Про затвердження Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України

На виконання Закону України "Про пожежну безпеку", Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.95 N 238

, і Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на підприємствах Міненерго України на 1996 рік

1. Затвердити Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України (далі - Правила) та ввести їх в дію через три місяці після реєстрації в Мін'юсті України.

2. Управлінню охорони праці (Цимбалюку), Управлінню правового забезпечення (Матвєєвій), Державному науково-дослідному проектно-вишукувальному технологічному інституту "Енергоперспектива" (Петрову) здійснити реєстрацію Правил в Мін'юсті України.

3. З уведенням у дію Правил вважати такими, що не застосовуються на території України: "Правила пожарной безопасности для энергетических предприятий" (РД 34.03.301-87), затверджені Міненерго СРСР 27.07.87; "Перечень зданий, помещений и сооружений предприятий Минэнерго СССР, которые подлежат оборудованию установками автоматической пожарной сигнализации" та "Перечень зданий, помещений и сооружений предприятий Минэнерго СССР, которые подлежат оборудованию установками автоматического пожаротушения", затверджені наказом Міненерго СРСР від 02.06.81 N 221.

4. Керівникам енергетичних компаній, підприємств, установ та організацій:

4.1. Організувати вивчення і перевірку знань Правил працівниками підвідомчих підрозділів.

4.2. Придбати необхідну кількість примірників Правил згідно з попередніми заявками.

5. Голові правління - директору Державної акціонерної енергогенеруючої компанії "Західенерго" (Павлюку), генеральному директору Державного науково-дослідного проектно-вишукувального технологічного інституту "Енергоперспектива" (Петрову):

5.1. Організувати тиражування Правил згідно із заявками підприємств галузі.

5.2. Здійснити розсилання Правил після надходження коштів на рахунок компанії "Західенерго".

5.3. Створити резервний фонд Правил у кількості 10 % від загальної заявленої кількості примірників.

6. Управлінню справами (Новикову) забезпечити Управління охорони праці та інші підрозділи Міненерго необхідною кількістю примірників Правил за їх заявками.

7. Національній атомній енергогенеруючій компанії "Енергоатом" (Нігматулліну) до завершення розроблення Правил пожежної безпеки при експлуатації АЕС тимчасово керуватись вимогами Правил, які вводяться в дію цим наказом, в частині, що не суперечить вимогам ядерної та радіаційної безпеки.

8. Реєстрацію, авторський нагляд та супровід Правил покласти на Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний технологічний інститут "Енергоперспектива" (Петрова).

9. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Управління охорони праці (Цимбалюка).

Нормативний документ "Правила пожежної безпеки в енергетичних компаніях, підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України" розроблено відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку", постанови Кабінету Міністрів від 26.07.94 N 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку", а також згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МВС України від 22.06.95 N 400 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 14.07.95 за N 219/755.

Правила встановлюють вимоги пожежної безпеки, чинність яких поширюється на всі компанії, підприємства й організації енергетичної галузі, крім АЕС, незалежно від форм власності й відомчої підпорядкованості (далі - енергетичні підприємства).

Забезпечуючи пожежну безпеку, слід також керуватись стандартами, державними будівельними нормами, "Правилами устройства электроустановок" (ПУЭ) (шосте видання, Енергоатомвидав, 1986), "Правилами технической эксплуатации электрических станций и сетей" (ПТЭ), затвердженими Міненерго СРСР 20.02.89, та іншими нормативними актами, які регламентують вимоги пожежної безпеки.

2.1. Пожежна безпека енергетичних підприємств забезпечується шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, зменшення негативних екологічних наслідків, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

2.2. Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" відповідальність за протипожежний стан енергетичних підприємств покладається на керівників цих підприємств і організацій, а також на відповідальних осіб, уповноважених наказом керівників та посадовою інструкцією.

2.3. Обов'язки керівників підприємств та уповноважених органів установлюються статтею 5 Закону України "Про пожежну безпеку".

Керівники зобов'язані:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджуючи досягнення науки і техніки, а також позитивний досвід;

- розробляти положення і інструкції, які діють у межах підприємства, здійснювати контроль за їхнім виконанням;

- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання персоналу правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо дотримання цих правил;

- при відсутності у нормативних актах вимог щодо забезпечення пожежної безпеки - вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- створювати, при потребі, підрозділи пожежної охорони і матеріально-технічну базу для їх функціонування;

- надавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання з цією метою виробничої автоматики;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також закриття доріг і проїздів на своїй території;

- проводити службове розслідування випадків пожеж.

2.4. Відповідно до ГКД 34.03.302-98 "Положення про службу пожежної безпеки Міненерго України", затвердженого наказом Міненерго України від 07.05.98 N 67, для виконання функцій пожежної безпеки в апараті підприємств, організацій, компаній утворюються служби пожежної безпеки, які підпорядковуються безпосередньо керівнику підприємства.

