Про затвердження Правил безпеки під час виконання робіт з розвідування та розроблення родовищ нафти і газу в акваторіях Чорного та Азовського морів

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402,

1. Затвердити Правила безпеки під час виконання робіт з розвідування та розроблення родовищ нафти і газу в акваторіях Чорного та Азовського морів, що додаються.

2. З набранням чинності цим наказом уважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при розвідуванні та розробленні нафтових і газових родовищ на континентальному шельфі СРСР, затверджені Міннафтопромом СРСР 12 травня 1987 року.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

3.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3.2. Внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, діяльність яких пов’язана з добуванням сирої нафти та природного газу.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги до охорони праці під час виконання робіт в акваторіях Чорного та Азовського морів, пов’язаних із розвідуванням (пошуково-розвідувальне буріння, пробна експлуатація, геологічні дослідження, консервування і ліквідування свердловин) та розробленням родовищ нафти і газу (спрямоване та повторне буріння, добування нафти і природного газу, експлуатування, ремонт і дослідження нафтових і газових та інших, пов’язаних з видобуванням нафти і газу, свердловин, експлуатацією, капітальним ремонтом свердловин, ремонтом та реконструкцією морських нафтогазових об’єктів та об’єктів нафтогазодобувних виробництв промислового збору нафти і газу, підготовки нафти і газу до транспортування), транспортуванням газу магістральними трубопроводами.

1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи під час розвідування та розроблення нафтових і газових родовищ в акваторіях Чорного та Азовського морів.

1.4. Терміни, що використовуються у цих Правилах, мають такі значення:

баластування - заповнення або осушення баластних цистерн або відсіків;

бурове судно - судно, що оснащене буровою установкою;

верхня споруда - надбудови, які використовуються для розміщення персоналу, обладнання, систем і пристроїв, що забезпечують функціонування споруди за призначенням та складаються з модулів;

відсепарований шлам - шлам, що утворився внаслідок пурифікації палива і мастила;

відстій - етап морської операції, що виконується для тимчасового утримання платформи на плаву з постійними координатами;

дивертер - пристрій для відводу у сепаратор насиченої газом промивальної рідини, що надходить із свердловини;

зона буріння морської стаціонарної платформи - частина платформи, де розташовані свердловини та обладнання для буріння свердловин;

зона допоміжного обладнання - частина платформи, де розміщено допоміжне обладнання, що не пов’язане з бурінням і експлуатацією свердловини та не призначене для цього;

інсинуатор - установка для спалювання сміття (зменшення маси та об’єму);

комплекс забезпечення вертольотів - елемент плавучої бурової установки або морської стаціонарної платформи, який призначений для посадки й обслуговування вертольотів;

контроль індивідуальний дозиметричний - система контролю індивідуальних доз зовнішнього і внутрішнього опромінення осіб категорій А і Б;

короткочасне буксирування - буксирування, обмежене через погодні умови передбаченням "вікна" сприятливої погоди (не більше трьох діб);

корпус - водонепроникна конструкція, що забезпечує плавучість і остійність плавучої бурової установки

маніфольд - система трубопроводів із запірними пристроями;

морська льодостійка стаціонарна платформа - морська стаціонарна платформа, яка здатна витримувати льодове навантаження;

морська нафтогазова споруда - стаціонарна гідротехнічна платформа, призначена для буріння свердловин, добування, зберігання і первинної підготовки продукції, відвантаження продукції тощо;

морський нафтогазовий об’єкт - комплекс технічних засобів для розвідування і розроблення морських нафтогазових родовищ, які включають оснащені буровими установками стаціонарні платформи, плавучі бурові установки (самопідіймальні, напівзанурювальні і їх різновиди), бурові судна, підводне обладнання свердловин тощо;

морська операція - дія, що проводиться у внутрішніх водах і на морі та є необхідною для спорудження, транспортування і встановлення об’єкта на місці експлуатування;

морська стаціонарна платформа - морська нафтогазопромислова споруда, яка складається з верхньої надбудови й опорної основи, зафіксована на весь період використання на ґрунті і є об’єктом облаштування морських родовищ нафти і газу;

