кодове скорочення ЩТА або QTA;
кодове скорочення РПТ або RPT;
індекс відправника (час подання та покажчик відправника) (згідно з п. 3.6.7.10 Правил);
функцію вирівнювання (кінець рядка) [< Е].
Приклад
^ _ _
СЖЦ -> ЩТА -> РПТ -> | 141335 | -> УККАЫКЬЬ | < Е
V V
або
^
SVC -> QTA -> RPT -> | 141335 | -> UKKAYKXX | < Е
V V
Отримавши таке повідомлення, відправник, який позначається індексом відправника у рядку неправильно прийнятого повідомлення, знову приймає на себе відповідальність за перекручене повідомлення та виконує положення п. 3.6.13.6 Правил.
3.6.13.5. Якщо до початку ретрансляції транзитна станція AFTN виявить перекручене або складене за неправильним форматом повідомлення і вона впевнена в тому, що ці помилки з'явилися під час або після передавання цього повідомлення попередньою станцією, то вона надсилає службове повідомлення на попередню станцію AFTN.
Службове повідомлення містить інформацію про відмову прийняти перекручене повідомлення та запит про повторення неправильно прийнятого повідомлення.
Таке службове повідомлення містить:
кодове скорочення СЖЦ або SVC;
кодове скорочення ЩТА або QTA;
кодове скорочення РПТ або RPT;
позначення передавання перекрученого (перекручених) повідомлення (повідомлень);
функцію вирівнювання (кінець рядка) [< Е].
Приклад
для одного повідомлення:
^
СЖЦ -> ЩТА -> РПТ -> КЛА | 095 < Е
або
^
SVC -> QTA -> RPT -> KLA | 095 < Е
для декількох повідомлень:
^
СЖЦ -> ЩТА -> РПТ -> КЛА | 095-120 < Е
або
^
SVC -> QTA -> RPT -> KLА | 095-120 < Е
3.6.13.6. Станція AFTN, яка отримала запит на повторне передавання перекрученого телеграфного повідомлення, здійснює повторну обробку повідомлення та передавання неперекрученого варіанта. Під час повторної обробки необхідно:
внести новий заголовок;
повторити текст;
вилучити закінчення повідомлення (п. 3.6.7.12 Правил), яке запитується;
дати один або декілька сигналів переходу на літерний регістр
_
"РУС" [|] або "ЛАТ" [|];
V V
внести кодове скорочення ДУПЕ або DUPE;
дати один сигнал повернення каретки [<];
дати сигнал розділення телеграфних повідомлень на рулоні (сім сигналів переведення рядка) [Е Е Е Е Е Е Е];
дати сигнал кінця телеграфного повідомлення [НННН] або [NNNN];
дати сигнал розділення телеграфних повідомлень на перфорованій стрічці.
Приклад
_ _
...Текст... | <Е | ДУПЕ <ЕЕЕЕЕЕЕ НННН | | | | | | | | | | | |
V V V V V V V V V V V V V V
або
...Text... | <Е | DUPE < ЕЕЕЕЕЕЕ NNNN | | | | | | | | | | | |
V V V V V V V V V V V V V V
Додаткові позиції сигналу переходу на літерний регістр "ЛАТ" можуть бути використані для полегшення встановлення стрічки на станціях AFTN, які обладнані апаратурою з відривною стрічкою.
3.6.13.7. Службові телеграфні повідомлення, які адресовані на автоматичні ЦКП, повинні вміщувати заголовок, адресний рядок, рядок відправника, текст та закінчення повідомлення.
Текст службового повідомлення не повинен містити виправлень та може складатися так:
СЖЦ ЩТА МИС МТА123
або
СЖЦ ЩТА МИС МТА123-127
або
СЖЦ ЩТА РПТ МТА123
або
СЖЦ ЩТА РПТ МТА123-127
( Підпункт 3.6.13.7 пункту 3.6.13 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 709 від 17.06.2009 )
3.6.13.8. Станція AFTN, яка отримала службове повідомлення про анулювання перекрученого телеграфного повідомлення та запит на його повторення, зобов'язана негайно повторити його у неперекрученому вигляді з новим позначенням передавання.
3.6.13.9. Якщо під час ретрансляції повідомлення ретрансляційна станція AFTN виявить, що повідомлення було перекручене у будь-якому місці до сигналу кінця телеграфного повідомлення та якщо вона спроможна здійснити відповідні дії до того, як був переданий правильний сигнал кінця повідомлення, то ця станція AFTN:
анулює повідомлення, надсилаючи каналом вставку з
послідовністю
_ ^ _ ^ _
[| < Е | Щ | ТА -> | Щ | ТА < Е] або [| < Е QTA -> QTA | < Е],
V V V V V V
супроводжуючи його повним закінченням телеграфного повідомлення
(п. 3.6.7.12 Правил);
повторно бере на себе відповідальність за повідомлення;
виконує положення п. 3.6.13.4, 3.6.13.5 Правил.