2.5. Персонал енергетичних компаній підприємств і організацій несе відповідальність за забезпечення пожежної безпеки на діючих об'єктах, а також об'єктах, що будуються.

2.6. Особи, винні в порушенні цих Правил, у залежності від характеру і наслідків їхніх дій, несуть адміністративну, кримінальну та іншу відповідальність відповідно до чинного законодавства.

3.1. Забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і персоналу енергетичних підприємств. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств.

3.2. Керівник енергопідприємства, компанії, підприємства й організації (далі - підприємства) повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначати своїм наказом відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель цехів, споруд, приміщень, технологічного та інженерного обладнання, а також за утримання й експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

3.3. З метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації гасіння їх на енергопідприємствах, створюються добровільні пожежні дружини (ДПД) і команди (ДПК), діяльність яких повинна здійснюватися відповідно до Положення про добровільні пожежні дружини (команди), затвердженого наказом МВС України від 27.09.94 N 521, зареєстрованого Мін'юстом України 13.10.94 за N 248/458.

3.4. На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії (ПТК). Їхню роботу необхідно організовувати згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію, затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 N 521 і зареєстрованим Мін'юстом України 13.10.94 за N 249/459.

3.5. На кожному енергетичному підприємстві повинна бути розроблена загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки й інструкції для усіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (цехів, складів, майстерень, лабораторій, дільниць і т.п.) відповідно до основних вимог до документації з пожежної безпеки (додаток 1).

3.6. На кожному енергопідприємстві наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, яким визначені:

- можливість і місця паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт, у тому числі зварювальних;

- правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

- місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитись у виробничих приміщеннях і на території;

- порядок прибирання горючого пилу відходів, зберігання промасленого ганчір'я та спецодягу, очищення повітропроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

- порядок відключення від мережі електрообладнання в разі пожежі;

- порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

- порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних осіб за їхнє проведення;

- порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водогону, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);

- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

- дії працівників у разі виявлення пожежі;

- порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні та святкові дні.

3.7. Відповідальність за пожежну безпеку окремих цехів, лабораторій, майстерень, складів і інших виробничих і допоміжних споруд підприємств покладається на керівників цих структурних підрозділів або посадових осіб, які виконують їхні обов'язки.

3.8. Керівники структурних підрозділів підприємств, начальники цехів, районів теплових і електричних мереж, підстанцій, лабораторій, майстерень, складів тощо, а також інші посадові особи, відповідальні за пожежну безпеку зобов'язані:

- забезпечити на довірених їм дільницях дотримання встановленого протипожежного режиму і виконання в установлені строки заходів, які підвищують пожежну безпеку;

- забезпечити справність і нормальну роботу технологічного обладнання відповідно до технологічних вимог і проектних рішень та негайно вживати заходів до усунення виявлених несправностей, які можуть призвести до пожежі або загорання;

- організувати пожежно-технічне навчання підлеглого персоналу і вимагати від нього дотримання протипожежного режиму і виконання встановлених вимог пожежної безпеки, особливо щодо технології виробництва;

- забезпечити контроль за виконанням вимог пожежної безпеки при проведенні ремонтних робіт персоналом цеху і підрядними організаціями, установити режим прибирання робочих місць і приміщень, а також вимкнення електромережі після закінчення роботи;

- установити порядок утримання в справному стані і постійній готовності до дії всіх засобів виявлення та гасіння пожежі;

- при виявленні пожежі або аварії вжити заходів для негайного виклику пожежних підрозділів, оповістити керівництво підприємства та організувати гасіння пожежі й евакуацію персоналу (при потребі).

3.9. На основі цих Правил для кожного цеху, підстанції, лабораторії, майстерні, складу і інших споруд повинна бути розроблена конкретна інструкція про заходи щодо пожежної безпеки, яка вивішується на видному місці.

3.10. Цехові інструкції повинні періодично переглядатися на основі аналізу протипожежного стану об'єкта, відповідних наказів і вказівок міністерства, а також при заміні керівника, але не рідше 1 разу в 3 роки.

4.1. Усі працівники повинні проходити спеціальні протипожежні навчання в системі виробничого навчання та перевірку знань згідно з ГКД 34.12.102-95 "Навчання, інструктаж і перевірка знань працівників підприємств, установ і організацій Міненерго України з питань охорони праці та експлуатації обладнання. Положення", затвердженим Міненерго України 09.09.95.

Протипожежне навчання працівників має такі види:

- протипожежні інструктажі: вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий;

- спеціальне навчання з пожежно-технічного мінімуму;

- протипожежні тренування.

4.2. Вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу, постійну або тимчасову, на енергетичне підприємство, а також з учнями та студентами, які прибули на виробниче навчання (практику).

Він проводиться на підставі діючих на підприємстві правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки у спеціально обладнаному для цього приміщенні фахівцем об'єктової пожежної охорони, а при його відсутності - інженерно-технічним робітником або начальником структурного підрозділу, в який приймається новий робітник. Програма для проведення вступного протипожежного інструктажу затверджується керівником (заступником, головним інженером) підприємства.

