Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України

Відповідно до Законів України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225, з метою організації належного обліку військового майна у Збройних Силах України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з обліку військового майна у Збройних Силах України, що додається.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Ця Інструкція визначає механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами, військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами вищих навчальних закладів, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна.

Дія цієї Інструкції поширюється на структурні підрозділи апарату Міністерства оборони України (далі - Міноборони), Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб), інші органи військового управління, а також військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи та організації Збройних Сил (далі - військові частини), які ведуть власне військове (корабельне) господарство на правах окремої військової частини та облік закріпленого за ними військового майна.

Організація та ведення обліку військового майна, закріпленого за апаратами військових аташе та апаратами представників Міністерства оборони України при закордонних дипломатичних установах України, здійснюється з урахуванням особливостей порядку їх забезпечення відповідно до вимог Положення про військових аташе та представника Міністерства оборони України при дипломатичному представництві України, затвердженого Указом Президента України від 10 жовтня 2008 року № 918, постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року № 1146 "Питання апарату військових аташе та апарату представника Міністерства оборони при дипломатичному представництві України за кордоном".

2. У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:

військове майно - у значенні, наведеному в Законі України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України";

військові представництва - у значенні, наведеному в Положенні про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2009 року № 1107 (із змінами);

військове майно непорушних запасів; закріплення військового майна; рух військового майна - у значеннях, наведених у Положенні про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225 (із змінами);

житловий фонд; земельні ділянки; інженерні мережі; казармений фонд; комунальні споруди - у значеннях, наведених у Положенні про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 03 липня 2013 року № 448, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2013 року за № 1590/24122 (далі - Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення);

"інформаційно-комунікаційна система - у значенні, наведеному в Законі України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах";

кінцеве (термінальне) обладнання - у значенні, наведеному в Законі України "Про електронні комунікації";

комп’ютерна програма - у значенні, наведеному в Законі України "Про авторське право і суміжні права";

матеріальні носії інформації - будь-який носій, на якому міститься інформація або відображається в електронному вигляді (у тому числі знімні матеріальні носії інформації, інформаційно-комунікаційні системи, комп’ютери, кінцеве (термінальне) обладнання);

регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) - у значенні, наведеному в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704;

обліковий регістр - у значенні, наведеному у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами);

орган військового управління - у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України";

первинний документ - у значенні, наведеному у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Інші терміни у цій Інструкції використовуються у таких значеннях:

код номенклатури - дев’ятизначний код предмета постачання, який складається з коду національного бюро кодифікації держави та його реєстраційного номера. Код номенклатури є частиною національного номенклатурного номера предмета (з 5 по 13 знаки) - національним ідентифікаційним номером предмета постачання у системі кодифікації НАТО;

матеріально відповідальна особа - посадова (службова) особа, на яку за характером її посади (роботи) покладено матеріальну відповідальність за збереження військового майна на підставі наказу командира військової частини (договору про матеріальну відповідальність працівника, укладеного відповідно до вимог трудового законодавства) і якій передано під звіт або в інший документально оформлений спосіб на зберігання, у тимчасове користування військове майно;

номенклатура служби забезпечення - системний перелік зразків озброєння, військової техніки та іншого військового майна, які відносяться до предметів постачання відповідної служби забезпечення;

об’єкт військового (корабельного) господарства - об’єкти господарського, технічного, медичного, ветеринарного, спеціального призначення, об’єкти бойової підготовки та інші об’єкти, визначені в Положенні про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженому наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року № 300, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 року за № 615/2419 (зі змінами) (далі - Положення про військове (корабельне) господарство);

підрозділ - рота, батарея, батальйон (дивізіон), окремий взвод, бойові частини корабля та інші рівні їм підрозділи, що ведуть військове (корабельне) господарство;

реквізити первинних документів - сукупність обов’язкових даних, без яких документ не має юридичної сили і не може вважатися підставою для обліку військового майна;

служби забезпечення військової частини - структурні підрозділи військових частин, які не підпадають під визначення "служби забезпечення органів військового управління", здійснюють забезпечення підрозділів військових частин військовим майном за визначеною номенклатурою та ведуть облік його наявності і руху;

центри забезпечення - військові частини (об’єднані центри (центри) забезпечення, арсенали, бази, склади тощо), які підпорядковані органам військового управління (службам забезпечення органів військового управління) і призначені для забезпечення військ (сил) озброєнням, військовою технікою, іншим військовим майном, їх зберігання та відновлення.

