• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення про порядок регулювання діяльності банківських груп

Національний банк України  | Постанова, Положення від 20.06.2012 № 254
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Положення
  • Дата: 20.06.2012
  • Номер: 254
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Положення
  • Дата: 20.06.2012
  • Номер: 254
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Глава 10. Розрахунок частки меншості в ДК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ДК1 КІП
1. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір частки меншості в ДК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ДК1КІП, за такою формулою:
ЧМвДК1КІП = ЧМвК1КІП - ЧМвОК1КІП,
де ЧМвДК1КІП - розмір частки меншості в ДК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ДК1КІП;
ЧМвК1КІП - розмір частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП, визначений згідно з пунктом 2 глави 10 розділу II цього Положення;
ЧМвОК1КІП - розмір частки меншості в ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ОК1КІП, визначений згідно з главою 7 розділу II цього Положення.
2. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП, за такою формулою:
ЧМвК1КІП = ЧМвК1д - [(К1Д - min( НК1Д; НК1Дк )) х ВКвК1 ],
де ЧМвК1КІП - розмір частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП;
ЧМвК1д - розмір частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, визначений відповідно до пункту 3 глави 10 розділу II цього Положення;
К1Д - фактичний розмір капіталу 1 рівня (далі - К1) дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, який визначається як сума складових капіталу дочірньої компанії, що відповідають вимогам глав 3 та 9 розділу II цього Положення для включення до складових ОК1КІП, ДК1КІП відповідно, зменшена на суму вирахувань, що відповідають вимогам глав 3 та 9 розділу II цього Положення щодо вирахувань з ОК1КІП, ДК1КІП;
НК1Д - необхідний розмір К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи для виконання вимог щодо достатності К1 цією дочірньою компанією, визначених у пункті 4 глави 10 розділу II цього Положення;
НК1Дк - необхідний розмір К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи для виконання вимог щодо достатності К1 цією дочірньою компанією, визначених у пункті 4 глави 10 розділу II цього Положення, розрахований на основі сукупної експозиції під ризиком кредитно-інвестиційної підгрупи в частині, що стосується такої дочірньої компанії. Розрахунок здійснюється з урахуванням процедури виключення внутрішньогрупових операцій між учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи;
ВКвК1 - відсоток частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахований як відношення розміру частки меншості в К1 цієї дочірньої компанії (ЧМвК1д), визначеної відповідно до пункту 3 глави 10 розділу II цього Положення, до загальної суми складових ОК1 та ДК1 цієї дочірньої компанії, що відповідають вимогам глав 3 та 9 розділу II цього Положення для включення до складових ОК1КІП, ДК1КІП.
3. Відповідальна особа банківської групи визначає частку меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи (ЧМвК1д) як суму складових ОК1, ДК1 цієї дочірньої компанії за одночасного дотримання таких умов:
1) до дочірньої компанії встановлені вимоги щодо достатності ОК1, К1;
2) показники звітності дочірньої компанії включаються до консолідованої звітності банківської групи з використанням методу повної консолідації відповідно до цього Положення;
3) складові ОК1, ДК1, зазначені в абзаці першому пункту 3 глави 10 розділу II цього Положення, належать інвесторам - третім особам;
4) складові ОК1, ДК1, зазначені в абзаці першому пункту 3 глави 10 розділу II цього Положення, не профінасовані прямо чи опосередковано учасниками банківської групи або їхніми дочірніми компаніями. Складові ОК1, ДК1 вважаються такими, що профінансовані прямо чи опосередковано учасниками банківської групи або їхніми дочірніми компаніями, якщо кошти вважаються прямо чи опосередковано залученими згідно з пунктами 84-87 глави 14 розділу IV Положення № 196.
4. Відповідальна особа банківської групи під час розрахунку частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП (ЧМвК1КІП ), визначає необхідний розмір К1 цієї дочірньої компанії, який необхідний для дотримання:
1) українською дочірньою компанією, яка є банком, - одночасно вимог до:
мінімального значення нормативу достатності К1, встановленого Національним банком;
підвищеного значення нормативу достатності К1, встановленого Національним банком згідно з частиною десятою статті 67 Закону про банки;
комбінованого буфера капіталу;
2) українською дочірньою компанією, яка є небанківською фінансовою установою, - вимог щодо достатності К1, встановлених Регулятором;
3) іноземною дочірньою компанією - вимог щодо достатності К1, встановлених відповідним державним органом іноземної держави.
5. Відповідальна особа банківської групи, якщо дочірня компанія - учасник кредитно-інвестиційної підгрупи має власні дочірні компанії, які також є учасниками цієї кредитно-інвестиційної підгрупи, здійснює розрахунок частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП (ЧМвК1КІП ) згідно з главою 10 розділу II цього Положення.
Розрахунок частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП (ЧМвК1КІП ), здійснюється на субконсолідованій основі.
До розрахунку К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи можуть включатися частки меншості в К1 її дочірніх компаній, розмір яких визначається в порядку, установленому в главі 10 розділу II цього Положення.