Вступний протипожежний інструктаж ставить своєю метою ознайомлення щойно прийнятих на роботу:

- з загальними правилами пожежної безпеки, які належить виконувати на території, в цехах і інших об'єктах енергетичного підприємства або підстанції;

- з особливостями пожежної безпеки на виробничій ділянці або в службі, куди він направляється на роботу;

- з основними правилами застосування первинних засобів пожежогасіння і заходами безпеки при користуванні їми;

- з засобами й системами оповіщення про пожежу та порядком виклику пожежних підрозділів;

- з особливостями гасіння пожежі на електроустановках.

Вступний протипожежний інструктаж можна об'єднувати зі вступним інструктажем з охорони праці. Особи, які не пройшли вступний інструктаж, до роботи не допускаються.

4.3. Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці посадовою особою, відповідальною за пожежну безпеку цеху (виробничої дільниці, майстерні, лабораторії, складу) з записом у журналі інструктажів з питань пожежної безпеки (додаток 2).

Первинні інструктажі повинні проходити:

- всі щойно прийняті на роботу;

- робітники, переведені з інших структурних підрозділів, виробничих дільниць енергопідприємства;

- особи, що прибули на підприємство у відрядження і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі;

- будівельники, монтажники, ремонтники сторонніх організацій, які виконують на діючому підприємстві будівельно-монтажні, ремонтні та інші роботи;

- студенти, учні під час виробничої практики (навчання), а також перед проведенням з ними практичних занять в учбових майстернях, лабораторіях і т.ін.

Програма для проведення первинного інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу (начальником цеху, відділу), відповідальним за протипожежний стан, або керівником підприємства і погоджується з начальником об'єктової пожежної охорони (при її наявності).

4.4. Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками не менш як 1 раз на рік за переліком питань, з якими потрібно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів.

4.5. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або у спеціально відведеному для цього приміщенні у таких випадках:

- при введенні в дію нових або доопрацьованих нормативних актів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень тощо);

- при зміні технологічного процесу, застосуванні нового або зміні чи модернізації існуючого пожежонебезпечного устаткування;

- на вимогу державних інспекторів з пожежного нагляду, якщо виявлене незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у випадку пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння;

- на вимогу вищестоящих організацій.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей. Обсяг та зміст інструктажу визначається в кожному випадку окремо залежно від причин, що викликали потребу його проведення.

4.6. Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт (зварювальних, розігрівальних та інших), при ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха.

4.7. Про проведення усіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, робляться записи в спеціальних журналах (додаток 2) з підписами осіб, з якими проводиться інструктаж, і тих, хто його проводив.

Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, що дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл).

4.8. Навчання з пожежно-технічного мінімуму проводяться 1 раз на рік з працівниками, зайнятими на роботах з підвищеною пожежною небезпекою:

- електрозварювальники;

- особи, що мають брати безпосередню участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій А і Б (відповідно ОНТП 24-86);

- особи, які мають виконувати роботу на устаткуванні, обладнанні, апаратах, де перебувають в обігу легко-займисті рідини (ЛЗР) і горючі рідини (ГР), горючі гази та інші вибухонебезпечні речовини;

- працівники складського господарства, де зберігаються пожежонебезпечні речовини;

- електрики, що працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах;

- інші категорії працівників, діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки.

Навчання проводиться за програмами, розробленими на енергопідприємствах, погоджених з місцевими органами державного пожежного нагляду і затвердженими керівником підприємства. Рекомендована програма проведення навчання з пожежно-технічного мінімуму приводиться в додатку 3.

Після закінчення вивчення програми у персоналу повинні бути прийняті заліки, які оформляються протоколом з видачею посвідчень встановленого зразка про проходження пожежно-технічного мінімуму.

4.9. Протипожежні тренування на енергопідприємствах проводяться згідно з розробленими графіками, затвердженими головним інженером підприємства.

Протипожежні тренування повинні проводитися з експлуатаційним, ремонтним персоналом та пожежними частинами у відповідності до вимог "Инструкции по организации противопожарных тренировок на энергетических предприятиях и организациях Минэнерго СССР", затвердженої Міненерго СРСР 04.05.84.

Допускається проведення сумісних протиаварійних та протипожежних тренувань.

5.1. На кожному енергетичному підприємстві повинна бути розроблена така документація з пожежної безпеки:

- загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки на підприємстві;

- інструкції пожежної безпеки в цехах, лабораторіях, майстернях, складах та інше;

- інструкція з обслуговування установок пожежогасіння;

- інструкція з обслуговування установок пожежної сигналізації;

- оперативний план пожежогасіння на підприємстві;

- оперативні картки дій на випадок виникнення пожежі;

- плани та графіки проведення протипожежних тренувань, навчання і перевірки знань персоналу, технічного нагляду за системами пожежного захисту, а також інша документація у відповідності з вимогами ПТЭ.