3. До служб забезпечення органів військового управління відносяться: структурні підрозділи апарату Міноборони, Генерального штабу, Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України, Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, Озброєння Збройних Сил України, Тилу Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, управлінь оперативних (повітряних) командувань та інших органів військового управління, які здійснюють забезпечення Збройних Сил військовим майном за визначеною номенклатурою та (або) виконують функції замовника відповідно до вимог чинного законодавства.

4. Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил на правах оперативного управління.

Військове майно, яке передане підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності (далі - підприємство) для проведення (освоєння) ремонту, модернізації, дослідження технічного стану, спеціальних перевірок і зберігання, забезпечення проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (далі - НДДКР) в інтересах Збройних Сил, з обліку служб забезпечення органів військового управління та військових частин не знімається.

5. Облік військового майна у Збройних Силах є складовою частиною бухгалтерського обліку та являє собою систему обробки та підготовки інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень щодо забезпечення військових частин Збройних Сил матеріальними цінностями.

Облік військового майна у випадках, передбачених законодавством України, ведеться з дотриманням вимог щодо забезпечення охорони державної таємниці, захисту іншої інформації з обмеженим доступом.

6. Обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним.

Військове майно непорушних запасів обліковується окремо від іншого військового майна.

7. Облік військового майна ведеться у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках за відповідною (визначеною) номенклатурою.

Кількісний облік військового майна ведеться в натуральних показниках у стандартних одиницях вимірювання та обліку, визначених Д ержавним класифікатором України "Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96", затвердженим наказом Держстандарту України від 09 січня 1997 року № 8.

За якісним (технічним) станом військове майно обліковується за категоріями (не більше п’яти):

перша категорія - нове (не було у використанні) військове майно, яке знаходиться на зберіганні у центрах забезпечення та на складах військових частин, відповідає вимогам технічних умов та відповідних стандартів з невичерпаними термінами (строками) експлуатації (носіння) і повністю придатне для використання за призначенням;

друга категорія - військове майно, яке знаходиться в експлуатації (було у використанні), яке утримується у центрах забезпечення та на складах військових частин, відповідає всім вимогам експлуатаційної документації, придатне до використання за призначенням (з ремонтом або після ремонту) і використовується у межах установленого терміну (строку) експлуатації (носіння);

третя категорія - військове майно, встановлений термін (строк) експлуатації (носіння) якого закінчився, але за своїм технічним (якісним) станом воно є придатним для використання за прямим призначенням після ремонту (потребує середнього ремонту) або без ремонту (для окремих видів військового майна може не встановлюватися);

четверта категорія - військове майно, що за своїм технічним (якісним) станом потребує капітального ремонту (зберігається понад визначений термін зберігання), який є економічно доцільним (для окремих видів військового майна може не встановлюватися);

п’ята категорія - військове майно, яке є технічно несправним і за своїм якісним (технічним) станом непридатне для подальшого використання, морально і фізично застаріле, не відповідає вимогам технічних умов та відповідних стандартів, відновлення (ремонт) якого технічно неможливе або економічно недоцільне та яке підлягає списанню (для окремих видів військового майна може не встановлюватися).

Остання (найнижча) категорія військового майна не може бути вище за третю категорію.

Категорії військового майна та ступені його придатності за відповідною номенклатурою визначаються відповідними актами Міноборони.

За якісним (технічним) станом військове майно обліковується за ступенями придатності (придатні, непридатні) або за ґатунком (сортом) згідно з вимогами технічних умов і відповідних стандартів.

8. Облік військового майна в обліково-номерних показниках ведеться згідно із заводськими номерами зразків військового майна.

9. Облік військового майна у вартісних показниках ведеться в національній валюті України.

Вартість військового майна на дату його надходження до сфери управління Міноборони визначається за його закупівельною ціною або за вартістю (ціною), зазначеною в укладених на його виготовлення та поставку договорах з урахуванням вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1017/18312 (зі змінами), та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1019/18314 (зі змінами) (далі - Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі).

Зміна якісного (технічного) стану (категорійності) військового майна на його первісну (переоцінену), залишкову вартість і нараховану амортизацію (знос) не впливає.

