за пожежну безпеку окремих цехів, лабораторій, майстерень, складів і інших виробничих і допоміжних споруд підприємств є керівники цих структурних підрозділів або посадові особи, які виконують їхні обов'язки.

5.9 Керівники структурних підрозділів енергетичних підприємств, а також інші посадові особи, відповідальні за пожежну безпеку, зобов'язані:

забезпечити дотримання протипожежного режиму і виконання в установлені строки заходів, які підвищують пожежну безпеку;

забезпечити справність і нормальну роботу технологічного обладнання відповідно до технологічних вимог і проектних рішень та негайно вживати заходів до усунення виявлених несправностей, які можуть призвести до пожежі або загорання;

організувати пожежно-технічне навчання персоналу і вимагати від нього дотримання протипожежного режиму і виконання встановлених вимог пожежної безпеки, особливо щодо технології виробництва;

забезпечити контроль за виконанням вимог пожежної безпеки при проведенні ремонтних робіт, а також відключення електромережі після закінчення роботи;

забезпечити утримання в справному стані і постійну готовність до дії всіх засобів виявлення та гасіння пожежі;

при виявленні пожежі негайно викликати пожежний підрозділ, оповістити керівництво підприємства та організувати гасіння пожежі й евакуацію персоналу (при потребі).

6.1 Усі працівники повинні проходити спеціальні протипожежні навчання в системі виробничого навчання та перевірку знань.

Протипожежне навчання працівників має такі види:

спеціальне навчання посадових осіб;

протипожежні інструктажі: вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий;

спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум);

протипожежні тренування.

6.2 Вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма працівниками, щойно прийнятими на роботу (постійну або тимчасову) на енергетичне підприємство, а також з учнями та студентами, які прибули на практику (виробниче навчання).

Він проводиться на підставі діючих на підприємстві правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки у спеціально обладнаному для цього приміщенні фахівцем служби пожежної безпеки (далі - СПБ), а за його відсутності інженерно-технічним робітником або начальником структурного підрозділу, до якого приймається новий робітник. Програма для проведення вступного протипожежного інструктажу затверджується керівником (заступником, головним інженером) підприємства.

Вступний протипожежний інструктаж ставить своєю метою ознайомлення щойно прийнятих на роботу:

з загальними правилами пожежної безпеки, які належить виконувати на території енергетичного підприємства;

з особливостями пожежної безпеки на виробничій ділянці або в службі, куди він направляється на роботу;

з основними правилами застосування первинних засобів пожежогасіння і заходами безпеки при користуванні ними;

з засобами й системами оповіщення про пожежу та порядком виклику пожежних підрозділів;

з особливостями гасіння пожежі на електроустановках.

Вступний протипожежний інструктаж можна об'єднувати зі вступним інструктажем з охорони праці. Особи, які не пройшли вступний інструктаж, до роботи не допускаються.

6.3 Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці посадовою особою, відповідальною за пожежну безпеку цеху (виробничої дільниці, майстерні, лабораторії, складу), з записом у журналі реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки (додаток 2).

Первинні інструктажі повинні проходити:

всі щойно прийняті на роботу (постійну чи тимчасову);

робітники, переведені з інших структурних підрозділів, виробничих дільниць енергетичного підприємства;

особи, що прибули на підприємство у відрядження і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі;

будівельники, монтажники, ремонтники сторонніх організацій, які виконують на діючому енергетичному підприємстві будівельно-монтажні, ремонтні та інші роботи;

студенти, учні під час виробничої практики (навчання), а також перед проведенням з ними практичних занять в навчальних майстернях, лабораторіях тощо.

Програма для проведення первинного інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу (начальником цеху, відділу), відповідальним за протипожежний стан, або керівником підприємства і погоджується з начальником ДПД або СПБ.

6.4 Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками не менш як раз на рік за переліком питань, з якими потрібно ознайомити працівників під час проведення вступного та первиного протипожежних інструктажів.