6. Відповідальна особа банківської групи в разі включення до розрахунку ДК1КІП частки меншості в ДК1 іноземної дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи забезпечує документування та підтримання в актуальному стані інформації про вимоги щодо достатності К1, встановлені відповідним державним органом іноземної держави.
Глава 11. Розрахунок К2 КІП
1. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір К2КІП як суму складових К2КІП, зменшену на суму вирахувань із К2КІП.
2. Відповідальна особа банківської групи до складових К2КІП включає:
1) складові К2, визначені в главі 12 розділу III Положення № 196;
2) частки меншості в К2 дочірніх компаній - учасників кредитно-інвестиційної підгрупи, розраховані в порядку, визначеному в главі 12 розділу II цього Положення.
Відповідальна особа банківської групи має право прийняти рішення не здійснювати розрахунку розміру частки меншості в К2 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи та не включати її до розрахунку К2КІП.
3. Відповідальна особа банківської групи здійснює вирахування з К2КІП згідно з главою 13 розділу III Положення № 196.
Глава 12. Розрахунок частки меншості в К2 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К2 КІП
1. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір частки меншості в К2 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К2КІП, за такою формулою:
ЧМвК2КІП = ЧМвРККІП - ЧМвК1КІП,
де ЧМвК2КІП - розмір частки меншості в К2 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К2КІП;
ЧМвРККІП - розмір частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до РККІП, визначений згідно з пунктом 2 глави 12 розділу II цього Положення;
ЧМвК1КІП - розмір частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП, визначений згідно з пунктом 2 глави 10 розділу II цього Положення.
2. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до РККІП, за такою формулою:
ЧМвРККІП = ЧМвРКд - [(РКД - min( НРКД; НРКДк )) х ВЧМвРК ],
де ЧМвРККІП - розмір частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до РККІП;
ЧМвРКд - розмір частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, визначений відповідно до пункту 3 глави 12 розділу II цього Положення;
РКД - фактичний розмір регулятивного капіталу дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, який визначається як сума складових капіталу цієї дочірньої компанії, що відповідають вимогам глав 3, 9, 11 розділу II цього Положення для включення до складових ОК1КІП, ДК1КІП, К2КІП, зменшена на суму вирахувань, що відповідають вимогам глав 3, 9, 11 розділу II цього Положення щодо вирахувань з ОК1КІП, ДК1КІП, К2КІП;
НРКД - необхідний розмір РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи для виконання вимог щодо достатності РК цією дочірньою компанією, визначених у пункті 4 глави 11 розділу II цього Положення;
НРК1Дк - необхідний розмір РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи для виконання вимог щодо достатності РК цією дочірньою компанією, визначених у пункті 4 глави 12 розділу II цього Положення, розрахований на основі сукупної експозиції під ризиком кредитно-інвестиційної підгрупи в частині, що стосується такої дочірньої компанії. Розрахунок здійснюється з урахуванням процедури виключення внутрішньогрупових операцій між учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи;
ВЧМвРК - відсоток частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахований як відношення частки меншості в РК цієї дочірньої компанії (ЧМвРКд), визначеної відповідно до пункту 3 глави 12 розділу II цього Положення, до загальної суми складових ОК1, ДК1, К2 дочірньої компанії, що відповідають вимогам глав 3, 9, 11 розділу II цього Положення для включення до складових ОК1КІП, ДК1КІП, К2КІП.
3. Відповідальна особа банківської групи визначає частку меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи (ЧМвРКд) як суму складових ОК1, ДК1, К2 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи за одночасного дотримання таких умов:
1) до дочірньої компанії встановлені вимоги щодо достатності ОК1, К1, РК;
2) показники звітності дочірньої компанії включаються до консолідованої звітності банківської групи з використанням методу повної консолідації відповідно до цього Положення;
3) складові ОК1, ДК1, К2, зазначені в абзаці першому пункту 3 глави 12 розділу II цього Положення, належать інвесторам - третім особам;
4) складові ОК1, ДК1, К2, зазначені в абзаці першому пункту 3 глави 12 розділу II цього Положення, не профінансовані прямо чи опосередковано учасниками банківської групи або їхніми дочірніми компаніями. Складові ОК1, ДК1, К2 вважаються такими, що профінансовані прямо чи опосередковано учасниками банківської групи або їхніми дочірніми компаніями, якщо кошти вважаються прямо чи опосередковано залученими згідно з пунктами 84-87 глави 14 розділу IV Положення № 196.
4. Відповідальна особа банківської групи під час розрахунку частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до РККІП (ЧМвРККІП ), визначає необхідний розмір РК цієї дочірньої компанії, який необхідний для дотримання:
1) українською дочірньою компанією, яка є банком, - одночасно вимог щодо:
мінімального значення нормативу достатності регулятивного капіталу, встановленого Національним банком;
підвищеного значення нормативу достатності регулятивного капіталу, встановленого Національним банком згідно з частиною десятою статті 67 Закону про банки;
комбінованого буфера капіталу;
2) українською дочірньою компанією, яка є небанківською фінансовою установою, - вимог щодо достатності регулятивного капіталу, встановлених Регулятором;
3) іноземною дочірньою компанією - вимог щодо достатності регулятивного капіталу, встановлених відповідним державним органом іноземної держави.