3.6.13.10. Якщо після передавання всього повідомлення станція AFTN виявить, що текст або рядок відправника були перекручені або виявилися неповними, вона передає усім зацікавленим одержувачам службові повідомлення (якщо ця станція авіаційного електрозв'язку має неперекручену (вірну) копію даного тексту) з таким текстом:
СЖЦ ИСПРАВЛЕННОЕ ПОВТОРЕНИЕ ... (рядок відправника (п. 3.6.7.10 Правил) перекрученого телеграфного повідомлення) ... СТОП ... (правильний текст)
або
SVC CORRECTION ... (рядок відправника (п. 3.6.7.10 Правил) перекрученого телеграфного повідомлення) ... STOP ... (правильний текст).
3.6.13.11. Якщо після передавання тексту повідомлення ретрансляційна станція AFTN виявить наявність перекрученого сигналу кінця повідомлення, вона повинна передати правильний сигнал кінця цього телеграфного повідомлення. Якщо ж виникає сумнів у правильності прийнятого тексту, то вона передає каналом таку вставку:
_
| < Е ПРОВЕРИТЬ Е ТЕКСТ Е
V
ДОБАВЛЕНО -> НОВОЕ -> ОКОНЧАНИЕ ->
_
(особистий індекс станції AFTN) | < Е
V
(правильне закінчення телеграфного повідомлення)
або
| < Е CHECK Е TEXT Е
V
NEW -> ENDING -> ADDED ->
(особистий індекс станції AFTN) | < Е
V
(правильне закінчення телеграфного повідомлення).
На копії стрічки така вставка має вигляд:
_
| < Е ПРОВЕРИТЬ Е ТЕКСТ Е ДОБАВЛЕНО -> НОВОЕ -> ОКОНЧАНИЕ
V _
-> УККККОЬЬ | < Е Е Е Е Е Е Е Е НННН | | | | | | | | | | | |
V V V V V V V V V V V V V
На копії, що надрукована рулонним (сторінковим) апаратом, така вставка має вигляд:
ПРОВЕРИТЬ
ТЕКСТ
ДОБАВЛЕНО НОВОЕ ОКОНЧАНИЕ УККККОЬЬ
НННН
Розміщення тексту вставки у ступінчастому вигляді призначається для привернення уваги одержувача до цієї вставки.
Розглянутий вище випадок виявлення перекручень може відноситися тільки до повністю автоматизованих станцій AFTN або станцій AFTN, які використовують напівавтоматичні засоби без застосування неперервної стрічки.
3.6.13.12. У тих випадках коли ретрансляційна станція AFTN виявить, що повідомлення було отримане з повністю перекрученим адресним рядком, вона надсилає службове повідомлення на попередню станцію AFTN, відхиляючи передавання перекрученого повідомлення.
Текст такого службового повідомлення містить:
кодове скорочення СЖЦ або SVC;
кодове скорочення ЩТА або QTA;
кодове скорочення АДС або ADS;
позначення передавання повідомлення;
слово "ИСКАЖЕНО" або "CORRUPT";
сигнал закінчення тексту.
Приклад
^ _ _
СЖЦ -> ЩТА -> АДС -> МТА | 123 | -> ИСКАЖЕНО | < Е
V V
або
^
SVC -> QTA -> ADS -> MTA | 123 | -> CORRUPT | < Е
V V
Станція AFTN, яка прийняла таке службове повідомлення, бере на себе відповідальність за згадане повідомлення та передає його з правильним адресним рядком та новим позначенням передавання.
3.6.13.13. У тому разі коли ретрансляційна станція AFTN виявить, що повідомлення було отримане з недійсним (довжина адресного покажчика не дорівнює восьми літерам) або невідомим адресним покажчиком у адресному рядку, вона ретранслює повідомлення тим дійсним одержувачам, за яких вона відповідає. Станція AFTN використовує при цьому скорочений адресний рядок. Крім того, станція AFTN (за винятком випадків, розглянутих у п. 3.6.13.14 Правил) надсилає службове повідомлення на попередню станцію, яке вміщує запит на виправлення помилки.
Текст такого службового повідомлення містить:
кодове скорочення СЖЦ або SVC;
кодове скорочення АДС або ADS;
позначення передавання помилкового повідомлення;
функцію вирівнювання (кінець рядка) [< Е];
перший рядок адреси отриманого повідомлення;
функцію вирівнювання (кінець рядка) [< Е];
розміщується одне із двох слів:
а) для недійсного адресного покажчика одержувача:
слово "ПРОВЕРКА" або "CHECK";
б) для невідомого адресного покажчика одержувача:
слово "НЕИЗВЕСТНЫЙ" або "UNKNOWN";
недійсний або невідомий адресний покажчик (покажчики) одержувача;
_
сигнал кінця тексту [| < Е] або [| < Е].
V V
Приклад
а) для недійсного адресного покажчика:
^ _
СЖЦ -> АДС -> АТМ | 123 | < Е
V
ГГ -> УКБЖЫФЫЬ -> УКХЖЫФЫЬ -> УКККУКГ < Е
_
ПРОВЕРКА -> УКККУКГ | < Е
V
або
^
SVC -> ADS -> ATM | 123 | < Е
V
GG -> UKBVYFYX -> UKHVYFYX -> UKKKUKG < Е
CHECK -> UKKKUKG | < Е
V
б) для невідомого адресного покажчика:
^ _
СЖЦ -> АДС -> АТМ | 123 | < Е
V
ГГ -> УКБЖЫФЫЬ -> УКХЖЫФЫЬ -> УАККУКГД < Е
_
НЕИЗВЕСТНЫЙ -> УАККУКГД | < Е
V
або
^
SVC -> ADS -> ATM | 123 | < Е
V
GG -> UKBVYFYX -> UKHVYFYX -> UAKKUKGD < Е
UNKNOWN -> UAKKUKGD | < Е
V
Після приймання такого службового повідомлення та за наявності правильного адресного покажчика, який запитують, станція AFTN повторює передавання повідомлення тільки для цього одержувача. У разі відсутності правильного адресного покажчика станція надсилає запит на попередню станцію AFTN.
3.6.13.14. У тому разі коли повідомлення містить невідомий адресний покажчик та коли покажчик відправника не має помилки, станція AFTN надсилає службове повідомлення відправнику, який склав повідомлення з помилкою.
Текст такого службового повідомлення містить:
кодове скорочення СЖЦ або SVC;
кодове скорочення АДС або ADS;
покажчик відправника помилкового повідомлення;
функцію вирівнювання (кінець рядка) [< Е];
слово "НЕИЗВЕСТНЫЙ" або "UNKNOWN";
невідомий адресний покажчик (адресні покажчики);
_
сигнал кінця тексту [| < Е] або [| < Е].
V V
Приклад
^ _
СЖЦ -> АДС -> | 122335 | УККАЫАЫД < Е
V
ГГ -> УКБЖЫФЫЬ -> УКХЖЫФЫЬ -> УАККУКГД < Е
_
НЕИЗВЕСТНЫЙ -> УАККУКГД | < Е
V
або
^
SVC -> ADS -> | 122335 | UKKAYAYD | < Е
V V
GG -> UKBVYFYX -> UKHVYFYX -> UAKKUKGD < Е
UNKNOWN -> UAKKUKGD | < Е
V
Станція AFTN, яка прийняла таке службове повідомлення, отримує від відправника правильний адресний покажчик одержувача та повторює передавання повідомлення за правильною адресою.
( Приклад підпункту 3.6.13.14 пункту 3.6.13 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 709 від 17.06.2009 )
3.6.13.15. У тому випадку коли одержувач багатоадресної телеграми запитує повторення телеграфного повідомлення, станція AFTN, яка відправила це повідомлення, повинна адресувати його одержувачу, доповнюючи це повідомлення відповідним скороченим рядком без внесення кодового скорочення "ДУПЕ".
3.6.13.16. У разі якщо перша ретрансляційна станція виявляє повідомлення без або з перекрученим покажчиком відправника, ця станція:
припиняє обробку повідомлення;
надсилає службове повідомлення на адресу станції, від якої було прийнято це повідомлення.
Текст такого службового повідомлення містить:
скорочення СЖЦ або SVC;
процедурний сигнал ЩТА або QTA;
процедурний сигнал ОГН або OGN;
позначення передавання повідомлення;
слово "ИСКАЖЕНО" або "CORRUPT";
-
сигнал кінця тексту [| < E] або [| < E].
V V
Приклад
^ - -
СЖЦ ---> ЩТА ---> ОГН ---> MTA | 123 | ---> ИСКАЖЕНО | < E
V V
або
^
SVC ---> QTA ---> OGN ---> MTA | 123 | ---> CORRUPT | < E
V V
Станція, яка прийняла таке службове повідомлення, бере на себе відповідальність за згадане повідомлення та повторно передає його з правильним рядком відправника та новим позначенням передавання.
( Пункт 3.6.13 розділу 3 доповнено підпунктом 3.6.13.16 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 709 від 17.06.2009 )
3.7. Загальна мережа обміну даними ІКАО (CIDIN)
3.7.1. Загальна мережа обміну даними ІКАО (CIDIN) є складовою частиною авіаційного наземного електрозв'язку. Вона має об'єкти прикладного рівня та служби авіаційного електрозв'язку, які дозволяють здійснювати обмін повідомленнями типу "земля - земля". У цій мережі використовуються обґрунтовані згідно з рекомендацією Х.25 Сектору стандартизації Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ-Т) протоколи, що забезпечують функціонування кодо- та байтонезалежних засобів електрозв'язку.
3.7.2. Основною метою CIDIN є вдосконалення мережі авіаційного фіксованого електрозв'язку (AFTN), а також забезпечення надійного обміну між двома або декількома наземними системами великими обсягами повідомлень у двобітовій або текстовій формі, а також інші види застосування, у тому числі передавання оперативної метеорологічної інформації (OPMET).
3.7.3. Загальна мережа обміну даними ІКАО (CIDIN) може обробляти дані з використанням різних кодів і форматів. У заголовку доставки вказуються код і формат, які використовуються в кадрах, що передаються цією мережею. Повідомлення AFTN передаються по CIDIN з використанням міжнародного телеграфного коду IA-5 ( додаток 11. Перетворення коду під час обробки даних у разі необхідності виконується у вхідних та вихідних центрах.
3.7.4. Вхідний та вихідний центри CIDIN використовуються для приєднання об'єктів прикладного рівня.
3.7.5. Комутаційні центри CIDIN використовуються для обміну пакетами даних між вхідними та вихідними центрами або між станціями авіаційного електрозв'язку, які безпосередньо не з'єднані.
3.7.6. Детальна інформація щодо процедур CIDIN, які використовуються в Європі, наведена у Рекомендації EUR CIDIN.
3.7.7. Формат повідомлення міжнародного телеграфного коду IA-5 наведений у додатку 12.
3.8. Стикування мережі авіаційного фіксованого електрозв'язку (AFTN) з мережею SITA
3.8.1. Мережа SITA призначена для передавання (приймання) інформації підприємствами авіаційної галузі.
3.8.2. Станції AFTN можуть передавати (приймати) мережею SITA службову інформацію з таких питань:
забезпечення бронювання місць для авіапасажирів;
розкладу виконання авіарейсів;
реєстрації авіапасажирів;
вибору оптимальних маршрутів польотів з урахуванням метеоумов та наявності запасних аеродромів.
3.8.3. Користуватися мережею SITA, а також використовувати шлюз AFTN - SITA можуть тільки ті абоненти, які мають угоду з представництвом SITA в Україні про можливість такого користування.
3.8.4. Підготовка телеграм для передавання мережею SITA
3.8.4.1. Телеграми, які призначені для передавання мережею SITA, повинні складатися (друкуватися) латинськими літерами та оформлятися на станціях AFTN як міжнародні.
3.8.4.2. У мережі SITA обробляються телеграми з такими покажчиками категорії терміновості: SS; QS; QC; QU; QX; QN; QD.
3.8.4.3. Телеграма, яка призначена для передавання із AFTN у мережу SITA, складається за форматом мережі SITA. До складеної телеграми додається заголовок, адресний рядок та рядок відправника AFTN. Телеграма у цьому випадку складається з таких частин:
адресного рядка AFTN;
рядка відправника AFTN;
адресного рядка абонента мережі SITA;
адреси відправника у випадку користування шлюзом AFTN - SITA;
тексту телеграми.
Приклад
Телеграма складена для передавання у мережу SITA
GG UKBBSITX (адресний рядок AFTN);
081020 UKBBYFAX (рядок відправника AFTN);
QN IEVUA6X (адресний рядок абонента мережі SITA);
. KBPTR7X 081020 (рядок відправника у випадку користування
шлюзом);
... TEXT ... (текст телеграми).
3.8.4.3.1. Адресний рядок AFTN містить дволітерний покажчик терміновості та восьмилітерний адресний покажчик станції-шлюзу AFTN - SITA.
3.8.4.3.2. Рядок відправника AFTN містить шестизначну групу цифр (дату та час подання телеграми) і восьмилітерний адресний покажчик відправника AFTN.
3.8.4.3.3. Адресний рядок абонента мережі SITA містить дволітерний покажчик терміновості мережі SITA та семилітерний покажчик абонента, складений за правилами мережі SITA.
3.8.4.3.4. Рядок відправника мережі SITA вміщує семилітерний адресний покажчик відправника та шестизначну групу цифр.
3.8.4.4. Телеграма, яка надійшла із мережі SITA в AFTN, складається з таких частин:
адресного рядка AFTN;
рядка відправника (адресного покажчика станції-шлюзу AFTN - SITA);
адресного рядка абонента мережі SITA;
адреси відправника мережі SITA;
тексту телеграми.
Приклад
Телеграма, яка надійшла із мережі SITA
GG UKBBYFAX (адресний рядок AFTN);
081120 UKBBSITX (рядок відправника AFTN);
QN KBPTR7X (адресний рядок абонента мережі SITA);
. IEVUA6X 081120 (рядок відправника у випадку
користування шлюзом);
... TEXT ... (текст телеграми).
3.8.4.4.1. Адресний рядок AFTN містить дволітерний покажчик терміновості та восьмилітерний адресний покажчик одержувача AFTN.
3.8.4.4.2. Рядок відправника AFTN містить шестизначну групу (дату та час) і восьмилітерний адресний покажчик станції-шлюзу AFTN - SITA, який вказує на те, що повідомлення надійшло з мережі SITA.
3.8.4.4.3. Адресний рядок абонента мережі SITA містить дволітерний покажчик терміновості мережі SITA та семилітерний покажчик адресата, складений за правилами мережі SITA.
3.8.4.4.4. Рядок відправника мережі SITA містить семилітерний адресний покажчик відправника, складений за правилами мережі SITA, та шестизначну групу цифр, яка присвоєна повідомленню у мережі SITA.
3.8.4.5. Формат телеграфного повідомлення мережі SITA наведений у додатку 13.
3.8.4.6. У мережі SITA довжина повідомлень може складатися із 3500 знаків, що є неприпустимим для подальшого передавання абонентам AFTN. Тому повідомлення, яке отримане з мережі SITA довжиною понад 1800 знаків, для подальшого передавання поділяється на декілька частин відповідно до п. 3.6.9.5 Правил.
3.9. Мережа авіаційного електрозв'язку (ATN)
3.9.1. Мережа авіаційного електрозв'язку (ATN) містить прикладні об'єкти та служби електрозв'язку, які забезпечують взаємодію наземних підмереж передавання даних, підмереж передавання даних "повітря - земля" і бортових підмереж передавання даних шляхом використання загальних інтерфейсних служб та протоколів, що основані на еталонній моделі взаємозв'язку відкритих систем (OSI) Міжнародної організації стандартизації (ISO).
3.9.2. Мережа авіаційного електрозв'язку (ATN) забезпечує:
передавання даних щодо ОПР на борт ПС;
обмін інформацією між органами ОПР;
авіаційний оперативний контроль (АОС), авіаційний адміністративний електрозв'язок (ААС) і т.ін.
3.9.3. У даний час визначені варіанти використання ATN, які розроблені для забезпечення авіаційного електрозв'язку, спостереження та інформаційного забезпечення.
Ці варіанти призначені для забезпечення таких видів обслуговування, що відносяться до організації повітряного руху:
а) обслуговування повітряного руху, а саме:
управління повітряним рухом;
польотно-інформаційне обслуговування (FIS);
оповіщення;
б) організація потоків повітряного руху (ATFM);
в) організація повітряного простору (ASM).
3.9.4. Мережа авіаційного електрозв'язку (ATN) передбачає такі види її застосування:
а) системні, а саме:
контекстне управління (СМ);
довідкова служба ATN (DIR) та інші системні види;
б) використання в каналах авіаційного електрозв'язку "повітря - земля", а саме:
автоматичне залежне спостереження (ADS);
електрозв'язок "диспетчер - пілот" по лінії передавання даних (CPDLC);
польотно-інформаційне обслуговування (FIS) та інші види використання;
в) використання в каналах авіаційного електрозв'язку "земля - земля", а саме:
електрозв'язок між центрами ОПР (ІСС);
служба обробки повідомлень з ОПР (ATSMHS) та інші види використання.
3.9.5. Мережа авіаційного електрозв'язку (ATN) за допомогою функцій ІСС та ATSMHS дозволяє здійснювати перехід від існуючих AFTN та CIDIN до її архітектури.
3.9.6. На системному рівні мережа авіаційного електрозв'язку (ATN) забезпечує:
способи для спрощення переходу до майбутніх варіантів прикладних об'єктів та (або) служб електрозв'язку;
можливість передавання керівним органом ОПР вказівок з управління повітряним рухом ПС, які виконують польоти в його повітряному просторі;
засновану за заздалегідь установленою стратегією маршрутизацію;
обмін прикладною інформацією, якщо існує один або більше дозволених трактів;
ефективне використання підмереж з обмеженою шириною смуги;
з'єднання бортової проміжної системи з декількома наземними проміжними системами.
Крім того, ATN надає можливість одержувачу повідомлення визначити ініціатора цього повідомлення, здійснює також інші функції.
3.9.7. У мережі авіаційного електрозв'язку (ATN) визначені такі прикінцеві системи, які забезпечують процес обробки повідомлень:
сервер повідомлень з ОПР;
агент користувача повідомлень з ОПР;
шлюз AFTN/AMHS (мережа авіаційного фіксованого електрозв'язку/система обробки повідомлень з ОПР);
шлюз CIDIN/AMHS (загальна мережа обміну даними ІКАО/система обробки повідомлень з ОПР).
Мережа авіаційного електрозв'язку (ATN) дозволяє здійснювати з'єднання між будь-якою парою прикінцевих систем, які наведені у табл. 3.2.
Таблиця 3.2
------------------------------------------------------------------
| Прикінцева система 1 ATN | Прикінцева система 2 ATN |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Сервер повідомлень з ОПР | Сервер повідомлень з ОПР |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Сервер повідомлень з ОПР | Шлюз AFTN / AMHS |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Сервер повідомлень з ОПР | Шлюз CIDIN / AMHS |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Сервер повідомлень з ОПР | Агент користувача повідомлень з ОПР |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Шлюз AFTN / AMHS | Шлюз AFTN / AMHS |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Шлюз CIDIN / AMHS | Шлюз CIDIN / AMHS |
|--------------------------+-------------------------------------|
| Шлюз CIDIN / AMHS | Шлюз AFTN / AMHS |
------------------------------------------------------------------
3.10. Авіаційний наземний електрозв'язок діапазону високих частот
3.10.1. Організація мереж радіотелефонного зв'язку діапазону високих частот.
3.10.1.1. Мережі радіотелефонного зв'язку діапазону високих частот (ВЧ) організовуються підприємствами ЦА в тому разі, коли здійснити авіаційний наземний електрозв'язок іншими каналами неможливо.
3.10.1.2. Структура мереж радіотелефонного зв'язку діапазону ВЧ, технологія використання цих мереж та перелік станцій авіаційного електрозв'язку визначаються Державіаадміністрацією.
3.10.2. Порядок встановлення та ведення радіотелефонного зв'язку діапазону високих частот
3.10.2.1. Радіотелефонний зв'язок між станціями авіаційного електрозв'язку радіомережі здійснюється згідно з цими Правилами, які визначають такий порядок цього зв'язку:
встановлення радіотелефонного зв'язку;
ведення переговорів каналами радіотелефонного зв'язку;
облік проведених сеансів радіотелефонного зв'язку.
3.10.2.2. Для встановлення та ведення радіотелефонного зв'язку на окремих станціях авіаційного електрозв'язку мають бути радіодані, які містять відомості про частоти, позивні та азимути станцій авіаційного електрозв'язку, розклад роботи радіомереж.
3.10.2.3. Радіотелефонний зв'язок у мережах авіаційного наземного електрозв'язку діапазону ВЧ ведеться українською, російською або англійською мовами.
3.10.2.4. Встановлення радіотелефонного зв'язку зі станціями авіаційного електрозв'язку провадиться із застосуванням радіотелефонних позивних, які присвоюються станціям авіаційного електрозв'язку радіомереж.
Приклад
Виклик: Ярок, я Торець, приймання.
Відповідь: Торець, я Ярок, приймання.
У разі нестійкого радіотелефонного зв'язку позивний станції авіаційного електрозв'язку повторюється.
Приклад
Виклик: Ярок, Ярок, Ярок, я Торець, я Торець, приймання.
Відповідь: Торець, Торець, я Ярок, приймання.
3.10.2.5. Передавання (приймання) інформації мережами авіаційного наземного електрозв'язку здійснюється радіооператором, який повинен зробити запис тексту повідомлення в апаратному журналі станції авіаційного електрозв'язку. У разі необхідності він записує прізвище посадової особи, від якої надійшло повідомлення для передавання. Після цього радіооператор має право передати повідомлення станції авіаційного електрозв'язку.
3.10.2.6. Радіооператор станції авіаційного електрозв'язку, який веде приймання, зобов'язаний зробити запис прийнятого тексту повідомлення в апаратному журналі станції авіаційного електрозв'язку та негайно передати зміст повідомлення одержувачу.
3.10.2.7. Станції авіаційного електрозв'язку мереж авіаційного наземного електрозв'язку мають функціонувати згідно з розпорядком їхньої роботи та на підставі регламенту роботи відповідних підприємств ЦА.
3.10.2.8. Усі станції авіаційного електрозв'язку, які входять до складу мереж авіаційного наземного електрозв'язку діапазону ВЧ, зобов'язані безперервно вести прослуховування ефіру на виділених для них частотах.
3.10.2.9. З метою перевірки наявності радіотелефонного зв'язку між станціями авіаційного електрозв'язку радіомережі необхідно проводити контрольний радіотелефонний зв'язок, який здійснюється радіооператором у період відсутності радіообміну через кожні 30 хв.
3.10.2.10. Якість авіаційного електрозв'язку оцінюється чутністю сигналів, що приймаються від станції авіаційного електрозв'язку, за шкалою оцінювання чутності сигналів у каналах авіаційного електрозв'язку, наведеною у додатку 14.
Запити та повідомлення про чутність не передаються, доки можливе приймання. У випадку нестійких умов радіотелефонного зв'язку повідомлення про чутність передаються за необхідності.
3.10.2.11. Ведення радіотелефонного зв'язку дозволяється лише тоді, коли не прослуховується робота станцій авіаційного електрозв'язку своєї мережі.
Втручатися у роботу станцій авіаційного електрозв'язку дозволяється тільки у тому разі, коли є необхідність передати повідомлення про лихо, терміновість або небезпеку.
3.10.2.12. Залежно від тривалості радіообміну рішенням керівника підприємства ЦА одному радіооператору може бути дозволено працювати у двох (і більше) радіомережах.
3.10.2.13. Встановлювати радіотелефонний зв'язок у діапазоні ВЧ та вести радіообмін із станціями авіаційного електрозв'язку, які не належать даній мережі, категорично забороняється.
3.10.2.14. Мережами авіаційного наземного електрозв'язку діапазону ВЧ передається тільки службова стисла інформація.
3.10.2.15. Головна станція мережі авіаційного наземного електрозв'язку діапазону ВЧ зобов'язана вирішувати такі організаційні питання, які пов'язані з роботою радіомережі:
своєчасно вводити в дію розклад частот та контролювати перехід на резервні частоти, а також перехід з денної частоти на нічну і навпаки;
слідкувати за виконанням станціями авіаційного електрозв'язку даної мережі прийнятого режиму роботи, правил встановлення та ведення радіообміну;
здійснювати контроль за виконанням вимог цих Правил.
3.10.2.16. Головна станція мережі авіаційного наземного електрозв'язку діапазону ВЧ має право:
вимагати від станцій авіаційного електрозв'язку даної мережі негайного припинення порушень правил ведення радіотелефонного зв'язку та радіодисципліни;
про кожний випадок порушення в роботі станцій авіаційного електрозв'язку радіомережі негайно доповідати керівнику цієї станції для вживання відповідних заходів.
Вимоги головної станції зобов'язані виконувати усі станції авіаційного електрозв'язку мережі беззаперечно.