6.5 Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або у спеціально відведеному для цього приміщенні у таких випадках:

при введенні в дію нових або доопрацьованих нормативних актів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень тощо);

при зміні технологічного процесу, застосуванні нового або зміні чи модернізації існуючого пожежонебезпечного устаткування;

у разі незадовільного знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у випадку пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг та зміст інструктажу визначаються в кожному випадку окремо залежно від причин, що викликали потребу його проведення.

6.6 Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт (зварювальних, розігрівальних та інших), при ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха.

6.7 Про проведення усіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, робляться записи в спеціальних журналах (додаток 2) за підписами осіб, з якими проводиться інструктаж, і тих, хто його проводив.

Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, який дозволяє виконання робіт (наряд-допуск тощо).

6.8 Навчання з пожежно-технічного мінімуму проходять раз на рік працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою:

електрозварювальники;

особи, що мають брати безпосередню участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій А і Б (відповідно до НАПБ Б.07.005-86);

особи, які мають виконувати роботу на устаткуванні, обладнанні, апаратах, де використовуються легкозаймисті рідини (далі - ЛЗР) і горючі рідини (далі - ГР), горючі гази та інші вибухонебезпечні речовини;

працівники складського господарства, де зберігаються пожежонебезпечні речовини;

електрики, що працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах;

інші категорії працівників, діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки.

Навчання проводиться за програмами, розробленими на енергетичних підприємствах, погодженими з місцевими органами державного пожежного нагляду і затвердженими керівником підприємства. Рекомендована програма проведення навчання з пожежно-технічного мінімуму наводиться в додатку 3.

Після закінчення навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму у персоналу повинні бути прийняті заліки. Результати заліків оформляються протоколом. Особам, що склали заліки, видається посвідчення встановленого зразка.

6.9 Протипожежні тренування на енергетичних підприємствах проводяться згідно з розробленими графіками, затвердженими головним інженером підприємства.

Протипожежні тренування проводяться з експлуатаційним, ремонтним персоналом та пожежними частинами.

Допускається проведення сумісних протиаварійних та протипожежних тренувань.

7.1 На кожному енергетичному підприємстві повинна бути розроблена така документація з пожежної безпеки:

загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки на підприємстві;

інструкції з пожежної безпеки в цехах, лабораторіях, майстернях, на складах та інше;

інструкція з обслуговування установок пожежогасіння;

інструкція з обслуговування установок пожежної сигналізації;

план пожежогасіння на підприємстві;

оперативні картки дій на випадок виникнення пожежі;

плани та графіки проведення протипожежних тренувань, навчання і перевірки знань персоналу, технічного нагляду за системами пожежного захисту, а також інша документація відповідно до вимог ПТЕ.

7.2 Відповідно до вимог ПТЕ для кожного підрозділу (цеху) і виробничої служби головним інженером повинен затверджуватись перелік необхідних інструкцій та іншої технічної документації.

7.3 Загальнооб'єктова інструкція погоджується з об'єктовою пожежною охороною, ДПД або СПБ і затверджується керівником підприємства.

7.4 Інструкції з пожежної безпеки в цехах, лабораторіях, майстернях, на складах та в інших приміщеннях розробляються керівниками відповідних підрозділів, погоджуються з ДПД або СПБ і відомчою пожежною охороною підприємства і затверджуються керівником підприємства.

7.5 Інструкції з експлуатації систем водопостачання, установок виявлення і гасіння пожежі повинні розроблятися на підставі проектної документації і паспортних даних на установлене обладнання.

Інструкції затверджуються головним інженером підприємства і переглядаються в строки, встановлені ПТЕ.

7.6 План пожежогасіння є основним документом, який визначає дії персоналу підприємства при виникненні пожежі, порядок взаємодії з пожежними підрозділами, напрямки введення сил і засобів на гасіння пожежі з урахуванням заходів безпеки і раціонального розміщення пожежної техніки та інше.

Він повинен розроблятися спільно робітниками пожежної охорони МНС України і фахівцями енергетичного підприємства та затверджуватися начальником гарнізону пожежної охорони і керівником енергетичного підприємства.