5. Відповідальна особа банківської групи, якщо дочірня компанія - учасник кредитно-інвестиційної підгрупи має власні дочірні компанії, які також є учасниками цієї кредитно-інвестиційної підгрупи, здійснює розрахунок частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до РККІП (ЧМвРККІП ), згідно з главою 12 розділу II цього Положення.
Розрахунок частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до РККІП (ЧМвРККІП ), здійснюється на субконсолідованій основі.
До розрахунку РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи можуть включатися частки меншості в РК її дочірніх компаній, розмір яких визначається в порядку, встановленому в главі 12 розділу II цього Положення.
6. Відповідальна особа банківської групи в разі включення до розрахунку К2КІП частки меншості в К2 іноземної дочірньої компанії забезпечує документування та підтримання в актуальному стані інформації про вимоги щодо достатності РК, встановлені відповідним державним органом іноземної держави.
( Розділ II в редакції Постанови Національного банку № 86 від 17.07.2024 )
Розділ III. Достатність регулятивного капіталу, нормативи капіталу
Глава 1. Норматив достатності регулятивного капіталу банківської групи
1. Достатність регулятивного капіталу банківської групи відображає здатність банківської групи покрити збитки, спричинені прийнятими ризиками, за рахунок регулятивного капіталу.
2. Достатність регулятивного капіталу банківської групи визначається шляхом порівняння розміру регулятивного капіталу банківської групи, розрахованого згідно з главою 1 розділу II цього Положення, з необхідним розміром регулятивного капіталу банківської групи, розрахованим згідно з главою 1 розділу III цього Положення.
3. Мінімальні вимоги щодо достатності регулятивного капіталу банківської групи є дотриманими, якщо розмір регулятивного капіталу банківської групи, розрахований згідно з главою 1 розділу II цього Положення, дорівнює або перевищує необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи, розрахований згідно з главою 1 розділу III цього Положення.
4. Необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи розраховується за такою формулою:
НРКБГ = НРККІП + НРКСП - К,
де НРКБГ - необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи;
НРККІП - необхідний розмір регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи/банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, розрахований відповідно до пункту 5 глави 1 розділу III цього Положення;
НРКСП - необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи/страховика - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, розрахований згідно з Положенням про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2023 року № 202 (зі змінами), у частині порядку розрахунку необхідного розміру регулятивного капіталу страхової підгрупи небанківської фінансової групи або страховика - учасника небанківської фінансової групи;
К - коригування, що визначається як необхідний розмір регулятивного капіталу, розрахованого за активами - вкладеннями (акції, частки, паї) учасників банківської групи в статутний капітал інших учасників банківської групи та інші фінансові інструменти, які були включені до вирахувань під час розрахунку регулятивного капіталу банківської групи.
Сума коригування розраховується за такою формулою:
К= КРв x k,
де КРв - сума вкладень у капітал учасників банківської групи, зважених за ступенем кредитного ризику, що приймалася до розрахунку необхідного розміру регулятивного капіталу (НРК);
k - коефіцієнт, визначений згідно з пунктом 5 глави 1 розділу III цього Положення.
5. Необхідний розмір регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи/банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, розраховується за такою формулою:
НРККІП = СЕ x k,
де СЕ - сукупна експозиція під ризиком кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахована відповідно до пункту 2 глави 2 розділу III цього Положення;
k - коефіцієнт, розрахований на основі значення мінімальних вимог щодо достатності регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи:
1) до 31 грудня 2024 року (включно) - 0,085;
2) до 30 червня 2025 року (включно) - 0,0925;
3) із 01 липня 2025 року - 0,1.
Глава 2. Норматив достатності регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи (Н РКк )
1. Норматив достатності регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи (НРКк ) визначається як відношення розміру регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахованого згідно з главою 2 розділу II цього Положення, до сукупної експозиції під ризиком, визначеної згідно з пунктом 2 глави 2 розділу III цього Положення.
