Про затвердження Інструкції про організацію санаторно-курортного лікування, медичної та медико-психологічної реабілітації в Державній прикордонній службі України

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з метою організації санаторно-курортного лікування, медичної та медико-психологічної реабілітації в Державній прикордонній службі України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про організацію санаторно-курортного лікування, медичної та медико-психологічної реабілітації в Державній прикордонній службі України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21 червня 2011 року № 444 "Про затвердження Інструкції про організацію санаторно-курортного забезпечення у Державній прикордонній службі України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2011 року за № 976/19714.

3. Управлінню взаємодії з Державною прикордонною службою України Міністерства внутрішніх справ України (Лукашук М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра внутрішніх справ України відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

1. Ця Інструкція визначає порядок забезпечення санаторно-курортним лікуванням, медичною та медико-психологічною реабілітацією в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба).

2. Санаторно-курортне лікування, медичну та медико-психологічну реабілітацію в Держприкордонслужбі безпосередньо організовує підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби, на який покладено функцію забезпечення охорони здоров’я, а також санаторно-курортні заклади Держприкордонслужби (далі - санаторії Держприкордонслужби).

3. Санаторно-курортне лікування, медична та медико-психологічна реабілітація здійснюється в санаторіях Держприкордонслужби, а в разі відсутності в санаторії Держприкордонслужби відповідного медичного профілю - у державних або комунальних закладах охорони здоров’я, закладах охорони здоров’я інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (далі - заклади охорони здоров’я), закладах охорони здоров’я, розташованих за межами України (у період дії воєнного стану).

4. Путівками для санаторно-курортного лікування, до санаторіїв Держприкордонслужби, інших закладів охорони здоров’я забезпечуються:

1) військовослужбовці Держприкордонслужби (крім військовослужбовців строкової військової служби) і члени їх сімей. До таких членів сімей належать дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням військовослужбовця, який має право на пільги, та проживає разом з ним;

2) військовослужбовці Держприкордонслужби, які проходять строкову військову службу, курсанти (слухачі) Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, навчальних центрів Держприкордонслужби відповідно до висновку військово-лікарської комісії (лікарсько-льотної комісії) (далі - ВЛК (ЛЛК)) за наявності медичних показань;

3) особи з інвалідністю, на яких поширюється дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

4) члени сімей військовослужбовців Держприкордонслужби, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби). До таких членів сімей належать батьки, дружина (чоловік), неповнолітні діти, а також діти з інвалідністю та особи з інвалідністю з дитинства, які отримують пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

5) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

6) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і члени їх сімей. До таких членів сімей належать дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням військовослужбовця, який має право на пільги, та проживає разом з ним;

7) особи, які супроводжують до санаторіїв осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи та осіб з інвалідністю I групи внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби (без права на лікування);

8) особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, з числа військовослужбовців та члени їх сімей. До таких членів сімей належать дружина (чоловік) і діти віком до 18 років;

9) особи, зазначені в статтях 6-1 - 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

10) державні службовці і працівники Держприкордонслужби та члени їх сімей. До таких членів сімей належать дружина (чоловік) і діти віком до 18 років.

5. Для проходження медичної та медико-психологічної реабілітації в санаторіях Держприкордонслужби, інших закладах охорони здоров’я після стаціонарного лікування відповідно до висновку ВЛК (ЛЛК) направляються:

1) військовослужбовці Держприкордонслужби;

2) ветерани військової служби;

3) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

6. Для проходження медико-психологічної реабілітації до санаторіїв Держприкордонслужби, закладів охорони здоров’я, закладів охорони здоров’я, розташованих за межами України, за висновком ВЛК (ЛЛК) направляються військовослужбовці:

1) які в період дії воєнного стану брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;

2) які постраждали у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

3) які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

4) після стаціонарного лікування з приводу поранення, травми, захворювання;

5) які брали участь у миротворчих операціях з підтримання миру та безпеки за межами території України;

6) які брали участь у ліквідації наслідків стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій;

7) після надзвичайних подій, які зазнали впливу екстремальних факторів під час аварій, катастроф кораблів (суден), повітряних суден та інших об’єктів;

8) які зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, а також при особливому характері їх служби.

7. Особи, зазначені в пункті 4 цього розділу, для отримання санаторно- курортної путівки повинні перебувати на обліку в закладах охорони здоров’я Держприкордонслужби.

Військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються санаторно- курортними путівками за місцем проходження служби.