Переоцінка військового майна здійснюється у разі його списання, реалізації, відчуження та утилізації, а також за рішеннями начальників служб забезпечення органів військового управління за закріпленою номенклатурою з урахуванням вимог Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Проведення своєчасної переоцінки (оцінки) військового майна організовується командиром військової частини.

Під час переоцінки військового майна (крім нерухомого військового майна) військовими частинами Збройних Сил застосовується Методика визначення залишкової вартості військового майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1998 року № 759 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1158) (далі - Методика визначення залишкової вартості військового майна).

Визначення залишкової вартості військового майна здійснюється комісією з переоцінки (оцінки) військового майна, яка створюється на підставі наказу командира (начальника) військової частини (центру забезпечення) або командира (начальника, керівника) вищого рівня, якому ця військова частина (центр забезпечення) безпосередньо підпорядковані.

Визначення сукупного коефіцієнта зносу військового майна здійснюється начальниками служб забезпечення військових частин.

Визначення коефіцієнта індексації та зазначення ціни, за якою військове майно придбано і взято на облік, здійснюється начальником фінансово-економічних органів військових частин (за погодженням з начальниками відповідних служб забезпечення).

10. Облік військового майна поділяється на оперативний облік та облік за первинними документами.

Оперативний облік військового майна ведеться у службах забезпечення органів військового управління за номенклатурою, встановленою начальниками відповідних служб забезпечення органів військового управління. При веденні оперативного обліку військового майна записи облікових даних в облікових регістрах здійснюються на підставі донесень та звітних документів.

11. Керівництво організацією обліку військового майна у Збройних Силах здійснюють:

в органах військового управління - керівники органів військового управління;

у військових частинах (центрах забезпечення) - командири військових частин (начальники центрів забезпечення).

12. Посадові (службові) особи організовують та здійснюють ведення обліку військового майна відповідно до обов’язків, визначених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України), Положенням про військове (корабельне) господарство, положеннями про органи військового управління, функціональними (посадовими, службовими) обов’язками з урахуванням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та цієї Інструкції.

13. У військових частинах, де посади начальників служб забезпечення не передбачені штатом, ведення обліку військового майна покладається на посадових (службових) осіб, визначених наказом командира військової частини.

14. На начальників служб військових частин, начальників організаційно-планових підрозділів та підрозділів територіального забезпечення військ (далі - ПТЗВ) центрів забезпечення, а також посадових (службових) осіб, які ведуть облік військового майна, обов’язки матеріально відповідальних осіб не покладаються.

15. Списання військового майна здійснюється відповідно до Порядку списання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 12 січня 2015 року № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2015 року за № 118/26563 (зі змінами) (далі - Порядок списання військового майна).

1. Облікові документи залежно від їх призначення поділяються на первинні документи, облікові регістри, документи допоміжного характеру, оформлення яких здійснюється за відповідними формами, які визначаються цією Інструкцією, а також за формами, які визначені Порядком списання військового майна, Інструкцією про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 29 червня 2005 року № 359, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 серпня 2005 року за № 933/11213 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 20 жовтня 2015 року № 569) (далі - Інструкція про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах), типовими формами з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13 вересня 2016 року № 818, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2016 року за № 1336/29466 (далі - Типові форми з обліку та списання основних засобів), Типовими формами обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання, затвердженими наказом Державного казначейства України від 18 грудня 2000 року № 130, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2000 року за № 962/5183 (далі - Типові форми обліку та списання запасів), та іншими нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку бюджетних установ.

2. Первинними документами є накладні, вимоги, відомості, акти, атестати та інші документи, які призначені для оформлення і підтвердження здійснених господарських операцій, що пов’язані з рухом і зміною вартісного та якісного (технічного) стану військового майна, і є підставою для записів облікових даних в облікових регістрах.

Основними частинами первинного документа є:

заголовна частина;

змістова частина;

оформлювальна частина.

3. Заголовна частина повинна містити реквізити, які дають повне і чітке уявлення про вид та характер облікового документа. Під час її оформлення обов’язково вказуються: номер облікового документа, підстава (мета) і дата операції, умовне (або дійсне у разі відсутності умовного) найменування служби забезпечення, що видала документ, вантажовідправник (здавальник) та вантажоодержувач (приймальник), строк дії документа.