2. Відповідальна особа розраховує сукупну експозицію під ризиком КІП за такою формулою:
СЕ = КР + ОР x 10 + РР x 10 + Рі - НКР,
де СЕ - сукупна експозиція під ризиком;
КР - сукупна сума консолідованих активів та позабалансових зобов’язань кредитно-інвестиційної підгрупи, зважених на відповідні коефіцієнти ризику залежно від групи ризику, до якої віднесено актив, відповідно до глави 1 розділу IV Інструкції № 368, з урахуванням даних аналітичного обліку згідно з методикою розрахунку пруденційних нормативів, розробленою відповідно до Інструкції № 368 та схваленою рішенням Правління Національного банку (далі - сукупна сума зважених активів);
( Абзац третій пункту 2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 01.11.2024 )
ОР - мінімальний розмір операційного ризику кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахований відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку визначення мінімального розміру операційного ризику;
РР - мінімальний розмір ринкового ризику кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахований відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку визначення мінімального розміру ринкового ризику (далі - мінімальний розмір ринкового ризику);
Рі - сукупний розмір різниць, які виникають унаслідок переміщення інструментів до банківської/торгової книги відповідно до вимог пункту 257-4 глави 39 розділу V Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 червня 2018 року № 64 (зі змінами) (далі - Положення № 64), та зменшують сукупну експозицію під ризиком (далі - Різниця), розрахованих відповідно до пункту 3 глави 2 розділу III цього Положення;
НКР - сукупна величина непокритого кредитного ризику, яка вирахувана з регулятивного капіталу банку - учасника банківської групи, учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, операції якого включаються до розрахунку нормативів кредитного ризику банку з урахуванням пункту 21 глави 1 розділу VI Інструкції № 368.
3. Відповідальна особа для визначення Різниці здійснює такі послідовні заходи:
1) визначає сукупну суму зважених активів та мінімального розміру ринкового ризику, помноженого на коефіцієнт 10, розраховану без урахування переміщення інструменту;
2) визначає сукупну суму зважених активів та мінімального розміру ринкового ризику, помноженого на коефіцієнт 10, розраховану з урахуванням переміщення інструменту. Під час розрахунку такої суми враховується вплив, спричинений виключно переміщенням інструменту;
3) визначає розмір Різниці як перевищення величини, визначеної згідно з підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу III цього Положення, над величиною, визначеною згідно з підпунктом 2 пункту 3 глави 2 розділу III цього Положення.
Відповідальна особа включає Різницю до сукупної експозиції під ризиком зі звітної дати, яка є наступною за датою переміщення інструменту до банківської/торгової книги, до дати припинення визнання переміщеного інструменту.
4. Мінімальне значення нормативу достатності регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи (НРКк ) становить 10% від сукупної експозиції під ризиком:
1) до 31 грудня 2024 року (включно) - 8,5% від сукупної експозиції під ризиком;
2) до 30 червня 2025 року (включно) - 9,25% від сукупної експозиції під ризиком;
3) із 01 липня 2025 року - 10% від сукупної експозиції під ризиком.
Глава 3. Норматив достатності капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (Н К1к )
1. Норматив достатності капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (НК1к ) визначається як відношення розміру капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахованого згідно з главою 2 розділу II цього Положення, до сукупної експозиції під ризиком, розрахованої згідно з пунктом 2 глави 2 розділу III цього Положення.
2. Мінімальне значення нормативу достатності капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (НК1к ) становить 7,5% від сукупної експозиції під ризиком.
Глава 4. Норматив достатності основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (Н ОК1к )
1. Норматив достатності основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (НОК1к ) визначається як відношення розміру основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахованого згідно з главою 3 розділу II цього Положення, до сукупної експозиції під ризиком, розрахованої згідно з пунктом 2 глави 2 розділу III цього Положення.
2. Мінімальне значення нормативу достатності основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (НОК1к ) становить 5,625% від сукупної експозиції під ризиком.
Глава 5. Буфери капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи. Комбінований буфер капіталу
1. Відповідальна особа банківської групи забезпечує формування буферів капіталу за кредитно-інвестиційною підгрупою, а саме:
1) буфера консервації;
2) контрциклічного буфера;
3) буфера системної важливості, якщо учасником кредитно-інвестиційної підгрупи є банк, який набув статусу системно важливого банку;
4) буфера системного ризику.
Сукупний розмір буферів капіталу, щодо яких Національний банк прийняв рішення про їх формування, є комбінованим буфером капіталу.
2. Розмір буфера консервації становить 2,5% від сукупної експозиції під ризиком.
3. Рішення про дату початку формування буфера консервації та графік поетапного досягнення встановленого розміру приймається Правлінням Національного банку.
Національний банк доводить зміст прийнятого рішення до відома відповідальних осіб банківських груп не пізніше ніж за шість місяців до дати запровадження буфера консервації.
4. Контрциклічний буфер формується в порядку, установленому Національним банком.
5. Національний банк установлює вимоги до формування контрциклічного буфера в разі виявлення ознак надмірного зростання кредитування/інших ознак, які свідчать про підвищення системних ризиків.
Національний банк установлює розмір контрциклічного буфера в межах 0-2,5% від сукупної експозиції під ризиком.
Рішення про дату початку, порядок формування контрциклічного буфера, розмір/збільшення розміру цього буфера, графік поетапного досягнення встановленого розміру (за потреби) приймається Правлінням Національного банку та містить інформацію про підстави і цілі запровадження/збільшення розміру цього буфера.