морське буксирування - переміщення плавучого об’єкта на певну відстань з одного порту в інший або від одного географічного місця до іншого;

напівзанурювальна плавуча бурова установка - плавуча бурова установка, яка призначена для буріння свердловин при глибинах моря 300 і більше метрів;

небезпечна зона - простір, у якому можливий вплив на працівників небезпечних і (або) шкідливих виробничих чинників;

нижня палуба - водонепроникна конструкція, відмітка якої визначається кліренсом (найменша відстань від рівня спокійного моря до нижньої палуби);

опорний блок - водонепроникна конструкція, що забезпечує міцність і остійність споруди, підтримання верхньої надбудови і стійкість зовнішній дії під час установки на ґрунт;

перехід - стан, пов’язаний з переміщенням плавучої бурової установки у відкритому морі з одної точки буріння на іншу або з порту на задану точку буріння;

побутова зона - частина морської стаціонарної платформи та інших морських нафтогазових об’єктів, призначена для проживання обслуговувального персоналу;

позиціонування - морська операція, що виконується для наведення і утримання платформи з необхідною орієнтацією і точністю над заданою точкою дна акваторії моря;

понтон плавучості (остійності) - водонепроникна конструкція, що тимчасово встановлюється на об’єкті для забезпечення його плавучості або остійності;

превентор - противикидний пристрій на усті свердловини, що контролює тиск у міжтрубному просторі або у свердловині з відкритим вибоєм, запобігає відкритому фонтануванню;

причальний майданчик - елемент морської стаціонарної платформи, що прикріплений до опорної основи і призначений для посадки-висадки людей і швартування суден;

самопідйомна плавуча бурова установка - плавуча бурова установка, що піднімається в робочий стан над поверхнею моря на колонах, які опираються на ґрунт;

сифон - явище виливання промивальної рідини під час піднімання із свердловини і розгвинчування різьбових з’єднань бурильних труб за рахунок затримки витікання рідини на вибій свердловини;

спайдер - кругла сталева рама, що встановлюється навколо отвору ротора з метою монтажу та демонтажу водовідділювальної колони;

стан штормового відстою - стан плавучої бурової установки і морської стаціонарної платформи у разі дії на неї максимальних розрахункових зовнішніх навантажень, у результаті яких передбачається зупинка бурових робіт;

технологічна зона - частина морської стаціонарної платформи, де перебуває обладнання, що використовується для виконання технологічних процесів збору, переробки і транспортування продукції свердловини з морської стаціонарної платформи;

транспортувальне судно - судно, що використовує тяглову силу для переміщення споруди або її частини (тяглові або штовхаючі буксири, криголами, танкери тощо);

транспортування - морська операція під час спорудження платформи, що містить всі операції в період переміщення платформи або її окремих крупногабаритних елементів від заводу до місця наступної морської операції, а також остаточну установку на точку функціонування.

1.5. У цих Правилах вживаються такі скорочення:

2.1. Роботодавець зобов’язаний розробити ПЛАС відповідно до Положення щодо розроблення планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17 червня 1999 року № 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 1999 року за № 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

2.2. Роботодавець зобов’язаний забезпечити дотримання та виконання Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 травня 2006 року № 288, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 липня 2006 року за № 785/12659, та Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 серпня 2007 року № 557, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року за № 1006/14273, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

2.3. Роботодавець повинен забезпечити виконання Правил пожежної безпеки для об’єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24 грудня 2008 року № 658, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16 березня 2009 року за № 235/16251 (НАПБ В.01.058-2008/112).

2.4. Роботодавець зобов’язаний забезпечити розроблення інструкцій з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці , затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2.5. Роботодавець зобов’язаний забезпечити умови праці відповідно до чинного законодавства.

2.6. Роботодавець зобов’язаний затвердити та забезпечити обсяг та номенклатуру матеріального резерву об’єктового рівня на МНГО із цілодобовим перебуванням на них людей відповідно до Порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року № 308.

2.7. Роботодавець повинен забезпечити оснащення виробничих приміщень первинними засобами пожежогасіння відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

2.8. Експлуатацію вогнегасників необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004).

2.9. Роботодавець повинен організувати контроль параметрів повітря робочої зони на вміст шкідливих речовин відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.

2.10. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - Порядок видачі дозволів).

2.11. При виконанні робіт з підвищеною небезпекою роботодавець повинен одержати дозвіл відповідно до Порядку видачі дозволів.

2.12. Роботодавець повинен забезпечити проведення технічного огляду та експертного обстеження устатковання відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687.

2.13. Роботодавець повинен організувати чергування аварійно-рятувальних суден (АРС) у районах розташування морських гідротехнічних споруд з видобутку.

Під час проведення бурових робіт із МСП, СПБУ, НПБУ, БС, на АРЧ або в аварійно-рятувальній готовності повинно постійно перебувати АРС.

2.14. Роботодавець забезпечує організацію та порядок навчання, проведення інструктажів, перевірки знань з питань пожежної безпеки та допуск працівників МНГО до самостійної роботи відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-2003).

2.15. Роботодавець забезпечує організацію та порядок спеціального навчання відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

2.16. Роботодавець повинен забезпечити проведення навантажувально-розвантажувальних робіт відповідно до вимог Інструкції з безпеки навантажувальних робіт при розвідці та розробці нафтових і газових родовищ на континентальному шельфі СРСР, затвердженої наказом Мінгазпрому СРСР від 31 грудня 1986 року.

2.17. Роботодавець забезпечує дотримання на МНГО сигналізування видів тривог та сигналів відповідних тривог згідно з умовами Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (СОЛАС - 74).

Розклад за тривогами повинен бути вивішений в місцях, доступних для огляду.

2.18. Роботодавець організовує проходження періодичного медичного огляду працівників МНГО відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

2.19. Роботодавець забезпечує проведення розслідувань та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

2.20. Навчання та позачергові перевірки знань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів електротехнічного та електротехнологічного обладнання працівників МНГО повинні проводитись відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017.

2.21. Під час роботи з метанолом роботодавець забезпечує дотримання ДСТУ 3057-95 (ГОСТ 2222-95) "Метанол технічний. Технічні умови" та Інструкції щодо заходів безпеки під час роботи з метанолом на підприємствах і в організаціях Міннафтохімпрому СРСР, затвердженої Міннафтохімпромом СРСР від 22 грудня 1986 року.

2.22. Перевезення працівників з берега на МНГО і з МНГО на берег вертольотами здійснюється згідно з вимогами Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (ІКАО) 1944 року.

2.23. Роботодавець забезпечує перевезення працівників з берега на об’єкти МНГО відповідно до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (СОЛАС-74).

2.24. Забороняється підхід суден до МНГО із несправними швартовими засобами і посадковими майданчиками.

2.25. Пересадка працівників із судна на МНГО та з МНГО на судно повинна здійснюватися тільки за допомогою призначених для цього засобів з урахуванням Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

2.26. Пересадка працівників з судна на МНГО у випадку хвилювання моря більше 3-х балів здійснюється тільки у разі виробничої необхідності, з метою надання невідкладної медичної допомоги і в разі рятувальних операцій.

2.27. Проведення навантажувально-розвантажувальних робіт одночасно з посадкою і висадкою працівників забороняється.

2.28. Забороняється швартування судна під час виконання водолазних робіт або в районі їх встановлення на МНГО, МСП, ПБУ.

2.29. Під час висадки і посадки працівників з МНГО на судно забортний трап повинен бути щільно притиснутий до борту судна, а верхній кінець трапа надійно закріплений.

Східці для переміщення працівників повинні бути надійно закріплені на борту судна і встановлені під кутом до 45°. Забороняється ставити східці під кутом більше 45° відносно горизонталі.

2.30. Якщо судно стоїть так, що посадковий майданчик МНГО перебуває вище від палуби судна на 0,5 м або нижче від неї більше ніж на 0,2 м, то з майданчика або судна повинні бути прокладені східці з поперечними планками, що закріплені на посадковому майданчику МНГО.