Ветерани військової служби та члени їх сімей, особи, зазначені в статтях 6-1-6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", забезпечуються санаторно-курортними путівками на підставі рішення санаторно-курортної відбіркової комісії (далі - СКВК) Адміністрації Держприкордонслужби.

1. Для проходження санаторно-курортного лікування путівки до санаторіїв Держприкордонслужби, інших закладів охорони здоров’я надаються особам, визначеним у пункті 4 розділу І цієї Інструкції, не більше одного разу на рік з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, у порядку черговості.

2. У разі, якщо особи, зазначені в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, мають право на санаторно-курортне лікування згідно з кількома законами, їм надається право вибору в забезпеченні санаторно-курортною путівкою згідно з одним із них.

3. Відбір осіб, які потребують санаторно-курортного лікування, здійснює СКВК Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управлінь, Морської охорони, органів охорони державного кордону, органів забезпечення, навчальних закладів, науково-дослідних установ (далі - органи Держприкордонслужби) з урахуванням результатів медичного обстеження, даних динамічного лікарського спостереження, висновку ВЛК (ЛЛК), довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування, форму якої затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за 661/20974 (далі - довідка за формою № 070/о).

4. Забезпечення путівками членів сімей військовослужбовців та ветеранів військової служби, які є дітьми з інвалідністю або особами з інвалідністю з дитинства (незалежно від їх віку), здійснюється на підставі посвідчення, яке дає право на пільги, та довідки, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім м. Києва) рад про те, що їм у поточному році путівка на безоплатній основі не надавалася.

5. Для отримання санаторно-курортної путівки ветерани війни, особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, зазначені в статтях 6-1-6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", ветерани військової служби та члени їх сімей надають до СКВК Адміністрації Держприкордонслужби заяву, довідку за формою № 070/о, копію паспорта громадянина України, копію посвідчення, яке дає право на пільги, пенсійне посвідчення.

Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі довідки, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім м. Києва) рад повідомляють про те, що вони в поточному році санаторно-курортними путівками не забезпечувалися.

1. Відбір осіб, зазначених у пункті 5 розділу І цієї Інструкції, на медичну реабілітацію до санаторіїв Держприкордонслужби, санаторно-курортних закладів інших державних органів здійснюється на підставі рішень ВЛК (ЛЛК) закладів охорони здоров’я після стаціонарного обстеження та лікування.

2. Особи, зазначені в пункті 5 розділу І цієї Інструкції, направляються на медичну реабілітацію з такими документами:

1) рішення Адміністрації Держприкордонслужби про направлення на медичну реабілітацію із зазначенням військового звання, органу Держприкордонслужби, прізвища, власного ім’я, по батькові особи (за наявності), номера путівки, дати заїзду на медичну реабілітацію, строку її проведення, у разі необхідності - інформацію щодо супроводжуючої особи;

2) виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, форму якої затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 027/о);

3) довідка ВЛК (ЛЛК);

4) індивідуальна програма медичної реабілітації, розроблена лікуючим лікарем закладу охорони здоров’я Держприкордонслужби на підставі клінічних протоколів;

5) паспорт громадянина України, службове посвідчення посадової особи (працівника) органу виконавчої влади (далі - службове посвідчення) або військовий квиток.

1. Особи, зазначені в пункті 6 розділу I цієї Інструкції, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів або після виконання інших завдань, що мають негативний вплив на стан здоров’я, проходять обов’язковий медичний огляд та психологічну діагностику в закладах охорони здоров’я Держприкордонслужби.

Військовослужбовці, з ознаками перевтоми, хронічної втоми або дезадаптаційними розладами особистості чи гострою реакцією на стрес, направляються начальником органу Держприкордонслужби на амбулаторне (стаціонарне) обстеження до закладів охорони здоров’я Держприкордонслужби за територіальним принципом.

За результатами амбулаторного (стаціонарного) медичного обстеження (лікування) та на підставі рішення ВЛК (ЛЛК) військовослужбовці, зазначені в пункті 6 розділу І цієї Інструкції, можуть бути направлені на медико-психологічну реабілітацію.

2. На медико-психологічну реабілітацію військовослужбовці, зазначені в пункті 6 розділу І цієї Інструкції, направляються з такими документами:

1) направлення начальника органу Держприкордонслужби або начальника закладу охорони здоров’я Держприкордонслужби;

2) виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою № 027/о;

3) довідка ВЛК (ЛЛК);

4) індивідуальна програма медико-психологічної реабілітації, розроблена лікуючим лікарем закладу охорони здоров’я Держприкордонслужби разом із психологом на підставі клінічних протоколів;

5) паспорт громадянина України, службове посвідчення або військовий квиток.