Національний банк доводить зміст прийнятого рішення до відома відповідальних осіб банківських груп не пізніше ніж за 12 місяців до дати запровадження контрциклічного буфера.
6. Буфер системної важливості формується, якщо учасником кредитно-інвестиційної підгрупи банківської групи є банк, який набув статусу системно важливого банку, у розмірі, визначеному в розділі X Інструкції № 368 для такого банку.
Рішення про дату початку формування буфера системної важливості приймається Правлінням Національного банку.
Національний банк доводить зміст прийнятого рішення до відома відповідальних осіб банківських груп не пізніше ніж за шість місяців до дати запровадження буфера системної важливості.
7. Буфер системного ризику формується в порядку, установленому Національним банком.
8. Національний банк установлює вимоги щодо формування буфера системного ризику в разі виявлення ознак, які свідчать про підвищення системних ризиків (за винятком ризиків, урахованих для встановлення контрциклічного буфера капіталу).
Національний банк установлює розмір буфера системного ризику в межах 0-3% від сукупної експозиції під ризиком.
Рішення про дату початку та порядок формування буфера системного ризику, розмір/збільшення розміру цього буфера, графік поетапного досягнення встановленого розміру (за потреби) приймається Правлінням Національного банку та містить інформацію про підстави і цілі запровадження/збільшення розміру цього буфера, перелік банківських груп, які зобов?язані його формувати, та/або критерії, на підставі яких визначаються такі банківські групи.
Національний банк доводить зміст прийнятого рішення до відома відповідальних осіб банківських груп не пізніше ніж за шість місяців до дати запровадження буфера системного ризику.
9. Буфери капіталу формуються за рахунок основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи.
10. Вимоги щодо формування комбінованого буфера капіталу за кредитно-інвестиційною підгрупою є дотриманими за умови одночасного забезпечення виконання таких вимог:
1) фактичне значення нормативу достатності регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи становить не менше, ніж сукупний розмір мінімального значення цього нормативу або підвищеного значення нормативу достатності регулятивного капіталу в разі встановлення Національним банком такого значення згідно з частиною десятою статті 67 Закону про банки та комбінованого буфера капіталу;
2) фактичне значення нормативу достатності капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи становить не менше, ніж сукупний розмір мінімального значення цього нормативу або підвищеного значення нормативу достатності капіталу 1 рівня в разі встановлення Національним банком такого значення згідно з частиною десятою статті 67 Закону про банки та комбінованого буфера капіталу;
3) фактичне значення нормативу достатності основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи становить не менше, ніж сукупний розмір мінімального значення цього нормативу або підвищеного значення нормативу достатності основного капіталу 1 рівня в разі встановлення Національним банком такого значення згідно з частиною десятою статті 67 Закону про банки та комбінованого буфера капіталу.
Глава 6. Достатність регулятивного капіталу страхової підгрупи
1. Достатність регулятивного капіталу страхової підгрупи визначається шляхом порівняння розміру регулятивного капіталу страхової підгрупи, розрахованого згідно з пунктом 2 глави 1 розділу II цього Положення, з необхідним розміром регулятивного капіталу страхової підгрупи, розрахованим згідно з пунктом 4 глави 1 розділу III цього Положення.
( Пункт 1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 01.11.20 24 )
2. Мінімальні вимоги щодо достатності регулятивного капіталу страхової підгрупи є дотриманими, якщо розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи, розрахований згідно з пунктом 2 глави 1 розділу II цього Положення, дорівнює або перевищує необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи, розрахований відповідно до вимог пункту 4 глави 1 розділу III цього Положення.
( Пункт 2 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 01.11.20 24 )( Положення доповнено новим розділом III згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024 )
Розділ IV. Нормативи ліквідності
1. Вимоги до ліквідності кредитно-інвестиційної підгрупи
1. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана постійно управляти ліквідністю кредитно-інвестиційної підгрупи, підтримувати її на рівні, достатньому для своєчасного та повного виконання зобов’язань, забезпечувати оптимальне співвідношення між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань.
2. Кредитно-інвестиційна підгрупа має дотримуватися таких нормативів ліквідності:
1) поточної ліквідності (Н5к);
2) короткострокової ліквідності (Н6к);
3) коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBB к);
4) коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRIB к);
5) коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк).