Основні положення плану пожежогасіння повинні доводитись до відома працівників підприємства під час проведення навчання з пожежно-технічного мінімуму, періодичних інструктажів та відпрацьовуватись на протипожежних тренуваннях.

План пожежогасіння повинен переглядатися або коригуватися в таких випадках:

при розширенні чи реконструкції енергетичного підприємства;

при виявленні недоліків у передбачених діях персоналу і пожежних підрозділів при гасінні пожежі або протипожежних тренуваннях;

якщо виявлено недоліки під час проведення перевірок Держпожбезпеки або Службою пожежної безпеки Міністерства палива та енергетики України.

7.7 Картки пожежогасіння розробляються на кожний відсік (приміщення) кабельних споруд, генератор, трансформатор (блоковий, зв'язку, власних потреб), тракти паливоподачі, вузли пересипання, повітропідігрівачі котлів та інші об'єкти, затверджуються головним інженером підприємства й зберігаються у начальника зміни електростанції (начальника зміни, цеху, блоку), чергового диспетчера підстанції з напругою 110 кВ і вище, підприємства електромереж.

Оперативні картки мають уточнюватися при зміні принципових схем виробництва, розширенні або реконструкції енергооб'єкта.

8.1 Утримання території

8.1.1 Територія енергетичного підприємства повинна постійно утримуватись в чистоті, прибиратись від горючих відходів.

Забороняється захаращувати матеріалами й обладнанням проїзди навколо будівель і дороги.

8.1.2 Уся територія енергетичного підприємства повинна мати капітальну огорожу висотою не менше 2 м й обладнані контрольно-перепускні пункти, а також зовнішнє освітлення відповідно до діючих норм.

8.1.3 До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, складів вугілля повинні відповідати вимогам будівельних норм.

8.1.4 Будівництво на території підприємств нових будівель і споруд (у тому числі тимчасових) може здійснюватись тільки за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу в органах державного пожежного нагляду на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.

Не дозволяється добудовувати до будівель з огороджувальними металоконструкціями комори з горючим полімерним утеплювачем, майстерні та інші приміщення.

8.1.5 Усі проїзні дороги повинні утримуватися в належному стані. Під'їзди до пожежних гідрантів, водоймищ та інших джерел водопостачання (ставки, градирні, канали та інше), обладнані спеціальними майданчиками (пірсами), повинні бути постійно вільними, взимку очищатись від снігу.

8.1.6 На території повинні бути встановлені відповідні дорожні знаки і пояснювальні написи про заборону зупинки автотранспорту, інших механізмів у місцях звуження проїзних доріг, під арками і в місцях розміщення пожежної техніки за оперативним планом пожежогасіння.

8.1.7 Закриття окремих проїздів і дільниць дороги на ремонт або з інших причин може бути виконане після погодження з ДПД або СПБ і обладнання тимчасових об'їздів або переїздів через дільниці, які ремонтуються. На весь період ремонту потрібно встановити дорожні знаки і покажчики маршруту прямування транспорту, а також додаткове освітлення.

8.1.8 Переїзди внутрішніх об'єктних залізниць повинні бути вільними для проїзду пожежних автомобілів і мати суцільний настил на рівні головок рейок. Забороняється стоянка залізничних вагонів без локомотива на переїздах.

8.1.9 На території електростанцій і підстанцій належить регулярно скошувати і вивозити траву. Забороняється зберігання висушеної трави на території підприємства і навколо нього на відстані ближче 100 м.

8.1.10 Спалювання сміття і відходів на території підприємства категорично заборонено. Усі горючі відходи і сміття протягом робочого дня слід вивозити за територію підприємства.

8.2 Утримання будівель, приміщень і споруд

8.2.1 Будівлі, приміщення і споруди енергетичних підприємств повинні своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті. Термін очищення встановлюється відповідно до технологічних регламентів і вимог ПТЕ.

8.2.2 Забороняється виконувати перепланування приміщень без попереднього розроблення проекту, без погодження з місцевими органами державного пожежного нагляду.