Змістова частина може бути оформлена у вигляді таблиці або викладена текстом. Таблична змістова частина первинного документа включає заголовок таблиці, заголовки граф та заголовки рядків (реквізити-ознаки), графи і рядки. Під час її оформлення вказуються: номер за порядком; найменування військового майна; код номенклатури; одиниця виміру; кількість, вартість та сума вартості військового майна, категорія, сорт, заводський номер, а також інші дані, передбачені конкретною формою документа. У кінці змістової частини пишеться "Усього найменувань" і словами зазначається їх кількість. Рядки і графи, які залишилися вільними до підбиття підсумку, обов’язково перекреслюються так, щоб між текстом і підписами посадових осіб не можна було вести інші записи.

Оформлювальна частина містить: дати складання, підпису та затвердження первинного документа; найменування посад осіб, які його підписали, їх особисті підписи, військове звання, прізвище та ініціали. Підписи посадових осіб у випадках, передбачених формами облікових документів, зазначених у додатках до цієї Інструкції, скріплюються відповідними печатками.

Неістотні недоліки в первинних документах, що містять відомості про операцію, не є підставою для невизнання операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати обов’язкові реквізити, наведені в абзацах першому-третьому цього пункту, зміст та обсяг операції.

4. Первинні документи, які складаються у двох чи більше примірниках, заповнюються через копіювальний папір на друкувальному приладі, а за необхідності розмножуються на спеціальних копіювальних апаратах або друкуються в необхідній кількості примірників.

5. Первинний документ вважається виконаним, якщо визначені в ньому операції виконані в означений строк повністю або частково. Змінювати строк дії первинного документа можна тільки за письмовим розпорядженням начальника відповідної служби забезпечення або відміткою безпосередньо на первинному документі, завіреною його підписом і скріпленою відповідною печаткою.

6. Здійснювати операції, пов’язані з рухом і зміною вартісного та якісного (технічного) стану військового майна, без оформлення первинних документів і відображення їх за бухгалтерським обліком, а також за первинними документами, які оформлені з порушеннями вимог цієї Інструкції, забороняється.

7. Обліковими регістрами є книги, картки обліку військового майна, картки обліку військового майна особистого користування та інші носії спеціального формату (паперові, електронні), які призначені для відображення наявності, руху і якісного (технічного) стану військового майна (його вартості) за визначений період.

Облікові регістри, документи допоміжного характеру можуть вестися в паперовій або електронній формі (у тому числі з використанням знімних матеріальних носіїв інформації, комп’ютерних програм, інформаційно-комунікаційних систем, комп’ютерів, кінцевого (термінального) обладнання).

Книги обліку військового майна обліковуються у структурному підрозділі, який відповідає за організацію діловодства в органах військового управління, військових частинах, центрах забезпечення, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил.

У разі ведення книги обліку військового майна в паперовій формі усі аркуші книг обліку військового майна нумеруються, прошнуровуються, скріплюються відповідною мастиковою печаткою. Кількість аркушів засвідчується підписами посадових осіб, які здійснюють їх реєстрацію.

У разі ведення книги обліку військового майна в електронній формі за відсутності інформаційно-комунікаційних систем для обліку військового майна її реєстрація відбувається на підставі рапорту за підписом начальника відповідної служби забезпечення/командира відповідного підрозділу.

У книгах обліку військового майна, які ведуться в паперовій формі, на кожне найменування військового майна визначається певна кількість сторінок. Черговість запису найменувань військового майна в них повинна відповідати послідовності, передбаченій формами донесень і звітів. На початку книг обліку військового майна розміщується її зміст.

Картки обліку військового майна складаються на одне найменування військового майна (одного одержувача). У разі ведення картки обліку військового майна у паперовій формі правильність оформлення цих карток обліку засвідчується підписами начальників відповідної служби забезпечення та фінансово-економічного органу, які скріплюються відповідною мастиковою печаткою.

Первинні записи в нових облікових регістрах здійснюються на підставі облікових даних попередніх облікових регістрів, первинних документів, донесень, звітів, а також актів інвентаризації (приймання-передачі). У разі ведення таких облікових регістрів у паперовій формі первинні записи підтверджуються підписами начальників служб забезпечення, фінансово-економічного органу та посадової (службової) особи, яка веде облік військового майна. Під час перенесення облікових даних по військовому майну, яке має визначені строки експлуатації, вказуються дати видачі цього військового майна.