5.2. У відповідності до вимог ПТЭ для кожного підрозділу (цеху) і виробничої служби головним інженером повинен затверджуватись перелік необхідних інструкцій та іншої технічної документації.

5.3. Загальнооб'єктова інструкція погоджується з об'єктовою пожежною охороною (при наявності такої) і затверджується керівником підприємства.

Інструкція повинна визначати такі основні вимоги:

- утримання території, в тому числі доріг, вододжерел, під'їздів до будівель і споруд;

- утримання будівель, приміщень і споруд;

- протипожежний режим і обов'язки усіх працюючих на підприємстві з його дотримання;

- організація і допуск для виконання разових і тимчасових робіт підрядними і сторонніми організаціями на підприємстві;

- утримання вододжерел, засобів пожежогасіння, сигналізації і зв'язку;

- порядок проведення електрогазозварювальних та інших вогненебезпечних робіт;

- утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного устаткування;

- порядок аварійного відключення електроустаткування, вентиляції, зупинки роботи технологічного обладнання;

- порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан приміщень і закриття їх після закінчення роботи;

- порядок сповіщення персоналу про пожежу та виклик пожежної охорони;

- відповідальність за стан пожежної безпеки.

5.4. Інструкції про заходи пожежної безпеки в цехах, лабораторіях, майстернях, складах та інших приміщеннях розробляються керівниками відповідних підрозділів, погоджуються з пожежною охороною підприємства і затверджуються головним інженером.

Указані інструкції повинні вміщувати конкретні вимоги пожежної безпеки, а саме:

- категорія приміщення з вибухопожежної і пожежної безпеки за ОНТП 24-86;

- спеціальні протипожежні заходи для технологічних процесів виробництва, недодержання яких може викликати пожежу;

- заходи пожежної безпеки на технологічних установках, апаратах і агрегатах при підготовці до пуску їх в експлуатацію і після ремонту;

- порядок і норми зберігання пожежонебезпечних речовин і матеріалів у цеху, лабораторії, майстерні, складі тощо;

- режим використання апаратів з відкритим вогнем і організація спеціально обладнаних дільниць для проведення постійних вогненебезпечних робіт (електрозварювання, газорізання та інше);

- порядок збирання, зберігання і видалення з приміщення горючих матеріалів, промасленого шмаття, утримання побутових приміщень, зберігання спецодягу та інше;

- порядок утримання наявних засобів пожежогасіння і розподіл обов'язків з технічного нагляду за ними;

- порядок утримання шляхів евакуації;

- порядок зупинки технологічного обладнання, відключення вентиляції, правила застосування засобів пожежогасіння;

- порядок огляду, відключення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень і робочих місць, зачинення приміщень після закінчення роботи;

- дії персоналу при виникненні пожежі, спосіб виклику пожежної охорони і членів ДПД.

5.5. Інструкції з експлуатації систем водопостачання, установок виявлення і гасіння пожежі повинні розроблятися на підставі діючих типових інструкцій, затверджених Міненерго, а також проектної документації і паспортних даних на установлене обладнання.

Інструкції повинні регламентувати:

- розмежування зон відповідальності за технічне обслуговування установок пожежного захисту і водопостачання між відповідними підрозділами підприємства;

- порядок технічного нагляду за технічним обладнанням і його ремонтом, нагляду за системами автоматики й управління з урахуванням вимог безпеки праці;

- вимоги щодо ведення технічної документації;

- вимоги щодо навчання персоналу, а також відповідальність за обслуговування установок пожежного захисту і водопостачання.

Інструкції затверджуються головним інженером підприємства і переглядаються в строки, встановлені ПТЭ.

5.6. Оперативний план пожежогасіння є основним документом, який визначає дії персоналу підприємства при виникненні пожежі, порядок взаємодії з пожежними підрозділами, що прибувають, напрямки введення сил і засобів на гасіння пожежі з урахуванням заходів безпеки і раціонального розміщення пожежної техніки та інше.

Він повинен розроблятися спільно робітниками пожежної охорони МВС і фахівцями енергопідприємства та затверджуватися начальником гарнізону пожежної охорони і керівником енергопідприємства.

Основні положення оперативного плану повинні доводитись до працівників підприємства під час проведення навчання з пожежно-технічного мінімуму, періодичних інструктажів та відпрацьовуватись на протипожежних тренуваннях.

Оперативний план пожежогасіння повинен переглядатися або коректуватися в таких випадках:

- при розширенні чи реконструкції енергетичного підприємства;

- при виявленні недоліків в передбачених діях персоналу і пожежних підрозділів при гасінні пожежі або протипожежних тренуваннях;

- при одержанні спільної вказівки Головного управління державної пожежної охорони МВС і Управління охорони праці Міненерго України.