Забороняється зменшувати кількість евакуаційних виходів і знижувати вогнестійкість будівельних конструкцій, порушуючи вимоги будівельних норм і правил (далі - ДБН).

8.2.3 На шляхах евакуації має утримуватись в справному стані робоче й аварійне освітлення, а також повинні бути встановлені покажчики виходів відповідно до державних стандартів.

8.2.4 На входах у приміщення виробничого, складського призначення і виробничих лабораторій повинні бути вивішені таблички з позначенням категорії вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 та класу зони за ДНАОП 0.00-1.32-01.

8.2.5 У виробничих, допоміжних і адміністративних приміщеннях забороняється:

захаращувати шляхи евакуації і сходові клітки обладнанням, матеріалами та іншими предметами;

прибирати приміщення з застосуванням ЛЗР і ГР;

залишати без постійного нагляду електронагрівальні прилади, а після закінчення роботи залишати ввімкненими в електромережу апарати й установки, якщо цього не потребує технологія виробництва, а також користування електроплитами;

оббивати стіни приміщень горючими оздоблювальними матеріалами або тканинами, не просоченими вогнезахисними речовинами;

відігрівати заморожені водяні труби паяльними лампами та іншими засобами з застосуванням відкритого вогню;

використовувати горища, технічні поверхи, венткамери, електрощитові як виробничі приміщення, а також для зберігання матеріалів і обладнання;

виконувати в приміщеннях і на обладнанні роботи, які не передбачені технологією виробництва.

8.2.6 Горища, технічні поверхи, венткамери, електрощитові, підвали повинні бути постійно зачинені на замок, а ключі зберігатись у визначеному місці, які можна одержати в будь-який час. На дверях має бути напис про місцезнаходження ключів і телефон особи, у якої вони знаходяться.

Дерев'яні конструкції горищ повинні бути оброблені вогнезахисними речовинами. Це оброблення повинне періодично повторюватися після перевірки стану вогнезахисного оброблення, яке слід проводити щорічно зі складанням акта.

8.2.7 Отвори в протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними протипожежними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо). Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних та протидимних дверей, а також знімати пристрої для їх самозачинення.

8.2.8 При перетинанні перегородок, перекриттів різними комунікаціями й кабелями усі місця проходження слід на всю товщу зашпарувати негорючими матеріалами, а при потребі - спеціальними сальниковими ущільненнями.

8.2.9 Системи вентиляції і протидимного захисту повинні підтримуватися в технічно справному стані, який відповідає технічним умовам їх установлення і проектним вимогам.

8.2.10 Забороняється прокладання проводів і кабелів (за винятком прокладання в сталевих трубах) безпосередньо на металевих панелях і плитах з горючим або важкогорючим полімерним утеплювачем, а також установлення електричного обладнання ближче ніж на 1 м від зазначених конструкцій.

У місцях проходження (перетинання) різних комунікацій через зазначені огороджувальні конструкції слід застосовувати металеві гільзи з обов'язковим ущільненням негорючими матеріалами.

При перетинанні цих металоконструкцій трубопроводами з гарячим теплоносієм у радіусі не менш як 100 мм має передбачатись теплова ізоляція із негорючого утеплювача.

8.2.11 У цехових коморах повинна бути встановлена максимально допустима для одночасного зберігання кількість ЛЗР і ГР, фарб, лаків, розчинників.

Таблиця з нормами зберігання таких матеріалів повинна бути вивішена на внутрішньому боці дверей комор або спеціальних шаф.

8.2.12 У цехах або на робочих місцях дозволяється зберігати тільки змінну норму ЛЗР, ГР і мастильних матеріалів у щільно закритій тарі, яка при ударі не розбивається.

Після закінчення зміни горючі відходи і обтиральні матеріали слід прибирати з робочого місця. Невикористані ЛЗР, ГР, лаки, фарби і розчинники належить здавати в цехові комори або зберігати в спеціальних металевих шафах (ящиках).

8.2.13 Використані промащені обтиральні матеріали повинні складуватися в спеціальні металеві ящики ємністю не більш як 0,5 куб.м з кришками і після роботи видалятися з приміщень для утилізації.

