Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах

Відповідно до статей 3 і 8 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, що додається.

2. Поширити дію затвердженого згідно з пунктом 1 цієї постанови Положення на інші утворені відповідно до законів України військові формування та Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації.

1. Це Положення визначає порядок ведення обліку і зберігання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил, його списання та використання.

2. У цьому Положенні поняття "військове майно" і "військова частина" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", поняття "сектор безпеки і оборони" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про національну безпеку України".

Для цілей цього Положення використовуються також поняття у такому значенні:

військове майно непорушних запасів - військове майно, яке призначене для використання в особливий період і перебуває у мирний час на довгостроковому зберіганні у військових частинах;

виключення із складу Військово-Морських Сил Збройних Сил бойових кораблів та катерів, суден (кораблів та катерів) забезпечення (далі - кораблі та судна) - видання Міноборони актів на вчинення подальших дій щодо списання кораблів та суден, які неможливо використовувати за призначенням внаслідок втрати тактико-технічних характеристик та закінчення встановленого строку служби і відновлення яких економічно недоцільне, а також які втрачені внаслідок воєнних (бойових) дій (диверсії, терористичного акту, піратського нападу, стихійного лиха, аварії, катастрофи) або інформація про які відсутня, і на повернення кораблів та суден їх власникам після оголошення демобілізації;

зарахування до складу Військово-Морських Сил Збройних Сил кораблів та суден - видання Міноборони актів на вчинення подальших дій з приймання кораблів та суден, збудованих за державним оборонним замовленням, переданих власниками всіх форм власності, в тому числі у порядку виконання військово-транспортного обов’язку, а також придбаних за міжнародними договорами або отриманих у рамках міжнародної технічної допомоги;

закріплення військового майна - видання Міноборони актів щодо визначення належності військового майна до певних військових частин, які є підставою для його використання за цільовим та функціональним призначенням;

інспекторське посвідчення - документ, яким надається дозвіл на списання в установленому порядку військового майна у разі віднесення заподіяної шкоди повністю або частково на рахунок держави за неможливості відшкодування його повної або часткової вартості за рахунок винних осіб;

непридатний стан військового майна - якісний (технічний) стан військового майна, за якого це майно неможливо використовувати за цільовим та функціональним призначенням;

об'єкти військового (корабельного) господарства - усі види об'єктів господарського, технічного, медичного, ветеринарного і спеціального призначення, об'єкти бойової підготовки, виховної роботи, допоміжні об'єкти тощо;

рух військового майна - прийняття, видача, витрачання, передача (здавання) та списання військового майна згідно з обліковими документами та зарахування (виключення) до (із) складу Військово-Морських Сил Збройних Сил кораблів та суден;

служби забезпечення органів військового управління - головні, центральні та інші управління і служби Міноборони, управління і служби видів Збройних Сил, окремих родів військ (сил), оперативних командувань, з'єднань, на які покладаються функції матеріально-технічного забезпечення військових частин;

майно для забезпечення руху опору - військове майно, закріплене за військовими частинами Сил спеціальних операцій Збройних Сил, призначене для виконання завдань руху опору.

3. Міноборони як центральний орган управління Збройних Сил закріплює згідно із законодавством військове майно за військовими частинами на праві оперативного управління, про що ним видаються відповідні акти, а також встановлює порядок зарахування (виключення) до (із) складу Військово-Морських Сил Збройних Сил кораблів та суден.

Військове майно, яке передано підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності для проведення ремонту, освоєння ремонту, розроблення, модернізації, виробництва, дослідження технічного стану, спеціальних перевірок і зберігання, обліковується у військових частинах, за якими воно закріплене. Передача та повернення зазначеного військового майна здійснюються на підставі договорів (контрактів) про виконання відповідних робіт у порядку, встановленому Міноборони.

4. Служби забезпечення органів військового управління і військові частини ведуть облік військового майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках за відповідними службами - продовольчою, речовою, квартирно-експлуатаційною, пально-мастильних матеріалів тощо.

5. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно виключно за його цільовим та функціональним призначенням.

6. Облік військового майна ведеться з метою отримання даних про його наявність, втрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан, необхідних для організації матеріально-технічного забезпечення військових частин, встановлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю його використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складення облікових документів та державної статистичної звітності.

7. Обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним.

Військове майно непорушних запасів обліковується окремо від іншого військового майна.

8. Облік військового майна ведеться як у мирний час, так і в особливий період на об'єктах військового (корабельного) господарства, у службах забезпечення органів військового управління, службах військових частин і з'єднань, на складах, базах, в арсеналах згідно з цим Положенням та відповідними нормативно-правовими актами Міноборони.

9. Облік військового майна ведеться шляхом запису (відображення) в книгах (картках) обліку, інших матеріальних носіях інформації (далі - облікові документи) даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну) військового майна, а також про його рух, втрату та нестачу.

10. Облік військового майна у випадках, передбачених законодавством, ведеться з дотриманням вимог щодо забезпечення збереження державної таємниці.

11. Кількісний облік військового майна ведеться в натуральних показниках і відповідних одиницях виміру.

Вартісний облік військового майна ведеться в національній валюті України.

Вартість військового майна станом на момент його надходження до сфери управління Міноборони визначається за його закупівельною ціною або за вартістю (ціною), зазначеною в укладених на його виготовлення та поставку договорах.

Вартість військового майна, що перебуває у військових частинах і закріплене за ними на праві оперативного управління, визначається за Методикою визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1998 р. № 759, за винятком випадків, коли вартість військового майна визначається на підставі звіту про оцінку майна, складеного відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

За якісним (технічним) станом військове майно обліковується за категоріями (не більше п'яти), ступенями придатності (придатні, непридатні) або за сортом відповідно до державних стандартів.

12. Нормативно-правові акти з питань організації та ведення обліку військового майна, визначення його категорій та ступенів придатності, повноважень і відповідальності посадових осіб, порядку контролю за обліком військового майна, а також перелік видів військового майна, облік якого ведеться в обліково-номерних показниках, затверджуються Міноборони.

12-1. Нормативно-правові акти з питань організації та ведення обліку майна для забезпечення руху опору, повноважень і відповідальності посадових осіб Сил спеціальних операцій Збройних Сил, визначення порядку здійснення контролю за обліком такого майна, затверджуються Міноборони.

13. Військове майно зберігається з дотриманням вимог, передбачених документацією заводів-виробників. Умови зберігання цього майна повинні забезпечувати збереження його належного якісного (технічного) стану, виключати можливість втрати та відповідати вимогам вибухопожежобезпеки.

14. Експлуатація військового майна повинна здійснюватися відповідно до вимог документації заводів-виробників.

15. Порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, цим Положенням, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони та документацією заводів-виробників.

15-1. Майно для забезпечення руху опору використовується виключно для організації, підготовки та виконання завдань руху опору. Порядок зберігання, використання такого майна, забезпечення ним військових частин Сил спеціальних операцій Збройних Сил та осіб, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до підготовки та виконання завдань руху опору, визначається нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони.

16. Списання військового майна, закріпленого за військовими частинами, здійснюється у разі:

набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання);

убутку в межах затверджених норм;

втрати чи нестачі;

безповоротної видачі (передачі) майна для забезпечення руху опору;

розбирання (розділення) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки під час дії правового режиму воєнного стану з метою використання їх складових для відновлення, модернізації зразків озброєння, військової та спеціальної техніки або їх виготовлення;

використання пального для заправлення автомобільної, спеціальної техніки, повітряних суден, кораблів, човнів, електроагрегатів, засобів малої механізації підрозділів країн-партнерів, складових сектору безпеки і оборони, юридичних осіб незалежно від форм власності, а також фізичних осіб, у власності яких перебувають такі засоби, для виконання завдань в інтересах Збройних Сил;

використання на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби в межах установлених норм, у тому числі на підготовку зброї (боєприпасів) до зберігання або застосування, виготовлення сумішей, проведення аналізу, виконання будівельних та будівельно-монтажних робіт;

знесення будівель і споруд через недоцільність їх використання та з метою будівництва на їх місці нових об'єктів.