5.7. Оперативні картки основних дій чергового персоналу розробляються на кожний відсік (приміщення) кабельних споруд, генератор, трансформатор (блоковий, зв'язку, власних потреб), тракти паливоподачі, вузли пересипання, повітропідігрівачі котлів та інші об'єкти, затверджуються головним інженером підприємства й зберігаються в начальника зміни електростанції (начальника зміни, цеху, блоку), чергового диспетчера підстанції з напругою 110 кВ і вище, підприємства електромереж.

Оперативні картки мають уточнюватися при зміні принципових схем виробництва, розширенні або реконструкції енергооб'єкта.

6.1. Утримання території

6.1.1. Територія енергетичного підприємства повинна постійно утримуватись в чистоті, постійно прибиратись від горючих відходів.

Забороняється захаращувати матеріалами й обладнанням проїзди навколо будівель і дороги.

6.1.2. Уся територія енергетичного підприємства повинна мати капітальну огорожу й обладнані контрольно-перепускні пункти, а також зовнішнє освітлення у відповідності до діючих норм.

6.1.3. До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, складів вугілля повинні відповідати вимогам будівельних норм.

6.1.4. Будівництво на території підприємств нових будівель і споруд (в тому числі тимчасових) може здійснюватись тільки за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу в органах державного пожежного нагляду.

Не дозволяється добудовувати до будівель з обгороджувальними металоконструкціями з горючим полімерним утеплювачем комори, майстерні та інші приміщення.

6.1.5. Усі проїзні дороги повинні утримуватися в справному стані. Під'їзди до пожежних гідрантів, водоймищ та інших джерел водопостачання (ставки, градирні, канали та інше), обладнані спеціальними майданчиками (пірсами), повинні бути постійно вільними, взимку очищатись від снігу.

6.1.6. На території повинні бути встановлені відповідні дорожні знаки і пояснювальні написи про заборону зупинки автотранспорту, інших механізмів у місцях звуження проїзних доріг, під арками і в місцях розміщення пожежної техніки за оперативним планом пожежогасіння.

6.1.7. Закриття окремих проїздів і дільниць дороги на ремонт або з інших причин може бути виконане після погодження з об'єктовою пожежною охороною і обладнання тимчасових об'їздів або переїздів через дільниці, які ремонтуються. На весь період ремонту потрібно встановити дорожні знаки і покажчики маршруту прямування транспорту, а також додаткове освітлення.

6.1.8. Переїзди внутрішніх об'єктових залізниць повинні бути вільними для проїзду пожежних автомобілів і мати суцільний настил на рівні головок рейок. Забороняється стоянка залізничних вагонів без локомотиву на переїздах.

6.1.9. На території електростанцій і підстанцій належить регулярно скошувати і вивозити траву. Забороняється зберігання висушеної трави на території підприємства і навколо нього на відстані ближче 100 м.

6.1.10. Спалювання сміття і відходів на території підприємства слід виконувати в спеціальних пристроях (печах) не ближче 15 м від споруд та будівель.

6.2. Утримання будівель, приміщень і споруд

6.2.1. Будівлі, приміщення і споруди енергетичних підприємств повинні своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті. Терміни очищення встановлюються у відповідності з технологічними регламентами і вимогами ПТЭ.

6.2.2. Забороняється виконувати перепланування приміщень без попередньої розробки проекту, а при відступі від будівельних норм і правил без погодження з місцевими органами державного пожежного нагляду.

Забороняється зменшувати кількість евакуаційних виходів і знижувати вогнестійкість будівельних конструкцій, порушуючи вимоги будівельних норм і правил (ДБН).

6.2.3. На шляхах евакуації має додержуватись в справному стані робоче й аварійне освітлення, а також повинні бути встановлені покажчики виходів у відповідності з державним стандартом.

6.2.4. На входах у приміщення виробничого, складського призначення і лабораторій повинні бути вивішені таблички з позначенням категорії вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 та класу зони за ПУЭ.

6.2.5. У виробничих, допоміжних і адміністративних приміщеннях забороняється:

- захаращувати шляхи евакуації і сходові клітки обладнанням, матеріалами та іншими предметами;

- прибирати приміщення з застосуванням ЛЗР (легкозаймистих речовин) і ГР (горючих речовин);

- залишати без постійного нагляду електронагрівальні прилади, а після закінчення роботи залишати ввімкненими в електромережу апарати й установки, якщо цього не потребує технологія виробництва, а також користування електроплитами;

- оббивати стіни приміщень машинописного бюро, службових кабінетів та інших приміщень горючими оздоблювальними матеріалами або тканинами, не просоченими вогнезахисними речовинами;

- відігрівати заморожені водяні труби паяльними лампами та іншими засобами з застосуванням відкритого вогню;

- використовувати горища, технічні поверхи, венткамери, електрощитові як виробничі приміщення, а також для зберігання матеріалів і обладнання;

- виконувати в приміщеннях і на обладнанні роботи, які не передбачені технологією виробництва.