3. Відповідальна особа банківської групи, якщо до складу кредитноінвестиційної підгрупи входить учасник, зареєстрований в іноземній державі (далі - Іноземний учасник):
1) забезпечує документування та підтримання в актуальному стані інформації про:
наявні юридичні, контрактні/договірні, регуляторні, податкові або інші перешкоди/обмеження на передавання активів, які включаються до високоякісних ліквідних активів (далі - обмеження на передавання активів), від Іноземного учасника до інших учасників кредитно-інвестиційної підгрупи, зареєстрованих в Україні;
вимоги, встановлені відповідним державним органом іноземної держави, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, до розрахунку Іноземним учасником коефіцієнтів ліквідності на індивідуальній основі;
результати розрахунків Іноземним учасником коефіцієнтів ліквідності на індивідуальній основі, подані до відповідного державного органу іноземної держави, що здійснює нагляд за Іноземним учасником;
2) подає до структурного підрозділу Національного банку, що здійснює банківський нагляд, не пізніше наступного робочого дня за днем подання до Національного банку файлів з показниками статистичної звітності щодо розрахунку коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBB к), коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRIB к) та коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк) інформацію про:
обмеження на передавання активів від Іноземного учасника до інших учасників кредитно-інвестиційної підгрупи, зареєстрованих в Україні, або підтвердження відсутності таких обмежень;
вимоги, встановлені відповідним державним органом іноземної держави, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, до розрахунку Іноземним учасником коефіцієнтів ліквідності на індивідуальній основі, включаючи інформацію щодо вимог, які є більш консервативними порівняно з вимогами, встановленими Національним банком. Відповідальна особа банківської групи має право не подавати до Національного банку інформацію, зазначену в підпункті 2 пункту 3 глави 1 розділу IV цього Положення, за умови, що раніше подана до Національного банку інформація є актуальною. У такому разі відповідальна особа банківської групи письмово повідомляє структурний підрозділ Національного банку, що здійснює банківський нагляд, про те, що раніше подана до Національного банку інформація є актуальною;
( Абзац третій підпункту 2 пункту 3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024 )
3) подає до структурного підрозділу Національного банку, що здійснює банківський нагляд, не пізніше 10 робочого дня за днем подання Іноземним учасником звітності щодо розрахунку коефіцієнтів ліквідності на індивідуальній основі до відповідного державного органу іноземної держави, що здійснює нагляд за цим Іноземним учасником.
( Глава 1 розділу в редакції Постанови Національного банку № 2 від 05.01.2024 )
Глава 2. Норматив поточної ліквідності (Н5к)
2.1. Норматив поточної ліквідності (Н5к) (далі - норматив Н5к) визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) до зобов’язань з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно).
2.2. Норматив Н5к установлює мінімально необхідний обсяг активів банківської групи для забезпечення виконання поточного обсягу своїх зобов’язань протягом одного календарного місяця.
2.3. Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок нормативу Н5к за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи та інформації, необхідної для такого розрахунку, з урахуванням розподілу активів і зобов’язань за строками до погашення.
Розрахунок нормативу Н5к здійснюється за такою формулою:
де А(кіп) - сукупні активи кредитно-інвестиційної підгрупи з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно);
Зп(кіп) - сукупні зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно).
( Пункт 2.3 глави 2 розділу в редакції Постанови Національного банку № 2 від 05.01.2024 )
2.4. До активів із кінцевим строком погашення до 31 дня кредитно-інвестиційної підгрупи під час розрахунку нормативу Н5к включаються:
( Абзац перший пункту 2.4 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024 )
1) готівкові кошти;
2) банківські метали;
3) кошти на кореспондентських рахунках, що відкриті в Національному банку (без урахування коштів обов’язкових резервів банку в Національному банку);
4) строкові вклади (депозити), що розміщені в Національному банку;
5) сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам (за мінусом коштів, що розміщені в банках, які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або в яких призначена тимчасова адміністрація, або які зареєстровані в офшорних зонах), над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів) інших банків, та кредитів, що отримані від інших банків;
6) кредити, що надані суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування та фізичним особам (без урахування заборгованості, строк сплати якої згідно з договором минув);
7) боргові цінні папери, інвестиції в асоційовані і дочірні компанії, які утримуються з метою продажу, за умови, що зазначені цінні папери є необтяженими та/або строк сплати заборгованості за якими згідно з договором не минув, та/або проти емітента таких цінних паперів не порушено справу про банкрутство.
Активи під час розрахунку нормативу поточної ліквідності зменшуються на суму сформованих під них резервів, уцінки, очікуваних кредитних збитків, відображених за рахунками дисконтів.
( Пункт 2.4 глави 2 розділу в редакції Постанови Національного банку № 102 від 01.08.2019 )
2.5. До зобов’язань із кінцевим строком погашення до 31 дня кредитно-інвестиційної підгрупи під час розрахунку нормативу Н5к включаються:
( Абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024 )
1) кошти на кореспондентському рахунку Національного банку в банку;
2) строкові вклади (депозити) Національного банку;
3) кредити, що отримані від Національного банку;
4) сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків, над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам;
5) кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій;
6) кошти клієнтів;
7) кошти Державного бюджету України та інших фондів України;
8) цінні папери власного боргу;
9) заборгованість за кредитами, що отримані від Національного банку, строк сплати якої згідно з договором минув;
10) заборгованість за строковими вкладами (депозитами) інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;
11) заборгованість за кредитами, що отримані від інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;
12) кредиторська заборгованість з придбання активів;
13) субординований борг банку;
14) зобов’язання за всіма видами гарантій, порук, авалів;
15) зобов’язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.
