Про затвердження Порядку здійснення постійного та обов’язкового аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій

Відповідно до частини третьої статті 133 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок здійснення постійного та обов’язкового аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм здійснення аварійно-рятувальними службами постійного та обов’язкового аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, щодо яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.

2. У цьому Порядку термін оперативна одиниця аварійно-рятувальної служби означає групу рятувальників (відділення, аварійно-рятувальна група, пошуково-рятувальна група тощо), що здатні самостійно виконувати завдання (роботи) з пошуку та рятування людей, ліквідації наслідків аварій, надзвичайних ситуацій і подій.

Інші терміни вживаються у значенні, визначеному в Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, Кодексі цивільного захисту України, Законі України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" , Гірничому законі України та інших нормативно-правових актах.

Аварійно-рятувальному обслуговуванню (далі - обслуговування) підлягають суб’єкти господарювання, галузі та окремі території, щодо яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.

Обслуговування передбачає надання послуг з проведення відповідних робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактики), локалізації і ліквідації наслідків аварій, інших послуг відповідно до договору.

3. Постійному та обов’язковому обслуговуванню на договірній основі підлягають суб’єкти господарювання, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 763 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 87, ст. 2846).

4. Право на здійснення обслуговування мають аварійно-рятувальні служби, що утворені на професійній основі та атестовані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2013 р. № 828 "Про затвердження Порядку атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 90, ст. 3315).

5. У разі відсутності на об’єкті суб’єкта господарювання власної об’єктової аварійно-рятувальної служби, атестованої в установленому порядку для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, виникнення яких можливе на зазначеному об’єкті, обслуговування такого об’єкта здійснюється іншими аварійно-рятувальними службами, а на об’єкті, що має стратегічне значення для економіки та/або безпеки держави, - державними аварійно-рятувальними службами, атестованими відповідно до законодавства.

Обслуговування суб’єктів господарювання, у власності, володінні або користуванні яких перебувають об’єкти, діяльність яких пов’язана з веденням гірничих робіт або експлуатацією гірничих виробок, здійснюється державними воєнізованими аварійно-рятувальними службами.

6. Обслуговування здійснюється на підставі відповідного договору, що укладається між суб’єктом господарювання та аварійно-рятувальною службою, за письмовим зверненням уповноваженої особи суб’єкта господарювання до відповідної аварійно-рятувальної служби з одночасним поданням відомостей, визначених за результатами ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки, декларації безпеки та плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єкті підвищеної небезпеки, які підлягають обслуговуванню.

7. Аварійно-рятувальна служба, яка здійснює обслуговування, подає уповноваженій особі суб’єкта господарювання письмові повідомлення про загрози виникнення надзвичайних ситуацій на об’єкті суб’єкта господарювання, який нею обслуговується, та рекомендації щодо зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій та/або проведення заходів для повного усунення ризиків їх виникнення.

8. Кількість та чисельний склад оперативних одиниць аварійно-рятувальної служби визначаються керівником аварійно-рятувальної служби за погодженням із суб’єктом господарювання. При цьому враховується специфіка об’єкта чи окремої території, а також спеціалізація, дислокація та нормативи виїзду підрозділів такої служби для проведення обслуговування.

9. Вартість обслуговування визначається згідно з розрахунком, що є невід’ємною частиною договору на обслуговування.

Формування вартості обслуговування об’єкта суб’єкта господарювання державними аварійно-рятувальними службами здійснюється згідно з економічно обґрунтованими плановими витратами відповідного підрозділу (оперативної одиниці) аварійно-рятувальної служби, пов’язаними з його обслуговуванням, визначеними на підставі національних положень (стандартів), державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів з урахуванням цін на матеріальні ресурси та послуги відповідно до вимог законодавства.

Вартість обслуговування для аварійно-рятувальних служб визначається з урахуванням витрат, пов’язаних з організацією здійснення обслуговування.

Оплата за обслуговування здійснюється за фактично виконані роботи на підставі відповідного акта.

10. Проведення аварійно-рятувальною службою аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж здійснюється безоплатно.

Витрати на проведення аварійно-рятувальною службою окремих аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, спрямованих на пошук, рятування і захист населення, запобігання руйнуванням і матеріальним збиткам, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників, можуть бути повністю або частково відшкодовані відповідно до закону.