6.2.6. Горища, технічні поверхи, венткамери, електрощитові, підвали повинні бути постійно зачинені на замок, а ключі зберігатись у визначеному місці де їх можна одержати в будь-який час. На дверях має бути напис про місцезнаходження ключів і телефон особи, у якої вони знаходяться.

Дерев'яні конструкції горищ повинні бути оброблені вогнезахисними речовинами. Ця обробка повинна періодично повторюватися після перевірки стану вогнезахисної обробки, яку слід проводити щорічно зі складанням акта.

6.2.7. Отвори в протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними протипожежними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо). Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних та протидимних дверей, а також знімати пристрої для їх самозачинення.

6.2.8. При перетинанні перегородок, перекриттів різними комунікаціями й кабелями усі місця проходження слід на всю товщу зашпарувати негорючими матеріалами, а при потребі - спеціальними сальниковими ущільненнями.

6.2.9. Системи вентиляції і протидимного захисту повинні підтримуватися в технічно справному стані, який відповідає технічним умовам їх установлення і проектним вимогам.

6.2.10. Забороняється прокладання проводів і кабелів (за винятком прокладання в сталевих трубах) безпосередньо по металевих панелях і плитах з горючим або важкогорючим полімерним утеплювачем, а також установлення електричного обладнання ближче ніж 1 м від зазначених конструкцій.

У місцях проходження (перетинання) різних комунікацій через зазначені огороджувальні конструкції слід застосовувати металеві гільзи з обов'язковим ущільненням негорючими матеріалами.

При перетинанні цих металоконструкцій трубопроводами з гарячим теплоносієм, в радіусі не менш як 100 мм, має передбачатись теплова ізоляція із негорючого утеплювача.

6.2.11. У цехових коморах повинна бути встановлена максимально допустима для одночасного зберігання кількість ЛЗР і ГР, фарб, лаків, розчинювачів.

Таблиця з нормами зберігання таких матеріалів повинна бути вивішена на внутрішньому боці дверей комор або спеціальних шаф.

6.2.12. У цехах або на робочих місцях дозволяється зберігати тільки змінну норму ЛЗР, ГР і мастильних матеріалів у щільно закритій тарі, яка при ударі не розбивається.

Після закінчення зміни горючі відходи і обтиральні матеріали слід прибирати з робочого місця. Невикористані ЛЗР, ГР, лаки, фарби і розчинювачі належить здавати в цехові комори або зберігати в спеціальних металевих шафах (ящиках).

6.2.13. Використані промащені обтиральні матеріали повинні складуватися в спеціальні металеві ящики ємністю не більш як 0,5 куб.м з кришками і після роботи видалятися з приміщень для утилізації.

6.2.14. У побутових приміщеннях (гардеробах, душових, санітарно-перепусткових та ін.) мають застосовуватись металеві шафи для зберігання спецодягу. Допускається застосування дерев'яних шаф, оброблених вогнезахисними речовинами.

6.2.15. Забороняється зберігати в шафах промащений спецодяг. Адміністрація підприємства зобов'язана встановити порядок заміни промащеного (забрудненого) спецодягу чистим, періодичність його прання та ремонту.

6.2.16. Паління на виробництві допускається в спеціально відведених місцях, обладнаних урнами і ємностями з водою. В цих місцях повинні бути вивішені знаки безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "Цвета сигнальные и знаки безопасности".

6.3. Утримання евакуаційних шляхів і виходів

6.3.1. Евакуаційні шляхи й виходи повинні утримуватися вільними, не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації усіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні і планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, продовження шляхів евакуації їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

6.3.2. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розташовувати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб.

6.3.3. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

6.3.4. У сходових клітках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення на висоті 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, поштові скриньки та пожежні крани за умови, що це обладнання не зменшує ширини проходу сходових площадок та маршів.

6.3.5. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та ПУЭ.

Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.

Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, повинні постійно освітлюватись електричним світлом (у разі наявності людей).

6.3.6. У готелях, театрально-видовищних, лікувальних закладах, інших громадських приміщеннях з одночасним перебуванням більше 100 осіб, у виробничих приміщеннях без природного освітлення за наявності більше 50 працівників (або якщо площа перевищує 150 кв.м) евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими покажчиками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення.

Світлові покажчики "Вихід" повинні постійно бути справними. У глядачевих, виставкових та інших залах їх слід вмикати на весь час перебування людей.

6.3.7. Не допускається:

- влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні та підйомні двері, такі двері, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;

- забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;

- застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель з 5-им ступенем вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стелі, а також сходів та сходових площадок;

- розташовувати в тамбурах виходів гардероби, вішалки для одягу, сушарні, торговельні кіоски, а також зберігати будь-який інвентар та матеріали;

- влаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення, в т.ч. кіоски, ларки, а також виходи з вантажних ліфтів (підйомників), прокладати промислові газопроводи, трубопроводи з ЛЗР та ГР, повітропроводи;

- влаштовувати в загальних коридорах комори й шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій, зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети;

- знімати передбачені проектом двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток;

- заміняти армоване скло на звичайне у дверях та фрамугах усупереч передбаченому за проектом;

- знімати пристрої для самозачиняння дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати самозачиняві двері у відчиненому положенні;

- зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;

- розвішувати в сходових клітках на стінах стенди, панно тощо.

7.1. Склади рідкого палива, мастил та інших нафтопродуктів

7.1.1. Відкриті склади легкозаймистих рідин (ЛЗР) та горючих рідин (ГР) слід розміщувати на майданчиках, які мають нижчу позначку відносно прилеглих будівель та населених пунктів.

Відстань від складів ЛЗР та ГР до будівель, споруд і населених пунктів повинна відповідати вимогам будівельних норм.

7.1.2. Резервуарні парки та інші майданчики для зберігання ЛЗР та ГР повинні мати вздовж периметра обвалування (стінки), які перешкоджають розтіканню рідин у разі аварії. Ширина обвалування у верхній частині повинна мати не менше 0,5 м.

7.1.3. Обвалування резервуарів необхідно виконувати таким чином, щоб воно вміщувало об'єм, який дорівнює номінальному об'єму найбільшого резервуара, що знаходиться в цьому обвалуванні, і було на 0,2 м вище рівня розлитої рідини.

Відстань від стінок резервуарів кромки внутрішніх схилів обвалування повинна бути не менше:

3 м - від резервуарів місткістю до 10 тис.куб.м;

6 м - від резервуарів місткістю 10 тис.куб.м і більше.

7.1.4. Майданчики для зберігання нафтопродуктів у тарі слід обгороджувати земляним валом або негорючою суцільною стіною заввишки не менше 0,5 м з пандусами для проходу на майданчик.

7.1.5. Обвалування (стінки), їхні перехідні містки, сходи, огорожі повинні постійно підтримуватись справними. Майданчики всередині обвалувань повинні бути рівними, утрамбованими та посипаними піском. Випадково розлиті ЛЗР та ГР слід негайно прибирати, а місця розлиття посипати піском.

7.1.6. Територію резервуарних парків, насосних станцій для перекачування ЛЗР та ГР необхідно обгороджувати огорожею з негорючих матеріалів не менше 2,0 м заввишки.

7.1.7. Наземні резервуари мають бути пофарбовані білою (сріблястою) фарбою для запобігання дії сонячного проміння.

7.1.8. Проїзні дороги на резервуарних складах повинні мати освітлення, з'єднуватися з дорогами загального користування, бути в справному стані, зимою очищатися від снігу.

7.1.9. На територіях складів потрібно періодично скошувати траву й вивозити її за межі складів.

7.1.10. При прокладці або заміні трубопроводів, які проходять через обвалування наземних резервуарів, прориті траншеї після закінчення робіт повинні бути негайно засипані і обвалування відновлено.

7.1.11. На кожний резервуар необхідно складати технологічну карту, в якій вказується номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання, мінімальний залишок, швидкість наповнення і випорожнювання.

7.1.12. У процесі експлуатації резервуарів необхідно здійснювати постійний контроль за справністю дихальних клапанів та вогнезагороджувачів.

При температурі повітря вище нуля перевірка повинна проводитись не рідше одного разу на місяць, а нижче нуля - не рідше двох разів на місяць. Узимку дихальні клапани та сітки повинні очищуватися від льоду.

Під час огляду резервуарів, відбирання проб або замірів рівня рідини слід застосовувати пристосування, які виключають іскроутворення в разі ударів.

7.1.13. Люки, що служать для вимірювання рівня та відбору проб із резервуарів, повинні мати герметичні кришки, а отвори для вимірів - кільце з металу, яке виключає іскроутворення.

7.1.14. Підігрівати в'язкі нафтопродукти та такі, що застигають в резервуарах (у встановлених межах) дозволяється за умови рівня рідини над підігрівниками не менше 0,5 м.

7.1.15. Для резервуарів, де зберігаються сірчисті нафтопродукти, повинен бути розроблений графік планових робіт з очищення від відкладень пірофорного сірчистого заліза.

7.1.16. При виникненні тріщин у швах стінок або дна діючий резервуар має бути негайно випорожнений.

7.1.17. Ремонт резервуарів дозволяється проводити лише після повного звільнення резервуара від рідини, від'єднання від нього трубопроводів, відкриття усіх люків, ретельного очищення (пропарювання та промивання), відбирання з резервуарів проб повітря та аналізу на відсутність вибухонебезпечної концентрації.

7.1.18. Перед ремонтом резервуарів необхідно їх, а також усі засувки на сусідніх резервуарах та трубопроводах накрити повстю, просоченою антипіренами (влітку повсть змочити водою). Електро- та газозварювальну апаратуру дозволяється розміщати на відстані не ближче 50 м від діючих резервуарів.