( Главу 2 розділу доповнено новим пунктом 2.5 згідно з Постанови Національного банку № 102 від 01.08.2019 )
2.6. Необтяжені облігації внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком, та депозитні сертифікати Національного банку, уключаючи придбані за операціями репо (але не більше ніж сума за окремою операцією, яка включається до розрахунку нормативів ліквідності) з переходом права власності на такі цінні папери, під час розрахунку нормативу Н5к уключаються до активів без урахування строку до погашення.
( Абзац перший пункту 2.6 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024 )
До розрахунку нормативу Н5к не включаються відповідні суми наданих кредитів за операціями репо в разі включення до розрахунку цього нормативу зазначених необтяжених цінних паперів.
( Главу 2 розділу доповнено новим пунктом 2.6 згідно з Постанови Національного банку № 102 від 01.08.2019 )
2.7. Відповідальна особа банківської групи під час розрахунку нормативу H5к має право зменшувати зобов’язання за наданими банком гарантіями, акредитивами, акцептами та авалями на суму коштів у розрахунках, які є грошовим забезпеченням (покриттям) за цими зобов’язаннями, за умови одночасного дотримання таких вимог:
1) безперечного контролю та доступу банку до грошового забезпечення;
2) право банку здійснити договірне списання коштів з рахунку, на якому обліковується грошове забезпечення, у разі невиконання контрагентом зобов’язань перед банком;
3) розміщення грошового забезпечення на строк, не менший, ніж строк цих зобов’язань (без права дострокового вилучення).
( Главу 2 розділу доповнено новим пунктом 2.7 згідно з Постанови Національного банку № 102 від 01.08.2019 )
2.8. Нормативне значення нормативу Н5к має бути не менше ніж 40 відсотків.
Глава 3. Норматив короткострокової ліквідності (Н6к)
3.1. Норматив короткострокової ліквідності (Н6к) (далі - норматив Н6к) визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до одного року до зобов’язань з кінцевим строком погашення до одного року.
3.2. Норматив Н6к установлює мінімально необхідний обсяг активів банківської групи для забезпечення виконання своїх зобов’язань протягом одного року.
3.3. Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок нормативу Н6к за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи та інформації, необхідної для такого розрахунку, з урахуванням розподілу активів та зобов’язань за строками до погашення.
Розрахунок нормативу Н6к здійснюється за такою формулою:
де А1(кіп) - сукупні активи кредитно-інвестиційної підгрупи з кінцевим строком погашення до одного року;
З1(кіп) - сукупні зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи з кінцевим строком погашення до одного року.
( Пункт 3.3 глави 3 розділу в редакції Постанови Національного банку № 2 від 05.01.2024 )
3.4. Під час розрахунку нормативу Н6к до активів і зобов’язань з кінцевим строком погашення до одного року включаються активи та зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи, що визначені в розділі VI Методики розрахунку пруденційних нормативів регулювання діяльності банків в Україні, схваленої рішенням Правління Національного банку України від 15 грудня 2017 року № 803-рш (зі змінами).
( Пункт 3.4 глави 3 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 59 від 23.03.2022, № 2 від 05.01.2024 )
3.5. Нормативне значення нормативу Н6к має бути не менше ніж 60 відсотків.
4. Коефіцієнт покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВк) та коефіцієнт покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRІВк)
1. Коефіцієнт покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВ к) - норматив ліквідності, який установлює мінімально необхідний рівень ліквідності кредитно-інвестиційної підгрупи за всіма валютами для покриття чистого очікуваного відпливу грошових коштів за всіма валютами протягом 30 календарних днів з урахуванням стрес-сценарію (далі - чистий очікуваний відплив грошових коштів за всіма валютами).
Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBB к) не рідше одного разу на місяць таким чином:
1) відносить до високоякісних ліквідних активів (далі - ВЛА) кредитноінвестиційної підгрупи за всіма валютами активи, що відповідають характеристикам та вимогам, установленим Національним банком;
2) визначає очікувані відпливи та очікувані надходження грошових коштів кредитно-інвестиційної підгрупи за всіма валютами із застосуванням коефіцієнтів очікуваних відпливів та очікуваних надходжень, установлених Національним банком на основі стрес-сценарію;
3) розраховує чистий очікуваний відплив грошових коштів кредитноінвестиційної підгрупи за всіма валютами як різницю сукупних очікуваних відпливів і сукупних очікуваних надходжень грошових коштів за всіма валютами цієї підгрупи. Якщо сукупні очікувані надходження за всіма валютами перевищують 75% від сукупних очікуваних відпливів за всіма валютами, то сума такого перевищення не враховується під час розрахунку чистого очікуваного відпливу грошових коштів за всіма валютами;
4) розраховує коефіцієнт покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВ к) як відношення ВЛА кредитно-інвестиційної підгрупи за всіма валютами до чистого очікуваного відпливу грошових коштів за всіма валютами цієї підгрупи.