8.2.14 У побутових приміщеннях (гардеробах, душових, санітарно-перепускних та ін.) мають використовуватись металеві шафи для зберігання спецодягу. Допускається використання дерев'яних шаф, оброблених вогнезахисними речовинами.

8.2.15 Забороняється зберігати в шафах промащений спецодяг.

8.2.16 Паління на виробництві допускається тільки в спеціально відведених місцях, обладнаних урнами і ємностями з водою. У цих місцях повинні бути вивішені знаки безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ "Цвета сигнальные и знаки безопасности".

8.2.17 У будівлях та спорудах, котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі 25 осіб і більше мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Необхідність забезпечення планами (схемами) евакуації одноповерхових будівель та споруд визначається місцевими органами державного пожежного нагляду, виходячи з їх пожежної небезпеки та кількості людей.

8.2.18 У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат, останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

8.2.19 Після закінчення робочого дня, перед закриттям будівлі (споруди), відповідальна особа повинна обійти усі приміщення, відключити електромережу і закрити приміщення. Результати огляду записати в журнал (додаток 4).

8.3 Утримання евакуаційних шляхів і виходів

8.3.1 Евакуаційні шляхи й виходи повинні утримуватися вільними, не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації усіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні і планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, продовження шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

8.3.2 У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розташовувати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб.

8.3.3 Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень), за винятком, передбаченим протипожежними нормами.

8.3.4 У сходових клітках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення на висоті 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, поштові скриньки та пожежні крани за умови, що це обладнання не зменшує ширини проходу сходових площадок та маршів.

8.3.5 Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та ПУЕ.

Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.

Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, повинні постійно освітлюватись електричним світлом.

8.3.6 У виробничих приміщеннях без природного освітлення за наявності більше 50 працівників (або якщо площа перевищує 150 кв.м) евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими покажчиками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення.

Світлові покажчики "Вихід" повинні постійно бути справними. Їх слід вмикати на весь час перебування людей.

8.3.7 Не допускається:

влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні та підйомні двері, такі двері, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;

забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються, зовнішні евакуаційні двері будівель;

застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель з 5-м ступенем вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стелі, а також сходів та сходових кліток;

розташовувати в тамбурах виходів гардероби, вішалки для одягу, сушарні, торговельні кіоски, а також зберігати будь-який інвентар та матеріали;

влаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення, виходи з вантажних ліфтів (підйомників), прокладати промислові газопроводи, трубопроводи з ЛЗР та ГР, повітропроводи;

влаштовувати в загальних коридорах комори й шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій, зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети;

знімати передбачені проектом двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток;

заміняти армоване скло на звичайне у дверях та фрамугах;

знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати двері, що самозачиняються, у відчиненому положенні;

зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;

розвішувати в сходових клітках на стінах стенди, панно тощо.

9.1 Електроустановки

9.1.1 Електроустановки (можливість їх застосування, монтаж, наладка та експлуатація) повинні відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), ДНАОП 0.00-1.32-01, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ПТЕ), Правил техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ) та інших нормативних документів.

Будівельну частину електроустановок слід виконувати відповідно до протипожежних вимог будівельних норм та ПУЕ.

9.1.2 Відстань від повітряних ліній (далі - ПЛ) електропередачі до будівель і споруд, які містять вибухопожежонебезпечні та пожежонебезпечні приміщення, до вибухо- і пожежонебезпечних зон зовнішніх установок, а також горючих дахів та близьких частин будівель і споруд, що виступають, місць зберігання горючих матеріалів повинна відповідати величинам, визначеним розділами 4 і 5 ДНАОП 0.00-1.32-01 та ПУЕ.

9.1.3 Уздовж ПЛ електропередачі відводиться охоронна зона (у повітрі і на землі), ширина якої залежить від напруги лінії і береться по вертикалі проекції крайніх проводів:

2 м - до проводів напругою до 1 кВ;

10 м - до проводів напругою до 20 кВ;

15 м - до проводів напругою до 35 кВ;

20 м - до проводів напругою до 110 кВ;

25 м - до проводів напругою до 150-220 кВ;

30 м - до проводів напругою до 330, 400, 500 кВ;

40 м - до проводів напругою до 750 кВ.