1. Строк санаторно-курортного лікування в санаторіях Держприкордонслужби становить 21 календарний день.

2. Строк медичної та медико-психологічної реабілітації визначається висновком ВЛК (ЛЛК) для осіб, зазначених у пунктах 5, 6 розділу І цієї Інструкції, не менше 14 календарних днів та не більше 21 календарного дня.

3. Строк санаторно-курортного лікування, медичної та медико- психологічної реабілітації в санаторіях Держприкордонслужби може бути продовжений начальником санаторно-курортного закладу за рішенням лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) цього закладу на строк не більше 5 діб.

4. Після закінчення строків медичної та медико-психологічної реабілітації пацієнти, у яких не досягнуто кінцевої мети та функціонального відновлення, переводяться до закладів охорони здоров’я Держприкордонслужби для визначення програми подальшого стаціонарного або реабілітаційного лікування.

5. За заявою особи, яка прибула на санаторно-курортне лікування, строк санаторно-курортного лікування може бути скорочений з 21 до 12 діб з відповідною зміною її вартості.

6. У літній період (червень, липень, серпень) до 50 % путівок у санаторіях Держприкордонслужби, що розташовані на морському узбережжі, плануються строком на 12 діб.

7. Після закінчення санаторно-курортного лікування санаторієм Держприкордонслужби особі надається довідка із зазначенням номера путівки та строку санаторно-курортного лікування, яка подається до СКВК за місцем отримання санаторно-курортної путівки.

1. Особи, які прибувають на санаторно-курортне лікування, крім санаторно-курортної путівки, пред’являють такі документи:

1) військовослужбовці - паспорт громадянина України, службове посвідчення або військовий квиток;

2) військовослужбовці строкової військової служби, курсанти (слухачі) Національної академії Держприкордонслужби, навчальних центрів - паспорт громадянина України, військовий квиток;

3) державні службовці, працівники Держприкордонслужби - паспорт громадянина України, санаторно-курортну карту , форму якої затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 липня 2014 року № 527 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 серпня 2014 року за № 959/25736 (далі - форма № 072/о);

4) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, зазначені в статтях 6-1-6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", пенсіонери з числа військовослужбовців, які визнані особами з інвалідністю І та II груп внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, на яких поширюється дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ветерани військової служби - санаторно-курортну путівку, паспорт громадянина України, посвідчення, яке дає право на пільги, та форму № 072/о, яка залишається в санаторії Держприкордонслужби;

5) члени сім’ї військовослужбовця - паспорт громадянина України, діти - свідоцтво про народження (копії залишаються в санаторії Держприкордонслужби), санаторно-курортну карту для дітей віком 0-17 років включно за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 травня 2013 року № 435 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкції щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я, які надають амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 990/23522, а також карту профілактичних щеплень за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1 "Про затвердження Форм первинної облікової документації з інфекційної, дерматовенерологічної, онкологічної захворюваності та інструкцій щодо їх заповнення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за № 688/12562;

6) члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, члени сімей військовослужбовців та ветеранів військової служби, які є дітьми з інвалідністю або особами з інвалідністю з дитинства (незалежно від їх віку),- посвідчення, яке дає право на пільги;

7) члени сімей військовослужбовців - документи, що підтверджують розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

2. Особи приймаються до санаторіїв Держприкордонслужби і виписуються з них у строки, зазначені у санаторно-курортних путівках.

1. Організація санаторно-курортного лікування, медичної та медико- психологічної реабілітації покладається на:

1) голів СКВК Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби - у частині відбору та направлення на санаторно-курортне лікування, медичну та медико-психологічну реабілітацію;

2) начальників закладів охорони здоров’я Держприкордонслужби, у тому числі санаторно-курортних - у частині здійснення контролю за оформленням медичних документів та забезпечення проведення санаторно-курортного лікування.

2. Персональний склад СКВК призначається щороку відповідним наказом Адміністрації Держприкордонслужби, начальників регіональних управлінь та начальників органів Держприкордонслужби.

3. До складу СКВК входять лікарі, представник профспілкової організації. Голова СКВК та його заступник призначаються із складу лікарів.

4. Інформація щодо порядку отримання санаторно-курортних путівок за основним профілем захворювання (позачергове, першочергове) залежно від пільгової категорії осіб обліковується у відповідних документах СКВК.

5. Рішення про надання путівки для санаторно-курортного лікування приймається на засіданні СКВК згідно з медичними показаннями та оформлюється протоколом.

