Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 "Вплив змін валютних курсів"

На виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 № 34, та відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

1. Затвердити Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 "Вплив змін валютних курсів", схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що додається.

2. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку (Чмерук М.О.) забезпечити подання цього наказу у встановленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Відділу взаємодії зі ЗМІ та зв'язків з громадськістю (Прес-служба) (Косарчук В.П.) у десятиденний строк з дня державної реєстрації цього наказу в Міністерстві юстиції України забезпечити його оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України в мережі Інтернет.

4. Установити, що цей наказ набирає чинності з 01 січня 2015 року, крім розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого пунктом 1 цього наказу, що набирає чинності з 01 січня 2017 року.

Установити, що до 01 січня 2018 року норми цього наказу не застосовуються при здійсненні операцій з виконання державного та місцевих бюджетів органами Державної казначейської служби України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Мярковського А.І.

1. Це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності закордонних суб'єктів державного сектору в грошовій одиниці України.

2. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються суб'єктами бухгалтерського обліку в державному секторі (далі - суб'єкти державного сектору).

3. Це Національне положення (стандарт) не поширюється на:

операції хеджування статей з іноземної валюти;

відображення (перерахунок) показників статей фінансової звітності, наведених у валюті звітності, в іноземній валюті.

4. Терміни, що використовуються у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, мають таке значення:

валюта звітності - грошова одиниця України;

дата балансу - дата, на яку складений баланс суб'єкта державного сектору. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду;

монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів;

немонетарні статті - інші, ніж монетарні, статті балансу;

операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

1. Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті можуть відображатися суб’єктом державного сектору у валюті звітності у сумі, визначеній в документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

2. Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам за розрахунками з придбання немонетарних активів (необоротних активів, запасів тощо), отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб за розрахунками з надання послуг (виконання робіт), постачання немонетарних активів, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу та на кінець дня звітної дати. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та надання частинами покупцеві послуг (виконання робіт), постачання немонетарних активів дохід від надання послуг (виконання робіт), активів визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів.

Витрати відрядженого працівника в іноземній валюті згідно із затвердженим звітом про використання коштів у сумі виданого авансу перераховуються у валюту звітності за валютним курсом на початок дня дати отримання авансу.

Витрати працівника в іноземній валюті, що згідно із затвердженим звітом про використання коштів перевищують суму отриманого авансу, перераховуються у валюту звітності за валютним курсом на початок дня дати затвердження звіту про використання коштів.

Балансова вартість зазначених статей балансу надалі визначається (оцінюється) згідно з відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі.

3. На кожну дату балансу:

а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;

б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції;

в) немонетарні статті, що пов’язані з операціями в іноземній валюті і відображаються за справедливою вартістю (одержані безоплатно), у валюту звітності перераховуються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.

4. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу (на звітну дату).

При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції перераховуються всі відповідні монетарні статті із застосуванням валютного курсу на кінець дня цієї дати.

Для визначення курсових різниць на дату балансу (звітну дату) застосовується валютний курс на кінець дня звітної дати.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та монетарних статей відображаються у складі інших доходів (витрат).

1. Показники фінансової звітності закордонних суб'єктів державного сектору відображаються у валюті звітності контролюючим суб'єктом державного сектору у порядку, визначеному у розділі II цього Національного положення (стандарту), крім тих закордонних суб'єктів державного сектору, які відповідають усім ознакам класифікації, наведеним у пункті 2 цього розділу.

У разі коли у закордонного суб'єкта державного сектору ознаки класифікації діяльності змінилися та відповідають ознакам, наведеним у пункті 2 цього розділу, застосування порядку перерахунку показників статей фінансової звітності цього закордонного суб'єкта державного сектору у валюту звітності починається з дати вказаних змін.

2. До ознак класифікації діяльності закордонних суб'єктів державного сектору, кількісні характеристики яких визначаються контролюючим суб'єктом державного сектору відповідно до законодавства та установчих документів, належать:

1) в обсязі діяльності закордонного суб'єкта державного сектору операції з контролюючим суб'єктом державного сектору становлять незначну частку;

2) основним джерелом забезпечення діяльності закордонного суб'єкта державного сектору є доходи від власних операцій, а не за рахунок коштів контролюючого суб'єкта державного сектору, що звітує;

3) витрати на заробітну плату, матеріали та інші елементи витрат закордонного суб'єкта державного сектору сплачуються або відшкодовуються переважно в іноземній валюті;

4) оплата послуг (товарів, робіт), наданих закордонним суб'єктом державного сектору, здійснюється переважно в іноземній валюті;

5) рух грошових коштів контролюючого суб'єкта державного сектору відокремлено від поточної діяльності закордонного суб'єкта державного сектору і не зазнає прямого впливу діяльності закордонного суб'єкта державного сектору.

3. Показники статей фінансової звітності закордонних суб'єктів державного сектору, які відповідають усім ознакам класифікації, зазначеним у пункті 2 цього розділу, до фінансової звітності контролюючого суб'єкта державного сектору включаються у валюті звітності в такому порядку:

3.1. Монетарні і немонетарні статті (крім статей доходів, витрат та власного капіталу) закордонного суб'єкта державного сектору підлягають перерахунку за валютним курсом на кінець дня дати балансу.

3.2. Статті доходів, витрат та руху грошових коштів підлягають перерахунку за валютним курсом на кінець дня дати здійснення операцій, за винятком випадків, коли фінансова звітність закордонного суб'єкта державного сектору складена у валюті країни з гіперінфляційною економікою.

Для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів за кожний місяць може застосовуватися середньозважений валютний курс за відповідний місяць.

Середньозважений валютний курс є результатом ділення суми добутків величин курсів Національного банку України та кількості днів їх дії у звітному місяці на кількість календарних днів у цьому місяці.

3.3. Показники статей власного капіталу відображаються за валютним курсом на кінець дня дати визнання показника відповідної статті.

4. Включення статей фінансової звітності закордонних суб'єктів державного сектору, перерахованих у валюту звітності, до консолідованої фінансової звітності здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Курсові різниці за внутрішньогруповими монетарними статтями в консолідованій фінансовій звітності відображаються згідно з пунктами 4, 5 розділу II цього Національного положення (стандарту).

5. Фінансова звітність закордонного суб'єкта державного сектору, складена в грошовій одиниці країни з гіперінфляційною економікою, до застосування порядку, наведеного в пункті 3 цього розділу, попередньо коригується за вимогами відповідних національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Якщо економіка країни діяльності закордонного суб'єкта державного сектору втрачає ознаки гіперінфляційної, а показники фінансової звітності закордонного суб'єкта державного сектору більше не коригуються за відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, то оцінка статей фінансової звітності на дату її останнього подання визнається історичною собівартістю для перерахунку у валюту звітності.

1. У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

1.1. Суму курсової різниці, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду;

1.2. Розбіжності між даними обліку суб’єктів державного сектору з виконання кошторису та бюджету, у тому числі пов’язані з ненаданням згідно із законодавством інформації про операції в іноземній валюті, здійснені через рахунки, відкриті в установах банків.

2. У разі зміни ознак класифікації діяльності закордонного суб'єкта державного сектору також наводиться така інформація:

2.1. Характер та причини зміни.

2.2. Вплив зміни на власний капітал.

2.3. Вплив зміни на профіцит/дефіцит за попередній рік, якщо така зміна відбулася на початку попереднього року.