Підсумки про надходження (вибуття) військового майна в облікових регістрах підбиваються за звітний період і за рік, а також під час розроблення планів забезпечення (постачання, ремонту), проведення інвентаризацій, аудиторських перевірок, прийому (передавання) посад та в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі ведення книги обліку військового майна в паперовій формі підсумки засвідчуються підписами посадової (службової) особи, яка відповідає за стан обліку військового майна, та посадової (службової) особи, яка безпосередньо веде його облік.

У разі ведення книги обліку військового майна в електронній формі за відсутності інформаційно-комунікаційних систем для обліку військового майна підсумки підбиваються в роздрукованій узагальнюючій відомості обліку військового майна в електронній формі (додаток № 1) за звітний період та засвідчуються підписами посадової (службової) особи, яка відповідає за стан обліку військового майна, та посадової (службової) особи, яка безпосередньо веде його облік.

Усі облікові регістри у паперовій формі ведуться до повного використання. Якщо деякі з них необхідно продовжити в наступному році, вони переносяться до номенклатури справ наступного року і перереєстровуються в порядку, визначеному законодавством, з визначенням номера, за яким вони ставляться на облік у наступному році.

Картки обліку військового майна, які закінчені протягом операційного року, додаються до знову заведених і зберігаються разом з ними до кінця операційного року. Закінчені упродовж операційного року картки обліку військового майна особистого користування додаються до знову заведених і зберігаються весь період перебування військовослужбовця на забезпеченні.

У разі втрати облікових регістрів облікові дані відновлюються в нових облікових регістрах після проведення службового розслідування за звітними, первинними документами та даними інвентаризації (у разі її проведення) з подальшим проведенням звірки облікових даних із відповідною службою забезпечення. У випадках, передбачених законодавством, за клопотанням відповідного командувача (командира, начальника) призначається аудиторська перевірка.

8. Документами допоміжного характеру є зведені та інші відомості, крім роздавальних (здавальних), листи, розкладки продуктів, стелажні ярлики та інші документи, які сприяють виконанню операцій, пов’язаних з рухом, зміною вартісного та якісного (технічного) стану військового майна.

9. Облік військового майна ведеться в паперовій формі або з використанням комп’ютерних програм, інформаційно-комунікаційних систем, комп’ютерів, кінцевого (термінального) обладнання.

У разі ведення обліку вручну у виконаних первинних документах за кожним найменуванням у графі реквізиту "Примітка" (вільному полі первинного документа) робляться відмітки про номер облікового регістру і сторінки, де проведено облікову операцію.

Змінні реквізити документів "Ознака інформації", "Код документа" і "Усього" не вказуються. Змінний реквізит "Одиниця виміру" вказується за скороченим найменуванням.

У разі ведення обліку військового майна з використанням програмних і технічних засобів (у тому числі знімних матеріальних носіїв інформації, комп’ютерних програм, інформаційно-комунікаційних систем, комп’ютерів, кінцевого (термінального) обладнання) на всіх виконаних первинних документах робляться відмітки із зазначенням дати їх обробки, прізвищ виконавців, які безпосередньо забезпечують ведення обліку в електронній формі.

10. Усі первинні документи (крім бланків документів суворої звітності, інспекторських посвідчень), а також картки обліку військового майна реєструються у книзі реєстрації та руху облікових документів (додаток 2) (далі - книга реєстрації облікових документів) і видаються виконавцю під особистий підпис.

Порядковий номер реєстрації є номером документа, який вказується на кожному його аркуші та додатках до нього у разі їх наявності.

11. На всіх облікових документах вказуються присвоєні структурним підрозділам апарату Міноборони, Генерального штабу, іншим органам військового управління, військовим частинам, службам забезпечення органів військового управління, центрам забезпечення умовні найменування. За їх відсутності вказуються дійсні найменування.

12. Облікові документи складаються і ведуться розбірливо, без помарок та підчисток. Для виправлення помилок, що допущені під час записів, неправильні цифри або слова закреслюються тонкою лінією так, щоб закреслене можна було прочитати, а над ним записуються правильні цифри і слова. Про зроблене виправлення зазначається написом на вільному місці цієї сторінки документа: "Закреслене (вказується помилковий запис) не читати, дописаному (вказується правильний запис) вірити" та засвідчується в обліковому регістрі підписом виконавця, а в первинному (допоміжному) документі - підписом посадової особи, яка підписала цей документ.

У разі коли робиться тільки закреслення помилкового запису без його виправлення, про це зазначається: "Закреслене (вказуються цифри або слова) не читати" і також засвідчується у книзі (картці) обліку підписом виконавця, а в первинному документі - підписом посадової (службової) особи, яка підписала цей документ.

Підпис посадової (службової) особи про виправлення в первинному (допоміжному) документі скріплюється відповідною печаткою.

У разі виправлення запису в облікових регістрах повинні бути виправлені і наступні підсумки із зазначенням дати виправлення.

Якщо після виправленого запису зроблено ще два та більше правильних записів, то підсумок (залишок) виправляється тільки в останньому записі.

13. Формування, зберігання протягом встановленого строку облікових документів, які не містять даних з обмеженим доступом, у тому числі й електронних носіїв з інформацією про облік військового майна, видача (передавання) їх у користування, передача на архівне зберігання та знищення здійснюються відповідно до Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 (із змінами), Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736, а також актів Міноборони, розроблених на підставі зазначених нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.

Формування, облік, зберігання облікових документів, що містять дані з обмеженим доступом, передача їх на архівне зберігання та знищення, у тому числі і електронних носіїв інформації, а також надання їм грифа обмеження доступу здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939.

1. Облік військового майна в службах забезпечення органів військового управління організовується і ведеться відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог цієї Інструкції.

2. За організацію і ведення обліку військового майна в службах забезпечення органів військового управління відповідають начальники цих служб.

У межах визначених повноважень начальники служб забезпечення органів військового управління:

організовують ведення обліку військового майна у Збройних Силах за визначеною номенклатурою в кількісних та якісних показниках, встановлюють особливості його ведення;

визначають перелік військового майна, що підлягає оперативному обліку та обліку за первинними документами;

організовують розроблення схем прикріплення органів військового управління та військових частин на забезпечення військовим майном до центрів забезпечення, типових норм щодо оцінки (визначення залишкової вартості) військового майна за закріпленою номенклатурою, положень про визначення якісного (технічного) стану військового майна, їх категорування (ступеня придатності);

визначають (коригують) за напрямом діяльності перелік облікових документів, які повинні вестися у відповідних службах забезпечення видів Збройних Сил, оперативних (повітряних) командувань, військових частин та в центрах забезпечення;

розглядають акти на списання (перекатегорування) військового майна, затверджують їх у межах наданих їм прав або формулюють висновок щодо них і подають на затвердження старшому начальнику;

розглядають акти аудиторських перевірок (інвентаризацій), які проводились у військових частинах та в підпорядкованих центрах забезпечення, та вживають заходів щодо усунення виявлених недоліків і порушень;

організовують виконання заходів щодо впровадження комп’ютерних програм, інформаційно-комунікаційних систем для обліку військового майна;

забезпечують відповідно до табеля термінових донесень своєчасну підготовку та подання донесень (звітів) про наявність, рух і якісний (технічний) стан військового майна у Збройних Силах;

виконують інші завдання, визначені положеннями (функціями та завданнями) про службу забезпечення органу військового управління.

3. У службах забезпечення органів військового управління ведеться оперативний облік військового майна та облік за первинними документами. Оперативний облік військового майна є основним видом обліку в службах забезпечення органів військового управління.

4. У службі забезпечення органу військового управління облік військового майна за визначеною номенклатурою ведеться:

в управлінні оперативного (повітряного) командування:

за підпорядковані військові частини;

за підпорядковані центри забезпечення;

за прикріплені на забезпечення військові частини (підрозділи);

у цілому за оперативне (повітряне) командування;

у командуваннях видів Збройних Сил, Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, Сил спеціальних операцій Збройних Сил України:

за підпорядковані військові частини;

за підпорядковані центри забезпечення;

у цілому за вид Збройних Сил, Десантно-штурмові війська Збройних Сил України, Сили спеціальних операцій Збройних Сил України;

за визначеною номенклатурою - у цілому за Збройні Сили.