2. Коефіцієнт покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRІВ к) - норматив ліквідності, який установлює мінімально необхідний рівень ліквідності кредитно-інвестиційної підгрупи, за всіма іноземними валютами для покриття чистого очікуваного відпливу грошових коштів за всіма іноземними валютами протягом 30 календарних днів з урахуванням стрес-сценарію (далі - чистий очікуваний відплив грошових коштів за іноземними валютами).
Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRIB к) не рідше одного разу на місяць таким чином:
1) відносить до ВЛА кредитно-інвестиційної підгрупи за іноземними валютами активи, що відповідають характеристикам та вимогам, установленим Національним банком;
2) визначає очікувані відпливи та очікувані надходження грошових коштів кредитно-інвестиційної підгрупи за іноземними валютами із застосуванням коефіцієнтів очікуваних відпливів та очікуваних надходжень, установлених Національним банком на основі стрес-сценарію;
3) розраховує чистий очікуваний відплив грошових коштів кредитноінвестиційної підгрупи за іноземними валютами як різницю сукупних очікуваних відпливів і сукупних очікуваних надходжень грошових коштів за іноземними валютами цієї підгрупи. Якщо сукупні очікувані надходження за іноземними валютами перевищують 75% від сукупних очікуваних відпливів за іноземними валютами, то сума такого перевищення не враховується під час розрахунку чистого очікуваного відпливу грошових коштів за іноземними валютами;
4) розраховує коефіцієнт покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRІВ к) як відношення ВЛА кредитно-інвестиційної підгрупи за іноземними валютами до чистого очікуваного відпливу грошових коштів за іноземними валютами цієї підгрупи.
3. Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBB к) та коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRІB к) згідно з вимогами, установленими Національним банком у методиці розрахунку коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR).
4. Відповідальна особа банківської групи, якщо до складу кредитноінвестиційної підгрупи входить Іноземний учасник, включає до розрахунку коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВ к) та коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRІВ к):
1) складові згідно з вимогами, встановленими:
методикою розрахунку коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR), крім складових, до яких застосовуються більш консервативні вимоги, встановлені відповідним державним органом іноземної держави, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг;
відповідним державним органом іноземної держави, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, - щодо складових, до яких таким державним органом встановлені більш консервативні вимоги;
2) ВЛА Іноземного учасника у сумі, яка не перевищує сукупний розмір чистих очікуваних відпливів грошових коштів цього Іноземного учасника, - якщо є обмеження на передавання активів від Іноземного учасника до інших учасників кредитно-інвестиційної підгрупи, зареєстрованих в Україні.
5. Розрахунок коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBB к) та коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRIB к) здійснюється за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи та інформації про відпливи та надходження грошових коштів, які очікуються протягом 30 календарних днів згідно з умовами укладених учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи договорів/контрактів.
До очікуваних відпливів та надходжень грошових коштів не включаються внутрішньогрупові операції між учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи банківської групи.
6. Нормативні значення коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBB к) та коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRIB к) мають бути не менше ніж 100%.
Банківська група має дотримуватися нормативного значення коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRIBк), якщо середньоарифметичне значення відношення зобов’язань за іноземними валютами до всіх зобов’язань кредитно-інвестиційної підгрупи, розраховане за останніх 30 календарних днів, становить 5% і більше.
( Розділ доповнено главою 4 згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024з )
5. Коефіцієнт чистого стабільного фінансування (NSFRк)
7. Коефіцієнт чистого стабільного фінансування (NSFRк) - норматив ліквідності, який установлює мінімально необхідний рівень стабільного фінансування кредитно-інвестиційної підгрупи на горизонті один рік.
8. Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк) не рідше одного разу на квартал таким чином:
1) розраховує обсяг наявного стабільного фінансування (ASF) кредитноінвестиційної підгрупи як суму складових ASF (регулятивний капітал та зобов’язання цієї підгрупи), зважених на установлені Національним банком коефіцієнти ASF, які відображають рівень їх стабільності на горизонті один рік;
2) розраховує обсяг необхідного стабільного фінансування (RSF) кредитноінвестиційної підгрупи як суму складових RSF (активи та позабалансові зобов’язання цієї підгрупи), зважених на установлені Національним банком коефіцієнти RSF, які характеризують їх ліквідність на горизонті один рік;
3) розраховує коефіцієнт чистого стабільного фінансування (NSFRк) як відношення обсягу наявного стабільного фінансування (ASF) кредитноінвестиційної підгрупи до обсягу необхідного стабільного фінансування (RSF) цієї підгрупи.
9. Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк) згідно з вимогами, установленими Національним банком у методиці розрахунку коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR).
10. Відповідальна особа банківської групи, якщо до складу кредитноінвестиційної підгрупи входить Іноземний учасник, включає до розрахунку коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк) складові згідно з вимогами, встановленими:
1) методикою розрахунку коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR), крім складових, до яких застосовуються більш консервативні вимоги, встановлені відповідним державним органом іноземної держави, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг;