МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 16.09.2011 № 595 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 жовтня 2011 р.
за № 1159/19897
Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я № 551 від 11.08.2014 № 996 від 26.09.2016 № 947 від 18.05.2018 № 958 від 23.04.2019 № 2070 від 11.10.2019 № 1510 від 03.07.2020 № 190 від 01.02.2022 № 1254 від 18.07.2024 № 396 від 05.03.2025 № 1722 від 14.11.2025 )
Відповідно до статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", статей 1, 12 та 13 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та Закону України "Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки", з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України та попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Календар профілактичних щеплень в Україні (додається).
( Підпункт 1.1 пункту 1 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 551 від 11.08.2014 )
1.2. Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень (додається).
( Підпункт 1.2 пункту 1 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 551 від 11.08.2014 )
1.3. Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень (додається).
( Підпункт 1.3 пункту 1 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 551 від 11.08.2014 )( Підпункт 1.4 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016 )( Підпункт 1.5 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016 )( Підпункт 1.6 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016 )
1.4. Порядок відпуску громадянам вакцин та анатоксинів через аптечну мережу (додається).
1.5. Порядок забезпечення належних умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні (додається).
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на залізничному, повітряному та водному транспорті забезпечити неухильне проведення на підпорядкованих адміністративних територіях профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики відповідно до затверджених цим наказом актів та належний їх облік у закладах охорони здоров'я.
3. Визнати такими, що втратили чинність, накази МОЗ України від 03.02.2006 № 48 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.06.2006 за № 665/12539, від 17.04.2008 № 207 "Про затвердження змін до наказу МОЗ України від 03.02.2006 № 48", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.05.2008 за № 427/15118, та від 19.05.2011 № 296 "Про внесення змін до наказу МОЗ України від 03.02.2006 № 48", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2011 за № 601/19339.
4. Управлінню громадського здоров'я та санітарно-епідемічного благополуччя населення Департаменту контролю якості медичних послуг, регуляторної політики та санітарно-епідемічного благополуччя забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Моісеєнко Р.О. та Голову Державної санітарно-епідеміологічної служби України Пономаренка А.М.
| Міністр | О.В. Аніщенко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
16.09.2011 № 595
(у редакції наказу
Міністерства охорони
здоров’я України
)
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 жовтня 2011 р.
за № 1159/19897
КАЛЕНДАР
профілактичних щеплень в Україні
І. Загальні положення
1. Календар профілактичних щеплень в Україні (далі - Календар) - нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, яким встановлюються перелік обов'язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення.
Цей Календар включає обов’язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.
Інші обов’язкові щеплення встановлюються відповідно до цього Календаря для груп населення: за віком (відповідно до пункту 1 глави 1 розділу II цього Календаря); щеплення дітей з порушенням цього Календаря; за станом здоров’я; щеплення дітей після алло/ауто-ТСГК (трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин); щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями.
( Абзац третій пункту 1 розділу I в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1722 від 14.11.2025 )
2. Обов’язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.
3. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби.
4. З метою специфічної профілактики інфекційних хвороб особи, які бажають зробити щеплення, щодо яких існують зареєстровані в Україні медичні імунобіологічні препарати, можуть зробити такі щеплення за направленням лікаря.
5. У цьому Календарі основні терміни вживаються в таких значеннях:
вакцинація (щеплення, імунізація) - створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини чи імуноглобуліну;
( Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 996 від 26.09.2016 )
медичні імунобіологічні препарати - вакцини, анатоксини, імуноглобуліни, сироватки, бактеріофаги, інші лікарські засоби, що застосовуються в медичній практиці з метою специфічної профілактики інфекційних хвороб;
первинний вакцинальний комплекс - курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб;
ревакцинація - повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб.
7. Особливості застосування медичних імунобіологічних препаратів за показаннями, віком, дозуванням та способами застосування встановлюються (в порядку пріоритетності):
1) цим Календарем;
2) медико-технологічними документами;
3) рекомендаціями консультативно-дорадчого органу МОЗ, на який покладено функції щодо вжиття заходів з імунопрофілактики за епідемічними показаннями, визначення несприятливої епідемічної ситуації при можливому ризику інфікування, затвердженими наказом МОЗ;
4) інструкцією про застосування лікарського засобу та короткої характеристики лікарського засобу.
( Розділ I доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1722 від 14.11.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1849 від 04.12.2025 )
6. За наявності зареєстрованих комбінованих вакцин, до складу яких входять антигени, для профілактики інфекцій, визначених цим Календарем, вакцинація проводиться комбінованими вакцинами.
7. Особливості застосування медичних імунобіологічних препаратів за показаннями, віком, дозуванням та способами застосування встановлюються (в порядку пріоритетності):
1) цим Календарем;
2) медико-технологічними документами;
3) рекомендаціями консультативно-дорадчого органу МОЗ, на який покладено функції щодо вжиття заходів з імунопрофілактики за епідемічними показаннями, визначення несприятливої епідемічної ситуації при можливому ризику інфікування, затвердженими наказом МОЗ;
4) інструкцією про застосування лікарського засобу та короткої характеристики лікарського засобу.
( Розділ I доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1722 від 14.11.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1849 від 04.12.2025 )
ІІ. Порядок проведення щеплень
1. Щеплення за віком
1) щеплення, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України та/або інших джерел, не заборонених законодавством, а також за рахунок гуманітарної допомоги:
_______________
-1 Планові профілактичні щеплення дітей проти гепатиту B проводяться у віці 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза) та 18 місяців (4-а доза) незалежно від маси тіла при народженні. Щепленню проти гепатиту B у першу добу життя підлягають новонароджені незалежно від маси тіла при народжені в таких ситуаціях:
якщо мати новонародженого HBsAg "+" (позитивна);
якщо у матері новонародженого невизначений HBsAg статус. Щеплення новонародженого проводиться одночасно з дослідженням статусу матері за HBsAg. У разі отримання позитивного результату в матері профілактика гепатиту B у новонародженого проводиться як у випадку щеплення дитини, народженої від HBsAg "+" (позитивної) матері;
якщо у матері новонародженого в анамнезі мав місце діагностований гепатит B або C (пролікований у тому числі);
якщо мати новонародженого має позитивний результат лабораторного серологічного дослідження на вірусний гепатит C (антитіла/антиген);
ВІЛ-експоновані діти;
передчасно народжені діти;
діти з низькою масою тіла при народженні (<2 000 г);
якщо в сімейному оточенні є наявний ймовірний контакт з HBsAg "+" (позитивною) особою (спільне проживання або догляд за дитиною);
якщо при обстеженні протягом антенатального / раннього постнатального періоду виявлена патологія, яка є показанням для хірургічного втручання / введення препаратів крові;
схема щеплень дітей, які потребують отримання дози вакцини проти гепатиту B у першу добу життя: 0 (1-а доба, 0-а доза) - 2 місяці (1-а доза) - 4 місяці (2-а доза) - 6 місяців (3-я доза) життя дитини. 0-а доза вакцини вводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Разом з щепленням, але не пізніше першого тижня життя, в іншу ділянку тіла вводиться специфічний імуноглобулін проти гепатиту B з розрахунку 40 МО/кг маси тіла, але не менше 100 МО.
Особливості щеплень осіб, які не отримали планові щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
-2Щепленню для профілактики туберкульозу підлягають усі новонароджені діти, що не мають до цього протипоказань. Щеплення проводиться через 24 години від народження до виписки з пологового стаціонару вакциною для профілактики туберкульозу (далі - БЦЖ). Передчасно народжені діти, які народилися в строк гестації понад 31 тиждень, та діти з низькою вагою при народженні (<2500 г, але не <2000 г), підлягають щепленню БЦЖ. В іншому випадку щеплення проводиться після досягнення дитиною маси тіла 2 000 г.
Щеплення БЦЖ новонародженим не проводиться, якщо за результатами обстеження в антенатальний період чи при попередній вагітності була народжена дитина з підозрою / діагностованим первинним імунодефіцитом, який є протипоказанням до щеплення БЦЖ, або ж мали місце розвиток ускладнення від введення вакцини БЦЖ. В даному випадку питання про введення БЦЖ відтерміновується до консультації у дитячого імунолога / отримання результатів лабораторного обстеження щодо первинного імунодефіциту.
Діти, які не отримали БЦЖ в пологовому стаціонарі, повинні бути щеплені якомога швидше після виписки. Перед вакцинацією дітей віком до 2 місяців, не щеплених БЦЖ в пологовому стаціонарі, шкірні тести / тести вивільнення гамма-інтерферону не проводяться.
Діти, яким не виповнилося 7 місяців (до 6 місяців 29 днів включно), у разі відсутнього відомого контакту з людиною, яка хворіє на туберкульоз, отримують щеплення проти туберкульозу без попередньої діагностики туберкульозної інфекції шкірними тестами / тестами вивільнення гамма-інтерферону.
Дітям, яким виповнилося 7 місяців, щеплення проти туберкульозу проводяться після попередньої діагностики туберкульозної інфекції шкірними тестами / тестами вивільнення гамма-інтерферону в разі отримання негативного результату.
У разі прийняття рішення за результатами проведення шкірних тестів / тестів вивільнення гамма-інтерферону, щеплення має бути проведене протягом 2 місяців. При перевищені строку 2 місяці, якщо з будь-яких причин щеплення не було проведене, вакцинація проводиться після повторного проведення шкірних тестів / тестів вивільнення гамма-інтерферону, але не раніше ніж через 6 місяців від попереднього їх проведення.
Вакцинація проти туберкульозу невакцинованим раніше дітям проводиться до виповнення їм 18 років.
Діти, щеплені БЦЖ, у яких не сформувався рубчик, проте є достовірне підтвердження проведення щеплення, не підлягають повторній вакцинації. Не слід проводити подальшу вакцинацію в ділянку тіла, в яку була введена БЦЖ, принаймні протягом 3 місяців. Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
-3Щеплення для профілактики дифтерії (Д), правця (П) та кашлюка (К) проводяться за віком: у 2 місяці (1-а доза), у 4 місяці (2-а доза), у 6 місяців (3-я доза) та у 18 місяців (4-а доза).
Для вакцинації дітей за віком проти кашлюка можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (далі - АаКДП), так і з цільноклітинним (далі - АКДП) кашлюковим компонентом. Перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти цієї хвороби.
Щеплення для профілактики дифтерії та правця (ДП) у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі - АДП). Щеплення для профілактики дифтерії та правця (ДП) у 16 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі - АДП-М). Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, які раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М кожні 10 років від попереднього щеплення АДП-М. Для ревакцинації ДП може бути використана вакцина, що включає кашлюковий компонент та дозволена до використання в даному віці, яка придбана за бажанням за власні кошти.
Якщо для екстреної імунопрофілактики правця було використано моновакцину (правцевий анатоксин), то дана доза не зараховується як вакцинація за цим Календарем. Наступні щеплення за цим Календарем плануються з дотриманням мінімального інтервалу в 4 тижні.
Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
-4 Вакцинація дітей для профілактики поліомієліту проводиться за віком: 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза), 18 місяців (4-а доза) та 6 років (5-а доза). Для профілактики поліомієліту застосовується інактивована поліомієлітна вакцина (далі - ІПВ). ІПВ може бути застосована як окремо, так і в складі комбінованих вакцин. Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
-5 Щеплення для профілактики інфекції, спричиненої Haemophilus influenzae типу b (далі - Hib-інфекція), проводиться за віком: у 2 місяці (1-а доза), 4 місяці (2-а доза), 6 місяців (3-я доза) та в 18 місяців (4-а доза) життя. Для вакцинації дітей для профілактики Hib-інфекції використовуються як моновакцини, так і комбіновані вакцини, що містять Hib-компонент. Планова вакцинація проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів. У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише за станом здоров’я відповідно до глави 4 цього розділу за окремими показаннями. Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
-6 Вакцинація дітей для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців (1-а доза) та у 4 роки (2-а доза).
Перенесене захворювання на одну чи дві з вказаних інфекцій, не є протипоказанням до щеплення з використанням комбінованої вакцини. Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
-7Вакцинація проти папіломавірусної інфекції (далі — ВПЛ) проводиться дівчатам у віці від 12 років до 13 років 11 місяців 29 днів, починаючи з 01 січня 2026 року. Дівчатам, які живуть з ВІЛ, та дітям, які постраждали від сексуального насильства, вакцинацію проти ВПЛ слід проводити якомога раніше, починаючи з 9 років.
Дітям, яким виповнилось 14 років після 01 січня 2026 року, щеплення проти ВПЛ проводяться відповідно до розділу III цього Календаря.
Починаючи з 01 січня 2027 року щеплення проти ВПЛ дівчатам з порушенням цього Календаря, дівчатам, які живуть з ВІЛ, та дітям, які постраждали від сексуального насильства, проводяться до 14 років 11 місяців 29 днів. Вакцинація осіб, які не отримали щеплення проти ВПЛ до 14 років 11 місяців 29 днів, проводиться відповідно до розділу III цього Календаря.
Для щеплень імунокомпетентних осіб використовується 1-дозна схема вакцинації.
Для щеплень імуноскомпроментованих осіб використовується 3-дозна схема вакцинації.
Імунокомпетентні особи, які раніше отримали щонайменше 1 дозу 9-валентної вакцини проти ВПЛ, вважаються захищеними і не підлягають подальшій вакцинації проти ВПЛ.
Імунокомпетентні особи, які раніше отримали щеплення 2- або 4-валентною вакциною проти ВПЛ, можуть отримати додаткову дозу 9-валентної вакцини для додаткового захисту від інших типів ВПЛ.
Вакцинація проти ВПЛ за рахунок коштів Державного бюджету України проводиться до 14 років 11 місяців 29 днів.
Особливості вакцинації осіб, які не отримали щеплення відповідно до віку, який зазначений в цьому Календарі, наведено в главі 2 цього розділу.
( Примітка "-7" пункту 1 глави 1 розділу II в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1722 від 14.11.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1849 від 04.12.2025 )
2) щеплення, які не забезпечуються коштом Державного бюджету України:
_________
-1 Схеми вакцинації та вік для проведення щеплень визначаються відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу.
-2 Застосування 2-дозної або 3-дозної схеми вакцинації залежить від вакцини та визначається відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу (для щеплень з використанням п’ятивалентної ротавірусної вакцини застосовується 3-дозна схема вакцинації). Вікові обмеження для щеплень становлять: 24 тижні для моновалентної ротавірусної вакцини або 32 тижні для п’ятивалентної ротавірусної вакцини.
-3Вік для проведення щеплень визначається відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу з урахуванням гендерно нейтрального підходу.
Для щеплень імунокомпететнтних осіб використовується 1-дозна схема вакцинації.
Для щеплень імуноскомпроментованих осіб використовується 3-дозна схема вакцинації.
Імунокомпетентні особи, які раніше отримали щонайменше 1 дозу 9-валентної вакцини проти ВПЛ, вважаються захищеними і не підлягають подальшій вакцинації проти ВПЛ.
Імунокомпетентні особи, які раніше отримали щеплення 2- або 4-валентною вакциною проти ВПЛ, можуть отримати додаткову дозу 9-валентної вакцини для додаткового захисту від інших типів ВПЛ.
-4 Схеми вакцинації та вік для проведення щеплень визначаються відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу.
-5 Вакцинація проводиться сприйнятливих осіб (без анамнезу захворювання або серонегативних). Вакцинація проводиться за схемою послідовного введення 2-х доз з мінімальним інтервалом між ними 6 тижнів. Забороняється вводити 2-у дозу раніше, ніж через 4 тижні після введення 1-ї дози.
-6Щороку напередодні (оптимально) / протягом епідемічного сезону грипу.
Для дітей віком до 9 років, якщо дитина вакцинується вперше в житті, необхідно ввести 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом 4 тижні. Надалі вакцинація проводиться щороку 1 дозою вакцини.
Щеплення проти грипу також проводяться вагітним жінкам в будь-який строк вагітності відповідно до інструкції до медичного застосування вакцини.
-7 Вакцинація проводиться сприйнятливих осіб (без анамнезу захворювання або серонегативних). Схема вакцинації передбачає введення 2-х доз. 2-а доза вводиться в будь-який час між 6 місяцями та 5 роками після введення 1-ї дози, оптимально - між 6 і 12 місяцями після введення 1-ї дози вакцини.
-8 Схема вакцинації передбачає введення 3-х доз: 1-а доза (вибрана дата), 2-а доза через 1–3 місяці після введення 1-ї дози, 3-я доза через 5–12 місяців після введення 2-ї дози. Перша ревакцинація проводиться через 3 роки після введення 3-ї дози. Надалі ревакцинація проводиться кожні 5 років.
Для осіб віком понад 60 років ревакцинація проводиться кожні 3 роки.
-9 Вакцина, що містить кашлюковий компонент, дозволена:
для ревакцинації за віком в 6, 16 років з наступною ревакцинацією кожні 10 років;
для вакцинації жінок при кожній вагітності після 16 тижня гестації.
-10 Вакцинація проводиться сприйнятливих (без анамнезу захворювання або серонегативних) або невакцинованих раніше осіб. Схема вакцинації передбачає введення 3-х доз: 1-а доза (вибрана дата), 2-а доза через 1 місяць після введення 1-ї дози, 3-я доза через 6 місяців після введення 1-ї дози.
( Примітка "-3" пункту 1 глави 1 розділу II в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1722 від 14.11.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1849 від 04.12.2025 )( Глава 1 розділу II в редакції Наказів Міністерства охорони здоров'я № 947 від 18.05.2018, № 396 від 05.03.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 525 від 24.03.2025 )
2. Обов’язкові щеплення осіб з порушенням цього Календаря та осіб, які отримали щеплення за Календарем інших країн
Щеплення осіб з порушенням цього Календаря проводиться з дотриманням мінімальних інтервалів.
Не слід розпочинати серію вакцинації спочатку, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло, якщо іншого не передбачено інструкцією про застосування лікарського засобу. Необхідно ввести дози, яких не вистачає, за графіком з дотриманням мінімальних інтервалів.
Мінімальний інтервал — інтервал, який допускається до введення вакцини / анатоксину проти однієї і тієї самої інфекції особам з порушенням цього Календаря. Введення чергової дози вакцини / анатоксину з меншим, ніж мінімальний, інтервалом не зараховується. При виборі схеми вакцинації необхідно керуватися інструкцією про застосування лікарського засобу.
-7 Вакцинація проти папіломавірусної інфекції (далі — ВПЛ) проводиться дівчатам у віці від 12 років до 13 років 11 місяців 29 днів, починаючи з 01 січня 2026 року. Дівчатам, які живуть з ВІЛ, та дітям, які постраждали від сексуального насильства, вакцинацію проти ВПЛ слід проводити якомога раніше, починаючи з 9 років.
Дітям, яким виповнилось 14 років після 01 січня 2026 року, щеплення проти ВПЛ проводяться відповідно до розділу III цього Календаря.
Починаючи з 01 січня 2027 року щеплення проти ВПЛ дівчатам з порушенням цього Календаря, дівчатам, які живуть з ВІЛ, та дітям, які постраждали від сексуального насильства, проводяться до 14 років 11 місяців 29 днів. Вакцинація осіб, які не отримали щеплення проти ВПЛ до 14 років 11 місяців 29 днів, проводиться відповідно до розділу III цього Календаря.
( Абзац четвертий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1849 від 04.12.2025 )
Для щеплень імунокомпетентних осіб використовується 1-дозна схема вакцинації.
Для щеплень імуноскомпроментованих осіб використовується 3-дозна схема вакцинації.
Імунокомпетентні особи, які раніше отримали щонайменше 1 дозу 9-валентної вакцини проти ВПЛ, вважаються захищеними і не підлягають подальшій вакцинації проти ВПЛ.
2) щеплення, які не забезпечуються коштом Державного бюджету України:
__________
-1 Схеми вакцинації та вік для проведення щеплень визначаються відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу.
-2 Застосування 2-дозної або 3-дозної схеми вакцинації залежить від вакцини та визначається відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу (для щеплень з використанням п’ятивалентної ротавірусної вакцини застосовується 3-дозна схема вакцинації). Вікові обмеження для щеплень становлять: 24 тижні для моновалентної ротавірусної вакцини або 32 тижні для п’ятивалентної ротавірусної вакцини.
-3Схеми вакцинації та вік для проведення щеплень визначаються відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу з урахуванням гендерно нейтрального підходу.
-4 Схеми вакцинації та вік для проведення щеплень визначаються відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу.
-5 Вакцинація проводиться сприйнятливих осіб (без анамнезу захворювання або серонегативних). Вакцинація проводиться за схемою послідовного введення 2-х доз з мінімальним інтервалом між ними 6 тижнів. Забороняється вводити 2-у дозу раніше, ніж через 4 тижні після введення 1-ї дози.
-6Щороку напередодні (оптимально) / протягом епідемічного сезону грипу.
Для дітей віком до 9 років, якщо дитина вакцинується вперше в житті, необхідно ввести 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом 4 тижні. Надалі вакцинація проводиться щороку 1 дозою вакцини.
Щеплення проти грипу також проводяться вагітним жінкам в будь-який строк вагітності відповідно до інструкції до медичного застосування вакцини.
-7 Вакцинація проводиться сприйнятливих осіб (без анамнезу захворювання або серонегативних). Схема вакцинації передбачає введення 2-х доз. 2-а доза вводиться в будь-який час між 6 місяцями та 5 роками після введення 1-ї дози, оптимально — між 6 і 12 місяцями після введення 1-ї дози вакцини.
-8 Схема вакцинації передбачає введення 3-х доз: 1-а доза (вибрана дата), 2-а доза через 1–3 місяці після введення 1-ї дози, 3-я доза через 5–12 місяців після введення 2-ї дози. Перша ревакцинація проводиться через 3 роки після введення 3-ї дози. Надалі ревакцинація проводиться кожні 5 років.
Для осіб віком понад 60 років ревакцинація проводиться кожні 3 роки.
-9 Вакцина, що містить кашлюковий компонент, дозволена:
для ревакцинації за віком в 6, 16 років з наступною ревакцинацією кожні 10 років;
для вакцинації жінок при кожній вагітності після 16 тижня гестації.
-10 Вакцинація проводиться сприйнятливих (без анамнезу захворювання або серонегативних) або невакцинованих раніше осіб. Схема вакцинації передбачає введення 3-х доз: 1-а доза (вибрана дата), 2-а доза через 1 місяць після введення 1-ї дози, 3-я доза через 6 місяців після введення 1-ї дози.
( Глава 1 розділу II в редакції Наказів Міністерства охорони здоров'я № 947 від 18.05.2018, № 396 від 05.03.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 525 від 24.03.2025 )
2. Обов’язкові щеплення осіб з порушенням цього Календаря та осіб, які отримали щеплення за Календарем інших країн
Щеплення осіб з порушенням цього Календаря проводиться з дотриманням мінімальних інтервалів.
Не слід розпочинати серію вакцинації спочатку, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло, якщо іншого не передбачено інструкцією про застосування лікарського засобу. Необхідно ввести дози, яких не вистачає, за графіком з дотриманням мінімальних інтервалів.
Мінімальний інтервал — інтервал, який допускається до введення вакцини / анатоксину проти однієї і тієї самої інфекції особам з порушенням цього Календаря. Введення чергової дози вакцини / анатоксину з меншим, ніж мінімальний, інтервалом не зараховується. При виборі схеми вакцинації необхідно керуватися інструкцією про застосування лікарського засобу.
__________
-1 Для вакцинації дітей віком до 6 років 11 місяців 29 днів проти дифтерії (Д), правця (П) та кашлюка (К) використовуються як АаКДП, так і АКДП.
АаКДП, придбана за бажанням батьків, інших законних представників дітей за власні кошти, може використовуватись для щеплень як до, так і після досягнення дитиною віку 7 років, якщо це не заборонено інструкцією до медичного застосування вакцини.
Щеплення дітей до року (від 3 місяців і до 1 року) розпочинається у визначений день з подальшим дотриманням мінімальних інтервалів між 1-ю і 2-ю, 2-ю і 3-ю дозами щонайменше 4 тижні з урахуванням вакцинації за віком. Наступні дози щеплень вводяться за цим Календарем.
У дітей віком від 1 року до 6 років 11 місяців 29 днів, які не отримали жодного щеплення для профілактики дифтерії (Д) та правця (П) та кашлюка (К), для первинного вакцинального комплексу використовують 3-дозну схему вакцинації АаКДП / АКДП з дотриманням мінімального інтервалу між 1-ю та 2-ю дозами 4 тижні, між 2-ю та 3-ю дозами — 6 місяців. Наступна ревакцинація здійснюється за цим Календарем, якщо інтервал між 1-ю ревакцинацію і ревакцинацію за віком становить понад 1 рік.
У випадку, якщо введення 3-ї дози вакцини припадає на вік після 5 років, дана доза зараховується як ревакцинація за віком в 6 років. У випадку введення 3-ї дози раніше 5 років проводять ревакцинацію за віком в 6 років.
У дітей віком від 7 років до 17 років 11 місяців 29 днів та дорослих, які не отримали жодного щеплення для профілактики вказаних інфекцій, для первинного вакцинального комплексу використовують 3-дозну схему введення вакцини, що містить правцевий та дифтерійний анатоксини, з дотриманням мінімального інтервалу між 1-ю та 2-ю дозами 4 тижні, між 2-ю та 3-ю дозами — 6 місяців відповідно до інструкції до медичного застосування вакцини.
АаКДП, придбана за бажанням за власні кошти, може використовуватись для щеплень дорослих, якщо це не заборонено інструкцією до медичного застосування.
Для ревакцинації проти дифтерії (Д) та правця (П) може бути використана будь-яка вакцина, що містить відповідні анатоксини, та дозволена до використання у даному віці згідно з інструкцією про застосування лікарського засобу.
У разі отримання щеплення дитиною за Календарем інших країн рекомендовано провести ревакцинацію у 6 років вакциною, що містить правцевий та дифтерійний анатоксини, якщо минув інтервал понад 1 рік після останньої ревакцинації.
Якщо інтервал після останньої ревакцинації становить менше року, ревакцинація зараховується як щеплення за віком у 6 років.
-2Якщо ревакцинація проти поліомієліту збігається з віком проведення ревакцинації в 6 років, перша ревакцинація зараховується як ревакцинація за віком у 6 років.
Щеплення дітей з порушенням цього Календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотири щеплення проти поліомієліту до віку 17 років 11 місяців 29 днів. У разі неможливості отримати 4 дози вакцини проти поліомієліту дитиною до віку 17 років 11 місяців 29 днів вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до виповнення їй зазначеного віку.
Щеплення незалежно від віку проводиться інактивованою вакциною проти поліомієліту (ІПВ).
Особам, які досягли віку 18 років, вакцинація проводиться за епідемічними показаннями.
-3Якщо вакцинація розпочинається пізніше 3-го місяця життя дитини, щеплення плануються з урахуванням мінімального інтервалу між дозами. Щеплення проти гепатиту B проводиться дітям до досягнення віку 18 років Вакцинація проти гепатиту B вважається завершеною при отриманні особою щонайменше 3 щеплень. Разом з тим, при використанні комбінованої вакцини, до складу якої входить вакцина проти гепатиту B та яка придбана за бажанням батьків, інших законних представників дітей за власні кошти, схема вакцинації може передбачати введення 4 дози. В даному разі, мінімальний інтервал між введенням доз вакцини проти гепатиту B визначається схемою застосування комбінованої вакцини відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу.
-4Дітям, що не були вакциновані проти кору, епідемічного паротиту та краснухи за віком у 12 місяців та в 4 роки 11 місяців 29 днів, щеплення починають робити у будь-якому віці до 17 років 11 місяців 29 днів. Дитина має отримати 2 дози з дотриманням між ними мінімального інтервалу введення.
Вакцинація проти кору, епідемічного паротиту та краснухи дітей вважається завершеною, якщо дитина отримала 2 щеплення до кожної із зазначених інфекцій з мінімальним інтервалом між 1-ю та 2-ю дозами 4 тижні та за умови, що 1-у дозу вакцини було введено у віці 12 місяців та пізніше.
Якщо 1-у дозу вакцини було введено до досягнення віку 12 місяців, дана доза вакцини не зараховується до курсу щеплень.
Проте у випадку, якщо дитина з будь-яких причин отримала 1-у дозу після 11 місяців життя, як виняток, ця доза зараховується і щеплення вважається повноцінним, коли дитина отримала 2-у дозу після 12 місяців життя та не раніше, ніж минуло 3 місяці від введення 1-ї дози вакцини.
Якщо 2-а доза вакцини була введена протягом 4 днів до закінчення мінімального інтервалу (не раніше 24 дня) після введення 1-ї дози вакцини, така доза зараховується.
Якщо дитина отримала 2-у дозу вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи раніше досягнення віку 4 років, але з дотриманням мінімального інтервалу між введенням 1-ї та 2-ї дози вакцини, у введенні дози у віці 4 років не має потреби.
Допускається введення 3-ї дози вакцини проти кору у складі комбінованої вакцини проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, якщо дитина раніше отримала лише 1 дозу вакцини проти краснухи та/або епідемічного паротиту.
-5Вакцинація проти Hib-інфекції проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів.
У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише за станом здоров’я відповідно до положень глави 4 цього розділу.
-6Щеплення проти туберкульозу раніше невакцинованих дітей проводяться до досягнення віку 18 років. Щеплення раніше невакцинованих дорослих проводиться при наявності факторів професійного ризику.
Діти, які не отримали БЦЖ в пологовому стаціонарі, повинні бути щеплені якомога швидше після виписки. Перед вакцинацією дітей віком до 2 місяців, не щеплених БЦЖ в пологовому стаціонарі, шкірні тести / тести вивільнення гамма-інтерферону не проводяться.
Діти, яким не виповнилося 7 місяців (до 6 місяців 29 днів включно), у разі відсутнього відомого контакту з людиною, яка хворіє на туберкульоз, отримують щеплення проти туберкульозу без попередньої діагностики туберкульозної інфекції шкірними тестами / тестами вивільнення гамма-інтерферону.
Дітям, яким виповнилося 7 місяців, щеплення проти туберкульозу проводяться після попередньої діагностики туберкульозної інфекції шкірними тестами / тестами вивільнення гамма-інтерферону в разі отримання негативного результату.
У разі прийняття рішення за результатами проведення шкірних тестів / тестів вивільнення гамма-інтерферону, щеплення має бути проведене протягом 2 місяців. При перевищенні строку 2 місяці, якщо з будь-яких причин щеплення не було проведене, вакцинація проводиться після повторного проведення шкірних тестів / тестів вивільнення гамма-інтерферону, але не раніше ніж через 6 місяців від попереднього їх проведення.
Вакцинація проти туберкульозу нещепленим раніше дітям проводиться до досягнення віку 18 років.
Діти, щеплені БЦЖ, у яких не сформувався рубчик, проте є достовірне підтвердження проведення щеплення, не підлягають повторній вакцинації.
Не слід проводити подальшу вакцинацію в ділянку тіла, в яку була введена БЦЖ, принаймні протягом 3 місяців.
-7 Дівчатам, які живуть з ВІЛ, та дітям, які постраждали від сексуального насильства, вакцинацію проти ВПЛ слід проводити якомога раніше, починаючи з 9 років.
Дітям, яким виповнилось 14 років після 01 січня 2026 року, щеплення проти ВПЛ проводяться відповідно до розділу III цього Календаря.
Починаючи з 01 січня 2027 року щеплення проти ВПЛ дівчатам з порушенням цього Календаря, дівчатам, які живуть з ВІЛ, та дітям, які постраждали від сексуального насильства, проводяться до 14 років 11 місяців 29 днів. Вакцинація осіб, які не отримали щеплення проти ВПЛ до 14 років 11 місяців 29 днів, проводиться відповідно до розділу III цього Календаря.
