Про затвердження Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", пункту 9 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила безпеки в нафтогазодобувній промисловості, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 06 травня 2008 року № 95 "Про затвердження Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02 червня 2008 року за № 497/15188.

3. Департаменту праці та зайнятості забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра економіки України згідно з розподілом обов'язків.

 

 

1. Ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, діяльність яких пов'язана з проєктуванням, спорудженням, експлуатацією, ремонтом та реконструкцією об'єктів нафтогазодобувної промисловості, а також на спеціалізовані організації, що здійснюють геофізичні, науково-дослідні, проєктно-конструкторські, будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні і діагностичні роботи та ліквідацію аварій на нафтогазодобувних підприємствах.

2. Правила встановлюють вимоги безпеки під час проєктування, буріння, спорудження та експлуатації, капітального ремонту та досліджень нафтових, газових та інших пов'язаних з видобуванням нафти і газу свердловин, систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, підготовки нафти і газу до транспортування магістральними трубопроводами, а також вимоги до технологічного устатковання об'єктів нафтогазодобувної промисловості.

3. Вимоги розділів IV, V (крім пункту 6.9), глав 1, 2, 3, 9, 11, 12 (крім пунктів 12.4 та абзацу двадцять третього пункту 12.7), 13 (крім абзацу шостого підпункту 13.1.3, підпунктів 13.1.4, 13.1.6, 13.1.8 пункту 13.1, пункту 13.3, підпунктів 13.4.7, 13.4.8 пункту 13.4, підпункту 13.5.5 пункту 13.5, пункту 13.7 та вимог до об'єктів, які не належать до УПГ) розділу VI та розділу VII цих Правил поширюються на підземні сховища газу.

4. Газопроводи з робочим тиском до 1,2 МПа, що призначені для зовнішнього постачання газу від газорозподільних організацій на власні потреби нафтогазодобувних підприємств, експлуатуються згідно з вимогами Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, ДБН В.2.5-39:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09 грудня 2008 року № 568, та ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 листопада 2018 року № 305.

Газопроводи та ємності зберігання з робочим тиском до 1,2 МПа, що призначені для використання газу на власні потреби нафтогазодобувними виробництвами (підприємствами), експлуатуються згідно з умовами технологічних регламентів нафтогазодобувних виробництв (підприємств).

5. Виконання робіт в акваторіях Чорного та Азовського морів, пов'язаних із розвідуванням (пошуково-розвідувальне буріння, пробна експлуатація, геологічні дослідження, консервування і ліквідування свердловин) та розробленням родовищ нафти і газу (спрямоване та повторне буріння, добування нафти і природного газу, експлуатування, ремонт і дослідження нафтових і газових та інших пов'язаних з видобуванням нафти і газу свердловин, експлуатацією, КРС, ремонтом та реконструкцією морських нафтогазових об'єктів та об'єктів нафтогазодобувних підприємств, промислового збору нафти і газу, підготовки нафти і газу до транспортування), транспортуванням газу магістральними трубопроводами, здійснюється відповідно до вимог Правил безпеки під час виконання робіт з розвідування та розроблення родовищ нафти і газу в акваторіях Чорного та Азовського морів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 14 грудня 2012 року № 1423, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 січня 2013 року за № 76/22608.

1. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

агресивні пластові флюїди - рідкі або газоподібні речовини, переважно вода, нафта, природний газ, газоконденсат або їх суміш, які містяться в продуктивному колекторі і вміщують агресивні компоненти (сірководень, вуглекислий газ, жирні кислоти тощо);

аномально високий пластовий тиск - величина пластового тиску, що не менше ніж на 30 % перевищує умовний гідростатичний тиск стовпа рідини, густиною 1000 кг/м-3, який за висотою рівний глибині залягання пласта в точці вимірювання;

аномально низький пластовий тиск - величина пластового тиску, що не більше ніж на 10 % менший за умовний гідростатичний тиск стовпа рідини, густиною 1000 кг/м-3, який за висотою рівний глибині залягання пласта в точці вимірювання;

буріння - процес утворення гірничої виробки, переважно круглого перерізу, шляхом руйнування порід бурильним інструментом з видаленням продуктів руйнування;

бурова установка - комплекс бурового обладнання і споруд, призначених для буріння свердловин;

буферна зона - зона між промисловим об'єктом, що добуває, транспортує або переробляє продукцію із сірководнем, та житловими спорудами, розмір якої виключає можливість перевищення на її межах встановлених законодавством значень токсичних доз шкідливих речовин у приземному шарі атмосферного повітря;

влаштування свердловини - комплекс робіт, починаючи з підготовки майданчика під бурову установку з подальшим бурінням свердловини, її кріпленням, обв'язкою фонтанної арматури, прокладанням необхідних інженерних лінійних комунікацій для транспортування вуглеводневої суміші в місця підготовки продукції (установки комплексної підготовки газу, установки попередньої підготовки газу, установки підготовки нафти і газу, установки підготовки газу, замірно-сепараційні установки, пропанові холодильні установки, газозбірні пункти), викликом припливу вуглеводнів і закінчуючи демонтажем та демобілізацією бурового устаткування, прокладанням необхідних комунікацій, будівництвом та експлуатацією обладнання, необхідного для підготовки та/або транспортування товарної продукції, і рекультивацією земельної ділянки. Роботи з капітального ремонту свердловин відносяться до влаштування;

вантажопідіймальність бурової вишки (щогли) - величина параметра "Допустиме навантаження на гаку" у поєднанні з навантаженнями на ходовому і нерухомому кінцях каната;

гідрати - тверді кристалічні сполуки вуглеводнів з водою, що можуть за сприятливих термобаричних умов утворюватися в експлуатаційних колонах, фонтанних арматурах, насосно-компресорних трубах, газопроводах, підземних сховищах газу та технологічних апаратах УКПГ і перекривати вільний переріз обладнання;

загальна факельна система - система, що обслуговує всі виробництва або групу виробництв, технологічних установок, свердловин та інші джерела газів, не зв'язаних в одну технологічну лінію і в які можуть направлятись аварійні та технологічні (постійні, періодичні та продувальні) викиди за умови неперевищення тиску для аварійних викидів;

капітальний ремонт свердловин - роботи, пов'язані зі зміною об'єкта експлуатації свердловин; із кріпленням сипких колекторів; відновленням герметичності обсадної колони і ліквідацією її деформації; з бурінням другого стовбура; з інтенсифікацією припливу вуглеводнів; з обмеженням припливу пластових, закачуваних вод; з ловильними та іншими роботами з підземним обладнанням; з консервацією, розконсервацією і ліквідацією свердловин;

мобільна компресорна станція - пересувний комплекс споруд, обладнання та устаткування, призначений для запобігання викиду (скидання) газу в навколишнє природне середовище при виконанні ремонтних та регламентних робіт на об'єктах нафтогазодобувної промисловості шляхом його транспортування (перекачування);

наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки - складене на спеціальному бланку (на паперовому або електронному носії) завдання на безпечне проведення роботи, що визначає її зміст, місце, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бригади і осіб, що відповідають за безпечне виконання робіт;

нормальний пластовий тиск - пластовий тиск, який дорівнює гідростатичному тиску води густиною 1000 кг/м-3 від покрівлі пласта до поверхні землі по вертикалі. Аномальні пластові тиски характеризуються будь-яким відхиленням від нормального;

об'єкт нафтогазодобувної промисловості - територія, позначена (огороджена) у межах відведеної земельної ділянки, з розташованими на ній виробничими, складськими та адміністративно-побутовими будинками, спорудами, відкритими технологічними площадками та технологічним обладнанням і підземними комунікаціями, що з'єднують вищевказані території;

об'єкти нафтогазодобування - об'єкти, призначені для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки та видобування вуглеводнів. До об'єктів нафтогазодобування належать: нафтові та газові свердловини, майданчики розташування обладнання влаштування свердловин, лінії електропередачі та під'їзні шляхи до свердловин, газопроводи-шлейфи, підключення свердловин до УПГ, УКПГ, УПГ, УППГ, УКПН, ТДПУППВ, дотискувальні КС, промислові лінії електропередачі, під'їзні, внутрішньопромислові шляхи та інші об'єкти, пов'язані з експлуатацією об'єктів нафтогазодобування;

облаштування родовища - комплекс проєктних, вишукувальних, будівельних та інших робіт, які необхідно провести для введення родовища в промислову (дослідно-промислову) розробку або робіт з будівництва, капітального ремонту, реконструкції і технічного переоснащення на діючих (облаштованих) родовищах;

окрема факельна система - система, яка обслуговує одне виробництво, один цех, одну технологічну установку, один склад або кілька технологічних блоків, які пов'язані єдиною технологією в одну технологічну ланку, і може зупинятись одночасно (є одним джерелом скиду);

охоронна зона нафтогазодобувних об'єктів - територія, прилегла до об'єктів нафтогазодобувної промисловості (ділянки землі, водойми, річки, лісу тощо), обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних споруд по їх периметру на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності;

парціальний тиск сірководню - добуток об'ємного вмісту (частки від загального обсягу газової фази) сірководню на загальний тиск газу в системі;

продувний газ - газ, що направляється в систему для запобігання потраплянню в неї повітря та утворенню вибухонебезпечної суміші;

поточний ремонт свердловин - роботи, пов'язані з переведенням свердловин з одного способу експлуатації на інший, із забезпеченням заданого технологічного режиму роботи підземного експлуатаційного обладнання, зміною режимів роботи і заміною цього обладнання, очищенням стовбура свердловини і насосно-компресорних труб від піску, парафіну і солей, плановою ревізією насосно-компресорних труб;

процес технологічний - сукупність фізико-хімічних перетворень речовин і змін значень параметрів матеріального середовища, які проводяться з певною метою в апараті (системі взаємопов'язаних апаратів, агрегаті, машині тощо);

робоча зона - уся дільниця, призначена для розміщення постійних та тимчасових робочих місць, розміщення обладнання, пов'язаного з безпосередніми та допоміжними роботами, установок, що використовуються для добування корисних копалин підземним або відкритим способом, зокрема розкривних чи інших відвалів та/або для добування корисних копалин через свердловини, а також приміщення, до яких працівники мають доступ у процесі роботи;

робоче місце - місце (приміщення), на якому (у якому) працівник постійно чи тимчасово перебуває в процесі трудової діяльності і яке визначене, зокрема, на підставі трудового договору (контракту);

свердловина - спеціально обладнана гірнича виробка (разом з комплексом технологічного обладнання влаштування свердловини) у земній корі круглого перерізу з великим співвідношенням глибини до діаметра, яка створюється послідовним руйнуванням (бурінням) гірничих порід, видаленням зруйнованої породи і за необхідності кріпленням стінок свердловини;

скиди - горючі гази і пари, що виділяють технологічні установки, які не можуть бути використані безпосередньо у відповідній технології;

спеціальна факельна система - система, що призначена для спалювання газу і парів природного газу, які за своїми властивостями або параметрами не можуть направлятись до загальної або окремої факельної системи, оскільки містять речовини, схильні до розпаду з виділенням тепла, полімерні продукти, агресивні речовини, механічні домішки, що можуть знизити пропускну здатність колекторів, продукти, здатні до реакції з іншими речовинами, що направляються в факельну систему, продукти із вмістом сірководню більше ніж 8 % за умови, що тиск в технологічній установці не може забезпечити викидання в загальну або окрему факельну систему;

технологічний регламент - основний технічний документ, що визначає технологію, режим, порядок проведення операцій технологічного процесу, показники якості продукції та безпечні умови роботи;

ускладнення - порушення безперервності технологічного процесу за дотримання вимог робочого проєкту і правил ведення бурових робіт, спричинені явищами гірничо-геологічного характеру;

установка збору і підготовки вуглеводнів (УКПГ, УКПН, УПГ, УППГ, УПН, ЗСУ, ТЗСУ, ТДПУППВ) - комплекс технологічного обладнання та допоміжних систем, що забезпечують збір та промислову підготовку нафти, природного газу, газового конденсату;

установка уловлювання газу - комплекс споруд, обладнання та устаткування для запобігання викиду (скидання) газу в навколишнє природне середовище під час виконання ремонтних та регламентних робіт на об'єктах нафтогазодобувної промисловості шляхом його акумулювання, зокрема, за допомогою мобільних компресорних станцій;

факел - потік розпечених газів та незгорілих твердих частинок (зазвичай сажі), який утворюється в разі запалювання будь-якої займистої суміші чи матеріалу за умови вільного доступу в зону горіння потрібної кількості повітря (без перемішування);

факельна система - система закритого або відкритого типу, що призначена для викидання і подальшого спалювання горючих газів/парів горючих газів під час аварійних ситуацій у процесі збору, підготовки та компримування газу, зупинки об'єктів нафтогазового комплексу, періодичного викидання природного газу і продування технологічного обладнання.

2. Терміни "газ", "дослідно-промислова розробка родовища нафти і газу", "нафта", "поклад нафти і газу", "промислова розробка родовища нафти і газу", "родовище нафти і газу", "розробка родовища нафти і газу" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про нафту і газ".

3. Терміни "спеціалізована аварійно-рятувальна служба", "аварія", "надзвичайна ситуація", "ліквідація наслідків надзвичайної ситуації" вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України.

4. Терміни "промислові трубопроводи", "внутрішньопромислові трубопроводи", "технологічні трубопроводи", "магістральні трубопроводи" вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про трубопровідний транспорт" і "Про ринок природного газу".

5. Терміни "ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки", "об'єкт підвищеної небезпеки", "план локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків", "політика запобігання аваріям на об'єкті підвищеної небезпеки", "план реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на об'єктах підвищеної небезпеки 1 класу" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".

1. У цих Правилах вживаються такі скорочення:

АВПТ - аномально високий пластовий тиск;

АДП - агрегат для депарафінізації пересувний;

БДТ - безмуфтова довгомірна труба;

ВМ - вибухові матеріали;

ВПК - випробувач пластів на кабелі;

ГДВ - гранично допустимі викиди;

ГДК - гранично допустима концентрація;

ГНВП - газонафтоводопрояв;

ГТН - геолого-технічний наряд;

ГТУ - групова технологічна установка;

ДІВ - джерела іонізуючого випромінювання;

ЕВН - електровідцентровий насос;

ЕПМ - електропідривна мережа;

ЗІ - засоби ініціювання;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

ЗСУ - замірна сепараційна установка;

КВП - контрольно-вимірювальні прилади;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

КРС - капітальний ремонт свердловин;

КС - компресорна станція;

ЛЕП - лінії електропередачі;

МКС - мобільна компресорна станція;

НКГВ - нижня концентраційна границя вибуховості;

НКТ - насосно-компресорні труби;

НС - насосна станція;

ОБТ - обважнені бурильні труби;

ОП - обладнання противикидне;

ПАР - поверхнево-активні речовини;

ПЛЛА - план локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків;

ППА - прострільно-підривна апаратура;

ППР - прострільно-підривні роботи;

ПГР - промислово-геофізичні роботи;

ПЗР - планово-запобіжний ремонт;

ПКР - пневматичні клини ротора;

РВС - резервуар вертикальний сталевий;

СВП - система верхнього приводу;

СКР - сульфідно-корозійне розтріскування металу;

СПО - спуско-підіймальні операції;

ТБТ - тяжкі бурильні труби (HWDP);

ТДПУППВ - тимчасова дослідно-промислова установка попередньої підготовки вуглеводнів;

ТЗСУ - тимчасова замірна сепараційна установка;

ТПДПП - техногенно-підсилені джерела іонізуючого випромінювання природного походження;

УКПГ - установка комплексної підготовки газу;

УКПН - установка комплексної підготовки нафти;

УПГ - установка підготовки газу;

УПН - установка підготовки нафти;

УПП - установка парогенераторна пересувна;

УППГ - установка попередньої підготовки газу;

УУГ - установка уловлювання газу;

ФА - фонтанна арматура;

ЦС - циркуляційна система.

2. У цих Правилах вживаються такі позначення:

Рроб - тиск робочий;

Рпл - тиск пластовий;

Ргідр - тиск гідростатичний;

профіль X - металевий профіль формою навхрест;

профіль XN - металевий профіль формою навхрест та N-подібний.

1.1. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки або подати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

1.2. Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об'єкт, на якому розміщені установки, сховища (резервуари, посудини), трубопроводи, машини, агрегати, технологічне устаткування (обладнання), споруди або комплекс споруд, що розташовані в межах об'єкта на поверхні землі або під землею, у яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або кілька небезпечних речовин, чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації відповідно до вимог Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та Порядку ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки та їх обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 року № 1030, для визначення віднесення такого об'єкта до об'єктів підвищеної небезпеки відповідного класу.

1.3. Проєктна документація стадій проєктування "проєкт (П)" та "робочий проєкт (РП)" відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, переоснащення, реконструкції, облаштування об'єктів підвищеної небезпеки нафтогазодобування підлягає проведенню експертиз відповідно до вимог чинного законодавства.

1.4. До початку облаштування родовищ проєкти підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

1.5. Роботи з підвищеною небезпекою виконуються згідно з вимогами проєктної документації, планами виконання робіт, нарядами, погодженими та затвердженими відповідальними посадовими особами, або за розпорядженням чи нарядом-допуском на виконання робіт підвищеної небезпеки за формою, наведеною в додатку 1 до цих Правил. Перелік таких робіт та переліки посадових осіб, які мають право керувати цими роботами, затверджуються керівником підприємства.

1.6. Ліквідація аварій при бурінні, експлуатації та капітальному ремонті нафтових і газових свердловин здійснюється згідно із затвердженими планами робіт, ПЛЛА для об'єктів підвищеної небезпеки 1, 2 і 3 класу, а також планами реагування на надзвичайні ситуації для об'єктів підвищеної небезпеки 1 класу.

1.7. Підприємства, установи, організації, які планують експлуатувати хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки, розробляють і затверджують ПЛЛА для кожного об'єкта підвищеної небезпеки, а також надають інформацію місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування для розроблення плану реагування на надзвичайні ситуації для об'єктів підвищеної небезпеки 1 класу.

Для об'єктів підвищеної небезпеки 1 та 2 класу суб'єкт господарювання відповідно до вимог Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" розробляє та затверджує політику запобігання аваріям на об'єкті підвищеної небезпеки, а також готує і подає звіт про заходи безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки.

1.8. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві здійснюються відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.

1.9. Консервація свердловин здійснюється відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 7285:2012 "Нафтова і газова промисловість. Консервація свердловин. Загальні технічні вимоги та порядок проведення робіт", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29 грудня 2012 року № 1525.

Ліквідація свердловин здійснюється відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

Переведення свердловин на інші горизонти здійснюється відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

1.10. Повернення ліквідованих нафтових і газових свердловин в експлуатаційний фонд здійснюється в разі:

прийняття власником спеціального дозволу на користування надрами рішення про доцільність повернення свердловин з ліквідаційного фонду в експлуатацію;

погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

1.11. Нафтові і газові свердловини, системи збору та підготовки нафти і газу до транспортування експлуатуються згідно з вимогами цих Правил та технічної документації.

1.12. Експлуатувати свердловини з міжколонними тисками понад 2 МПа допускається за умови розроблення і виконання додаткових заходів з протифонтанної безпеки та погодження спеціалізованою аварійно-рятувальною службою та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

1.13. Забороняється буріння нафтових та газових свердловин та облаштування нафтових та газових родовищ без проведеної експертизи проєктної документації на відповідність проєктної документації вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці.

1.14. Радіаційний контроль під час влаштування та експлуатації нафтових та газових свердловин здійснюється згідно з вимогами ДСП 6.177-2005-09-02 "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

1.15. Експлуатація об'єктів нафтогазодобувної промисловості здійснюється згідно з технологічними регламентами.

1.16. До робіт на об'єктах нафтогазодобувної промисловості (у тому числі до робіт підвищеної небезпеки та робіт зі шкідливими та небезпечними речовинами) допускаються особи, що пройшли медичний огляд відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113, і не мають протипоказань за станом здоров'я для роботи за спеціальністю згідно з вимогами Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554, Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

1.17. Роботодавець зобов'язаний забезпечити проведення навчання працівників і перевірку їх знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - наказ № 15).

1.18. До керівництва роботами з буріння, освоєння і ремонту свердловин, ведення геофізичних робіт у свердловинах, а також з видобування та підготовки нафти і газу, будівництва об'єктів облаштування нафтових, газових і газоконденсатних родовищ допускаються особи, що мають відповідну освіту, пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки відповідно до вимог законодавства. До виконання робіт підвищеної небезпеки допускаються особи, які пройшли навчання за професією в закладах професійно-технічної освіти, навчально-курсових комбінатах чи інших закладах освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

1.19. Під час виконання робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також робіт, що пов'язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ відповідно до Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров'я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2018 року за № 1494/32946, Норм безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам нафтогазової промисловості, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09 липня 2012 року № 962, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 липня 2012 року за № 1259/21571, та інших чинних норм безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ.

Роботодавець перед видачею ЗІЗ повинен поінформувати працівника про ризики для його життя та здоров'я, від яких його захищатиме користування цим ЗІЗ.

Крім того, роботодавець повинен забезпечити регулярне навчання працівників правилам користування ЗІЗ та демонстрацію їх правильного застосування.

Під час виконання робіт працівники зобов'язані користуватися виданими їм спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ.

1.20. Працівників, які виконують роботи на висоті, необхідно забезпечувати засобами захисту від падіння.

Випробування засобів захисту від падіння необхідно проводити згідно з їх експлуатаційною документацією.

1.21. Суб'єкти господарювання, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти підвищеної небезпеки, а також суб'єкти господарювання, у власності, володінні або користуванні яких перебувають окремі об'єкти, на території яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій державного, регіонального та місцевого рівня (за винятком суб'єктів господарювання, що утворили на професійній основі об'єктові аварійно-рятувальні служби, які пройшли атестацію в установленому порядку), визначені підпунктом 4 пункту 2 Переліку суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 763, забезпечують постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування таких об'єктів відповідно до Порядку здійснення постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2017 року № 5.

1.22. На об'єктах підвищеної небезпеки 1 і 2 класів згідно з вимогами Кодексу цивільного захисту України з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення відповідно до ДБН В.2.5.-76:2014 "Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення. Зміна № 1", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16 січня 2020 року № 10.

2.1. На територіях вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктів, а також у місцях зберігання та переробки горючих матеріалів забороняється проведення вогневих робіт без оформлення наряду-допуску на ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктах відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 червня 2001 року № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за № 541/5732.

2.2. Забороняється проїзд автомашин, тракторів та інших транспортних засобів на дільницях території підприємства, де можливі скупчення горючих парів та газів. Про це повинні сповіщати відповідні написи (покажчики). Рух транспортних засобів по території вибухопожежонебезпечного та вибухонебезпечного об'єкта дозволяється тільки із застосуванням іскрогасників.

2.3. Відходи виробництва та споживання на території підприємства повинні зберігатися (тимчасово розміщуватися) у спеціально відведених для цього місцях та утилізуватися згідно із санітарними правилами і нормами.

2.4. Територія виробничого об'єкта повинна постійно охоронятися та бути огороджена провітрюваною огорожею з негорючих матеріалів і мати не менше двох виїздів. Огорожа повинна підтримуватися у справному стані. Біля входу (в'їзду) на територію об'єкта і по периметру огорожі повинні бути розміщені знаки безпеки і відповідні написи.

2.5. Для проходу працівників на територію підприємства (за винятком окремо розташованих об'єктів підприємства) повинна бути влаштована прохідна, а для в'їзду-виїзду автотранспорту - ворота, відповідно до Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09 липня 2012 року № 964, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 серпня 2012 року за № 1299/21611 (далі - наказ № 964), та проєктної документації. Прохід працівників через ворота забороняється.

2.6. Шляхи евакуації, евакуаційні виходи і підходи до них повинні бути вільними від будь-яких предметів, надавати можливість найкоротшого шляху до безпечної зони.

2.7. Кількість, розташування і розміри шляхів евакуації та евакуаційних виходів визначаються відповідно до використання, облаштування і розмірів робочих зон, а також максимально можливої кількості осіб, що можуть там перебувати відповідно до вимог ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30 грудня 2010 року № 570, та ДБН В.1.-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31 жовтня 2016 року № 287.

2.8. Двері евакуаційних виходів повинні відкриватися назовні і замикатись таким чином, щоб за необхідності будь-яка особа могла легко і швидко їх відкрити як ззовні, так і зсередини, без застосування додаткових засобів.

2.9. Шляхи евакуації повинні відповідати вимогам будівельних норм та бути обладнані відповідними знаками безпеки згідно з Національним стандартом України ДСТУ EN ISO 7010:2019 "Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки", затвердженим наказом державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 24.06.2019 № 174 (далі - ДСТУ EN ISO 7010:2019).

2.10. Шляхи евакуації, евакуаційні виходи повинні мати аварійне освітлення відповідно до пункту 8.9 ДБН В.2.5-28:2018 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 жовтня 2018 року № 264 (ДБН В.2.5-28:2018).

2.11. Порядок доступу сторонніх осіб на територію виробничого об'єкта визначається внутрішнім розпорядчим документом організації, до якої відноситься цей об'єкт.

2.12. Територія підприємства повинна бути рівною без заглиблень та виступів, облаштована зливовою каналізацією, призначеною для збору і відведення стічних вод та атмосферних опадів.

Територія підприємства повинна мати необхідні ухили і пристрої для відведення атмосферних опадів.

З настанням темряви територія об'єкта повинна освітлюватися.

Електроосвітлення повинно забезпечувати освітленість не нижче норм, встановлених ДБН В.2.5-28:2018.

2.13. Територія підприємства повинна бути огороджена та мати не менше ніж два виїзди. Облаштовані проїзди та проходи з твердим покриттям повинні своєчасно очищатися від бруду, а взимку - від снігу і льоду. Територія об'єктів повинна утримуватися в чистоті та бути обкошеною. По периметру огорожі повинні бути знаки безпеки та відповідні написи.

2.14. Заглиблені резервуари, колодязі, люки повинні бути закриті врівень з прилеглою територією і позначені відповідними інформаційними написами, а під час проведення ремонтних робіт - огороджені й освітлюватись у темну пору доби.

2.15. Перевіряти на загазованість та на вміст кисню колодязі, підземні приміщення і канали підземних комунікацій, що розташовані на промислових площадках і вздовж газопроводів на відстані до 15 м від них з обох боків, необхідно за графіком не рідше ніж один раз на квартал, а в перший рік їх експлуатації - не рідше ніж один раз на місяць з реєстрацією замірів загазованості у спеціальному журналі. Крім того, перевіряти їх на загазованість та на вміст кисню необхідно кожного разу перед спуском працівників у колодязі. У кришках колодязів повинен бути отвір діаметром 20 - 30 мм.

2.16. Не допускається потрапляння в колодязі ґрунтових та підземних вод. У разі потреби повинен бути виконаний дренаж з випуском стоків у промислову каналізацію через гідравлічний затвор. Необхідно своєчасно перевіряти справність затвора.

2.17. Огляд і очищення колодязів проводять з урахуванням вимог глави 7 розділу IV цих Правил після отримання задовільних результатів аналізу на загазованість.

2.18. Персонал, що обслуговує колодязі, повинен знати схему комунікацій, розміщення колодязів, засоби визначення загазованості, ознаки отруєння токсичними речовинами, правила виконання робіт у загазованих середовищах, уміти користуватися ЗІЗ, евакуйовувати потерпілих і надавати їм домедичну допомогу.

2.19. Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах нафтогазодобувних об'єктів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цими Правилами.

Підприємства нафтогазодобувних об'єктів мають право на отримання безоплатно від органу, що здійснює ведення державного земельного кадастру, інформації про власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон нафтогазодобувних об'єктів.

Власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон нафтогазодобувних об'єктів зобов'язані дотримуватися особливого режиму їх використання та встановлених обмежень, до яких належить заборона:

пошкоджувати та розбирати нафтогазодобувні об'єкти;

переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові трубопроводів;

перешкоджати працівникам та проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств нафтогазодобувних об'єктів та інших осіб для здійснення контролю технічного стану нафтогазодобувних об'єктів та виконання планових і аварійно-відновлювальних робіт;

влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;

висаджувати багаторічні насадження;

зберігати сіно та солому, розміщувати пасіки;

будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі;

розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;

розбивати польові стани і табори для худоби;

розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню;

спалювати стерню, післяжнивні рештки в період збирання врожаю та після цього;

переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до нафтогазодобувних об'єктів.

Власники та користувачі земельних ділянок повинні утримувати територію охоронної зони навколо об'єктів нафтогазодобувної промисловості таким чином, щоб унеможливити розповсюдження вогню в разі виникнення пожежі (як на самому об'єкті, так і ззовні).

В охоронній зоні в місцях прилягання до об'єктів нафтогазодобувної промисловості необхідним є влаштування вільних від рослинності протипожежних смуг завширшки не менше ніж 4 метри перед дозріванням усіх сільськогосподарських культур шляхом їх обкошення (з прибиранням скошеного) та оборювання. Мінімальні відстані об'єктів облаштування нафтових і газових родовищ до будівель і споруд наведено в додатку 2 до цих Правил.

2.20. Забороняється прибудовувати побутові, допоміжні та адміністративні приміщення до будівель з вибухопожежонебезпечними об'єктами і розміщувати їх у небезпечній зоні дії ударної хвилі.

2.21. Порядок організації дорожнього руху на закритих територіях підприємства повинен відповідати вимогам чинних Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), та наказу № 964. Рух транспорту на об'єкті повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами, зупинками, виїздами, переходами. Схема маршрутів руху повинна бути розміщена в місцях стоянки автотранспорту, перед в'їздами (виїздами) на територію підприємства. Територія об'єкта повинна бути обладнана дорожніми знаками безпеки руху відповідно до ПДР. Транспорт при в'їзді на територію вибухопожежонебезпечних об'єктів повинен бути обладнаний іскрогасником.

2.22. Улаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати вимогам проєкту, ДБН В.1.1.7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2016 року № 287, Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - наказ № 67), та цих Правил.

2.23. На підприємствах повинні складатися масштабні плани комунікацій з точними прив'язками і надійними реперами. Підприємства зобов'язані мати також плани комунікацій інших підприємств, які знаходяться в межах території, на якій провадяться роботи. У разі змін чи введення нових комунікацій необхідно внести зміни і доповнення у відповідні плани протягом 10 робочих днів. Аварійно-ремонтні служби підприємств повинні бути забезпечені обладнанням для сканування підземних мереж на аварійних ділянках за необхідності виконання термінових земляних робіт.

2.24. Відстані між окремими об'єктами/будівлями/спорудами при облаштуванні нафтових, газових та газоконденсатних родовищ, а також від підземних сховищ газу до будівель і споруд визначаються під час проєктування згідно з вимогами чинних нормативних документів та ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 26 квітня 2019 року № 104.

2.25. Забороняється проводити перепланування виробничих приміщень без проєкту. Проєкт перепланування не повинен допускати зниження межі вогнестійкості будівельних конструкцій і погіршення умов евакуації людей у разі можливих аварійних ситуацій. Зазначені перепланування приміщень повинні проводитися відповідно до вимог пунктів 1.3 та 1.4 глави 1 розділу IV цих Правил.

2.26. Елементи обладнання, що можуть бути джерелом небезпеки для працівників, а також поверхні огороджувальних і захисних пристроїв повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

2.27. Усі приміщення виробничих будівель повинні відповідати вимогам нормативних документів. Виробничі будівлі повинні мати технічний паспорт з технічною документацією (затверджений робочий проєкт, акт прийняття в експлуатацію, акти на виконані роботи).

2.28. На вході до приміщень повинні бути розміщені таблички із зазначенням:

цільового призначення приміщення (найменування) та інвентарного номера;

категорії приміщення щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки згідно з ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 червня 2016 року № 158;

класу зони розміщення, облаштування чи експлуатації електрообладнання приміщення;

особи, відповідальної за експлуатацію та протипожежний стан приміщення.

2.29. Входи до побутових приміщень повинні бути обладнані тамбур-шлюзами або повітряно-тепловими завісами в холодну пору року.

2.30. Кожне виробниче приміщення повинно мати принаймні один основний прохід завширшки не менше ніж 1,5 метра.

2.31. У закритих робочих приміщеннях повинна бути влаштована система вентиляції, що забезпечує повітрообмін нормативної кратності, з урахуванням характеру виробничого процесу і фізичного навантаження на працівників. Будь-яке порушення системи вентиляції повинно негайно відображатися сигнальними пристроями. Якість повітря повинна відповідати вимогам Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 липня 2020 року № 1596, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2020 року за N 741/35024, Гігієнічних регламентів біологічних речовин у повітрі робочої зони, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 липня 2020 року № 1596, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2020 року за № 742/35025.

Вентиляційні пристрої повинні встановлюватися таким чином, щоб унеможливити протяги.

Відкладення чи бруд, які здатні спричинити загрозу для здоров'я працівників через забруднення повітря, повинні негайно видалятися.

2.32. Мікроклімат виробничих приміщень протягом робочого часу повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42.

2.33. Територія, будівлі, споруди різного призначення, приміщення, інше нерухоме майно, обладнання, устатковання, що експлуатується, будівельні майданчики повинні відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки в Україні).