3.10.2.17. У мережах авіаційного наземного електрозв'язку діапазону ВЧ може використовуватися, як виняток у особливих випадках, слуховий радіотелеграфний зв'язок з використанням телеграфного коду Морзе (додаток 15).
4. Авіаційний повітряний електрозв'язок
4.1. Організаційна структура авіаційного повітряного електрозв'язку
4.1.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок є основним засобом зв'язку органів ОПР з екіпажами ПС (двосторонній електрозв'язок "повітря - земля") та між екіпажами ПС, які перебувають у польоті, а також засобом отримання сигналів радіомаяків з місця лиха.
4.1.2. Авіаційний повітряний електрозв'язок організовується згідно із структурою повітряного простору України, визначеною документами Державіаадміністрації.
4.1.3. В органах ОПР, на підприємствах, в організаціях та установах ЦА на підставі прийнятої структури повітряного руху розробляються схеми організації авіаційного повітряного електрозв'язку.
4.1.4. Авіаційний повітряний електрозв'язок в ЦА України поділяється на такі види:
авіаційний повітряний електрозв'язок для районного диспетчерського обслуговування повітряного руху;
авіаційний повітряний електрозв'язок для диспетчерського обслуговування підходу;
авіаційний повітряний електрозв'язок для аеродромного диспетчерського обслуговування повітряного руху;
авіаційний повітряний електрозв'язок для польотно-інформаційного обслуговування;
авіаційний повітряний електрозв'язок для аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт;
авіаційний повітряний електрозв'язок із використовуванням автоматизованого обміну даними;
авіаційний повітряний електрозв'язок для виробничо-комерційної діяльності.
Схема організації авіаційного повітряного електрозв'язку наведена у додатку 16.
4.1.5. Для двостороннього електрозв'язку "повітря - земля" органів ОПР з екіпажами ПС використовується радіотелефонний зв'язок і (або) автоматизований обмін цифровими даними.
4.1.6. Авіаційний повітряний електрозв'язок здійснюється засобами авіаційного радіозв'язку діапазону ДВЧ і як резерв іншими засобами авіаційного радіозв'язку. Засоби авіаційного радіозв'язку діапазону ДВЧ є основними.
4.1.7. Перелік каналів авіаційного повітряного електрозв'язку, їхні радіодані та режими роботи наводяться у Збірниках аеронавігаційної інформації.
4.1.8. Засоби авіаційного повітряного електрозв'язку для диспетчерського ОПР мають забезпечувати:
прямий, оперативний, безперервний та вільний від радіоперешкод двосторонній електрозв'язок "повітря - земля";
постійну готовність до роботи без пошуків і частотного підстроювання та можливість циркулярного передавання повідомлень;
високу якість електрозв'язку.
( Абзац п'ятий пункту 4.1.8 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 709 від 17.06.2009 )
4.1.9. Авіаційний повітряний електрозв'язок має бути надійним. Авіаційний радіозв'язок з ПС вважається втраченим, якщо протягом 5 хв. з використанням усіх можливих каналів авіаційного повітряного радіотелефонного зв'язку на неодноразові виклики по кожному з них екіпаж (диспетчер) не відповідає.
4.1.10. У разі порушення авіаційного радіозв'язку екіпаж ПС і орган ОПР повинні вжити відповідних заходів для його відновлення.
4.1.11. Переговори диспетчерів УПР з екіпажами ПС та посадовими особами ЦА, які взаємодіють з цими диспетчерами, автоматично записуються наземними засобами об'єктивного контролю.
4.1.12. Для забезпечення стійкого та надійного авіаційного повітряного електрозв'язку обладнання кожної авіаційної станції має бути резервованим.
За необхідності мають здійснюватися організаційно-технічні заходи щодо збільшення дальності та забезпечення стійкості авіаційного радіотелефонного зв'язку з ПС. Такими заходами залежно від умов є:
використання височин на місцевості та висотних споруд для розташування на них засобів авіаційного радіотелефонного зв'язку діапазону ДВЧ;
застосування засобів авіаційного радіотелефонного зв'язку діапазону ДВЧ підвищеної потужності та спеціальних антен;
організація винесених на траси польотів ретрансляторів діапазону ДВЧ, які дистанційно керуються з пунктів ОПР;
впровадження в експлуатацію новітніх засобів авіаційного радіотелефонного зв'язку та авіаційного супутникового електрозв'язку;
використання для авіаційного повітряного електрозв'язку радіочастот, які захищені від джерел радіоперешкод та відповідають вимогам ЕМС.
4.2. Авіаційний повітряний електрозв'язок для районного диспетчерського обслуговування повітряного руху
4.2.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок для районного диспетчерського обслуговування забезпечує двосторонній електрозв'язок "повітря - земля" між органами, що здійснюють це обслуговування, та ПС, які виконують польоти у межах диспетчерського району.
4.2.2. Авіаційний повітряний електрозв'язок для забезпечення районного диспетчерського обслуговування здійснюється згідно з прийнятою схемою організації повітряного руху в кожному диспетчерському районі.
4.2.3. У диспетчерському районі авіаційний повітряний електрозв'язок здійснюється засобами авіаційного радіозв'язку діапазону ДВЧ.