6. Голова СКВК не пізніше ніж за 10 днів до початку строку путівки видає оформлену (заповнену, підписану головою СКВК та завірену печаткою органу Держприкордонслужби) путівку на санаторно-курортне лікування.

7. У разі відмови від санаторно-курортної путівки особа має право повернути її до СКВК. Така путівка видається наступній за чергою особі. У разі повернення санаторно-курортної путівки не пізніше ніж за 10 днів до початку строку путівки особа не втрачає права на отримання пільгової санаторно-курортної путівки в поточному році.

8. Начальники органів Держприкордонслужби щомісяця до 25 числа наступного за звітним місяцем подають інформацію до підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби, на який покладено функцію забезпечення охорони здоров’я, про використання санаторно-курортних путівок.

1. Керівники санаторіїв Держприкордонслужби щороку до 25 грудня подають до підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби, на який покладено функцію забезпечення охорони здоров’я, плани функціонування підпорядкованих їм закладів на наступний рік.

2. Кількість путівок для осіб, зазначених у пункті 4 розділу І цієї Інструкції, щороку визначається, виходячи із суми коштів, передбачених кошторисом на санаторно-курортне забезпечення.

3. Вартість санаторно-курортної путівки розраховується санаторіями Держприкордонслужби на весняно-літній та осінньо-зимовий період відповідно до планових витрат на їх утримання та затверджується Адміністрацією Держприкордонслужби.

Вартість санаторно-курортної путівки може змінюватися протягом календарного року в разі зміни ціни на товари, роботи, комунальні послуги та енергоносії.

4. Підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби, на який покладено функцію забезпечення охорони здоров’я, з урахуванням заявок, планів функціонування санаторіїв Держприкордонслужби складає план розподілу путівок.

5. Із загальної кількості санаторно-курортних путівок, які призначаються для військовослужбовців, ветеранів військової служби, ветеранів війни та членів їх сімей, виділяються:

1) для військовослужбовців, ветеранів військової служби, ветеранів війни та членів їх сімей - до 80 відсотків;

2) для категорії осіб, визначених у пунктах 5 та 6 розділу I цієї Інструкції,- до 5 відсотків;

3) для державних службовців, працівників Держприкордонслужби, членів їх сімей - до 7 відсотків. Путівки розподіляються за участю профспілкової організації за місцем їх роботи;

4) для членів сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання службових обов’язків, та інших пільгових категорій осіб - до 8 відсотків.

1. Розподіл санаторно-курортних путівок у санаторії Держприкордонслужби здійснюється підрозділом Адміністрації Держприкордонслужби, на який покладено функцію забезпечення охорони здоров’я.

2. Путівки на санаторно-курортне лікування розподіляються відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством.

3. Служба охорони здоров’я органу Держприкордонслужби на підставі результатів медичного обстеження складає заявку на путівки для осіб, які потребують санаторно-курортного лікування, та двічі на рік до 15 січня та 15 червня, подає її до підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби, на який покладено функцію забезпечення охорони здоров’я.

4. Ветерани військової служби, ветерани війни та члени їх сімей інші особи подають заяви на придбання путівок безпосередньо до підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби, на який покладено функцію забезпечення охорони здоров’я, органів Держприкордонслужби за місцем проживання з долученням висновків закладів охорони здоров’я про потребу в санаторно-курортному лікуванні.

5. Придбання та розподіл путівок до інших закладів охорони здоров’я здійснюється у разі відсутності в Держприкордонслужбі санаторно-курортних закладів відповідного медичного профілю відповідно до Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923, з урахуванням завантаженості таких санаторно-курортних закладів.

1. Санаторно-курортними путівками з оплатою 25 відсотків їх вартості забезпечуються:

1) військовослужбовці Держприкордонслужби (крім військовослужбовців строкової військової служби) у разі, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів;

2) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

3) члени сімей осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (дружина (чоловік) і діти віком до 18 років).