В інших службах забезпечення органів військового управління (структурних підрозділах апарату Міноборони, Генерального штабу, Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України, Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, Озброєння Збройних Сил України, Тилу Збройних Сил України та інших органів військового управління, які здійснюють забезпечення Збройних Сил військовим майном):

за безпосередньо підпорядковані військові частини (центри забезпечення);

у цілому за Збройні Сили.

У разі якщо облік військового майна за кожну військову частину, що знаходиться на забезпеченні, покладено на центр забезпечення, у службі забезпечення органу військового управління ведеться облік військового майна за центри забезпечення та в цілому за орган військового управління або Збройні Сили.

Зведений облік потреби і наявності штатного озброєння, військової техніки та іншого військового майна на початок кожного планового періоду в службі забезпечення органу військового управління ведеться у книзі зведеного обліку потреби і наявності штатних озброєння, військової техніки та іншого військового майна (додаток 3).

5. У службах забезпечення органів військового управління ведуться облікові документи відповідно до переліку облікових документів, що ведуться в службах забезпечення органів військового управління (додаток 4).

6. Рішення начальників служб забезпечення органів військового управління на видавання (приймання) військового майна оформлюються нарядами на видавання (приймання) військового майна (додаток 5) (далі - наряд на видавання (приймання) та рознарядками (додаток 6).

7. Наряд на видавання (приймання) є підставою для оформлення первинних документів на одноразове відпускання (відвантаження, відправлення, приймання, передавання) військового майна одному вантажоодержувачу (від одного вантажовідправника, здавальника).

Наряд на видавання (приймання) складається в чотирьох примірниках. Перший та другий примірники цього наряду направляються вантажовідправнику, третій - вантажоодержувачу, четвертий - залишається у службі забезпечення органу військового управління.

8. Рознарядка є підставою для оформлення первинних документів на відпускання (відвантаження, відправлення) одного виду військового майна декільком вантажоодержувачам.

Рознарядка складається в трьох примірниках. Перші два примірники цієї рознарядки направляються вантажовідправнику для виконання, третій - залишається у службі забезпечення органу військового управління.

9. Для оперативності вирішення завдань із забезпечення Збройних Сил військовим майном дозвіл на відпускання (відвантаження, відправлення) військового майна з підпорядкованих центрів забезпечення (військових частин) надається відповідним розпорядчим документом начальника служби забезпечення органу військового управління в одному примірнику та підписуватись із накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, який оформлюється документальним повідомленням (телеграмою, шифрограмою) або електронним повідомленням в інформаційно-комунікаційній системі для обліку військового майна та доводитися до вантажовідправників засобами інформаційно-комунікаційної системи для обліку майна, телеграфного зв’язку, автоматизованої системи управління військами (далі - АСУВ), засобами системи електронного документообігу (СЕДО) або засобами телефонного зв’язку - телефонограмою. При цьому телефонограми записуються в книзі телефонограм центрів забезпечення та доводяться до начальників центрів забезпечення в установленому законодавством порядку. Розпорядчі документи начальників служб забезпечення органів військового управління, які надійшли до центрів забезпечення засобами телеграфного, телефонного зв’язку, АСУВ, підтверджуються нарядом на видання (приймання), який оформляється службою забезпечення органу військового управління в одному примірнику. У ньому обов’язково зазначається: "На підтвердження телеграми (телефонограми, факсограми, іншого документа, яким було доведено розпорядчий документ) від "____" ____________ 20__ року № ______".

Для центрів забезпечення, які безпосередньо через ПТЗВ виконують завдання з організації забезпечення військових частин, розпорядчі документи начальників служб забезпечення органів військового управління на відпускання (відвантаження, відправлення) військового майна нарядами на видавання (приймання) служб забезпечення органів військового управління не підтверджуються.

У разі якщо термін дії наряду на видавання (приймання) або рознарядки закінчився вже після фактичного переміщення військового майна на територію вантажоодержувача, таке майно підлягає прийманню та оприбуткуванню без додаткового продовження терміну його (її) дії.

10. Передавання озброєння, військової техніки та табельного військового майна номенклатури служб забезпечення органів військового управління здійснюється:

з однієї військової частини в іншу в межах оперативного командування - на підставі відповідних розпорядчих документів оперативного командування;

з одного оперативного (повітряного) командування в інше - на підставі відповідних розпорядчих документів командувань видів Збройних Сил;

з одного виду Збройних Сил (окремого роду військ (сил)) в інший - на підставі відповідних розпорядчих документів Генерального штабу Збройних Сил України.

Підставою для передавання військового майна є плани забезпечення військ (сил) військовим майном, плани ремонту, плани проведення навчань, зборів, організаційних та інших заходів, затверджені відповідними посадовими (службовими) особами в межах повноважень згідно їх посадових (службових) обов’язків.

Передавання літаків, вертольотів і безпілотних літальних апаратів та комплексів з однієї військової частини (з’єднання, науково-дослідної або випробувальної установи, військового навчального закладу) до іншої здійснюється на підставі розпорядчих документів відповідних органів військового управління за закріпленою номенклатурою.

Передавання озброєння, військової техніки та іншого рухомого військового майна, яке утримується у військовій частині понад штатно-табельну потребу, до інших місць зберігання (у центри забезпечення, в інші військові частини тощо) здійснюється за рішеннями начальників служб забезпечення органів військового управління.

Озброєння, військова техніка, інше військове майно, які обліковуються за номерними та якісними показниками, передаються за актом приймання-передачі, форму якого наведено в Типових формах з обліку та списання основних засобів (далі - акт приймання-передачі основних засобів), з оформленими (за необхідності) актами технічного стану військового майна (додаток 7) (далі - акт технічного стану).

У всіх зазначених випадках передавання військового майна здійснюється тільки на підставі нарядів на видавання (приймання) відповідних служб забезпечення органів військового управління.

11. У разі перепідпорядкування (передислокації) військової частини (підрозділу) службами забезпечення органів військового управління (службами забезпечення військової частини, до якої цю військову частину (підрозділ) було прикріплено на забезпечення) на усі види військового майна оформлюється атестат військової частини (додаток 8).

До атестата військової частини вноситься військове майно, яке обліковується за військовою частиною на день вибуття. Наявність його підтверджується звітними документами або донесеннями за період від останнього звіту до дня зняття військової частини із забезпечення.

Знову сформовані військові частини, які не ведуть свого господарства, донесення і звіти не подають.

В атестаті військової частини вказуються сума непогашених нарахувань за втрати, нестачі військового майна, а також дата останньої аудиторської перевірки.

Атестат військової частини є основним документом, який дає право на зарахування військової частини на забезпечення і зняття з обліку військового майна, що обліковується за нею за попереднім місцем забезпечення (дислокації).

12. Звіряння даних обліку наявності і технічного (якісного) стану військового майна в службах забезпечення органів військового управління з даними обліку військового майна у військових частинах та центрах забезпечення здійснюється в строки, що встановлюються начальниками відповідних служб забезпечення органів військового управління. Для контролю за проведенням звірок даних обліку військового майна у службах забезпечення органів військового управління ведуться журнали результатів звірки обліку військового майна (додаток 9) (далі - журнал звірки обліку).

1. Облік військового майна в центрі забезпечення ведеться в обліково-операційному підрозділі, фінансово-економічному органі, підрозділах зберігання, сховищах, ПТЗВ, у майстерні (цеху), у лабораторії (підрозділі контролю якості пального) та інших підрозділах центру забезпечення.

Звіряння даних обліку наявності і технічного (якісного) стану військового майна в обліково-операційному підрозділі (ПТЗВ) з даними обліку військового майна у підрозділах центру забезпечення здійснюється в строки, що встановлюються начальником центру забезпечення. Для контролю за проведенням звірок даних обліку військового майна в обліково-операційному підрозділі (ПТЗВ) ведуться журнали звірки обліку.

2. В обліково-операційному підрозділі ведеться облік наявності, руху, якісного (технічного) та вартісного стану військового майна в цілому за центр забезпечення, а також за кожний підрозділ зберігання (сховище), підрозділ територіального забезпечення військ, майстерню (цех), лабораторію тощо.

3. На обліково-операційний підрозділ центру забезпечення покладаються:

складання первинних документів з оформлення всіх операцій, пов’язаних з рухом, якісним (технічним) і вартісним станом військового майна в центрі забезпечення, та своєчасне надання їх оригіналів до фінансово-економічного органу для відображення в бухгалтерському обліку в установлені строки;

ведення облікових регістрів наявності, руху і якісного (технічного) стану військового майна, яке зберігається в центрі забезпечення;