Про затвердження Правил авіаційного електрозвязку в цивільній авіації України

для забезпечення роботи аварійних приводних передавачів.

4.6.3. Авіаційний радіотелефонний зв'язок між ПС і диспетчерськими пунктами ОПР та органами аварійно-рятувальної служби ЦА здійснюється на єдиній частоті 121,5 МГц міжнародної аварійно-рятувальної служби.

Згідно з міжнародними домовленостями аварійно-рятувальними службами можуть застосовуватися також частоти 500 кГц та 2182 кГц у разі звернення за допомогою до морської аварійно-рятувальної служби.

У випадках коли для координації пошуково-рятувальних операцій необхідно використовувати ВЧ, застосовуються частоти 3023 кГц та 5680 кГц.

4.6.4. Для забезпечення роботи аварійних приводних передавачів, які застосовуються з метою визначення місцезнаходження ПС за допомогою штучних супутників Землі, використовується частота 406 МГц.

4.6.5. З метою надання своєчасної допомоги екіпажу та пасажирам ПС, яке зазнає лиха, авіаційні станції електрозв'язку здійснюють безперервне прослуховування аварійної частоти 121,5 МГц під час роботи органів, де розташовані ці станції.

4.6.6. Для забезпечення авіаційного радіотелефонного зв'язку між ПС, а також між ПС та наземними службами, які зайняті пошуково-рятувальними роботами, створюється додаткова радіомережа на частоті 123,1 МГц.

Перехід на додаткову мережу авіаційного повітряного електрозв'язку здійснюється після встановлення радіотелефонного зв'язку на частоті 121,5 МГц міжнародної рятувальної служби.

4.6.7. Диспетчерські пункти ОПР обладнуються засобами для прослуховування повідомлень аварійної мережі авіаційного повітряного електрозв'язку та ведення радіотелефонного зв'язку з екіпажами ПС безпосередньо на робочих місцях диспетчерів.

4.6.8. Аварійно-рятувальні мережі авіаційного повітряного електрозв'язку мають бути забезпечені безперервним автоматичним записом переговорів наземними засобами об'єктивного контролю.

4.6.9. Порядок встановлення та ведення радіотелефонного зв'язку бортовою станцією ПС, яке зазнає лиха, із станцією авіаційного електрозв'язку визначається стандартами та рекомендованою практикою (SARPS) ІКАО і наведений у п. 4.9.3 цих Правил.

4.7. Авіаційний повітряний електрозв'язок із використанням автоматизованого обміну даними з повітряними суднами

4.7.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок із використанням автоматизованого обміну даними з ПС (електрозв'язок типу "повітря - земля") призначений для оперативного обміну інформацією з питань ОПР, яка надається органами ОПР у вигляді формалізованих повідомлень.

4.7.2. Повідомлення на борт (з борту) ПС передаються автоматично і відтворюються дисплейними або друкувальними пристроями.

У системах автоматизованого обміну даними з ПС мають використовуватися цифрові канали авіаційного електрозв'язку (VDL) діапазону ДВЧ.

4.7.3. Система VDL забезпечує автоматизований обмін даними каналом електрозв'язку "повітря - земля" у межах авіаційного повітряного електрозв'язку ATN. Ця система складається із наземного та бортового обладнання, яке здатне обробляти інформацію за протоколами VDL.

4.7.4. Автоматизований обмін даними з ПС (електрозв'язок "повітря - земля") може здійснюватися за допомогою системи електрозв'язку для адресації та передавання повідомлень (ACARS).

4.7.5. Система електрозв'язку ACARS використовується для передавання (приймання) інформації про такі дані:

час зльоту ПС;

час входу (виходу) в (із) повітряні (повітряних) коридори (коридорів);

зміни в плані польоту;

запас палива;

роботу двигунів;

зміни метеоумов і т.ін.

4.8. Авіаційний повітряний електрозв'язок для виробничо-комерційної діяльності

4.8.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок для виробничо-комерційної діяльності забезпечується електрозв'язком "повітря-земля" між екіпажами ПС та станціями авіаційного електрозв'язку.

4.8.2. Каналами авіаційного повітряного електрозв'язку для виробничо-комерційної діяльності здійснюється обмін оперативною інформацією льотно-експлуатаційних агентств з таких питань:

експлуатації авіаційної техніки;

підготовки вильоту ПС експлуатаційними службами аеропорту;

завантаження ПС;

наявності вільних місць;

обслуговування пасажирів та іншої комерційної інформації.

4.9. Радіотелефонний зв'язок для організації ОПР

4.9.1. Порядок організації радіотелефонного зв'язку

4.9.1.1. Радіотелефонний зв'язок організовується для забезпечення оперативної взаємодії органів ОПР з екіпажами ПС.

4.9.1.2. Радіооператори станцій авіаційного електрозв'язку та посадові особи, які допущені до ведення радіотелефонного зв'язку, зобов'язані знати правила радіообміну та передавання повідомлень і дотримуватися їх.

4.9.1.3. Відповідно до статті 13 Повітряного кодексу України ведення радіообміну між органами ОПР на території України та екіпажами ПС України здійснюється українською або російською мовою, а з екіпажами ПС зарубіжних держав - англійською або російською мовою.

4.9.1.4. Під час ведення радіотелефонного зв'язку необхідно суворо дотримуватися дисципліни в ефірі.

Перед викликом станції авіаційного електрозв'язку необхідно прослухати ефір і переконатися в тому, що він не зайнятий і виклик не завадить роботі іншої станції.

Швидкість мови під час радіообміну не повинна перевищувати 100 слів за хвилину.

4.9.2. Порядок установлення та ведення радіотелефонного зв'язку з екіпажами ПС

4.9.2.1. Для забезпечення безперервного ОПР станції авіаційного електрозв'язку зобов'язані проводити постійне прослуховування ефіру на частотах радіотелефонного зв'язку, які наведені в Збірниках аеронавігаційної інформації, та негайно відповідати на виклики.

4.9.2.2. Для ведення радіотелефонного зв'язку з ПС станціям авіаційного електрозв'язку органів ОПР виділяються позивні сигнали, які публікуються в Збірниках аеронавігаційної інформації.

4.9.2.3. Під час встановлення стійкого двостороннього радіотелефонного зв'язку між станціями авіаційного електрозв'язку та бортовими станціями дозволяється скорочена форма радіообміну.

4.9.2.4. Черговість передавання повідомлень мережами авіаційного повітряного електрозв'язку повинна відповідати загальновстановленій в ЦА черговості передавання повідомлень з урахуванням передавання оповіщень про лихо, терміновість та небезпеку.

4.9.3. Порядок ведення аварійного та термінового радіотелефонного зв'язку

4.9.3.1. Аварійний та терміновий радіотелефонний зв'язок містить усі радіотелефонні повідомлення, які відносяться до стану лиха та стану терміновості відповідно.

4.9.3.2. Порядок передавання та приймання сигналів лиха

4.9.3.2.1. Сигнал лиха свідчить про те, що бортова станція (станція авіаційного електрозв'язку), яка викликає, має для передавання термінове повідомлення про неминучу загрозу ПС (аеродрому).

4.9.3.2.2. Сигнал лиха має беззаперечний пріоритет перед усіма іншими повідомленнями.

Станції авіаційного електрозв'язку та бортові станції ПС, які прийняли сигнал лиха, зобов'язані припинити будь-яке передавання і продовжувати прослуховування ефіру доти, доки не будуть упевнені в тому, що повідомлення про лихо прийняла відповідна станція авіаційного електрозв'язку і що між нею та бортовою станцією ПС, яке зазнає лиха, встановлено двосторонній електрозв'язок.

4.9.3.2.3. Будь-яка станція авіаційного електрозв'язку, що проінформована про передавання сигналу лиха, зобов'язана надати допомогу в разі необхідності встановлення радіотелефонного зв'язку між екіпажем ПС, яке зазнає лиха, та відповідною станцією авіаційного електрозв'язку.

4.9.3.2.4. Радіообмін у випадку лиха ведеться відкритим текстом та складається з повідомлення, яке має відношення до надання негайної допомоги.

Якщо радіообмін ведеться на робочій частоті станції авіаційного електрозв'язку, то кожний виклик станції авіаційного електрозв'язку починається словом "Лихо". У випадку радіообміну на аварійних частотах це слово може не передаватися.

4.9.3.2.5. Сигнал лиха, що передається бортовою станцією та приймається станцією авіаційного електрозв'язку, складається з фрази "Зазнаю лиха" (під час радіообміну англійською мовою використовується вираз "МЕЙДЕЙ" - "MAYDAY").

На початку кожного наступного повідомлення під час аварійного радіотелефонного зв'язку дозволяється використовувати радіотелефонний сигнал лиха.

4.9.3.2.6. Повідомлення у випадку лиха передаються на міжнародних частотах 121,5 МГц та 8364 кГц (додаткова частота 2182 кГц використовується під час польотів над акваторіями морів). Крім того, у такому випадку використовуються система розпізнавання та відповідач вторинної радіолокації.

4.9.3.2.7. Станція авіаційного електрозв'язку, якій ПС адресувало повідомлення про лихо, або станція авіаційного електрозв'язку, яка першою підтвердила приймання повідомлення про лихо, повинна:

а) негайно підтвердити приймання повідомлення про лихо;

б) брати на себе управління зв'язком або в конкретній та чіткій формі передати управління іншій станції авіаційного електрозв'язку і сповістити ПС про таку передачу управління;

в) починати негайні дії для якнайшвидшої передачі усієї необхідної інформації:

відповідному органу ОПР;

відповідному льотно-експлуатаційному агентству або його представнику відповідно до заздалегідь досягнутої домовленості;

г) попередити інші станції авіаційного електрозв'язку, якщо це необхідно, про запобігання використанню ними аварійної частоти.

4.9.3.2.8. Станції авіаційного електрозв'язку, яка зазнає лиха, або станції авіаційного електрозв'язку, яка управляє аварійним радіотелефонним зв'язком, дозволяється встановити період мовчання для усіх станцій авіаційної рухомої служби в даному районі чи для будь-якої станції авіаційного електрозв'язку, яка втручається в аварійний радіотелефонний зв'язок.

У будь-якому випадку така станція авіаційного електрозв'язку передає вираз "Припиніть усі передавання" та радіотелефонний сигнал лиха "МЕЙДЕЙ" - "MAYDAY".

4.9.3.2.9. У випадку коли станції авіаційного електрозв'язку, яка управляла аварійним радіотелефонним зв'язком, стає відомо, що ПС більше не зазнає лиха, вона негайно починає дії з метою якнайшвидшого передавання цієї інформації:

відповідному органу ОПР;

відповідному льотно-експлуатаційному агентству або його представнику згідно із заздалегідь досягнутою домовленістю.

4.9.3.2.10. Аварійний радіотелефонний зв'язок і період мовчання завершуються передаванням повідомлення, яке містить вираз "Аварійний зв'язок припинений". Це передавання ведеться на частоті або частотах, що використовувалися для цього зв'язку.

Таке повідомлення передається тільки тією станцією авіаційного електрозв'язку, яка управляла аварійним зв'язком.

4.9.3.3. Порядок передавання та приймання сигналів терміновості

4.9.3.3.1. Сигнал терміновості свідчить про те, що станція авіаційного електрозв'язку, яка викликає, має для передавання дуже термінове повідомлення про безпеку ПС або безпеку будь-кого на його борту.

4.9.3.3.2. Сигнал терміновості радіотелефонним зв'язком передається триразовим повторенням слова "Терміново", а під час радіообміну англійською мовою - слова "PAN PAN" ("ПАН ПАН"), яке передається до виклику.

4.9.3.3.3. Сигнали терміновості мають пріоритет перед усіма іншими сигналами і повідомленнями, за винятком тих, які відносяться до сигналів лиха.

Станції авіаційного електрозв'язку, які прийняли сигнал терміновості, припиняють передавання і прослуховують ефір доти, доки не будуть упевнені, що повідомлення про терміновість прийняте відповідною станцією авіаційного електрозв'язку і що між нею та бортовою станцією ПС, яка передала сигнал терміновості, встановлено двосторонній радіотелефонний зв'язок.

4.9.3.3.4. Усі станції авіаційного електрозв'язку мережі авіаційного повітряного електрозв'язку, які прийняли сигнал терміновості, у разі необхідності повинні надати допомогу у встановленні радіотелефонного зв'язку між відповідною станцією авіаційного електрозв'язку та бортовою станцією ПС, що передала цей сигнал.

4.9.4. Порядок передавання та приймання слів і чисел

4.9.4.1. У процесі радіообміну необхідно використовувати стандартні слова і фрази. Необхідно виразно вимовляти кожне слово та підтримувати стійкий рівень гучності мови. Слова, які важко вимовляються, передаються роздільно літерами. При цьому літери передаються словами згідно з позначенням літер української та російської абеток (додаток 17). У випадку ведення радіотелефонного зв'язку англійською мовою вимову літер та цифр здійснюють згідно з позначенням та вимовою літер і цифр для радіотелефонного зв'язку англійською мовою (додаток 18).

Застосовувати інші слова для позначення літер алфавіту забороняється.

4.9.4.2. У мережах авіаційного повітряного електрозв'язку під час передавання чисел, які використовуються у відомостях про напрямок та швидкість вітру, курси, пеленги, позивні ПС, ешелони польоту, коди приймача-відповідача, номер злітно-посадочної смуги (ЗПС), установлення тиску висотоміра (за винятком чисел, наведених у п.4.9.4.3 Правил), кожна цифра вимовляється окремо.

Приклад

0 - нуль, 7 - сім, 36 - три шість, 215 - два один п'ять,

1010 - один нуль один нуль, 85612 - вісім п'ять шість один

два.

4.9.4.3. Під час передавання чисел у відомостях про абсолютну висоту, висоту хмар, видимість та дальність видимості на ЗПС, які містять цілі сотні та цілі тисячі, вимовляється кожна цифра у числі, що визначає кількість сотень або тисяч, після чого вимовляється слово "сотень" ("тисяч").

Під час передавання сполучень (комбінацій) тисяч та цілих сотень вимовляється кожна цифра у числі, що визначає кількість тисяч, після чого вимовляється слово "тисяч", а потім число сотень, далі вимовляється слово "сотень".

Приклад

500 - п'ять сотень, 1000 - одна тисяча, 2200 - дві тисячі дві

сотні, 12000 - один два тисяч.

4.9.4.4. Якщо передається дробове число, то після вимовлення цифр цілої частини вимовляється слово "кома".

Приклад

100,5 - один нуль нуль кома п'ять, 51267,3 - п'ять один два шість сім кома три.

5.1. Авіаційне радіомовлення є важливим засобом для забезпечення безпеки та регулярності польотів.

5.2. Авіаційне радіомовлення містить авіаційну метеорологічну інформацію (VOLMET) та повідомлення під час оперативного польотно-інформаційного обслуговування (FIS).

5.3. Зміст інформації для авіаційного радіомовлення визначається документами ІКАО з ОПР.

5.4. Тексти радіомовних матеріалів готуються складачем у найбільш сприятливій формі для користувачів цієї інформації.

5.5. Організація авіаційного радіомовлення

5.5.1. Авіаційне радіомовлення здійснюється засобами авіаційного радіозв'язку у діапазонах ДВЧ і ВЧ. Можливе також використання мовного каналу системи VOR.

5.5.2. Програми і частоти для авіаційного радіомовлення публікуються у Збірниках аеронавігаційної інформації.

5.5.3. Зміни частот або часу авіаційного радіомовлення повідомляються за допомогою оповіщень NOTAM.

5.5.4. Місця розташування пунктів авіаційного радіомовлення визначаються Державіаадміністрацією.

5.5.5. Авіаційне радіомовлення здійснюється у межах визначеного часу (або безперервно).

Передавання станцією авіаційного електрозв'язку закінчуються негайно у кінці встановленого часу авіаційного радіомовлення незалежно від того, чи було закінчено передавання усієї інформації.

5.5.6. Якщо авіаційне радіомовлення з будь-якої причини затримується, то у встановлений час передається стисле повідомлення, в якому пропонується чекати передавання та вказується приблизний час його затримки.

5.5.7. Якщо авіаційне радіомовлення здійснюється декількома мовами, то для кожної мови необхідно використовувати окремий канал авіаційного електрозв'язку.

5.6. Порядок ведення авіаційного радіомовлення

5.6.1. Авіаційне радіомовлення повинно здійснюватися у стислій і чіткій формі за умови максимальної інформативності повідомлень.

5.6.2. Авіаційне радіомовлення починається з преамбули, яка складається із загального виклику, призначення станції авіаційного електрозв'язку та фактичного часу передавання за UTC.

5.6.3. Авіаційне радіомовлення засобами радіотелефонного зв'язку здійснюється зі швидкістю не більше 100 слів за хвилину.

6.1. Авіаційний супутниковий електрозв'язок використовується для обміну інформацією під час обслуговування польотів.

6.2. Авіаційний супутниковий електрозв'язок повинен відповідати вимогам до авіаційного електрозв'язку.

6.3. Авіаційний супутниковий електрозв'язок організовується у тих випадках, коли традиційні засоби авіаційного електрозв'язку не забезпечують необхідної оперативності обміну інформацією або коли виникають інші ускладнення (передавання інформації на великі відстані, над водними просторами і т.ін.).

6.4. Для обміну інформацією (ведення радіотелефонного зв'язку або передавання даних) між бортовою станцією ПС та станцією авіаційного електрозв'язку можливе використання системи авіаційного супутникового електрозв'язку "Inmarsat - Air" та ін.

6.5. Авіаційний супутниковий електрозв'язок з використанням супутникової системи розсилання даних Всесвітньої системи зональних прогнозів (ВСЗП) в Африканському, Європейському та Близькосхідному регіонах, а також у західній частині Азіатського регіону (SADIS) організовується для отримання продукції від ВСЗП та інформації типу ОРМЕТ для метеорологічного забезпечення аеронавігаційного обслуговування польотів.

6.6. Авіаційний супутниковий електрозв'язок має забезпечувати позачергове передавання нижченаведених повідомлень у такій послідовності:

аварійні виклики, повідомлення про лихо, аварійний радіообмін;

про терміновість;

повідомлення стосовно пеленгування;

щодо безпеки польотів;

метеорологічні повідомлення;

стосовно регулярності польотів.

У разі необхідності передавання (приймання) усіх інших повідомлень припиняється без попередження.

6.7. У разі використання авіаційного супутникового електрозв'язку необхідно дотримуватися правил, які існують у відповідних супутникових мережах електрозв'язку.

У разі необхідності передавання українськомовного або російськомовного тексту за межі України, де використовується латинська абетка, а також для узгодження українськомовного тексту та абетки телеграфного коду ITA-2 виконується транслітерація (заміна літер) тексту.

Транслітерація здійснюється шляхом заміни літери у слові відповідною літерою (сполученням літер, знаком) згідно з табл. 3.1, 3.2, 3.3.

Примітки:

1. Підсумки про обмін повідомленнями на каналах авіаційного електрозв'язку підбиваються відповідно до установленої періодичності (місяць, квартал, півріччя, рік). Період підбиття підсумків позначається у відповідній графі "Дата (період)".

2. Після заповнення відповідних граф керівник станції робить короткий запис щодо роботи станції, ставить свій підпис та прізвище.

3. Приклад заповнення таблиці наведено курсивом.