У разі коли військове майно підлягає утилізації згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, його списання може здійснюватися на підставі та на умовах зазначених договорів.

17. Закінчення установленого терміну служби військового майна не може бути підставою для його списання, якщо це майно ще придатне для використання за цільовим призначенням і подальше використання такого майна не заборонено відповідною документацією заводів-виробників або нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони.

18. Списання військового майна проводиться за актами якісного (технічного) стану, інспекторськими посвідченнями, єдиними актами списання та за актами списання.

Затверджений акт якісного (технічного) стану, інспекторське посвідчення, єдиний акт списання та акт списання є підставою для списання військового майна з обліку шляхом внесення відповідних записів в облікові документи.

Списання кораблів та суден здійснюється після їх виключення із складу Військово-Морських Сил Збройних Сил.

Міноборони може встановлювати інший порядок списання окремих видів військового майна залежно від способів його витрачання.

19. Списання військового майна здійснюється командирами (начальниками) військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міноборони.

Під час дії воєнного стану командири (начальники) військових частин списують військове майно з урахуванням умов, визначених частинами п’ятою - сьомою статті 4 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України".

Військове майно, що було втрачене (знищене, зруйноване) внаслідок воєнних (бойових) дій, списується з урахуванням умов, визначених частинами восьмою - одинадцятою статті 4 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України".

19-1. Порядок списання майна для забезпечення руху опору затверджується Міноборони.

20. За актами якісного (технічного) стану списується:

військове майно, яке обліковується за обліково-номерними, якісними (технічними) показниками і набуло непридатного стану після закінчення установлених термінів його служби (носіння, використання), вироблення технічного ресурсу, проведення випробувань або дослідних робіт, а також із закінченим терміном зберігання в запасі (резерві) за неможливості його ремонту або використання за цільовим призначенням;

військове майно, яке обліковується за обліково-номерними показниками та яке під час дії правового режиму воєнного стану розібрано (розділено) з метою використання його автомобільних, бронетанкових та інших базових шасі;

військове майно безстрокового використання, яке набуло непридатного стану у процесі експлуатації, за неможливості його подальшого використання за цільовим призначенням;

лікарські засоби (в тому числі наркотичні, психотропні та отруйні), імунобіологічні препарати та хімічні реактиви, які набули непридатного стану.

21. Втрачене або знищене військове майно та його нестача, а також майно, яке обліковується за обліково-номерними, якісними (технічними) показниками і набуло непридатного стану раніше установленого терміну його служби, носіння (використання), вироблення технічного ресурсу (далі - втрачене військове майно), якщо згідно із законодавством заподіяна шкода повністю або частково відноситься на рахунок держави за неможливості відшкодування його повної або часткової вартості за рахунок винних осіб, списується за інспекторськими посвідченнями.

Перелік випадків, у яких списання втраченого військового майна здійснюється за інспекторськими посвідченнями, та перелік документів, які подаються для отримання цих посвідчень, визначаються Міноборони.

У разі повного відшкодування вартості втраченого військового майна винними особами добровільно або за рішенням суду таке майно списується за актами якісного (технічного) стану або актами списання без інспекторського посвідчення у порядку, затвердженому Міноборони.

22. За актами списання списується військове майно, яке не обліковується за обліково-номерними, якісними (технічними) показниками і набуло непридатного стану, майно, використане за встановленими нормами на регламентні роботи, технічне обслуговування, витрачене на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби, будівлі і споруди, що підлягають знесенню через недоцільність їх використання, а також убуток військового майна та інше майно, яке не списується за актами якісного (технічного) стану, за інспекторськими посвідченнями і набуло непридатного стану.