4.2.4. У межах диспетчерського району можуть створюватися такі мережі авіаційного радіозв'язку:
районного диспетчерського центру (РДЦ);
допоміжного районного диспетчерського центру (ДРДЦ).
4.2.5. Кількість мереж авіаційного радіозв'язку діапазону ДВЧ для районного диспетчерського обслуговування визначається кількістю секторів ОПР, які створюються в межах відповідного диспетчерського району.
4.2.6. Для забезпечення авіаційним повітряним електрозв'язком у диспетчерському районі з урахуванням особливостей розповсюдження радіохвиль діапазону ДВЧ створюються один чи декілька ретрансляторів цього діапазону. Управління цими ретрансляторами здійснюється відповідним диспетчерським центром ОПР.
4.3. Авіаційний повітряний електрозв'язок для диспетчерського обслуговування підходу
4.3.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок для диспетчерського обслуговування підходу забезпечує двосторонній електрозв'язок "повітря - земля" між органами, що здійснюють це обслуговування, та ПС, які перебувають під їхнім управлінням.
4.3.2. Авіаційний повітряний електрозв'язок для забезпечення диспетчерського обслуговування підходу здійснюється згідно з прийнятою схемою організації повітряного руху у відповідному диспетчерському районі.
4.3.3. Авіаційний повітряний електрозв'язок для забезпечення диспетчерського обслуговування підходу здійснюється засобами авіаційного радіозв'язку діапазону ДВЧ.
4.3.4. Для забезпечення диспетчерського обслуговування підходу можуть створюватися такі мережі авіаційного радіозв'язку:
диспетчерського органу підходу (ДОП);
диспетчерського органу підходу (ДОП PAR).
( Пункт 4.3.4 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 709 від 17.06.2009 )
4.4. Авіаційний повітряний електрозв'язок для аеродромного диспетчерського обслуговування повітряного руху
4.4.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок для аеродромного диспетчерського обслуговування забезпечує двосторонній електрозв'язок "повітря - земля" між аеродромною диспетчерською вишкою (АДВ) та ПС, які виконують польоти в зоні аеродромного руху.
( Пункт 4.4.1 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 709 від 17.06.2009 )
4.4.2. Авіаційний повітряний електрозв'язок у зоні аеродромного руху здійснюється згідно з прийнятою схемою організації повітряного руху для кожного аеродрому.
4.4.3. Авіаційний повітряний електрозв'язок у зоні аеродромного руху здійснюється засобами авіаційного радіозв'язку діапазону ДВЧ.
4.4.4. У випадку відмови бортових станцій діапазону ДВЧ можливе використання одностороннього авіаційного радіозв'язку на частотах радіомаяків дальніх приводних радіостанцій з маркерами (ДПРМ) та всебічно направлених радіомаяків діапазону ДВЧ (VOR), які встановлені на даному аеродромі.
4.4.5. Для забезпечення авіаційним повітряним електрозв'язком аеродромного диспетчерського обслуговування в зоні аеродрому можуть створюватися такі мережі авіаційного радіозв'язку:
аеродромної диспетчерської вишки (АДВ "Tower");
аеродромної диспетчерської вишки (АДВ "Ground");
аеродромної диспетчерської вишки (АДВ "Delivery").
Ці мережі можуть бути об'єднані залежно від прийнятої схеми організації та інтенсивності руху ПС для даного аеродрому. У такому випадку для авіаційного радіозв'язку виділяється єдина частота. Дані про це мають бути обов'язково наведені в Збірниках аеронавігаційної інформації.
( Пункт 4.4.5 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 709 від 17.06.2009 )
4.5. Авіаційний повітряний електрозв'язок для польотно-інформаційного обслуговування
4.5.1. Авіаційний повітряний електрозв'язок для польотно-інформаційного обслуговування має забезпечувати двосторонній електрозв'язок між органами польотно-інформаційного обслуговування та ПС у межах району польотної інформації, якщо це практично можна здійснити.
4.5.2. Авіаційний повітряний електрозв'язок для забезпечення польотно-інформаційного обслуговування здійснюється згідно з прийнятою схемою організації повітряного руху для кожного району польотної інформації.
4.5.3. Авіаційний повітряний електрозв'язок у районі польотно-інформаційного обслуговування здійснюється засобами авіаційного радіозв'язку діапазону ДВЧ. Якщо у регіональній авіаційній угоді визначена необхідність, то можуть створюватися інші канали авіаційного радіозв'язку.
4.6. Авіаційний повітряний електрозв'язок для аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт
4.6.1. Аварійно-рятувальні мережі авіаційного повітряного електрозв'язку організовуються для забезпечення електрозв'язку екіпажів ПС з органами ОПР та морськими суднами у випадку виникнення особливих ситуацій у польоті.
4.6.2. Аварійно-рятувальні мережі авіаційного повітряного електрозв'язку використовуються тільки у таких випадках:
якщо перехід з основної мережі на аварійну зможе забезпечити більш дійову допомогу;
у разі необхідності встановлення та ведення електрозв'язку між ПС, яке здійснило вимушену посадку, та ПС, яке здійснює пошуково-рятувальні операції;