Охоронна зона ПЛ електропередачі в лісних масивах, полях та ін. повинна бути в пожежобезпечному стані та забороняється:

розміщати в охоронній зоні постійні і тимчасові будівлі (дачі, будівельні вагончики тощо);

складувати солому, сіно, дрова та інші горючі матеріали;

розміщати звалища різних горючих і хімічно небезпечних відходів.

При влаштуванні ПЛ електропередачі з дерев'яними опорами в лісах, на пасовищах і хлібних масивах, де можливо виникнення пожеж, необхідно:

у нижній частині опори застосовувати залізобетонні пасинки;

навкруги опори знищити траву і кущі;

у лісах і торфовищах навкруги опори на відстані двох метрів від неї прокопати канаву завглибшки 0,4 м та завширшки 0,6 м;

для ПЛ 110 кВ і більше в торфовищах забороняється застосовувати дерев'яні опори.

9.1.4 Відстані від проводів, що перетинають пожежні проїзди і шляхи для перевезення вантажів, до поверхні землі (дороги) у проїзній частині повинні бути не менше 6 м, у непроїзній частини - не менше 3,5 м.

9.1.5 Відстані між проводами повинні бути: при прольоті до 6 м - не менше 0,1 м, при прольоті більше 6 м - не менше 0,15 м. Відстані від проводів до стін і опорних конструкцій повинні бути не менше 50 мм.

9.1.6 Прокладка проводів і кабелів зовнішньої електропроводки в трубах, коробах і гнучких металевих рукавах повинна виконуватися в усіх випадках з ущільненням. Прокладка проводів у сталевих трубах і коробах у землі поза будівлями не допускається.

9.1.7 Вводи в будівлі рекомендується виконувати через стіни в ізоляційних трубах таким чином, щоб вода не могла скопичуватись у вводі і проникати всередину будівлі.

9.1.8 Відстань від проводів перед вводом і вводу до поверхні землі повинна бути не менше 2,75 м. Відстань між проводами біля ізолятора вводу, а також від проводів до виступальних частин будівлі (звиси даху тощо) повинна бути не менше 0,2 м. Ввід допускається виконувати через дахи в сталевих трубах. При цьому відстань по вертикалі від проводів відгалуження до вводів і від проводів вводу до даху повинна бути не менше 2,5 м.

9.1.9 Для будівель невеликої висоти (торгові павільйони, кіоски, будівлі контейнерного типу, пересувні будки, фургони тощо), на дахах яких унеможливлюване перебування людей, відстань у світлі від проводів відгалужень до вводів і проводів вводу до даху допускається приймати не менше 0,5 м. При цьому відстань від проводів до поверхні землі повинна бути не менше 2,75 м.

9.1.10 У районах з одноповерховою забудовою відгалуження від ПЛ до вводів повинне виконуватись проводами з атмосферостійкою ізоляцією. Довжина відгалуження від ПЛ до вводу повинна бути не більше 25 м.

9.1.11 Електричні машини, апарати, обладнання (апарати управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні прилади, електродвигуни, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони (за розділами 4 і 5 ДНАОП 0.00-1.32-01, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

9.1.12 Телефонні апарати, сигнальні пристрої до них, електричні годинники, радіоприймачі та інші подібні споживачі електроенергії можуть застосовуватись у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності їх рівня вибухозахисту (ступеня захисту) класу зони.

9.1.13 Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

9.1.14 На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.

9.1.15 З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).

Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів.

9.1.16 В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон слід застосовувати відгалужувальні та з'єднувальні коробки з негорючих або важкогорючих матеріалів. Ці коробки повинні бути постійно закриті кришками із зазначених матеріалів.

9.1.17 Влаштування та експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється. Винятком можуть бути тимчасові ілюмінаційні установки і електропроводки, які живлять місця проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.