2. Санаторно-курортними путівками з оплатою 50 відсотків їх вартості забезпечуються:

1) члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) у разі, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів;

2) члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби). До таких членів сімей належать: батьки, дружина (чоловік), неповнолітні діти, а також діти з інвалідністю та особи з інвалідністю з дитинства (незалежно від їх віку), які отримують пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

3) члени сімей осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

3. Безоплатними санаторно-курортними путівками забезпечуються:

1) військовослужбовці, які направляються до санаторно-курортного закладу для продовження лікування відповідно до висновків військово-лікарської комісії після лікування в госпіталях;

2) особи, які супроводжують до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, які за станом здоров’я потребують сторонньої допомоги відповідно до висновку військово-лікарської комісії, для продовження лікування після стаціонарного лікування в госпіталі (без права на лікування);

3) військовослужбовці, які проходять строкову військову службу, курсанти (слухачі) вищих військових навчальних закладів та курсанти вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, навчальних центрів (частин) за наявності медичних показань відповідно до висновку військово-лікарської комісії після лікування в госпіталях;

4) військовослужбовці, які захворіли на туберкульоз унаслідок виконання службових обов’язків, військовослужбовці, які надають медичну допомогу хворим на активні форми туберкульозу, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять,- щороку (із січня по грудень);

5) особи з інвалідністю з числа осіб, на яких поширюється дія Закону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - щороку (із січня по грудень);

6) особи, зазначені в статтях 6-1-6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

7) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з них:

особи з інвалідністю внаслідок війни - позачергово щороку (із січня по грудень);

особи з інвалідністю внаслідок війни I групи та особи з інвалідністю I групи внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, в разі направлення на санаторно-курортне лікування та супроводжуюча особа (без права на лікування). Осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи та осіб з інвалідністю I групи внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, не можуть супроводжувати особи, які не досягли 18-річного віку та особи з інвалідністю I групи. Якщо особа з інвалідністю I групи здатна обслуговувати себе самостійно, про це видається довідка закладу охорони здоров’я Держприкордонслужби;

учасники бойових дій - щороку (із січня по грудень);

учасники війни, особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",- один раз на два роки;

особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною,- першочергово щороку (із січня по грудень).

4. Санаторно-курортними путівками з повною оплатою вартості забезпечуються:

1) особи звільнені з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", але не мають статусу ветерана військової служби та члени їх сімей;

2) вдови (вдівці) ветеранів військової служби, смерть яких не пов’язана з виконанням обов’язків військової служби, якщо зазначені особи не одружилися вдруге;

3) батьки (батько, мати) військовослужбовців та ветеранів військової служби, які не мають права на отримання пільгових путівок;

4) особи звільнені з військової служби, на яких поширюється дія Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", і ветерани військової служби, але які не отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та члени їх сімей;

5) державні службовці, працівники Держприкордонслужби та члени їх сімей, чоловік (дружина), діти віком до 18 років.

1. Відшкодування вартості проїзду на санаторно-курортне лікування, медичну та медико-психологічну реабілітацію та у зворотному напрямку здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання Держприкордонслужби протягом 15 робочих днів з дня подання особою, яка має право на безкоштовний проїзд, до бухгалтерської служби Держприкордонслужби заяви та підтверджуючих документів для відшкодування вартості проїзду.

2. Проїзні документи повинні бути оформлені від місця проживання особи, яка має право на безкоштовний проїзд, до місця, обраного для лікування чи відпочинку, та у зворотному напрямку.

3. Для відшкодування вартості проїзду особа, яка має право на безкоштовний проїзд, надає до бухгалтерської служби Держприкордонслужби такі документи:

1) заяву на ім’я керівника органу (підрозділу) Держприкордонслужби;

2) зворотний талон до санаторно-курортної путівки або довідку, підписану уповноваженими посадовими особами та засвідчену печаткою санаторно- курортного закладу, що підтверджує перебування особи, яка має право на безкоштовний проїзд, на санаторно-курортному лікуванні;

3) оригінали проїзних документів;

4) копію посвідчення, яке дає право на пільги.

4. Підставою для відшкодування є наказ органу Держприкордонслужби щодо відшкодування вартості проїзду особи, яка має право на безкоштовний проїзд.

5. Кошти особам за невикористані дні санаторно-курортного лікування у разі порушення санаторно-курортного режиму не відшкодовуються.

6. Компенсація за доплату, пов’язану з поліпшенням умов проживання в санаторно-курортних закладах, та продовження строку лікування не здійснюється.

7. Повернення коштів за невикористані дні санаторно-курортного лікування в разі дострокового від’їзду з санаторію Держприкордонслужби здійснюється органом Держприкордонслужби, який надавав путівку протягом 15 робочих днів з дня подання особою підтверджуючих документів, з таких причин:

1) у разі відкликання з відпустки в порядку, установленому законодавством;

2) за сімейними обставинами (тяжке захворювання або смерть близьких осіб, що підтверджено відповідними документами);

3) при переведенні до закладу охорони здоров’я;

4) у зв’язку із стихійним лихом, збройною агресією, воєнним конфліктом, надзвичайною ситуацією за місцем дислокації санаторно-курортного закладу або проживання особи.