22-1. Єдиний акт списання військового майна у 30-денний строк подається командиром (начальником) військової частини на затвердження відповідній посадовій особі за підпорядкованістю.

Така посадова особа у 20-денний строк з дня надходження єдиного акта списання приймає рішення про його затвердження або повертає на доопрацювання.

Строк перегляду рішення відповідної посадової особи про відмову у затвердженні єдиного акта списання після усунення недоліків і повторного подання на розгляд не може перевищувати 15 днів.

23. Для визначення непридатності військового майна, встановлення неможливості або економічної недоцільності проведення його відновного ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання майна наказом командира (начальника) військової частини або командира (начальника) вищого рівня щороку утворюється комісія із списання військового майна (далі - комісія).

До складу комісії включаються військовослужбовці та/або працівники Збройних Сил з належним досвідом роботи і обов'язково начальник відповідного фінансового органу.

У разі потреби до складу комісії включаються представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

Комісія зобов'язана:

провести огляд військового майна, використовуючи при цьому дані облікових документів, облікових регістрів, а також необхідну технічну документацію;

здійснити контроль за вилученням із списаного військового майна придатних агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів і за їх передачею на місце зберігання.

встановити можливість або неможливість відновлення і подальшого використання військового майна за цільовим та функціональним призначенням, а також підготувати пропозиції про його списання, передачу або продаж;

встановити конкретні причини списання військового майна, можливість використання його окремих агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів;

визначити залишкову вартість військового майна;

встановити осіб, з вини яких допущено втрату або передчасне зіпсуття військового майна;

За результатами своєї роботи комісією складаються і подаються на затвердження відповідні акти, на підставі яких здійснюється списання військового майна.

24. Максимальні розміри коштів, на які посадові особи Збройних Сил мають право списувати військове майно за актами якісного (технічного) стану, інспекторськими посвідченнями та за актами списання встановлюються згідно з додатками 1 і 2.

25. Посадові особи Збройних Сил, які видали інспекторські посвідчення, затвердили акт якісного (технічного) стану, єдиний акт списання або акт списання військового майна, голова та члени комісії, які ці акти підписали, несуть відповідальність згідно із законодавством за правильність висновку щодо списання військового майна та його подальшого використання (призначення).

26. Відчужене (реалізоване) військове майно, а також майно, яке безоплатно передане до сфери управління державних органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, підлягає списанню з обліку на підставі відповідних актів приймання-передачі цього майна.

27. Списане військове майно, яке непридатне для навчальних цілей, реалізації, розбирання з метою використання придатних агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів, береться на облік як металобрухт, ганчір'я та інші вторинні ресурси, що реалізуються в установленому порядку.

28. Списане військове майно, яке є матеріальним носієм секретної інформації, підлягає поверненню заводам-виробникам (ремонтним підприємствам Міноборони) без розбирання або знищується в порядку, установленому Міноборони.

У разі здавання в металобрухт таке військове майно (агрегати, вузли, деталі) в установленому Міноборони порядку обов'язково деформується до стану, який не дає змоги з'ясувати його цільове та функціональне призначення, конструкцію та виробника.

29. Командири (начальники) мають право скасовувати рішення про списання військового майна, прийняті підпорядкованими посадовими особами, анулювати видані інспекторські посвідчення та призначати повторне розслідування щодо виявлених причин та осіб, винних у втраті військового майна.

30. У процесі проведення інвентаризації, ревізії або перевірки фінансової та господарської діяльності військових частин обов’язково перевіряється правильність і правомірність списання військового майна.

31. Перерозподіл військового майна у Збройних Силах між військовими частинами, які формуються, переформовуються або розформовуються, а також в інших випадках відповідно до потреб Збройних Сил провадиться Міноборони.