2.31. На судні і МНГО у місці висадки працівників біля трапів або східців, установлених у робоче положення, повинні бути наявні рятувальні круги з буйками з освітленням, а також бухти з лінями подвійної довжини, заміряної від місця розміщення круга до мінімального рівня моря, але не менше 27,5 м (вибирається більша довжина).

2.32. Біля трапа або східців для пересадки працівників на судні і посадковому майданчику повинні чергувати спостерігачі-страхувальники, екіпіровані рятувальними жилетами.

2.33. МНГО (крім випадку безлюдної експлуатації) повинні укомплектовуватись спеціальними колисками для пересадки працівників.

2.34. Спеціальні колиски для підйому працівників повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.15-07.

2.35. Працівники, які сідають в колиску, повинні бути екіпіровані рятувальними жилетами.

2.36. Направляти колиску на місце посадки слід за допомогою лінів, прикріплених до неї.

2.37. Забороняється одночасна пересадка працівників та піднімання вантажів у колисці для підйому людей (крім особистих речей).

1.1. Обладнання, інструмент і КВП повинні відповідати ССБТ. "Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.009-91) та ССБТ. "Оборудование буровое. Требования безопасности" (ГОСТ 12.2.041-79).

1.2. Роботодавець повинен забезпечити на МНГО залежно від кількості робітників і за узгодженням із санітарно-епідеміологічною службою та відповідно до вимог Державних санітарних правил для морських суден України, затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я України від 20 грудня 2000 року № 57, функціонування медичного або фельдшерського пункту із обслуговувальним персоналом.

1.3. Опалювальні прилади і вентиляційне устаткування повинно відповідати категорії пожежовибухонебезпеки приміщень або робочої зони відповідно до вимог СНіП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціювання", затверджених наказом Держбуду України від 20 січня 2000 року № 290 (далі-СНіП 2.04.05- 91).

1.4. У виробничих приміщеннях МНГО, де можливе розливання нафтопродуктів, хімреагентів тощо, настил повинен бути огороджений комінгсами заввишки 200 мм з установленими шпігатами, що з’єднані із системою збору відкритого небезпечного дренажу.

1.5. Освітлення робочих місць МНГО повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 15 травня 2006 року № 168.

1.6. Роботодавець повинен здійснювати контроль рівня шуму на робочих місцях відповідно до ГОСТ 12.1.050-86 "ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах" та ДСТУ 2867-94 "Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги".

1.7. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, установлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного Державного санітарного лікаря України від 01 січня 1999 року № 39, та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".

1.8. Роботодавець повинен забезпечити виконання зварювальних робіт і робіт з відкритим вогнем на МГНО відповідно до Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05 червня 2001 року № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за № 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), та ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ Работы электросварочные. Требования безопасности".

1.9. У приміщеннях МНГО за наявності центрального опалення повинна бути забезпечена можливість регулювання температури повітря.

Регулювальну і запірну апаратуру необхідно встановлювати у зручних для обслуговування місцях.

1.10. У випадку загоряння у приміщеннях МНГО не допускається одночасне включення автоматичного пожежогасіння та протидимової вентиляції.

1.11. Допускається спалення твердих побутових відходів на МНГО в спеціальних пічках, обладнаних інсинуаторами.

1.12. МНГО повинен мати спеціальне приміщення поблизу камбузного блока, обладнане спеціальними технічними засобами для приймання, обробки та зберігання харчових відходів з подальшою їх переробкою.

1.13. Забороняється куріння тютюнових виробів у приміщеннях МНГО, крім спеціально відведених для цього місць, відповідно до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".

2.1. Під час обслуговування робочих двигунів внутрішнього згоряння і газотурбінних установок, не обладнаних шумозахисними кожухами, працівники повинні застосовувати засоби індивідуального захисту від шуму.

2.2. Пости управління ДВЗ і ГТУ повинні бути ізольовані від шуму та вібрації.

3.1. Обладнання й експлуатацію котельних установок необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держгіртехнагляду СССР від 27 листопада 1987 року.

3.2. Роботодавець повинен забезпечити систему автоматизації теплогенераторів котельної установки відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).

Система автоматизації повинна забезпечувати протиаварійний захист обладнання.

3.3. Під час розміщення та експлуатації трубопроводів пари і гарячої води необхідно дотримуватись Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08 вересня 1998 року № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076 (далі - НПАОП 0.00-1.11-98 ).

4.1. Експлуатація електроустаткування на МГНО повинна здійснюватись з дотриманням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

4.2. Електричні мережі трифазного змінного струму МНГО з ізольованою нейтраллю допускається підключати до берегових електричних мереж із глухозаземленою нейтраллю за умови рівності лінійних напруг і частоти струму мереж МНГО і берегової мережі. Подача електроенергії від берегової мережі в мережу МНГО повинна здійснюватися за допомогою суднового гнучкого шлангового п’ятижильного кабелю тільки через установлений на МНГО розподільний щит електропостачання з берега.

4.3. Корпус МНГО повинен бути надійно з’єднаний за допомогою заземлювальної (нульової) жили кабелю і болтових затискачів із береговим заземлювальним пристроєм і нейтраллю джерела живлення. Використання заземлювальної (нульової) жили кабелю на МНГО для підключення електроспоживачів не допускається.

4.4. Допускається застосовувати для берегового живлення судновий трижильний гнучкий шланговий кабель із додатково прокладеними двома одножильними гнучкими заземлювальними кабелями в одному джгуті з механічним кріпленням кабелів між собою.

5.1. Блискавкозахист МНГО повинен здійснюватись згідно з ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

5.2. На металевій вежі або щоглі, що височіє над МНГО, допускається не встановлювати блискавкозахисний пристрій, якщо конструктивно передбачений надійний електричний контакт вежі чи щогли та інших конструкцій з металоконструкцією МНГО або з місцем заземлення.

5.3. Відвідні дроти слід прокладати із зовнішнього боку вежі, щогли і надбудов МНГО, при чому згинів повинно бути якомога менше. Відвідні дроти не повинні проходити через вибухонебезпечні місця.

5.4. У разі застосування неелектропровідних гнучких шлангів їх металеві наконечники повинні бути заземлені за допомогою гнучкого (багатожильного) мідного дроту, навитого зовні або всередині шланга. Заземлювальний дріт іншим кінцем повинен приєднуватися до металоконструкції МНГО. Наконечники шлангів повинні виготовлятися з матеріалів, що не допускають іскор під час удару.

5.5. З метою захисту МНГО від статичної електрики необхідно заземлювати металеву арматуру, резервуари, трубопроводи, повітропроводи, зливно-наливні пристрої, розташовані всередині і зовні приміщень МНГО.

5.6. Колони опорно-підіймального пристрою СПБУ в похідному положенні та під час встановлення на ґрунт повинні заземлюватися на корпус заземлювальною перемичкою.

6.1. Роботодавець повинен забезпечити на МНГО дотримання вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

6.2. На МНГО допускається використання тільки електроустановок з ізольованою нейтраллю джерела живлення при напрузі 1000 В і нейтраллю, заземленою через високоомний резистор при напрузі вище 1000 В. Необхідно передбачити контроль ізоляції з автоматичним відімкненням аварійних ділянок у разі зниження опору ізоляції мережі.

7.1. Під час експлуатування МНГО необхідно дотримуватись Правил техніки безпеки при користуванні виробами, що містять вибухові речовини, затверджених ЦК профспілки робітників суднобудування у 1974 р.

7.2. Роботодавець повинен забезпечити класифікацію зон і приміщень щодо вибухонебезпеки відповідно до вимог Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України, затверджених Держгіпромнаглядом України від 06 травня 2008 року № 95, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02 червня 2008 року за № 497/15188 (далі - НПАОП 11.1-1.01-08).

8.1. Зв’язок і сигналізація на МНГО здійснюються згідно з вимогами Правил щодо обладнання морських суден, затверджених наказом Регістра судноплавства України Міністерства транспорту та зв’язку України від 28 травня 2010 року № 120.

8.2. Кожен МНГО повинен бути забезпечений засобами зовнішнього і внутрішнього зв’язку.

8.3. На МНГО повинно бути передбачено обладнання суднової системи охоронного повідомлення для передачі сигналів у разі нападу терористів відповідно до вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (СОЛАС 74/88).

8.4. Роботодавець повинен передбачити систему електроживлення, незалежну від основної мережі електроживлення МНГО, з резервуванням від акумуляторних батарей.

8.5. Для оповіщення персоналу МНГО про аварійну ситуацію системи сигналізації на платформі повинні відповідати ГОСТ 7703-74 "Фигуры сигнальные судовые. Технические условия" та вимогам МППСС-72 "Международные правила предупреждения столкновения судов в море".

9.1. Роботодавець повинен забезпечити на МНГО підготовку місць для проведення вогневих, вогненебезпечних і газонебезпечних робіт відповідно до вимог Правил пожежної безпеки на морських нафтогазопромислових спорудах континентального шельфу, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 07 листопада 2006 року № 426 (далі - НАПБ В.01.040-2006/112), на СПБУ, БС - згідно з "Правилами пожарной безопасности при проведении огневых работ на судах ММФ СССР", затвердженими наказом Міністерства морського флоту СРСР від 06 травня 1987 року № 61, та Правилами пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 23 березня 2004 року № 136, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2004 року за № 490/9089 (далі - НАПБ В.01.028-2004).

9.2. Роботодавець повинен забезпечити виконання робіт на висоті згідно з вимогами Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).

10.1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити МНГО колективними й індивідуальними рятувальними засобами відповідно до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р. (СОЛАС-74).

Кількість колективних рятувальних засобів повинна визначатися з розрахунку 200 % забезпечення максимально можливої кількості працівників.

10.2. Індивідуальні рятувальні засоби, що встановлюються на суднах і МНГО, повинні відповідати ГОСТ 22336-77 (СТ СЭВ 2160 - 80) "Жилеты спасательные. Технические условия" і ГОСТ 19815-74 "Круги спасательные. Общие технические условия".

10.3. На кожному рятувальному крузі необхідно нанести буквами латинського алфавіту маркування з назвою МНГО або судна і порту приписки з дотриманням ГОСТ 22336-77 і ГОСТ 19815-74.

10.4. Кожна шлюпка та рятувальний пліт повинні бути оснащені штатними засобами життєзабезпечення згідно з вимогами Державних санітарних правил для річкових суден України, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 48 (ДСП 7.7.4-048-1999).

10.5. МНГО, БС для подачі сигналів лиха повинні мати сигнальні засоби, передбачені правилами Регістру щодо конвенційного обладнання морських суден.

11.1. Роботодавець повинен забезпечити проведення водолазних та підводно-технічних робіт відповідно до вимог Єдиних правил безпеки на водолазних роботах, затверджених Мінрибгоспом СРСР у 1981 році (далі НПАОП 45.24-1.06-81), "Единых правил безопасности при водолазных работах. Ч.1. Правила водолазной службы. Ч.2. Медицинское обеспечение водолазов" (РД 31.84.01-90), Єдиних правил безпеки на водолазних роботах. Частина 1. Правила водолазної служби, затверджених Центральною радою Товариства рятування на воді, Частина 2. Медичне забезпечення водолазів, затверджених МОЗ СРСР у 1990 році.

11.2. Роботодавець забезпечує експлуатацію водолазного обладнання на МГНО відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації на морських нафтогазопромислових об’єктах водолазного спорядження і засобів забезпечення спусків без використання глибоководного водолазного комплексу, затверджених наказом Мінгазпрому СРСР від 01 листопада 1988 року, а також Правил техніки безпеки при виконанні морських днопоглиблювальних робіт і експлуатації засобів навігаційного обладнання морських шляхів, затверджених наказом Мінморфлоту СРСР від 29 вересня 1975 року.

1.1. Для доступу до металоконструкцій, що розміщені під настилом, усі види споруд (платформи, естакади) повинні мати постійні ходи або інвентарні пристрої для огляду і ремонту цих конструкцій.

Ходи повинні бути обладнані спеціальними сходами з майданчиками, кількістю не менше двох (по одному - для кожного опорного блока) на МСП для глибин моря до 40 м.

1.2. На всіх відкритих ділянках МНГО, а також прорізах для сходження на палуби повинні бути встановлені надійні леєрні огорожі або фальшборти. Висота фальшбортів (леєрних огорож) повинна бути заввишки не менше 1 м від палуби. Відстань між стояками леєрної огорожі повинна бути не більше 1,5 м.

2.1. Роботодавець під час вибору точки установлення ПБУ (дослідження рельєфу морського дна) повинен забезпечити експедиції (партії, загону), що виконує морські дослідницькі роботи, постійний радіозв’язок з береговою базою та постійне поновлення гідрометеорологічної інформації.

2.2. Установлення і зняття ПБУ з точки необхідно здійснювати за наявності тридобового сприятливого прогнозу погоди.

2.3. Під час буксирування ПБУ слід періодично контролювати надійність закривання отворів, через які вода може потрапити в корпус (понтон), відсутність течії в корпусі (понтоні), а також кріплення вантажів.

2.4. Заборонено перебування сторонніх осіб на борту ПБУ, крім екіпажу, під час її буксирування.

2.5. Роботодавець забезпечує під час буксирування безперервний радіотелефонний зв’язок між ПБУ, буксирами і береговою базою.

2.6. У разі отримання прогнозу погоди про посилення вітру і хвилювання моря вище за допустимі межі для ПБУ роботодавець забезпечує буксирування ПБУ в укриття або на точку відстою із постановленням її на колони (постановлення на якорі).

2.7. Допускається встановлення СПБУ в акваторії на відстані не менше 250 м від МСП й інших СПБУ або їх буїв.

Установлення НПБУ (БС) в акваторії допускається на відстані не менше 1250 м від МСП і СПБУ і на відстані не менше 2500 м від інших НПБУ (БС).

2.8. Поблизу ПБУ в межах видимості, але не далі 9 км повинно перебувати АРС.

Допускається чергування одного рятувального судна на групу ПБУ, що перебувають на віддалі прямої видимості, але не далі 9 км.

2.9. ПБУ слід розміщувати повздовжньою віссю в напрямку вітрів, що переважають (у випадку яскраво вираженої "рози вітрів"), так, щоб вежа знаходилася з підвітряної сторони.

2.10. Координати місця встановлення ПБУ повідомляються ПРИП.

Район у радіусі 1000 м від точки буріння оголошується забороненим для плавання, за винятком суден, що обслуговують ПБУ.

3.1. Забороняється будівництво і ремонт трубопроводів за відсутності такого проекту.

3.2. Забороняється ставити судно на якір у зоні, де прокладені підводні трубопроводи.

3.3. Між плавучими засобами, що беруть участь у прокладанні або ремонті підводного трубопроводу, і береговою базою повинен діяти безперервний радіотелефонний зв’язок, а також зв’язок із гідрометеорологічною службою.

3.4. Забороняється використання труб із порушеним протикорозійним або бетонним покриттям.

3.5. На початку і в кінці підводного трубопроводу повинні бути встановлені автоматичні запірні пристрої для його відключення в аварійних ситуаціях.

3.6. Експлуатаційні стояки трубопроводу повинні бути захищені від дії льоду і суден. Біля МНГС стояки повинні розміщуватися в зоні, вільній від причалу суден і розташування посадкових майданчиків.

Стояк повинен мати надійне кріплення до металоконструкції МНГС, а в місцях кріплення повинні бути встановлені неметалеві прокладки.

3.7. Заборонено встановлювати експлуатаційні стояки на відстані менше 15 м від житлового блока споруди.

3.8. Періодичність комплексного інженерно-водолазного обстеження підводних трубопроводів під час їх експлуатації, ремонт і відновлення ізоляційного покриття поверхні повинні виконуватись згідно з Правилами безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затвердженими наказом Держгірпромнагляду України від 27 січня 2010 року № 11, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 року за № 292/17587 (НПАОП 60.3-1.01-10), та Правилами безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів, затвердженими наказом Держгірпромнагляду України від 23 травня 2007 року № 110, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 року за № 1389/14656 (НПАОП 0.00-1.21-07).

3.9. У місцях можливого переформовування дна моря і на ділянках траси, де трубопровід може бути пошкоджений кригою, магістральні трубопроводи повинні бути укладені в траншею, глибина якої унеможливлює розмивання і пошкодження трубопроводу кригою.

3.10. Заборонено тралення і віддача якорів суднами на відстані ближче ніж 400 м у кожен бік від осі магістрального трубопроводу. Віддача якорів у цій зоні дозволяється тільки під час виконання підводно-технічних робіт і ремонту трубопроводу за умови його огороджування віхами.

3.11. Роботодавець повинен забезпечити проведення періодичних і спеціальних оглядів технічного стану трубопроводу в період його експлуатування.

3.12. Відстань між трасою трубопроводу і МНГО повинна бути не менше 100 м.

3.13. У разі укладання трубопроводу паралельно раніше укладеному відстань між ними повинна бути не менше 15 м.

3.14. Допускається перетин траси трубопроводу з іншими підводними комунікаціями і трубопроводами після вжиття заходів, що забезпечують їх збереження під час будівництва й експлуатування.

4.1. Морські підводні нафтогазопроводи повинні мати комплексний захист від корозії.

4.2. Роботодавець забезпечує катодний і протекторний захист підводних нафтогазопроводів і кабелів технологічних ліній зв’язку, розстановку засобів захисту і контрольно-вимірювальних пунктів відповідно до ДСТУ 4549 -1:2006 "Системи кабельних трубопроводів. Частина 1. Загальні вимоги та методи випробування" (ІЕС 61386 - 1: 1996, ІЕС 60423 : 1993 МОD).

4.3. У випадку спільного катодного захисту нафтогазопроводів, прокладених паралельно, віддаль між ними не лімітується.

Якщо підводні трубопроводи перетинаються, вони повинні бути охоплені спільним катодним або протекторним захистом.

4.4. У випадках, якщо умови навколишнього середовища створюють небезпеку проведення робіт або негативно впливають на їх якість, роботодавець зобов’язаний зупинити роботи до настання сприятливих погодних умов.

4.5. У період ремонту на трубопроводі повинна бути встановлена стальна запірна арматура однакового поперечного перерізу, розрахована на робочий тиск у трубопроводі.

5.1. Роботодавець повинен забезпечити проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) відповідних конструкцій об’єкта відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 (НПАОП 0.00-6.18-04).

5.2. Під час очищення і нанесення протикорозійного покриття роботодавець повинен забезпечити працівника засобами індивідуального захисту відповідно до вимог ГОСТ 12.3.005-75 ССБТ. "Работы окрасочные. Общие требования безопасности".

5.3. Фарборозпилювачі та інші пневматичні апарати, що працюють під тиском, повинні бути заздалегідь випробувані на гідравлічний тиск, що перевищує робочий у 1,5 раза згідно з ГОСТ 12.3.008-75 ССБТ. "Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности".

1.1. Роботодавець забезпечує проведення буріння свердловин відповідно до проектної документації.

1.2. У разі виявлення невідповідності фактичного пластового тиску проектному в проектну документацію на будівництво свердловини негайно повинні бути внесені необхідні корективи за узгодженням з організацією, що затвердила цю документацію.

2.1. Крім випадків, обумовлених НПАОП 11.1-1.01-08, вежу слід перевіряти після шторму зі швидкістю вітру понад 25 м/с згідно з НПАОП 74.2-1.02-90 та Єдиними технічними правилами ведення робіт при будівництві свердловин на нафтових, газових і газоконденсатних родовищах, затвердженими постановою Мінгазпрому, Міннафтопрому, Мінгео СРСР від 17 грудня 1982 року № 11.