Електро- та газозварювальні роботи повинні проводитись з оформленням наряду-допуску, а місця їх виконання забезпечуються первинними засобами пожежогасіння.

7.1.19. На території складів з нафтопродуктами забороняється:

- встановлювати тимчасові інвентарні будівлі і побутові вагончики, а також зберігати різні матеріали і обладнання, які не відносяться до технології переробки та зберігання нафтопродуктів;

- використовувати відкритий вогонь при оглядах та підігріванні труб, а також палити поруч з резервуарами, в насосних, у камерах засувок і допоміжних приміщеннях.

7.1.20. Стаціонарні установки пожежогасіння наземних металевих резервуарів повинні бути в справному стані.

7.1.21. У виробничих приміщеннях і на території складів повинні бути встановлені знаки безпеки згідно зі стандартом.

7.1.22. Тунелі, камери засувок і канали трубопроводів слід підтримувати в чистоті, регулярно очищати від розлитих нафтопродуктів, води і інших матеріалів.

7.1.23. Блискавкозахист, електричне освітлення складів нафтопродуктів, а також охоронне освітлення по периметру повинні бути в справному стані.

7.1.24. Для місцевого освітлення під час зливно-наливних операцій можуть застосовуватися акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні.

7.1.25. Зливні шланги повинні бути спорядженні наконечниками з матеріалів, які виключають можливість іскроутворення від удару.

7.1.26. Залізничні шляхи, естакади, трубопроводи, телескопічні труби, наконечники шлангів та зливних пістолетів мають бути заземлені. Опір заземлювальних пристроїв слід перевіряти не рідше одного разу на рік згідно з графіком.

7.1.27. Технічний нагляд за системами пожежного захисту і протипожежного водопостачання і їх експлуатації повинен проводитись згідно з вимогами цих Правил.

7.2. Зливні естакади і причали

7.2.1. На зливних естакадах рідкого палива (нафтопродуктів) лотки мають бути постійно закритими негорючими плитами, а в місцях зливу залізничних цистерн - відкидними кришками.

7.2.2. Бетоновані площадки естакад і причалів, їхні бортові огородження (від розтікання нафтопродуктів) слід періодично ремонтувати для запобігання вибоїнам і тріщинам.

7.2.3. Перед початком зливних операцій необхідно перевіряти правильність відкриття всіх зливних пристроїв і засувок, щільність з'єднань усіх зливних шлангів або труб на причалах, а також берегових пристроїв заземлення нафтоналивних суден.

Після зливних операцій потрібно прибрати розлиті нафтопродукти.

7.2.4. Під час зливу рідких нафтопродуктів повинні використовуватись переносні лотки або кожухи для недопущення розбризкування.

7.2.5. При з'єднуванні або роз'єднуванні трубопроводів на причалах, а також при відкритті зливних пристроїв у нафтоналивних суднах і залізничних цистернах повинні використовуватись інструмент, фланцеві і муфтові з'єднання, які не утворюють іскор.

7.2.6. Нафтоналивні судна, які пришвартовані до причалу повинні заземлюватись до з'єднування трубопроводів із зливними пристроями. Заземлення слід знімати тільки після закінчення зливних операцій і роз'єднання трубопроводів із шлангами причалу і судна.

7.2.7. Обслуговуючі працівники причалу і судна зобов'язані вести постійний нагляд за процесом зливних робіт і станом обладнання.

7.2.8. Трубопроводи для зливу нафтопродуктів із нафтоналивних суден повинні обладнюватися аварійною засувкою, яка встановлюється на відстані не менше 30 м від причалу.

7.2.9. Забороняється рух тепловозів по залізничних коліях зливних естакад. Залізничні цистерни під злив повинні подаватись і виводитись плавно, без поштовхів і ривків.

7.2.10. Застиглі нафтопродукти повинні підігріватись тільки паром або в спеціальних тепляках.

При розігріві мазуту в залізничних цистернах відкритим паровим приладдям його слід вмикати в роботу тільки після повного занурення шланга в мазут.

Підігрів у цистернах і в інших ємностях (лотках) має бути на 15 град.C нижче температури спалаху цих нафтопродуктів, але не вище +90 град.C.

7.2.11. При зливі нафтопродуктів і інших горючих рідин, які мають температуру спалаху нижче 120 град.C (за винятком мазуту), зливні пристрої повинні бути закритого виконання (гнучкий шланг з наконечником або фланцеве з'єднання). Довжина шланга має бути такою, щоб можна було опускати його до дна залізничної цистерни. Наконечники (фланці) шлангів повинні виготовлятися з іскробезпечних матеріалів.

Нижній злив ЛЗР (нафтопродуктів) допускається тільки через герметизовані зливні пристрої. Забороняється злив указаного палива у відкриті лотки.

7.2.12. У разі надходження на склад рідкого палива з температурою спалаху нижче 45 град.C злив його забороняється.